Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій природного та антропогенного походження в економічному вимірі
Сутність та значення безпеки у вимірі глобалізаційних процесів. Зміст поняття надзвичайних ситуацій природного та антропогенного походження. Оцінка соціально-економічних наслідків впливу надзвичайних ситуацій на економіку та населення регіонів України.
| Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.08.2015 |
| Размер файла | 94,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій природного та антропогенного походження в економічному вимірі
Спеціальність 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища
Обиход Ганна Олександрівна
Київ - 2009
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України.
Науковий керівник доктор географічних наук, професор Степаненко Анатолій Васильович, Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, завідувач відділу регіональних проблем національної безпеки.
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Шевчук Василь Якович, Інститут законодавства Верховної Ради України, заступник директора;
кандидат економічних наук Волошин Сергій Миколайович, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, заступник начальника управління прогнозування МНС України.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Цивілізаційний розвиток суспільства від початку нового тисячоліття і до сьогодення дає підстави по-новому осмислити зміст усталених понять загальносвітового масштабу. Універсальність категорії безпеки, що була прийнятною протягом ХХ ст., вимагає істотних змін з огляду на системні дослідження останньої, гуманізацію суспільних відносин, появу нових видів загроз. Серед можливих джерел виникнення небезпеки для суспільства досить актуальним були і залишаються надзвичайні ситуації (НС). Причини та наслідки їх виникнення є серйозною загрозою для існування сучасної біосфери та власне глобальної світової безпеки. З метою забезпечення парадигми сталого розвитку людство обрало напрям діяльності, що дозволив би мінімалізувати можливість виникнення аварій та катастроф, а також зменшити масштаби їх наслідків. Ефективне функціонування систем захисту від небезпек природного та антропогенного походження в умовах сучасного соціально-економічного розвитку вимагає також удосконалення методик оцінки і прогнозування наслідків останніх. Суттєвий доробок з досліджуваної проблеми мають відомі зарубіжні та вітчизняні вчені, а саме: Андрес А., Балацький О., Бистряков І., Борщевський П., Буркинський Б., Волошин С., Гунея А., Данилишин Б., Дорогунцов С., Зербіно Д., Касті Дж., Квернер І., Коваль Я., Козьменко С., Куценко В., Міщенко В., Ральчук О., Реймерс Н., Степаненко А., Трегобчук В., Федорищева А., Харічков С., Хвесик М., Хлобистов Є., Хяннікяйнен О., Шевчук В. та інші, в наукових працях яких розв'язуються актуальні питання сталого розвитку та створення ефективної системи протидії негативним наслідкам НС.
Комплексність і взаємопов'язаність, синергетичний характер, складність методик дослідження, зростаюча кількість загиблих і постраждалих та обсяги матеріальних збитків обумовлюють актуальність дослідження проблем захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій різного характеру, визначають тему дисертаційного дослідження, мету, структуру та змістове наповнення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення і висновки досліджень безпосередньо пов'язані з тематикою науково-дослідних робіт РВПС України НАН України, зокрема з темами: 3.1.5.63 “Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів України до 2015 року” (номер державної реєстрації 0104U003168), у межах якої автором виконано розробки із стратегії гарантування природно-техногенної безпеки Одеської області; ІІІ-7-06(90) “Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України” (номер державної реєстрації 0106U005191), у рамках якої проведено наукові дослідження і виконано розробки щодо природно-техногенної безпеки регіонів; ІІІ-3-05(87) “Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку” (номер державної реєстрації 0106U005193), у межах якої обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до стратегічного управління заходами щодо зниження впливу негативних факторів природного походження та виконано розробки стосовно ролі і значення потенційно небезпечних об'єктів (ПНО) у структурі територіальної ренти.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є обґрунтування теоретико-методологічних підходів та розробка прикладних рекомендацій щодо підвищення ефективності захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного та антропогенного характеру в економічному вимірі.
Досягнення зазначеної мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань:
· розкрити сутність безпеки у вимірі глобалізаційних процесів;
· висвітлити зміст поняття надзвичайних ситуацій природного та антропогенного походження;
· визначити методичні підходи до дослідження захисту населення і території від надзвичайних ситуацій природного та антропогенного походження, здійснити їх економічну оцінку;
· проаналізувати та оцінити соціально-економічні наслідки впливу надзвичайних ситуацій природного та антропогенного характеру на економіку та населення регіонів України;
· обґрунтувати напрями державної політики зниження ризиків і пом'якшення наслідків надзвичайних ситуацій;
· розробити інтегральну оцінку ризику життєдіяльності населення України та її регіонів;
· визначити організаційно-економічні засади захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та стратегічні пріоритети щодо зменшення їх ризиків і пом'якшення наслідків;
· обґрунтувати основні напрями міжнародного співробітництва у сфері захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій.
Об'єктом дослідження є процеси захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природно-техногенного походження в економічному форматі.
Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних і прикладних засад економічного обґрунтування захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного й антропогенного походження.
Методи дослідження. Теоретико-методичною основою досягнення мети дослідження стали фундаментальні положення сучасної економічної теорії, соціально-економічного, сталого розвитку і регіональної економіки, теорії економічного менеджменту, законодавчі та нормативні акти. Для вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань використовувалися сучасні методи дослідження, зокрема: системно-структурний - як запорука цілісного сприй-няття об'єкта дослідження і комплексного аналізу зв'язків елементів у межах досліджуваної проблеми в цілому, визначення сутності, структури та основ управління природно-техногенною безпекою; проблемно-орієнтований - як засіб наукового обґрунтування стратегічних пріоритетів удосконалення систе-ми безпеки та їх економічного аспекту; статистичного аналізу - для дослід-ження стану, динаміки і структури надзвичайних ситуацій у регіональному вимірі; компаративний - для ранжирування регіонів за рівнем природно-техно-генної безпеки життєдіяльності населення; економіко-математичний - для розрахунку індексу ризику життєдіяльності населення регіонів України; інституціональний - при вивченні діяльності інститутів, функціонування яких передбачає оптимізацію процесу захисту населення і територій від НС природ-ного та антропогенного походження; інформаційно-комп'ютерний - для аналі-зу рівня природно-антропогенної безпеки, визначення її тенденцій, обґрунту-вання організаційно-економічного механізму та стратегії її гарантування.
Інформаційно-аналітичну та методичну основу дослідження становлять нормативно-правові акти центральних і регіональних органів державної влади, органів місцевої влади, наукові праці вітчизняних і закордонних учених, статистичні та інформаційні матеріали Міністерства України з питань надзви-чайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державного комітету статистики України, Ради національної безпеки і оборони України, Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, інші аналітичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше:
- обґрунтовано теоретико-методологічні та прикладні положення економіки безпеки життєдіяльності населення і захисту територій з позицій надзвичайних ситуацій природного та антропогенного походження;
удосконалено:
- методичні підходи до ранжирування регіонів України на основі інтегральної оцінки ризику життєдіяльності населення, що, на відміну від наявних, дають змогу отримати цілісну характеристику об'єкта;
- організаційно-економічні механізми підвищення ефективності управління безпекою життєдіяльності населення і територій, серед яких виділено стимулюючі, накопичувально-розподільчі, системо-гармонізуючі, компенсаційно-стягуючі, аудиторсько-дозвільні;
- зміст поняття "безпека" з позицій сучасних глобалізаційних процесів, еволюція якої відбувається за такими напрямами: холістичність, гуманітарність, невійськові джерела нестабільності в економічній, соціальній, гуманітарній та екологічній сферах, зв'язок між безпекою держави та добробутом її громадян;
набули подальшого розвитку:
- напрями інноваційної державної політики щодо зниження ризиків і пом'якшення наслідків НС, що передбачають безумовний пріоритет систем прогнозування ризиків і управління ними;
- стратегічні пріоритети вдосконалення системи безпеки в економічному контексті, де основною стратегічною метою державної політики в сфері захисту є ідентифікація, оцінка та прогноз стратегічних природно-техногенних ризиків і розроблення наукових основ переходу на нову стратегію управління безпекою із введенням національних стандартів ризику;
- шляхи вдосконалення фінансового забезпечення системи реагування на НС, основними з яких є загальнодержавна система створення фондів фінансових і матеріально-технічних ресурсів на всіх рівнях;
- напрями міжнародного співробітництва у сфері гарантування безпеки життєдіяльності населення і територій, що полягають у посиленні акценту на міжнародній співпраці, на відміну від суперництва та військового протистояння.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані в роботі наукові результати, висновки і рекомендації мають важливе методичне та практичне значення для вдосконалення системи захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій та розробки ефективних економічних важелів управління при небезпеці їх виникнення. Практична цінність дослід-ження визначається адресною спрямованістю рекомендацій для регіональних суб'єктів господарювання, державних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Реалізація пропозицій дисертаційного дослідження дає змогу конкретизувати чинники виникнення надзвичайних ситуацій (соціальні, управлінські, організаційно-економічні) та оптимізувати викорис-тання наявних державних ресурсів у напрямі попередження та мінімізації їх наслідків. Окремі результати дисертаційного дослідження використані: Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні держав-них замовлень і планових фундаментальних науково-дослідних робіт та при підготовці аналітичних і доповідних матеріалів (довідка №01-11/521 від 20.08.2009 р.); Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи при розробці Національної доповіді про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2007 році (довідка №02-748/293 від 03.02.2009р.); Національним педагогічним університетом імені М.П. Драгоманова при виконанні держ-бюджетної наукової теми та підготовці навчальних програм (довідка №02-10/297 від 10.02.2009 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, які викладені в роботі та виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційному дослідженні використані лише ті ідеї та положення, які є результатом власної роботи автора.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на наукових та науково-практичних конференціях і семінарах різних рівнів, зокрема: Науковій конференції молодих учених РВПС України НАН України „Актуальні проблеми економічного розвитку України” (м. Київ, 1 листопада 2005 р.); VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (м. Київ, 12-13 травня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку” (м. Київ, 28-29 квітня 2006 р.); IV Всеукраїнській науковій конфе-ренції “Географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (м. Київ, 16-17 травня 2007 р.); Всеукраїнській науковій конференції „Географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (16-17 трав. 2007 р.); Ювілейній міжнародній науковій конференції „Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення” (м. Київ, 20 березня 2009 р.).
Публікації. Основні положення і результати дисертаційної роботи викладені у 12 наукових працях загальним обсягом 53,74 друк. арк. (особисто автору належить 13,68 друк. арк.), з них 2 - у колективних наукових виданнях, 4 - у наукових фахових виданнях, 6 - у матеріалах наукових конференцій.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 198 сторінок комп'ютерного тексту, у тому числі 14 таблиць і 23 рисунки, із яких 6 займають усю площу сторінки; список використаних джерел, що включає 194 найменування, викладено на 24 сторінках, 12 додатків - на 24 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі дисертації обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету й основні завдання дослідження. Окреслено предмет, об'єкт і методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, їх апробацію та використання, наведено дані про публікації автора, структуру й обсяг дисертації.
У першому розділі “Теоретико-методологічні основи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій” розкрито сутність безпеки в умовах глобалізації економічного простору, висвітлено зміст поняття надзвичайних ситуацій природного та антропогенного походження, визначено напрями удосконалення методичних підходів до дослідження захисту населення і території від НС, наведено їх економічну оцінку.
У ході дослідження встановлено, що в історичному аспекті просте-жуються різні підходи до розуміння безпечності існування суспільства. До середини 80-х років у світі панувала концепція абсолютної безпеки, однак катастрофи та аварії, що були причинами надзвичайних ситуацій і мали дуже важкі наслідки, а також надмірно великі кошти, витрачені на їх подолання довели неправомірність такої концепції. Людство визнало: заради задоволення власних потреб воно готове йти на певний ризик, що й обумовило появу концепції суспільно прийнятного ризику (відносного рівня безпеки). Показник ризику виникнення НС є кількісним відображенням рівня небезпеки і залежність між ними прийнято виражати формулою:
Sij = 1 - Dij ,
де S - рівень ризику і-го виду для j-го об'єкта;
D - рівень небезпеки від джерела і-го виду для j-го об'єкта.
Встановлено, що головним об'єктом безпеки в сучасному світі вважається особа, і саме можливість гарантувати безпеку особистості на фоні посилення глобалізаційних процесів визначає ступінь безпеки усіх інших рівнів. Актуальність проблем безпеки особистості та територій, посилення ролі захисту від НС природного й антропогенного характеру в системі гарантування національної безпеки обумовлюються зростанням економічних і соціальних втрат унаслідок згубної дії цих процесів (наприкінці ХХ ст. людство щорічно втрачало вже до 5-10 % ВВП у результаті аварій і катастроф). Змінився і зміст надзвичайних ситуацій: небезпеки і загрози набули комплексного взаємо-пов'язаного характеру. Дослідженнями доведено, що наслідки впливу НС та неконтрольована антропогенна діяльність значно підвищують рівень ризику для господарських об'єктів спеціального призначення, що використовують або зберігають потенційно небезпечні речовини, матеріали, впроваджують небезпечні технології. З'явилися й нові, нетрадиційні види небезпек - в інформаційній та медико-біологічній сферах, загострилися проблеми тероризму та релігійного екстремізму. Посилюється синергетичний характер дій НС, що виражається у спричиненні одним із природних або техногенних явищ низки інших, іноді більш катастрофічних за попереднє. Виявлено, що для подальшого розвитку теорії небезпек та впровадження заходів щодо їх уникнення потрібно вдосконалювати системи оцінки і прогнозування надзвичайних ситуацій. У той же час для ухвалення ефективних управлінських рішень необхідне оволодіння достатньою кількісною інформацією про рівні небезпек і загроз, їх залежність від різних чинників на основі використання спеціального інструментарію: методів, моделей, алгоритмів тощо. Надалі, враховуючи умови активізації різних видів загроз стосовно населення, об'єктів і територій, подальшого розвитку вимагає організаційно-економічний механізм гарантування особистісної та пооб'єктної безпеки.
Доведено, що як надзвичайну ситуацію можна класифікувати будь-які зміни (порушення) нормальних комбінацій умов і обставин життєдіяльності суспільства, що призводять (або можуть призвести) до травмування, загибелі людей, матеріальних втрат і руйнування навколишнього середовища. Надання статусу надзвичайності відбувається на основі відповідності факторам, серед яких масштаби заподіяних збитків, природа фактора, рівень загрози соціально-економічній системі. Негативні соціально-економічні наслідки надзвичайних ситуацій створюють серйозну загрозу безпеці як для суспільства в цілому, так і окремих соціальних інститутів. На основі дослідження існуючих загроз і викликів рівню безпеки, а також прогнозу виникнення ймовірних можливо розробити та впровадити заходи щодо запобігання НС, мінімізації їх негативних наслідків, забезпечення ефективного соціально-економічного захисту постраждалого населення. З метою здійснення загальної оцінки рівня безпеки по регіонах України пропонується проведення кількісних розрахунків ризику природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення. Загальна схема побудови показника відбувається у декілька етапів, а саме:
1. Компонування показників первинної інформації для розрахунку інтегральної оцінки ризику, тобто - {х1(І),…хk(І)}.
2. Нормування показників, тобто перехід від абсолютних за своїм характером показників (векторів хІ) до відносних показників (ХІІ), на основі наступної розрахункової системи:
Х1і(ІІ) = (х1і(І) - х1min(І)) / (х1max(І) - х1min(І));
Х35і(ІІ) = (х35і(І) -х35min(І)) / (х35max(І) - х35min(І)),
де і - індекс регіону, що в загальному має максимально можливе значення 27, відповідно до сукупної кількості регіональних утворень держави;
хmin, xmax - мінімальна та максимальна величина для відповідних за змістом показників і серед сукупності величин у регіонах.
Перехід здійснено на основі використання методики ООН, що застосовується при проведенні ранжирування країн за різними соціально-економічними чи фінансовими показниками. Для розрахунку інтегрального показника ризику, враховуючи специфіку об'єкта дослідження, нами внесено певні статистичні корективи.
3. Статистичне коригування показника:
а) розрахунок дисперсій D2 усіх показників векторів другого рівня ХІІ на основі загальної залежності:
D2(Х) = (1 / kl) • (ыі(Х) - u(Х))2,
де D2(Х) - величина дисперсії, що стосується кожного конкретного показника векторів ХІІ;
ыі(Х) - значення конкретного показника із цих векторів, що стосується відповідного регіону і;
u(Х) - середньоарифметичне для всіх регіонів значення конкретного показника із векторів;
kl - кількість регіональних утворень, що наразі дорівнює 27;
б) конверсія показників дисперсії D2(Х) у показники ваги довіри векторів
для ХІІ - АІІ:
AІІ = AКХ / D2Х ,
де AKX - вектори коригуючих коефіцієнтів за умови 1 + 2 + ... + 35 = 1.
4. Розрахунок інтегрального індикатора ризику природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення на основі інформації показників векторів ХІІ та показників ваги довіри АІІ:
Nі = х11і(ІІІ) • х22і(ІІІ) • ... • х3535і(ІІІ) ,
де Nі - індикатор інтегральної оцінки ризику природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення для регіону і (і = 1, 2..., 27).
5. Ранжирування регіонів України на основі інтегрального показника ризику природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення.
Розробка інтегрального індексу, на нашу думку, дає змогу максимально реально оцінити міжрегіональні розбіжності щодо рівня природно-техногенної безпеки, застосовуючи для цього певну доцільну кількість показників, а також поглиблює уявлення про об'єкт дослідження і його закономірності: замість ізольованих властивостей окремих сторін об'єкта отримуємо цілісну характеристику, чим і гарантується його остаточна перевага.
У другому розділі “Аналіз і оцінка захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій в економічному форматі” проаналізовано динаміку і структуру надзвичайних ситуацій природного та антропогенного походження на території України, визначено наслідки їх впливу та організаційно-економічні заходи щодо попередження і подолання НС, здійснено ранжирування регіонів України згідно з показником ризику життєдіяльності. безпека антропогенний природний економічний
При аналізі загального стану природно-антропогенної небезпеки, що обумовлювала виникнення НС в Україні протягом 1998-2008 рр., нами виявле-но наступні особливості: по-перше, зберігаються значні масштаби впливу її факторів (44,7% площі лісів і сільськогосподарських угідь перебували в зонах можливих пожеж; 33,2% території України уражені карстовими процесами, 23,9% - підтопленням; існує загроза радіаційного зараження та хімічної небезпеки (відповідно 36,6 і 6,8% площі країни та для 23,4 і 21,8 % її населен-ня); медико-біологічної небезпеки (зони можливого розповсюдження небезпеч-них епідемій по площі і для населення України відповідно становлять: для сибірської виразки - 10,5 і 9,6%, туляремії - 13,1 та 11,9%, лептоспірозу - 20,9 і 19,4%); по-друге, зростаюча динаміка соціально небезпечних захворювань: на активний туберкульоз - 132,6%, СНІД - 753,8%, чисельності ВІЛ-інфікованих - 301,6 % (2007 р. порівняно з 2000 р.).
Вплив надзвичайних ситуацій розрізняється залежно від суті явища, його тривалості і площі дії, а за величиною втрат - від передбачуваності і типу системи (наприклад, область з негустою мережею населених пунктів чи велике місто із щільною забудовою мають різні ступені вразливості від НС). Соціаль-но-економічними наслідками виникнення НС є: чисельність загиблих і пост-раждалих; матеріально-технічні збитки населення, промислових і сільськогос-подарських підприємств, населених пунктів, елементів виробничої та соціаль-ної інфраструктури. Виявлено, що протягом аналізованого періоду зменшення кількості НС не завжди приводило до скорочення кількості загиблих і постраждалих (рис. 1).
У ході дослідження динаміки НС виявлено, що ризик виникнення техногенних аварій і катастроф, а також розміри матеріальних збитків внаслідок природних НС збільшуються (вони можуть сягати до 90% загальної суми втрат). Обсяги збитків, завданих НС протягом аналізованого періоду, значною мірою обумовлені розподілом надзвичайних ситуацій гідрометеоро-логічного та геологічного характеру із суттєвими наслідками по регіонах. Так, найбільших втрат за останні 11 років зазнала Закарпатська область (близько
5 млрд. грн. в основному внаслідок катастрофічних паводків 1998 і 2001 років) та Прикарпаття 2008 року. Також значних збитків завдано Запорізькій (понад 670 млн. грн.) та Одеській (понад 560) областям, найменше - Херсонській (близько 50 млн. грн.) і Черкаській (понад 17). Сума загальних збитків народ-ного господарства внаслідок НС становила понад 11 млрд. гривень. Загальна динаміка НС природного і медико-біологічного характеру та масштаби збитків свідчать про потребу постійної готовності служб спостереження та аварійно-рятувальних служб, а сучасний рівень функціонування економіки та складна екологічна ситуація обумовлюють формування нових напрямів щодо їх попередження та уникнення. Тому існує нагальна необхідність створення ціліс-ної системи заходів правового, організаційного, фінансового, науково-техніч-ного та інформаційного характеру для запобігання прогресуючому поширенню небезпечних природних та медико-біологічних процесів, а також скорочення масштабів їх дії. У процесі дослідження здійснено економічну оцінку заходів щодо захисту населення і територій від НС антропогенного походження та встановлено, що їх розподіл у цілому збігається з техногенним навантаженням територій. На підставі даних аналізованого періоду щодо кількості НС, причин їх виникнення з урахуванням значного зносу основних фондів, наявності в регіонах ПНО, інших економічних та соціальних показників розвитку нами висловлено припущення, що надалі їх динаміка зростатиме, а це потребує високого рівня готовності аварійно-рятувальних служб.
Установлено, що в цілому протягом 2008 р. розподілу НС по регіонах відповідає і кількість загиблих (587 чол.) та постраждалих (959 чол.): найбільше їх зареєстровано в Донецькій області (табл. 1).
Таблиця 1
Розподіл надзвичайних ситуацій та їх соціально-економічних наслідків по регіонах України, 2008 р.*
|
Регіон, область |
Усього НС |
Масштаб НС |
Заги-нуло, чол. |
Постраж-дало, чол. |
Прямі матеріальні збитки, тис. грн. |
||||
|
держав-ний |
регіо-нальний |
міс-цевий |
об'єк-товий |
||||||
|
Україна |
312 |
8 |
12 |
131 |
161 |
587 |
959 |
4755700 |
|
|
АРК |
22 |
2 |
0 |
6 |
14 |
75 |
32 |
н/д |
|
|
Вінницька |
11 |
1 |
0 |
8 |
2 |
14 |
0 |
368364 |
|
|
Волинська |
9 |
0 |
0 |
6 |
3 |
20 |
16 |
9537 |
|
|
Дніпропетровська |
12 |
0 |
0 |
9 |
3 |
33 |
29 |
752 |
|
|
Донецька |
31 |
2 |
0 |
11 |
18 |
59 |
83 |
18839 |
|
|
Житомирська |
7 |
1 |
0 |
2 |
4 |
14 |
8 |
130 |
|
|
Закарпатська |
7 |
1 |
0 |
4 |
2 |
1 |
139 |
1870 |
|
|
Запорізька |
19 |
0 |
1 |
8 |
10 |
24 |
35 |
5552 |
|
|
Івано-Франківська |
11 |
1 |
0 |
7 |
3 |
32 |
57 |
1748105 |
|
|
Київська |
15 |
0 |
0 |
6 |
9 |
34 |
42 |
н/д |
|
|
Кіровоградська |
9 |
0 |
1 |
4 |
4 |
10 |
2 |
9994 |
|
|
Луганська |
19 |
0 |
1 |
3 |
15 |
27 |
21 |
988 |
|
|
Львівська |
16 |
1 |
2 |
4 |
9 |
11 |
161 |
418908 |
|
|
Миколаївська |
14 |
0 |
0 |
4 |
10 |
4 |
24 |
11505 |
|
|
Одеська |
14 |
1 |
0 |
8 |
5 |
34 |
46 |
5983 |
|
|
Полтавська |
6 |
0 |
0 |
5 |
1 |
19 |
3 |
1861 |
|
|
Рівненська |
8 |
0 |
1 |
3 |
4 |
6 |
20 |
н/д |
|
|
Сумська |
5 |
0 |
0 |
4 |
1 |
13 |
0 |
40 |
|
|
Тернопільська |
12 |
1 |
0 |
4 |
7 |
0 |
18 |
400145 |
|
|
Харківська |
26 |
0 |
2 |
8 |
16 |
26 |
6 |
41026 |
|
|
Херсонська |
7 |
0 |
0 |
6 |
1 |
13 |
1 |
20398 |
|
|
Хмельницька |
6 |
0 |
0 |
2 |
4 |
8 |
1 |
118924 |
|
|
Черкаська |
8 |
0 |
0 |
6 |
2 |
27 |
3 |
2 |
|
|
Чернівецька |
5 |
1 |
0 |
1 |
3 |
12 |
102 |
1600720 |
|
|
Чернігівська |
15 |
0 |
2 |
7 |
6 |
26 |
32 |
29225 |
|
|
м. Київ |
11 |
0 |
0 |
6 |
5 |
21 |
75 |
51 |
|
|
м. Севастополь |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
6 |
1 |
н/д |
*Розраховано за даними Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Виявлені тенденції розвитку надзвичайних ситуацій та матеріальних втрат вимагають постійної готовності єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій щодо їх попередження та гарантування прийнят-ного рівня безпеки. Для реалізації зазначених вище положень протягом 2008 р. виділено близько 100 млн. грн. до обласних резервних фондів (у середньому становлять 0,75-1,1% коштів бюджету областей). Державними та обласними програмами економічного і соціального розвитку регіонів та регіональними галузевими програмами передбачено також фінансування заходів з державного, обласних та місцевих бюджетів у розмірі понад 1,2 млрд. грн. для попереджен-ня надзвичайних ситуацій, з урахуванням диференційованого підходу до ПНО і територій. Також на проведення першочергових заходів щодо попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій), аварій, катастроф і стихійного лиха, які сталися протягом 2008 р., за даними регіональних органів виконавчої влади, було виділено понад 6,5 млрд. гривень (табл. 2).
Таблиця 2
Фінансування першочергових заходів щодо попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій, 2008 р.*
|
Регіон, область |
Виділено коштів на попередження та ліквідацію НС |
||||
Всього,тис грн. |
у тому числі за джерелами фінансування, % |
||||
|
державний бюджет |
обласний бюджет та інші** |
місцеві бюджети та об'єктові кошти |
|||
|
АРК |
701,1 |
0,0 |
0,0 |
100,0 |
|
|
Вінницька |
96790,1 |
94,6 |
3,7 |
1,7 |
|
|
Волинська |
689144,4 |
0,0 |
17,0 |
83,0 |
|
|
Дніпропетровська |
6810,6 |
0,0 |
100,0 |
0,0 |
|
|
Донецька |
26266,5 |
71,7 |
16,6 |
11,7 |
|
|
Житомирська |
11525,2 |
54,9 |
45,1 |
0,0 |
|
|
Закарпатська |
173188,6 |
94,5 |
3,0 |
2,4 |
|
|
Запорізька |
12454,5 |
0,0 |
2,4 |
97,6 |
|
|
Івано-Франківська |
1923743,1 |
63,6 |
9,3 |
27,0 |
|
|
Київська |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
|
|
Кіровоградська |
19737,5 |
83,1 |
3,9 |
13,0 |
|
|
Луганська |
2519022,0 |
0,6 |
0,0 |
99,4 |
|
|
Львівська |
536362,4 |
99,6 |
0,1 |
0,4 |
|
|
Миколаївська |
32224,6 |
0,0 |
52,1 |
47,9 |
|
|
Одеська |
3590,6 |
0,0 |
95,5 |
4,5 |
|
|
Полтавська |
48951,5 |
0,0 |
100,0 |
0,0 |
|
|
Рівненська |
23418,3 |
85,4 |
7,1 |
7,5 |
|
|
Сумська |
42770,2 |
47,8 |
4,6 |
47,6 |
|
|
Тернопільська |
225770,9 |
87,5 |
6,6 |
5,8 |
|
|
Харківська |
7923,9 |
0,0 |
97,5 |
2,5 |
|
|
Херсонська |
10120,8 |
42,5 |
36,9 |
20,6 |
|
|
Хмельницька |
37007,8 |
85,0 |
7,8 |
7,2 |
|
|
Черкаська |
2881,0 |
0,0 |
100,0 |
0,0 |
|
|
Чернівецька |
48853,8 |
58,2 |
27,8 |
13,9 |
|
|
Чернігівська |
43184,6 |
47,9 |
50,0 |
2,1 |
|
|
м. Київ |
1,0 |
0,0 |
100,0 |
0,0 |
|
|
м. Севастополь |
30640,0 |
46,4 |
50,3 |
3,3 |
|
|
Всього |
6572383,8 |
36,6 |
7,3 |
56,1 |
*Розраховано за даними Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
**Спонсорська допомога та інші надходження.
З метою здійснення загальної економічної оцінки складових природно-техногенної безпеки визначено інтегральний показник ризику за даними 2007 р. та наведеною вище методикою. Згідно з одержаними результатами регіони України утворили 5 груп, що різняться за показником індексу (рис. 2). Аналіз отриманих результатів дає підстави зробити висновок, що окремі показники первинної (вихідної) інформації мали вирішальний вплив на остаточне значен-ня інтегрального показника. Так, зокрема, до першої групи з критичним рівнем ризику ввійшли регіони, на території яких спостерігається прояв усіх видів техногенних загроз, що пов'язано зі специфікою їх промислового виробництва. У регіонах високого та середнього рівня ризику значними є показники ПНО, кількості НС, чисельності загиблих і постраждалих внаслідок останніх та рівень матеріальних збитків. Суттєвий вплив на формування інтегрального показника ризику для цих груп мала і природна складова: значні рівні геологічної та гідрологічної небезпеки. Регіони групи помірного та низького рівня ризику не вирізнялися високим рівнем природно-техногенної небезпеки та мали протягом 2007 р. найменшу кількість надзвичайних ситуацій, низький рівень понесених матеріальних збитків та незначну кількість загиблих і постраждалих.
В ході дослідження встановлено, що інтегральний показник дає можли-вість провести аналіз складових та оцінити ризик для будь-яких територіальних утворень, а також розрахунки можуть бути виконані в динаміці та покладені в основу кластеризації регіонів. На тривалу перспективу запропоновану систему економічної оцінки рівня ризику можна використати для визначення комфорт-ності проживання населення на різних територіях та розробки довгострокових державних програм високого рівня захисту територій, що перебувають у зоні постійного ризику. Актуальною залишається розробка індивідуальних програм для кожного регіону, відповідно до його групової приналежності.
У третьому розділі ”Організаційно-економічні засади захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій“ проаналізовано основні напрями вдосконалення державної політики щодо зниження ризиків та пом'як-шення наслідків НС і виявлено її стратегічні пріоритети, визначено організацій-но-економічні засади захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, а також вектори міжнародного співробітництва у сфері захисту населення і територій від НС.
Визначено, що метою державної політики у сфері вдосконалення природ-но-техногенної безпеки є впровадження управління комплексними заходами щодо впорядкування, контролю та нагляду за станом природно-техногенної безпеки, пониження меж ризику, пов'язаного з можливістю завдання будь-якої шкоди населенню, а також навколишньому природному середовищу та запо-бігання виникненню надзвичайних ситуацій. Серед першочергових напрямів удосконалення нами виділено: безумовний пріоритет безпеки як найважливішої умови для життя і соціально-економічного прогресу; приведення ризику виник-нення небезпечних явищ до ненульового (прийнятного) значення, величина якого має бути обґрунтована виходячи із соціально-економічних міркувань; оновлення системи страхування шляхом установлення величин відповідних страхових відрахувань пропорційно до рівня ризику; інтеграція національної системи гарантування безпечного рівня життєдіяльності до аналогічних міжна-родних систем тощо. У межах реалізації пріоритетів особлива увага надається стратегічним планам розвитку, котрі враховують сучасний стан ризику та прог-ноз його розвитку. Актуальність запровадження системи стратегічного плану-вання безпеки пояснюється активізацією соціально-економічних перетворень, які передбачають адаптацію країни до вимог ринкової економіки і відкритого міжнародного конкурентного ринку, а також здатністю відігравати роль най-більш адекватного інструмента, що консолідує зусилля на вирішенні проблем.
Результати аналізу сучасного стану системи цивільного захисту свідчать, що її структуру не впорядковано (на регіональному рівні дублюються управ-лінські функції). Функціональні підсистеми здебільшого не сформовано і не підготовлено до виконання покладених на них завдань. З метою впорядкування цивільного захисту та згідно із Загальнодержавною цільовою програмою його розвитку на 2009-2013 рр., на створення умов для зменшення ризику виник-нення НС та забезпечення гарантованого рівня захисту населення і територій від їх наслідків передбачено виділення 10150,1 млн. грн. (рис. 3).
Ефективність виконання програми характеризується такими показниками, порівняно з 2007 роком: удосконалення структури єдиної системи цивільного захисту; підвищення достовірності прогнозування НС; створення банку даних про потенційну загрозу НС транскордонного характеру; підвищення ефектив-ності державного управління процесами цивільного захисту; оптимізація витрат на заходи з попередження надзвичайних ситуацій і витрат на заходи щодо зниження ризиків та обсягу ймовірних втрат від НС до співвідношення 1 : 9.
Важливим напрямом державної політики у сфері зниження ризику природно-антропогенної небезпеки є створення реально діючих механізмів попередження надзвичайних ситуацій. В останні роки відбулася зміна парадигми в досліджуваній сфері, пов'язана з переміщенням центра ваги з реагування на попередження небезпечних процесів і явищ. Центральне місце при цьому займає система моніторингу і прогнозування, впроваджена з метою здійснення випереджаючої оцінки ймовірності виникнення і розвитку НС на основі багатовимірного аналізу причин і джерел їх виникнення. Ефективний процес прогнозування дає можливість раціонально використовувати матеріаль-ні, людські та фінансові ресурси для вирішення ключових завдань гарантування природно-антропогенної безпеки. Для реалізації завдань прогнозування НС необхідно в максимально стислі строки розбудувати адаптовану до умов сьогодення державну систему, яку складатимуть: загальнодержавний механізм середньо- та довгострокового прогнозування; механізм прогнозування в окре-мих галузях економіки і сферах життєдіяльності населення; механізм розробки і реалізації прогнозних та програмних документів зниження ризику НС на великих об'єктах підвищеної небезпеки і небезпечних територіях.
В умовах глобалізації сучасного економічного простору питання безпеки набули планетарного характеру. Тому розв'язання основних проблем сьогодні неможливе без міжнародної співпраці, серед домінуючих напрямів якої найважливішого значення набули співробітництво між національними організа-ціями країн-учасниць на стадіях спільного планування й реагування на НС та об'єднання фінансових ресурсів, що спрямовані на реалізацію конкретних проектів з підвищення рівня глобальної і регіональної безпеки. Передбачено заходи щодо зміцнення позицій неурядових структур, які діють під егідою ООН, ЄС, ОБСЄ та інших міжнародних організацій.
З метою регулювання діяльності щодо підвищення рівня природно-антропогенної безпеки пропонується здійснювати реалізацію двох стратегічних цілей, досягнення яких за період до 2015 р. гарантуватиме захист життя і здоров'я населення та відповідність їх світовим нормативам ризику. Перша - попередження НС природного і антропогенного походження - потребує зниження ризику від джерел НС та позначатиметься на скороченні кількості ПНО за видами діяльності в межах країни на 3-5%; площі зон ураження від джерел небезпеки техногенного і природного характеру - відповідно на 8-9 і 5-6%; зменшенні кількості населення в зоні можливого ураження від джерел небезпеки техногенного характеру - на 7, природного - на 1-8%. Друга мета полягає в пом'якшенні наслідків впливу НС природного й антропогенного походження шляхом підвищення оперативності та ефективності реагування в надзвичайних випадках, накопичення резервів матеріальних і фінансових ресурсів для ліквідації та зменшення їх наслідків. Реалізація зазначеної мети обумовить скорочення кількості НС, чисельності загиблих, постраждалих та величини матеріальних збитків відповідно на 4-5, 3, 2-3, і 4-5% щорічно.
Встановлено, що значення організаційно-економічних механізмів в оптимізації систем захисту постійно зростає. Вони повинні відповідати низці вимог, серед яких: функціонування в межах існуючого нормативно-правового поля, а також позитивний вплив на подальше його вдосконалення; забезпечення надійного захисту національних і регіональних інтересів; можливість прогнозу-вання і своєчасного запобігання загрозам і несприятливим процесам; вплив на визначення чіткої структури і функціональне розмежування органів влади. За класифікаційну основу впорядкування зазначених механізмів можна прийняти ознаку їх функціонального впливу на процес раціоналізації захисту та виділити: стимулюючі механізми, накопичувально-розподільчі, системо-гармонізуючі, компенсаційно-стягуючі, аудиторсько-дозвільні. Головним інструментарієм їх реалізації можуть бути державні та регіональні структури.
З метою вдосконалення зазначених механізмів гарантування природно-техногенної безпеки пропонується подальша розробка і впровадження системи оптимізації податкових пільг, надання державних інвестицій, а також інші проекти стимулюючого змісту для підприємств, які дотримуються вимог безпеки; розвиток нормативно-правової бази реалізації наглядових функцій щодо захисту населення і територій від НС; удосконалення системи страхування ризиків; формування страхових фондів та інших джерел фінансування заходів щодо запобігання та ліквідації наслідків НС.
ВИСНОВКИ
На основі проведених досліджень у дисертаційній роботі вирішено важливе наукове завдання щодо обґрунтування теоретико-методологічних підходів та розробки практичних рекомендацій з підвищення ефективності захисту населення і територій в економічному контексті.
1. У результаті аналізу теоретичних аспектів безпеки доведено, що за умов глобалізації сучасних соціоприродних та економічних систем вона дедалі більш набуває гуманітарного, холістичного, спрямованого на людину значення; однак рівень індивідуального ризику, що оцінюється ймовірністю загибелі кожної окремої людини, при цьому залишається значним, перебуваючи під впливом ризику виникнення природних катастроф, антропогенного та екологічного ризику, тероризму, захворювань тощо.
2. Встановлено, що надзвичайною ситуацією можна вважати подію, яка відповідає за змістом певним встановленим критеріям, зокрема: масштабам заподіяних збитків, природі фактора, що спричинив її виникнення, а також імовірністю загрози функціонуванню соціально-економічної системи тощо.
3. Аналіз методичних підходів до дослідження захисту населення та територій визначив їх важливість у прогнозуванні та попередженні НС і ліквідації їх наслідків. З метою вдосконалення методичного забезпечення оцінки рівня ризику по регіонах України проведено кількісні розрахунки інтегрального показника, що дало змогу поглибити уявлення про об'єкт дослідження і його закономірності. Обґрунтовано застосування інтегральних показників для визначення загального рівня небезпеки території та життєдіяльності населення.
4. Виявлено, що для фінансового забезпечення попередження і реагування на НС необхідно оптимізувати загальнодержавну систему гарантування природно-техногенної екологічної безпеки (створенням фондів фінансових та матеріально-технічних ресурсів на всіх рівнях управління), посилити економічні важелі раціонального розвитку й розміщення продуктив-них сил та міжрегіональних і міждержавних економічних зв'язків.
5. На основі проведеного аналізу динаміки і структури надзвичайних ситуацій протягом 1998-2008 рр. виявлено помітне коливання їх кількості та щорічне зростання обсягів збитків. На попередження надзвичайних ситуацій з бюджетів різних рівнів згідно з програмами економічного та соціального розвитку регіонів та регіональними галузевими програмами передбачено фінансування заходів з урахуванням диференційованого підходу до потенційно небезпечних об'єктів і територій. Пріоритети надаються превентивним інженерно-технічним заходам, спрямованим на захист від небезпечних природних явищ (процесів), підвищенню безпеки виробництва та умов праці.
6. Проведено ранжирування регіонів України відповідно до розрахованого інтегрального індексу ризику природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення, що дає змогу виявити значні міжрегіональні розбіжності останньої. За результатами розрахунків виділено 5 груп ризику: низький (Чернівецька, Волинська, Тернопільська області, м. Київ та Севастополь), прийнятний (Чернігівська, Рівненська, Сумська, Івано-Фран-ківська та Кіровоградська області), середній (Житомирська, Черкаська, Закар-патська, Полтавська області та АРК), високий (Вінницька, Луганська, Київська, Херсонська, Одеська, Харківська та Львівська області), критичний (Хмель-ницька, Донецька, Дніпропетровська, Миколаївська та Запорізька області).
7. Встановлено, що основною стратегічною метою державної політики в сфері захисту населення і територій від НС природного й антропогенного характеру залишається досягнення гарантованого рівня безпеки особистості, суспільства й держави, що відповідає рівню провідних розвинених країн світу і критеріям прийнятного ризику. Це потребує впровадження системи превентивних організаційно-економічних заходів, які б узгоджувалися зі стратегією соціально-економічного розвитку України.
8. Доведено, що прогнозування НС є однією із ефективних ланок державного управління у сфері цивільного захисту. Економічну ефективність заходів щодо зменшення ризиків і нейтралізації викликів безпеці у прогнозуванні доцільно оцінювати на основі скорочення кількості НС (на 4-5% у 2009-2015 рр.), чисельності загиблих та постраждалих (відповідно на 3 і 2%), зменшення економічних збитків (на 3-4%).
9. Обґрунтовано організаційно-економічні засади захисту населення і територій від НС, стратегічні пріоритети щодо зменшення їх ризиків та пом'якшення наслідків. Пропонуються основні шляхи вдосконалення органі-заційно-економічних механізмів підвищення ефективності управління захистом населення, що полягають у поліпшенні процедур різних способів відшкодуван-ня збитку, а також подальшому розвитку системи страхування ризиків.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Розділи у колективних наукових виданнях:
1. Природно-техногенна та економічна безпека / [А.В. Степаненко,
О.М. Ральчук, С.М. Волошин, Г.О. Обиход та ін.] // Схема-прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил Одеської області на період до 2015 року. - К.: РВПС України НАН України, 2005. - 196 с. (Особистий внесок - оцінка рівня природно-техногенної і економічної безпеки та розробка моделей стратегії її гарантування).
2. Безпека регіонів України і стратегія її гарантування у 2-х т.: Т1. - Природно-техногенна (екологічна) безпека / [Б.М. Данилишин,
А.В. Степаненко, О.М. Ральчук, Г.О. Обиход та ін.]. - К.: Науково-виробниче підприємство “Видавництво “Наукова думка” НАН України”, 2008. - 392 с. (Особистий внесок - аналіз динаміки та структури надзвичайних ситуацій в Україні; природно-техногенна безпека та стратегія її гарантування в Київській, Миколаївській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Чернівецькій та Чернігівській областях).
Статті у наукових фахових виданнях:
3. Обиход Г.О. Державна система захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій природного та антропогенного походження /
Г.О. Обиход // Економіка природокористування і охорони довкілля: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2005. - С. 67-73.
4. Обиход Г.О. Теоретичні аспекти безпеки в умовах глобалізації економічного простору / Г.О. Обиход // Економіка природокористування і охорони довкілля: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2007. - С. 181-186.
5. Обиход Г.О. Вибухова та пожежна небезпека на об'єктах промислового комплексу України / Г.О. Обиход // Економіка промисловості України: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України. - 2007. -
С. 115-120.
6. Обиход Г.О. Економіка пожеж у природних екосистемах / Г.О. Обиход // Агросвіт: [наук.-практ. журнал]. - 2009. - №14. - С. 28-32.
Матеріали наукових конференцій:
7. Обиход Г.О. Економічна сутність поняття екологічна (природно-техногенна) безпека: зб. матеріалів VIII Всеукр. наук.-практ. конференції [„Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість”], 12-13 трав. 2005 р.: у 6 т. / Г.О. Обиход. - К.: Видавництво Євро...
Подобные документы
Ризик виникнення надзвичайних ситуацій. Відомості про надзвичайні ситуації. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та соціально-політичного характеру. Організація життєдіяльності в екстремальних умовах. Система захисту населення і економіки.
реферат [27,3 K], добавлен 06.05.2009Основні завдання у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Критерії класифікації, особливості оцінки та реагування на надзвичайні ситуації воєнного характеру, які визначаються окремим законом.
презентация [224,2 K], добавлен 28.12.2010Дії населення при повенях, землетрусах, снігових заносах, ураганному вітрі. Головні причини повені. Характеристики та вимірювання землетрусів. Правила поведінки людей в надзвичайних ситуаціях, при штормовому вітрі. Проведення евакуації населення.
презентация [9,5 M], добавлен 20.12.2013Поняття та визначення безпеки життєдіяльності. Характеристика аналізаторів людини та вплив їх на предметну діяльність. Номенклатура небезпек для спеціальності інженер. Поняття ризику, прийнятого ризику. Класифікація надзвичайних ситуацій.
контрольная работа [60,0 K], добавлен 01.12.2006Право людини на захист свого життя і здоров'я від наслідків катастроф, пожеж та стихійного лиха. Заходи щодо охорони та життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях, забезпечення мінімуму життєвих потреб людей. Класифікація надзвичайних ситуацій.
презентация [369,2 K], добавлен 20.12.2013Призначення та завдання безпеки життєдіяльності, характеристики стихійних лих та надзвичайних ситуацій: пожеж, епідемій, землетрусів, затоплень, аварій техногенного походження. Основні засоби захисту населення від стихійних лих та аварій на підприємствах.
лекция [22,2 K], добавлен 25.01.2009Аварійне прогнозування можливих надзвичайних ситуацій на виробництві. Оцінка зон впливу сильнодіючими отруйними речовинами при розгерметизації ємкостей. Оцінка впливу вибухових процесів та пожежонебезпечних зон. Шляхи підвищення стійкості об'єкта.
контрольная работа [70,4 K], добавлен 27.01.2011Забезпечення моніторингу та визначення рівня небезпеки надзвичайних ситуацій. Характер дії руйнівних факторів НС на людину і навколишнє середовище. Правила укриття в захисних спорудах, евакуаційних заходів, медичного та інженерного захисту населення у НС.
реферат [224,0 K], добавлен 02.12.2010Статистика соціальних надзвичайних ситуацій, причини їх виникнення та наслідки, нинішня ситуація в Україні. Війни, революції, міжнаціональні конфлікти в історії людства. Заходи щодо захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій соціального характеру.
реферат [40,8 K], добавлен 19.02.2011Короткий огляд найпоширеніших надзвичайних ситуацій. Дії у випадку загрози виникнення хімічної та радіаційної небезпеки. Алгоритм дій при загрозі стихійного лиха та отриманні штормового попередження. Правила поведінки в зоні раптового затоплення.
презентация [1,1 M], добавлен 18.01.2014Особливості географічного положення України. Види надзвичайних ситуацій природного походження, поняття стихійного лиха. Основні причини землетрусу. Визначення ефективної дози опромінення, швидкості затоплення населеного пункту, біоритмічного стану особи.
контрольная работа [96,8 K], добавлен 09.11.2012Моніторинг надзвичайних ситуацій в Україні за визначений період. Законодавчі та нормативні акти, що стосуються діяльності ДСНС України. Нормативно-правові акти, дотримання яких перевіряється під час здійснення планових заходів державного нагляду.
контрольная работа [311,6 K], добавлен 22.09.2015Класифікація небезпек: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані. Характеристика та джерела виникнення техногенних небезпек. Причини техногенних надзвичайних ситуацій, негативні чинники за її виникнення; захист населення і території.
реферат [30,1 K], добавлен 12.03.2015Організація і проведення рятувальних робіт. Основнi проблеми ліквідації наслідків землетрусів та iнших надзвичайних ситуацiй. Усунення аварій на електромережах. Рятувальні роботи при радіаційному i хімічному зараженні. Режими, види захисту для населення.
реферат [28,4 K], добавлен 13.10.2010Теоретичні основи безпеки життєдіяльності та ризик як оцінка небезпеки. Фізіологічні особливості організму та значення нервової системи життєдіяльності людини. Запобігання надзвичайних ситуацій та надання першої долікарської допомоги потерпілому.
лекция [4,7 M], добавлен 17.11.2010Оцінка стійкості промислового об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій. Максимальне значення надмірного тиску, що очікується на об’єкт, параметри зони зруйнування. Кордон стійкості цеху ТЕЦ до дії ударної хвилі. Оцінка захисних споруд за місткістю.
контрольная работа [514,4 K], добавлен 22.02.2012"Шосте відчуття" тварин та його вивчення на сучасному етапі. Методи та значення біопрогнозування в виявленні земних катаклізмів, оцінка їх ефективності за даними статистики. Порядок і точність прогнозування виникнення землетрусів і виверження вулканів.
реферат [15,4 K], добавлен 14.09.2010Робота по запобіганню надзвичайних ситуацій і зменшенню їх негативних наслідків. Фізіологічні критерії здоров'я. Нові види небезпек, що породжуються науково–технічним прогресом: електромагнітне і лазерне випромінювання. Надання першої медичної допомоги.
реферат [34,0 K], добавлен 22.12.2011Визначення категорій приміщень за вибухопожежною небезпекою. Встановлення відповідності ступені вогнестійкості будівельних конструкцій протипожежним вимогам. Розрахунок сил та засобів для ліквідації надзвичайної ситуації на борошномельному цехові.
дипломная работа [400,3 K], добавлен 13.09.2010Пожежно-технічна характеристика, аналіз основних параметрів оперативної обстановки та профілактичної роботи по попередженню надзвичайних ситуацій. Склад добровільної пожежної дружини. Застосування запобіжних заходів порушень правил пожежної безпеки.
дипломная работа [429,0 K], добавлен 15.08.2011
