Захист та охорона праці на будівництві

Протипожежні заходи

У зварювальних цехах, на будівельно-монтажних площадках, на зварювальних і наплавочних ділянках необхідно суворо дотримувати наступні правила, що запобігають можливості виникнення пожежі від іскор, що розлітаються і бризг розплавленого металу:

1. Робоче місце зварника повинне бути цілком очищене від легкозаймистих або вибухонебезпечних металів. Легкозаймисті рідини і різні пальні матеріали повинні знаходитись від місця зварювання на відстані не менш 30 м., ацителенові генератори і балони з пальними газами - на відстані не менш 10 м.

2. У місцях виконання зварювальних робіт захист від іскор, що розлітаються, і бризг металу повинна забезпечуватися металевими або брезентовими ширмами, на ділянках зварювання повинні бути вогнегасники, шухляди з піском, бочки з водою, різний пожежний інвентар, обов'язково телефонний зв'язок і пристрої для звукових сигналів.

3. Усі робітники та службовці при надходженні на роботу або при зміні робочих місць повинні бути проінструктовані з протипожежної безпеки і по прийнятому на підприємстві протипожежному режимі. На великих ділянках і в цехах повинні бути офіційно назначені відповідальні за стан протипожежних засобів і виконання протипожежного режиму роботи.

4. Обов'язково два рази в тиждень перевіряти стан зварювального обладнання.

При гасінні пожежі, що виникла в результаті витті пламенення рідин (бензину, гасу, рідких мастильних матеріалів), не можна користуватися водою або рідкопінним вогнегасниками, необхідні пісок або спеціальні густопінні вогнегасники. Відповідальність за протипожежний стан окремих цехів, майстерень, складів і інших об'єктів, а також за своєчасне виконання протипожежних заходів на них покладається персонально на начальників цехів, майстерень, складів і т. д. Тому з усіх питань, зв'язаних із уживанням заходів протипожежної безпеки, необхідно звертатися насамперед до зазначених керівників. При аваріях зварювані роботи допускається робити під спостереженням начальника цеху без письмового дозволу. Після закінчення вогневих робіт зварник зобов'язаний ретельно оглянути місце проведення цих робіт, полити водою легкозаймисті конструкції й усунути порушення, що можуть привести до виникнення пожежі. У даний час існують загальні правила й інструкції про пожежну безпеку для найбільш розповсюджених виробництв усіх міністерств і відомств. Вимоги по пожежній безпеці для різних виробництв у відповідні правила техніки безпеки і виробничої санітарії при електрозварювальних роботах для цих виробництв.

За яких умов вилучаються змога виникнення пожежі

Пожежна безпека -- це стан об'єкта, за якого вилучається можливість пожежі. У разі виникнення пожежі вживаються необхідні заходи щодо усунення негативного впливу небезпечних факторів пожежі на людей, споруди і матеріальні цінності.

Протипожежний режим -- це комплекс встановлених норм і правил поведінки людей, виконання робіт і експлуатації об'єкта, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки.

Пожежна безпека на об'єктах народного господарства забезпечується організаційними, технічними заходами і протипожежним захистом.

До організаційних заходів належать:

* розробка правил, інструкцій, інструктажів з протипожежної безпеки;

* організація інструктування і навчання робітників та службовців;

* здійснення контролю за дотриманням встановленого проти пожежного режиму всіма працюючими;

* організація добровільних пожежних дружин та пожежотехнічних комісій;

* щоденна перевірка протипожежного стану приміщень після закінчення роботи;

* розробка і затвердження плану евакуації й порядку оповіщення людей на випадок виникнення пожежі;

* дотримання належного протипожежного нагляду за об'єктами;

* організація перевірки належного стану пожежної техніки та інвентарю.

До технічних заходів належать:

* дотримання пожежних норм, вимог та правил при влаштуванні будівель, споруд, складів;

* підтримання у справному стані систем опалення, вентиляції, обладнання;

* улаштування автоматичної пожежної сигналізації, систем

автоматичного гасіння пожеж та пожежного водопостачання;

* заборона використання обладнання, пристроїв, приміщень та інструментів, що не відповідають вимогам протипожежної безпеки;

* правильна організація праці на робочих місцях з використанням пожежонебезпечних інструментів, приладів, технологічних установок.

Протипожежна автоматика та пожежна сигналізація

Засоби протипожежної автоматики поділяють на дві основні групи:

* установки автоматичного пожежогасіння;

* установки автоматичної пожежної сигналізації.

Установки автоматичного пожежогасіння, залежно від вогнегасильного складу, можуть бути:

* водяними;

* порошковими;

* пінними;

* газовими;

* хладоновими.

Для гасіння пожеж на підприємствах застосовують стаціонарні водяні установки автоматичного пожежогасіння. Ця установка складається з мережі водопроводів, запасних резервуарів, насосної станції, водозабірних споруд. На трасах трубопроводів як зовнішньої, так і внутрішньої мережі змонтовано пожежні крани, до яких приєднують рукави з брандспойтами. У приміщеннях, де зберігаються горючі матеріали, споруджують спринклерні або дренчерні установки. Це система трубопроводів, що розташовані під стелею приміщення і обладнані зрошувальною системою. Спринклерна установка завжди заповнена водою під тиском 0,4 МПа. Спринклерні зрошувачі вмикаються автоматично, якщо у приміщенні виникає пожежа і температура повітря підвищується до граничної межі. Всі зрошувальні головки мають спеціальний легкоплавкий замок, який, нагріваючись до температури (72, 93, 141 °С) плавиться і відкриває отвір, з якого вода у вигляді.

зрошувального факела подається до зони горіння. Спринклерні установки обладнані також сигнальним пристроєм для визову пожежної команди.Дренчерна установка подібна до спринклерної, але має зрошувальні головки відкритого типу. Дренчерна установка вмикається вручну або за допомогою автоматичного пристрою.Пожежна сигналізація використовується для виявлення і подачі сигналу про пожежу та виклику пожежних команд.

Основними елементами пожежної сигналізації вважають:

* повідомлювачі (сигнал тривоги про пожежу), які встановлюються всередині споруди або поза нею;

* приймальні апарати або установки, контрольно-приймальні пульти для приймання і фіксації сигналів від повідомлювачів, а також контролю справності повідомлювачів та ліній зв'язку;

* повітряні або кабельні лінії, які з'єднують повідомлювачів з пожежною службою (найчастіше це звичайний телефонний зв'язок за номером 01).

Пожежна сигналізація буває:

* променева, за якої кожен повідомлювач приєднується до окремої пари проводів;

* кільцева, де всі повідомлювачі приєднуються до одного загального проводу (кільця).

Пожежні повідомлювачі можуть бути автоматичні та ручні. Автоматичний повідомлювач -- це прилад оповіщення, який реагує на характерні фактори пожежі: дим, радіаційне випромінювання, підвищення температури. Радіоізотопний повідомлювач реагує на ультрафіолетове випромінювання. Димові повідомлювачі працюють на фотоелементах або іонізаційних камерах.

Ручний пожежний повідомлювач -- це повідомлювач, який приводиться в дію ручним способом. Всі пожежні повідомлювачі з'єднані лініями зв'язку із пожежним приймальним пультом. Пульт постійно контролює справність пожежних повідомлювачів і ліній зв'язку (обрив, коротке замикання, несправність або відсутність пожежного повідомлювача).

У випадку спрацьовування пожежного повідомлювача від пожежі на пульті вмикається внутрішня світлова і звукова сигналізація «Тривога».

Якщо є зв'язок пожежної станції з пожежною частиною, сигнал «Тривога» подається автоматично і до пожежної частини. У населених пунктах, на підприємствах, організаціях є телефонний зв'язок з пожежною частиною, який входить до системи пожежної сигналізації.

Протипожежний інструктаж та навчання

З метою запобігання виникненню пожеж, їх поширенню та для боротьби з ними робітники, інженерно-технічні працівники проходять інструктажі й навчання за спеціальними програмами.

Види протипожежних інструктажів:

* вступний;

* первинний;

* повторний;

* позаплановий.

Вступний інструктаж проходять усі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, які приймаються на роботу, допуском. Його проводить спеціальна особа, відповідальна за протипожежну безпеку підприємства, організації. При проведенні цього інструктажу працівників знайомлять з основними вимогами Закону України «Про пожежну безпеку», з установленим на підприємстві протипожежним режимом, з найбільше пожежоне-безпечними ділянками, де забороняється палити, використовувати відкритий вогонь, з практичними діями у разі виникнення пожежі, з можливими причинами виникнення пожеж і вибухів та заходами щодо їх запобігання. Первинний протипожежний інструктаж новоприйнятий робітник проходить на робочому місці перед початком роботи, а також при переміщенні з одного цеху до іншого, на іншу посаду, спеціальність або виробничу операцію.

Під час первинного інструктажу:

* знайомлять з пожежною безпекою цеху, ділянки, з правилами

та інструкціями з пожежної безпеки;

* показують запасні виходи, оповіщувачі пожежної сигналізації,

вогнегасники, засоби пожежогасіння;

* перевіряють практичні дії особи, яка інструктується на випадок пожежі.

Повторний інструктаж проводять безпосередньо в цеху двічі на рік у термін, встановлений керівником підприємства, згідно з програмою первинного інструктажу на робочому місці. Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться при зміні пожежної безпеки технологічного процесу, використанні нових поже-жонебезпечних матеріалів, при самозайманні, загорянні та пожежах.



Схема попередження пожеж на об'єктах

Основними напрямками забезпечення пожежної безпеки є усунення умов виникнення пожежі та мінімізація її наслідків.

Ймовірність виникнення пожежі (вибуху) в пожежонебезпечному об'єкті визначають на етапах його проектування, будівництва й експлуатації.

Для оцінки ймовірності виникнення пожежі (вибуху) на діючих підприємствах або об'єктах, що будуються, будівлях, спорудах необхідно мати статистичні дані про час існування різних пожежовибухонебезпечних подій, тобто таких подій, реалізація яких призводить до утворювання горючого середовища й виникнення джерела запалювання.

Ймовірність виникнення пожежі (вибуху) в об'єктах, що проектуються, визначають на підставі показників надійності елементів об'єкта (складових частин), що дозволяє розрахувати ймовірність різних ситуацій у виробничому устаткуванні, системах контролю й керування, а також в інших пристроях, що складають об'єкт, які призводять до реалізації пожежовибухонебезпечних подій.

Аналіз пожежної небезпеки полягає у визначенні наявності горючих речовин і можливих джерел запалювання, ймовірних шляхів розповсюдження пожежі й необхідних засобів пожежогасіння.

Аналіз пожежної небезпеки у спрощеному вигляді будівель, приміщень, технологічного устаткування, об'єкта взагалі має дати відповіді на питання: де, за яких умов і яким чином може виникнути пожежа і як буде проходити її подальший розвиток або від чого, що і як може загорітися і до чого це призведе. Тобто аналіз пожежної небезпеки являє собою прогноз виникнення пожежі та її наслідків. Під час аналізу обґрунтовується економічна доцільність протипожежних заходів.

Кінцевою метою аналізу пожежної небезпеки буде максимально можливе виключення потенційних джерел запалювання, зведення до мінімуму горючого середовища, встановлення такого рівня протипожежного режиму, при якому можливість виникнення пожежі та масштаби її наслідків будуть найменші.

Методика аналізу пожежної небезпеки зводиться до виявлення та оцінки:

- потенційних та наявних джерел запалювання;

- умов формування горючого середовища;

- умов виникнення контакту джерел запалювання та горючого середовища;

- умов та причин поширення вогню в разі виникнення пожежі;

- наявності та масштабів імовірної пожежі, загрози життю і здоров'ю людей, навколишньому середовищу, матеріальним цінностям;

- рівня працездатності систем протипожежного захисту та протипожежної стійкості кожної ділянки та об'єкта в цілому;

- порушень протипожежного режиму, норм і правил пожежної безпеки.

- Оскільки повністю виключити, в силу відомих причин, імовірність виникнення пожежі неможливо, то необхідно використовувати стратегію обмеження її наслідків, яка досягається такими заходами:

- забезпеченням потрібної вогнестійкості будівель та споруд;

- забезпеченням своєчасної евакуації людей та відповідності чинним нормам шляхів евакуації;

- створенням умов для ефективного гасіння пожежі;

- обмеженням поширення пожежі;

- своєчасною ліквідацією горіння.

Комплекс організаційно-технічних, економічних заходів, норм пожежної безпеки повинен забезпечувати впровадження сучасних ефективних заходів та засобів, а також підтримування пожежної безпеки на необхідному рівні.

Цей комплекс включає в себе такі основні заходи:

- організацію пожежної охорони відповідного виду (згідно з Законом України "Про пожежну безпеку" в нашій державі існують чотири види пожежної охорони: державна, відомча, місцева та добровільна);

- облік та аналіз даних про пожежі та збитки від них; - паспортизацію речовин, матеріалів, виробів, технологічних процесів, будівель та споруд об'єктів в напрямку забезпечення пожежної безпеки;

- збирання, систематизацію та аналіз даних (вітчизняних та зарубіжних) про досвід та перспективні вирішення питань щодо забезпечення пожежної безпеки;

- організацію навчання працюючих правилам пожежної безпеки за місцем роботи та населення за місцем проживання;

- розробку та реалізацію норм і правил пожежної безпеки, інструкцій про заходи поводження з пожежонебезпечними речовинами та матеріалами, про дотримання протипожежного режиму та порядок дій людей у разі пожежі;

- облік та аналіз витрат на забезпечення пожежної безпеки, фінансування відповідних заходів; матеріально-технічне забезпечення систем запобігання пожежам та протипожежного захисту;

- розробку прогнозів та планів забезпечення пожежної безпеки, контроль та координацію їх виконання;

- виготовлення та застосування наочних засобів протипожежної пропаганди щодо забезпечення пожежної безпеки;

- нормування чисельності людей на об'єкті за умовами безпеки їх у разі пожежі;

- встановлення порядку зберігання речовин та матеріалів, гасіння яких неприпустиме тими самими засобами залежно від їх фізико-хімічних та пожежонебезпечних властивостей;

- розробку заходів щодо дій адміністрацій об'єктів, робітників, службовців та населення у разі пожежі та організації евакуації людей;

- забезпечення необхідної кількості, розміщення та обслуговування пожежної техніки, яка має забезпечити ефективне гасіння пожежі та бути безпечною для природи і людей;

- залучення громадськості та широких верств населення до питань забезпечення пожежної безпеки [3].

При проектуванні промислових підприємств, необхідно здійснити аналіз будівлі на відповідність встановленим нормативним вимогам. Оцінка пожежної безпеки дозволяє визначити вид об'єкту і віднести його до тієї або іншої категорії за вибухопожежній і пожежній небезпеці згідно [4].

Пожежна безпека промислових і сільськогосподарських підприємств відповідно до [5] забезпечується системами запобігання пожежі і протипожежному захисту, а також організаційно-технічними заходами. Розробка таких систем здійснюється виходячи з аналізу пожежної небезпеки і захисту технологічних процесів. Метод аналізу пожежної небезпеки і захисту технологічних процесів виробництв заснований на виявленні у виробничих умовах причин виникнення горючого середовища, джерел запалення і шляхів поширення вогню, без знання яких неможливо провести пожежно-технічну експертизу проектних матеріалів, перевірку протипожежного стану об'єктів, дослідження пожеж, що сталися, і загорянь, інших видів робіт державного пожежного нагляду.

Необхідно мати на увазі, що необхідність категорування виникає на різних етапах виробничої діяльності. Головним чином, категорування проводять на етапі проектування виробництва. В цьому випадку проектні організації зобов'язані визначити категорії усіх приміщень і будівель. ГПС на цьому етапі здійснює роль наглядового органу. Абсолютно очевидно, що якщо представники пожежної охорони не володіють методикою визначення категорій, то вже на цьому етапі в проект можуть вкрастися помилки з легко прогнозованими наслідками.

Також, досить часто необхідність категорування виникає при реконструкції виробництва приміщень і будівель, зміні технологій, устаткування, обсягу виробництва, власника і так далі

Процес визначення категорій приміщень необхідно розпочинати з ознайомлення з технологією в об'ємі, достатньому для розуміння її пожежної небезпеки і збору необхідних даних про речовини і матеріалів, що обертаються в приміщенні. Передусім, необхідно знати наступне:

- характеристики приміщення (довжина, ширина, висота);

- схема розташування устаткування в приміщенні (робочі креслення);

- технологічний регламент;

- схема і параметри вентиляційної системи;

- схема автоматичного контролю параметрів виробництва;

- схема автоматичної системи пожежогасінні.

Якщо категорировання проводиться на стадії проектування, то усі дані можна отримати тільки з проектної і технологічної документації.

Джерелом запалення може стати таке нагріте тіло (при вимушеному займанні) або такий екзотермічний процес (при самозайманні), які здатні нагрівати деякий об'єм горючого середовища до певної температури, коли швидкість тепловиділення (за рахунок реакції в горючій суміші) рівна або перевищує швидкість тепловідводу із зони реакції, при чому потужність і тривалість теплової дії джерела запалення повинні забезпечувати підтримку критичних умов з часом, необхідного для розвитку реакції з формуванням фронту полум'я, здатного до подальшого мимовільного поширення, тобто джерела запалення повинні задовольняти основній трьом умові.

tД.З. ? tСЗ., (1)

де tД.З. - температура джерела запалення;

tСЗ. - температура самозаймання горючого середовища.

QФ ? Qmin (2)

де QФ - фактична кількість тепла, що віддається іскрою в об'єм горючої суміші;

Qmin - мінімальна енергія запалення.

фІ ? фІНД (3)

де фІ - час теплової дії;

Протипожежні заходи на будівництві

Відповідальність за стан і організацію протипожежної безпеки на будівельних об'єктах тресту або іншого будівельного об'єднання покладається на заступника начальника тресту (управління) по кадрах і побуту або виконавця робіт (виконроба), на останнього обов'язок покладається наказом по тресту. Контроль за додержанням правил протипожежної безпеки на будівництві здійснюють Управління державної пожежної охорони МВС України і члени добровільних протипожежних формувань, які повинні створюватись на кожному будівельному об'єкті.

Причинами пожежі можуть бути: несвоєчасне прибирання з робочого місця відходів легкоспалимих матеріалів (стружка, обрізки шпалер, ганчір'я тощо); неправильне зберігання легкозаймистих матеріалів (бензин, оліфа, мастика, смола тощо); необережне поводження з вогнем у вогненебезпечних місцях, несправність електропроводки та електрообладнання тощо.

Горіння -- це хімічний процес взаємодії горючого матеріалу з киснем повітря, внаслідок чого виділяється велика кількість тепла. Але для того, щоб матеріал загорівся, його треба нагріти до певної температури займання, яка для кожного матеріалу різна. Такі матеріали, наприклад, як бензин, ацетон, оліфа, займаються при більш низьких температурах, ніж деревина і вугілля. Температура займання залежить від природи матеріалу, вмісту кисню у навколишньому просторі, атмосферного тиску, вологості повітря і матеріалу та інших причин.

Вогненебезпечність будівельного матеріалу залежить від його температури займання і умов, за яких він зберігається. Деякі матеріали (тирса, вугілля, будівельне сміття з відходів органічних речовин) здатні за певних умов, особливо при підвищенні навколишньої температури, до самозаймання, що часто призводить до виникнення пожеж. Тому на будівництві матеріали потрібно зберігати так, щоб не спричинити до підвищення температури матеріалу і його займання.

Крім займання, пари летких речовин (бензин, ацетон тощо) у певній суміші з повітрям викликають вибух, який може статися внаслідок іскри від вогню, тертя, удару та з інших причин.

За ступенем вогнестійкісті всі матеріали і будівельні конструкції поділяють на горючі, важкогорючі і негорючі.

Горючі матеріали (деревина, толь, картон, лак, мастика, розчинники) займаються від вогню і продовжують горіти або тліти навіть після усунення джерела вогню.

Важкогорючі матеріали (волокниста суха штукатурка, фіброліт, повсть, змочена у глині, тощо) горять або тліють тільки при наявності джерела вогню. Якщо ж усунути його, то горіння матеріалу припиняється.

Негорючі матеріали (природні і штучні кам'яні матеріали, сталь, бетони тощо) при високих температурах не займаються і не тліють.

Під час організації будівельного майданчика і розміщення на ньому будівельних матеріалів треба залишити спеціальні проїзди для пожежних машин. Від території будівництва до магістралі прокладають дорогу з твердим покриттям. Для проїзду пожежних машин уздовж будівель понад 18 м завширшки повинні бути зроблені проїзди з двох поздовжніх боків, а понад 100 м завширшки -- з усіх боків будови. Відстань від краю проїжджої частини до стін будівель не повинна перевищувати 25 м.Перед початком будівництва будівельний майданчик слід забезпечити водою. Воду підводять від міської водопровідної мережі і встановлюють один або декілька пожежних гідрантів. Якщо водопровідної мережі немає, то можна користуватись природними водоймами, до яких треба зробити автотранспортні під'їзди.Для зберігання легкозаймистих матеріалів на території будівельного майданчика обладнують підземні або напівпідземні склади, в яких водночас може зберігатись не більше 5 м3 цих матеріалів. Лісоматеріали можна складати на відстані не менше 24 м від будинку, що зводиться. Для тимчасового зберігання відходів легкогорючих матеріалів на території будівництва встановлюють металеві ящики з кришками або викопують спеціальні ями.

На будівельному майданчику слід обладнати протипожежний пост. Тут мають бути: щит з протипожежним інструментом (лопати, ломи, вогнегасники тощо), пристрій для подавання тривоги звуком, ящик з піском і бочки з водою.

В усіх вогненебезпечних місцях вивіщують попереджувальні написи: «Палити заборонено», «Вогненебезпечно» тощо. Палити дозволяється на певній відстані від будинку і складів у спеціально обладнаних місцях, де обов'язково встановлюється ящик з піском або бочка з водою.

Кожен робітник до початку роботи на будівництві повинен пройти відповідний інструктаж з протипожежної безпеки, вивчити засоби для гасіння пожежі і вміти ними користуватись.

Перебуваючи на будівельному майданчику, необхідно додержуватись таких правил протипожежної безпеки:

не палити на робочому місці;

не залишати після роботи на робочому місці відходів легко-горючих матеріалів;

робоче місце прибирати, а сміття виносити у відведене для цього місце;

не розпалювати багаття на робочому місці або поблизу будівлі і місць зберігання легкозаймистих матеріалів;

кількість легкозаймистих матеріалів на робочому місці повинна відповідати їхній витраті за зміну; після закінчення роботи залишки матеріалів слід винести до місця їхнього зберігання;

випадково розлиті на підлозі легкозаймисті матеріали потрібно відразу ж витерти ганчіркою, яку слід винести з приміщення у спеціально відведене для сміття місце;

приступати до роботи з електроінструментом або машинами, що працюють від електроприводу, можна тільки після перевірки справності ізоляції проводів чи кабелів, справності двигуна і пускових пристроїв;

поблизу працюючих електродвигунів не розміщувати речовини, які можуть спалахнути від іскри;

якщо двигун перегрівається внаслідок несправності, слід негайно вимкнути його і повідомити про це майстра або бригадира;

слід добре знати будову різних видів вогнегасників і вміти користуватись ними;

якщо виникне пожежа, то особи, які її помітили, і працюючі поруч, повинні: негайно подати звуковий сигнал пожежної тривоги ударами у металевий предмет (рейка, відро, лист сталі тощо); викликати пожежну команду по телефону 01; почати гасити пожежу всіма засобами, які є в їхньому розпорядженні; почати переносити на безпечну відстань горючі матеріали, які є поблизу вогнища пожежі; негайно сповістити про пожежу майстра, бригадира або виконроба.



Вогнегасники: а - пінний типу ОХП-10: 1 - корпус; 2 - стакан з кислотою; 3 -вихідний отвір; 4 - шток; 5 - рукоятка; 6 - кришка; 7 - ручка; 8 - шпилька;б - вуглекислотний типу ОУ-5: 1 - корпус; 2 - рукоятка; 3 - вентиль; 4 - шланг: 5 - дифузор: 6 - сифонна трубка.

Якщо полум'я невелике, то на нього слід накинути лист сталі, халат або інший предмет, щоб припинити доступ повітря до вогню. Інші горючі матеріали (дошки, стружки, папір тощо) можна гасити водою, піском і вогнегасниками.

Перша допомога при нещасних випадках

Своєчасне надання допомоги людині, яка одержала травму, є обов'язком кожного, хто в цей час знаходився біля потерпілого. Тому кожен робітник повинен знати правила першої допомоги і вміти її надати. Для цього на будівельному об'єкті мають бути аптечки з перев'язувальними матеріалами, медикаментами, засобами для зупинки кровотечі і фіксації переломів.

Поранення і кровотечі. Перш ніж надати допомогу у разі поранення, слід добре вимити руки водою з милом або протерти їх спиртом. Після цього рану змочують йодним настоєм так, щоб пляма від нього була більшою, ніж сама рана, і перев'язують її стерильним бинтом, марлею чи чистою хусткою. Забороняється промивати рану водою або очищати її від бруду, землі тощо.

Якщо рана сильно кровоточить, слід терміново зупинити кров, притиснувши на деякий час пальцями кровеносну судину вище рани на 5--10 см. Коли це не допомагає, варто накласти джгут, тобто міцно перев'язати кінцівку вище рани і зафіксувати час його накладання. За джгут можна використати гумову трубку чи стрічку, бинт, шматок тканини тощо. Місце під джгутом спочатку обгортають м'якою тканиною або ж накладають його поверх одягу. Після накладання джгута травмованого робітника слід негайно відвезти до лікарні із запискою, в якій зазначено час накладання джгута.

Переломи. Бувають закриті і відкриті. При закритому переломі спостерігається зміщення або потрощення кісток, які знаходяться всередині тіла. При відкритому -- кістки проривають шкіру і виходять назовні. У разі підозри на перелом хворого треба покласти так, щоб виключити рухомість пошкодженої частини тіла і створити умови, за яких зменшиться біль. Водночас викликають машину швидкої медичної допомоги. При переломах кінцівок слід прибинтувати шини, які тимчасово зафіксують травмовану частину тіла. Шини закріпляють бинтами. Якщо спеціальних шин немає, то їх можна замінити кусками дерев'яних рейок чи стрічками товстої фанери.

Опіки. При опіках від вогню, гарячої води, бітуму, пари необхідно обережно зняти одяг або взуття і пошкоджене місце перев'язати стерильним бинтом, після чого направити хворого до медпункту. Опіки, викликані дією кислоти, лугу або негашеного вапна, промивають струмом води протягом 10--15 хв. Після цього на пошкоджені місця накладають примочки із содового розчину (при опіках кислотами) чи борної кислоти (при опіках лугами).

Обмороження. Людину, що постраждала від морозу, треба негайно завести у тепле приміщення і починати відігрівати обморожені місця. Якщо обморожено кінцівку, її опускають у посудину з водою і поступово доводять температуру води до 37 °С. Можна також розтерти обморожене місце шматком сукна, шерсті або теплою рукавичкою. Коли шкіра почервоніє, її змащують вазеліном або будь-яким жиром.

Ураження електричним струмом. Людину, уражену електричним струмом, спочатку треба звільнити від його дії, виключивши подачу струму до місця, де трапилось нещастя. Якщо цього зробити не можна, необхідно перерубати струмоведучі проводи сокирою з сухою ручкою, стоячи на дерев'яній підкладці. Можна відтягнути потерпілого від проводів або відкинути їх сухою палицею чи дошкою. Ні в якому разі не можна торкатися потерпілого руками. Лише після звільнення потерпілого від дії струму можна надавати йому необхідну допомогу: забезпечити надходження свіжого повітря, розігріти тіло, а у разі потреби -- зробити штучне дихання.

нещасний страхування безпека зварювання

Викладіть заходи з пожежної профілактики при зберіганні легко запалювальних горючих рідин, вогненебезпечніх мастил, бітуму і полімерних матеріалів

Будiвельнi бiтуми перевозять у вагонах i напiввагонах, на платформах i автомобiлями. За узгодженням iз споживачем допускається транспортування будiвельних бiтумiв у бункерахнапiввагонах, а на вiдстань до 500 км - в автобiтумовозах. Бiтуми, упакованi в паперовi мiшки, завантажуються в автотранспорт у вертикальному положеннi вiдкритою частиною мiшка вгору. Для перевезення дерев'янi дiжки з пластичними мастилами ємкiстю 200 дм3 встановлюють в залiзничнi вагони в два яруси, а при наявностi дiжок меншої ємкостi - в три яруси; причому діжки першого i другого ярусiв слiд класти на торець, а третiй, завантажений дiжками меншої ємкостi, накатом пробками догори. При завантаженнi вагона дiжками ємкiстю 50 або 100 дм3 дiжки встановлюють на торець, а мiж ярусами дiжок вистилається настил iз дощок.Напiвтвердий i рiдкий бiтум, що надходить в цистернах, необхiдно зберiгати в спецiальних бiтумосховищах. Холоднi бiтумнi мастики потрiбно зберiгати в закритому неопалюваному примiщеннi або пiд навiсом. Дозволяється тимчасове зберiгання мастики на вiдкритому майданчику. При цьому їх слiд захистити вiд забруднення, зволоження С.27 ДБН Г.1-4-95 i сонячних променiв. Не дозволяється зберiгати холоднi мастики i грунтовки поблизу вiдкритого вогню.

Гарячi бiтумнi мастики перевозяться на будiвельнi об'єкти в спецiальних автомашинах, що обладнанi змiшувачами. Емульсiї, пасти i холоднi мастики рекомендується перевозити на далекi вiдстанi в спецiальнiй тарi (бiдони з широким горлом; жерстянi, герметичне закритi банки), на близькi - мастики i емульсiї - в автогуронаторах, а пасти - в ящиках.

Размещено на Allbest.ru

...