Управління охороною праці в галузі залізничної автоматики, телемеханіки та зв'язку. Заходи по профілактиці виробничого травматизму в галузі

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Задача 1

Описати структуру системи управління охороною праці в галузі залізничної автоматики, телемеханіки та звязку.

Підсистеми структури системи управління охороною праці;

Обов'язки власника по створенню і забезпеченню функціонування систем управління охороною праці на підприємстві;

Служба охорони праці на підприємстві в структурі систем управління охороною праці;

Роль, права, функціональні обв'язки кожного робітника в структурі систем управління охороною праці підприємства, галузі;

Участь трудового колективу в системі управління охороною праці;

Система управління охороною праці підприємства, місце в ній комісії по охороні праці підприємства;

Роль гражданських об'єднань в структурі системи управління охороною праці;

Органи державного нагляду по охороні праці в структурі систем управління охороною праці.

1. Загальні положення

Управління охороною праці - це прийняття і реалізація організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на забезпечення безпечних і здорових умов праці, запобігання дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів на працюючих, попередження виробничого травматизму та професійних захворювань, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці, забезпечення продуктивності праці.

Об'єктом управління охороною праці є діяльність служб і структурних підрозділів залізниці по забезпеченню безпечних і здорових умов праці на робочих місцях, виробничих дільницях і цехах.

Робота з охорони праці на Придніпровській залізниці спрямована на створення безпечних і здорових умов праці, попередження виробничого та невиробничого травматизму і професійних захворювань, безумовне виконання вимог Закону України "Про охорону праці".

Організація роботи з охорони праці на залізниці здійснюється на основі Системи управління охороною праці (СУОП ). Система управління охороною праці загальна і обов'язкова для усіх підрозділів залізниці. Робота з охорони праці в галузевих службах, дирекціях залізничних перевезень та структурних підрозділах залізниці здійснюється відповідно до цієї Системи.

Система управління охороною праці розроблена згідно із Законом України "Про охорону праці", діючими постановами Кабінету Міністрів України і наказами Держнаглядохоронпраці.

Незалежно від посади, керівники та службовці несуть відповідальність за забезпечення належного рівня функціонування Системи управління охороною праці на підпорядкованих їм ділянках роботи.

2. Основні функції управління охороною праці

До основних функцій управління охороною праці відносяться:

організація та координація робіт;

облік, аналіз та оцінка стану умов та безпеки праці;

планування та фінансування робіт з охорони праці;

контроль за функціонуванням системи управління охороною праці;

стимулювання;

2.1 Організація та координація роботи

Управління охороною праці здійснюють: начальник залізниці, його заступники, керівники служб управління залізниці, дирекцій залізничних перевезень та структурних підрозділів залізниці. Управлінські рішення для підпорядкованих структурних підрозділів носять обов'язковий характер.

Організаційно-методичне управління роботою з охорони праці здійснює служба охорони праці залізниці відповідно до діючого „Положення про службу охорони праці Придніпровської залізниці”.

Управління роботою з охорони праці включає в себе:

запровадження системи управління охороною праці на всіх рівнях;

розробку та реалізацію комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації і автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці;

усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування нещасних випадків;

проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестації робочих місць на відповідність нормативно - правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством;

розробку положень, інструкцій, інших актів з охорони праці, що діють в межах залізниці та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці;

контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

проведення експертизи конструкторської та технологічної документації з питань охорони праці;

проведення навчання та перевірки знань працівників з питань охорони праці;

забезпечення працівників нормативно-правовими актами з охорони праці;

проведення нарад, семінарів, конкурсів та оглядів з питань охорони праці;

фінансування охорони праці.

2.2 Облік, аналіз та оцінка стану умов та безпеки праці

Облік, аналіз та оцінку стану умов та безпеки праці забезпечують: служба охорони праці залізниці, відділи (сектори) та спеціалісти з охорони праці або посадові особи, на яких покладена ця робота в галузевих службах, дирекціях залізничних перевезень і структурних підрозділах залізниці.

Основою для аналізу та оцінки показників стану умов та безпеки праці є “Єдина державна система показників обліку умов і безпеки праці”, затверджена наказом Держнаглядохоронпраці від 31.03.1994 № 27, дані про травматизм та професійні захворювання, дорожньо-транспортні пригоди та аварії.

Основними показниками ефективного функціонування СУОП на залізниці є:

рівень виробничого травматизму ( Кч, Кт );

рівень профзахворювань;

рівень захворювань, пов'язаних з умовами праці;

кількість працівників, які працюють в незадовільних умовах праці;

кількість обладнання, що не відповідає вимогам нормативних актів про охорону праці;

кількість технологічних процесів, що не відповідають вимогам нормативних актів про охорону праці;

кількість аварійних будівель та споруд;

забезпеченість засобами індивідуального захисту;

забезпеченість санітарно-побутовими приміщеннями;

витрати на поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

витрати на соціальне страхування від нещасних випадків та профзахворювань;

витрати на розслідування та ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків і профзахворювань;

виконання планів заходів щодо подальшого поліпшення умов і охорони праці;

застосування системи талонів-попереджень.

Інформація про умови праці надається встановленим порядком в письмовій формі (звіт, довідка, доповідь, службова записка тощо).

Оперативна інформація про нещасні випадки на підприємстві, раптові різкі відхилення значень небезпечних та шкідливих виробничих факторів від встановлених норм повідомляється негайно (телеграмою, телефонограмою).

Облікова інформація за формами №7-ТНВ, №1-УБ, №1-ПВ надається у встановлені терміни.

2.3 Планування та фінансування робіт з охорони праці

Планування робіт з охорони праці повинно забезпечувати розробку та реалізацію:

заходів, спрямованих на доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог, підвищення існуючого рівня охорони праці;

розділу “Охорона праці” колективного договору;

оперативних планів роботи з охорони праці залізниці, галузевих служб, дирекцій залізничних перевезень та структурних підрозділів.

Метою планування робіт з охорони праці служить організація безпечних виробничих процесів, попередження виробничого травматизму, вивільнення із шкідливих та важких умов праці робітників.

Планування роботи з охорони праці здійснюється шляхом розробки:

довгострокових програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (п'ятирічні комплексні плани);

річних заходів з охорони праці (план організаційних і технічних заходів з охорони праці);

комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, передбачених колективними договорами (угодами);

оперативних (квартальних, місячних) планів роботи служб, дирекцій залізничних перевезень, структурних підрозділів.

П'ятирічні комплексні плани передбачають приведення стану умов праці на робочих місцях у відповідність з нормативними актами про охорону праці за рахунок реконструкції, капітального ремонту, заміни обладнання, скорочення чисельності працюючих, зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, будівництвом і розширенням санітарно-побутових приміщень. П'ятирічні комплексні плани розробляються:

дирекціями залізничних перевезень;

галузевими службами залізниці - за пропозиціями структурних підрозділів;

службою охорони праці - зведений план по залізниці в цілому.

Річні заходи у структурних підрозділах залізниці розробляються на основі аналізу та оцінки стану умов і безпеки праці, в тому числі за результатами атестації робочих місць. Заходи структурного підрозділу затверджує начальник цього підрозділу.

Галузеві служби, дирекції залізничних перевезень узагальнюють заходи структурних підрозділів і складають їх в цілому по господарству. Заходи затверджують у заступника начальника залізниці (за підпорядкованістю) і надають у службу охорони праці залізниці, яка готує зведену програму (заходи) в цілому по залізниці. Зведена програма затверджується начальником залізниці.

Крім річних заходів у структурних підрозділах складаються комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, передбачені колективними договорами (угодами). Заходи узгоджуються з профспілковим комітетом і затверджуються начальником структурного підрозділу. Галузеві служби, дирекції залізничних перевезень узагальнюють заходи структурних підрозділів і складають заходи в цілому по господарству, узгоджуються з Дорпрофспілкою і затверджуються відповідним заступником начальника залізниці. Служба охорони праці складає узагальнені комплексні заходи, які затверджуються спільною Постановою керівництва залізниці та Президії Дорпрофспілки.

Всі заходи, пов'язані з капітальними витратами, обов'язково повинні бути погоджені з загальним планом фінансових витрат залізниці.

Оперативні плани роботи розробляються на основі наказів, постанов, заходів по актах форми Н-1 про нещасні випадки, за результатами проведення комплексних та інших перевірок. Плани розробляються спеціалістами служби охорони праці залізниці, галузевих служб, дирекцій залізничних перевезень і структурних підрозділів залізниці або посадовими особами, на яких покладені обов'язки з охорони праці. Затверджуються плани відповідно начальником залізниці, галузевої служби, дирекції залізничних перевезень, структурного підрозділу.

Контроль за виконанням річних та оперативних планів роботи з охорони праці покладається відповідно на головного інженера залізниці, галузевої служби, дирекції залізничних перевезень, структурного підрозділу.

Фінансування охорони праці здійснюється за рахунок коштів, що виділяються згідно з колективним договором у розмірі не менше 0, 5% від суми реалізованої продукції.

2.4 Контроль за функціонуванням системи управління охороною праці

На залізниці здійснюється контроль за станом охорони праці:

оперативний;

відомчий;

адміністративно-громадський.

Основним видом контролю в структурних підрозділах залізниці є оперативний, що здійснюється керівниками та спеціалістами з охорони праці відповідно до Основних нормативів участі в роботі з охорони праці (Додаток 1).

Начальники дирекцій залізничних перевезень працюють за нормативами заступників начальника залізниці. Заступники та головний інженер дирекції залізничних перевезень, керівники станцій позакласних, першого та другого класів працюють за нормативами керівників структурних підрозділів залізниці. Всі інші посадові особи, які не зазначені в нормативах, обов'язки з охорони праці виконують відповідно до своїх посадових інструкцій.

Завданням оперативного контролю є оцінка рівня дотримання технологічних процесів, відповідності обладнання, машин і механізмів, засобів захисту, робочих місць вимогам безпеки, своєчасне виявлення порушень і порушників правил та норм охорони праці, вживання до них впливових заходів.

Результати перевірок оперативного контролю заносяться до Журналу перевірок (Додаток 2)

Одним з напрямків оперативного контролю є система інформації “Людина на колії” (Додаток 3), завданням якої є встановлення дієвого контролю за додержанням працівниками залізниці Правил знаходження на коліях при наближенні і під час пропуску рухомого складу.

Відомчий контроль здійснюється шляхом проведення цільових та комплексних перевірок керівництвом залізниці, працівниками галузевих служб та спеціалістами служби охорони праці.

Цільові перевірки проводяться під час перевірок стану охорони праці на робочих місцях з метою визначення стану окремих питань з охорони праці, ходу виконання наказів, вказівок, розпоряджень та заходів з охорони праці на поточний рік.

Тематику цільових перевірок з охорони праці щомісяця розробляє служба охорони праці залізниці та надає до структурних підрозділів. Галузеві служби та дирекції залізничних перевезень мають право доповнювати тематику окремими питаннями.

Цільові перевірки здійснюються з максимальним охопленням виробничих дільниць, цехів та об'єктів структурного підрозділу.

Результати цільової перевірки оформлюються довідкою, приписом або записом в журналі перевірок. Узагальнені результати цільової перевірки по структурному підрозділу залізниці через галузеві служби надаються щомісяця до служби охорони праці.

Мета комплексних перевірок умов та безпеки праці - встановити реальний стан і рівень організації та виконання роботи з питань охорони праці, дотримання законодавства про охорону праці.

Комплексні перевірки проводяться:

основних галузевих служб та дирекцій залізничних перевезень - комісією управління залізниці не рідше одного разу на 2 роки;

структурних підрозділів - комісією відповідної галузевої служби не рідше одного разу на рік, а у випадку допущення нещасного випадку із смертельним наслідком з вини підприємства - позачергово разом із службою охорони праці.

Служби перевезень, комерційної роботи та маркетингу проводять комплексні перевірки за графіком служби охорони праці.

Комісія для проведення комплексної перевірки призначається:

галузевих служб та дирекцій залізничних перевезень - під головуванням головного інженера або заступника начальника залізниці (за підпорядкованістю) - наказом начальника залізниці;

структурних підрозділів - наказом начальника відповідної служби.

До складу комісії включаються керівники, спеціалісти з питань охорони праці, представники профспілок.

Результати комплексної перевірки оформляються актом (Додаток 4). Перший примірник акта надається керівнику підрозділу, що перевірявся, під розпис.

Підсумки комплексної перевірки розглядаються протягом тижня після закінчення перевірки на нараді у голови комісії за участю представників профспілки.

Адміністративно-громадський контроль є спільною формою контролю адміністрації і трудового колективу (профспілки) за станом охорони праці у структурному підрозділі.

Метою адміністративно-громадського контролю є своєчасне виявлення порушень законодавства про охорону праці і вжиття оперативних заходів щодо їх усунення та попередження виробничого травматизму. Контроль здійснюється від робочого місця до структурного підрозділу в цілому на двох ступенях.

На першому ступені контроль здійснює комісія під головуванням старших майстрів (майстрів), начальників дільниць, начальників станцій 3-5 класів, заступників начальників станцій позакласних, першого і другого класів, начальників поїздів, старших електромеханіків СЦБ та зв'язку при участі представника профспілки.

Перший ступінь контролю проводиться щотижня. При цьому перевіряються умови і стан безпеки безпосередньо на робочих місцях, відповідність засобів виробництва, інструменту вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, забезпеченість засобами індивідуального захисту, їх стан та застосування, а також дотримання працівниками вимог інструкцій щодо організації та забезпечення безпечних умов праці.

Виявлені недоліки записуються у журналі першого ступеню контролю

Журнал знаходиться у керівника підрозділу (дільниці, цеху) і після його закінчення зберігається не менше року.

Другий ступінь контролю здійснює комісія під головуванням начальника структурного підрозділу. До складу комісії повинні входити: головні спеціалісти, спеціаліст з охорони праці, інші посадові особи, голова комітету профспілки. Дозволяється створювати декілька комісій, які очолюють заступники начальника або головний інженер структурного підрозділу. Склад комісій і графіки їх роботи затверджуються начальником структурного підрозділу.

Другий ступінь контролю проводиться не рідше одного разу на місяць. У дирекціях залізничних перевезень та структурних підрозділах залізниці, де є територіально віддалені підрозділи (дільниці, околотки тощо) другий ступінь контролю може проводитись за річним графіком, складеним з розрахунку, щоб кожна станція або підрозділ перевірялись не рідше одного разу на квартал.

У період весняного та осіннього огляду, а також особливих умов контролю за станом охорони праці другий ступінь контролю не проводиться.

На другому ступені контролю перевіряють організацію і результати проведення першого ступеню контролю, виконання заходів з охорони праці на дільницях, у цехах та інших підрозділах, віднесених до складу структурного підрозділу, а також стан умов праці, утримання обладнання, засобів захисту та дотримання працівниками вимог безпеки на робочих місцях, проведення медичних оглядів, навчання та перевірки знань з охорони праці, інші питання, що відносяться до сфери законодавства про охорону праці. В разі виявлення порушень, які створюють загрозу здоров`ю і життю людей, роботи припиняються.

Результати перевірки на другому ступені контролю оформлюються актом. Акти перевірок зберігаються у інженера з охорони праці не менше одного року.

Витяги з актів інженер з охорони праці надає керівникам цехів, дільниць тощо для своєчасного усунення недоліків, виявлених на місцях.

Результати перевірок на другому ступені контролю повинні бути розглянуті на нараді у начальника структурного підрозділу за участю керівників підпорядкованих дільниць (цехів), що перевірялися і голови профспілки.

За результатами розгляду визначаються заходи по усуненню порушень, при необхідності видається наказ щодо притягнення до відповідальності винних осіб.

2.5 Організація і проведення весняних та осінніх оглядів стану умов та безпеки праці

В періоди підготовки господарства залізниці до роботи в зимових умовах та переходу до літніх перевезень проводяться весняні та осінні огляди стану умов та безпеки праці.

Весняні (осінні) огляди проводяться щорічно - у квітні (жовтні) на підставі наказу начальника залізниці за узгодженням з Дорпрофсожем.

Під час оглядів у першу чергу перевіряється стан будівель та споруд, технічний стан виробничого обладнання та устаткування, машин, механізмів, інших засобів виробництва, колективного та індивідуального захисту, стан робочих місць та санітарно - побутових приміщень, засобів пожежегасіння тощо.

Кількість і склад комісій, графік проведення перевірок, терміни і порядок підведення підсумків визначаються наказами галузевих служб, дирекцій залізничних перевезень, структурних підрозділів.

До складу комісій, під головуванням начальника структурного підрозділу, його заступників, головного інженера залучаються головні спеціалісти, інженери з охорони праці, представники профспілок та інші посадові особи.

Усі виявлені недоліки, порушення нормативно-правових актів з охорони праці і виробничої санітарії, що не вимагають особливих витрат, усуваються негайно.

Для усунення недоліків, які потребують значних витрат, розробляються заходи із зазначенням конкретних термінів виконання, джерел фінансування та відповідальних осіб.

Результати перевірок оформляються актами (Додаток № 6) у двох примірниках, один з яких залишається у керівника підрозділу, що перевірявся, для усунення недоліків, другий - направляється спеціалісту з охорони праці структурного підрозділу для контролю.

Робота по проведенню оглядів виконується за етапами:

1-й етап - І-й тиждень квітня (жовтня) - працюють комісії дільниць, цехів тощо структурного підрозділу залізниці;

2-й етап - ІІ-й тиждень квітня (жовтня) - керівники структурних підрозділів забезпечують усунення виявлених недоліків;

3-й етап - ІІІ - ІV-й тиждень квітня (жовтня) - працює комісія структурного підрозділу залізниці за участю представників галузевих служб, дирекцій залізничних перевезень.

Результати весняних (осінніх) оглядів розглядаються на нараді при начальнику структурного підрозділу за участю профспілки. Копія протоколу наради, опрацьованих заходів, наказ та звіт (Додаток 7) направляються у відповідну галузеву службу, дирекцію залізничних перевезень.

Підсумки огляду по господарствах за наданими матеріалами розглядаються на нарадах в галузевих службах, дирекціях залізничних перевезень.

Результати розгляду оформляються протоколами, при необхідності - наказами.

Звіти про результати проведення весняного (осіннього) огляду надаються галузевими службами, дирекціями залізничних перевезень в службу охорони праці залізниці щотижня і остаточно до 10 числа наступного місяця.

2.6 Особливі умови контролю за станом охорони праці

У випадках різкого зросту кількості травм, пов'язаних з виробництвом, допущення випадків зі смертельним наслідком або групових, можуть бути введені особливі умови контролю за станом охорони праці (далі - особливі умови).

Особливі умови можуть бути введені в цілому по залізниці або в окремій службі, дирекції залізничних перевезень, структурному підрозділі.

Особливі умови здійснюються шляхом:

посилення контролю за виконанням вимог законодавства України "Про охорону праці", нормативно - правових актів з охорони праці;

підвищення відповідальності керівників всіх рангів, спеціалістів з питань охорони праці за створення здорових та безпечних умов праці, профілактику виробничого та невиробничого травматизму.

Особливі умови вводяться наказом або розпорядженням начальника залізниці, його заступників, начальника служби по узгодженню з відповідним профспілковим органом за пропозицією:

в цілому по залізниці - начальника залізниці, його першого заступника, головного інженера, начальника служби охорони праці;

в окремих галузевих службах, дирекціях залізничних перевезень - заступників начальника залізниці та начальників служб;

в структурних підрозділах залізниці - начальників служб.

Особливі умови вводяться на термін від 1 до 2 місяців.

При введенні особливих умов керівники служб, дирекцій та структурних підрозділів повинні скласти графіки проведення перевірок стану охорони праці

(у тому числі нічних) на весь період особливих умов, при цьому кількість перевірок має бути вдвічі більшою, ніж передбачено нормативами.

У добовий термін з моменту переходу на особливі умови проводиться розширена селекторна нарада за участю всіх керівників, заступників, головних інженерів, спеціалістів з охорони праці та представників профспілки структурних підрозділів.

Працівникам, зайнятим на роботах з підвищеною небезпекою у триденний термін необхідно провести позаплановий інструктаж, щодо безпечного виконання робіт.

Працівникам які допустили порушення, що поставили під загрозу життя та здоров`я працюючих, проводити не пізніше, як у тижневий термін позачергову перевірку знань з охорони праці.

Результати перевірок робочих місць розглядати щотижня на нарадах у керівників залізниці (галузевої служби), структурних підрозділів за участю керівників виробничих підрозділів, представників профспілки.

Після закінчення терміну дії особливих умов їх підсумки розглядати:

в цілому по залізниці - на селекторній нараді;

по галузевій службі - у відповідного заступника начальника залізниці;

по структурному підрозділу - у відповідного начальника служби;

Результати розгляду доводяться до всіх працівників залізниці шляхом висвітлення на дошках інформації, у куточках охорони праці, пресі тощо.

Дія особливих умов припиняється рішенням керівника, чиїм наказом вони були введені.

2.7 Стимулювання роботи з охорони праці

Матеріальне і моральне стимулювання за сприяння поліпшенню стану охорони праці здійснюється згідно з діючими на залізниці Положеннями про заохочення працівників за сумлінну роботу.

Одним із видів стимулювання є Система талонів-попереджень (Додаток 8)

3. Завдання управління охороною праці

Управління охороною праці вирішує такі основні завдання:

навчання працівників безпечним методам праці;

забезпечення безпеки виробничого устаткування;

забезпечення безпеки виробничих процесів;

забезпечення безпеки будівель та споруд;

нормалізацію санітарно-гігієнічних умов праці;

забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку працівників;

організацію лікувально-профілактичного обслуговування працівників;

професійний добір працівників окремих професій.

3.1 Організація навчання працівників з питань охорони праці

Навчання проводиться відповідно до Положення про навчання з питань охорони праці на Придніпровській залізниці.

Результати перевірки знань працівників з охорони праці, електробезпеки, технології робіт, спеціальних правил та пожежної безпеки, заносяться до посвідчення (Додаток 9). Кожен працівник під час виконання роботи повинен мати посвідчення при собі.

Допуск працівників до роботи без посвідчення забороняється.

Організацію методичної роботи по навчанню працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних і нешкідливих умов праці та позитивного досвіду з профілактики виробничого і невиробничого травматизму, професійних захворювань, координацію роботи вагона охорони праці залізниці та кабінетів охорони праці структурних підрозділів залізниці, здійснює Дорожній учбово-методичний центр охорони праці.

3.2 Забезпечення безпеки виробничого устаткування

Надійність виробничого устаткування забезпечується шляхом додержання вимог безпеки праці на стадіях його проектування, виготовлення та експлуатації.

Вимоги безпеки праці щодо утримання і експлуатації виробничого устаткування встановлюються галузевими стандартами, правилами та відповідними інструкціями з експлуатації.

Додержання вимог безпеки праці при експлуатації виробничого устаткування забезпечують керівники структурних підрозділів та призначені ними відповідальні особи.

3.3 Забезпечення безпеки виробничих процесів

Безпеку виробничих процесів забезпечують шляхом додержання вимог безпеки праці при розробці технологічних процесів та під час виконання робіт.

Виконання вимог безпеки праці у ході розробки технологічних процесів забезпечують головні інженери відповідних служб, структурних підрозділів спільно зі спеціалістами з охорони праці.

Виконання вимог безпеки праці під час виконання робіт згідно з технологічними процесами забезпечують керівники структурних підрозділів та посадові особи, відповідальні за проведення робіт.

3.4 Забезпечення безпеки будівель та споруд

Контроль за додержанням вимог безпеки при експлуатації будівель та споруд здійснюють структурні підрозділи залізниці, на балансі яких вони знаходяться, через призначених відповідальних осіб.

Відповідальність за утримання будівель та споруд у справному та безпечному стані покладається на керівників структурних підрозділів залізниці, на балансі яких вони знаходяться, а у випадках передачі їх в оренду відповідальність визначається договором;

3.5 Забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці

Відповідність санітарно-гігієнічних умов праці на робочих місцях, у виробничих та санітарно-побутових приміщеннях і на територіях забезпечують керівники структурних підрозділів залізниці шляхом:

проведення атестації робочих місць за умовами праці;

додержання вимог безпеки праці щодо утримання і організації робочих місць, виробничих приміщень, територій;

впровадження організаційно-технічних заходів, які запобігають перевищенню на робочих місцях гранично допустимих концентрацій та рівнів шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища;

додержання санітарних норм та заходів безпеки при виконанні різних видів робіт.

Вимоги безпеки праці на робочих місцях, територіях, у виробничих та побутових приміщеннях встановлюються нормативно - правовими актами з охорони праці.

3.6 Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту

Забезпечення працівників залізниці спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту здійснюється відповідно до “Положення про порядок забезпечення працівників Придніпровської залізниці спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту”, згідно з діючими нормами.

3.7 Забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку працівників

Дотримання оптимальних режимів праці та відпочинку працівників забезпечують керівники структурних підрозділів залізниці відповідно до Кодексу Законів про Працю України та відповідних галузевих угод між Державною адміністрацією залізничного транспорту України і Радою профспілки залізничників та транспортних будівельників України.

За роботу зі шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер роботи (відповідно до результатів атестації робочих місць за умовами праці) працівники забезпечуються пільгами і компенсаціями (пільгове пенсійне забезпечення, скорочений робочий тиждень, додаткова відпустка, доплати тощо) відповідно до чинного законодавства та положень колективного договору.

3.8 Організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників

Керівник структурного підрозділу залізниці зобов'язаний організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних, психофізіологічних, наркологічних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Лікувально-профілактичне обслуговування працівників залізниці забезпечується шляхом проведення лікувально-профілактичних заходів з попередження захворювань за результатами періодичних медичних оглядів, забезпечення працівників безоплатно молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами згідно з діючими нормами.

3.9 Професійний добір працівників окремих професій

Професійний добір працівників окремих професій забезпечується відповідно до “Переліку робіт, де необхідний професіональний добір”, затвердженого спільним наказом Держнаглядохоронпраці та Міністерства охорони здоров'я України від 23.09.94 р. № 263/121 порядком, встановленим чинним законодавством.

Задача 2

Розробити заходи по профілактиці виробничого травматизму в галузі. Данні заході необхідно розробити по варіанту визначеному студентом в попередній задачі. При розробці заходів по профілактиці виробничого травматизму в галузі необхідно приділити увагу таким питанням як:

травмонебезпечні робочі місця і професії в галузі;

розподілення причин виробничих травм в галузі по загальній вазі;

тяжкість виробничого травматизму в галузі;

розподілення виробничого травматизму в галузі по причинам (технічні, організаційні, незнання вимог безпеки, невиконання вимог безпеки і др.);

основні напрямки попередження виробничого травматизму в умовах галузі.

У виробництві, у тому числі і на залізничному транспорті, існує ряд робіт, які характеризуються підвищеною небезпекою. Для виконання цих робіт потрібно попереднє спеціальне навчання і щорічна перевірка знань працівників з питань охорони праці. Перелік цих робіт визначений Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 30 листопада 1993 р. №123 і доповненнями до нього.

Такі роботи відрізняються наявністю небезпечних і шкідливих виробничих чинників, що визначають специфіку їхнього виконання. У загальному небезпечні і шкідливі чинники по природі дії на людину розділяються на: фізичні, хімічні, біологічні, психофізичні. Найбільш об'ємною є група фізичних чинників, що містить підгрупи, пов'язані з рухом машин і механізмів; наявністю високої напруги; підвищенням чи зниженням температури повітря при виконанні робіт, освітленістю й іншими.

До групи психофізичних чинників, також характерних для робіт на залізничному транспорті, відносять небезпечні і шкідливі виробничі фізичні і нервово-психічні перевантаження.

Залізничний транспорт є такою галуззю господарства, у якій гостро присутня підвищена небезпека праці. Це повною мірою відноситься і до працівників дистанцій сигналізації і зв'язку. Багато робіт виконуються на коліях у безпосередній близькості до рухомого складу. Для виконання ряду технологічних операцій, пов'язаних з обслуговуванням рейкових кіл, світлофорів, стрілочних електроприводів, пристроїв ПОНАБ і інших, характерна підвищена небезпека наїзду рухомого складу. При цьому умови праці найчастіше ускладнюються взаємодією кліматичних чинників, оскільки залізниці працюють цілодобово, в будь-який період року і при будь-якій погоді.

Наприклад, у зимовий час через снігові замети ускладнюються умови пересування, при ожеледі виникає небезпека падіння, одяг погіршує сприйняття звукових сигналів. Робота на відкритому повітрі в сильні морози затрудняє виконання багатьох ручних операцій, що різко збільшує їх тривалість. При цьому можливі обмороження.

На електрифікованих ділянках залізниць для працівників дистанції сигналізації і зв'язку останнім часом через розкрадання мідних з'єднувальних елементів збільшується небезпека поразки електричним струмом при виконанні робіт, пов'язаних з дотиком до елементів кола зворотного тягового струму і рейкам. При несприятливих випадках напруга на рейках може досягати сотень і навіть тисяч вольтів. Крім того, для безстикових колій, коли довжина рейкової петлі складає трохи більше ста метрів, виникає небезпека поразки наведеним у рейках потенціалом при короткому замиканні в тяговій мережі лінії електропостачання.

Наявність небезпечних і шкідливих виробничих факторів вимагає розроблення комплексу заходів для полегшення й оздоровлення умов праці. Розробка цілеспрямованих заходів щодо охорони праці повинна базуватися на об'єктивній оцінці робочих місць чи умов проведення робіт.

При цьому варто враховувати і боротися з тим явищем, що в даний час у країні, у тому числі і на залізничному транспорті, сформувалася колективна зацікавленість у збереженні несприятливих умов праці для одержання різних пільг і компенсацій замість реального поліпшення умов виробництва.

Відповідно до постанови кабінету міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 в усіх галузях господарства країни, у тому числі і на підприємствах залізничного транспорту, була проведена атестація всіх робочих місць за умовами праці. У дистанціях сигналізації і зв'язку для цієї мети були створені постійно діючі комісії з головних фахівців дистанції, працівників відділу кадрів, інженерів служби охорони праці, працівників охорони здоров'я і представників профспілкових організацій. Комісії проводять атестацію всіх робочих місць у дистанції і складають перелік робочих місць, професій і посад з несприятливими умовами праці, визначають несприятливі (небезпечні чи шкідливі) чинники і розробляють комплекси заходів щодо поліпшення умов праці.

У деяких випадках за рекомендацією комісії проводяться спеціальні дослідження умов праці науково-дослідними інститутами по профілю охорони праці. При цьому встановлюється клас умов праці на робочому місці. Всі умови праці розділяються на чотири класи: 1 клас - оптимальні умови праці, які не утримують небезпечних і шкідливих чинників; 2 клас - допустимі умови, при яких небезпечні і шкідливі чинники не мають істотного впливу на виконання робіт; 3 клас - шкідливі умови, що характеризуються наступними формами прояву небезпечних і шкідливих чинників: тимчасові (виявляються періодично), стійкі (діють постійно на організм людини), призводять до професійних захворювань; 4 клас - умови праці небезпечні для життя і здоров'я працівника.

У багатьох випадках на робочому місці виявляється одночасно кілька небезпечних і шкідливих чинників. Так, роботу електрозварювача супроводжують: небезпека поразки електричним струмом, небезпека опіку розплавленим металом, шкідливий вплив газів і випромінювання. Тому клас робочого місця по умовам праці визначається шляхом складання карти умов праці, що у повній формі містить наступні розділи і підрозділи:

1. Оцінка чинника виробничого середовища і трудового процесу. При цьому визначається:

а) наявність на робочому місці шкідливих чинників: хімічні речовини, пил, вібрація, інфразвук і ультразвук, випромінювання і т.д.;

б) мікроклімат робочого місця: температура, вологість, наявність протягів, інфрачервоне випромінювання і т.д. ;

в) атмосферний тиск;

г) біологічні чинники: мікроорганізми, амінокислоти і т.д.;

д) тяжкість праці: динамічна робота, що містить визначення - які м'язи людини працюють, з яким навантаженням і інтенсивністю:

статичне навантаження;

робоча поза;

е) напруженість праці:

увага (ступінь, тривалість зосередження, щільність інформації);

напруженість аналізаторних функцій (слуху, зору);

емоційна й інтелектуальна напруга.

2. Гігієнічна оцінка умов праці (фізіологія і психологія праці, ступінь стомлюваності).

3. Атестація робочого місця - установлення класу робочого місця.

4. Аналіз, обґрунтування і рекомендації з поліпшення умов праці на робочому місці.

До карти умов праці на робочому місці додаються різні документи, що встановлюють ступінь прояву небезпечних і шкідливих чинників і дозволяють об'єктивно оцінити тяжкість праці. Основними документами є:

1) Протокол визначення тяжкості і напруженості праці.

2) Протокол виміру метрологічних чинників.

3) Протокол дослідження повітряного середовища.

4) Протокол виміру шуму і вібрації.

5) Фотографія робочого дня.

6) Ескіз (схема) робочого місця.

При виконанні досліджень умов праці на робочому місці використовуються відомі методи дослідження, що підрозділяються на: статистичні, групові, топографічні, монографічні, критеріальні і економічні.

Більшість робочих місць у дистанції сигналізації і зв'язку для їхньої атестації не вимагають проведення спеціальних досліджень із застосуванням перелічених методів. Карта умов праці на робочому місці в цьому випадку не тримає протоколів вимірів і складається за скороченою формою.

Приклад складання карти робочого місця електрозварювальника на зовнішніх роботах приведена в додатку В. Основу цієї карти складає таблиця, що містить вказівку впливаючого небезпечного чи шкідливого чинника, його нормативне і фактичне значення і ступінь шкідливості роботи з результатів прояву даного чинника. У карті умов праці вказується також і розмір доплат у процентному відношенні до заробітної плати як компенсація за несприятливі умови праці і інші пільги. Карта підписується всіма членами атестаційної комісії.

У дистанціях сигналізації і зв'язку до професій зі шкідливими умовами праці відносяться: електро- і газозварювальники; кабельники-спайщики, зайняті на роботах по пайці свинцевих кабелів і кабелів з поліхлорвініловою оболонкою; телефоністи міжміського зв'язку, що постійно працюють з мікротелефонною гарнітурою в пунктах цілодобової дії.

Крім того, за результатами оцінки умов праці, комісією, за особистий ризик для життя через небезпеку наїзду рухомого складу електромонтерам і електромеханікам, що обслуговують пристрої СЦБ, зв'язку, ПОНАБ і інші, розташовані в зоні залізничних колій, покладається доплата до заробітної плати (8-12% відповідно до колективного договору). Розмір доплат вказується в карті умов праці на робочому місці.

Заходи по попередженню випадків травматизму при експлуатації об'єктів залізничного транспорту умовно розділяються на п'ять груп: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, економічні і правові.

До організаційних заходів відносять систематичну роботу по вихованню у кожного члена колективу почуття відповідальності за особисту безпеку і безпеку рядом працюючих. Якість цієї роботи багато в чому визначається суворим дотриманням встановленого порядку навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці, забезпеченням працюючих необхідними інструкціями по охороні праці, розробкою і впровадженням ефективного ступінчастого оперативного контролю за станом охорони праці.

Технічні заходи включають розробку і впровадження комплексної механізації і автоматизації важких, шкідливих і монотонних робіт, а також пристроїв і пристосування, що виключає необхідність знаходження виконавців в зонах з шкідливими і небезпечними виробничими чинниками.

Санітарно-гігієнічні заходи передбачають створення нормальних умов на робочих місцях і в приміщенні. Для цього організовують ефективну примусову або природну вентиляцію у виробничих приміщеннях і на робочих місцях; проводять роботи по зниженню шуму і вібрації; встановлюють ефективні джерела світла; впроваджують нові технологічні процеси із заміною шкідливих речовин нешкідливими або менш шкідливими; здійснюють систематичний контроль за вмістом шкідливих речовин в повітрі робочої зони і при необхідності забезпечують працюючих засобами індивідуального захисту.

Економічні заходи охоплюють планування, фінансування і освоєння коштів, виділених для виконання номенклатурних робіт і заходів щодо охорони праці, залучення додаткових коштів з місцевих прибутків, фондів підприємств, позик банків і інші.

До правових відносять заходи, що регламентують обов'язки і відповідальність керівників, інженерно-технічних працівників, робітників, службовців за суворе дотримання діючих норм і вимог щодо охорони праці.

На залізничному транспорті технічне переозброєння є вирішальним засобом поліпшення умов праці, перетворення виробничих процесів в безпечні і нешкідливі для людини. Наприклад, механізація однієї середньої величини сортувальної гірки дозволяє вивести з небезпечної зони біля 20 регулювальників швидкості вагонів, однієї з найбільш небезпечних залізничних професій.

Більшість перегонів і станцій на Україні обладнана сучасними системами автоматики, телемеханіки і зв'язку. Зокрема, завдяки електричній централізації стрілок і сигналів на кожні 100 стрілок вивільняється від роботи в небезпечних умовах 36 чоловік. До 40 постачальників документів свого часу вивільняла установка однієї пневмопошти, яка замінювалась на електронну пошту.

Ефективним з точки зору попередження випадків травматизму при експлуатації об'єктів рухомого складу є використання радіозв'язку між маневровим диспетчером, черговим по станції, машиністами маневрових локомотивів і складачами поїздів, а також застосування систем автоматичного зчитування номерів вагонів.

Задача 4

Розробити заходи з пожежної безпеки в галузі. Дані заходи необхідно розробити по варіанту визначеним студентом в попередній задачі. При розробці заходів з пожежної безпеки в галузі необхідно приділити увагу таким питанням:

фактори пожежної небезпеки в галузевих об'єктах;

причини пожеж на галузевих об'єктах - реальні і можливі;

категорії й класи систем попередження пожеж на галузевих об'єктах;

заходи і системи противопожежного захисту галузевих об'єктах;

складові системи організаційних заходів в галузі.

Правила пожежної безпеки на залізничному транспорті розроблені відповідно до вимог Закону України "Про пожежну безпеку" та Правил пожежної безпеки в Україні, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.95 № 400. Правила визначають основні вимоги пожежної безпеки на об'єктах (спорудах) і в рухомому складі залізничного транспорту і є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями і об'єднаннями Укрзалізниці, в тому числі дистанціями сигналізації, централізації та зв'язку.

Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій і об'єднань Укрзалізниці покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб. Власники підприємств або уповноважені ними органи, а також орендатори зобов'язані:

розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;

відповідно до державних нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції і інші нормативні акти, чинні в межах підприємства;

забезпечувати дотримання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

організовувати для інженерно-технічних працівників, службовців і робітників спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки;

утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

організувати на об'єкті добровільну пожежну дружину, добровільну пожежну команду, пожежно-технічну комісію і забезпечити їх роботу відповідно до чинних положень;

вчасно інформувати пожежну охорону про наявність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання з цією метою виробничої автоматики;

проводити службове розслідування випадків пожеж.

Керівник дистанції повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд та приміщень, а також за стан і експлуатацію технічних систем протипожежного захисту. Також в дистанції наказом або інструкцією встановлюється відповідний протипожежний режим, а саме визначається:

використання побутових нагрівальних приладів;

порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (наприклад, зварювальних), місця застосування відкритого вогню;

порядок огляду та зачинення приміщень після закінчення роботи, порядок відключення електрообладнання;

порядок проведення з працівниками протипожежних інструктажів, порядок проведення навчання посадових осіб і перевірки у них знань з питань пожежної безпеки;

дії працівників у разі виникнення пожежі, порядок збирання членів ДПД і відповідальних посадових осіб (вночі, у вихідні та святкові дні).

Працівники дистанції ознайомлюються з цими вимогами і положеннями на інструктажах з пожежної безпеки. Витяги з правил і інструкцій вивішуються на видних місцях.

Керівники підрозділів (наприклад, старші електромеханіки) або інші посадові особи, відповідальні за пожежну безпеку, зобов'язані:

забезпечити дотримання встановленого протипожежного режиму, правил пожежної безпеки та інструкцій щодо заходів пожежної безпеки;

не допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціальне навчання, інструктаж або перевірку знань з питань пожежної безпеки;

стежити за справністю приладів опалення, вентиляції, електроустановок, технологічного і виробничого обладнання і вживати заходів до усунення виявлених несправностей;

проводити періодичні огляди території (доріг, під'їздів), приміщень (шляхів евакуації), засобів пожежегасіння (гідрантів, пожежних кранів, вогнегасників) і вживати термінових заходів для усунення виявлених порушень;

забезпечити утримання в технічно справному стані установок пожежегасіння, пожежної сигналізації і зв'язку;

стежити за своєчасним прибиранням приміщень і робочих місць;

у випадку виникнення пожежі негайно повідомити про це в пожежну охорону, сповістити керівників і приступити до її ліквідації.

Територія підприємства (всі цехи дистанції) повинна постійно утримуватися в чистоті і систематично очищатися від сміття, опалого листя, сухої трави, тополиного пуху тощо. Пожеженебезпечні вироби або відходи повинні зберігатися на спеціально відведених ділянках або у металевих ящиках, які закриваються. Шляхи, проїзди до будівель, споруд, джерел протипожежного водопостачання, а також підступи до пожежного інвентарю і обладнання повинні бути завжди вільними. Лотки і кабельні траншеї на території об'єктів дистанції повинні очищатися від горючого сміття, пролитих горючих рідин і закриватися плитами з негорючих матеріалів.

Також згідно положень протипожежної безпеки повинні утримуватися будівлі, споруди і приміщення дистанції, евакуаційні шляхи і виходи з приміщень.

До протипожежних інструктажів належать: вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі.

Вступний протипожежний інструктаж проводиться з усіма працівниками, щойно прийнятими на постійну або тимчасову роботу, із прибулими на підприємство у відрядження, на практику (навчання).

Первинний протипожежний інструктаж проводиться безпосередньо на робочому місці до початку виробничої діяльності працівника.

Повторний протипожежний інструктаж проводиться на робочому місці не рідше одного разу на рік за переліком питань, з якими необхідно знайомити працівників під час проведення вступного та первинного протипожежних інструктажів.

Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці чи в наданому з цією метою приміщенні у разі введення в дію нових або перероблених нормативних актів з питань пожежної безпеки, на вимогу державних інспекторів пожежного нагляду, при зміні технологічного процесу або пожеженебезпечного устаткування і інших випадках. Обсяг і зміст інструктажу визначається у кожному випадку окрему в залежності від причин, які викликали необхідність його проведення.

Цільовий протипожежний інструктаж проводиться з робітниками перед виконанням пожеженебезпечних робіт, при ліквідації аварій або стихійного лиха.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий протипожежні інструктажі проводяться безпосередньо керівниками робіт, які пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Первинний, повторний та позаплановий інструктажі закінчуються перевіркою знань. Перевірку здійснює особа, яка проводила інструктаж.

Після проведення всіх видів протипожежних інструктажів, крім цільового, в спеціальних журналах робляться записи (окремо від інструктажів з питань охорони праці) з підписами осіб, з якими проводився інструктаж і тих, хто його проводив. Запис про проведення цільового протипожежного інструктажу робиться в документі, який дозволяє виконання робіт (наряд-допуск, дозвіл).

Основними причинами пожежі є: несправність пристроїв, іскри від електрогазозварювальних робіт, необережне поводження з вогнем, несправність електроустановок, порушення правил користування інструментами і електронагрівальними приладами і інші.

Для виключення вказаних причин і зменшення імовірності виникнення пожеж в дистанціях сигналізації і зв'язку проводять наступні загальні заходи щодо попередження пожеж і вибухів:

забороняють застосування відкритого вогню, запалювальних засобів і куріння у не встановлених місцях;

...