Оцінка стану пожежної небезпеки зерносушильного комплексу ПАТ "Краснолиманський комбікормовий завод"

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Вступ

Щодня в нашій країні виникає в середньому 150 пожеж, на яких гине 5-6 чоловік, знищуються значні матеріальні коштовності. Великий відсоток пожеж виникає у сільській місцевості. Прийнятий 02.10.2012 року Кодекс Цивільного захисту України, визначив забезпечення пожежної безпеки як невід`ємну частину державної діяльності, щодо охорони життя та здоров`я людей, національного багатства та довкілля, помітно активізувавши діяльність органів виконавчої влади, міністерств та відомств, підприємств, установ, організацій щодо посилення протипожежного захисту. В галузях промислового та сільськогосподарського виробництва вже накопичився певний позитивний досвід забезпечення пожежної безпеки. Однак серед всіх пожеж які виникають в сільській місцевості,селищах міського типу, та малих містах багато їх виникають на підприємствах таких як елеватори, комбікормові заводи, мукомельні підприємства та ін.

Серед цих пожеж найбільший відсоток збитків становлять пожежі на об`єктах зберігання і переробки зерна та комбікормів. У зв`язку з цим , одна з головних турбот працівників ДСНС спрямована на боротьбу з вогнем та аварійними ситуаціями на об`єктах по переробці і зберіганню зерна та комбікормів.

Переробка зерна пов`язана з дробленням, здрібнінням, розтиранням та сушінням . Все це приводить до утворення у великої кількості виробничого пилу. На всіх етапах виробничих процесів можливе виникнення пожежовибухонебезпечних пило повітряних сумішей.

Основою технологічного процесу на комбікормовому заводі є сушіня зерна, змішування подрібнених компонентів в заданих рецептом співвідношеннях. Подрібнення сировини проводиться на молоткових дробарках. Крім того, на комбікормовий завод поступає мілкодисперсна сировина, дріжджі кормові сухі, м'ясокіствове борошно та інша борошниста сировина. Подрібнений продукт і борошниста сировина, переміщуючись технологічними лініями, утворюють пилоповітряні суміші в бункерах, обладнанні, продуктопроводах.

Система протипожежних заходів і вибухопопередження направлена на повне виключення можливості виникнення пожежі або вибуху на об`єктах зберігання і переробки зерна та комбікормів.

Аналіз даних по аваріям, які виникли на підприємствах по зберіганню і переробці сільгосппродукції в Україні, дозволяє встановити розподіл вибухів по видам виробництв, місцю виникнення і по причинам загоряння:

Комбікормові підприємства 48% вибухів

Мукомельні підприємства 25% вибухів

Елеватори та хлібоприймальні пункти 23% вибухів.

Опираючись на аналіз даних по аваріям, які виникли на підприємствах по зберіганню і переробці сільгосппродукції в Україні,я важаю що тема мого дипломного проєкта є актуальною,бо пожежі на комбікормових заводах становлять велику небезпеку та призводять до великих матеріальних збитків для держави.

В дипломному проекті розглядаються питання, що пов'язані з оцінкою

стану пожежної небезпеки зерносушильного комплексу ПАТ «Краснолиманський комбікормовий завод» м. Красний Лиман Донецької області.

1. Аналіз пожежної небезпеки об'єкту

1.1 Загальна характеристика об'єкту

Комбікормовий завод призначений для післязбиральної потокової обробки і сушіння зернових, зернобобових і інших культур продовольчого і фуражного призначення з доведенням їх до базисних кондицій.

Розрахункова потужність цеху по входу - 33000 тис. тонн у сезон.

Кількість працівників 47 чоловік.

У складі заводу передбачені:

1. Головний корпус комбікормового заводу

2. Механічні майстерні, гараж

3. Котельня

4. Приймальне відділення

5. Вагова

6. Прохідна

7. Олійний цех і млин

8. Цех гранулювання кормів

9. Зерносушильний комплекс

10. Трансформаторна підстанція

11. Септик

12. Пісчано-ргавійний фільтр

13. Станція перекачки води

14. Пожежний резервуар V = 250 м3

15. Водонапірна башта V = 25 м3

16. Склад

Зовнішнє пожежогасіння заводу передбачається від 6 пожежних гідрантів тупикової мережі діаметром 150 мм та водовіддачею 40 л/с кожен. Також завод має водонапірну вежу місткістю 25 м3 та 1 пожежний резервуар місткістю 250м3.

1.2 Опис технологічного процесу заводу

Технологічний процес заводу заснований на принципі потокової обробки зерна.

Зерно надходить від комбайнів з вологістю до 20% і змістом домішки до 18% у тому числі великої до 5%.

Устаткування цеху ув'язане між собою по продуктивності й утворює єдину потокову технологічну лінію по прийому й очистці зерна, що забезпечує доведення його якості до базисних кондицій.

Всі операції по прийому зерна, обробці, сушінню і транспортуванню зерна, відпуску готової продукції і відходів механізовані.

Послідовність обробки зерна в цеху наступна:

- транспортні засоби розвантажуються в прийомний бункер за допомогою автомобілерозвантажувача ГУАР-15Н (П). У прийомному бункері встановлений живильник-дозатор для забезпечення кращого витікання купи зерна з прийомного бункера на передатний транспортер, що подає зерно на норію НПЗ-50. Норія здійснює наступні операції:

- направляє зерно на машину попереднього очищення МПО-50;

- направляє потік зерна, що пройшло попереднє очищення, на норію НПЗ-5, що завантажує бункери відділення тимчасового збереження, для роботи сушильного відділення і відділення очищення в другу і третю зміни;

- подає зерно на норію 2НПЗ-20, що завантажує сушарку СЗСБ-8А.

Основний потік зерна, що пройшов попереднє очищення направляться на норію, що подає зерно на машину первинного очищення, або в бункер чистого зерна.

Після машини попереднього очищення надлишок зерна подається на норію НПЗ-50 для завантаження бункерів відділення тимчасового збереження. Відходи від машини попереднього очищення надходять у бункер відходів і в міру нагромадження вивозяться автотранспортом.

Бункера відділення тимчасового збереження, місткістю 200 т, обладнані системою аерації, призначеної для вивантаження зерна з бункерів або для аерації зерна при його тимчасовому збереженні. У разі потреби сушіння все зерно після попереднього очищення надходить у бункери тимчасового збереження. Послідовність обробки наступна - зерно на сушіння надходить з бункера відділення тимчасового збереження на норію НПЗ-20, що перевантажує зерно на норію 2НПЗ-20. Норія завантажує сушарку СЗСБ-8А.

У випадку подачі зерна в сушильне відділення з бункера відділення тимчасового збереження послідовність завантаження сушарки наступна - зерно з бункера відділення тимчасового збереження надходить на транспортер передатний через засувки ТЭА-16 АМ.

Транспортер передатний завантажує норію, з якої зерно надходить до сушарку СЗСБ-8А.

Після закінчення сушіння зерно через норії надходить на охолоджувальну колону. Після охолодження зерно подається на норії 2НПЗ-20 п, що направляють зерно в бункер резерву і сухого зерна.

Недостатньо просушене зерно норією повертається на сушарку. Далі зерно подається на охолоджувальну колону і в бункер резерву і сухого зерна, відділення очищення.

З бункера просушене зерно норією подається на машину первинного очищення ЗВС-20А або в бункер чистого зерна.

Зерно, що пройшло первинне очищення, направляється на норію 2НПЗ-20, що здійснює наступні операції:

- відправляє зерно в бункер чистого зерна, якщо воно не вимагає підробітки на трієрах;

- направляє потік на вторинне очищення;

- направляє потік на норію.

Відходи від машини первинного очищення надходять у бункер відходів і в бункер фуражу. Основний потік, що пройшов вторинну очистку направляється в бункер чистого зерна. Відходи від машини вторинного очищення надходять у бункер відходів і в бункер фуражу. Основний потік, що пройшов вторинне очищення направляється в бункер чистого зерна. Відходи від машини вторинного очищення надходять у бункер відходів і в бункер фуражу і в міру нагромадження вивозяться автотранспортом.

При переході на прийом іншого сорту (партії) зерна виробляється ретельне зачищення устаткування промисловим пилососом ПО-11М і інвентарними засобами (щітки, віники, йоржи і т.д.).

Для зняття статичної електрики необхідно підключити до мереж занулення встановлене устаткування і механізми, металеві огородження приводних ременів, повітропроводи, зерно проводи.

У цеху очищення і сушіння усе встановлюване технологічне устаткування не замилюється за допомогою 4 аспіраційних мереж. Мережа АС-1 аспирирує зерноочисні машини і башмаки норій. Мережа АС-2 забезпечує машину ЗВС-20А. Голівки і башмаки норії аспируються мережами АС-3, АС-4. У проектованих мережах аспірації переміщення повітря виробляється пиловими вентиляторами, установленими. Очищення повітря від пилу виробляється в пилевідділювачах марки 4БЦШ. Пил від циклонів і пилевідділювачів надходить у бункери відходів і потім віддаляється вручну (у сушильному відділенні) і вивозиться автотранспортом (у відділенні очищення).

У цеху передбачена загальнообмінна вентиляція, розрахована на відшкодування обсягу повітря, що видаляється аспіраційними системами. Припливною повітря надходить у приміщення через жалюзійні ґрати СТД 301, встановлені у вікнах цеху.

Цех обробки зерна продуктивністю 25 т/година на базі КЗС-25Б являє собою одноповерховий блок зблокований із сушильним і топковим відділеннями барабанної сушароки СЗСБ-8А. Він містить у собі проїзний пристрій для прийому зерна з автотранспорту, розташоване під навісом , а також зерноочисне відділення тимчасового збереження . У цеху обробки зерна продуктивністю 25 т/година на базі ЗАВ-25 розміщені площадки для установки зерноочисних машин і обслуговування устаткування. На площадці для розміщення очисних машин запроектована кабіна оператора.

Також необхідно врахувати наступні параметри:

- відділення прийому, тимчасового збереження і попередньої очистки продуктивністю 50 тон у годину;

- очисне відділення продуктивністю 25 тон у годину;

- сушильне відділення продуктивністю 10 планових тон у годину з одною барабанною сушаркаю СЗСБ-8А;

1.3 Опис технологічного процесу сушки зерна в сушарці СЗСБ-8А

Зерносушарка барабанна СЗСБ-8А є найбільш високошвидкісним пристроєм з усієї серії СЗСБ. Володіючи подібними вузлами з молодшою моделлю СЗСБ-8, вона має більш високу продуктивність в 10 т / год, яка досягається в літньо-осінній період при зниженні вологості зерна з 20% до 14%. Також досягнуто більш низька питома витрата палива, який дорівнює 15 кг на т / год. Все це стало можливо в першу чергу завдяки більшому обсягу сушильного барабана. Повний обсяг барабанної ємності в зерносушарці СЗСБ-8А становить 18 метрів кубічних, а зерновий обсяг 4,7 метра кубічних, що перевищує показники попередньої моделі більш ніж на 10% і 15% відповідно. При цьому за рахунок збільшення внутрішнього обсягу барабан модифікованої сушарки став володіти і більшою масою, що зажадало збільшити потужність приводу барабана до 7,5 кВт. Сушарка забезпечує зниження вологості зерна за один прохід до 6%. Габаритні розміри моделі СЗСБ-8А: висота 8 м, довжина 18 м, ширина 6,5 м.

Конструкція зерносушарки барабанної СЗСБ-8А наведена на рис. 1.1.:

Рис. 1.1. Барабанна сушарка СЗСБ-8А

1 - топковий блок; 2 - перехідник; 3- завантажувальна камера; 4-сушильний барабан; 5-колонка охолоджувальна; 6-вентилятор; 7-повітроводи; 8-вентилятор; 9-розвантажувальна камера; 10-норія; 11-огорожа барабана; 12-приводна станція;

Для більшого розуміння надамо ще один вид зерносушарки СЗБС-8А:

Рис. 1.2. Барабанна сушарка СЗСБ-8А:

1 - перехідник; 2-топковий блок; 3 - завантажувальна труба; 4 - лопать, 5-кільце-бандаж; 6-хрестовина; 7- поличка; 8- сушильний барабан; 9, 12 - вентилятори; 10, 11 - циліндри; 13, 14- датчики рівня; 15- конус; 16, 20 - шлюзові затвори; 17- норія; 18- бункер; 19-вивантажний камера; 21 - ролики; 22- приводна станція.

Топковий блок складається з двох головних монтажних груп: газообразователя з вихровийкамерою згоряння і теплообмінника. У котлів з паливною потужністю більше 40 кВт, теплообмінник забезпечений додатковою вихровий камерою допалювання газу та пиловим фільтром для гарячого газу (див. рис.3,рис.4).

Теплообмінник може бути запропонований як паровий котел низького тиску до 10 атмосфер робочого тиску. Нагрітий до температури 1000 ° С гарячий газ з камери згорання може бути використаний для сушарки.

Для котла використовуються як рулони діаметром до 180 см, так і великі квадратні тюки 120 х 80 см. Якщо їх довжина не буде перевищувати 145 см, тоді можна захоплювати відразу 2 тюка (один над іншим).

Далі наведений малюнок газогенераторної установки див. рис.1.3,1.4:

Рис.1.3. Принципова схема газогенераторної установки

Рис.1.4. Принципова схема газогенераторної установки.

Котли завжди потрібно встановлювати так, щоб завантажувальна сторона залишалася вільною, а димові гази при відкритті дверей камери заповнення та газоутворення могли вільно випаровуватися, не уявляючи небезпеки займання. Можлива інсталяція установки і в контейнері.

Газогенераторний опалювальний котел на солом'яних рулонах і круглих зв'язках дров HERLT HSV 1000 має блочно-модульну конструкцію і складається з наступних основних вузлів:

* газогенератора,

* камери допалювання газів,

* циклону для відсічення пилу,

* теплообмінника,

* димососа,

* шафи автоматизованого управління.

Газогенератор включає в себе:

* камеру заповнення та газогенерації з керамічною оболонкою,

* вихревую камеру згоряння газу,

* витяжний вентилятор з регульованим числом обертів,

* обдувочной-наддувочного вентилятор,

* клапанну регулювання для первинного і вторинного повітря.

У комплекті з котлом встановлюються:

* комплект запірної і запобіжної арматури,

* комплект вимірювальних та контролюючих приладів,

* блок управління і автоматики,

* технологічний інструмент.

Комплект автоматики забезпечує контроль всіх параметрів, необхідних для безпечної і надійної роботи. Основний параметр для автоматичної роботи котла - це задається діапазон температури теплоносія.

Пульт автоматики укріплений збоку котла, укомплектований необхідною індикацією від датчиків, встановлених на котлі. Забезпечує контроль тиску води, температуру води, на вході і виході з котла, температуру в камері спалювання газів, у камері дожигания газів, на вході в димову трубу. Далі наведений маюнок топкового блоку див.рис 1.5. :

Рис.1.5. Малюнок топкового блоку

Сушильний барабан розділений на 6 секцій. Шестисекційною хрестовина барабана забезпечена лопатками (поличками) на променях хрестовини для перелопачування зерна 5. На внутрішній поверхні барабана в його початку і наприкінці змонтовані лопаті, розташовані по гвинтових лініях. Зовні на барабані є два бандажа 4, якими він спирається на приводні і підтримують ролики. Барабан приводиться в обертання приводний станцією. Частота його обертання 8 хв-1.

На кришці вивантажний камери встановлений вентилятор, що засмоктує теплоносій з топки. Внизу розвантажувальна камера звужується, утворюючи вивантажний лоток, на якому змонтований шлюзовий затвор.

Охолоджувальна колонка призначена для охолодження зерна після сушіння. Вона складається із зовнішнього і внутрішнього перфорованих циліндрів, вентилятора, шлюзового затвора і автоматики для підтримки необхідного рівня зерна в кільцевої камері охолоджувальної колонки.

Технологічний процес сушіння. Вологий зерновий ворох подається в завантажувальну камеру (зазвичай норією) і потрапляє на гвинтові лопаті. Зерно під дією потоку теплоносія, напору оберемка і гвинтових лопаток надходять в барабан. Лопатки хрестовини захоплюють порції насіння, піднімають їх вгору і скидають вниз. При проходженні теплоносія, частина вологи з насіння випаровується, поглинається теплоносієм і видаляється з сушарки.

Відпрацьований теплоносій вентилятором викидається в атмосферу.

Кількість і швидкість теплоносія, що проходить через барабан, регулюють за допомогою заслінки вентилятора в залежності від швидкості витання (критичної швидкості) висушуваних насіння. Тривалість сушіння залежить від продуктивності розвантажувальних пристроїв.

Висушене зерно через шлюзовий затвор і норію завантажується в охолоджувальну колонку. Холодне повітря, усмоктуване вентилятором, через отвори зовнішнього циліндра проходить через шар зерна, охолоджує його і по внутрішньому циліндру надходить до вентилятора. Шлюзовий затвор охолоджувальної колонки безперервно вивантажує зерно, в результаті зерно в колонці рухається вниз. Рівень зерна підтримують датчики.

Продуктивність сушарки становить 10 т/год при зниженні вологості зерна з 20 до 14%. Питома витрата умовного палива 15 кг/т, сумарна потужність 40 кВт, швидкість повітря в сушильному барабані 2-4 м/с,час перебування зерна в установці 15-20 хвилин , кількість зерна що одночасно перебуває в установці становить 2-3 тони зерна.

Також на рис. 1.6. наведено схему поширення топкових газів та конвекційних потоків у середині сушарки:

Рис. 1.6. Схема по поширення топкових газів та конвекційних потоків у середині сушарки:

1 - Топка; 2 - завантажувальна труба; 3 - завантажувальна камера; 4-лопаті сушарки; 5 - сушильний барабан; 6 - вентилятор сушильного барабана; 7 - охолоджувальна колонка; 8- вентилятор охолоджувальної колонки; 9 - зливна труба; 10-розвантажувальна кацера; 11 - шлюзовий затвор.

1.4 Аналіз пожежної небезпеки виробничого процесу

Аналіз пожежної небезпеки виробничих приміщень, технологічного обладнання, промислового підприємства має дати відповіді на питання: де, за яких умов і яким чином може виникнути пожежа, і як буде проходити її подальший розвиток; або від чого, що і як може загорітися, і до чого це приведе. Тобто аналіз пожежної небезпеки являє собою прогноз виникнення пожежі та її наслідків.

Кінцевою метою аналізу пожежної небезпеки буде максимально можливе виключення потенційних джерел запалювання, зведення до мінімуму горючого середовища,та шляхів поширення пожежі.

Проводячи аналіз пожежної небезпеки ми повинні:

1. Вивчити режим роботи технологічного обладнання , параметри ведення технологічного процесу.

2. Визначення пожежовибухонебезпечних властивостей речовин і матеріалів,що обертаються у виробництві.

3. Аналіз можливостей утворення горючого середовища у середині технологічного обладнання, у виробничому приміщенні, або на відкритому майданчику.

4. Визначення можливості появи в горючому середовищі джерела запалення або внесення їх у горюче середовище.

5. Виявлення можливі шляхи поширення пожежі і умов , що сприяють їх швидкому поширенню.

6. Встановлення причин, що ускладнюють евакуацію людей, матеріальних цінностей , і гасіння пожежі.

Аналіз результатів технічного розслідування вибухів газової суміші, які виникли на комбікормових заводах, дозволяє розподілити їх по причинам спалаху і місцю виникнення первинного вибуху, а також визначити зони найбільш могутніх вибухів.

Місця потужних руйнувальних вибухів :

- виробничі приміщення, зерносушилки- 34 %.

- силоси- 25 %.

- бункера- 25 %.

- надсилосний поверх - 10 %.

- аспіраційні системи- 7 %.

Причинами спалаху повітряної суміші на заводах можуть бути :

- несправності обладнання- 48 %

- самозаймистість сировини і продукції- 25 %

- електрозварювальні, газозварювальні

та інші вогневі роботи-22 %

Місця виникнення первинних вибухів на комбікормових заводах :

- силоси і бункера- 49 %

- виробниче обладнання, зерносушилки- 34 %

- норії - 16 %

- виробничі приміщення- 10 %

1.5Аналіз пожежовибухонебезпечних властивостей речовин, що

обертаються у виробництві

Комбікорми являють собою складну однорідну суміш різних кормових засобів, попередньо очищених, подрібнених і підібраних за науково обгрунтованими рецептами з метою найбільш ефективного використання тваринами поживних речовин

Основою комбікорми є зернова сировина, вона становить приблизно у всіх комбікормах 60-65%. Із зернових культур це: пшениця, ячмінь, кукурудза, овес, просо. Особливість: високий вміст вуглеводів - 70%, низький вміст білка - 10-15%, по зерно зернобобових: горох, боби, соя, люпин. Ці високобілкові культури - 25-45%.

Олійні: соняшник, бавовник, ріпак, суріпиця, рижик, вносяться в комбікорми у вигляді їх відходів (макуха, шрот). Також можуть входити: відходи, одержувані при переробці зерна в крупу та борошно, відходи харчової промисловості, корми тваринного походження, грубі корми та ін.,

Макуха та шроти - це відходи виробництва олії. Макуха має у своєму складі має до 7% олії, залишки олії в шротах приблизно 2%. Компоненти комбікормів-це мілко дисперсні продукти, що мають велику площу окиснення. Вони активно сорбують кисень і вологу з повітря та швидко самозаймаються ,при зберіганні їх без руху.

Тому сушили для зерна відіграють велику роль в процесі виготовлення комбікорму, тому що вони висушують зерно і тим самим попереджають самозаймання. В якості палива в топці використовують солому.

Наведемо деякі пожежовибухонебезпечні властивості речовин які обертаються у виробництві згідно [10]:

Ячмінь, горюча речовина. Елементний склад,% (мас): вуглець 43,47, водень 6,00, азот 3,10, сірка 1,42, кисень 46,01. Тепл. згop. -17,37 КДж / г. Дисперсність зразка менше 100 мкм. Т. самозайм. аерозависі 430 ° С; т. тлін. 290 ° С; нижн. конц. межа поширення. пол. 47 г / м3; макс. давл. вибуху 645 кПа; макс, швидкість наростання тиску. 11,4 МПа / с; МВСК 12,3% - (об.)

Кукурудза, горюча речовина. Зразок дисперсностью 28 мкм має т. Самовоспл. 440 ° С; т. тлін. 280 ° С; нижн. конц. межа розпод. пл. 60 г / м3; макс. давл. вибуху 940 кПа; макс, швидкість наростання тиску. 7,5 МПа / с. Зразок дисперсностью 550 мкм має т. Самозайм. 780 ° С; т. тлін. 410 ° С; нижн. конц. межа поширення. пол. 100 г / м3. Зразок дисперсностью 1450 мкм має т самозайм. 530 ° С; т. тлін. 460 "С; нижн. Конц. Межа поширення. Пол. 500 г / м3; макс. Давл. Вибуху 400 кПа; макс, швидкість наростання тиску. 700 кПа / с

Овес, горюча речовина. Дисперсність зразка 295 мкм. Т. самозайм. 410 ° С; т. тлін. 350 ° С; нижн. конц. межа пошир. пол. 25 г / м3; макс. давл. вибуху 502 кПа; макс, швидкість наростання тиску. 17,5 МПа / с; МВСК 12% (об.)

Горох, зерно, горюча речовина. Зразок вологістю 9-10% (мас.) Має т. самозайм.: аерогеля 260 ° С, аерозависі 560 ° С; нижн. конц. межа пошир. пол. 50 г / м3; макс. давл. вибуху 470 кПа; швидкість наростання тиску .: середн. 5,5 МПа / с, макс. 13 МПа / с; мінім. енергію запалювання 40 мДж.

Соя, горюча речовина. Плотн. 2050 кг / м3. Дисперсність зразка менше 74 мкм. Т. самозайм .: аерогеля 190 "С, аерозависі 540 ° С; нижн. Кснц. Межа пошир. Пол. 40 г / м3; макс. Давл. Вибуху 730 кПа; макс, швидкість наростання тиску. 17,2 МПа / с; мін. енергія запалення аерозависі 50 мДж, аерогеля 40 мДж; МВСК 17% (об.)

Олія соняшникова, горюча рідина, схильна до хімічного самозаймання. Склад,% (мас): лінолева кислота 46-62, олеїнова кислота 24-40. Плотн. 920-927 кг / м3 при 15 ° С; т. замерз. -19 ° С; йодне число 119-145; у воді не розчин. Т. доп. 204-229 ° С; т. самозайм. 370 0С; темп, межі пошир. пол .: нижн. 204 ° С, верхн. 229°С.

Шрот соняшниковий, горюча речовина, схильне до самозаймання. Дисперсність зразка 74 мкм; вологість 8,4%; зольність 7,75%. Т. самозайм. 775 ° С; нижн. конц. межа пошир. пол. 7 г / м3; мінім. енергія запалювання 13,8 мДж

Макуха соняшникова, горючий порошок. Дисперсність зразка 74 мкм; вологість 5,9% (мас). Т. доп. 725 ° С; т. самозайм. 825 ° С; нижн. конц. межа пошир. пол. 23 г / м3

Шрот соєвий, горюча речовина. Пил соєвого шроту схильна до самозаймання. При дисперсності зразка менше 74 мкм, вологість 6,25%, зольності 6,2%, олійності 2,61% нижн. конц. межа пошир. пол. 175 г / м3.

1.6 Аналіз можливості утворення горючого середовища

1.6.1 Оцінка можливості виникнення горючого середовища усередині технологічного обладнання при його нормальній роботі

При нормальній роботі сушарки СЗСБ-8А горюче середовище може утворитися у сушильному барабані, в процесі сушки зерна підіймається пил в результаті чого утворюється вибухонебезпечна концентрація у середині барабану. Також зерно може займатись при переносі його з розвантажувальної камери через норії в охолоджувальну колону в результаті потрапляння джерела запалення з навколишнього середовища, наприклад при проведенні вогневих робіт . Також при охолодженні зерна в охолоджувальній колоні воно обдувається атмосферним повітрям через вентилятор , тобто є вільний доступ кисню повітря і є зерно , якщо внести туди джерело запалення зовні ,то може статися пожежа або вибух. В охолоджувальній колоні також утворюється вибухонебезпечна концентрація пилу бо зерно постійно пересипається та обдувається повітрям тобто є готова пило повітряна суміш.

Концентрація пилу в барабані СЗСБ-8А дорівнює 45-55 г/м3,тому що воно постійно перемішується а середня НКМПП залежно від виду зерна знаходиться у межах 40-50 г/м3.

/фак /н., 55 г/м3 40 г/м3

Тобто вибухонебезпечна концентрація пилу утворюється в середині барабану сушарки.

зерносушильний завод пожежний виробничий небезпека

1.6.2 Оцінка можливості виникнення горючого середовища при пошкодженні технологічного обладнання

Горюче середовище може виникнути при вибуху сушильного барабану СЗСБ-8А бо в ньому утворюється вибухонебезпечна концентрація пилу, що підтверджено попередніми розрахунками. В насідок вибуху з сушильного барабану вийде достатня кількість пилу щоб утворити вибухопожежонебезпечну концентрацію пило-повітряної суміші , що може призвести до ще одного вибуху біля СЗСБ-8А. В наслідок вибуху назовні вийде приблизно 2-3 тонни зерна, враховуючи те що воно вже буде нагріте та як наслідок вибуху воно може загорітись. Враховуючи те що ми маємо 2 сушарки СЗСБ-8А то у разі вибуху одної це може призвести до вибуху або пошкодження іншої сушарки тобто при вибуху в обох сушарок назовні вийде приблизно 6 тонн зерна ,та в два рази більше пилу, що являє собою велику кількість горючої маси. Тобто при дії факторів вибуху воно може загорітись. Також у разі порушення технологічного регламенту у топічному блоці може виникнути пожежа при порушенні матеріального балансу тобто загрузки більшої кількості рулонів соломи ніж це прописано в інструкції це може призвести до того що полум'я вийде назовні і може підпалити на інші рулони, що знаходяться поруч.Розсип зерна може статися при пошкодженні норії які транспортують вже просушене зерно до охолоджувальної колони. Можливий також розсип зерна при порушенні матеріального балансу у охолоджувальної колони якщо вийдуть з ладу датчики які контролюють рівень зерна у ній. Горюче середовище може утворитися в аспіраційній системі під час чистки фільтрів, які фільтрують повітря від пилу, що може призвести до вибуху та швидкому поширенню полум'я по повітроводу.

1.7 Аналіз можливості появи характерних для виробництва джерел запалювання

Для полегшення процесу виявлення потенційних джерел запалювання необхідно провести їх аналіз по групам:

1. Відкрите полум'я та розжарені продукти згоряння;

2. Теплові прояви механічної енергії;

3. Теплові прояви хімічної енергії;

4. Теплові прояви електричної енергії

Можливим джерелом запалення у нашому технологічному процесі може бути іскри та відкрите полум'я при проведенні зварювальних робіт. Наприклад при ремонті технологічного обладнання: сушильного барабану, охолоджувальної колони, розвантажувальної камери, повітроводів, норії . В топічному блоці може бути відкритий вогонь та іскри при порушенні матеріального балансу, тобто одночасне спалювання в топці більшої кількості солом'яних рулонів ніж прописано в інструкції , в результаті полум'я може вийти назовні із топки. Також існує людський фактор це насамперед паління в заборонених місцях, а також розпалювання багаття у неустановлених місцях: наприклад для спалювання сміття та листя.

Теплові прояви механічної енергії в даному технологічному процесі можуть утворитись у тому випадку, якщо разом з оброблюваними продуктами(зерном) в сушильній барабан можуть попадати шматки металу або камені, вони будуть битися об нього і утворювати іскри. Іскри можуть утворюватися також при ударах рухливих механізмів машин об їхні нерухомі частини. У практиці нерідко буває так, що ротор відцентрового вентилятора стикається зі стінками кожуха у таких випадках спостерігається іскроутворення. Воно можливе і при неправильному регулюванні зазорів, при деформації і вібрації валів, зношуванні підшипників, перекосах, недостатньому кріпленні на валах. У таких випадках можливо не тільки іскроутворення, але і поломка окремих частин машин. Поломка вузла машини, у свою чергу, може бути причиною утворення іскор, тому що частки металу попадають при цьому в зерно і в процесі перемішування можуть битися о лопасті сушильного барабану. Запалювання горючого середовища від перегріву при терті. Будь-яке переміщення тіл, що стикається одне з одним, потребує витрати енергії на подолання роботи сил тертя. Ця енергія в основному перетворюється в теплоту. При нормальному стані і правильній експлуатації частин, що труться, тепло, що виділяється, своєчасно відводиться спеціальною системою охолодження, а також розсіюється в навколишнє середовище. Збільшення тепловиділення або зменшення тепловідводу і тепловтрат, веде до підвищення температури тіл, що труться. З цієї причини відбувається займання горючого середовища або матеріалів від перегріву підшипників машин, сильно затягнутих сальників, барабанів і транспортерних стрічок, шківів і приводних ременів. У цьому відношенні найбільш пожежонебезпечними є підшипники ковзання сильно навантажених і високо обертових валів. Погана якість змащування робочих поверхонь, їхнє забруднення, перекіс валів, перевантаження машин і надмірне затягування підшипників - усе це може явитися причиною перевантаження. Дуже часто корпус підшипників забруднюється відкладеннями горючого пилу. Це також створює умови для їхнього перегріву. Тому порушення матеріального балансу в нашому випадку завантаження в сушильний барабан більшої кількості зерна ніж дозволено може привести до перекосу валу на якому обертається барабан, в наслідок чого буде підвищене навантаження на підшипники тобто сила тертя збільшується,що може призвести до їх перегріву. Також перегрів підшипників може бути на головках норій при порушенні періодичності їх обслуговування (заміни, чистки чи мащення). Іскри також можуть утворюватись при роботі зі сталевим інструментом наприклад при ремонті технологічного обладнання .

Теплові прояви хімічних реакцій в нашому технологічному процесі можуть виникнути в наслідок порушення температурного балансу, тобто підвищення температури топкових газів, вище допустимих, що може призвести до самозаймання, або тління зерна. Також зерно може самонагріватись при підвищенні температури у середині сушильного барабану вище допустимої .

Теплові прояви електричної енергії виникають при невідповідності електрообладнання характеру технологічного середовища, а також у випадку недотримання правил експлуатації цього електрообладнання може виникнути пожежовибухонебезпечна ситуація на виробництві. Пожежовибухонебезпечні ситуації виникають у технологічних процесах виробництв при КЗ, при пробоях прошарку ізоляції, при надмірному перегріві електродвигунів, при ушкодженнях окремих ділянок електричних мереж, при іскрових розрядах статичної й атмосферної електрики і т.д.

До розрядів атмосферної електрики відносяться:

Прямі удари блискавки. Небезпека прямого удару блискавки полягає в контакті ГС із каналом блискавки, температура в якій досягає 3000 °С при часі дії близько 100 мкс. Від прямого удару блискавки займаються усі горючі суміші.

Повторні прояви блискавки. Небезпека повторного прояву блискавки полягає в іскрових розрядах, що виникають у результаті індукційного та електромагнітного впливу атмосферної електрики на виробниче обладнання, трубопроводи і будівельні конструкції. Енергія іскрового розряду перевищує 250 мДж і достатня для займання горючих речовин із Wmin = 0,25 Дж.

Занесення високого потенціалу. Занесення високого потенціалу в будівлю відбувається по металевим комунікаціям не тільки при їх прямій поразці блискавкою, але і при розташуванні комуникаций у безпосередній близькості від блискавковідводу. При недотриманні безпечних відстаней між блискавковідводом і комунікаціями, енергія можливих іскрових розрядів досягає значень 100 Дж і більше. Тобто достатня для займання практично всіх горючих речовин.

Електричні іскри (дуги):

Термічна дія струмів КЗ. У результаті КЗ відбувається термічна дія на провідник, що нагрівається до високих температур і може бути ДЗ горючого середовища.

Електричні іскри (краплі металу). Електричні іскри утворяться при КЗ електропроводки, електрозварюванні і при плавленні електродів електричних ламп накалювання загального призначення.

Тобто робимо висновок, що електорустаткування треба влаштовувати згідно вимог ПУЕ та класів зон, щоб уникнути або максимально зменшити теплові прояви електричної енергії. Використання кабелів та проводів з малим перерізом жил може призвести до їх нагрівання та пошкодження ізоляції що в свою чергу може призвести до КЗ яке може спричинить вибух пило повітряної суміші.

1.8 Можливі шляхи поширення пожежі

У нашому технологічному процесі поширення пожежі при її виникненні можливе по виробничих комунікаціях, технологічних отворах, по сировині, матеріалам, будівельним конструкціям також по сміттю, продуктам відходів виробництва.

У разі руйнації сушильного барабану СЗСБ-8А назовні вийде приблизно 2-3 тони зерна а так як їх дві то в найгіршому випадку назовні вийде приблизно від 4 до 6 тон зерна по якому може поширюватись пожежа. Також пожежа може поширюватись по повітроводам вентиляційної системі у разі потрапляння туди джерела запалення після вибуху. Шляхами поширення пожежі також можуть стати поверхня ізоляції проводів, кабелів та ізоляція на іншому устаткуванні також по теплоізоляції. Полум'я також може поширюватись по норіям бо в них є зерно тому пожежа може перейти з сушарки у відділення прийому, тимчасового збереження і попередньої очистки продуктивністю або у очисне відділення а там по зерну та горючим конструкціям далі по об'єкту. Шляхом поширення пожежі також може стати топковий блок бо в ньому знаходиться велика кількість рулонів соломи, які становлять велику пожежну навантагу. Шляхом поширення пожежі також може бути горюче сміття яке може знаходиться біля установки при невчасному його прибиранні. Також шляхом поширення пожежі можуть стати речовини і матеріали які не повинні бути біля СЗСБ-8А наприклад каністри з бензином мазутом банки з фарбою та ганчір'я та інше. Взагалі шляхами поширення пожежі може стати будь які речовини і матеріали що присутні у виробничому процесі які здатні горіти при постійній присутності джерела запалення так і без нього.

1.9 Визначення категорії зовнішньої установки за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Категорію зовнішньої установки за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаємо згідно: НАПБ Б.03.002-2007. «Норми визначення категорій приміщень,будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.» Наказ МНС України №833 від 03.12.2007 року.

Як розрахунковий варіант аварії для визначення критеріїв пожежної небезпеки для горючого пилу слід вибирати найбільш несприятливий варіант аварії або період нормальної роботи апаратів, при якому в горінні пилоповітряної суміші бере участь найбільша кількість речовин або матеріалів, які є найбільш небезпечні щодо наслідків такого горіння.

Кількість речовин, які потрапили назовні з установки і можуть утворювати горючі пилоповітряні суміші, визначають, виходячи з того, що в момент розрахункової аварії відбулася планова (ремонтні роботи) або раптова розгерметизація одного з технологічних апаратів, за якої відбулося аварійне викидання до навколишнього середовища пилу, який обертався в апараті.

Розрахункову масу пилу, що надійшов до навколишнього простору у разі розрахункової аварії, визначають за формулою:

mр =mзв +mав, (1.1)

mр=36+198=234 кг

де mр - розрахункова маса горючого пилу, який надійшов до навколишнього простору, кг;

mзв - розрахункова маса пилу, який перейшов у стан аерозолю, кг;

mав - розрахункова маса пилу, який надійшов в результаті аварійної ситуації, кг.

Величина mзв визначається за формулою:

mзв =Кг Квпmп, кг (1.2)

mзв=10,940=36 кг

де Кг - частка горючого пилу в загальній масі відкладень пилу;

Квп - частка відкладеного поблизу апарата пилу, який здатен перейти у стан аерозолю в результаті аварійної ситуації. У разі відсутності експериментальних даних про величину Квп допускається приймати Квп = 0,9;

mп - маса пилу, який відклався поблизу апарата до моменту аварії, кг.

Величина mав визначається за формулою:

mав=(mап +qф)Кп, (1.3)

mав =(160+0,5120) 0,9=198 кг

де mап - маса горючого пилу, що викидається до навколишнього простору у разі розгерметизації технологічного апарата, кг, у разі відсутності обмежуючих викид пилу інженерних пристроїв слід вважати, що у момент розрахункової аварії відбувається аварійне викидання у навколишній простір усього пилу, який знаходився в апараті;

q- витрата, з якою продовжується надходження пилоподібних речовин до аварійного апарата по трубопроводах до моменту їх перекривання, кгс-1;

ф - розрахунковий час перекривання, с, який визначається у кожному конкретному випадку, виходячи з реальної обстановки, слід приймати таким, що дорівнює часу спрацьовування системи автоматики, якщо ймовірність її відмовлення не перевищує 0,000001 на рік або забезпечується резервування її елементів (але не більше 120 с); 120 с, у разі якщо ймовірність відмовлення системи автоматики перевищує 0,000001 на рік і не забезпечується резервування її елементів; 300 с у разі ручного перекривання;

Кп - коефіцієнт пилення, який представляє собою відношення маси пилу у стані аерозолю до всієї маси пилу, який вийшов з апарата. У разі відсутності експериментальних даних щодо значення Кп допускається приймати його: 0,5 - для пилу з дисперсністю не менше 350 мкм; 1,0 - для пилу з дисперсністю менше 350 мкм.

Надлишковий тиск Р для горючого пилу розраховується у такий спосіб:

Визначають приведену масу горючого пилу mпр, кг, за формулою:

mпр = mрZHт/Hто, (1.4)

mпр =2340,120,9106 /4,6106 =106,32 кг

де mр - маса горючого пилу, який надійшов в результаті аварії до навколишнього простору, кг;

Z - коефіцієнт участі пилу в горінні, значення якого допускається приймати рівним 0,1.

Hт - теплота згоряння пилу, Джкг-1;

Hто - константа, яка приймається рівною 4,6106 Джкг-1;

Обчислюемо розрахунковий надлишковий тиск Р, кПа, за формулою:

Р=Ро (0,8mпр0,33/r+3mпр0,66/r2+5mпр/r3),(1.5)

Р=101,3(0,8106,320,33 /30+3106,320,66 /302+5106,32/303 ) =21,94 кПа

де r - відстань від центру пилоповітряної хмари, м. Допускається вимірювати величину r від геометричного центру технологічної установки;

Ро - атмосферний тиск, кПа.

Значення імпульсу хвилі тиску i, Пас, обчислюють за формулою:

i=123mпр0,66/r.(1. 6.)

i=123106,320,66 /30=89,2 Пас

де mпр приведена маса горючого пилу, кг;

r - відстань від центру пилоповітряної хмари, м.

Згідно: НАПБ Б.03.002-2007. «Норми визначення категорій приміщень,будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.» Наказ МНС України №833 від 03.12.2007 року.

Установка відноситься до категорії Бз, якщо в ній знаходяться (обертаються) горючі пил і/або волокна; легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28оС; горючі рідини. Горизонтальний розмір зони, що обмежує пароповітряні суміші із концентрацією горючої речовини вище нижньої концентраційної межі поширення полум'я (СНКМП), перевищує 30 м (даний критерій застосовується тільки для горючих парів) і/або розрахунковий надлишковий тиск у разі згоряння паро- або пилоповітряної суміші на відстані 30 м від зовнішньої установки перевищує 5 кПа

На підставі вище представлених розрахунків, та нормативного документу: НАПБ Б.03.002-2007. «Норми визначення категорій приміщень,будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.» Наказ МНС України №833 від 03.12.2007 року,можна зробити висновок, що наша установка відноситься до категорії Бз.

1.10 Визначення класів вибухопожежонебезпечних зон

Згідно « Правил улаштування електроустановок» (далі -ПУЕ) у середині сушарки СЗСБ-8А утворюється вибухонебезпечна зона класу 20 :

Вибухонебезпечна зона класу 20 - простір, в якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і (або) простір де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої або надмірної товщини. Звичайно це має місце всередині обладнання, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий період.

Згідно ПУЕ навколо нашої установки СЗСБ-8А утворюється вибухонебезпечна зона класу 22:

Вибухонебезпечна зона класу 22-простір в якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з'являтися не часто й існувати недовго, або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати й утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії. Ця зона може включати простір поблизу обладнання яке утримує пил, який може вивільнятися шляхом витоку і формувати пилові утворення.

2. Профілактичні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкту

2.1 Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності

Згідно: Постанови Кабінету Міністрів України № 306 від 29.02.2012 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки», критерії за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки:

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, є:

належність до потенційно небезпечних об'єктів, об'єктів підвищеної небезпеки;

категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою будівлі та приміщення;

кількість людей, що постійно або тимчасово можуть перебувати одночасно на об'єкті;

поверховість або висота будівель;

розташування споруд під землею;

наявність культурних, історичних, духовних та інформаційних цінностей;

провадження господарської діяльності, пов'язаної з наданням послуг і виконанням робіт протипожежного призначення.

2. Відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання з урахуванням значення прийнятного ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки відносяться до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього та незначного.

3. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб'єкти, у власності, володінні, користуванні яких перебувають:

потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки;

промислові та складські будівлі (споруди), які належать до категорії “А” або “Б” за вибухопожежною небезпекою незалежно від площі та категорії “В” за пожежною небезпекою площею 500 кв. метрів і більше;

об'єкти нового будівництва та реконструкції;

об'єкти з масовим перебуванням людей, зокрема аеропорти, морські, річкові, залізничні та автомобільні вокзали республіканського та обласного значення, станції метрополітенів;

об'єкти, на яких виконуються роботи із збирання зернових культур;

висотні будинки (з умовною висотою понад 47 метрів);

підземні споруди різного призначення;

пам'ятки архітектури та історії, музеї, картинні галереї, бібліотеки, державні архівні установи.

До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать також суб'єкти, що надають послуги і виконують роботи протипожежного призначення. Під час здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за діяльністю таких суб'єктів у сфері техногенної та пожежної безпеки органи державного пожежного нагляду вибірково перевіряють якість наданих ними послуг (виконаних робіт) на об'єктах.

4. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб'єкти, у власності, володінні, користуванні яких перебувають:

будівлі підвищеної поверховості (з умовною висотою від 26,5 до 47 метрів включно);

музеї, картинні галереї, бібліотеки, державні архівні установи.

5. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб'єкти, що не належать до суб'єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику.

6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;

із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п'ять років.

Висновок : відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 306 від 29.02.2012 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки» , наш об'єкт ПАТ «Краснолиманський комбікормовий завод» відноситься до суб'єктів господарювання з високим ступенем прийнятого ризику, (згідно з пунктом 3.2 цієї глави).

2.2 Організація протипожежного нагляду за об'єктом та порядок, перевірок додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки

Відповідно до Наказу МНС України № 863 від 25.05.2012 р «Про затвердження Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України»: 

Держпожтехногеннагляд здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок.Під час проведення планових перевірок здійснюється огляд (обстеження) територій, будівель, споруд та приміщень, проводиться перевірка організації та виконання об'єктом перевірки вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Планові перевірки суб'єктів господарювання на відповідний календарний рік включаються до планів роботи, розроблених:

у Держтехногенбезпеки України - на рік із зазначенням структурних підрозділів, посадові особи яких будуть залучені до здійснення перевірки;

у територіальних органах Держтехногенбезпеки України, областях, місті Києві, в районах, районах у містах, містах обласного, значення - на квартал із зазначенням структурних підрозділів, посадові особи яких будуть залучені до здійснення перевірки.

Планові перевірки суб'єктів господарювання здійснюються відповідно до квартальних планів-графіків, які затверджуються керівником відповідного органу Держтехногенбезпеки України до 20 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Переліки суб'єктів господарювання із зазначенням найменування суб'єкта господарювання, ідентифікаційного коду юридичних осіб (далі - код за ЄДРПОУ) або призвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця (відповідно до Закону України "Про захист персональних даних"), місцезнаходження, місяця проведення планової перевірки, яку заплановано на відповідний календарний рік, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держтехногенбезпеки України та його територіальних органів не пізніше 25 грудня року, що передує плановому.

Планові перевірки додержання і виконання вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки стану будівель, споруд та приміщень територіальних органів влади та підпорядкованих їм структурних підрозділів (далі - інші підконтрольні об'єкти) проводяться щороку відповідними територіальними органами Держтехногенбезпеки України, за якими вони закріплені, згідно із затвердженими річними графіками їх перевірок.

Для здійснення планової або позапланової перевірки суб'єктів господарювання орган Держтехногенбезпеки України видає наказ про проведення перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення на проведення перевірки, що підписується керівником або уповноваженою ним особою відповідного органу Держтехногенбезпеки України та реєструється у Журналі реєстрації посвідчень на проведення перевірки. Підпис посадової особи Держтехногенбезпеки України скріплюється гербовою печаткою органу Держтехногенбезпеки України.

Посвідчення на проведення перевірки оформлюється на бланку органу Держтехногенбезпеки України для загального листування.

Посвідчення на проведення перевірки є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.

Планові та позапланові перевірки здійснюються в робочий час об'єкта перевірки, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку або внутрішнього розпорядку роботи.

Орган Держтехногенбезпеки України не пізніше ніж за десять календарних днів до дня здійснення планової перевірки надає/вручає особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі (відповідальній посадовій особі) суб'єкта господарювання повідомлення про проведення планової перевірки (додаток 3).

У разі направлення повідомлення рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу Держтехногенбезпеки України строк одержання суб'єктом господарювання такого повідомлення повинен бути не пізніше ніж за десять днів до початку здійснення планової перевірки.

Повідомлення друкується на бланку для листів відповідного органу Держтехногенбезпеки України.

У повідомленні про проведення планової перевірки зазначаються:

дата початку та дата закінчення здійснення планової перевірки;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності об'єктів яких буде здійснюватись перевірка;

найменування органу Держтехногенбезпеки, посадові особи якого будуть здійснювати перевірку.

Тривалість планової перевірки визначається залежно від кількості, площі будівель, приміщень, дільниць, які перебувають у власності або користуванні суб'єктів господарювання, де буде здійснюватись перевірка, а також ступеня ризику від провадження господарської діяльності та не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів суб'єкта господарювання, а для суб'єкта малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.Продовження строку здійснення планової перевірки не допускається.

Позаплановою перевіркою суб'єкта господарювання є перевірка, проведення якої не передбачено планами роботи Держтехногенбезпеки України, її територіальних органів, яка проводиться на підставі:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до органу Держтехногенбезпеки України про здійснення перевірки за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових перевірок органом Держтехногенбезпеки України;

звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди Держтехногенбезпеки України на його проведення;

...