Оцінка стану пожежної небезпеки зерносушильного комплексу ПАТ "Краснолиманський комбікормовий завод"

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок виникнення надзвичайної ситуації або пожежі, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланової перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.

Тривалість здійснення позапланової перевірки суб'єкта господарювання не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

2.3 Методика проведення перевірок їх облік і оформлення результатів після проведення перевірки додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки

Відповідно до Наказу МНС України № 863 від 25.05.2012 р «Про затвердження Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України».

Перевірка складається з таких основних частин:

підготовка до перевірки;

проведення перевірки;

оформлення результатів перевірки;

вжиття відповідних заходів за результатами перевірки.

Під час підготовки до перевірки державний інспектор з нагляду у сферах пожежної і техногенної безпеки, який буде її здійснювати, зобов'язаний:

ознайомитися з матеріалами наглядової справи та/або матеріалами, які надійшли від інших органів;

визначити перелік питань, які буде перевірено та вивчено на об'єкті суб'єкта господарювання (залежно від специфіки господарської діяльності та ступеня ризику від провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання органу влади, іншого підконтрольного об'єкту);

ознайомитись з відповідними галузевими нормативно-правовими та нормативно-технічними документами, що стосуються пожежної і техногенної безпеки, з матеріалами про пожежі та/або випадки виникнення надзвичайних ситуацій, а також з технічною документацією і довідковою літературою, яка характеризує пожежну та техногенну небезпеку об'єкта перевірки.

Перед початком перевірки посадові особи органу Держтехногенбезпеки України зобов'язані:

з'ясувати, хто з посадових осіб суб'єкта господарювання або органу влади, інших підконтрольних об'єктів перевірки буде присутнім під час її здійснення та чи були спеціально уповноважені керівником суб'єкта господарювання особи, які повинні бути присутніми під час здійснення перевірки;

пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або органу влади, іншого підконтрольного об'єкта або уповноваженій ним особі посвідчення на перевірку та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу Держтехногенбезпеки України;

надати суб'єкту господарювання або органу влади, іншому підконтрольному об'єкту копію посвідчення на проведення перевірки.

Посадова особа органу Держтехногенбезпеки України без посвідчення на перевірку та службового посвідчення не має права її здійснювати.

Перед початком здійснення перевірки посадова особа органу Держтехногенбезпеки України вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності) про здійснення перевірки.

Під час перевірки посадові особи Держтехногенбезпеки України, які її здійснюють, зобов'язані дотримуватись установлених правил внутрішнього розпорядку роботи та вимог охорони праці.

Посадові особи органів Держтехногенбезпеки України під час здійснення перевірок мають право:

проводити огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом;

одержувати під час здійснення перевірки від посадових осіб суб'єкта господарювання або органів влади, інших підконтрольних об'єктів пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час перевірки;

вимагати від суб'єкта господарювання або органу влади, іншого підконтрольного об'єкта усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню перевірки;

надавати (надсилати) суб'єктам господарювання або органам влади, іншим підконтрольним об'єктам обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення виявлених порушень і недоліків, постанови про застосування запобіжних заходів;

притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб та громадян, винних у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанні приписів та постанов посадових осіб органів Держтехногенбезпеки України;

фіксувати процес здійснення перевірки на засоби аудіо- та відеотехніки з наданням копії запису керівнику суб'єкта господарювання;

зупиняти до усунення порушень законодавства у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки роботу підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, а також виконання робіт, діяльність неатестованих аварійно-рятувальних служб, якщо ці порушення створюють загрозу життю або здоров'ю людей.

Посадові особи Держтехногенбезпеки України, які здійснюють перевірки, зобов'язані:

повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати перевірку в межах повноважень, передбачених законом;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та органами влади;

не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення перевірки, якщо це не загрожує життю або здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;

забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці та іншої інформації суб'єкта господарювання або органу влади, що стає доступною посадовим особам під час здійснення перевірки;

ознайомити керівника суб'єкта господарювання або органу влади, а в разі їх відсутності - його заступника або уповноважену ним особу з результатами перевірки у строки, передбачені законом;

надавати суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо здійснення перевірки.

За фактами виявлених під час перевірки порушень посадова особа органу Держтехногенбезпеки України, яка її здійснює, має право одержувати усні або письмові пояснення від керівника або уповноваженої ним особи, та/або особи, відповідальної на об'єкті перевірки за стан дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, які долучаються до матеріалів перевірки.

За результатами проведеної перевірки суб'єкта господарювання посадовою особою органу Держтехногенбезпеки України складається Акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб згідно з уніфікованою формою (далі - Акт перевірки).

Посадова особа органу Держтехногенбезпеки України зазначає в Акті перевірки стан додержання і виконання вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники Акта перевірки підписуються посадовими особами органу Держтехногенбезпеки України, які здійснювали перевірку, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом, а також іншими особами, які брали участь у перевірці.

Один примірник Акта перевірки надається керівнику суб'єкта господарювання, або його заступнику, або уповноваженій ним особі.

разі якщо керівник суб'єкта господарювання, або його заступник, або уповноважена ним особа відмовляється від отримання Акта перевірки особисто, такий Акт перевірки передається суб'єкту господарювання (із зазначенням вхідного реєстраційного номера) або надсилається рекомендованим листом (із зазначенням дати реєстрації в канцелярії органу Держтехногенбезпеки України як вихідної кореспонденції) із повідомленням про вручення, а на другому примірнику проставляються відповідний вихідний номер листа реєстрації в канцелярії органу Держтехногенбезпеки України як вихідної кореспонденції, яким було надіслано Акт перевірки, та дата надіслання.

До примірника Акта перевірки, який зберігається протягом п'яти років в органі Держтехногенбезпеки України, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення адресату акта.

На підставі Акта перевірки або довідки про результати перевірки органу влади, якщо під час здійснення перевірки суб'єкта господарювання або органу влади виявлено порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, протягом п'яти днів з дня її завершення складається припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту .

Припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту (далі - припис) складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання або органу влади, установи, організації чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник припису з підписом такої особи щодо погоджених строків усунення порушень вимог законодавства зберігається в органі Держтехногенбезпеки України, який здійснював перевірку.

До припису включаються невиконані заходи з попереднього припису із зазначенням строків, з яких вони пропонувалися до виконання, та пропонуються нові строки, а також зазначаються нові заходи, які були виявлені під час перевірки, і строки їх виконання.

Під час проведення планової або позапланової перевірки у попередньому приписі, якщо такий є, посадова особа органу Держтехногенбезпеки України, яка здійснює перевірку, зобов'язана зробити відмітки. При виконанні запропонованих приписом заходів навпроти кожного з них робиться позначка "виконано", ставиться дата перевірки та підпис посадової особи органу Держтехногенбезпеки України, а при невиконанні - у кінці припису відмічаються порядкові номери невиконаних пунктів, указуються заходи, які вжиті до посадових осіб, а також вжиті згідно із законодавством запобіжні заходи.

Строк виконання припису встановлюється посадовою особою органу Держтехногенбезпеки України за погодженням із керівником суб'єкта господарювання або органу влади, іншого підконтрольного об'єкта або його заступником, або уповноваженою ним особою залежно від виявлених порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.

Контроль за виконанням приписів, наданих за результатами перевірки, здійснює орган Держтехногенбезпеки України, який його виніс. Посадова особа органу Держтехногенбезпеки України вживає заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб та громадян, винних у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

На всі об'єкти перевірок в органі Держтехногенбезпеки України заводиться окрема наглядова справа, у якій зберігаються документи і матеріали листування, у тому числі матеріали перевірок та експертиз протипожежного стану, у тому числі орендованих будівель та приміщень, а також копії дозволів, договорів про надання їх в оренду та інші документи, що характеризують стан протипожежного захисту об'єкта, техногенної безпеки і виконання вимог цивільного захисту відповідно до змісту наглядової справи, її ведення та зберігання та загальними відомостями про об'єкти, які потрібно відобразити у наглядовій справі.

Наглядові справи повинні постійно зберігатись у місці, визначеному керівником органу Держтехногенбезпеки України.

У кінці року керівником структурного підрозділу органу Держтехногенбезпеки України здійснюється перевірка наявності наглядових справ, про що доповідається керівнику органу Держтехногенбезпеки України.

За результатами перевірки наглядової справи робити письмові відмітки щодо її ведення і якості нагляду. Щороку до 1 квітня Держтехногенбезпеки України готує звіт про виконання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання за попередній рік, який оприлюднюється в мережі Інтернет на власному веб-сайті.

2.4 Нормативні документи що стосуються забезпечення пожежної безпеки на об'єкті

Під час здійснення перевірки додержання (виконання) суб'єктом господарювання (ПАТ «Краснолиманський комбікормовий завод» м. Красний Лиман Донецької області) вимог законодавства у сфері пожежної безпеки керуються такими нормативними документами:

ДБН В. 2.2-12-2003 Будівлі та споруди для зберігання і переробки сільськогосподарської продукції.

ДБН В.1.1-7-02 Пожежна безпека об'єктів будівництва

ДБН В.2.2-8-98 Предприятия, здания и сооружения по хранению и переработке зерна.

ДБН В.2.5-56:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту».

ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація».

ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування».

ДБН 360-92**. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.

СНиП 2.09.02-85*. Производственные здания.

СНиП II-89-80. Генеральные планы промышленных предприятий.

Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 р. «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні».

2.5 Перелік порушень вимог пожежної безпеки на об'єкті

Під час проведення перевірки, додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, слід звернути увагу: на заходи системи запобігання пожежі, системи протипожежного захисту та організаційно-технічні заходи.

Система протипожежного захисту - це сукупність організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання дії на людей небезпечних факторів пожежі і обмеження збитку від нього.

Система запобігання пожежі - це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на унеможливлення умов, необхідних для виникнення пожежі.Система запобігання пожежі включає такі два основні напрями: запобігання утворенню горючого середовища; запобігання виникненню в горючому середовищі джерела запалювання;

Заходи організаційно-технічного характеру на об'єкті можна підрозділити на організаційні, технічні, режимні та експлуатаційні.

Організаційні заходи пожежної безпеки передбачають: організацію пожежної охорони на об'єкті, проведення навчань з питань пожежної безпеки (включаючи інструктажі та пожежно-технічні мінімуми), застосування наочних засобів протипожежної пропаганди та агітації, організацією ДПД та ПТК, проведення перевірок, оглядів стану пожежної безпеки приміщень, будівель, об'єкта в цілому та ін.

До технічних заходів належать: суворе дотримання правил і норм, визначених чинними нормативними документами при реконструкції приміщень, будівель та об'єктів, технічному переоснащенні виробництва, експлуатації чи можливому переобладнанні електромереж, опалення, вентиляції, освітлення .

Заходи режимного характеру передбачають заборону куріння та застосування відкритого вогню в недозволених місцях, недопущення появи сторонніх осіб у вибухонебезпечних приміщеннях чи об'єктах, регламентацію пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт тощо.

Експлуатаційні заходи охоплюють своєчасне проведення профілактичних оглядів, випробувань, ремонтів технологічного та допоміжного устаткування, а також інженерного господарства (електромереж, електроустановок, опалення, вентиляції).

Під час проведення планової перевірки додержання (виконання) суб'єктом господарювання(ПАТ «Краснолиманський комбікормовий завод» м. Красний Лиман Донецької області) вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, виявлено такі порушення, які необхідно усунути:

1.Визначити, керівником об'єкта, спеціальне місце для куріння,яке позначити відповідним знаком чи написом, та встановити урну з негорючих матеріалів.Заборонити куріння поза межами сеціально відведеного місця.(Наказ МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердення Правил пожежної безпеки в Україні» , далі-ППБУ, Розділ ІІІ п.1.19).

2.Обробити вогнезахистними засобами дерев'яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості окрім V, за винятком вікон,дверей,підлоги,стелажів,воріт. (ППБУ,Розділ ІІІ п.2.5).

3.Заборонити улаштування та експлуатацію тимчасових електромереж,за винятком електромереж, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.(ППБУ Розділ ІV п.1.8)

4.Встановити електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.(ППБУ Розділ ІV п.1.17)

5.Провести замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.(ППБУ Розділ ІV п.1.20)

6. Встановити заземлення та засоби захисту від статичної електрики на усі металеві повітроводи, трубопроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок, що транспортують горючі та вибухонебезпечні речовини.(ППБУ Розділ IV п. 2.20)

7.Відремонтувати автоматичну пожежну сигналізацію в приміщенні складу силосного типу.(ППБУ РозділV п.1.1)

8.Встановити в приміщенні адмінбудівлі автоматичну пожежну сигналізацію.(ППБУ Розділ V п.1.2)

9.Укомплектовати пожежні крани пожежними руковами та стволами відповідного діаметру.(ППБУ Розділ V п.2.2.3)

10.Відремонтувати внутрішне протипожежнє водопостачання в приміщеннях адмінбудівлі та виробничих цехах.(ППБУ РозділV п.2.2.10)

11.Відновити на території заводу покажчики місця знаходження пожежних водойм та пожежних гідрантів (виконати їх об'ємними зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів). (ППБУ РозділV п.2.1.10)

12.Провести технічне обслуговування вогнегасників строк дії яких вийшов.(ППБУ Розділ V п.3.17)

13.Відновити на електродвигунах, світильниках, інших електричних машинах, апаратах та обладнанні, встановлених у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах,і знаки, що вказують на їх ступінь захисту згідно з чинними стандартами.(ППБУ Розділ ІV п.1.5)

14.Відновити на всіх будівлях виробничого та складського призначення позначки категорій по вибухопожежній небезпеці та класам зони згідно норм ПУЕ та НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень,будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.(ППБУ Розділ ІІІ п.2.9)

15.Провести очищення пилозбиральних камер та циклонів в приміщенні зернеочистного цеху.(ППБУ Розділ VІ п.7.11)

16.Забезпечити робітників заводу, які працюють у вибухопожежонебезпечних приміщеннях іскробезпечним інструментом,або у відповідному вибухопожежобезпечному виконанні. (ППБУ Розділ VІ п.7.12)

17.Проводити систематичне прибирання у приміщеннях, де є виділення горючого пилу та стружки, підлоги, стелі, стін, конструкцій та устаткування. (ППБУ Розділ VІ п.7.17)

18.Заборонити допуск до зварювальних та інших вогневих робіт осіб,які не мають кваліфікаційних посвідчень та не пройшли у встановленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічної перевірки знань з одержанням спеціального посвідчення. (ППБУ Розділ VІІ п.1.1)

19.Встановити спеціальні площадки для розміщення технологічного,енергетичного та санітарно-технічного обладнання яке розміщюеться не у приміщенні.( ДБН В. 2.2-12-2003 Будівлі та споруди для зберігання і переробки сільськогосподарської продукції.,далі ДБН В. 2.2-12-2003, п.1.6)

20.Виконати герметизацію отвору для трубопровода зі сторони цеху обобки зерна з негорючих матеріалів. (ДБН В. 2.2-12-2003, п.2.14)

21.Заборонити розміщення вбиральні (крім першого поверху) у виробничих корпусах млинів, комбікормових заводів і складів борошна.( ДБН В.2.2-8-98 Предприятия, здания и сооружения по хранению и переработке зерна.,далі- ДБН В.2.2-8-98,п.3.60.4).

22. Заборонити використання бункерів, силосів для зберігання пилу в промислових корпусах.( ДБН В.2.2-8-98, п.3.62)

23.Провести термоізоляцію труб, внутрішніх водопровідних мереж холодної води,які прокладені в приміщеннях для зберігання і переробки зерна,за розрахунком на невипадання конденсату. ( ДБН В.2.2-8-98, п.6.14)

24.Провести переодичний огляд будівельних конструкцій та споруд. За результатам огляду скласти акт та зробити запис у відповідному журналі з експлуатації будівель і споруд. ( ДБН В.2.2-8-98, п.11.5)

25.Провести випробування системи каналізації на заводі,з оформленням відповідних документів.(ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація», п.27.3.1)

26.Провести випробування систем внутрішнього холодного і горячого водопостачання гідравлічним або манометричним методами з дотриманням вимог ГОСТ 24054 та ГОСТ 25136 і цих норм. (ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація», п.27.2.1)

27.Виконати на складах зберігання готової продукції стелажі висотою більше 3 метрів з негорючих матеріалів.(ППБУ Розділ IX, п.9.1.7)

28.Заборонити, у складських приміщеннях, стоянку та ремонт вантажно-розвантажувальних та транспортних засобів. (ППБУ Розділ IX, п.9.1.13)

3. Організація пожежогасіння на об'єкті

3.1 Обстановка пожежі на комбікормових заводах

ПАТ «Краснолиманський комбікормовий завод» м. Красний Лиман Донецької області, призначений для післязбиральної потокової обробки і сушіння зернових і інших культур продовольчого і фуражного призначення з доведенням їх до базисних кондицій.

Робочі вежі висотою 60-65 м та більше в якій зосереджене транспортне і технічне обладнання для обробки зерна, подачі його в силоси та видачі споживачам. У комбікормовій промисловості використовують більше ніж 100 видів різноманітної сировини. До них відносяться зернові рослини,трав'яна мука,макуха,шрот,а також висівки млино-круп'яного виробництва. Макуха та шроти - це відходи виробництва олії. Макуха має у своєму складі має до 7% олії, залишки олії в шротах приблизно 2%.

Компоненти комбікормів-це мілко дисперсні продукти, що мають велику площу окиснення. Вони активно сорбують кисень і вологу з повітря та швидко самозаймаються . Під час зберігання без руху комбікормова сировина може самозайматися та тліти. В цих умовах пожежу можна виявити тільки тоді коли вона значно розвинулась. Для більшості промислового пилу температура займання ,знаходиться у межах 600-800 0С, а температура самозаймання 250-3000С. НКМПП залежно від виду зерна знаходиться у межах 40-50 г/м3.

Комбікормова сировина , схильна до самонагрівання та самозаймання,швидко само нагріваються шари сировини розташовані на висоті 1,5-2 діаметри силосу(діаметр силосу від 3м до 12 м або квадратні 6*6 метрів. Під час цього в силосі може утворитися ВНК.В результаті окислення температура сировини комбікорму може підвищуватись до 200-250 0С, тобто досягае температури самозаймання. В об'ємі силосу накопичуються продукти неповного згорання СО,СН4,Н2 та інші. Вибухи в силосах комбікормових підприємств виникають в процесі розвантаження їх від продуктів,що горять та під час гасіння. Під час виконання цих робіт відкривають розвантажувальні люки, в результаті чого в силос надходить повітря, збагачує горючу суміш газів киснем та утворює ВНЗ суміші.

3.2 Гасіння пожеж на комбікормових заводах

У разі пожеж на комбікормових заводах можливі:

швидке поширювання вогню і продуктів горіння всіма приміщеннями як у вертикальному, так і в горизонтальному напрямках через технологічні отвори і прорізи, вентиляційними, аспіраційними системами, системами транспортування зерна, обладнанням, галереями тощо;

вибухи пилу з борошна і елеваторного пилу та продуктів розкладання, що супроводжується руйнуванням будівель (споруд).

Під час гасіння пожеж на комбікормових заводах КГП зобов'язаний:

вжити заходів щодо зупинки і перекривання вентиляційної та аспіраційної систем, зупинити роботу технологічного обладнання; якщо перекривні пристрої деформувались ? організувати розкриття повітропроводів і заповнення їх піною; визначити вид зернопродуктів (сировини), їх кількість;

гасіння і випуск сировини здійснювати з обов'язковою флегматизацією горючої газової суміші вуглекислотним газом чи азотом у силосі чи бункері;

під час гасіння пожеж у млинах організувати подавання стволів-розпилювачів, у першу чергу до осередку пожежі та на поверх, розташований вище, потім на нижній поверх і на захист прорізів;

у приміщеннях з наявністю пилу з борошна та елеваторного пилу, а також розсипаного борошна застосувати стволи-розпилювачі або стволи з насадками-розпилювачами; гасіння компактними струменями проводити тільки після зволожування приміщення розпиленою водою, не допускаючи направлення їх на відкриті купи борошна;

у суміжних приміщеннях з наявністю пилу, що не горять, організувати змочування поверхні конструкцій і обладнання розпиленими струменями;

для подавання води на верхні поверхи організувати використання сухотрубів і пожежних кранів-комплектів з вмиканням насосів-підвищувачів;

для обмеження поширювання вогню галереями і транспортерами організувати введення у дію водяних завіс;

організувати у приміщеннях, які не горять, захист зерна і борошна від води.

Під час пожежі у зерносушарнях вжити заходів щодо зупинки вентиляторів, подачі теплоносія до сушильної камери, подачі зерна із сушарні на склад і збільшити подачу сирого зерна до сушарні.

3.3 Розрахунок сил та засобів для гасіння ймовірної пожежі пожежі

Проведемо розрахунок сил та засобів для гасіння пожежі, яка за тактичним задумом виникла в наслідок вибуху сушильного барабану СЗСБ-8А (Сушарка для зерна стаціонарна барабанна) , який виникнув в наслідок порушення температурного балансу у середені установки, що спричинило викид зерна назовні установки та під дією високої температури та відкритого полум'я зерно продовжило горіти після вибуху. Запишимо деякі додаткові данні для проведення розрахунку сил та засобів для гасіння нашої умовної пожежі. Габаритні розміри моделі СЗСБ-8А: висота 8 м, довжина 20 м, ширина 6,5 м.

Найкоротші шляхи прямування до об'экту та характеристика зовнішніх меж:ПАТ «Краснолиманський комбікормовий завод» знаходиться за адресою: Донецька область, м. Красний Лиман ,вул. Північна 1.Знаходиться в районі виїзду ДПРЧ 69. Маршрут прямування від ДПРЧ-69 :вул. Свободи 1а прямо 300 м км,вул. Комарова прямо 700 м,направо Базарний переулок 100 м,прямо вул. Ворошилова 200 м , наліво вул. Радянська 600 м , направо вул. Леніна 500 м, наліво вул. Північна 1 600 м. Загальна довжина шляху прямування 3 км.Навколо заводу знаходиться лісовий масив на відстані 100 м від заводу , та житловий масив приватних одноповерхових будівель.Зв'язок телефонняй дротяний, через АТС підприемства.

За викликом №3на гасіння пожежі на ПАТ «Краснолиманський комбікормовий завод» виїздять 2 відділення ДПРЧ-69 на 2 АЦ-40 (130) 63Б,та 1 АД-30(131)ПМ-506,-відстань до заводу 3 км, 2 відділення ДПРЗ-21 на 2 АЦ-40 (130) 63Б відстань до заводу 3 км ,та 2 відділення ППЧ-95 на 2 АЦ-40 (130) 63Б відстань до заводу 2,7 км,2 відділення ППЧ-97 с.Дробишево АЦ-40 (130) 63Б відстань до заводу 2,4 км ;

Всі довідкові данні взяті з довідника керівника гасіння пожежі [4]. Лінійна швидкість поширення полум'я по комбікорму, рівна 1,4 м/хв.

Виходячи з тактичних умов для здійснення оперативних дій по гасінню пожежі використовуємо стволи РСК-50 з розпиленим стумінем води, кут розпилення 300 , глибиною гасіння h=5м, умовним росходом води при напорі 40м.вод.ст., 3,0 л/с.Для гасіння пожежі в якості вогнегасних речовин будемо використовувати воду, це буде економічно вигідно. Інтенсивність подачі води Is= 0,14 л/с*м2;

Приймаемо:

-час виявлення пожежі приймаємо - 1 хв.;

-час оперативного розгортання - 3 хв.;

-зважаючи на те, що сповіщення здійснюється черговим персоналом за каналом -дротяного зв'язку, час сповіщення - 2 хв.;

-час збору та виїзду приймаємо згідно з нормативами - 1 хв.

Час прямування пожежно-рятувальних підрозділів:

ДПРЧ-69: ,(3.1)

де, - найкоротша відстань прямування пожежно-рятувальних підрозділів від частини до об'єкту,км; - середня швидкість прямування пожежно-рятувальних підрозділів по місту, приймається 45 км/год.

Час вільного розвитку пожежі складе:

(3.2)

Радіус пожежі на момент прибуття останнього підрозділу ДПРЧ-69:

(3.3)

де - лінійна швидкість поширення пожежі згідно[4] .

Форма пожежі: кругова.

Площа пожежі складе:

(3.4)

де - const 3,1415

Знаходими площу гасіння умовної пожежі:

гасіння данної пожежі можимо проводити по периметру отже маємо:

(3.5)

Де r=Rпож-h=8,4-5=3.4м;

h-глибина гасіння стволом РСК-50 дорівнює 5 м.

Знайдемо потрібні витрати вогнегасної речовини (в нашому випадку вода) на гасіння пожежі:

(3.6)

де Іsгас- інтенсивність подачі вогнегасної речовини, 0,14л/м2 с;

Визначаємо необхідну кількість стволів на гасіння пожежі. Зважаючи, що витрата одного стволу РСК-50 по воді складає,при подачі розпиленого струменя, кут розпилення 300 та напір 40 м.вод.ст.,становить : 3,0 л/с:

(3.7)

Знайдемо потрібні витрати вогнегасної речовини для захисту, на захист суміжних приміщень, а саме топкового блоку та цеху обробки зерна стволи не потрібні бо вогонь до них не доходить, але доходить теплове випромінювання, тому поставимо ствол РСК-50 на захист топкового блоку:

(3.8)

де Sзах -площа захисту топкового блоку;

H-висота топкового блоку;

L-довжина топкового блоку (в нашому випадку ширина);

Також поставимо стволи РСК-50 на захист цеху обробки зерна, з боку сушарки у приміщенні:

Кількість стволів на захист складе:

- на захист топкового блоку приймаємо 1 ствол «Б» (3.9)

- на захист цеху обробки зерна приймаємо 2 ствола «Б»;

Визначаємо загальні витрати води на гасіння пожежі та захист суміжних блоків:

(3.10)

Визначимо забезпеченість об'єкту водою. Безпосередньо на об'єкті розташовані 6 гідранти Т-150 та з тиском 4 атм. За табл. 4.1 [4] визначаємо (для тиску 4 атм.) водовіддачу одного пожежного гідранту на водопровідній мережі тупикового типу меншого діаметру (150 мм) становить 40 л/с, також об'єкт має водонапірну вежу об'ємом 25 м3 , одне пожежне водоймище об'ємом 250 м3.

Висновок: навіть при використанні одного найгіршого гідранту, з точки зору водовіддачі, об'єкт являється забезпечений водою для гасіння даної пожежі.

Також на території заводу є пожежне водоймище об'ємом 250 м3 при встановлені машин на нього час роботи пожежних стволів складатиме:

(3.11)

Де Vпв- об'єм пожежного водоймища

-час який спроможні працювати пожежні стволи від ПВ.

Визначаемо граничну відстань подачі вогнегасних засобів у «рукавах»:

(3.12)

Де Nгр- гранична відстань подачі вогнегасних засобів у «рукавах»,шт.

Нн-напір на пожежному насосі, м.вод.ст.

Нр-напір,який необхідно забезпечити перед розгалуженням ,м.вод.ст.

Zм-висота місцевості,м.

Zпр-висота подачі приладів гасіння,м.

S-опір в одному пожежному рукаві найбільш завантаженої магістральної лінії;

Q- витрата води в найбільш завантаженої магістральної лінії,л*с-1;

Знаходимо граничну відстань подачи вогнезахистних засобів у метрах:

(3.13)

Де- гранична відстань подачи вогнезахистних засобів,м

Висновок:реальна відстань від найближчого вододжерела до місця пожежі, значно меньша ніж гранична відстань подачи вогнезахистних засобів, тому ми зможемо подати вогнегасні засоби до місця пожежі.

Знаходимо необхідну кількість пожежних машин для подачі вогнегасної речовини:

(3.14)

Де Qнса - подача насоса на АЦ40(130)63Б,40л/с;

Розраховуємо кількість особового складу для забезпечення подачі розрахованої кількості приладів ,ланки ГДЗС не організовуемо,згідно «Настанови з організації газодимозахистної служби в підрозділах ОРС ЦЗ МНС України», наказ МНС України від 16.12.2011р. №1342,розділ 4, пункт 100;

(3.15)

Визначаємо кількість відділень на основних ПА:

(3.16)

Тобто, за розрахунками для ліквідації ймовірної пожежі необхідні наступні сили та засоби:

на гасіння 9 стволів РСК-50;

на захист топкового блоку та цеху обробки зерна 3 стволи РСК-50;

Загальна кількість особового складу - 32 особи, кількість пожежних автомобілів -2,для гасіння пожежі та ще 6 для доставки особового складу,отже разом 8 пожежних автомобілів основного призначення, та одна авто драбина.

Особовий склад який гасить пожежу повинен бути одягнений в апарати на стиснутому повітрі типу АСВ-2 але без оранізування ланок ГДЗС з організацією КПП та ПБ.

Висновок: таким чином, можна зробити висновок, що для гасіння умовної пожежі достатньо сил та засобів які виїздять за 3 номером викллику достатньо для гасіння умовної пожежі на ПАТ «Краснолиманський комбікормовий завод», а саме при вибусі сушильного барабану СЗСБ-8А.

3.4 Тактико-технічні характеристики пожежно-технічного обладнання та пожежних машин які використовуються для гасіння пожежі

При гасінні нашої пожежі використовувались пожежні машини АЦ40(130)63Б з такими характеристиками:

базове шассі- ЗІЛ-43412/4х2;

двигун- карбюраторний;

потужність двигуна л.с., (квт.) 150(110);

швидкість з повним навантаженням,км/год- 90;

кабіна,чол.- 6+1.

Запас вогнегасних засобів,м3(л):

води- 2,36(2360);

піноутворювача- 0,17(170);

всмоктуючий пристрій-вакуумний струміний-насос;

довжина напірних рукавів,м- 348;

насос центр обіжний одноступеневий- НЦП-40/100-р-р;

подача насосу,л/с- 40;

напір насосу,м.вод.ст.- 100;

кількість ручних стволів,шт.- 6;

габаритні розміри (довжина,ширина,висота),мм- 7680х2500х2780;

маса,кг- 9600;

Рукавні триходові розгалуження призначені для розділення потоку і регулювання кількості води, що подається або розчину піноутворювача проходящей по напірним пожежних рукавах. Тактико-технічні характеристики розголудження триходового(далі РТ-70):

робочний тиск,МПа- 1,2;

умовний прохід вхідного патрубку,мм- 77;

умовний прохід вихідного патрубку,мм:

центрального- 77;

бокового- 2х51;

габаритні розміри (довжина,ширина,висота),мм- 320х390х270;

кількість вихідних патрубків,шт.- 3;

маса,кг- 5,3;

коефіцієнт гідравлічного опору- 2,0;

Для гасіння нашої уявної пожежі використовуємо резервуарні дихальні апарати,з відкритою схемою дихання АСВ-2, які мають наступні тактико-технічні характеристики:

кількість балонів,шт.- 2;

ємність балонів,л.- 4;

робочій тиск,МПа(кгс/см2)- 19,6(200);

запас повітря,л- 1600;

час захистнї дії,хв.- 53;

тиск спрацювання звукового сигналу,МПа- 50;

робочий тис в камері редуктора,МПа- 0,45-0,5;

габарити,мм- 650х295х150;

вага,кг- 15,2.

Стволи пожежні призначені для формування і направлення суцільного, або розпиленого струмена води чи розчину змочувача, а також для перекривання потоку води чи розчину змочувача.

Стволи в залежності від призначення можна розподілити на водяні та повітряно-пінні, а в залежності від пропускної здібності та розмірів - на ручні та лафетні.

Водяні ручні пожежні стволи в залежності від умовного проходу з'єднувальної головки поділяються на такі типорозміри:

СРК-50, РСП-50, РСК-50 - з умовним проходом 50 мм (стволи А);

РС-70, РСП-70, РСКЗ-70 - з умовним проходом 70 мм. (стволи Б).

Стволи пожежні ручні призначені для формування і направлення суцільного, або розпиленого струменя води чи розчину змочувача, а також для перекривання потоку води чи розчину змочувача. Деякі пожежні стволи мають додаткове призначення для утворення захисної завіси .Насадок пожежного ствола призначений для формування струменя вогнегасної речовини. Корпус ствола призначений для направлення потоку вогнегасної речовини. З'єднувальна головка, призначена для приєднання до напірного пожежного рукава. Ремінь призначений для перенесення.

Рукава пожежні всмоктувальні(далі-В) та напірно-всмоктувальні(далі-НВ) призначені для забору води з водойм та водопровідних мереж насосами пожежних автомобілів(мотопомп) і іншими насосами. На території України В і НВ рукава виготовляють по виду кліматичного виконання категорії.Ці рукава розраховані для використання при температурі навколишнього середовища від -350С до +350С. Морозостійкість рукава на манжеті позначаеться додатково літерою «М»,вони можуть використовуватись при температурі до -450С.У підрозділах ДСНС України В і НВ використовуються довжиною 2 та 4 метри.В рукава виготовляють діаметром 100,125,200 мм,а НВ тільки діаметром 75 мм.

Рукава пожежні напірні призначені для транспортування вогнегасних речовин під тиском.Бувають наступних типів:

Т- використовуються для пожежної техніки(автомобілі та мотопомпи),температура експлуатації від -450С до +450С;

К- використовуються для пожежних кранів температура експлуатації від -200С до +450С;

ВТ- використовуються для автомобілів(для насосів високого тиску) температура експлуатації від -450С до +450С;

Л- використовують для лісового господарства, температура експлуатації від -450С до +450С.

4.Охорона праці

4.1 Поняття, мета і завдання охорони праці

Згіно Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ, зі змінами від 12 лютого 2015 року №191-VII,(Розділ І,стаття 1 Визначення понять і термінів ), визначено наступні терміни:

Охорона праці-це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних. санітарно-гігієнічних. лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Роботодавець- власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Охорона праці містить три основних складових частини: правові норми трудового законодавства, виробничу санітарію, гігієну та техніку безпеки, а також протипожежний захист і електробеспеку .

Мета охорони праці - забезпечення безпечних, нешкідливих і сприятливих умов праці через вирішення багатьох складних завдань, основними з яких є:

проектування підприємств, технологічних процесів і конструювання обладнання з обов'язковим виконанням вимог охорони праці;

знаходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробничого середовища, що дозволяє забезпечити мінімум несприятливого впливу їх на здоров'я працівників;

встановлення, законодавче оформлення визначених норм кожного з несприятливих або небезпечних факторів, систематичний король за їх застосуванням;

розробка конкретних заходів щодо покращення умов праці та забезпечення її безпеки на основі застосування у виробництві новітніх досягнень науки і техніки;

застосування раціональних засобів захисту працівників від впливу несприятливих факторів виробничого середовища, а також втілення організаційних заходів, які нейтралізують або послаблюють ступінь їх впливу на організм людини;

розробка та застосування методів і засобів оцінки ефективності заходів з охорони праці, що плануються і здійснюються.

4.2 Охорона праці під час гаіння пожежі

З метою забезпечення умов безпечної роботи особового складу Згідно «Правил безпеки праці в органах і підрозділах ДСНС України»(Наказ МНС України № 312 від 07.05.2007 р.), необхідно:

1.Провести інструктаж з приймання заліку з особистим розписом з правил роботи всього особового складу при гасінні пожежі;

2.Керівному складу вести безперервне спостереження за діями особового складу, зміною обстановки на пожежі та вживати заходи , які запобігають нещасним випадкам;

3.Надавати негайну допомогу потерпілим.

При проведенні збору та виїзду за сигналом тривога.

Збір та виїзд чергових караулів за сигналом тривоги має виконуватись чітко i швидко. Особовому складу забороняється кидати на шляху руху до гаража одяг та інші предмети, зупинятися в проходах i створювати перепони на шляхах руху.

Під час користування спусковим стовпом не слід торкатися його поверхні незахищеними частинами тіла. Кожен має витримувати необхідний інтервал, слідкувати за тим, хто спускається попереду, i не торкатися його ногами (торкнувшись ногами мата біля основи спускового стовпа, необхідно злегка відштовхнутись від стовпа i швидко відійти в бік). 

Порядок посадки особового складу чергових караулів у пожежні автомо-білі згідно з табелем обов''язків бойового розрахунку (в гаражі чи поза ним) установлюється наказом начальника пожежної частини, виходячи з умов забезпечення безпеки i місцевих особливостей. Водій перед виїздом має упевнитись, що всі відсіки автомобіля зачинені і на шляху виїзду з гаража відсутні люди або сторонні предмети. Забороняється під час посадки пробігати перед автомобілями, що виїжджають. 

Якщо посадка передбачена поза будівлею пожежного депо, вихід особового складу на майданчик допускається тільки після виїзду автомобіля з гаража. Посадка вважається закінченою тільки тоді, коли особовий склад бойового розрахунку займе свої місця в автомобілі i зачинить двері кабіни. Забороняється подавати команду про рух автомобіля до закінчення посадки особового складу. Пiд час руху автомобіля особовому складу бойового розрахунку забороняється палити, висовуватися з вiкон, відчиняти двері, стояти на підніжках, крім тих випадків, коли це визначено інструкцією з експлуатації автомобіля. 

Начальник караулу або керівник підрозділу пожежної охорони, що виїхали на чолі караулу до місця виклику, зобоівязані забезпечувати виконання водієм Правил дорожнього руху. Відповідальність за безпеку руху пожежного автомобіля несе водій.

Особовий склад караулу, що прибув до місця виклику, виходить з кабіни пожежного автомобіля тільки за розпорядженням командира відділення або старшої посадової особи, яка прибула на чолі караулу. 

Керівник підрозділу пожежної охорони, що брав участь у гасінні пожежі, після її ліквідації зобов'язаний перевірити наявність особового складу підрозділу, а також розміщення та кріплення ПТО на пожежних автомобілях.

Пiд час проведення розвiдки пожежі

Пiд час проведення розвiдки пожежі група розвiдки зобов'язана: 

- прямувати один за одним, оцінюючи стан будівельних конструкцій та можливість швидкого розповсюдження вогню, запам'єятовувати пройдений шлях; 

- відчиняти двері з пересторогою, захищаючись ними від можливого викиду полум'єя і розжарених продуктів горіння; 

- рухатись у приміщенні, як правило, вздовж капітальних стін чи стін з вікнами; 

- входити в приміщення, де є електроустановки високої напруги, апарати (посудини) під високим тиском, вибухонебезпечні, отруйні, бактеріологічні, радіоактивні речовини, тільки після узгодження з адміністрацією об'єкта, дотримуючись рекомендованих правил безпеки; 

- негайно доповідати старшому групи про загрозу обвалення конструкцій, інтенсивне поширення горіння, а також у випадку погіршення самопочуття. 

Забороняється входити у приміщення, де зберігаються ЛЗР i ГР або можуть утворюватись вибухонебезпечні суміші, з відкритим вогнем, вмикати освітлення, електроліхтарі.

Під час оперативного розгортання

Перед віддаванням команди на бойове розгортання керівник гасіння пожежі зобов'язаний:

- вказати безпечні місця установки пожежної техніки; при цьому пожежні автомобілі встановлюють на безпечній відстані від будівель, споруд та інших об'єктів, які можуть зруйнуватись (не менше висоти цих об'єктів), як правило, з навітряного боку;

- обрати та вказати особовому складу найбільш безпечні та короткі шляхи прокладання рукавних ліній, перенесення інструменту та інвентарю;

- постійно слідкувати за виконанням заходів щодо безпечного проведення робіт під час розгортання на транспортних магістралях: автомобілі та обладнання не повинні ускладнювати розстановку сил та засобів, що прибувають, їх зосередження на бойових ділянках i, за можливості, не перешкоджати нормальному дорожньому руху. За необхідності слід вжити заходів для зупинки всіх видів транспорту, а у разі прокладання рукавних ліній під залізничними коліями поставити пости безпеки з двох боків уздовж залізничного полотна для спостереження за рухом потягів та своєчасного сповіщення особового складу про їх наближення;

- встановити єдині сигнали для сповiщення про небезпеку та повідомити про них усьому особовому складу, який працює на пожежі (аварії i т.п.). У разі явної загрози вибуху, обвалювання, вскипання, викиду i т.ін. негайно подати відповідний сигнал та вивести особовий склад у безпечне місце.

Кришку колодязя пожежного гідранта треба відкривати за допомогою спеціального гака або лома, при цьому необхідно запобігати травмуванню рук та ніг.

Під час рятування людей i саморятування

Під час рятування людей на пожежі (аварії, стихійному лиху) керівник гасіння пожежі зобов'язаний визначити порядок i способи рятування людей залежно від обставин i стану людей, яким необхідно надати допомогу.

Для організації рятування людей з висоти використовуються стаціонарні та переносні ручні пожежні драбини, автодрабини і автопідйомники, рятувальні мотузки, рятувальні рукава та інші пристрої.

Забороняється користуватися для рятування та саморятування мокрими та вологими рятувальними мотузками, а також тими, що не знаходяться у бойовому розрахунку.

Рятування та саморятування можна починати тільки переконавшись, що довжина мотузки забезпечує повний спуск на землю (балкон i т.ін.), рятувальна петля надійно закріплена на особі, яку рятують (при саморятуванні - за конструкцію споруди), а рятувальна мотузка правильно намотана на карабін. Саморятування i рятування проводиться особовим складом у рукавицях, щоб запобігти травм рук.

Вимоги щодо безпечного застосування пожежно - технічного озброєння, штатного інструменту, засобів індивідуального і групового захисту викладені у відповідних розділах цих Правил[]. У разі використання позаштатних технічних засобів необхідно керуватися рекомендаціями, які викладені в інструкціях з їх експлуатації.

Під час гасіння пожеж та перебування в зоні теплової дії.

Під час проведення бойових дій в непридатному для дихання середовищі особовий склад пожежної охорони має виконувати роботи в ізолюючих протигазах з дотримуванням вимог безпеки.

У разі недостатньої видимості слід застосовувати додаткове освітлення і засоби зв'язку.

Пiд час гасіння пожеж кожен працівник зобов'язаний слідкувати за змінами обстановки, поведінкою будівельних конструкцій, станом технологічного обладнання i, у разі виникнення небезпеки, негайно шляхом подачі встановленого сигналу попередити всіх працюючих на небезпечній ділянці та керівника гасіння пожежі для забезпечення негайного відходу особового складу в безпечне місце.

При ліквідації горіння в будівлях і спорудах за необхідності перед гасінням вживаються заходи щодо:

- перекриття заглушок на газопроводі;

- відключення подачі електроенергії;

- зниження температури і видалення диму з приміщення;

- охолодження виявлених балонів з газом і їх евакуації під прикриттям водяного струму.

Забороняється під час гасіння пожежі використовувати вантажні та пасажирські ліфти для піднімання особового складу і пожежно-технiчного обладнання. Допускається використання тільки ліфтів, спеціально передбачених для цих цілей у будівлях підвищеної поверховості.

За необхідності при визначенні позицій ствольників керівник гасіння пожежі (далі - КГП) повинен передбачити їх зрошування i вказати рубежі, на які слід відводити особовий склад у разі виникнення небезпеки.

При роботі на висоті слід застосовувати страхувальнi пристосування, які виключають можливість падіння осіб, що працюють. При цьому:

- робота на драбині зі стволом (ножицями та iн.) дозволяється тільки після закріплення пожежника карабіном;

- під час перебування на покрівлі необхідно страхуватися рятувальною мотузкою;

- для роботи зі стволом має бути виділено не менше двох чоловік;

- забороняється залишати ствол без нагляду, навіть після припинення подачі води, а також знаходження особового складу на вкритій кригою покрівлі, на покриттях, що провисли, та на ділянках перекриттів з ознаками горіння;

- у зимовий час, рухаючись по даху, необхідно придержуватись за коньок (верхню частину даху) та інші стійкі предмети.

Для індивідуального захисту особового складу від значного теплового випромінювання необхідно використовувати теплозахисні пожежні костюми, захисні лицьові маски пожежних касок, ватяний одяг із зрошенням ствольника розпиленим струменем тощо.

Забороняється використання всіх видів піни для гасіння електричних приладів i обладнання, які перебувають під напругою, а також речовин i матеріалів, взаємодія яких з піною може призвести до закипання, викиду, вибуху, посилення горіння (додаток 12).

Пiд час роботи з електроінструментом, прожекторами i приладами необхідно:

- тримати i переносити інструменти i прилади тільки в гумових i прогумованих рукавицях;

- перед запуском електроінструменту одягнути захисні окуляри;

- встановити прожектори i прилади на міцну i стійку основу в тих місцях, де немає небезпеки попадання на них води (піни);

- вимикати струмоприймачі в разі попадання напруги на корпус електроінструменту або приладу, а також виявлення інших несправностей;

- вимикати електроінструмент під час перерви подавання струму i у разі переміщення на нове місце роботи.

Забороняється передавати електрифікований інструмент особам, які не мають допуску для роботи з ним.

Особовий склад на пожежі (під час аварії, стихійного лиха) зобов'язаний постійно слідкувати за появою обвислих (обірваних, обгорілих) електричних проводів у місцях роботи ствольникiв, при розбиранні конструкцій будівель, встановлюванні драбин i прокладанні рукавних ліній та своєчасно доповідати про них керівнику гасіння пожежі, а також негайно застерігати осіб, які працюють у небезпечній зоні. Електричні мережі і установки під напругою вище 220 В відключають представники енергослужби (енергонагляду).

Відключення електрообладнання при фазній напрузі в мережі не вище 220 В може виконуватись особовим складом підрозділів пожежної охорони тільки за вказівкою керівника гасіння пожежі, керівника бойової ділянки.

Під час гасіння пожеж у приміщеннях з електроустановками, що перебувають під високою напругою, а також у підземних спорудах метрополітену особовому складу пожежної охорони забороняється самовільно проводити будь-які самостійні дії щодо знеструмлення електроліній, електроустановок i застосування засобів пожежогасiння до отримання у встановленому порядку письмового допуску на гасіння пожежі від адміністрації об'єкта.

Під час ліквідації пожежі в приміщенні з наявністю великої кількості кабелів i проводів у гумовій або пластмасовій ізоляції КГП зобов'язаний вжити необхідних заходів для попередження можливого отруєння людей газами, які виділяються в процесі горіння. Особовий склад зобов'язаний працювати в ізолюючих протигазах КГП, не допускати скупчення у приміщеннях з електроустановками надмірної кількості особового складу.

4.3 Додаткова інформація з охорони праці

Аналіз наявних та потенційних небезпек на об'єкті з питань охорони праці.Наяві небезпеки на об'єкті: пил який обертаеться в процесі виробництва,наявність великої кількості електроприладів та електричного обладнання,обертаючі частини верстатів та установок,норії,транспортерні ленти,вибухонебезпечний пил якій обертаеться в цеху безтарного зберігання продукції, рух автотранспорту по об'єкту також становить певну небезпеку, робота без спеціального захисного одягіу та спорядження,а саме без засобів захисту органів зору та дихання.Щоб уникнути цих небезпек необхідно суворо дотримуватись и виконувати вимоги безпеки праці, для нашого об'єкту,технологічного регламенту,заходів обережності при роботі з електроустаткуванням та обладнанням.

...