- забезпечувати подання у встановленому порядку оперативної інформації про всі випадки травматизму, виникнення пожеж та їх наслідків на підвідомчих об'єктах;

- здійснювати контроль з боку технічних служб (перевіряти мережі, обладнання і т.д. хоча б раз на рік);

- проводити курс підвищення кваліфікації (раз на рік);

- проводити медогляд (раз на рік);

- приділяти постійну увагу результатам медичних оглядів працівників, відповідності даних, отриманих під час оглядів, даним медичних карток з метою уникнення допуску до роботи осіб з медичними протипоказаннями;

- сприяти подальшому розвитку матеріальної та навчально-тренувальної бази підрозділів, які здійснюють протипожежну охорону підвідомчих об'єктів на договірних засадах, та забезпечувати належне функціонування підрозділів відомчої пожежної охорони;

Для забезпечення безпеки працюючих від впливу небезпечних виробничих факторів потрібно застосовувати засоби колективного захисту, які повністю або частково закриватимуть доступ у зону, де діють небезпечні фактори, та виключатимуть їх вплив у разі проникнення людини у простір, де вони виникатимуть.

Засоби колективного захисту згідно з ГОСТ 12.4.011-80 поділяються на класи:

- нормалізації повітряного середовища приміщень та робочих місць;

- нормалізації освітлення виробничих приміщень та робочих місць;

- захисту від шкідливих і небезпечних факторів.

До засобів захисту від небезпечних факторів належать захисні та запобіжні пристрої, сигналізація безпеки, розриви та габарити безпеки, дистанційне управління.

Захисні пристрої застосовуються для ізоляції частин машин та механізмів, що рухаються, місць, де відлітають частки матеріалу, що обробляється, небезпечних щодо ураження електричним струмом частин обладнання, зон та дільниць, де існує постійна небезпека шкідливого впливу на людину температур, випромінювань тощо. Огороджуються канали, ями, колодязі, люки, різні прорізи, робочі місця, розташовані на висоті.

3.2 Організаційно-економічний механізм реалізації проекту

Успіх роботи щодо забезпечення сприятливих умов праці значною мірою залежить від аналізу стану рівня безпеки праці, рангування небезпечних та шкідливих виробничих факторів із врахуванням особливостей трудового процесу. Підвищення рівня безпеки досягається проведенням комплексу інженерно-технічних та організаційних заходів. Ці заходи, перебуваючи у тісному зв'язку, впливають на процес формування безпечних умов праці [19, ст. 67].

Наприклад, чим кращий стан на виробничому підприємстві будівель та споруд, обладнання, інструментів та пристосувань, чим досконаліша технологія та організація виробництва, тим менша, за всіх інших обставин, імовірність формування несприятливих умов праці і тим менше потрібно спеціальних захисних заходів. Отже, вирішення складного завдання формування сприятливих умов праці залежить, перш за все, від створення безпечної технології, техніки та організації виробництва.

Комплекс заходів щодо підвищення працездатності працівників на оптимальному рівні реалізується на техніко-організаційному, соціально-економічному, санітарно-гігієнічному, медико-біологічному, психологічному напрямках.

Могутнім фактором високої працездатності і продуктивності праці є оптимізація трудових навантажень на основі механізації і автоматизації виробничих процесів, удосконалення технології, скорочення і ліквідації важкої ручної праці. Доведено, що при правильній організації праці на легких роботах спостерігається найбільша тривалість фази стійкого стану, а на важких роботах вона нетривала.

Високий рівень працездатності безпосередньо залежить від умов праці, оскільки поліпшення їх супроводжується зменшенням енергетичних затрат організму на подолання несприятливого впливу факторів виробничого середовища [17, ст. 82].

Важливим напрямком підвищення працездатності працюючих є ритмізація трудових процесів, оптимізація темпу роботи, а також раціоналізація трудових рухів на фізіологічній основі, що сприяє формуванню і закріпленню робочих динамічних стереотипів, а отже зменшенню м'язових і вольових зусиль. Ритмічна робота підвищує функціональні можливості організму, сприяє його тренованості і забезпечує економізацію енергетичних затрат.

Економізація функціональних затрат досягається завдяки стійкій домінанті і автоматизму дій, що виключає зайві рухи, розсіювання уваги тощо.

Особливе значення для підтримання працездатності працівників на високому рівні має раціональний режим праці і відпочинку.

Дослідження показують, що впровадження раціонального режиму праці і відпочинку на підприємствах забезпечує підвищення продуктивності праці на 8-10 %, сприяє поліпшенню фізіологічного стану працівників (зменшується частота пульсу в процесі роботи, підвищується м'язова витривалість в кінці зміни, покращується координація рухів).

Профілактичні заходи щодо попередження виникнення профзахворювань та отруєнь:

а) заміна шкідливих і особливо отруйних речовин на виробництві на менш шкідливі і отруйні;

б) механізація та автоматизація виробничих процесів, раціоналізація технології та герметизація апаратури;

в) стандартизація сировини з метою зниження отруйних домішок;

г) виділення найбільш небезпечних шкідливих процесів в спеціальні ізольовані приміщення;

д) загальнообмінна вентиляція, місцева вентиляція, встановлення витяжних шаф;

е) заходи з особистої гігієни та періодичний медогляд;

є) санітарно-технічна пропаганда та інструктаж.

До індивідуальних засобів захисту від токсичних речовин відносяться:

- респіратори та протигази (захист органів дихання);

- спецокуляри зі щільно прилягаючими оправами (захист очей);

- спецодяг, спецвзуття, рукавиці, мазі і пасти, мило (захист шкіри).

Отже, на мою думку розміщення виробничого обладнання повинно забезпечувати безпеку працюючих та відповідати ергономічній і технологічній раціональності.

Але основною проблемою є зменшення витрат на охорону праці, тому потрібно збільшити бюджет на охорону праці.

Висновки

В ході роботи було виявлено, що умови праці доцільно визначити як сукупність певних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціальних факторів конкретної праці, обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров'я і працездатність людини.

Фактори формування умов праці поділяються на: виробничі, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, естетичні та соціальні. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізичні.

Умови праці впливають на: працездатність; функціональний стан людини; настрій людини та її ставлення до виконуваної роботи.

За ступенем небезпеки шкідливі та отруйні речовини за дією на організм людини поділяються на чотири класи: надзвичайно небезпечні; високонебезпечні; помірно небезпечні; малонебезпечні.

Вивчення умов праці на конкретному підприємстві проводиться для того, щоб, по-перше, виявити напрямки і шляхи їх покращання, і по-друге, щоб компенсувати працівникам шкідливий вплив умов праці на їхнє здоров'я у грошовій або іншій формі.

Успіх роботи щодо забезпечення сприятливих умов праці значною мірою залежить від аналізу стану рівня безпеки праці, рангування небезпечних та шкідливих виробничих факторів із врахуванням особливостей трудового процесу. Підвищення рівня безпеки досягається проведенням комплексу інженерно-технічних та організаційних заходів. Для виявлення ранніх форм захворювань та розробки оздоровчих заходів особи, які стають до роботи, підлягають медичному огляду. Обов'язковими є попередні медичні огляди для тих, кого приймають на роботу, пов'язану з небезпечними шкідливими речовинами та несприятливими виробничими факторами. Дані про захворювання та отруєння на виробництві підлягають ретельному аналізу та узагальненню, на основі чого розробляються заходи для запобігання профзахворювань та профотруєнь, які повинні включатись до колективного договору.

Список використаних джерел

1.Гандзюк М. П., Желібо Є. П., Халімовський М. О. Основи охорони праці: Підручник. 2-е вид. / За ред. М. П. Гандзюка. - К: Каравела, 2004. - С. 66-76, 134-137.

2.Герасимчук В.Г., Розенплентера А.Е. Економіка та організація виробництва: Підручник - К.: Знання, 2007. - 678 с.

3.Горбатова Н. Л. Основні напрямки забезпечення ефективності використання трудових ресурсів - К., 2003. - Вип. 16: Технічна серія. Економічна серія. - с. 267-269.

4.Дзюба С. Г. Напрямки використання міжнародного досвіду організації нормування і оплати праці в контексті глобалізації економіки // Наук. пр. - Донецьк, 2004. - Вип.87: Сер.: Економічна. - с. 159-165.

5.Дзюба С. Г. Формування ефективної організаційної структури управління нормуванням праці // Прометей. - Донецьк, 2005. - Вип.2 (17). - с. 74-77.

6.Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи охорони праці. Підручник. - Вид. 5-те, доповнене. - Львів: Афіша, 2000. - С. 95-100.

7.Житинський Ю. В. Суть і принципи організації нормування праці в системі виробничих відносин // Вісник. - Х., 2004. - Вип.8. - с. 281-285 (7) .

8.Закон України «Про охорону праці».

9.Закон України «Про пенсійне забезпечення».

10.Іванов О. Умови праці - турбота спільна // Соціальний захист. - 2000. - № 10. - С. 32-34.

11.Керб Л.П. Основи охорони праці: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 215с.

12.Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. (зі змінами та доповненнями).

13.Методика визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці. - К.Основа, - 1999.

14.Миценко І. М. Умови праці на виробництві: Навч.посібник. - Кіровоград, 1999. - 324с.

15.Німко В. Актуальні проблеми використання трудових ресурсів та формування ринку робочої сили // Наукові записки. - Тернопіль, 2003. - Вип. 15. - с. 17-19.

16.Оберемок В. М. Виробничий травматизм, професійні захворювання і заходи щодо їх запобігання на підприємствах споживчої кооперації: Лекція для студ. вузів Укоопспілки / Навчально- методичний центр "Укоопосвіта". - К., 1996. - 40с.

17.Организация и нормирование труда /под ред. В.В. Адамчука/ - М.: ЗАО "Финстатниформ", 2000.

18.Офіційний сайт ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» Електронний ресурс // Режим доступу до ресурсу http://www.aes-ukraine.com.

19.Подоровская М.М. Организация труда - К.: МАУП, - 2004.

20.Постанова Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці».

Размещено на Allbest.ru