Просторові образи в літературному творі (на матеріалі творів І.О. Буніна)

Поняття та теоретичне значення категорії "художній простір" у літературному творі. Просторова організація образної системи твору під феноменологічним кутом зору. Особливості формування художнього простору й просторових образів у прозі І.О. Буніна.

Рубрика Литература
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 28.10.2013
Размер файла 91,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

9. Автобиографизм и пространство романа И.А. Бунина “Жизнь Арсеньева” // Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики”. - Горлівка: Вид-во ГДПІІМ, 2005. - Т. 2. - С. 239-242.

Анотація

Потреба Н.О. Просторові образи в літературному творі (на матеріалі творів І.О. Буніна). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.06 - теорія літератури. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2007.

У дисертації досліджується проблема художнього простору, природа й сутність просторових образів. Просторова організація образної системи твору розглядається під феноменологічним кутом зору. Основою у сприйнятті простору є чуттєвий образ зовнішніх предметних характеристик.

Простір розглядається як частина загальної моделі світу автора, як створене художніми засобами навколишнє середовище, що репрезентується кількома взаємозв'язаними феноменами. Художній простір виявляється у всій сукупності його образної організації: і в кожному окремому образі, і в їх взаємному розташуванні. Кожний образ припускає деяку просторовість.

Просторовий образ утворюється за допомогою слів образотворчої, дескриптивної семантики. Щодо універсального простору художнього світу пропонується розглядати: образи “відкритого простору”; образи “закритого простору”; образи “внутрішнього простору”.

Просторові образи розглядаються на прикладі прозаїчних творів І.О. Буніна. Художній простір і його образи реалізують авторську ідею і формують певну систему, в якій особливого значення набуває символ. Символ стає своєрідним маркером, що акцентує настрій і почуття реципієнта у феноменологічному розрізі.

Ключові слова: художній простір, просторові образи, хронотоп, перспектива.

Аннотация

Потреба Н.А. Пространственные образы в литературном произведении (на материале произведений И.А. Бунина). - Рукопис.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.06 - теория литературы. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2007.

В диссертации исследуется проблема художественного пространства, природа и сущность пространственных образов. Пространственная организация образной системы произведения рассматривается с феноменологической точки зрения.

В реальном пространстве произведение представляет собой обычный материальный объект, в концептуальном - выступает в виде некоторой модели определенного класса реальных или мыслимых ситуаций, в перцептуальном - в форме художественного образа. Художественный образ может быть реализован только в рамках перцептуального пространства субъекта, создающего или воспринимающего художественное произведение. Именно в перцептуальном пространстве индивидуума локализуются не только ощущения и восприятия, но также и представления, фантазии, настроения, включая образы сновидений, несущие вполне определенную символическую нагрузку. Художественный образ часто связан с изображением внешней реальности лишь опосредованно.

Концептуальное пространство литературного произведения отображает то историческое пространство, в котором протекают изображенные в книге события, а отнюдь не то пространство, в котором локализована книга как физический объект. Перцептуальное пространство - это пространство представления и воображения. Оно обладает подвижным, лабильным характером, его неустойчивость, непрерывная изменяемость находятся под воздействием как внешних, так и внутренних факторов. Также это пространство обладает расширенным полем элементно-структурных отношений по сравнению с реальным пространством. Так, в рамках перцептуального пространства допустимыми являются такие эффекты, как растяжение или сжатие пространственных рамок, деформация пространственных отношений, которые недопустимы на уровне физического (реального) пространства.

Важным свойством перцептуального пространства является его транспозитивность по отношению к элементам. Это значит, что в данной области нет никакой возможности провести четкие разграничительные линии между элементами различной природы. Здесь совершенно равноправно могут сосуществовать и образы реальной действительности, и элементы прошлого опыта индивида, воспроизведенные в несколько искаженном виде с помощью механизмов памяти, а также самые разнообразные фантастические построения. Все эти элементы могут перемешиваться и сочетаться друг с другом самым причудливым образом, в результате чего возникают разнообразные системы отношений, которые не могут быть воплощены на уровне реального пространства.

Литературный текст является линейным и располагается во временной последовательности. Но, кроме внешней линейности, тексту присуща также внутренняя линейность - перспектива соотношения между образами пространства и объединяющим их текстом. Актуальной становится смысловая вертикаль, которая образует основную направленность произведения. Пространственный образ объединяет внешнюю и внутреннюю линейность текста: текст воспринимается во времени, раскрывается в воображении посредством сцен, пейзажей, предметов и образует целостный художественный мир. Таким образом, смысловая вертикаль художественного пространства базируется на отношениях “открытого”, “закрытого” и “внутреннего” пространств.

Образы “малого” пространства часто определяются как конкретные географические локусы, претендующие на жизнь в “большом” пространстве. Образы “большого” пространства преодолевают тяготение пространства, его хаос, становятся культурными знаками, кодами культуры и обретают жизнь навсегда.

Для “открытого” пространства характерно отсутствие его границ, ощущение безначальности и бесконечности, оно не закреплено за локальным уголком земли. Это пространство дорог, скитаний, перемен. К открытому пространству относятся образы степи, дороги и неба.

Образы “закрытого пространства” локализуют “большое пространство” в отдельные локусы. К этим образам относятся образы дома, транспортных средств, храма, которые не только проявляют художественное пространство, но и функционально ориентированы на пространственное самопроявление. Сущность этих образов выражается в формах пространственной определенности. При этом выражаемая ими пространственность обретает свойства символичности, то есть соотнесенности пространственно-временного континуума с областью внепространственных и вневременных отношений.

Главным свойством пространства является постоянное движение героев - преодоление неподвижности, разрушение узких границ существования. Движение становится и путем познания, и путем развития, изменения, трансформации, но только тогда, когда оно связано с вертикальной осью пространства - с устремлением к высшим, внепространственным и вневременным ценностям.

В творчестве И.А. Бунина смысловым связующим элементом является единство “пространство-время-форма”. С помощью пространства, времени и формы человек, по Бунину, мыслит и объективирует свои представления на Универсум. Путь человека строится на “все большем и большем подчинении себя этим формам и потом опять освобождении от них…”

В художественном произведении, кроме устойчивых архетипных воплощений (путь, круг, верх, низ, сфера), которые обусловлены мифопоэтической моделью мира, существующей у каждого человека на подсознательном уровне, категория пространства предстает как ряд устоявшихся оппозиций, либо в их синкретическом, либо в синтетическом единстве. Так, образы “открытого” универсального пространство могут сбалансироваться конкретной географией места. С другой стороны, универсальное пространство зачастую тождественно природе, которая понимается не как тот или иной пейзаж, включенный в повествование, а как эстетическая категория, обладающая признаком имманентности.

Ключевые слова: художественное пространство, пространственные образы, хронотоп, перспектива.

Annotation

Potreba N.A. Spatial images in a literary work (on a material of works of I.A. Bunin). - Manuscript.

Thesis for a candidat's degree by speciality 10.01.06 - theory of literature. - Donetsk National University. - Donetsk, 2007.

In the dissertation the problem of art space and spatial images is investigated from the point of view of a phenomenological method. The important factor in perception of space is a sensual image external structural characteristic of subjects which render direct influence on sense organs.

The art space, being in parameter and the organizing factor of the art world, is shown in all set of his figurative organization: and in each separate image and in them coallotted. Thus each artistic image assumes some spatiality. Value of an image will consist in its ability to represent intellectual and emotional complexes as something simultaneous.

Spatial images are a realization of actors idea, aspects which is counterbalanced by concreteness represented. In the attitude to universal space distinguish: images of “open space”; images of “closed space”; images of “internal space”.

Spatial images are submitted by the example of prosaic works to I.A. Bunin. The art space and spatial images in his products correspond with a sincere, emotional condition of the person and promote objective and versatile vision of problem from the phenomenological point of view.

Key words: art space, spatial images, chronotop, prospect.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Художній образ, як відображення дійсності. Жанрові особливості роману. Побудова образної системи у творі письменника. Мовне втілення системи образів за допомогою лексичних засобів та численних прийомів. Аналіз та розкриття значення персонажів роману.

    курсовая работа [41,4 K], добавлен 13.05.2014

  • Традиційний підхід до вивчення простору в художній літературі. Специфіка художнього простору у постмодерному романі. Позаміський простір, міські хронотопи в романі Ю. Андруховича "Рекреації". Простір "реальної" та підземної Москви в романі "Московіада".

    дипломная работа [85,7 K], добавлен 07.11.2010

  • Роман-біографія В. Петрова в критиці та дослідженнях. Синтез біографічних та інтелектуальних компонентів роману. Функції цитат у творі В. Петрова "Романи Куліша". Композиційна організація тексту. Особливості творення образу П. Куліша. Жіночі образи.

    дипломная работа [192,6 K], добавлен 10.06.2014

  • Дослідження жанрово-стильової природи роману, модерного характеру твору, що полягає в синтезі стильових ознак та жанрових різновидів в єдиній романній формі. Огляд взаємодії традицій та новаторства у творі. Визначено місце роману в літературному процесі.

    статья [30,7 K], добавлен 07.11.2017

  • Життя та творчість Вергілія, його образ. Основні мотиви першої поетичної збірки поета. Історична основа появи та сюжет героїчної поеми "Енеїда". Люди та їх взаємовідносини з богами, різноманітність жанрів у творі. Світове значення поезії Вергілія.

    курсовая работа [37,0 K], добавлен 14.04.2009

  • Проблематика у філософських притчах В. Голдінга. Погляди Голдинга на проблему матеріального і морального прогресу, виражених у його творі “Спадкоємці”. Співвідношення філософського і художнього освоєння дійсності у творі В.Голдінга “Спадкоємці”.

    курсовая работа [42,0 K], добавлен 21.10.2008

  • В.Г. Короленко - російський письменник з українською душею. Використання контрасту в творі для зображення контрасту в житті. Контраст образів та характерів у творі В.Г. Короленка "Діти підземелля". Протиставлення двох світів сучасності письменника.

    курсовая работа [28,0 K], добавлен 06.11.2010

  • Творчість А. Дімарова як зразок високохудожньої та плідної праці митця. Характеристика та розвиток пригодницької прози для дітей. Аналіз дитячого твору "На коні й під конем", дослідження пригоди як рушія сюжету, значення місії пригодництва у творі.

    курсовая работа [123,0 K], добавлен 11.02.2013

  • Смислово-граматичні відхилення у художньому письмі Івана Котляревського. Композиційна структура реалій поеми "Енеїда". Костюм - основний засіб вираження авторського ставлення до дійсності, що використовується письменником у цьому літературному творі.

    статья [1,0 M], добавлен 21.09.2017

  • Проблема кохання, національного гніту, патріотизму, духовного росту людини у творчості Івана Олексійовича Буніна. Роль України в життєвому і творчому шляху Буніна. Українські мотиви у творчості письменника, зв’язки з українськими письменниками.

    курсовая работа [286,2 K], добавлен 11.11.2013

  • Пейзажна особливість в ліричних творах Л. Костенко, яка входить у склад збірки "Триста поезій. Вибрані вірші". Аналіз пейзажу у літературному творі. Складові пейзажу, його основні функції. Перспектива як спосіб зображення простору, його властивості.

    курсовая работа [72,5 K], добавлен 03.10.2014

  • Образ рідного краю в кіноповісті як вираження міфопоетичного мислення О. Довженка. Духовна велич людини в "Зачарованій Десні". Трагедійний образ України та концепція національного буття в творі. Міфологічні та фольклорні витоки образів-символів твору.

    дипломная работа [141,5 K], добавлен 10.04.2014

  • Історичні передумови та основні художні засоби твору Ду Фу "Вісім стансів про осінь". Система художніх образів у творі. Специфіка змішування реального з ілюзорним у збірці "Вісім стансів про осінь". Розкриття теми свого життя і життя батьківщини у творі.

    курсовая работа [64,6 K], добавлен 03.04.2012

  • З`ясування значення поняття художнього образу, засобів втілення його у поетичному творі. Аналіз образу радості в творчості українських поетів. Дослідження даного образу у пейзажній ліриці збірки В. Стуса "Зимові дерева". Особливості розкриття теми.

    курсовая работа [61,0 K], добавлен 06.05.2015

  • Ознайомлення з біографією Стендаля. Опрацювання твору "Червоне і чорне". Дослідження поведінки персонажів у певних обставинах. Визначення ролі жінок в житті головного героя. Порівняльна характеристика жіночих образів. Аналіз місця жінок у творі.

    курсовая работа [600,1 K], добавлен 06.11.2014

  • Особливості вживання символів як складової частини англомовних художніх творів. Роль символу як важливого елемента при розумінні ідейної спрямованості й авторського задуму художнього твору. Аналіз портретних та пейзажних символів в романі У. Голдінга.

    статья [20,0 K], добавлен 31.08.2017

  • Раціональні елементи в окресленні поняття Бога та категорії сакрального. Ототожнення моральності з релігією. Типологічні рівні дослідження літературної сакрології. Інтерпретація релігійних традицій. Вивчення внутрішньої організації художнього твору.

    реферат [34,7 K], добавлен 08.02.2010

  • Дослідження сутності цитації чужого тексту - одного із засобів зображення реального світу, ситуації й одночасно способу осягання її глибини. Особливості цитування документів, читача, Г. Вінського у творі Л.Н. Большакова "Повернення Григорія Вінського".

    реферат [24,6 K], добавлен 20.09.2010

  • Особливості побутової психології людини, що яскраво зображені у казці Людвіга Тіка "Білявий Екберт". Просторовий аналіз статичних образів дому, кімнати, горища у казці німецького письменника. Відображення простору як філософської категорії мрії.

    творческая работа [17,5 K], добавлен 22.11.2010

  • Засоби реалізації образної структури сценаріїв. Розробка сценарного ходу драматургічного твору. Створення театрального сценічного атрибуту, елементи художнього оформлення, мізансцену, світлову партитуру, мелодію. Будування необхідних художніх образів.

    презентация [1,7 M], добавлен 18.04.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.