М. Кузмін і російський емоціоналізм 1920-х років

Боротьба емоціоналістів і їх прибічників з формалізмом і механіцизмом велась цілеспрямовано і тотально, по всіх найважливіших напрямках. Критичні матеріали Кузміна та інших учасників альманаху, їхня органічна творчість пронизана антиформальними пориваннями, деякі ж їхні окремі статті і художні творіння цілковито присвячені даній проблемі. Емоціоналістський протест механізації і формалістиці найбільше виявився у протиставленні всіх проявів мертвотної антихудожньої механізації життя і мистецтва, самодостатніх технічних досягнень, формального підходу - і живої, життєвої органічності творчості, викликаної внутрішньою необхідністю, не раціональною, а душевною і емоційною.

У дослідженні на матеріалі художньої творчості, критичних і теоретичних праць емоціоналістів виявлена спільність їх творчих спрямувань, яка дозволила їм створити цілісну, єдину естетичну платформу, що відобразилася в основних положеннях “Декларації емоціоналізму”. Перераховані нами основні об'єднуючі естетичні принципи Кузмін і емоціоналісти протиставили механізованому, раціоналістичному і формальному сучасному містецтву. Виявлення джерел естетичної концепції емоціоналізму у творчості кожного з учасників групи доводить, що їхня декларація важлива не тільки як відображення естетичних поглядів одного Кузміна, вона не була лише його дітищем (як стверджують багато хто з кузмінознавців): її положення логічно випливають з творчих шукань всіх емоціоналістів, по-своєму яскравих і цікавих. Детальний розгляд становлення естетики емоціоналізму на матеріалі художньої творчості його прибічників дозволяє визначити місце і роль кожного з емоціоналістів у формуванні їх спільної теорії, в результаті чого виявляється (крім, звичайно ж, очевидного і безсумнівного найважливішого місця М.Кузміна в емоціоналізмі (на правах його “старійшини”, лідера і теоретика) виняткова роль Ю.Юркуна у розробці ним в його творах 1910-х рр. основоположних принципових напрямiв емоційного мистецтва, що підтверджує справедливість слів М.Кузміна про те, ніби емоціоналізм “придумав” Ю.Юркун. Схильність К.Вагінова до руйнованої класичної естетики і хворобливе переживання її кризи, стурбованість його даним колом проблем дозволяють побачити у К.Вагінові одного з представників нового мистецтва, який прийшов до нього через вирішення проблеми подолання кризи мистецтва.

Огляд статей і рецензій М.Кузміна початку 20-х рр. переконує в тому, що всі проблеми найновішого емоційного мистецтва втілювалися і в критичній творчості поета, саме тут виникаючи, формулюючись, розвиваючись, доповнюючи і пояснюючи положення “Декларації емоціоналізму”. Рецензії і статті Кузміна 1910-х рр. свідчать про раннє чітке з'ясування ним істинних основ мистецтва, які втілилися і в естетиці емоціоналізму, про постійну схильність до них Кузміна. Статті і рецензії початку 20-х рр. С.Радлова і А.Піотровського, діяльних прибічників ідеї оновлення театру, підтверджують їхню постійну пильну увагу до вирішення проблем емоційної творчості у формуванні новаторської естетики театрального мистецтва. Створення і популярізація С.Радловим оригінальної театральної доктрини виявляє винятково важливе місце режисерської, драматургічної, критичної творчості і теоретичних праць Радлова в емоціоналістському осмисленні “абеткових істин” мистецтва, подоланні кризи “збіднілого формою розгвинченого мистецтва театру”, в пошуці емоціоналістами “нового Озіріса” - мистецтва майбутнього.

В той час, коли на новому історичному етапі художнього руху мистецтво в Росії не розвивало традиції, освячені російською і світовою класикою, а переривало їх, М.Кузмін і емоціоналісти повертали мистецтво до природних його витоків, намагалися переконати сучасників у тому, що не можна зрікатися високих традицій, які склалися в мистецтві, їх треба продовжувати і розвивати. Естетика емоціоналізму, завдяки широті її формулювань, набувала “бажаної гнучкості” і живучості, виявляючи дещо загальні твердження про мистецтво, точніше, універсальні “основні положення художньої ідеології”, перерахування “абеткових істин” мистецтва (М.Кузмін), загальних і найбільш істотних елементів справжнього (класичного) мистецтва всіх часів і народів, яке і є емоційним, передусім, мистецтвом. Але естетична концепція емоціоналізму створювалась також і як передчуття нового мистецтва, як спроба його втілення, про що свідчили вірші М.Кузміна, які відкривали “Абраксас”, театральна доктрина С.Радлова, 10-й пункт “Декларації емоціоналізму” і т.д.

У світлі нового мистецтва, на яке посилається 10-й пункт “Декларації емоціоналізму”, що наочно втілилося в німецькому експресіонізмі, основні вимоги художньої ідеології, висунуті емоціоналістами (емоційність, активна, дієва любов, динаміка, віщий розум, духовність, окремий випадок, екзальтація, “здвиження”, спрямованість на теперішнє, “елементарність” тощо) виглядають гострохарактерними, сучасними, інтенсивними рисами нового світового мистецтва початку 1920-х рр. Таким чином, “Декларація емоціоналізму” осмислюється і як універсальна для всього мистецтва “азбука” його основ, і як вказівка (з допомогою “ключа” - її 10-го пункту) на нову естетичну систему цінностей. Подібна її подвійність доводить, що емоціоналісти бачили нове мистецтво органічним продовженням і розвитком колишнього справжнього класичного мистецтва, яке пережило на рубежі епох смерть, розклад і відродження в новій, але все-таки собі подібній творчості.

Протистояння естетичної концепції емоціоналізму кризовому сучасному мистецтву втілено у творах Кузміна і емоціоналістів, опублікованих в альманасі “Абраксас”: в віршах-“маніфестах” М. Кузміна, в поезії і прозі К. Вагінова i т.д. Виявлення нової поетики Кузміна та емоціоналістів, заснованої на роздрібненні тілесних образів, форм предметного світу, “змішуванні стилів, зсувi планів”, осмислення відношення емоціоналістів до елементарної науковості, використання і подолання ними антиестетизму, інтерес Кузміна до теми новонародженості - підтверджують прагнення нового мистецтва кінця 1910-х - початку 1920-х рр. до “високої елементарності”, відображене в творчості емоціоналістів, а також увагу Кузміна та інших учасників групи до проблеми подолання кризи сучасного мистецтва.

М.О.Бердяєв у період створення концепції кризи мистецтва передчував шляхи подолання сучасного “великого конфлікту” “занепадництва” класичного європейського мистецтва і механістично-футуристичного “варварства”, але ще не бачив (крім А.Білого) нових сил, “гностиків нового типу”, які знають “таїну цілісності і таїну роздвоєння”. Російські емоціоналісти чітко розуміли, в чому полягають шляхи подолання даного конфлікту, своєю творчістю намагалися здійснити його, сподіваючись, що емоціоналізм і є справжнє, глибинне, за М.О.Бердяєвим, “рятівне духовне варварство”, здатне на відродження істинного мистецтва і його оновлення. Не повіривши популярній думці О.Шпенглера про післякультурну епоху, не здатну до створення мистецтва, емоціоналісти вказали на новий напрямок розвитку світового мистецтва, дали йому назву і визначення. Емоціоналісти мали всі творчі передумови для подальшої сумісної діяльності, і не їхня провина, що течія ця виявилася короткочасною і малопомітною: період “проміжку”, про який на початку 1920-х рр. писав Ю.М.Тинянов, виявився, за словами О.Ронена, лише “славним фіналом”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Творческие искания эмоционалистов // Науковi записки Харкiвського державного педагогiчного унiверситету. Серiя лiтературознавство. - 1998.- Вип.7(18). - С.44-56.

Проблема органичного и формального в оценке эмоционалистской критики М.Кузмина // Культура народов Причерноморья. - 1999. - № 6. - С.241-247.

Исключительность и фантастичность обыденной жизни в творчестве эмоционалиста Юр.Юркуна // Науковi записки Харкiвського державного педагогiчного унiверситету. Серiя лiтературознавство. - 1999. - Вип.3 (24). - С.179-189.

Мотив младенчества в творчестве М.Кузмина // Вопросы русской литературы.-2000.-Вып.5.-С.102-115.

Михаил Кузмин. Штрихи к творческому портрету // У Лукоморья. -1995. - № 2- 4. - С.31-33.

Русские эмоционалисты // VIII и IX Волошинские Чтения. - 1997. - С.135-143.

Стихотворение М.Кузмина “Пушкин” в свете теории эмоционализма // Пушкин и славянский мир: Материалы V Крымских Пушкинских Международных Чтений. - Симферополь: Крымский Архив, 1995.- С.74-75.

АНОТАЦІЯ

Шатова І.М. М. Кузмін і російський емоціоналізм 1920-х років (проблема подолання кризи мистецтва). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.02. - російська література. Таврiйський національний університет ім.В.І.Вернадського, Сімферополь, 2000.

У дисертації розглядається відображення в творчості М.Кузміна та російських емоціоналістів тих сучасних ідей, поглядів, які відбилися в філософсько-естетичній концепції М.О.Бердяєва “кризи мистецтва”, досліджується спроба вирішення емоціоналістами проблеми подолання кризи мистецтва.

На матеріалі художньої і критичної творчості Кузміна та емоціоналістів, їх теоретичних робіт дана спроба розгляду естетичної платформи емоціоналізму, яка протистоїть автоматизованому життю та механізованому, бездушному, формальному мистецтву (футуризму, кубізму і т.д.), що призвело до кризи класичної естетики.

Кузмін та емоціоналісти не тільки оголосили “похід проти формалістики”, але протиставили їй свою “азбуку мистецтва”, сформулювавши основні положення художньої ідеології, підтверджені їх творчістю, перерахувавши основні й вічні атрибути справжнього мистецтва.

Своїми художніми шуканнями початку 1920-х років і положеннями емоціоналізму Кузмін та емоціоналісти накреслили вихід із глухого кута мистецтва “старого Заходу”, вказали на хвилю нового мистецтва, поширену по Росії, Німеччині й Америці, визначили його основну характеристику (прагнення до “високої елементарності”) і дали йому ім'я - емоціоналізм.

У результаті проведеного дослідження в дисертації кардинально переглядається погляд на російський емоціоналізм як на явище, що не оформилося, випадкове, незначне, позбавлене цілісності, що відображає естетичні погляди тільки його лідера - М.Кузміна і безперспективне для наступних етапів історії літератури.

Ключові слова: емоціоналізм, криза класичного мистецтва, футуризм, кубізм, формалiзм, антиестетизм, експрессіонізм.

SUMMARY

Shatova I.N. M.Kuzmin and Russion emotionalism of the 1920 th. (The overcoming crisis problem of art). - Manuscript. Dissertation for candidate degree of philological science by specialiti 10.01.02. - Russian Literature. National Tavrida V.I.Vernadsky University, Simpferopol, 2000.

In this master's thesis the reflection in Kuzmin's and Russian emotionalists' creation of those modern ideas and outlooks is being under consideration, which were told in N.A. Berdyaev's philosophic-aesthetic conception “Art crisis”, and the attempt of settling the “Art crisis” problem is being investigated there. The attempt of examination of the aesthetic platform of emotionalism is given on the material of Kuzmin's and emotionalists' artistic and critical criation, their theoretical works of the period of emotionalism and the preceding it years. This platform stands in opposition to automatized life and mechanized,heartless art (Futurism, Cubism ets.) caused the crisis the classical aesthetics. Kuzmin and the emotionalists not only “declared the march against formalistics”, but they opposed their “Art ABC” to it in the “Declaration of emotionalism”. They formulated the main positions of the artistic ideology, corroborated by their creation and enumerated the main and eternal attributes of the true art. Besides, by their artistic search of the beginning of the 1920th and by the tenth point of the “Declaration of emotionalism” Kuzmin and emotionalists marked the way out of the spiritual dead-lock of the “old West” art, showed the wave of the new art, spreading in Russia, Germany and America, marced its main description (aspiration for “high elementariness”) and named it emotionalism. The investigation reveals that the widely spread view on the Russian emotionalism as an eccidental, insignificant phenomenon possesses neither integrity or future and can not withstand criticism,reflecting the only Kuzmin's, its leader's aesthetic views is being cardinally reconsidered in this thesis.

Key-words: Emotionalism, classical art crisis, Futurism, Cubism, formalism, antiaesthetism, Expressionism.

АННОТАЦИЯ

Шатова И.Н. М.Кузмин и русский эмоционализм 1920-х годов (проблема преодоления кризиса искусства). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.02 - русская литература. Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, Симферополь, 2000.

В диссертации рассматривается отражение в творчестве М.Кузмина и русских эмоционалистов тех современных идей, взглядов, которые сказались в философско-эстетической концепции Н.А. Бердяева “кризиса искусства” и в труде О.Шпенглера “Закат Европы”, исследуется попытка разрешения эмоционалистами проблемы преодоления кризиса искусства. На материале художественного и критического творчества М.Кузмина и эмоционалистов, их теоретических работ периода эмоционализма (1921-1925) и предшествующих ему лет дана попытка рассмотрения эстетической платформы эмоционализма, противостоящей автоматизированной жизни и механизированному, бездушному формальному искусству (футуризму, кубизму и т.д.), породившему кризис классической эстетики. М.Кузмин и эмоционалисты не только объявили “поход против формалистики”, но и противопоставили ей свою “азбуку искусства”, сформулировав в “Декларации эмоционализма” основные положения художественной идеологии, подтвержденные их творчеством, перечислив основные и вечные атрибуты истинного искусства. Кроме того, своими художественными исканиями начала 20-х гг. и положениями эмоционализма Кузмин и эмоционалисты намечали выход из духовного тупика искусства “старого Запада”, указали в 10-м пункте декларации на волну нового искусства, распространявшуюся по России, Германии и Америке, обозначили его основную характеристику (стремление к “высокой элементарности”) и дали ему имя - эмоционализм.

В свете этого нового искусства, к тому времени нагляднее всего воплотившегося в немецком экспрессионизме, вся творческая практика эмоционалистов, все основные положения теории эмоционализма поражают отчетливым улавливанием настоящего момента, текущего положения дел в мировом передовом искусстве, дают картину общего современного направления развития мирового искусства и предпосылки к будущему; “азбучные истины”, основы воспринимаются как острохарактерные, современные, интенсивно выраженные черты нового искусства начала 20-х гг., а не как всеобщие положения. Таким образом, “Декларация эмоционализма” осмысляется и как универсальная для всего искусства “азбука” его основ, напоминание современному ей механистическому и идеологизированному искусству 20-х гг. о немеркнущих принципах вечного искусства, и как указание (с помощью “ключа” - ее 10-го пункта) на новую эстетическую систему ценностей. Подобная ее двойственность доказывает, что эмоционалисты понимали новое искусство органичным продолжением и развитием прежнего истинного классического искусства, пережившего на рубеже эпох в конце ХІХ - начале ХХ вв. смерть, разложение и возрождение в новом, но все же себе подобном творчестве.

В результате проведенного исследования в диссертации кардинально пересматривается взгляд на русский эмоционализм как на явление неоформившееся, случайное, незначительное, лишенное целостности, отражающее эстетические воззрения одного только его лидера - М.Кузмина и бесперспективное для последующих этапов истории литературы, указывается вклад каждого из эмоционалистов в создание единой, целостной эстетической доктрины нового искусства. Рассмотрение новой поэтики Кузмина и эмоционалистов, основанной на раздроблении телесных образов, форм предметного мира, “смешении стилей, сдвиге планов”, осмысление отношения эмоционалистов к элементарной научности, использования и преодолевания ими антиэстетизма, интерес М.Кузмина к теме младенчества - подтверждают стремление нового искусства начала 1920-х гг. к элементарнейшему, отраженное в творчестве эмоционалистов, и внимание Кузмина и других участников группы к проблеме преодоления кризиса искусства.

Ключевые слова: эмоционализм, кризис классического искусства, футуризм, кубизм, формализм, антиэстетизм, экспрессионизм.

Размещено на Allbest.ru