Мовні особливості творів Маркіяна Шашкевича

На словотвірному рівні характерним є діялектне уживання суфікса -ова- замість -ува-, що властиво, крім наддністрянської говірки, і закарпатським говіркам, а також трапляється у творчості І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Т. Шевченка: бичовати, дяковати, поратовати, пожитковати, ратоватися, не шановало. Серед діялектних іменникових суфіксів ужито -иско: пристановиско. Особливою авторською рисою, а отже, свідченням характеру мовця і його ставлення до громади є використання численних зменшено-пестливих форм (демінутивів) у різних частинах мови: годинка, миленькій, жирненько, сивенькій, солоденька, тепленькоє, часочок.

Діялектну форму мають особові займенники в родовому відмінку однини: через него, від него, на него, а також стягнені та енклітичні форми: лишиу го, посадиу го (замість його); тя (замість тебе), ти (замість тобі)..

Відомо, що в синтаксисі західноукраїнський і східноукраїнський варіянти нової української літературної мови не були надто виразними, хіба що на рівні творення словосполук та словосполук-фразеологізмів: вчіт своих дітей на добре; приведіт собі на тямку; чиж завсіда родину теє болит, що тобі догарує. Назагал синтаксис М. Шашкевича - «це яскравий зразок талановитого використання багатства народних образів і традицій, помноженого на витворення і поширення загально-національних мов метафорики, введення уснорозмовних конструкцій» [7, с. 611].

Можемо сказати, що мову М. Шашкевича відносять до різних говорів: Я. Головацький відносив мову до волинсько-подільського говору, М. Возняк зазначав, що це суміш наддністрянського, волинського та подільського говорів, а І. Фаріон відносить її до наддністрянського говору. Проте мовознавці зійшлись на одному, що мова Шашкевича належить до південно-західного наріччя української мови.

Висновок

Бути першим завжди важко, та ще важче першим залишатись. Маркіян Шашкевич за своє коротке 32-річне життя встиг зробити стільки, що йому у Львові нащадки встановили пам'ятник, а премією на його ім'я нагороджують щороку найкращих львівських письменників.

Пробудитель Галицької землі, поборник культурного відродження, основоположник нової української літератури в краю - Маркіян Шашкевич заклав підвалини національної самосвідомості, висловив гасла єдності всіх українських земель, приспішив скристалізування політичних ідей. Він, за словами Якова Головацького, сам «дорогу праву знайшов» та й іншим показав її. Головна сила Шашкевичевої поезії не стільки в її естетичній досконалості, скільки, і насамперед, в тому, що він своєю творчістю осягнув і висловив добу - і тут нема йому рівних. А народну мову підніс на таку висоту, що після нього іншою писати було вже неможливо. До того ж впроваджував народну мову до церкви, до школи, до світлиці» [8].

Він у багатьох засягах був першим: у своїх творах - першим звернувся до княжої доби, до часів козацьких; перший проголосив ідеї єднання слов'янських народів, єдності українського народу, соборності української; перший створив читанку і дав правопис; перший в українській літературі написав сонет4 перший виголосив проповідь народною мовою у Львові в Соборі Св. Юра [8].

Дослідивши мовні особливості творів і поезій письменника, одного з зачинателів української літературної мови та нової української літератури в Галичині, громадсько-культурного діяча, Маркіяна Шашкевича, ми дійшли таких висновків:

· Ми виділили дванадцять тематичних груп лексики. Лексика М. Шашкевича розмаїтна, проте найбільш розмаїтими тематичними групами є лексика на позначення птахів та топонімів. Хочемо також заувати, що назви птахів у віршах письменника, як і в народних піснях, виступають у формі звертань. Також чимало назв птахів, за взірцями фольклору, мають у Шашкевича символічне значення.

· Синтаксис М. Шашкевича - «це яскравий зразок талановитого використання багатства народних образів і традицій, помноженого на витворення і поширення загальнонаціональних мовних норм». Наявне широке використання народнопісенної метафорики, введення уснорозмовних конструкцій, часте вживання пестливо-здрібнілих епітетів, наявність риторичних звертань та питань, переважання безсполучникових речень.

· Стилістика творів і поезій М. Шашкевича тісно пов'язана з народно-розмовними та фольклорними джерелами. Найбільш часто вживаними є порівняльні конструкції, фразеологізми та велике розмаїття звертань, серед яких ми виокремили сім груп предметних звертань.

· Проаналізувавши говіркові особливості мови М. Шашкевича на фонетичному, синтаксичному та словотвірному рівнях, ми віднесли її до південно-західного наріччя, наддністрянського говору.

Отже народність, фольклорність стали орієнтирами і стрижнями усієї багатогранної діяльності та творчості письменника, характерною рисою, що вирізнила його на тлі тогочасного історико-культурного середовища.

Список використаної літератури

1. Бабич Н. Мовні засоби романтизму в поезії М. Шашкевича//Шашкевчіана: збір. наук. праць/ ред. І. Ісаєвич. - Львів, 2000. - Вип. 3-4. - С. 611-612

2. Білодід І. К. Курс історії української літературної мови. - Київ, 1958. - Т.1. - 595 с.

3. Богуцька Г. Назви птахів у поетичних творах М. Шашкевича. //Шашкевчіана: збір. наук. праць/ ред. І. Ісаєвич. - Львів, 2000. - Вип. 3-4. - С. 663-664.

4. Возняк М. Писання Маркіяна Шашкевича // Зб. Філол секції НТШ. т. XIV. -- Л., 1912.

5. Зубрицька М. До питання про мовностилістичні особливості оповідання «Олена» //Шашкевчіана: збір. наук. праць/ ред. І. Ісаєвич. - Львів, 2000. - Вип. 3-4. - С. 651-652.

6. Козак Р. Предметні типи звертань у ліриці М. Шашкевича//Шашкевчіана: збір. наук. праць/ ред. І. Ісаєвич. - Львів, 2000. - Вип. 3-4. - С. 658-659.

7. Кравченко М. Мова «Русалки Дністрової» як джерело вивчення історичних процесів українського словотворення//Шашкевчіана: збір. наук. праць/ ред. І. Ісаєвич. - Львів, 2000. - Вип. 3-4. - С. 611-612.

8. Кубійович В. Енциклопедія українознавства. - Париж-Нью-Йорк: Молоде життя, 1984. - с. 3797-3798.

9. Луців Л. Маркіян Шашкевич. - Ню Йорк: Свобода, 1963. - 118с.

10. Лучук В. Тема рідної мови в поезії М. Шашкевича //Шашкевчіана: збір. наук. праць/ ред. І. Ісаєвич. - Львів, 2000. - Вип. 3-4. - С. 615-616.

11. Маркітанов Ю. Лексика кольору у мовленнєвій структурі поезій М. Шашкевича//Шашкевчіана: збір. наук. праць/ ред. І. Ісаєвич. - Львів, 2000. - Вип. 3-4. - С. 662-663.

12. Ніколаєнко І. Стилістичні функції засобів словотвору в поезії М. Шашкевича. //Шашкевчіана: збір. наук. праць/ ред. І. Ісаєвич. - Львів, 2000. - Вип. 3-4. - С. 656-657.

13. Олександрович М. Маркіян Шашкевич: українська література відродження в Галичині. - Торонто: Добра книжка, 1961. - 60с.

14. Пробудитель Галицької України, Маркіян Шашкевич. - Йортон, Саск: Бібліотека БУК-а, 1949. - Ч. 10. - 20с.

15. Розумний Я. М. Шашкевич на Заході. - Вінніпеґ: інститут-заповідник М.Шашкевича, 2007. - 383с.

16. Фаріон І. Лінгвістичний феномен М. Шашкевича. - Дивослово, 2007. - №10. - С. 38-44.

17. Фаріон І. Лінгвістичний феномен М. Шашкевича. - Дивослово, 2007. - №11. - С. 35-38.

18. Шалата М. Й. Маркіян Шашкевич. - Київ: Наукова думка, 1969. - 251с.

19. Шах С. У 150-ліття уродин о Маркіяна Шашкевича. - Мюнхен: Християнський голос, 1961. - 145с.

20. Шашкевич М. Народні пісні в записах Маркіяна Шашкевича. - Київ: Музична Україна, 1973 -112с.

21. Ресурс з інтернету: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine63-6.pdf

22. Ресурс з інтернету: http://pvntsh.org.ua/sites/pvntsh.org.ua/files/slovo/2102010/3.pdf

23. Ресурс з інтернету: http://www.hromada.hu/2011/nom_116/ukrznavstvo/shashkebytch.html

Размещено на Allbest.ru