Актуальні проблеми художнього перекладу

Еквівалентність орієнтована на відповідність створюваного в результаті міжмовної комунікації тексту визначеним параметрам, що задаються оригіналам. Еквівалентність завжди у відомій мірі націлена на ідеальний еталон; має на увазі вичерпну передачу змісту оригіналу на всіх семіотичних рівнях і в повному обсязі його функцій, чи стосовно до того чи іншого семіотичного рівня. Вимога еквівалентності носить, іншими словами, максимальний характер або стосовно тексту в цілому, або стосовно його окремих аспектів. Зіставлення перекладів з їхніми оригіналами показує, що існує декілька типів еквівалентності, у кожному з який зберігаються різні частини змісту вихідного тексту. Вивчення рівнів еквівалентності дозволяє визначити, яку ступінь близькості до оригіналу перекладач може досягти в кожному конкретному випадку. Поняття еквівалентності розкриває найважливішу особливість перекладу і є одним з центральних понять сучасного перекладознавства.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У курсовій роботі було розкрито феномен художнього перекладу як важливого джерела культурологічної інформації, що обумовлює напрями міжкультурного спілкування. Художнім перекладом є переклад творів художньої літератури і художніх текстів. Цей переклад є інструментом культурного освоєння світу, розширенням колективної пам'яті людства, одним із впливових чинників культури. Художній переклад розширює культурне підгрунття народу, допомагає розвивати національну мову, розширити коло понять. Він виконує дві основні функції: інформативну та творчу. Важливо зазначити, що в українській культурі художній переклад посідає значне місце, адже саме перекладацька традиція допомогла багатьом народам, а зокрема - українському, в період бездержавності продовжити розвиток національної свідомості та мови. Перекладаючи класичні твори античності, сакральні тексти різноманітних релігій, наукові та філософські праці вчених різних епох, український народ здобував і примножував знання про навколишній світ та поглиблював свій культурний скарб.

За допомогою художнього перекладу твориться художня писемна культура світу. В результаті дослідження було підтверджено думку, що переклад - це не лише заміна мови, але й функціональна заміна елементів культури. Вона не може бути повною, оскільки вимогу “переклад повинен читатися як оригінал” наврядчи можна виконати досконально. Це обумовлюється тим, що вимога ця припускає повну адаптацію тексту відносно норм іншої культури. Фактично, переклад є основною частиною національно-літературного процесу, оскільки виступає посередником між літературами різних народів. Прибрати

Під час дослідження було виявлено чинники, що впливають на кінцевий продукт праці перекладача. Змінні чинники, що впливають на процес перекладу можна розбити на три основні групи: особливості та характер перекладного тексту, умови, за яких відбувається процес перекладу, та характеристика осіб, залучених до процесу перекладу.

Переклад з однієї мови іншою неминуче перебуває під упливом обох культур, джерельної та цільової, і перекладач, який не бере до уваги культурний контекст, приречений на невдачу. Різні народи нашої планети живуть у відносно однаковому матеріальному світі, і тому в кожній мові є слова, щоб описати цей матеріальний світ, - сонце, дощ, гора, батько, вода тощо. Але кожна культура протягом тривалого та унікального розвитку виробляє свої власні і досить-таки відмінні концепції світу, і в кожній мові наявна велика кількість висловів, що притаманні саме цій культурі і викликають певні асоціації у її носіїв.Прибрати, тут загальні фрази

Під час дослідження було виявлено проблеми різного характеру, що виникають в процесі перекладу художнього тексту, серед яких виділяють відсутність спільної духовної основи у двох культур, відмінність норм взаємин між людьми, колорит та екзотичні реалії, а також відмінні принципи побудови літературного твору.

Було встановлено, що основним питанням перекладу є створення еквівалентності перекладачем. Поняття еквівалентності розкриває найважливішу особливість перекладу і є одним з центральних понять сучасного перекладознавства.

Еквівалентність перекладу залежить від ситуації породження тексту оригіналу і його відтворення в мові перекладу. Таке трактування еквівалентності відбиває повноту і багаторівність цього поняття, пов'язаного із структурними, функціональними, комунікативними і жанровими характеристиками. Межею перекладацької еквівалентності є максимально можлива ступінь збереження змісту оригіналу, але в кожному окремому перекладі змістова близькість до оригіналу в різному ступені і різних способах наближується до максимального.

художній переклад текст мистецтво

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бергер П.Л. Культурная динамика глобализации // Многоликая глобализация. Культурное разнообразие в современном мире. - М.: Аспект-Пресс, 2004. - С.10.

2. Дюришин Д. Посредническая функция художественного перевода. // Перевод - средство взаимного сближения народов. М., 1987. - 316 c.

3. Дюришин Д. Художественный перевод в межлитературном процессе. //Проблемы Особых межлитературных общностей. - М.: 1993. - 318 c.

4. Кальниченко О.А., Подміногін В.О. Трактат Фрідріха Шлейєрмахера "Про два способи перекладу" ("Uber dieverschiedenen methoden des ubersetzens") та його значення для сучасного перекладознавства. - Харків: Око, 2002. - Т. 8. - С. 638.

5. Кальниченко О. А., Подміногін В.О. Переклад vs адаптація // Вiсник Харківського нац. ун-ту iм. В.Н. Каразiна. 2004. - № 636. - 205 c.

6. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. - М.: Высш. шк., 1990. - 253 с.

7. Коптілов В. В. Актуальні питання українського художнього перекладу. - К. : Дніпро, 1971. - 246 c.

8. Лановик М. Міфопоетичний переклад: до проблеми відтворення національних моделей світу // Наукові записки. Серія: Літературознавство. Випуск 10. - Тернопіль, ТДПУ. - 2001

9. Лановик М. Художній переклад і проблема культурно-національної ідентичності літературних текстів. Монографія. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ, 2005.

10. Латышев Л.К. Курс перевода (эквивалентность перевода и способы ее достижения). - М., 1981. - 281 c.

11. Левик В.В. О точности и верности. // Перевод - средство взаимного сближения народов. М., 1987. - 224 с.

12. Мін'яр-Бєлоручєв Р.К. Теорія та методи перекладу - М.: Московський ліцей, 1996. - 208с.

13. Мірам Г.Е., Дейнеко В.В. Основи перекладу. - К: Ніка-Центр, 2002. - 237 с.

14. Науменко А.М. Перевод лингвистический и перевод концептуальный/А. М. Науменко // Новітня філологія. -Миколаїв:Видавництво МДГУ ім. Петра Могили, 2008.

15. Радчук В. На жертовнику мистецтва. // “Хай слово мовлено

16. інакше…”. Проблеми художнього перекладу. К., 1982. - 376 с.

17. Чередниченко О. Про мову і переклад. - К.: Либідь, 2007. - 208 с.

18. Шамне Л. Н. Актуальные проблемы межкультурной коммуникации: Научная работа / Шамне Л. Н. - Волгоград : Волгогр. ун-т, 1999.

19. Schleiermacher F. Ьber die verschiedenen Methoden des Ьbersetguns // Das Problem des Ьbersetzens / Ed. H.J. Stцrig. - Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 1963. - S. 70.

20. Venuti L. The Translator's Invisibility: A History of Translation. - London & New York: Routledge, 1995. - P.352.

21. Wong D., Shen D. Factors Influencing the Process of Translating // Meta. - 1999. - №1. - P. 1-22.

22. http://perekladach.kiev.ua/ukr/article/hudozhny-pereklad

23. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе: учебное пособие. - М. - 1980. - 342 с

24. Виноградов В.С. Введение в переводоведение (общие и лексические

вопросы). -- М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001, -- 224 с.

25. Казакова Т.А. Практические основы перевода. - СПб: Лениздат; Изд-во “Союз”, 2003. - 320 с.

26. Федоров А.В. Основи загальної теорії перекладу. - М. : ООО Філологія три, 2002. - 416 с.

27. Venuti L. Strategies of Translation // Routledge Encyclopedia of Translation Studies. - London and New York: Routledge, 1998. - P. 240-244.

Размещено на Allbest.ru