Особливості поезій різних зарубіжних авторів

У вірші: Бодлера «До перехожої» гра явища-зникнення незнайомки розгортається тільки завдяки її майбутньому зникненню: чарівність незнайомки ставиться поетом у залежність від її зникнення в натовпі. Тут не відбувається розвитку сюжету, витягання додаткового сенсу - ніякого становлення. Подія зникнення незнайомки може лише повторюватися, знову і знову, в чому і полягає головне задоволення. З іншого боку, зникнення перехожі метафора поглинання індустрією людини, її неможливість протистояти швидкому розвитку цивілізації. Бодлерівський Париж - величезне вмістилище строкатого життя з його кругообігом особи і вивороту, перехрестя століть і звичаїв, де зіткнулися, сплелися сива старовина і завтрашнє, гучне велелюддя і самотність посеред штовханини, розкіш і негаразди, розгул і подвижництво, бруд і непорочність, сите самовдоволення і набухає гнів.

Переживання любові забарвлене гостротою і тонкістю чутливих відчуттів, яке неминуче веде до смерті - останнє пристановище для тих, хто одержимий безмежним, хто не бажає змиритися з посередністю і вульгарністю земного буття. Смерть - шлях у невідоме, перехід у новий стан, пошук новизни, яку завжди і в усьому шукав геній Бодлера.

Середній, стилістичний рівень

Риторичні запитання, низка епітетів, антитеза (прекрасна и бліда).

Нижній, фонетично-звуковий рівень

Даний твір за формою і жанром представляє з себе класичний сонет, що складається з двох чотиривіршів і двох тривіршів.

3. Бодлер «Гімн красі»

Ідейно-образний рівень

Мотив злиття прекрасного и потворного (переродження краси в смерть), роздвоєність героя між добром і злом породжує почуття туги, прагнення вирватися в невідоме, спрагу нескінченного, Ліричний герой Бодлера розривається між ідеалом духовної краси і красою пороку.

Смерть - плавання в невідоме, перехід у новий стан, який завжди шукає герой Бодлера. Жах перед розпадом і розкладанням поєднується у Бодлера з привабливою можливістю вийти за межі, дарованої смертю.

Образи-опозиції - добро і зло, дух і плоть, Бог і сатана - починають перетворюватися в єдине

Естетизація зла - розмиття кордонів між добром і злом

Середній, стилістичний рівень

Риторичні запитання, вірш побудований на антитезі (присмерк, і світання; Чи Бог, чи сатана)

Нижній, фонетично-звуковий рівень

п'ятистопний ямб, перехресне римування (а,б,а,б)

4. Бодлер «Людина і море»

Ідейно-образний рівень

Море і людина співвідносяться як незвідані світи, встановлюється символічна відповідність між двома різноплановими явищами - «темними глибинами» моря і «безоднею» людської душі.

У бодлерівському образі стирається межа між суб'єктом і об'єктом, між уявним і реальним.

Сугестивність, саморефлексія - заглиблення у внутрішній світ

мотив зла, дисгармонія ліричного героя

Середній, стилістичний рівень

Звертання, риторичні запитання, окличні експресивні речення,

Нижній, фонетично-звуковий рівень

Римування кільцеве, амфібрахій.

5. Бодлер « Сім старців»

Ідейно-образний:

Вірш належить до циклу «Паризькі картини», домінантною тематикою якого є трагедія принижених та ображених в урбанізованому просторі. Париж постає містом привидів та страшних таємниць. Брудно-жовте місто, з якого виростає старець, одягнений у речі того ж відтінку, що є нагадування навислих хмар над містом. Пейзаж, з якого починається твір, похмурий, як і образи поета. Старці Бодлера нагадують тих, хто вийшов з пекельної безодні. «Два странных призрака из общей бездны ада,Как будто близнецы, явились предо мной.» Незважаючи на негативне зображення цих образів, поет відчуває жаль та співчуття по відношенню до них. Прослідковується чітка зміна настрою: від огиди та побоювання до тотального співпереживання та сум. Образи: океан, двійник, старець.

Стилістичний:

Гол.прийом - сугестія - навіювання гнітючого образу Парижа за допомогою деталізації відтінків речей, будівель. Додаткові: порівняння, метафоричні звороти, інтертекстуальні посилання до Бібілії (Іуда).

Фонетично-звуковий:

Амфібрахій, перехресне римування

6. Бодлер «Екзотичний аромат»

Ідейно-образовий:

Прихованою тематикою твору є туга за материнським теплом ліричного героя. Спираючись на біографічні дані самого Бодлера, можна зробити висновок, що у вірші описується прагнення автора до спокою та материнського захисту. Першим образом є груди, що неодмінно символізують жін.начало та материнство в цілому. Груди викликають в уяві почуття розлбаленності, що в свою чергу співставляється з ідеальним місцем - раєм. Вірш закінчується «напевами матросов», що я нічим іншим як уособлення колискової, якої так не вистачало самому Бодлеру через непросте дитинство. У вірші реалізується також система відповідностей автора - всі предмети, явища повязані із почуттям та відчуттями й утворюють собою певну прозору містичну цілісність.

Стилістичний:

Асонанс - повтор.голосного «о» в першому терцеті, алітерація приг. «п» в першому терцеті; сугестія, що почин.зі слів «закрив глаза», синестезія - «вдыхаю - вижу», порівняння, метафори.

Фонетичний-звуковий:

Сонет - ямб, що склад.з двох катренів та 2 терцетів; перехресне римування.

Е. Золя «Дамське щастя»

1. Історико-культурний контекст

Криза кінця століття. Це певний стан культури і свідомості, який характеризується відчуттям екзистенційної непевності, перехідністю, зависанням між минулим і майбутнім: відбувається оцінка і переоцінка досягнень і прорахунків століття. Час існування певних типів свідомості закінчується, більше немає готових моделей - виникає потреба формування нового способу буття.

Натуралізм - це течія в європейській л-рі, що сформувалася у 80-х роках;

-базується на епічному реалізмі (загострення реалістичного методу, але водночас і кардинальний відхід від нього);

-спосіб розкриття загальнолюдської правди;

-„завдяки інтелекту можна приборкати інстинктивне”.

Твори натуралістів відзначалися детальним описом середовища, усього, що оточує людину. Золя, наприклад, з майже протокольністю професіонала або вченого відтворює універсальний магазин («Жіноче щастя»).

2. Світоглядно-естетичний контекст:

Натуралізм проголошує предметом мистецтва процес спостереження над «усією людиною», про яку слід сказати «всю правду». Проте це завдання мистецтва інтерпретувалося досить обмежено - лише через наголос на сфері фізіології людини, на властивій їй біологічній боротьбі за існування, на фатальній залежності людини від спадкових факторів. Наслідком такого розуміння мистецтва стало руйнування напрацьованої віками понятійно-категоріальної системи його осмислення. Так, натуралісти відмовилися від мистецтвознавчих понять «умовність», «типізація», а аналіз й оцінку зображуваного підміняли фотографічною точністю відтворення життєвих фактів.

Зображуючи людини як біологічний індивід, Золя зумів розвернути перед читачем широке полотно вдач свого часу, показав багато соціальні суперечності суспільства. Саме прагнення натуралістів закарбувати дно життя, його огидні боку, було досить демократичним. Великою заслугою письменника слід визнати яскраву картину контрастів, якими була наділена Франція кінця XIX століття.

3. Жанрова специфіка:

Творчість Еміля Золя ознаменувала новий етап у розвитку французької літератури. Він був новатором в літературі, сміливим письменником, який зруйнував усталені форми, з'єднав «нещадність реалізму з мужністю політичної дії» (Л. Арагон) і був жагучим захисником демократії й гуманізму.

У «Дамському щасті» (1883) Золя оповідає про ті перетворення, які відбувалися в торгівлі в часи Імперії.

4. Поетикально-стильові особливості

Роман ніби складається з двох частин: однієї - надзвичайно цікавою, другий - банальної любовної історії.

У романі мені було цікаво читати все, що стосувалося розвитку бізнесу, поглинання великим магазином багатьох дрібних крамничок, становлення «Дамського щастя»: як, з чого, чому. Геній керівника магазину приголомшує. Складається впевненість, що Золя писав про наш час, час величезних торгових центрів, час шопоголіків, час відсутності моральності.

У романі «Дамське щастя» дано зіткнення двох сутностей -- міщанської та капіталістичної. На кістках збанкрутілих дрібних крамарів виникає величезне капіталістичне підприємство -- весь перебіг конфлікту представлений так, що «справедливість» залишається осторонь. Переможені в боротьбі, знищені фактично, морально тріумфують. Це розв'язання суперечності в романі «Дамське щастя» дуже характерне для Золя. Художник роздвоюється тут між минулим і теперішнім: з одного боку, він найглибшим чином пов'язаний з крахом буття, з іншого -- він уже мислить себе в єдності з новим ладом, він вільний уже настільки, щоб уявляти собі світ в його справжніх зв'язках, у повноті його змісту.

16. Лондон Дж. «Любов до життя»

Історико-культурнии? контекст

Літературний процес в США на рубежі XIX-XX століть - явище складне, обумовлене перехідним характером епохи. Після завершення громадянської війни в 1865 р і скасування рабства в країні проходив активний процес формування нової, по суті, держави, формування нації, що супроводжувався змінами в економічному (Золота лихоманка) і політичному житті, поширенням нових філософських та економічних теорій, вчень, які стали популярними в США (Ч. Дарвіна, К. Маркса, Г. Спенсера, Ф. Ніцше та ін.). Характерно для цього часу в американському суспільстві прагнення осмислити специфіку власного шляху розвитку, питання національної самоідентифікації.

Відстоюючи ідеал достовірного відображення фактів реального життя в художньому творі, ряд письменників США, зв'язали свою літературну діяльність з новим для Америки літературним напрямом - реалізмом, зберігав зв'язок з настільки стійкими (в силу специфіки розвитку національної літератури) романтичними традиціями. Стрімкий розвиток науки (особливо природничих наук та соціології) формувало у свідомості людей віру в те, що вона може стати основою створення нового світу, запорукою прогресу.

Світоглядно-естетичнии? контекст

Для Лондона ідея є важливим, структуростворюючим, компонентом у творі; форми і способи її художнього втілення обумовлюють постановку комплексу проблем, в якому міститься, крім об'єктивної констатації того чи іншого життєвого факту, суб'єктивне ставлення до нього письменника. Образний лад твору (система образів) відіграє важливу роль і структурує ідею художнього твору, визначаючи спосіб її розкриття. Формою організації ідейно-тематичного плану в художньому світі письменника нам представляється явне або опосередковане співвідношення параметрів «реальне - уявне (фантазія, вигадка)»; «Індивідуальне - типове», «конкретне - узагальнене»

Гуманізм Дж. Лондона обумовлений тим, що в центрі його художнього світу стоїть Людина, що є, в його розумінні, сполучною ланкою між світом природи і цивілізації. Герой Лондона, з одного боку, постає як втілення соціально-історичних і культурно-історичних тенденцій його часу, з іншого - як носій позачасових якостей.

Жанрова специфіка

Естетична програма Дж. Лондона наочно відображає складний синтез реалістичного, романтичного і початки натуралістичного начал, що визначають своєрідність його художнього світу. Художній метод Лондона виражається насамперед у прагненні показати людину у важкій життєвій ситуації, на зламі долі, реалістичні описи обставин поєднуються з духом романтики і пригод (сам автор визначав свій стиль як «натхненний реалізм, пройнятий вірою в людину і його прагнення».

Поетикально-стильові особливості

Для творів Лондона характерний особливий поетична мова, швидке введення читача в дію свого твору, принцип симетричності оповіді, характеристика героїв через діалоги і думки.

В нашому випадку внутрішній діалог

Проблема «людина - природа - цивілізація» є центральною у творчості Дж. Лондона. У творах різних жанрів. Золотошукач-кандська тундра-китовбивче судно.

Напрямок зміни пріоритетів письменника в розумінні і зображенні ходу цивілізаційного розвитку можна представити як «біологічне - соціальне - духовне».

Сюжет Главный герой (не названный в рассказе), после того как его предал и бросил товариш (Билл), направляется по канадской тундре на юг. В ходе своего путешествия главный герой получает травму ноги, изнашивает свою одежду, теряет ружьё и шапку, в которой за подкладкой были спрятаны спички, вступает в единоборство с волком. Маршрут героя прошёл от местности к северу от Большого Медвежьего озера до впадения Коппермайна в Северный Ледовитый океан, где его подобрало китобойное судно, и в дальнейшем доставило в Сан-Франциско.

Размещено на Allbest.ru