Екзистенційна парадигма творів Ладіслава Фукса та Арношта Лустіга

Письменники, формуючи свої твори, не намагаються пережити події знову, а лише передають свій досвід читачеві. Те, що Лустіг і Фукс пізнають себе у творах (про що самі ж і згадують в інтерв'ю та автобіографічних книгах) дає підстави говорити про автентичність написаного. На певному етапі життя автори хочуть відкритися перед світом, висловити правду про себе, розшифрувати самого себе передовсім собі. Якщо розглядати тексти у структурно-семіотичному тлумаченні, то дуже виразним у прозі двох чеських митців є т.зв. «текст пам'яті», текст у тексті, де головний текст - це автобіографічна пам'ять, точніше кажучи, біографічна (концтабори, втеча, хвилювання за життя рідних, страх перед батьком, перманентна самотність, нерозуміння ровесниками), а другорядний - пам'ять літературна.

Як бачимо, спільним для двох авторів є ретроспектива до власного минулого, намагання через художній образ осмислити передовсім власну долю, а вже потім і суспільну. Прозаїки надають перевагу схематичному стилю, не вимальовуючи конкретні образи героїв. Лустіг описує героїв за їх вчинками, а у Фукса - це узагальнені герої-почуття: очікування чогось жахливого, відчуття нерозуміння оточуючими. Авторська автобіографічна свідомість формує імпліцитного автора, який у процесі читання перетворюється на «образ автора», що допомагає розкрити творчу майстерність прозаїків через дві площини «я-пояснюю-себе», а отже, «я-пояснюю-суспільство». Можна стверджувати, що в процесі творчої еволюції Фукс і Лустіг дедалі більше спираються на засади феноменологічної інтерпретації світу, трактують екзистенційність як «буття-в-собі», «тут-присутність», «закинутість», «випадковість».

Проведений аналіз творів допоміг звернутися до складного філософського підтексту, а, отже, обґрунтувати екзистенційне світобачення авторів, що дало змогу дійти висновку: Ладіслав Фукс та Арношт Лустіг належать до когорти найвиразніших чеських письменників ХХ ст., які відтворили основні засади онтологічної прози, що дозволяє розглядати літературні твори письменників як один із виявів реального людського екзистенційного буття.

Основні результати дослідження висвітлено в таких публікаціях

1. Клічак Г. Мотиви екзистенціалізму в повоєнній прозі Яна Отченашека і Тадеуша Боровського / Г. Клічак // Київські полоністичні студії. - К. : «Київський університет», 2004. - Т. VІ. - С. 329-341.

2. Клічак Г. Екзистенціальна парадигма новели Арношта Лустіга «Молитва для Катержіни Горовіцової» / Г. Клічак // Київські полоністичні студії. - К. : «Київський університет», 2006. - Т. VІІІ. - С. 359-371.

3. Клічак Г. Трагічна амбівалентність героя у новелі Ладіслава Фукса «Пан Теодор Мундшток» / Г. Клічак // Актуальні проблеми слов'янської філології : міжвуз. зб. наук. ст. / ред. кол. : В. О. Соболь (відп. ред.) та ін. - К. - Ніжин : ТОВ «Видавництво “Аспект-Поліграф”», 2006. - Вип. ХІ : Лінгвістика і літературознавство ; ч. ІІ.- С. 447-453.

4. Клічак Г. Категорія абсурду в екзистенціальній прозі Ладіслава Фукса та Арношта Лустіга / Г. Клічак // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур : пам'яті Леоніда Булаховського : зб. наук. праць. - К. : ВЦ «Просвіта», 2007. - Вип. 7. - С. 415-427.

5. Клічак Г. Ініціація в романі Ладіслава Фукса «Варіації для глухої струни» / Г. Клічак // Актуальні проблеми слов'янської філології : міжвуз. зб. наук. ст. / відп. ред. В. А. Зарва. - Ніжин : ТОВ «Видавництво “Аспект -Поліграф”», 2008. - Вип. ХVІІІ : Лінгвістика і літературознавство. - С. 427-432.

6. Клічак Г. Екзистенціальні пошуки самотньої людини у прозі чеського письменника Егона Гостовського / Г. Клічак // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур : пам'яті академіка Леоніда Булаховського : зб. наук. пр. (Ювілейний випуск з 120-річчя дня народження). - К. : «Київський університет», 2008. - С. 320-330.

7. Клічак Г. До питання автобіографізму в прозі Арношта Лустіга та Ладіслава Фукса / Г. Клічак // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур : пам'яті академіка Леоніда Булаховського : зб. наук. пр. - К. : «Київський університет», 2009. - Вип. 10. - С. 309-317.

8. Клічак Г. Чеська література 1900-1960 років в контексті європейської екзистенціальної традиції / Г. Клічак // Література, фольклор, проблеми поетики : присвячений дослідженню творчої спадщини Л. Ф. Дунаєвської : зб. наук. пр. - К. : «Київський університет», 2009. - Вип. 31. - С. 209-219.

Анотація

Клічак Г. В. Екзистенційна парадигма творів Ладіслава Фукса та Арношта Лустіга. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю - 10.01.03 - література слов'янських народів. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2010.

У дисертації розглянуто екзистенціалізм як одну із художньо-філософських складових чеського літературного процесу першої половини ХХ ст., проаналізовано екзистенційну парадигму романів, повістей і оповідань чеських письменників Ладіслава Фукса та Арношта Лустіга та літературно-критичну рецепцію їхніх творів. З'ясовано різницю між термінами екзистенційний та екзистенціальний, висвітлено ставлення представників тогочасної чеської філософії та літературознавства до екзистенціального напряму. Розкрито онтологічну автономність екзистенційних візій чеських письменників, специфіку втілення в них екзистенціалів свободи, страху, смерті, абсурду, відчаю. Особливу увагу звернуто на проблеми наративної інтерпретації екзистенціалів та їх художні еквіваленти, дуалізм тексту автора і тексту персонажа, описано трансформації екзистенційного тіла, символічні аспекти ініціації, коди тілесної сексуальності і топос міста як ознаки екзистенційної творчості.

Ключові слова: екзистенційна парадигма, текст, онтологія, рецепція, наратив, екзистенційне тіло, маска, сексуальність, топос міста.

АННОТАЦИЯ

Кличак Г. В. Экзистенциальная парадигма произведений Ладиславa Фукса и Арношта Лустигa. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.03 - литература славянских народов. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2010.

В диссертации рассмотрен экзистенциализм как одно из художественно-философских течений чешской литературы эпохи модернизма, впервые проанализирована экзистенциальная парадигма прозы чешских писателей Ладислава Фукса и Арношта Лустигa, реакция критики на их произведения, проанализировано отношение представителей тогдашней чешской философской мысли и литературоведения к экзистенциальному направлению. Интерпретирована онтологическая автономность экзистенциального видения писателей, специфика воплощения в них экзистенциалов свободы, страха, смерти, абсурда, отчаяния.

Автор акцентирует, что экзистенциальность свойственна почти всей чешской литературе второй половины ХХ в. Это стало причиной воспроизведения целой системы символических репрезентаций статических образов человеческого страдания у многих писателей, включая послевоенную прозу, в том числе в творчестве Л. Фукса и А. Лустига. Отсюда - абсурдность существования героев, будничное течение времени, отстранение «я» от общества. На фоне собственно чешской истории в контексте мировой, в русле перманентных изменений и тревог, проза окончательно онтологизируется. Это направление в чешской литературеё вопреки доминантным экзистенциальным феноменам и онтологической образности, лишь частично связано с опытом европейского экзистенциализма, оно в большей мере сохраняет свою онтологическую автономность.

Описаны и интерпретированы эстетическая природа, атрибуты и социально-культурная детерминация экзистенциалов как контитуэнтов человеческого бытия, представлены их основные характеристики, определены «болевые точки» экзистенциального поля человека и метакоммуникативные и контекстуальные сигналы художественной действительности. Внимание уделено проблемам нарративной интерпретации экзистенциалов и их художественных эквивалентов, дуализм текста автора и текста персонажа. В работе также анализируются проблемы телесности героев (аффекты, болезни, страх, шок, эйфория). Диссертант выяснил, что в силу чрезмерного внимания к телесному аспекту художественной действительности Л. Фукс и А. Лустиг стремятся имплицитно отмежеваться от главного концепта классической литературы - трансцендентального субъекта.

С помощью приемов мнимого равноправия и оппозиции текста рассказчика и текста персонажа, гибридной конструкции повествования, интеграции фено- и генотипного аспектов языка из сознания героя изъяты все элементы чувственности и тем самым - все моменты его связи с миром. Внимание обращено и на особенности трансформации экзистенциального тела, масках телесности (предметы и вещи, тень, двойник, амбивалентный герой, тело Другого, речь персонажей, глаза), символических аспектах инициации, кодах телесной сексуальности, исследован топос города как признак экзистенциального творчества.

Ключевые слова: экзистенциальная парадигма, текст, онтология, рецепция, нарратив, экзистенциальное тело, маска, сексуальность, топос города.

ANNOTATION

Klichak G. V. Existents paradigm of Ladislav Fuchs's and Arnosht Lustig's works. - Manuscript.

Thesis for a Candidate degree in Philology. Specialisation - 10.01.03 - Literature of Slavic peoples. - Taras Shevchenko Kyiv National University. - Kyiv, 2010.

The dissertation is dedicated to existentialism as artistic and philosophical basis of Czech literature in the epoch of modernism, as well as the existential paradigm of novels and stories by Czech writers Ladislav Fuchs and Arnosht Lustig and the critical reaction on their works has been analyzed. The difference between the existents and existential terms has been clarified. The attitude of those days representatives of Czech philosophy and literature studies to a new direction has been also covered. The ontological autonomy of Ladislav Fuchs and Arnosht Lustig existents visions as well as the specific of implementation in them of such existentials as freedom, fear, absurdity, death and despair have been revealed. Particular attention is paid to problems of narrative interpretation of existentials and their artistic equivalents, dualism of author text labels and text character. The transformation of the existential body, the symbolical aspects of initiation, codes of the carnal sexuality and topos of the city as a peculiarity of existents genre have been described.

Key words: existents paradigm, text, ontology, reception, narration, existents body, mask, sexuality, topos of the city.

Размещено на Allbest.ru