6. Козлова Е.А. Феминистская критика во Франции и США: Сравнительный анализ / Е.А. Козлова // Новітня філологія. - Миколаїв, 2008. - №9. - С.169-180.

7. Козлова К.О. Фрейдизм і неофрейдизм в американському феміністському літературознавстві / К.О. Козлова // Держава і регіони. Серія: Гуманітарні наукі. - Запоріжжя, 2008. - №4. - С.4-11.

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.05 - порівняльне літературознавство. - Дніпропетров-ський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпропетровськ, 2010.

У дисертації вперше у вітчизняному літературознавстві здійснено компаративний аналіз набутків феміністської критики США (Е. Шоуолтер, К. Хеілбран, С. Гилберт, С. Губар, Е. Моерс, П. Швенгер, А. Колодні, Л. Робінсон та ін). Її генезис і становлення у 1960-1980-ті роки розглядаються у порівнянні з відповідними процесами у французькій критиці (С. де Бовуар, Ю. Крістєва, Е. Сіксу, Л. Ірігарей, С. Кофман). Феміністська критика розглядається у контексті тривалої боротьби жінок за свої права в усіх галузях життя, у тому числі в літературі і критиці.

Особлива увага приділена аналізу різних течій феміністської критики США, зокрема "чорної” і "лесбійської”, що загострили увагу до проблем расової дискримінації, боротьби за визнання афро-американської літератури і критики, на противагу чоловічій позиції, європейській та білих американців (Б. Сміт, Е. Моерс), які закликають до розробки та затвердження лесбійського канону (Б. Циммерман). Розглядається теорія і практика гендерного підходу в контексті еволюції феміністської критики, смисл якої вбачається у зміщенні акценту від сексу до гендера.

У процесі порівняльного аналізу особливостей американської і французької феміністської критики розкривається характер впливу фрейдизму і неофрейдизму (Ю. Крістєва, Л. Ірігарей, Т. Нім, М. Спренгейзер, Дж. Андерсон), специфіка марксистської, психоаналітичної і постструктуралістичної орієнтації, а також вплив французької феміністської критики на американську (С. де Бовуар "Друга стать”).

Феміністська критика США і Франції розглядається як один із найбільш потужних і актуальних напрямів сучасного літературознавства.

Ключові слова: фемінізм, рух, феміністська критика, "чорна”, "лесбійська”, "гендерна” видозміна, психоаналітична, марксистська, постструктуралістська орієнтація, типологія, вплив.

Аннотация

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.05 - сравнительное литературоведение - Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара. - Днепропетровск, 2010.

В диссертации впервые в отечественном литературоведении осуществлен компаративный анализ достояния феминисткой критики США (Э. Шоуолтер, К. Хейлбран, С. Гильберт, С. Губар, Э. Моэрс, П. Швенгер, А. Колодны, Л. Робинсон и др.). Ее генезис и становление в 1960-1980-е годы рассматриваются в сравнении с соответствующими процессами во французской критике (С. де Бовуар, Ю. Кристева, Э. Сиксу, Л. Иригарей, С. Кофман). Феминистская критика рассматривается в контексте длительной борьбы женщин за свои права во всех областях жизни, в том числе в литературе и критике, за ниспровержение патриархальных ценностей, мужской идеологии (противопоставляя ей более тонкую организацию женской психологии), западного логоцентризма

На примере анализа литературно-критических работ "Новая феминистская критика”, "Говоря о гендере" (под ред.Э. Шоуолтер), "Сексуальная политика” К. Миллет, "Женская мистика" Б. Фридман, "На пути к черной феминистской критике" Б. Смит, "Литературные женщины" Э. Моэрс и др. рассматриваются антропологические, экономические, психологические, политические составляющие формирования феминизма на основе концепций психоаналитических концепций З. Фрейда и Ж. Лакана, а также марксистского учения. В диссертации осмыслена позиция и роль Э. Шоуолтер в вопросе о становлении феминистской критики как перехода от эмпирической критики к теоретическому фундаменту, а также особенности разработки ее теоретических основ в трудах С. Гилберт, А. Колодны, С. Робинсон, К. Хейлбран, поднимавших вопрос о пересмотре истории литературы с позиций феминизма.

Особенное внимание уделяется анализу различных течений фемини-стской критики США, в частности "черной” и лесбийской, обостривших внимание к проблемам расовой дискриминации, борьбы за признание афро-американской литературы и критики, противостоящих мужской позиции, европейской и позиции белых американцев (Б. Смит, Э. Моэрс), призывающих к разработке и утверждению лесбийского канона (Б. Циммерман).

Рассматривается теория и практика гендерного подхода в контексте эволюции феминистской критики, смысл которой усматривается в смещении акцента от секса к гендеру как конструкту более сложному, охватывающему социокультурные и психо-биологические слагаемые (С. Фридман, Э. Сиксу, С. Губар).

В процессе сравнительного анализа особенностей американской и французской феминистской критики раскрывается характер влияния фрейдизма и неофрейдизма (Ю. Кристева, Л. Иригарей, Т. Ним, М. Спрен-гейзер, Дж. Андерсон), специфика марксистской, психоаналитической и постструктуралистической ориентации, а также влияние французской феминистской критики на американскую (С. де Бовуар "Второй пол”), с основным упором на марксистские теории (Бебель, Энгельс), анализ художественного творчества с точки зрения исторического материализма.

Феминистская критика США и Франции рассматривается как одно из наиболее мощных и актуальных направлений современного литера-туроведения.

Ключевые слова: феминизм, движение, феминистская критика, "черная”, лесбийская, гендерное видоизменение, психоаналитическая, марк-систская, постструктуралистическая ориентация, типология, влияние.

Summary

A thesis for Candidate of Philology degree. Speciality 10.01.05 - Comparative Literary Studies. - Dnipropetrovsk National University named after Oles Honchar, Dnipropetrovsk, 2010.

The research presented is the first attempt in the Ukrainian literary criticism that focuses on the comparative analysis of the American feminist literary criticism heritage (Heillbrun, Gilbert, Schwenger, Robinson, Kolodny, etc.). The genesis and formation of the American feminist critics is analyzed as compared to the phenomena of the French literary criticism (works by L Kristeva, S. de Beauvoir, L. Irigaray, S. Coffman, H. Cixous, etc.). The feminist criticism development is treated in the course of the gradual turn from the patriarchal values, western logocentrism to the female psychic structure.

The author dwells on the sources of the feminist literary criticism that are traced back to the psychological and psychoanalytical theories as developed by Z. Freud, J. Lacan, marxist literary criticism, etc. The main focus is on the difference between the American and French streams in the feminist literary criticism and their interaction within the literature study and philosophy scholaring discourse.

The theory and practice of the gender studies is under consideration; the phenomenon of gender is treated not as a sex category but as a complicated concept that involves social-cultural and psychological components (Friedman, Cixous, Gubar).

Special attention is paid to the analysis of different versions of the American feminist literary criticism, such as "black" and "lesbian" ones that attached attention to the problems of race discrimination, Afro-American literature recognition, the lesbian literary canon development and evaluation (Smith, Zimmerman, Moers).

Feminist literary criticism both in the USA and France is treated as one of the mainstreams of the contemporary literary criticism studies.

Key words: feminism, movement, trend, feminist literary criticism, "black”, "lesbian”, "gender” modifications, psychoanalytical, Marxist, poststructuralistic orientation, typology, modification.

Размещено на Allbest.ru