Усна епічна традиція концепту героя у творчій рецепції Яшара Кемаля

Світ творів Я. Кемаля складається з трьох основних рівнів: землі, води та неба. Саме в цьому вимірі моделюються координати земного буття та ментальності літературних героїв, їх поведінка у святкові дні й у повсякденній праці. Функціонування образу-топосу землі, що у загальнолюдській мові культури поруч із водою, вогнем та повітрям належить до архетипного ряду першоелементів буття, в творах Кемаля окреслюється через етнічні образи-символи гір (автором використовується у значенні перешкоди, порятунку, випробування сил, засобу досягнення «своєї правди») та печер (притулок, джерело життя, місце гибелі). Міфосимволіка води, перефразована у тюркській міфологенній свідомості в образах-символах озер, струмків, річок та морів, у творчості Я. Кемаля найчастіше виражена в образі Середземного моря, біля берегів якого проходило дитинство письменника. Небо уособлено у небесному блакитному кольорі, використання якого наділяє героїв кемалівських творів святістю й, певною мірою, наближає їх до образів богів.

Разом з образами-символами землі, води та неба Я. Кемаль широко застосовує символіку кольорів (синього, червоного, білого, зеленого), чисел (три, сім, дев'ять, сорок), а також зооморфні образи-символи коня, оленя, орла, собаки, птахів тощо. Актуалізація тваринної символіки дозволяє письменнику змоделювати систему вірувань давніх турків, зокрема віру у посмертний перехід людської душі у тварину, звіра, птаха (коня, оленя, змію, орла) або рослину (квіти у оповіданні «Алягеїк»), а змалювання ставлення героїв літературних творів до тварини як до найближчого друга та помічника - явити моральні пріоритети та окреслити поведінку героя, увиразнює авторську позицію та істотно впливає на загальну концепцію епічного героя твору.

Поетичну структуру кемалівських творів не можна розглядати окремо від внутрішньої ідеї. У романах письменника народні образи-символи, образи-персонажі, образи природи та давні уявлення про навколишній світ - це лише зовнішнє вираження змісту, під яким прихований глибокий художньо-психологічний підтекст, що зберігає відбиток креативного акту: забезпечував зв'язок сучасності із традицією, з національним духовним світом. Відточені у фольклорному середовищі, культурологічні матриці і архетипи виконують якісно нову функцію, виформовують нове сприйняття читачем художнього твору: крізь асоціативний ряд, переосмислення фольклорного слова, додаючи нових перспектив. Підсвідоме розкодування архаїчних символів спонукає читача до інтелектуальної співпраці на основі інформації, закладеної письменником у романах і оповіданнях, посилює дидактичні функції кемалівських художніх текстів і саморефлексію читача як представника турецької культури.

У «Висновках» узагальнено основні результати дослідження.

З акцентуванням національного аспекту художнього світу, зумовленого переосмисленням естетичних критеріїв суспільного буття, турецька література другої половини ХХ століття отримує якісно нове забарвлення. Ці особливості яскраво виявилися у творчості Яшара Кемаля, письменника, публіциста, фольклориста. Принципове значення для піднесення турецької культури мала фольклористична діяльність Я. Кемаля, що пробудила наукову думку, стимулювала розвиток збирацької справи, вивчення динаміки фольклорної традиції. А головне - дозволила глибше пізнати свій народ, зберегти для нащадків його духовні скарби, відродити культуру, мову, звичаї та традиції турецького народу.

Представлені маловідомі факти з біографії письменника, дають підставу говорити про захоплення Я. Кемалем етнографією та духовною культурою турецького села як органічний початок творчості письменника. На основі фольклорного матеріалу Я. Кемаль творчо розробляє багаті національні теми, мотиви, сюжети в романах та оповіданнях про сучасність. Ідея художніх творів формується на основі фундаментальних культурних концептів, що розшифровуються на різних рівнях кемалівської поетики. Шляхом пізнання народної культури письменнику вдається віднайти основні принципи формування індивідуального стилю, а разом з цим й означити мистецькі межі нового турецького реалістичного роману - сільського роману.

Художні тексти Я. Кемаля пройняті глибоким фольклоризмом, під яким розуміємо як свідоме, цілеспрямоване запозичення народної нарації (жанрів, сюжетів, мотивів, образів, символів), так і неусвідомлене наповнення текстів фольклорними вкрапленнями, ремінісценціями, переосмисленнями, алюзіями, варіаціями, перегуками тощо, що дозволяє розцінювати кемалівський поетичний прийом як універсальний. Я. Кемаль доводить невичерпність народних джерел, адресувавши цей потенційний месідж збирачам, дослідникам, письменникам і загалом освіченим людям. Тому головним досягненням Я. Кемаля як письменника та фольклориста слід вважати формування усвідомлення турецькою елітою ролі фольклору в духовному житті суспільства.

Наявність підсиленого уснопоетичного начала відзначаємо в усіх творах Я. Кемаля без огляду на час їх написання. Традиційні сюжети, мотиви, багата народна мова, народна символіка, широке застосовування етнографічного матеріалу органічно вплітаються у загальну канву авторських творів. Процес творчого опрацювання й інтерпретації народної духовної культури Кемалем-письменником виходить далеко за межі наївної фольклоризації творів, переспівів народнопоетичних сюжетів, що спостерігається, наприклад, в оповіданнях збірки «Три анатолійські легенди», і починає поступово трансформуватися у константи власне поетичного плану, що впливають на складні психологічні мотивування вчинків героїв його творів (роман «Якщо вб'ють змію»).

Кардинальну функцію в цьому мистецькому процесі впливу народнопоетичної традиції, зокрема архаїчних дастанних форм, відіграє дискурс народного героя - героя-воїна (розбійника), героя-коханця та героя-ашуга. Реалізуючись через успадкування романістом від народної епічної традиції іманентної романної риси - «біографії» головного персонажа, від епічної природи постаті народного героя до створення ідеального образу сучасної літератури, художні тексти Я. Кемаля, що варіювали тему національного героя, складають своєрідний авторський корпус.

Слід зазначити, що у межах парадигми усної епічної традиції концепту героя в літературній творчості інтертекстуальна стратегія в осмисленні прози Я. Кемаля дала можливість, по-перше, з'ясувати роль фольклору у формуванні нового турецького роману як чинника інформаційно-культурного обміну між минулим та майбутнім і розглядати творчість письменника як діалог з традиційною культурою, простежити таким чином його творче становлення, формування світоглядних позицій і головних творчих пріоритетів. По-друге, через окремий літературний текст з'ясувати його взаємодію з фольклорними прототекстами, внаслідок чого відбувалося нарощування смислових відтінків. По-третє, виявлення численних зразків цілеспрямованих сюжетно-образних запозичень показало, що художній доробок Я. Кемаля - це єдине гетерогенне ціле, в межах якого тексти не просто взаємодіють з фольклорним контекстом, запозичуються теми, мотиви, сюжетні ситуації, образи, художні засоби і прийоми, а в новому тексті зберігається національна ідентичність. Творчий метод вибудування художньої структури прози Я. Кемаля можна прирівняти створенню фольклорного тексту, що незмінно виникає із постійної варіації, контамінації, трансформації готових структурно-смислових кліше.

Звернення Я. Кемаля до традиційних структур у сучасному літературному творі акумулює інше розуміння читачем фольклорного матеріалу, змінює ставлення читача до відомої йому реальності, збільшує дидактичну функцію романів, маркує проблему національної ідентичності героя.

Розлогий текстовий матеріал засвідчує суголосність фольклору та літератури. Народнопоетичний план оповіді рельєфно проступає крізь структурні особливості сюжету кемалівського «Худющого Мемеда І», оповідань збірки «Три анатолійські легенди», ідейну структуру роману «Якщо вб'ють змію», простежується в турецькій романній традиції, підсилюється у художній творчості турецьких письменників другої половини ХХ століття.

Основні положення дослідження висвітлено в таких публікаціях

1. Шпорт К.С. Класифікація турецьких дастанів (на основі класифікації дастанів Кіпру) / К.С. Шпорт // Літературознавчі студії: зб. наук. праць. / редкол.: Семенюк Г.Ф.(відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2006. - Вип. 16. - С. 283-287.

2. Шпорт К.С. Яшар Кемаль: роман “Легенда гори Арарат” - до питання ідентифікації культури / К.С. Шпорт // Літературознавчі студії: зб. наук. праць. / редкол.: Семенюк Г.Ф. (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. - Ч.2. - С. 259-264.

3. Шпорт К.С. Сільський роман у турецькій літературі / К.С. Шпорт // Сходознавство. / головн. ред. Радівілов Д.А.. - К.: Інститут Сходознавства ім. А. Кримського НАН України, 2008. - № 43. - С.167-175.

4. Шпорт К.С. Кьороглу і Худий Мемед: парадигма національного героя та авторська свідомість / К.С. Шпорт // Сходознавство. / головн. ред. Матвєєва Л.В. - К.: Інститут Сходознавства ім. А. Кримського НАН України, 2008. - №44. - С.159-169.

5. Шпорт К.С. Турецька народнопоетична творчість у рецепції Яшара Кемаля / К.С. Шпорт // Література. Фольклор. Проблеми поетики. Випуск 32. Присвячений 170-річчю від дня народження Павла Чубинського. / редкол.: Семенюк Г.Ф. та ін. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. - Вип.32. - С. 452-463.

6. Шпорт К.С. Edebiyatta kahraman suretin kэyaslanmasэ (Kэbrэs Destanlarэ ve Ukrayna Dumalarэ Temelinde) / К.С. Шпорт // Kibatek XIII.Edebiyat Sempozyumu 13-19 Kasim 2006/ Adana -Antakya/Turkiye. 2007/ Nobel Kitabevi, - S. 217-222.

7. Шпорт К.С. Gagauz , Kэbrэs ve Ukrayna destanlarэ arasэnda tematik inceleme / К.С. Шпорт // TDK Gagauz Sempozyumu 2007 27-29 Aralik 2007. - Ankara: TЬBЭTAK Popьler Bilim Kitaplarэ, 2008. - S. 146-152.

8. Шпорт К.С. Особливості епічних творів кіпрських ашугів / К.С. Шпорт // Українська орієнталістика: зб. наук. праць. / головн. ред. Срібняк І.В. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2007-2008. - Вип. 2-3. - С. 30-35.

Анотація

Шпорт К.С. Усна епічна традиція концепту героя у творчій рецепції Яшара Кемаля. - Рукопис.

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.07 - фольклористика. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2010.

Дисертації присвячена системному дослідженню поетики літературних творів Я. Кемаля, окресленню стратегій та значення переосмислення традиційних структур у романістиці письменника, встановленню механізмів впливу народної свідомості та культури крізь авторський твір на свідомість читача. Важливим з цього погляду є аналіз мистецької концепції художнього моделювання героя творів Я. Кемаля, що постає реальним результатом впливу фольклорної традиції.

У роботі вперше в українській тюркології запропоновано комплексне дослідження фольклорної та літературної діяльності Я. Кемаля, загальних тенденцій розвитку турецького реалістичного роману.

Ключові слова: культурна парадигма, фольклоризм, фольклорно-літературні відносини, традиційна модель, творча інтерпретація, плачі, ашуг, народна нарація, народнопоетичний сюжет, мотив, образ, символ.

Аннотация

Шпорт Е.С. Устная эпическая традиция концепта героя в творческой рецепции Яшара Кемаля. - Рукопись.

Диссертации на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.07 - фольклористика. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2010.

Диссертация посвящена системному исследованию поэтики литературных произведений Я. Кемаля, определению стратегий и значений переосмысления традиционных структур в романистике писателя, изучению механизмов влияния народного сознания и народной культуры на сознание читателя посредством авторского текста. С этой точки зрения особое значение приобретает анализ художественной концепции творческого моделирования героя произведений Я. Кемаля, который является реальным результатом влияния фольклорной традиции.

В роботе впервые в украинской тюркологии предложено комплексное исследование фольклорной и литературной деятельности Я. Кемаля, общих тенденций развития турецкого реалистического романа.

Ключевые слова: культурная парадигма, фольклоризм, фольклорно литературные связи, традиционная модель, творческая интерпретация, плачи, ашуг, народная нарация, народнопоэтический сюжет, мотив, образ, символ.

Summary

Shport K. Oral epic tradition of the hero's concept in the creative perception of Yasar Kemal. - Manuscript.

Thesis for a Candidate's Degree in Philology. Speciality 10.01.07 - Folklore Studies. - National Taras Shevchenko University, Kyiv, 2010.

The research deals with analysis of general tendencies predominated in the Turkish literature in the second part of the 20th century, with investigations of the Turkish realistic prose formation (“country novel”) and studies of evolution of literary, esthetic and folk concepts in the Turkish literary society.

The thesis analyses usage, ways of encoding and value of folk materials addressed by modern Turkish writers. It's based upon researchers of formation of Yasar Kemal's poetical views, his artistic style. By means of searching sources and evolution of Yasar Kemal's artistic thinking the problem of the reflection of Kemal's folk visions to his ideastyle and the question of influence of the author's written works and folklore studies on the literary process on the whole (on the formation of a new Turkish realistic novel) has been studied.

The investigation of the author's folk heritage collections has permitted to define the evolution of Yasar Kemal's methodological basis for collecting folk materials, their systematization, classification and further usage in his narrations. In spite of time of the creation, national elements play the essential part in all Kemal's novels. On basis of folklore materials Yasar Kemal creatively develops vivid national themes, motifs and plots of his novels and stories about modern life of Turkish people. The value of Kemal's folklore studies (as an editor, publisher, researcher and collector of folk art supplies) has been also confirmed by the fact of referring to his folk researches as to a source of encyclopedias and of supplying the dictionary of the Turkish language with original Turkish words.

The comparative analysis of Kemal's literary works with the examples of folklore texts, selection of traditional plots, national motives and symbols transformed into individual works of the author, has confirmed the usage of folk materials in forming an artistic model of modernity as a profound structural paradigm. Realization of folk plots on the level of «eternal themes» complex (imprisonment, meeting, escape, abduction of a bride etc.) permitted the writer to adapt many traditional folk stories, legends, destans and myths to the level of modern narration. By means of searching codified traditional forms (which increases perception of a modern novel at subconscious levels) depicted by Yasar Kemal in his modern novels, the writer of the thesis shows a dynamic dialogue between the writer and a recipient (reader), between traditional elements and modern narrative works, so as traditional structures in modern narrations accumulate different understanding of folk materials, vary the reader's perception of well-known reality, increase didactic function of written works. Consequently, the analysis of Kemal's works has permitted to find out principles of modifying reader's perception of a literary work in the light of traditional symbolic thinking.

A discourse of a national protagonist image (warrior, lover and ashik), like the usage of traditional motifs and symbols (symbols of the earth, water and heaven symbols, symbols of colors and numbers, animal symbols), plays an essential function in the writer's creative process. «Epic clichйs» (V.Jyrmunskiy) of the Turkish traditional culture run through all the author's narrations were the theme of a national hero is varied. Studies of Kemal's works in the aspect of the national protagonist image permitted the writer of the thesis to reach a conclusion that Yasar Kemal's creative process can be equated to the process of forming new folklore texts by national singers (ashiks).

Following research is the first attempt in the Ukrainian Turkology to investigate Yashar Kemal's folklore and literary studies, and to study general tendencies of the development of the Turkish realistic novel in the second part of the XX century.

Key words: Cultural paradigm, folk elements, folklore and literary links, traditional model, creative interpretation, encoding, lamentation, ashik, national narration, national plot, motif, protagonist, symbol.

Размещено на Allbest.ru