Жанрові моделі сучасної української малої прози (Людмила Тарнашинська, Галина Тарасюк, Володимир Даниленко, Олександр Жовна)

Як показують спостереження, жанрове моделювання художнього світу в творах О. Жовни визначається значною роллю сюжетної інтриги, вагомістю художньої деталізації, використанням таких формотворчих чинників, як сюжетний паралелізм, внутрішній сюжет, недомовленість, ретроспекція, зміщення часопросторових векторів. Як і В. Даниленко, О. Жовна фокусує свою увагу на відтворенні внутрішньо-психологічних процесів, на розкритті діалектики духовного світу в координатах екзистенційного світовідчуття.

У Висновках підсумовано результати дослідження.

Історія жанрів засвідчує, що увага до малих наративів у різні періоди розвитку літератури пов`язана з їхнім художньо-естетичним потенціалом, зокрема зі здатністю лаконічно, динамічно та яскраво відтворювати непересічну подію, оригінальний характер, певне переживання чи настрій. У результаті здійсненого дослідження встановлено, що сучасні представники жанрів новели й оповідання - Л. Тарнашинська, Г. Тарасюк, В. Даниленко, О. Жовна - своєю творчістю репрезентують тенденцію до індивідуалізації жанрових канонів, постійний пошук нових зображально-виражальних можливостей. Художньо-естетичні принципи трансформації дійсності у малій прозі письменників зумовлені творчою самобутністю авторів, їх ідіостилем, схильністю до синтезування канонічних і новаторських художніх констант.

З`ясовано, що жанрові моделі новел Л. Тарнашинської мають лірико-психологічний характер. З-поміж знакових рис творів авторки - настроєва домінанта, психологічна деталізація, суб`єктивований наратив. Настанова на відтворення суб`єктивного переживання реалізується переважно у жанрово-структурному типі новели настрою, через форму внутрішнього монологу, проявляється у лірико-психологічній тональності. Домінування у новелах внутрішнього сюжету зумовлює асоціативну композицію, безфабульність. Формуючи емоційно-експресивну концентрацію, Л. Тарнашинська подекуди вдається до мистецького синкретизму: колір і музичне начало виражають настроєву гаму в новелах «Зелений позирк із-надвечір`я», «Дві мелодії для однієї струни», «Парасоля на кожен дощ», «Один плюс один дорівнює дощ». Майстерністю у відображенні поліфонії духовного світу позначені образи героїв, які розкриваються у контексті різних життєвих ситуацій, через моделювання емоційно-психологічних колізій, внутрішнього драматизму. В основі жанрово-змістової структури новел письменниці - художня трансформація епізодів, вихоплених із щоденного родинного чи суспільного життя («Гості з чужої стороності», «Груші поспіли», «Презентація»), інтерпретація казкових образів («Гидке каченя», «Червона Шапочка», «Попелюшка»), розширення новелістичної форми через розгалуження сюжету («Сорочине гніздо», «Дуля», «Одна кімната на двох», «Один плюс один дорівнює дощ»). Наявність настроєвого епіцентру, сюжетного паралелізму, художньої деталізації, ситуаційної й психологічної несподіванки, нехтування окремими композиційними елементами, відсутність авторських характеристик - провідні чинники формування жанрових моделей творів Л. Тарнашинської.

Встановлено, що у творчості Г. Тарасюк домінує соціально-психологічний різновид новели. Талант письменниці найповніше розкривається під час психологічно вмотивованого відтворення явищ сучасного суспільного, політичного, культурного життя, у процесі реалістичного розкриття злободенних тем і негативних явищ сьогодення. Цим зумовлений проблемно-тематичний поліфонізм її новелістики. Авторка зосереджує увагу на потребі збереження морально-етичних концептів, які знецінюються у контексті сучасності, протиставляючи байдужості, бездуховності, моральній деградації пріоритети людяності, співпереживання. Об`єктивно, поєднуючи конкретику та символіку, Г. Тарасюк розкриває політичні реалії, явища заробітчанства та еміграції. Моделюючи образи героїв, відтворюючи драматизм внутрішнього світу сучасника, письменниця у різних ракурсах художньо досліджує проблему «людина у контексті сучасного соціокультурного життя». Розкриваючи депресивні стани («Harmonia mundi»), силу ілюзії («Дама останнього лицаря», «І жаль за тим, що не збулось»), Г. Тарасюк виявляє вміння відтворювати колоритні жіночі образи, інколи іронічні («Двомужниця»), але переважно - драматичні. У процесі аналізу спостережено розширення меж новелістичного жанру, про що свідчить не лише обсяг твору, а й розгалужений сюжет, ширше коло проблем, динаміка розкриття характеру героя («Тікаймо, Адаме, тікаймо», «Голос крові», «Ганька - сама собі ворог»). Жанрові структури новел письменниці позначені загостреними конфліктами, сюжетним динамізмом, наявністю інтриги, художньої деталізації, розмаїттям наративних форм (монолог-роздум, діалогізований монолог, монолог-спогад та ін.).

Яскраві зразки жанру оповідання у сучасній літературі репрезентовані у творчому доробку В. Даниленка та О. Жовни. Домінуючими чинниками творення жанрової форми оповідань В. Даниленка є динамізм, яскравість дії, психологізм, інтелектуально-філософська спрямованість, зміщення часово-просторових векторів. З-поміж прикметних рис його творів - колоритна деталізація, пов`язана переважно з урбаністичним характером прози, обернена та ретроспективна композиція («Сон із дзьоба стрижа», «Розбуди мене до Парипсів», «Слід у лататті»), композиційне обрамлення («Знімок з лемуром», «Солов`їний день»), сюжетний паралелізм («Різдвяна казка», «Самогон Чучкала»), моделювання детективної лінії, використання прийому «текст у тексті» («Поцілунок Анжели», «Дегустація в будинку з химерами», «Далекий голос саксофона»). Стильову поліфонію оповідань В. Даниленка формують елементи магічного реалізму, сюрреалізму та екзистенціалізму. Письменник вдається до моделювання художнього світу зі зміщеними часово-просторовими координатами, актуалізує значення ірраціональних, містичних, фатальних чинників. Увага до асоціативного мислення, підсвідомого, снів увиразнюється у контексті екзистенційних мотивів абсурдності буття, самотності, відчаю, відчуження, швидкоплинності молодості, життя. Окремі оповідання письменника («Місто Тіровиван», «Тір-лір-лі», «Смерть учителя») позначені постмодерною поетикою, що виявляється через пародійно-іронічний наратив, стилізацію, деконструкцію сюжетно-композиційних зв`язків, руйнування цілісності образу героя. Оригінальність образної системи оповідань В. Даниленка зумовлена зосередженістю на осмисленні мінливості й нестійкості людських почуттів, алогічних чинників поведінки, неспівмірності ілюзорного та реального світів. Розкриваючи специфіку жіночого світовідчуття, діалектику стосунків чоловіка та жінки, письменник відтворює різні аспекти духовного світу жінки: самотність, нереалізованість, легковажність, розчарованість, загадковість, демонічність.

На основі проведеного дослідження встановлено, що такі риси, як сюжетний динамізм, інтелектуально-психологічна спрямованість, розмірений темпоритм оповідної манери, колоритна деталізація, екзистенційне світовідчуття, майстерне відтворення жіночої психології свідчать про близькість художніх принципів В. Даниленка та О. Жовни. Водночас, на відміну від оповідань В. Даниленка, у художній структурі яких важливу роль відіграють елементи магічного реалізму, твори О. Жовни прикметні домінуванням реалістичної манери прозописьма, зорієнтованістю на традиційні принципи моделювання малих епічних форм. Самобутність художнього світу творів О. Жовни виявляється в оригінальності їхньої проблематики та образної системи. Автор зосереджується переважно на осмисленні проблем, пов`язаних із кардинальними чинниками людського буття, вічними цінностями життя. Розкриваючи проблему співвідношення мистецтва і життя, художньої та життєвої дійсності, О. Жовна осмислює трагізм духовного світу митця, досліджує емоційно-психологічні нюанси, пов`язані з процесом творчості, сприйняттям твору мистецтва, переживанням творчої кризи («Маленьке життя», «Вдовушка», «Партитура на могильному камені»). Увиразнення екзистенційних концептів відбувається у контексті розкриття морально-етичних проблем, через відтворення відчуження, самотності, екзистенційної порожнечі, втрати сенсу життя, нестійкості почуттів, усвідомлення неможливості щастя, взаєморозуміння («Після лекції», «Історія одних похоронів», «В старому домі», «Бабка», «Кульгава русалка»). Способом розкриття таких аспектів, як трагізм образу матері, пошук духовної спорідненості, взаєморозуміння, потреба передачі життєвого й духовного досвіду, а також особливістю оповідної манери, природою художньої образності, гуманістичним спрямуванням, О. Жовна засвідчує свою близькість до художньо-естетичних концептів творчості Гр. Тютюнника.

Специфіка художньої парадигми жанрів новели й оповідання у творчому доробку Л. Тарнашинської, Г. Тарасюк, В. Даниленка та О. Жовни визначається синтезом традиційних і новаторських зображально-виражальних засобів, розширенням і трансформацією епічних канонів, процесом індивідуалізації нормативних категорій форми та змісту, зорієнтованістю на художнє осмислення кардинальних проблем людського буття крізь призму сучасності. Своєрідність жанрових моделей, репрезентованих у творчості митців, засвідчує постійний процес оновлення й розвитку малих епічних форм у контексті сучасного літературного процесу, їх актуальність, оперативність і продуктивність у відтворенні різноманітних вимірів буття.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1) Федосій О.О. Художня специфіка жіночих образів у новелах Галини Тарсасюк. //Наукові записки - Тернопіль «ТНПУ», 2010. - №30. - С.131-140

2) Федосій О.О. Художньо-естетична наповненість новелістики Людмили Тарнашинської. //Літературознавчі студії - КНУ ім. Тараса Шевченка, 2010. - Вип.29. - С.397-403

3) Федосій О.О. Художнє моделювання образу мистецтва у творчій спадщині Олександра Жовни //Науковий вісник ВНУ ім. Л.Українки. Філологічні науки. - Літературознавство, 2010. -№21. - С. 43-47

4) Федосій О.О. Історичний чинник у показі внутрішнього світу людини (на матеріалі новелістики Галини Тарасюк). //Вісник Черкаського університету. Черкаси, 2010р. - Вип.188. - С.98-103

5) Федосій О.О. Жанрово-стильова парадигма малої прози Володимира Даниленка //Література. Фольклор. Проблеми поетики. Зб.наук.праць. Вип.35. - К., 2011.- С. 571-578.

Размещено на Allbest.ru