Поетика іншості в прозі Альбера Камю

Дисертаційна робота відкриває перспективи для подальших досліджень літературних реалізацій іншості - у царині теорії літератури, компаративістики та в історико-літературному вимірі.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1. Біляшевич Т.М. Юродство у повісті А. Камю «Падіння» / Т.М. Біляшевич // Сучасні літературознавчі студії : Радість і страждання як чинники культури. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2006. - Вип. 3. - С. 16-25 (0,3 др. арк.).

2. Біляшевич Т.М. Візуалізація образу Іншого у новелах «Зрадлива жінка», «Відступник, або Збентежений дух» та «Гість» А. Камю / Т.М. Біляшевич // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. - К. : Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2008. - Вип. 13. - С. 151-157 (0,5 др. арк.).

3. Біляшевич Т.М. Інший у творчості А. Камю : огляд науково-критичних досліджень / Т.М. Біляшевич // Studia methodologica : Антропологія літератури : комунікація, мова, тілесність. - Тернопіль : Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка. - Вип. 25. - 2008. - С. 25-30 (0,4 др. арк.).

4. Біляшевич Т.М. Металепсис як спосіб наративної ідентифікації у повісті А. Камю «Падіння» / Т.М. Біляшевич // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. - К. : Видавничий центр КНЛУ, 2008. - Т. 11, № 1. - С. 119-127 (0,9 др. арк.).

5. Біляшевич Т.М. Мотив редукції тіла в повісті А. Камю «Падіння» / Т.М. Біляшевич // Література. Фольклор. Проблеми поетики. - К. : Твім інтер, 2008. - Вип. 31, Ч. 1. - С. 452-464 (0,5 др. арк.).

6. Біляшевич Т.М. «Неканонічний» А. Камю : пізня творчість (1952-1960) / Т.М. Біляшевич // Наукові праці : Науково-методичний журнал. - Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. - Т. 80. - Вип. 67. Філологія. Літературознавство. - С. 95-100 (0,5 др. арк.).

7. Біляшевич Т.М. «Сам як Інший» : наративний аспект (ре)конструювання ідентичності у повісті А. Камю «Сторонній» / Т.М. Біляшевич // Гуманітарний вісник. Серія : Іноземна філологія. - Число 12 : У 2 т. - Черкаси : ЧДТУ, 2008. - Т. 1. - С. 13-18 (0,4 др. арк.).

8. Біляшевич Т.М. Часопростір європейських столиць у прозі А. Камю / Т.М. Біляшевич // Сучасні літературознавчі студії : Схід на Заході, Захід на Сході : діалог світоглядних та художніх парадигм. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2008. - Вип. 5. - С. 53-66 (0,8 др. арк.).

9. Біляшевич Т.М. Образ матері в прозі А. Камю / Т.М. Біляшевич // Мова і культура. - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2009. - Вип. 11. - Т. ІХ (121). - С. 231-239 (0,6 др. арк.).

Анотація

Біляшевич Т.М. Поетика іншості в прозі Альбера Камю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.04 - література зарубіжних країн. - Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Київ, 2009.

Дисертація є першим в українському літературознавстві комплексним дослідженням поетики іншості в прозі А. Камю. Аналіз романів «Щаслива смерть», «Чума», «Перша людина», повістей «Сторонній», «Падіння» та збірки новел «Вигнання і Царство» супроводжується залученням усього творчого доробку письменника: його есе, п'єс, критичних статей, записників та листування. Прочитання творів А. Камю з позицій феноменологічно-екзистенціалістської теорії іншості дозволило виявити основні поетикальні константи образу Іншого, які реалізуються на наративному, часопросторовому рівнях камюзіанського тексту та на рівні тілесної репрезентації персонажів. Було проаналізовано основні наративні прийоми створення іншості в прозі А. Камю - множинну фокалізацію та металепсис. Досліджено притаманний Іншому часопростір: хронотоп порога, який конкретизується в часопросторах європейських столиць і вікна (балкона), а також часопросторову відсутність. Було встановлено модуси тілесного оприявлення іншості в камюзіанському тексті: етичний та візуальний аспекти тілесності. Проведений аналіз засвідчив, що лише врахування різнорівневих виявів іншості уможливлює достатню інтерпретаційну повноту цього феномена у творчості французького письменника.

Ключові слова: Інший, поетика, феноменологія, екзистенціалізм, нарація, множинна фокалізація, металепсис, хронотоп, тілесність.

Аннотация

Биляшевич Т. Н. Поэтика инаковости в прозе Альбера Камю. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.04. - литература зарубежных стран. - Институт литературы им. Т. Г. Шевченко НАН Украины, Киев, 2009.

Диссертация является первым в украинском литературоведении комплексным исследованием поэтики инаковости в прозе А. Камю. Изучение романов «Счастливая смерть», «Чума», «Первый человек», повестей «Посторонний», «Падение» и сборника новел «Изгнание и Царство» сопровождается ссылкой на весь массив творчества писателя: его эссе, пьесы, критические статьи, дневники и переписку. Прочтение произведений А. Камю с позиций феноменологическо-экзистенциалистской теории инаковости позволило выявить основные поэтикальные константы образа Другого, которые реализуются на нарративном, хронотопическом уровнях камюзианского текста и на уровне телесной репрезентации персонажей. Были проанализированы основные нарративные приемы конструирования инаковости в прозе А. Камю - множественная фокализация и металепсис. Исследован присущий Другому хронотоп: хронотоп порога, который конкретизируется в хронотопах европейских столиц и окна (балкона), а также хронотопическое отсутствие. Были установлены модусы телесного проявления инаковости в камюзианском тексте: этический и визуальный аспекты телесности. Проведенный анализ свидетельствует, что только при учете разноуровневых проявлений инаковости можно достичь достаточной интерпретационной полноты этого феномена в творчестве французского писателя.

Ключевые слова: Другой, поэтика, феноменология, экзистенциализм, нарация, множественная фокализация, металепсис, хронотоп, телесность.

Summary

Bilyashevych T. M. Poetics of Otherness in Albert Camus' prose. - Manuscript.

Thesis for a Candidate of Philology Degree in Speciality 10.01.04 - Literature of foreign countries. - Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, 2009.

The thesis is the first comprehensive study of the poetics of otherness in Albert Camus' prose: «L'йtranger» (1942), «La peste» (1946), «La chute» (1956), «L'exil et le royaume» (1957), «La mort heureuse» (1971), «Le premier homme» (1994). The approach to the Other in the dissertation is based on the phenomenological and existentialistic paradigm of the Other. The analysis of E. Husserl's, J._P. Sartre's, M. Merleau_Ponty's, E. Levinas', B. Waldenfels', P. Ricoeur's works reveals the main characteristics of this phenomenon which are narration, time, space and corporeality. These criteria have influenced the structure of the thesis: studying the image of the Other in the light of the narration, chronotopos and corporeality.

The investigation of the narrative peculiarities of Camus' texts allows to point out two main strategies of the construction of otherness - multiple focalization and metalepsis. In «L'йtranger» the multiple focalization creates the polyscopic vision of Meursault: due to his extremely objective narration, the hero keeps a distance from himself and in the same time he doubles this distance by including in his narration the points of view on him held by other characters. In that way the intra- and extrasubjective Other has been modeled. Metaleptic confusions of narrative levels, reality and fiction demonstrate intrasubjective alterity of A. Camus' narrators. In «La peste» it becomes apparent through the mutual replaceability of the extradiegetic narrator and the hero of his story and through the principal openness of this story. In «La chute» the intrasubjective alterity of the narrator is manifested as a result of the openness of the story due to the confluence of the intradiegetic hero-narrator with the extradiegetic personage-addressee and thereby - with a potential reader.

The analysis of the temporal-spatial organization of A. Camus' prose makes it possible to argue that the chronotopos is of high importance in creating the Other's image. It applies to «the chronotopos of the threshold» (M. Bahtin) specified in A. Camus' prose as the time-space of the European capitals and as the chronotopos of the window (the balcony).

The chronotopos of the threshold as the time-space of the European capitals is actualized in existential and mythological dimensions. First, Prague («La mort heureuse»), Amsterdam («La chute») Paris («Jonas ou l'artiste au travail») are the spaces of the existential crises whose atmosphere is unfriendly and even hostile to the character. The time stops here and focuses on the period of transgression (morning, evening, spring, autumn). Secondly, in the chronotopos of the threshold the opposition between life and death (Prague), guilt and innocence (Amsterdam), solitude and solidarity (Paris) is neutralized.

The mother's otherness is also constructed by means of the chronotopos of the threshold. Usually the mother is seen by her son in the chronotopos of the threshold concretized in the space of the window and the balcony and in the time of the transition - in the evening. In this chronotopos the time stops and the son experiences the existential crises dealing with the proximity of death. Such mother's characteristics as decentralization, estrangement of the routine and strange connection with death make her related to the phenomenon of the Other.

The mother's alterity in A. Camus' prose is completed by the father's otherness. The father's character is linked with the temporal-spatial absence caused by death. In «Le premier homme» the hero tries to fill this absence by time multiplication. The combination of the characters' individual recollection, collective historical memory, main character's imagination, his childhood remembrance breaks up the linear direction of time and creates the illusion of the victory over death. But the project of recalling the father's image and the hero's identity as well remains unachieved, because the Other - intra- and extrasubjective - opposes any attempts of rationalization.

Reading Camus' prose in the light of Levinas' conception of «the face» and Sartre's conception of «the eye» and «the look» suggests that the corporeality plays a very important part in constructing the image of the Other in the French writer's prose. On the one hand, the body is provided with an ethical potential: it protects the Other from being perceived as abstraction. On the other hand, the otherness is emphasized not only by this suffering body, but also by the body which causes suffering. This modus of the corporeality has to do with visual contact of A. Camus' personages.

The results of the research make it possible to argue that the otherness is the integral element of A. Camus' prose, it is created by means of narration, chronotopos and corporal representation of the characters and must be investigated in their totality.

Key words: Other, poetic, phenomenology, existentialism, narration, multiple focalization, metalepsis, chronotopos, corporeality.

Размещено на Allbest.ru