Романістика Генрі Робертса в контексті англійської прози пізнього Ренесансу

У “Феандері” маємо ефект перекодування ключових романічних, зокрема рицарських, міфологем. Герої живуть у конвенційно романічному світі, а їхня поведінка детермінується не стільки романічним каноном, скільки буржуазними уявленнями про успішність, яка завжди корелюється з концептом багатства. У художньому просторі роману збільшується питома вага романного компоненту (“novel”): події, які описує автор, є результатом осмислення проблем соціального характеру.

Стильову палітру твору навряд чи можна назвати оригінальною: роман представляє собою типовий зразок єлизаветинської прози із характерною для неї ускладненістю наративу, евфуїстичним стилем, чисельними риторичними прийомами, властивим для письменника-маньєриста суб'єктивізмом та інколи поєднанням антиномічних стилістичних прийомів.

Думається, що жанрово-стильове рішення твору є результатом маньєристичного прагнення письменника запропонувати власну форму нарації, стилістичний малюнок твору та представити на суд невимогливого читача динамічну інтригу, стереотипний набір сюжетних ходів, жанрових кліше, які унаочнюють смаки неелітарної читацької аудиторії кінця XVI - початку XVII століть.

ВИСНОВКИ

У висновках запропоновано стислий виклад результатів дослідження.

Англійський роман доби Відродження, який існував у вигляді декількох оригінальних модифікацій, репрезентує цікаву фазу жанрового розвитку, тож урахування його специфіки є обов'язковим кроком на шляху створення цілісної стереоскопічної візії ґенези романного жанру.

В лоні єлизаветинської романістики чітко простежується співіснування і взаємодія двох магістральних ліній - “romance”(Дж. Лілі, Ф. Сідні, Дж. Гасконь) та “novel” (Т. Неш, Т.Делоні). Наприкінці XVI століття на перехресті цих двох ліній формується специфічний соціокультурний феномен - масова або “формульна” література, представники якої не дуже переймалися проблемами новаторства й пошуками естетичної досконалості, а намагалися головним чином відтворити добре відомі шаблони й усталені кліше, щоб догодити невибагливому реципієнтові - представникові третього стану. Ці автори опікувались здебільшого позаестетичними цілями і пропонували літературний продукт такого інтелектуально-естетичного рівня, який був доступним широким масам: він характеризувався високим рівнем стандартизації звичних формул, орієнтацією на розважальність, відсутністю складної проблематики, спрощеною стилістикою тощо.

Одним із найяскравіших представників такого виду літератури є Генрі Робертс, вивчення романістики якого здійснювалося з урахуванням історико-літературного контексту єлизаветинської доби (твори Дж.Лілі, Ф.Сідні, Р.Гріна, Т.Лоджа, Е.Манді, Е.Форда, Б.Річа) та застосуванням новітніх методологій літературознавчого аналізу, зокрема рецептивної естетики (Р.Яусс, В.Ізер) та “нового історизму” (С.Грінблатт, К.Галахер, Л.Монроз). Аналіз поетики романів Робертса крізь призму вищезгаданих дослідницьких методологій показав, що його твори виконували здебільшого функцію стримування культурних кордонів (“сonstraint”).

Проза Генрі Робертса (“Виклик Фортуні”, 1590; “Феандер. Цнотливий лицар”, 1595) не виходить за межі тогочасної літературної традиції, його романи актуалізують теми, мотиви та ідеї, що виправдовували жанрові очікування представника “третього стану” єлизаветинського суспільства. Жанрова калейдоскопічність, ускладненість нарації, динамічна інтрига, велика кількість сюжетних перипетій визначають обличчя романістики Робертса.

Цього єлизаветинського письменника навряд чи можна назвати новатором, втім, і оригінальність інтерпретації концепту Фортуни (“Виклик Фортуні”, 1590), і своєрідність інтерпретації сутності чоловічої та жіночої природи („Виклик Фортуні”, 1590), і актуалізація нагальних для єлизаветинця онтологічних проблем (“Феандер. Цнотливий лицар”, 1595), і художня репрезентація доктрини багатства (“Феандер. Цнотливий лицар”, 1595) дають підстави вважати його суто ренесансною особистістю, яка націлена на експериментаторство та творчий пошук.

Романістика Генрі Робертса, яку правомірно віднести до вельми потужного та специфічного шару “формульної літератури”, слугувала своєрідним засобом формування ідеологічних установок, естетичних смаків та світоглядних орієнтацій пересічного (неелітарного) читача і становила органічну ланку в розвитку історико-літературного процесу.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДБИТІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Тарасенко К.В. Особливості рецепції та художньої репрезентації доктрини Макіавеллі в ренесансній Англії / К.В. Тарасенко // Вісник Запорізького державного університету: збірник наукових статей. Серія: “Філологічні науки” / ред. кол.: В.О.Толок (гол. ред.) [та ін.]. - Запоріжжя, 2002. - №2. - С. 116-118.

2. Тарасенко К.В. Письменник-єлизаветинець Генрі Робертс: спроба реконструкції біографії Генрі Робертса) / К.В. Тарасенко // Вісник Запорізького державного університету: збірник наукових статей. Серія: “Філологічні науки”/ ред. кол.: В.О. Толок (гол. ред.) [та ін.]. - Запоріжжя, 2002. - №3. - С. 131-133.

3. Тарасенко К.В. Специфіка наукової рецепції романного жанру в літературознавстві кінця ХХ - початку ХХІ століття: стан вивченості, дискусійні аспекти, перспективи дослідницького пошуку / К.В. Тарасенко // Держава та регіони: науково-виробничий журнал. Серія: “Гуманітарні науки” / ред. кол.: В.Д.Буряк (гол. ред.) [та ін.]. - Запоріжжя. - 2006.- №3. - С. 4-9.

4. Тарасенко К.В. Ґенеза романного жанру як об'єкт наукових дискусій / К.В.Тарасенко // Гуманітарний вісник: зб. наук. праць. Серія: “Іноземна філологія” / ред. кол.: В.К. Шпак (гол. ред.) [та ін.]. - Число 11. - Том 1. - Черкаси, 2007. - С. 150-155.

5. Тарасенко К.В. Специфіка рецепції романного жанру в літературно-критичному дискурсі XVI-XVIII століть / К.В. Тарасенко // Держава та регіони: науково-виробничий журнал. Серія: “Гуманітарні науки” / ред. кол.: В.Д. Буряк (гол. ред.) [та ін.]. - Запоріжжя. - 2008. - №2 - С. 11-14.

Додаткові публікації:

6. Тарасенко К.В. Специфіка інтерпретації та функції мотиву фортуни у романі Генрі Робертса “Виклик Фортуні” (1590), / К.В. Тарасенко : Тези 9-ої Всеукраїнської наукової філологічної конференції [“Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”], (Черкаси, 31 травня - 1 червня 2002 р.), ред. кол.: В.К. Шпак (відп. ред.) [та ін.] / М-во освіти і науки України, Черкаський державний технологічний університет - Черкаси: ЧДТУ, 2002. - С. 45-46.

7. Тарасенко К.В. Специфіка жанрового синкретизму англійського пізньоренесансного роману (на матеріалі “Виклику Фортуні” Генрі Робертса) / К.В.Тарасенко : Матеріали ІІ міжвузівської конференції молодих учених [“Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур”], (Донецьк, 12-13 лютого 2004 р.), ред. кол.: В.Д. Каліущенко (гол. ред.) [та ін.] / М-во освіти і науки України, Донецький національний університет - Донецьк: ДНУ, 2004. - С. 301-303.

8. Тарасенко К.В. Поетика заголовку романа Генрі Робертса “Виклик Фортуні” (1590) як об'єкт герменевтичного аналізу / К.В. Тарасенко: Тези науково-практичної конференції [“Дні науки в Гуманітарному університеті “ЗІДМУ””], (28-29 жовтня 2004 р.), ред. кол.: В.М. Огаренко (гол. ред.) [та ін.] / М-во освіти і науки України, Гуманітарний університет “ЗІДМУ” - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2004. - Т.3. - С.183-184.

9. Тарасенко К.В. Заголовок роману Генрі Робертса “Виклик Фортуні” (“A Defiance to Fortune”): в лабіринті перекладацьких пошуків / К.В. Тарасенко // Тези наукової конференції [“Переклад у XXI столітті”], (11 березня 2005 р.), відп. ред. С.А. Бабак: / М-во освіти і науки України, Військовий інститут внутрішніх військ МВС України. - Харків: Військовий інститут ВС МВС України, 2005. - С. 45-46.

10. Тарасенко К.В. Специфіка наукової рецепції романного жанру (діахронічний аспект) / К.В. Тарасенко // Тези науково-практичної конференції [“Дні науки в Гуманітарному університеті “ЗІДМУ””], (27-28 жовтня 2005 р.), ред. кол.: В.М.Огаренко (гол. ред.) [та ін.] / М-во освіти і науки України, Гуманітарний університет “ЗІДМУ” - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2005. - Т. 3. - С. 265-266.

11. Тарасенко К.В. Магістральні напрями і тенденції наукових пошуків в площині теорії роману / К.В. Тарасенко // Тези науково-практичної конференції [“Дні науки в Гуманітарному університеті “ЗІДМУ””], (5-6 жовтня 2006 р.), ред. кол.: В.М. Огаренко (гол. ред.) [та ін.] / М-во освіти і науки України, Гуманітарний університет “ЗІДМУ” - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2006. - Т. 4. - С. 265-266.

12. Тарасенко К.В. Англійський пізньоренесансний роман у світлі традицій та перспектив жанрового розвитку / К.В. Тарасенко // Тези XV Міжнародної наукової конференції молодих науковців [“Наука і вища освіта”], (17-18 травня 2007 р.), ред. кол.: В.М. Огаренко (гол. ред.) [та ін.]. / М-во освіти і науки України, Гуманітарний університет “ЗІДМУ” - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2007. - С. 42-43.

13. Тарасенко К.В. Романістика Генрі Робертса як об'єкт літературознавчого аналізу: стан вивченості та дослідні перспективи / К.В. Тарасенко // Тези науково-практичної конференції [“Дні науки в Гуманітарному університеті “ЗІДМУ””], (11-12 жовтня 2007 р.), ред. кол.: В.М. Огаренко (гол. ред.) [та ін.] / М-во освіти і науки України, Гуманітарний університет “ЗІДМУ” - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2006. - Т.2. - С. 35-36.

14. Тарасенко К.В. Поетика заголовку роману “Феандер. Цнотливий лицар” Генрі Робертса крізь призму рецептивної естетики / К.В. Тарасенко // Тези науково-практичної конференції [“Дні науки в Класичному приватному університеті”], (11-12 жовтня 2007 р.), ред. кол.: В.М. Огаренко (гол. ред.) [та ін.] / М-во освіти і науки України, Класичний приватний університет. - Запоріжжя: КПУ, 2006. - Т. 2. - С. 33-34.

АНОТАЦІЯ

Тарасенко К.В. Романістика Генрі Робертса в контексті англійської прози пізнього Ренесансу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.04 - література зарубіжних країн. - Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. - Дніпропетровськ, 2009.

Дисертація є першим у вітчизняному літературознавстві комплексним дослідженням романістики англійського пізньоренесансного письменника Генрі Робертса. Аналіз поетики творів Робертса крізь призму новітніх методологій літературознавчого аналізу (рецептивна естетика, “новий історизм”) показав, що автор віддає перевагу популярним літературним конвенціям, використовує стандартні технології зацікавлення читача, орієнтуючись насамперед на неелітарну читацьку аудиторію, смаки якої формувались під впливом творів більш талановитих письменників (Дж. Лілі, Ф.Сідні, Р.Грін, Т.Лодж). Дисертант доводить, що романи Робертса належать до так званої масової літератури. Автор уникає інтелектуалізму, складної проблематики і філософічності, не приділяє великої уваги художньо-естетичним аспектам, а опікується здебільшого ефективністю використання “літературних формул”. Комплексний аналіз романістики Робертса у системі координат “формульної літератури” дозволив продемонструвати суголосність творчих пошуків цього літератора із запитами та смаками “нової” читацької аудиторії - представників третього стану єлизаветинського суспільства та сприяв уточненню уявлень про шляхи розвитку пізньоренесансної романістики.

Ключові слова: поетика, англійський пізньоренесансний роман, рецептивна естетика, новий історизм, формульна література.

SUMMARY

Tarasenko K.V. Henry Roberts' novels in the context of the English Prose fiction of late Renaissance. - Manuscript.

Thesis for the Candidate of Philology Degree. Speciality 10.01.04 - Foreign Literature. - Dnipropetrovsk National University named after Oles' Honchar. - Dnipropetrovsk, 2009.

It is for the first time in Ukrainian literary studies that a thorough research of the novels by the English Renaissance writer Henry Roberts has been carried out. The analysis of his works within the framework of the methods of New Historicism and receptive aesthetics showed that Roberts followed popular literary tradition, used standard technologies of drawing a reader's interest. The Elizabethan author took into account the preferences of the non-elitist audience, whose literary tastes were under the influence of more skillful writers such as J.Lyly, Ph.Sidney, R.Greene, T.Lodge. It is proved that Roberts' novels belong to the segment of fomular literature. The author avoids intellectualism, complicated problems and philosophy, he doesn't pay much attention to the aesthetic aspects, but is mainly concerned about the effectiveness of using literary formulas. The complex analysis of his novels within the framework of popular literature allowed to demonstrate the coincidence of his creative search with the tastes of the new reading audience - representatives of the non-elitist Elizabethan audience - as well as clarified our views on the ways of the development of the English Renaissance prose fiction.

Key words: poetics, English late Renaissance prose fiction, receptive aesthetics, New Historicism, formula literature.

АННОТАЦИЯ

Тарасенко К.В. Романистика Генри Робертса в контексте английской прозы позднего Ренессанса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.04 - литература зарубежных стран. - Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара. - Днепропетровск, 2009.

Диссертация посвящена исследованию романистики английского позднеренессансного писателя Генри Робертса (1560?- 1620?), чье творчество в современном отечественном литературоведении практически не изучено, а в зарубежном - представлено фрагментарно, без надлежащего соотнесения с социокультурным контекстом эпохи. Целесообразность изучения поэтики произведений этого литератора обусловлена прежде всего тем, что в свое время они пользовались большим успехом у читательской публики (роман “Феандер” переиздавался на рубеже XVI-XVII веков три раза), и, следовательно, отвечали её эстетическим вкусам и запросам. Кроме того, в жанрологическом плане дошедшие до нас романы Робертса представляют собой интересную стадию развития английской художественной прозы, отмеченную активным взаимодействием и “романического” и “романного” начал.

В первой главе диссертации, которая призвана создать необходимый теоретико- и историко-литературный фон для изучения романистики Генри Робертса, систематизирована научная информация о специфике романа как жанра, представлены основные концепции его генезиса, а также показано движение романных форм в западноевропейских литературах в средневековье и в эпоху Возрождения. В ходе исследования установлено, что в современном литературоведении английский позднеренессансный роман все чаще рассматривается как конкретно-историческая форма романного жанра, в лоне которой вызревали основные лини развития романа Нового времени (приключенческая, любовно-авантюрная, плутовская и др.)

Вторая глава исследования дает представление об устоявшейся в отечественном литературоведении жанрово-стилевой типологии елизаветинского романа, который представлен двумя доминирующими модификациями - романичной (“romance”) и романной (“novel”). С помощью использования современных литературоведческих методологий - “нового историзма” и рецептивной эстетики - продемонстрировано, что на пересечении двух магистральных линий развития жанра во времена, когда появляется новый тип читателя (представитель среднего класса), постепенно структурируется еще один малоисследованный пласт - популярная или “формульная” литература, яркими представителями которой были Э. Манди, Э. Форд, Б. Рич и Г. Робертс.

Третий раздел диссертации посвящен исследованию поэтики романа Генри Робертса “Вызов Фортуне” (1590). В процессе анализа показано, что в этом произведении Робертса присутствуют все признаки так называемого “формульного” романа - наличие легко узнаваемых стереотипных ситуаций и клише, актуального набора излюбленных для массового читателя тем, идей и концептов, высокая динамика сюжетных перипетий, эскапизм, упрощенность архитектоники романа. Продемонстрировано, что когда романические клише попадают в романное силовое поле, они утрачивают прежнюю семантику и несут совершенно новую, более близкую читателю - представителю среднего класса - смысловую нагрузку.

В четвертом разделе исследования рассматривается поэтика романа “Феандер” (1595). Установлено, что Робертс аккумулирует жанровый опыт своих предшественников и современников и выстраивает сюжет, комбинируя устоявшиеся “готовые формы” (гелиодоровские мотивы, элементы поэтики плутовского и пасторального романа, джестовые эпизоды, стереотипный набор романических коллизий). Диссертант приходит к выводу, что в романе наблюдается эффект перекодирования традиционных рыцарских мифологем: высокие герои живут в условном романическом измерении, но их поступки детерминированы социальным контекстом, в частности современными читателю представлениями о богатстве.

В полном соответствии с логикой “формульного романа” и в “Вызове Фортуне”, и в “Феандере” довольно отчетливо прослеживается намерение автора скорее развлечь читателя и закрепить в его сознании стереотипные для социума этические и мировоззренческие представления, нежели задумываться над проблемами философского и этического характера. В целом, художественная проза Генри Робертса не выходит за рамки литературной традиции его времени, а романы ориентированы на жанровые ожидания массового читателя.

Ключевые слова: поэтика, английский позднеренессансный роман, рецептивная эстетика, новый историзм, формульная литература.

Размещено на Allbest.ru