Французька книга в Галичині у другій половині XVIII століття: видавничий репертуар, розповсюдження та рецепція

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ

імені В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

УДК 002.2(44+477.83/.86)”17”(091)

Спеціальність 27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

ФРАНЦУЗЬКА КНИГА В ГАЛИЧИНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII СТ.: ВИДАВНИЧИЙ РЕПЕРТУАР, РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ТА РЕЦЕПЦІЯ

Качур Ірина Богданівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор КОВАЛЬЧУК ГАЛИНА ІВАНІВНА Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, заввідділом стародруків та рідкісних видань.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Омельчук Володимир Юхимович Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, заввідділом національної бібліографії

кандидат історичних наук Полевщикова Олена Вікторівна Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, провідний науковий співробітник відділу рідкісних книг і рукописів

Захист відбудеться 29 жовтня 2009 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського за адресою: м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

Автореферат розісланий 25 вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук А. О. ЧЕКМАРЬОВ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дослідження історії книги та її культуротворчої ролі в історії України не може бути повним та об'єктивним, якщо не охопить усіх її теренів в історичних межах та не буде розглядатися в цілісності, без огляду на її національний чи мовний аспект. У цьому розрізі у вітчизняному книгознавстві та бібліотекознавстві, на фоні просунутих досліджень української етнічної книги, білу пляму становить, передусім, вивчення функціонування іншомовної європейської книги.

Дослідження значних масивів французької друкованої продукції, що побутувала у XVIII ст. на українських землях, відповідає назрілій потребі в широкоаспектних дослідженнях та введенні до наукового обігу іншомовної книжкової продукції друкарень, які діяли на українських землях. Французька частина галицького видавничого репертуару як вираз реалізації суспільної потреби на окреслений культурний зміст, є важливим джерелом вивчення історії культури книги і складовою частиною історичної наукової бібліографії. Тому дослідження цього книжкового комплексу має не тільки науково-практичне, а й методологічне значення у контексті створення ретроспективної складової українського бібліографічного репертуару та національної бібліографії України.

Історико-книгознавча та бібліографічна реконструкція іншомовних фондів наукових бібліотек як окремих історичних книжкових комплексів, спрямована на встановлення їх походження, побутування, складу та змісту, є одним із найменш розроблених, але важливих напрямів сучасного книгознавства, бібліотекознавства і бібліографії. Дослідження їх походження та змісту дозволяє розкрити фонди бібліотечних колекцій, які в рамках загального фонду українських наукових бібліотек складають унікальні комплекси бібліографічних та книгознавчих джерел. Французька частина приватних та інституційних галицьких бібліотек XVIII ст. є цінною джерельною базою для дослідження комплексних проблем історії книги в Галичині: видавничої і книготорговельної діяльності, міграції видань, колекціонування та бібліофільства, читацтва.

Стан наукової розробки теми. Історія функціонування французької книги, як і будь-яких інших етнічних книжкових комплексів, присутніх в суспільній культурі України, дотепер не становила предмет спеціального дослідження вітчизняних чи зарубіжних дослідників історії книги.

Зацікавлення історією французької книги в Галичині, хоча й сягає традиціями кінця XVIII ст., зводилося тільки до фрагментарного чи принагідного висвітлення окремих аспектів її функціонування у контексті дослідження історії видавничої і друкарської справи, книжкової продукції основних видавничих центрів Галичини, мистецтва книгодрукування, книготоргівлі, бібліографічної реєстрації, історії бібліотек або поширення та сприйняття окремих французьких літературних творів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в межах наукових досліджень: "Львівські видання XVI-XVIII ст.: формування комп'ютерної бази даних, створення повного бібліографічного реєстру та книгознавчий аналіз" (реєстраційний № 0101V001091); "Бібліотеки Львова XVIII-XX ст.: історія, функціонування, характеристика фондів" (реєстраційний № 0103U002414); "Історія бібліотечної справи Галичини (XVI - 1-ої пол. XX ст.): укладання бібліографічного покажчика літератури та формування бази даних" (реєстраційний № 01034002416) Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника (далі - ЛННБУ) та "Унікальні книжкові та рукописні фонди: науковий опис, державна реєстрація, проблеми використання" (реєстраційний № 0106V000172) Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі - НБУВ).

Мета дисертації - визначення видавничого репертуару та суспільної функції французької книги у культурно-історичному контексті Галичини другої половини XVIII ст.

Досягнення мети дисертації передбачало розв'язання таких завдань:

з'ясувати ступінь дослідження теми в українській та зарубіжній історіографії, здійснити аналіз джерельної бази дослідження;

розкрити вплив соціально-економічних, політичних і культурно-освітніх факторів на функціонування французької книги;

провести бібліографічну та книгознавчу реконструкцію репертуару французьких, а також перекладених з французької мови видань, надрукованих у Львові у досліджуваний період;

здійснити науково-бібліографічне опрацювання львівських книгарських каталогів як важливого джерела для вивчення тогочасного книжкового ринку;

визначити кількісну частку французької літератури в загальному масиві книг, запропонованих книгарями тогочасному читачеві; проаналізувати її за тематичним, географічним та хронологічним принципом;

визначити рівень приватної ініціативи як альтернативного позакомерційного способу імпортування французької книжкової продукції; здійснити бібліографічно-книгознавчу реконструкцію вагоміших збережених фрагментів французьких бібліотек Галичини;

на базі джерелознавчого та історико-книгознавчого аналізу встановити історію надходження та побутування французьких видань у складі галицьких приватних та монастирських книгозбірень; визначити соціальну приналежність галицьких колекціонерів французької книги, з'ясувати їх науково-культурні зв'язки, преференції, мотиви та принципи колекціонування; французький книга книгознавчий економічний

здійснити маргінально-провенієнційне опрацювання французьких стародруків як частини свідомого читацького вибору їх фондовласників, з'ясувати місце французької книги у читацьких зацікавленнях галичан.

Об'єктом дослідження є стародрукована французька книга, присутня в книжковій культурі галицького регіону другої половини XVIII ст.: усі книги французькою мовою, незалежно від походження автора й місця їх видання; твори французьких авторів з усіх галузей літератури, без огляду на мову, час і місце видрукування праці; переклади й адаптації французьких творів.

Предмет дослідження охоплює комплекс історико-книгознавчих питань функціонування французької книги в Галичині другої половини XVIII ст., пов'язаних зі становленням її репертуару, поширенням та рецепцією галицькими читачами.

Джерельною базою дисертації є комплекс друкованих видань та архівних документів, що стосуються функціонування французької книги в Галичині другої половини XVIII ст. Це, в першу чергу, - французька стародрукована продукція, галицькі передруки та переклади французьких видань, збережені у фондах вітчизняних та зарубіжних наукових бібліотек.

До роботи залучені архівні матеріали Центрального Державного історичного архіву України у м. Львові, документи відділу рукописів ЛННБУ та Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка; Національної Бібліотеки у Варшаві, Головного архіву давніх актів у Варшаві, Бібліотеки Варшавського університету.

При опрацюванні різних аспектів дослідження усебічно використовувалися видавничі і книготорговельні каталоги, періодичні видання, рукописні й друковані інвентарі книгозбірень XVIII ст., довідково-бібліографічні джерела, каталоги стародруків, власницьких знаків, геральдично-генеалогічні та біографічні довідники, енциклопедії.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить системний підхід до опрацювання матеріалу та вивчення предмета у контексті тих процесів і явищ, які найбільше впливали на його становлення. У дисертації застосовано сукупність універсальних методів історичного дослідження - історіографічний, хронологічний та історико-порівняльний; спеціальні методи книгознавства - типографічний (для ідентифікації стародрукованих видань), історико-книгознавчий, бібліотекознавчий, бібліометричний та бібліографічний аналіз. Суспільний характер предмета дослідження зумовив необхідність використання методів соціології та соціології літератури. Для розв'язання поставлених завдань усебічно застосовано статистичний, комплексно-аналітичний, структурно-типологічний, а також методи класифікації і синтезу, оскільки функціонування французької книги розглядається у широкому суспільно-політичному та культурному контексті.

Хронологічні межі дослідження: друга половина XVIII ст. - період стрімкого зростання французького впливу у різних сферах життя галицького суспільства та зацікавлення французькою культурою і книгою зокрема.

Територіальні рамки дослідження охоплюють західні українські етнічні землі в межах Східної Галичини під владою Австро-Угорської імперії з 1772 р.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в самій постановці і розкритті теми:

вперше здійснено комплексний аналіз усіх елементів комунікаційного процесу французької книги в Галичині у другій половині XVIII ст., що визначає суспільну функцію, яку вона виконувала на етапі становлення видавничого репертуару, книгарського посередництва, бібліотечного обігу та читацького сприйняття, який є стимулом усіх процесів, пов'язаних із життям книги.

укладено повний реєстр франкомовних, перекладних та адаптованих французьких видань, надрукованих у львівських друкарнях в окреслений період, частина з яких (ідентифіковані автором анонімні контрафактні видання) вперше вводиться в науковий обіг і може бути врахована при укладанні ретроспективної регіональної та національної бібліографії;

встановлено контакти галицьких книгарів з іншими книготорговельними і видавничими осередками, використання реклами французької книги та її форми, соціальні умови включення французької книги в обіг суспільної рецепції літератури;

укладено перелік видавничих та книготорговельних каталогів, в яких рекламувалися французькі книги; здійснено кількісний, тематичний, хронологічний і видавничо-географічний аналіз французької оригінальної та перекладної книги, яка знаходилась на галицькому книжковому ринку;

вперше введено в науковий обіг факт функціонування на вторинному книжковому ринку Галичини бібліотеки секретаря Французької Академії наук Жан-Жака Дортуса де Мерана; здійснена реконструкція та провенієнційне дослідження її збереженого фрагмента, яке надає цінний різноплановий книгознавчий та бібліотекознавчий матеріал;

виявлено галицькі приватні й інституційні книгозбірні, в яких були присутні французькі книги та здійснено різнобічний книгознавчий аналіз виявленого книжкового комплексу; визначено тематичні преференції у читацькому середовищі Галичини та його окремих колах, популярність окремих творів, підтверджену їх наявністю у більшості проаналізованих книгозбірень;

здійснено маргінально-провенієнційне дослідження збережених французьких стародрукованих видань, які побутували в Галичині в окреслений період, що надає унікальний матеріал для вивчення рецепції французької книги, історії бібліотек та читацтва регіону загалом.

Практичне значення дисертації полягає у тому, що дослідження містить важливий фактографічний матеріал для вивчення франко-українських наукових і культурних відносин, історії книготоргівлі та видавничої справи, історії бібліотек і читацтва в Україні. Таким чином, зібрані, систематизовані та проаналізовані джерельні відомості стають підґрунтям для подальших історичних, культурологічних та лінгвістичних досліджень. Методологічні розробки та опрацьовані матеріали дослідження, що носить регіональний характер, використовуються при виконанні планових відомчих наукових тем НБУВ і ЛННБ, у підготовці спеціальних і узагальнюючих праць з ширшими критеріями у національному й універсальному масштабі. Бібліографія французьких та перекладних видань, здійснених у Львові в другій половині XVIII ст., розширює репертуар львівського книговидання, а разом з тим - національної бібліографії України, використовується у зведених регіональних та національних ретроспективних каталогів стародруків, а також Державного реєстру книжкових пам'яток України. Результати маргінально-провеніенційних досліджень суттєво доповнюють відомості з історії бібліотек і читацтва Галичини, складу та змісту бібліотечних фондів. Основні результати дослідження використані певною мірою при підготовці спеціальних курсів у Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження, автореферат та наукові статті, у яких викладено основні положення та висновки дисертації, виконані автором самостійно і належать дисертантці одноосібно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації апробовані на міжнародних наукових конференціях "Krakуw - Lwуw. Ksi№їki, czasopisma, biblioteki XIX-XX wieku" (Краків, 1997, 1999, 2001); "Kultura ksi№їki ziem wschodniego i poіudniowego pogranicza Polski (XVI-XX wiek): paralele i rуїnice" (Катовіце (Польща), 2004); “Історичні колекції у книгозбірнях: проблеми збереження, вивчення і реконструкції” (Одеса, 2003); “Інтелектуальні інформаційні технології у бібліотечній справі” (Київ, 2005); “Ksi№їka, biblioteka, informacja - miкdzy podziaіami a wspуlnot№” (Кєльці (Польща), 2006); "Odkrywcy i budziciele Јemkowszczyzny" (Сянок (Польща), 2007); "Книжкова та рукописна культура Західної України: історія, методологія, джерельна база" (Львів, 2008); "Проблеми гармонізації традиційних і новітніх бібліотечно-інформаційних ресурсів" (Київ, 2008); "Національна книжкова та рукописна культура: історія, методологія, джерельна база" (Львів, 2009); книгознавчих читаннях, присвячених 80-річчю Відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (Київ, 2006); Других Ольжиних читаннях (Пліснеськ-Львів, 2007).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 14 одноосібних публікаціях, з них 7 - у виданнях, що входять до переліку наукових видань за вказаною спеціальністю, який затверджений ВАК України, 4 - у фахових наукових закордонних виданнях, 3 - у матеріалах наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертація є рукописом обсягом 163 сторінки, що складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (469 позицій), переліку скорочень та 3 додатків: "Перелік французьких перекладних, адаптованих та оригінальних видань, надрукованих у Львові в другій половині XVIII ст." (19 с.), "Перелік львівських видавничих та книготорговельних каталогів, в яких рекламувались французькі книги" (4 с.), "Каталог реконструйованого фрагмента бібліотеки Ж.-Ж. Дортуса де Мерана, привезеної з Франції до Львова у 1776 р." (58 с.). Загальний обсяг дисертації - 296 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність дослідження, проаналізовано стан опрацювання теми в науковій літературі, окреслено мету й завдання дисертації, вказано джерела й методологічну базу дослідження, визначено об'єкт і предмет аналізу, розкрито наукову новизну роботи, її теоретичну цінність та можливість практичного використання, форми апробації результатів дослідження.

У першому розділі - "Історіографія та джерельна база дослідження" - аналізуються стан наукової розробки теми, проблеми періодизації, характер архівної та документальної бази вивчення комплексу стародрукованих французьких видань як складової книжкової культури України.

Історія функціонування французької книги в Україні, як і загальна історія української книги окресленого періоду, дотепер не знайшла свого повного висвітлення. Фрагментарне чи принагідне опрацювання окремих аспектів її функціонування містять праці з історії видавничої справи та дослідження книжкової продукції окремих видавничих центрів Галичини (Ю.Бандтке, Я.Ісаєвич, Г.Русінська-Ґєртих); мистецтва книгодрукування (Я.Запаско); книготоргівлі (М.Опалек); бібліографічної реєстрації (Ф.Бентковський, Б.Ґубринович, К.Естрайхер, Я.Запаско, Я.Ісаєвич, Р.Котуля, Я.Рудніцка); історії бібліотек (В.Віттиг, Ф.Радзішевський, Е.Ружицький, Е.Хвалєвік, Ф.Яворський). Скупі згадки про перебування та діяльність французів на наших теренах зустрічаються в історико-краєзнавчих розвідках (А.Єнджейовська, А.Куропатницький, Л. Харевічова, С. Шнюр-Пепловський). Авторами цих праць є, в основному, представники польської книгознавчої школи, які традиційно включають східні землі, що належали Речі Посполитій до її поділу, до територіальних меж дослідження різних аспектів культури польської книги.

Вітчизняні дослідники довоєнного періоду розглядали історію книги в Галичині насамперед як історію української етнічної книги. Єдиним українським вченим, який виявив зацікавлення львівською франкомовною пам'яткою XVIII ст., був історик Іван Кревецький. Цінність його ґрунтовної розвідки про перше львівське (і українське, як він стверджував) періодичне видання "Gazette de Leopol" (1776) полягає, окрім іншого, у фаховій бібліографічно-книгознавчій характеристиці цього тижневика та розлогому цитуванні в перекладі українською мовою, що удоступнювало читачеві XX ст. ознайомлення з франкомовним текстом видання, яке стало бібліографічною рідкістю.

Усвідомлюючи важливість вивчення українсько-французьких зв'язків і французьких творів про Україну, які репрезентували її у франкомовному світі, українські вчені XX ст., головно на еміграції, у своїх дослідженнях робили акцент на франкомовній україніці (І.Борщак, А.Жуковський, Д.Наливайко, В.Січинський). Однак, ці важливі для зарубіжного українознавства праці не дають відповіді на питання про зворотний бік українсько-французьких зв'язків: з яких джерел галицьке населення черпало відомості про європейську, в т.ч. французьку, цивілізацію, чи цікавилося досягненнями її науки, літератури та мистецтва, яким чином поширювалась інформація і який мала вплив на галичан, а, головне, яку роль у цих процесах відігравала книга.

В історіографії французької книги в Галичині XVIII ст. можна виділити три основні періоди. Наприкінці XVIII - XІX ст. з'являються спорадичні відомості про вивчення французької мови та колекціонування французьких книг, робляться спроби наукового підходу до виокремлення і реєстрації перекладних французьких творів у контексті польського книговидання (Ф.Бентковський). На другий період - злам XІX ст. - 1939 р. - припадає активізація історико-краєзнавчих, бібліотекознавчих та книгознавчих досліджень, які охоплюють, хоча й у незначній мірі, французьку книгу XVIII ст. У післявоєнний період радянське книгознавство було поставлено на службу пролетарським ідеалам, де не було місця дослідженням "буржуазної" салонної літератури, а в історіографії Польщі існувала негласна заборона на львівську тематику. Лише у 60-х роках минулого століття розпочинається новий, якісніший і результативніший етап у вивченні французької книги доби Просвітництва.

Традиції системних досліджень французької книги XVIII ст. започаткувала Анна Нікліборц (1904-1992, Вроцлав). Найвагоміші результати її досліджень французької літератури, призначеної для молоді в епоху Просвітництва та викладання французької мови в системі домашнього і шкільного виховання викладено в монографіях "La littйrature franзaise pour la jeunesse au siиcle des Lumiиres" та "L'enseignement du franзais en Pologne au siиcle des Lumiиres". Наступні дослідження польських істориків книги у 70-90-х рр. минулого століття стосувалися поширення окремих французьких творів, які знаходились у книжковому обігу в Польщі у XVIII ст. (Я.Вархол, Е.Жадковська, М.Осташевич, Я.Рудніцка, М.Скшипек, Г.Ющаковська,).

Із здобуттям Україною незалежності розпочалося та успішно провадиться вивчення франкомовних книжкових комплексів у рамках дослідження історико-культурних частин бібліотечних фондів НБУВ (Р.Кириченко, М.Стельмашева), Наукової бібліотеки Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова (О.Полевщикова), ЛННБУ (І.Качур).

Важливою подією в історії французького зарубіжного архівознавства став вихід у світ двотомного видання "Les archives de l'Est et la France des Lumiиres", в якому опубліковано документи, що стосуються ролі французької мови і культури в розвитку літературних, художніх та ідейних взаємозв'язків між країнами Західної та Східної Європи, у т. ч. архівні матеріали, збережені у фондах ЦДІАУЛ та ЛННБУ.

Методологічні засади дослідження окремих аспектів теоретичних та науково-практичних проблем вивчення культури іншомовної стародрукованої книги та історико-культурних фондів бібліотек порушувалися в працях вітчизняних (С.О. Булатова, Л.А. Дубровіна, Г.І. Ковальчук, Л.В. Муха, М.С.Слободяник, І. Ціборовської-Римарович) та зарубіжних книгознавців (Д.Гомбек, К.Ґломбьовський, К.Міґонь, К.Пекарський, Е.Ружицький).

Основою джерельної бази дисертації є французька стародрукована продукція та опубліковані в Галичині у другій половині XVIII ст. франкомовні видання, переклади й адаптації французьких творів, які побутували в регіоні у досліджуваний період і тепер зберігаються у фондах вітчизняних і закордонних наукових бібліотек: НБУВ, Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка, Національної Бібліотеки Польщі (Варшава), Бібліотеки Варшавського університету, Бібліотеки ім. Оссолінських (Вроцлав), Національної Бібліотеки Франції (Париж). Найповніше були опрацьовані фонди ЛННБУ, яка в результаті радянської націоналізації надбань культури акумулювала в собі цінні фонди понад 100 інституційних, монастирських і приватних книгозбірень галицького регіону. Загальний обсяг досліджених стародруків становить понад 4000 видань.

Бібліографічно-книгознавче дослідження комплексу французьких та перекладних видань, надрукованих у Львові у досліджуваний період, опирається на критично опрацьовані описи стародруків, відтворені у низці загальних і спеціальних бібліографічних видань Б.Губриновича, К. Естрайхера, Я. Запаска і Я. Ісаєвича, Р. Котулі, Я. Рудніцкої.

Для дослідження книжкового ринку Галичини використано тогочасні видавничі та книготорговельні каталоги, публікації в періодичних виданнях, рекламні проспекти, оголошення. Вивчення бібліотечного та читацького обігу французьких книг базується, в першу чергу, на збережених стародруках, які є багатим джерелом різнопланових провенієнційних відомостей. Маргінальні та дарчі записи, власницькі знаки на книгах, що походять з галицьких книжкових зібрань XVIII ст., надають цінний матеріал до історії цих книгозбірень та їх власників, історії читацтва та рецепції окремих французьких творів.

Вірогідність основних положень та висновків дисертації обумовлена використанням великої архівної джерельної бази. Це матеріали відділу рукописів ЛННБУ, Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка, ЦДІАУЛ, Національної Бібліотеки Польщі (Варшава), Головного архіву давніх актів у Варшаві.

Другий розділ "Французька книга у галицькому видавничому репертуарі" присвячено висвітленню місця і ролі франкомовних, перекладних та адаптованих французьких видань, надрукованих у львівських друкарнях в окреслений період, у галицькому видавничому репертуарі. Для з'ясування сутності механізмів і правил, які зумовлювали перебіг процесів функціонування французької книги як суспільно-історичного явища, розглядаємо її в контексті різних форм та взаємозв'язків суспільного життя: політичної й економічної ситуації, стану науки, освіти і культури.

Галичина, яка в складі польського королівства знаходилася на досить низькому економічному і загальнокультурному рівні розвитку, у 1772 р. увійшла до імперської системи Габсбургів в апогеї її розквіту й панування ідеалів просвітницько-бюрократичного абсолютизму. Реформи нової влади внесли прогресивні зміни у різні сфери суспільного життя галичан. Вплив французьких ідей, звичаїв і моди, який захопив Галичину у другій половині XVIII ст., дещо із запізненням у порівнянні з іншими європейськими країнами, став визначальним фактором у львівському книгодрукуванні, перекладацькій діяльності, книготоргівлі та колекціонуванні. Цей процес пішов на спад на початку XIX ст., коли франкоманія та французькі впливи почали відступати під натиском германізаційної політики австрійського уряду.

Серед умов функціонування французької книги особливе значення має рівень знання мови, її значення у суспільному вжитку. Встановлено, що регулярне викладання французької мови займало привілейоване місце у домашньому вихованні та в навчальних програмах приватних виховних закладів, а також провадилося в монастирях сестер сакраменток, візиток, театинців, піарів, єзуїтів. Програми шляхетських колегіумів розширяли години, призначені для вивчення французької лексики, вводячи французьку як мову викладання інших предметів. Львівські газети регулярно публікували оголошення про кількамісячні приватні курси французької мови.

На підставі бібліографічного опрацювання львівських стародруків вітчизняними і польськими книгознавцями та проведеного нами книгознавчо-типографського аналізу комплексу видань цього періоду, укладено реєстр львівських франкомовних, перекладних та адаптованих французьких видань (82 позиції, що становить 6,5 % усієї львівської книжкової продукції латинським шрифтом 1750-1800 рр.). Серед них - 25 франкомовних та 57 перекладних чи адаптованих видань французьких творів, 14 з яких належать до контрафактної продукції з анонімними чи фальшивими вихідними даними і вводяться в науковий обіг вперше. Окреслено коло видавців французьких книг - друкарні Успенського Ставропігійського братства, Єзуїтського колегіуму та Братства Св. Трійці, родинні типографські заклади Шліхтинів і Піллєрів.

Запропоновано авторське бачення періодизації французького книговидання у Львові, яке віддзеркалює основні етапи друкування латинським шрифтом: 1750-1772 рр., перебування Галичини під владою Речі Посполитої, коли у Львові виходять друком перші поодинокі франкомовні видання і 1773-1800 рр., після переходу краю до складу Австро-Угорської імперії. Другий період характеризується значним зростанням кількості публікацій західноєвропейських праць мовою оригіналу та в перекладі, що сприяло знайомству української громадськості з передовими досягненнями європейської науки та свідчило про збільшення читацьких потреб, а також про нове піднесення розвитку освіти, науки та техніки. На цей період припадає 22 публікації з усіх 25 виявлених франкомовних та 48 із 57 перекладних французьких видань, надрукованих у львівських друкарнях у 1750-1800 рр.

Прогресивні зміни у друкуванні французьких книг пов'язані з діяльністю видавничої і книготорговельної фірми Піллєрів, яка була заснована у Львові одразу ж після входження Галичини до складу імперії Габсбургів віденцем Антонієм Піллєром та продовжена його спадкоємцями. Заклад Піллєрів практично започаткував і впродовж XVIII ст. утримував монополію на видання книг французькою мовою. Друкарні Піллєрів належить заслуга появи в світ перших франкомовних українських видань: книгарських каталогів, тижневика “Gazette de Leopol” (1776), урядового альманаха Галичини, низки популярно-наукових розвідок, публікацій педагогічного й морально-етичного спрямування.

Укладений реєстр львівських французьких видань вказує на те, що на одне франкомовне видання припадало більше, ніж два перекладних чи адаптованих видань французьких творів, які призначалися тим колам галицьких читачів, які цікавились французькою літературою, але не володіли іноземними мовами. У результаті проведеного нами типографсько-книгознавчого дослідження комплексу видань цього періоду встановлено, що близько третини перекладів французьких творів виявилися нелегальними або контрафактними друками. Головним осередком піратської продукції була друкарня Шліхтинів, де передруковувалися популярні варшавські та краківські видання. Той факт, що львівські друкарі для виготовлення контрафакцій обирали переважно саме французькі твори, можна розцінювати як один із критеріїв суспільної затребуваності книги та вияв зацікавлення читачами французькою літературою.

Тематичний аналіз видавничого репертуару перекладної французької літератури виявляє, що майже половина його складалася з творів художньої літератури (42%); за якими йдуть твори релігійного змісту, в основному, праці французьких теологів XVII-XVIII ст. морально-етичного спрямування (23%); видання науково-популярної літератури: історичні та суспільно-політичні розвідки, побутово-господарські посібники тощо (21%). 8 французьких перекладних видань (14%) були присвячені педагогічним проблемам фізичного і духовного виховання молодого покоління.

У третьому розділі "Французька книга у галицькому книжковому обігу: шляхи надходження, розповсюдження, кількісна та якісна характеристика", який складається з двох самостійних структурних частин, розглядається функціонування французької книги в системі суспільного обігу за посередництвом книгарень і бібліотек.

Одним із напрямів у дослідженні присутності французької книги на галицькому книжковому ринку є встановлення організаторів книготорговельного руху. До 70-х рр. XVIII ст. наповнення галицького читацького ринку закордонними виданнями відбувалось завдяки діяльності мандрівних книготоргівців, кольпортерів, купців та крамарів, організовувались також тимчасові пункти продажу книг, що діяли під час популярних велелюдних зібрань - контрактів, ярмарків.

Встановлено, що перші книгарні у Львові відкрили в якості своїх філій варшавські книгарі Я.А. Позер (1773 р.) і М.Ґроль (1780 р.), інформуючи читачів про свій асортимент у друкованих каталогах. Започаткований ними спосіб реклами книг згодом перейняли львівські друкарі та книгарі у новостворених власних книгарнях (К.Б.Пфаф у 1785 р., Т.Піллєр у 1791 р. і К.Вільд у 1796 р.). Іноземна література завжди публікувалась у каталогах французькою мовою і призначалась для культурної еліти, в той час як польськомовні книги були представлені в окремих каталогах, що адресувались ширшому колу читачів. Друкувались також спеціальні каталоги з нагоди провінційних ярмарків і контрактів, призначених, в першу чергу, для третьої категорії читачів - дрібної провінційної аристократії.

На підставі мовно-тематичного аналізу асортименту збережених львівських книготорговельних каталогів виявлено, що серед іншомовної літератури превалювали франкомовні книги (85-98%), а в каталогах польських видань частка французьких перекладних творів коливалася від 35% до 75%. Так звані “ярмаркові” чи “контрактові” каталоги, що орієнтувалися на дрібну провінційну аристократію, яка не відзначалась великою компетентністю й перебірливістю в читанні, містили до 10% франкомовної літератури і близько 3/4 всього асортименту складали польські переклади французьких творів.

Тематика рекламованих французьких видань охоплює різні жанри художньої літератури (від 25 до 50%) та основні галузі науки й мистецтва: географію, історію, філософію, право, природничі та прикладні науки, музику і т.д. У львівському книготорговельному репертуарі представлено видання основних книговидавничих центрів Європи того часу - Парижа, Амстердама, Лондона, Женеви, Лозанни, Гааги, Берліна, Відня та ін.

Менш освіченим і заможним верствам населення книгарі пропонували французькі твори у перекладах доступною їм польською мовою, яка тематично була менш структурованою. На противагу широко представленим франкомовним мистецьким, музичним та науковим виданням (з галузі математики, природознавства, медицини), на львівському книжковому ринку ця література у перекладах була відсутньою. Крім найпопулярніших видань французьких художніх творів, які становили 36-50% кожного книгарського перекладного асортименту, деяку перевагу мали “моральні” видання, суспільно-політична і релігійна література.

Незважаючи на збільшення кількості книгарень, зростав рівень приватного імпорту книг. З уваги на відмінну форму, функцію і джерельну базу, окремого підходу потребують французькі книги, які вводилися в комунікаційний обіг завдяки приватній ініціативі колекціонерів.

У цьому контексті розглядається придбана в Парижі графом М.Вєльгорським у 1771 р. приватна трьохтисячна бібліотека секретаря Французької Академії наук Ж.-Ж. Дортуса де Мерана та її подальше функціонування на вторинному книжковому ринку Галичини. Історико-книгознавчий аналіз її складу дає підстави констатувати цінність цієї добірної наукової колекції та розглядати як унікальне явище факт її появи у галицькому книжковому обігу. Книги французького академіка виходили за рамки асортименту львівських книгарів, які постачали, передусім, популярні видання загальноцивілізаційного характеру. Бібліотека де Мерана була зразковою бібліотекою епохи Просвітництва, про що свідчить домінуюча в ній частка книг з галузі науки й мистецтва.

В результаті активної пошукової роботи дисертантці вдалося виявити та опрацювати 240 видань у 327 томах з бібліотеки Дортуса де Мерана, які тепер зберігаються у розпорошеному стані у фондах ЛННБУ (174 видання у 257 томах), Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (65 видань у 69 томах) та у бібліотеці Національного Закладу ім. Оссолінських у Вроцлаві (1 видання).

Провенієнційний аналіз реконструйованого фрагменту бібліотеки де Мерана вказує на те, що вже наприкінці XVIII ст. вона втратила свою цілісність і потрапила у вторинний бібліотечний обіг на Галичині. У переліку перших нових власників фігурують імена представників львівських освітньо-наукових кіл (Ж.Ґлєз, Ю.Кнее, П.Крауснекер, М.Півоцький, А.Потаковський), вірменського архієпископа К.Вартересевича, василіанського ієромонаха А.Славінського, визначних львівських бібліофілів XVIII ст. (С.Вроновський, Ю.Дзєжковський, С.Стефанович).

Четвертий розділ "Рецепція французької книги галицькими читачами" є дослідженням завершальної фази комунікаційного процесу французької книги, якою є її рецепція або сприйняття читачем літературного твору. Воно охоплює два різні, але тісно взаємопов'язані аспекти: визначення місця і ролі французької книги у бібліотечному та читацькому обігу галичан. Під цим кутом зору досліджувалися галицькі приватні й інституційні бібліотеки, збережені в цілості чи фрагментарно, або ж задокументовані у вигляді інвентарів і бібліотечних каталогів.

На основі виявлених французьких стародруків з галицькими провенієнціями другої половини XVIII ст. та аналізу бібліотечних інвентарів цього періоду встановлено існування 160 приватних бібліотек, які містили певну частку французьких книг. Власники цих книгозбірень репрезентують різноманітні соціальні прошарки освічених галичан. Основними споживачами французької літератури були заможні й високоосвічені верстви населення: власники великих маєтків, аристократи і магнати, а також вища шляхта, яка обіймала владні посади (63%). Значно поступається за чисельністю (7,5%) група представників освітньо-наукових кіл (вчителі, професори, вчені), у книгозбірнях яких французька книга складала, на противагу попередній групі, органічну частку старанно укомплектованих, добірних наукових зібрань різномовної літератури. Активними споживачами французьких творів було також духовенство, світське і чернече, особливо ті його представники, які займались викладацькою діяльністю (латинське, греко-католицьке і вірменське, разом 15,5%). У дещо меншій мірі представлені виокремлені групи професійної інтелігенції, соціальне походження яких можна віднести як до міщанських, так і до шляхетських верств: державні урядники (4,4%), правники (3,8%), військові (3,1%), міщани (2,5%).

Перелік власників французьких колекцій цієї епохи є свідченням різкого зросту особливої групи споживачів книги в цілому, а особливо, французької, - жінок-бібліофілок, які походили, в основному, з вищих сфер суспільної ієрархії і становили близько третини першої групи власників книгозбірень. Характерною ознакою жіночих бібліотек є наявність власницьких записів на книгах (Ю.Баворовська, М.Ворцель, Л.Гейдель, Е.Завадська, К.Коморовська, А.Любомирська, К.Мнішек, Ц.Розвадовська, Т.Сапєжина, П.Стаженська, Т.Стецька, Т.Цєнська) та навіть екслібрисів, суперекслібрисів, печаток (К.Жевуська, Л.Любомирська, Т.Мошинська, Т.Плятер-Брюль).

Розміри і тематичний профіль французьких колекцій визначалися сферою життя і діяльності власників, зрідка відхиляючись від загального в певній групі стандарту залежно від індивідуальних зацікавлень та смаків.

Космополітична, вихована у дусі франкоманії шляхта й аристократія (К.Гусажевський, В.Дзєдушицький, Потоцькі, Любомирські, Жевуські і т.д.) громадила свої книгозбірні зі значною перевагою французьких книг (80-95%): твори художньої літератури, трохи модної філософії і популярно-наукових книг, розкішні багатотомні видання, енциклопедії, багато ілюстровані альбомні видання. Інтелектуальна цінність французьких видань при комплектуванні була основним критерієм для галицьких наукових кіл, професорсько-викладацького складу львівського університету, гімназій та колегіумів (Ж.Ґлєз, Лукаш і Томаш Домбські, Ю. Дзєжковський, Ю.Кнее, П.Крауснекер, Я.Костшевський, А.Крупінський, Ю.Хмель). Французькі видання релігійного змісту знаходили зацікавлення у духовних осіб і релігійних діячів різних конфесій (львівські вірменські архієпископи С.Августинович і К.Вартересевич, декан львівської капітули М.Нікорович, греко-католицький єпископ П.Білянський, василіанський ієромонах А.Славінський).

Вивчення книжкових засобів монастирських бібліотек змушує констатувати, що релігійні інституції неохоче приймали французьку книгу. На противагу значній частці французької продукції латинською мовою, яка активно комплектувалася ченцями головно у XVI-XVII ст., відсоток франкомовних видань XVIII ст. не сягав 9%. Релігійні заклади зберігали консерватизм у мовному питанні і надавали перевагу латинським книгам , однак у XVIII ст. ченці також почали накопичувати актуальні французькі новинки з біографічно-історичної літератури і природничих наук (піари), точних наук (єзуїти), з архітектури і мистецтва (домінікани).

Усі без винятку досліджувані книгозбірні, як приватні, так і інституційні, були добре укомплектовані французькою довідково-навчальною літературою: граматиками, словниками, енциклопедіями, розмовниками тощо. Хоча присутність цих видань у бібліотеці ще не можемо сприймати як однозначний вияв наукових зацікавлень власників, вона свідчить про певний інтерес до французької культури і наміри прилучитися до її здобутків.

Результати дослідження рецепції французької книги доповнені вивченням виявлених безпосередніх доказів читання - у першу чергу, маргінальних записів на книгах, які надають унікальні відомості з історії побутування французьких творів, шляхів їх розповсюдження, про особливості читацьких смаків різних читацьких груп, про інтенсивність, якість та характер читання, про соціологію читача тощо. Їх автори репрезентують, в основному, галицьке освічене аристократично-шляхетське середовище (Я.Батовський, Я.Бонковський, В.Дзєдушицький, Ю.Дзєжковський, Т. з Вільгів Стецька). Про активне читання французьких книг свідчать численні розлогі марґінальні записи політика і дипломата О.Б.Батовського, які відзначаються надзвичайною ерудицією, глибиною думки та літературним хистом.

ВИСНОВКИ

1. Проведене дослідження проблеми виявило, що французька книга знаходила своє вираження і реалізацію в усій сукупності комунікаційних процесів Галичини другої половини XVIII ст.: її створенні, розповсюдженні на книжковому ринку, функціонуванні у бібліотечному і читацькому обігу.

2. Підсумовуючи доробок вітчизняних і закордонних дослідників, необхідно констатувати, що нагромаджено значний фактологічний матеріал, який стосується різних аспектів проблеми. Однак дослідження попередників не охоплюють проблему комплексно, оскільки не відображають функціонування французької книги в історичному і суспільному контексті. Це пояснюється як ідеологічними чинниками, так і фрагментарністю джерельної бази дослідження, що зберігається в архівах та наукових бібліотеках у розпорошеному стані. У працях міститься чимало неточностей і суперечностей; перебільшено або применшено масштаби поширення французької мови і рівня її знань в окремих соціальних верствах, місця французької книги у складі приватних бібліотек.

3. Встановлено, що суспільно-економічні умови, стан науки та освіти Галичини останньої чверті XVIII ст., прогресивні реформи нової австрійської влади, які базувалися на ідеалах просвітницько-бюрократичного абсолютизму, були сприятливими чинниками популяризації та поширення французьких книг. Вплив французьких ідей, звичаїв і моди, який захопив Галичину дещо із запізненням у порівнянні з іншими європейськими країнами, став визначальним фактором у львівському книгодрукуванні, перекладацькій діяльності, книготоргівлі та колекціонуванні.

4. Для висвітлення тієї фази комунікаційного процесу французької книги в Галичині, яка визначає її місце і роль у галицькому видавничому репертуарі, окреслено коло видавців і розповсюджувачів французьких книг: А.Піллєр та спадкоємці, які утримували монополію у франкомовному книгодрукуванні, родина Шліхтинів, Єзуїтського колегіуму і братства Св. Трійці. У результаті всебічного аналізу бібліографічних джерел та активної пошуково-дослідницької роботи укладено реєстр франкомовних, перекладних та адаптованих французьких видань, запропонованих читачам регіональними книговиробниками (82 позиції, що становить 6,5% усієї львівської книжкової продукції латинським шрифтом за досліджуваний період). На основі текстологічного порівняння атрибутовано 5 анонімних перекладних видань французьких творів.

Запропоновано авторське бачення періодизації львівського книгодрукування латинським шрифтом, зокрема французькою мовою другої половини XVIII ст.: 1750-1772 рр., перебування Галичини під владою Речі Посполитої, і 1773-1800 рр., після переходу до складу Австро-Угорської імперії. Другий період характеризується стрімким зростанням кількості публікацій французьких праць мовою оригіналу та в перекладі, що сприяло знайомству з передовими досягненнями європейської науки та свідчило про активізацію читацьких потреб, а також про нове піднесення розвитку освіти, науки та техніки. На цей період припадає 22 публікації з усіх 25 виявлених франкомовних та 48 із 57 перекладних і адаптованих французьких видань, надрукованих у львівських друкарнях у 1750-1800 рр.

На підставі типографсько-книгознавчого дослідження комплексу видань цього періоду виявлено існування значного масиву львівської контрафактної продукції з анонімними чи фальшивими вихідними даними, серед яких 14 видань, які дисертанткою вперше введені в науковий обіг. Головним осередком піратської продукції була друкарня Шліхтинів, в якій передруковувалися популярні варшавські та краківські перекладні видання французьких авторів. Той факт, що львівськими друкарями для виготовлення контрафакцій обиралися переважно саме французькі твори, розцінюємо як один із критеріїв суспільної затребуваності цих книг та вияв зацікавлення читачами французькою літературою.

5. Встановлено, що наповнення галицького читацького ринку французькими виданнями відбувалось завдяки діяльності відкритих у Львові філій варшавських книгарень Я.А. Позера (1773 р.) і М.Ґроля (1780 р.) та перших львівських книгарень (К.Б.Пфафа у 1785 р., Т.Піллєра у 1791 р. і К.Вільда у 1796 р.). В результаті дослідження книгарських каталогів другої половини XVIII ст. можемо констатувати, що в цей період відбувалось активне наповнення львівського книжкового ринку французькими книгами, які займали домінуюче місце серед привізної іноземної літератури (85-98%), а в каталогах польських видань частка французьких перекладних творів коливалася від 35% до 75%.

6. Важливим джерелом постачання французьких книг на вторинний книжковий ринок Галичини була приватна ініціатива колекціонерів. Дисертанткою вперше введено до наукового обігу факт придбання гр. М.Вєльгорським у 1771 р. приватної бібліотеки секретаря Французької Академії наук Ж.-Ж. Дортуса де Мерана та її подальшого функціонування у комунікаційному обігу Галичини. Проведений історико-книгознавчий аналіз її складу дає підстави констатувати цінність цієї тритисячної добірної наукової колекції та розцінювати як унікальне явище її побутування у галицькому книжковому обігу. Реконструйований фрагмент розпорошеної бібліотеки Дортуса де Мерана налічує 240 видань у 327 т., з яких 174 видання тепер зберігається у ЛННБУ, 65 видань виявлено у НБЛНУ і 1 - у бібліотеці Національного Закладу ім. Оссолінських у Вроцлаві. Здійснене маргінально-провенієнційне дослідження збереженого фрагмента колекції надає цінний різноплановий матеріал з історії культури книги Франції та України.

7. На основі виявлених французьких стародруків з галицькими провенієнціями другої половини XVIII ст. та аналізу бібліотечних інвентарів і каталогів цього періоду встановлено існування 160 приватних бібліотек, які містили французькі книги. Власники цих книгозбірень репрезентують різні соціальні шари освічених галичан: аристократично-шляхетське середовище (63%), представники освітньо-наукових кіл (7,5%), латинське, греко-католицьке і вірменське духівництво (разом 15,5%), державні урядники (4,4%), правники (3,8%), військові (3,1%), міщани (2,5%). Мотивація комплектування, кількість і тематичний профіль французької частки у складі бібліотек перебувають у прямій залежності від сфери життя і діяльності власника, зрідка відхиляючись від загального в певній групі стандарту.

Вивчення книжкових засобів 26 монастирських бібліотек дає підстави констатувати, що релігійні інституції неохоче приймали французьку книгу. На противагу значній частці французької продукції латинською мовою, яка активно комплектувалася ченцями головно у XVI-XVII ст., відсоток франкомовних видань у монастирських бібліотеках не сягав більше 9%, що пояснюється теологічно-філософським характером їх книгозбірень та консерватизмом у мовному питанні.

Результати дослідження рецепції французької книги доповнені вивченням виявлених безпосередніх доказів читання - у першу чергу, маргінальних записів на книгах, які надають унікальні відомості з історії побутування французьких творів, шляхів їх розповсюдження, про особливості смаків різних читацьких груп, про інтенсивність, якість та характер читання, про соціологію читача.

8. Динамічне зростання кількості надрукованих у Львові французьких творів в оригіналі та у перекладах, велике насичення французькою літературою книжкового ринку та книгозбірень Галичини відтворює посилений інтерес до Франції та її культури, що досяг в останній чверті XVIII ст. свого піку. Зацікавлення французькою літературою було віддзеркаленням смаків і вподобань, нових тенденцій і потреб галицького суспільства, які розвивались під впливом західних, і, в першу чергу французьких, філософсько-політичних ідей Просвітництва. Суспільний обіг французької книги сприяв активному прилученню до надбань європейської цивілізації та зростанню загальнокультурного рівня суспільства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Качур І. Доля однієї французької книгозбірні XVIII ст. (на основі збереженої в ЛНБ частини колекції Ж.-Ж. Дортуса де Мерана) / Ірина Качур // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника / НАН України, ЛНБ ім. В.Стефаника ; редкол. : М. М. Романюк (відп. ред.) [та ін.]. - Львів, 2002. - Вип. 9/10. - С. 410-429.

2. Качур І. Французька книга у Львові в другій половині XVIII ст. у світлі видавничих і книготорговельних каталогів / Ірина Качур // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника / НАН України, ЛНБ ім. В.Стефаника ; редкол. : М. М. Романюк (відп. ред.) [та ін.]. - Львів, 2003. - Вип. 11. - С. 3-24.

3. Качур І. Французька книга в репертуарі львівських видавців другої половини XVIII ст. / Ірина Качур // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника ; редкол. : М. М. Романюк (відп. ред.) [та ін.]. - Львів, 2004. - Вип. 12. - С. 34-62.

4. Качур І. Львівська друкарня Шліхтинів (1755-1785) : з неопублікованих матеріалів / Ірина Качур // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника ; редкол. : М.М.Романюк (відп. ред.) [та ін.]. - Львів, 2005. - Вип. 13. - С. 3-17.

5. Качур І. Стародруки з бібліотек сяноцького духовенства у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України / Ірина Качур // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника; редкол.: М. М. Романюк (відп. ред.) [та ін.]. - Львів, 2007. - Вип. 15. - С. 3-20.

6. Качур І. Маргінальні записи як джерело дослідження історії читацтва Західної України XVIII-XIX ст. / Ірина Качур // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника ; редкол. : М.М.Романюк (відп. ред.) [та ін.]. - Львів, 2008. - Вип. 1 (16). - С. 3-25.

7. Качур І. Маргінальні записи як джерело дослідження рецепції французької книги в Галичині у 2-ій пол. XVIII ст. / Ірина Качур // Бібліотечний вісник. - 2009. - № 3. - С. 30-34.

8. Качур І. Французька ренесансна книга у збірках XIX-XX ст. у Східній Галичині / Ірина Качур // Krakуw - Lwуw : ksi№їki, czasopisma, biblioteki XIX i XX wieku / pod red. J. Jarowieckiego. - Krakуw : wyd-wo nauk. WSP, 1999. - T. 4. - C. 71-73. - (Wyїsza Szkoіa Pedagogiczna im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie. Prace monograficzne ; № 258).

9. Качур І. Львівські книготоргові каталоги кінця XVIII - початку XIX ст. як джерело до книгознавчих досліджень / Ірина Качур // Krakуw - Lwуw : ksi№їki, czasopisma, biblioteki XIX i XX wieku / pod red. J. Jarowieckiego. - Krakуw : wyd-wo nauk. Akad. Pedagogicznej, 2001. - T. 5. - C. 49-58. - (Akademia Pedagogiczna im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie. Prace monograficzne ; № 317).