Наративні особливості поем Т. Шевченка

Застосування оповіді про сновидіння означає, що час, коли персонажеві приснився сон, є минулим щодо часу його донесення, тобто у творі вербалізований спогад про сновидіння. Механізм реалізації такої конструкції найзлагодженіше спрацьовує тоді, коли суб'єктом розповіді у творі виступатиме аукторіальний оповідач, а сновидіння як “чуже слово” (М. Бахтін) належатиме одному з персонажів, що від першої особи буде його доносити, тобто мова йде про сновидіння як метадієгетичний (вторинний) наратив. «Використовуючи для викладу побаченого уві сні оповідь від першої особи, автор має більші повноваження для того, щоб емоційніше й виразніше (з огляду на особливості мовлення персонажа) донести зміст ониричного сюжету» [11, с. 436].

У поемі «Кавказ» Тарас Шевченко застосував ліричний формат моделювання картини світу, яка змальовується через почуття, переживання, рефлексії та призму світосприймання ліричного героя. Спостерігаємо наявність різних суб'єктів висловлювання: автора і героя, «я» та «іншого». Ліричний наратив структурується як пряма форма висловлювання - від імені «я», від «ми», від «іншого ми» («Отам-то милостивії ми…»; «На те письменні ми…»); наявні непрямі, іронічні форми наративу, за допомогою яких суб'єкт мовлення подає себе як імперського «іншого» («Якби ви з нами подружили, / Багато дечого б навчились…»). Поліфонія голосів, діалогічні форми, імітація чужого мовлення, змінна внутрішня фокалізація ? усе це доводить наративну майстерність поеми й визначає неповторність жанрової специфіки.

Висновки

Твори Т. Шевченка і на сьогодні не тільки не втратили своєї актуальності, а навпаки ? з часом набули нового значення. «Треба з Шевченком говорити на рівних, з урахуванням нашого життєвого досвіду двох століть "без Шевченка" і з урахуванням поетичних практик двадцятого і початку двадцять першого століть, без яких ми вже не можемо нормально мислити» [17], ? пише Т. Гундорова. Г. Грабович та О. Забужко, наводячи різну аргументацію, твердять, що Шевченко створив «національно-консолідуючий авторський міф».

Рецепція постаті Т. Шевченка пов'язана як із образом автора, що уже для сучасників став набувати рис культу, так і з науковою спрямованістю і спроможністю шевченкознавства. Образи бунтаря, пророка, «мужика» у 20-х роках ХХ століття ненадовго змінилися академічними підходами, що відкрили у Т. Шевченку не обдарованого «самородка», а складну особистість (психоаналітичні студії) із подиву гідною поетикальною майстерністю. Однак уже з 30-х років радянське літературознавство модифікує народницький образ Кобзаря, фальсифікуючи його твори як «революційно-демократичні» й переважно реалістичні. Сучасне шевченкознавство відзначає багатоликість масок Т. Шевченка та відкритість його творчості для різних інтерпретаційних практик, зокрема й наративних студій.

Наратор як маска автора виявляється не тільки в образі старого мудрого народного співця ? Кобзаря, ? а й у провокативних «іграх» автора з читачем, що не дозволяють цілком ототожнити наратора із біографічною постаттю поета, але, з іншого боку, вносять виразні автобіографічні мотиви. Таке притягування ? відштовхування «масок» яскраво вивершується появою в російськомовних повістях альтернативного кобзаря Дармограя.

Більшість дослідників, а насамперед В. Смілянська, вказують на домінування ліричної стихії у Шевченковій творчості. Численні звертання до читача і персонажа у текстах поем засвідчують, крім наративної, комунікативну та подекуди режисерську функції наратора, який, зважаючи на «вершинність» композиції ліро-епічної поеми, скріплює своєю постійною присутністю ? концептуально й емоційно ? брак єдності дії. Суб'єктна організація поетичної творчості Т. Шевченка постає як жанротворча, стилетворча й композиційна модель. Ліро-епос Т. Шевченка не просто багатосуб'єктний ? він діалогічний і поліфонічний

Т. Шевченко використовує образ наратора, який супроводить своїх героїв, вияскравлюючи два плани: нарацію та історію. Відтак художній світ поем моделюється через паралелізм авторського й художнього світів, оцінок наратора і героїв. Поетика Шевченкового наративу здебільшого будується на авторському мовленні і персонажній фокалізації, тому можна констатувати не ідеологічне ототожнення, а наративне взаємопроникнення екстрадієгетичного або гетеродієгетичного наратората, з іншого боку, героя (героїні), що володіє баченням.

Наратор поем Т. Шевченка, зокрема «Катерини» й «Гайдамаків», ніби «вживається» у художній світ активною позицією і співпереживанням, його емоційна лірична присутність компенсує фрагментарність викладу, що в естетичній системі романтизму не є вадою. Більшість дослідників зауважують суголосність Шевченкових поем до «байронічної поеми» з її вільною композицією, коли твір підпорядковується драматизованим епізодам, події можуть довільно перериватися чи й обриватися, поступаючись численним ліричним відступам, що дають змогу осмислити попередній фрагмент і підготувати читача до наступного.

Композиція поеми «Сон» оригінальна. Крім алегоричності, сновидіння як метадієгетичний (вторинний) наратив робить художній світ надзвичайно динамічним, виправдовує будь-які переміщення і метаморфози. Напластування і злиття часів; наявність подвійного, потрійного хронотопу; паралелізм і контраст образів - завдяки введенню в поетику твору сновидіння такі операції легко стають можливими.

Поліфонія голосів, діалогічні форми, імітація чужого мовлення, змінна внутрішня фокалізація характерні для ліричної поеми «Кавказ». Тут наявні непрямі, іронічні форми наративу, за допомогою яких суб'єкт мовлення подає себе як імперського «іншого». Наративні моделі поем Т. Шевченка цікаві та оригінальні, насамперед через поєднання ліричного (експресія, І особа), епічного (репрезентація, ІІІ особа) й драматичного (апеляція до ІІ особи, діалогічність) мовлення.

Творчість Кобзаря лишається невичерпною і відкритою для подальших прочитань, зокрема і в аспекті наративному.

Використана література

1. Барабаш Ю. Просторінь Шевченкового слова / Юрій Барабаш. - К. : Темпора, 2011. - 540 с.

2. Бахтин М. М. Автор и герой в эстетической деятельности / М. М. Бахтин // Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. - М. : Искусство, 1979. - С. 7 - 180.

3. Білоус П. В. Віра Тараса Шевченка / П. В. Білоус. ? Житомир : ФОП «Євенок О. О.», 2014. ? 184 с.

4. Білоус П. В. Теорія літератури: навч. посіб. / П. В. Білоус. - К. : Академвидав, 2013. - 328 с.

5. Бовсунівська Т. В. Феномен українського романтизму / Т. В. Бовсунівська. - К. : КНУ імені Т. Г. Шевченка, 1998. - 392 с.

6. Бойко О. Основні ознаки романтизму та романтизм Т. Шевченка // Всесвітня література та культура. - 2006. - № 6. - С. 6-10.

7. Брайко О. Художні особливості поеми Тараса Шевченка «Сон» («У всякого своя доля») // Українська мова та література. - 1996. - № 15. ? С. 11?12.

8. Будний В. Хто говорить у літературному творі? / Василь Будний // Українське літературознавство. - 2003. - Вип. 66. - С. 117-127.

9. Ващук Ф. Шевченкознавчі праці: зб. статей / Федір Ващук; упоряд. і автор вст. слова Олександр Боронь. - К.: Агентство «Україна», 2011. - 304 с.

10. Верготі Л. Поема Т. Шевченка «Кавказ» - «гімн волі» // Українська література в школі. - 2006. - № 12. - С. 31-32.

11. Випасняк Н. Поема «Сон» Тараса Шевченка в контексті літератури романтизму: проблема функціональності сновидінь / Наталія Випасняк // Українська філологія: школи, постаті, проблеми : зб. наук. праць Міжнародної наук. конференції, присвяченої 150-річчю від дня заснування кафедри української словесності у Львівському університеті. - Львів, 1999. - Ч. 1. - С. 431?436.

12. Гірняк М. О. Поняття автора й авторської свідомості в контексті термінологічних проблем сучасного літературознавства / М. О. Гірняк // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2005. - Вип. 22. - С. 168-172.

13. Гнатюк М. Поема Т. Г. Шевченка «Гайдамаки» / М. Гнатюк. - К.: Держ. в-во художньої літератури, 1963. - 172 с.

14. Горбань А. Наративна перспектива в оповіданні В. Винниченка «Федько-халамидник» / А. Горбань // Винниченкознавчі зошити. - Вип. 4. - Ніжин, Вид-во НДУ ім. М. Гоголя, 2011. - С. 85-93.

15. Грабович Г. Шевченко, якого не знаємо / Г. Грабович // Сучасність. - 1992. - № 11. - С. 100-106.

16. Гриценко О. Духовний батько нації (Тарас Шевченко) / Олександр Гриценко // Герої та знаменитості в українській культурі / за ред. О. Гриценка. - К. : УЦКД, 1999. - С. 97-165.

17. Гундорова Т. Кобзар Дармограй і Шевченко в масці [Елекронний ресурс] / Тамара Гундорова // Українська правда. Історична правда. - 8.03.2014. - Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/03/8/141809/

18. Деркач Л. М. Наративні моделі у прозі Валер'яна Підмогильного : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.01.06 / Л. М. Деркач - К., 2008. - 17 с.

19. Дзюба І. М. Тарас Шевченко: Життя і творчість / І. М. Дзюба. - К. : Києво-Могилянська академія, 2008. ? 718 c.

20. Женетт Ж. Фигуры. В 2-х томах. Том 1-2 / Жерар Женетт. - М. : Изд.-во им. Сабашниковых, 1998. - 944 c.

21. Забужко О. Шевченків міф України: Спроба філософського аналізу / Оксана Забужко. - К. : Абрис, 1997. - 144 с.

22. Зеров М. Українське письменство ХІХ ст. Від Куліша до Винниченка: Лекції, нариси, статті / Микола Зеров. - Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 2007. - 568 с.

23. Ильин И. П. Наррататор / И. П. Ильин // Современное зарубежное литературоведение (страны Западной Европы и США): концепции, школы, термины : Энциклопедический справочник / ред.-сост. И. П. Ильин, Е. А. Цурганова. - М. : Интрада ? ИНИОН, 1999. - С. 55?58.

24. Ильин И. П. Нарративная типология / И. П. Ильин // Современное зарубежное литературоведение (страны Западной Европы и США): концепции, школы, термины : Энциклопедический справочник / ред.-сост. И. П. Ильин, Е. А. Цурганова. - М. : Интрада ? ИНИОН, 1999. - С. 58?68.

25. Ильин И. П. Нарратология / И. П. Ильин // Современное зарубежное литературоведение (страны Западной Европы и США): концепции, школы, термины : Энциклопедический справочник / ред.-сост. И. П. Ильин, Е. А. Цурганова. - М. : Интрада ? ИНИОН, 1999. - С. 68?72.

26. Ильин И. П. Нарратор / И. П. Ильин // Современное зарубежное литературоведение (страны Западной Европы и США): концепции, школы, термины : Энциклопедический справочник / ред.-сост. И. П. Ильин, Е. А. Цурганова. - М. : Интрада ? ИНИОН, 1999. - С. 72?74.

27. Ильин И. П. Фокализация / И. П. Ильин // Современное зарубежное литературоведение (страны Западной Европы и США): концепции, школы, термины : Энциклопедический справочник / ред.-сост. И. П. Ильин, Е. А. Цурганова. - М. : Интрада ? ИНИОН, 1999. - С. 147?150.

28. Ільчук Ю. Теорія автора і структурно-суб'єктний аналіз тексту / Ю. Ільчук // Наукові записки НаУКМА. - Т. 4. - Філологія. - К. : KM Academia, 1998. - С. 12-17.

29. Клочек Г. Поезія Тараса Шевченка: сучасна інтерпретація / Г. Клочек. - К. : Освіта, 1998. - 235 с.

30. Корман Б. О. Изучение текста художественного произведения / Б. О. Корман. - М. : Просвещение, 1972. - 112 с.

31. Коцюбинська М. Етюди про поетику Шевченка / М. Коцюбинська. - К. : Рад. письменник, 1990. - 271 с.

32. Літературознавчий словник-довідник / Р.Гром'як, Ю.Ковалів та ін. - ВЦ «Академія», 1997. - 752 с.

33. Мацевко-Бекерська Л. Типологія наратора: комунікативні аспекти художнього дискурсу / Л. Мацевко-Бекерська // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського : збірник наукових праць / за ред. В. Д. Будака, М. І. Майстренко. - Т. 4. Вип.8. Філологічні науки. - Миколаїв : МНУ ім. В. О. Сухомлинського, 2011. - С. 64-70.

34. Мацевко-Бекерська Л. Українська мала проза кінця ХІХ - початку ХХ століть у дзеркалі наратології : монографія / Лідія Мацевко-Бекерська. - Львів : Сплайн, 2008. - 408 с.

35. Ніколенко О. Байрон - Пушкін - Шевченко (типологія і трансформації байронічної поеми) / Ольга Ніколенко // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. ? 2012. ? Вип. 20. ? Ч. 2. ? С. 9-19.

36. Павличко С. Теорія літератури / Соломія Павличко. - К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. - 679 с.

37. Папуша І. Міжнародна наратологія: проблеми дефініції / Ігор Папуша // Studia methodologica. Вип. 19. - Тернопіль : Редакційно-видавничий відділ ТНПУ, 2007. ? С. 31?37.

38. Папуша І. Що таке наратологія? (огляд концепцій) / Ігор Папуша // Studia methodologica. Вип. 16. Наративні виміри літератури. - Тернопіль : Редакційно-видавничий відділ ТНПУ, 2005. - С. 29?46.

39. Пахаренко В. І. Тарас Шевченко / В. І. Пахаренко. ? К., 2007. -- 96 с.

40. Семків Р. Іронічна структура: типи іронії в художній літературі / Ростислав Семків. - К. : Вид. дім «КМ Академія», 2004. - 135 с.

41. Смаль-Стоцький С. Т. Шевченко. Інтерпретації / С. Смаль-Стоцький. -- Черкаси : Брама, 2003. ? 376 с.

42. Смілянська В. Композиція ліро-епічних творів Шевченка / Валентина Смілянська // Слово і Час. - 2008. - № 3. - С. 33-39.

43. Смілянська В. Л. Стиль поезії Шевченка (суб'єктна організація) / В. Л. Смілянська. - К. : Наукова думка, 1981. - 255 с.

44. Смілянська В.Л. «Святим огненним словом...» Тарас Шевченко: поетика / В. Л. Смілянська. - К. : Дніпро, 1990. - 290 с.

45. Смілянська В. Л. Шевченкознавчі розмисли: зб. наук. пр. / В. Л. Смілянська. - К. : Дніпро, 2005. - 491 с.

46. Стрюк Л. Автобіографічне «Я» у повістях Т. Шевченка / Л. Стрюк, В. Терещенко // Шевченкознавчі студії : збірник наукових праць. Випуск 16. - К., 2013. - С. 75?85.

47. Теми і мотиви поезії Тараса Шевченка / Ю. Барабаш, О. Боронь, І. Дзюба, В. Мовчанюк, Є. Нахлік. - К. : Наук. думка, 2008. - 376 с.

48. Ткачук М. Наративні моделі українського письменства / М. Ткачук. - Тернопіль : ТНПУ, Медобори, 2007. - 464 с.

49. Ткачук О. Наративна перспектива та дистанція в модерністичному дискурсі кінця ХІХ - початку ХХ століття / Олександр Ткачук // Слово і Час. - 2003. - № 11. - С. 17-24.

50. Ткачук О. Наративна стратегія малої прози Михайла Яцківа / Олександр Ткачук // Слово і Час. - 2003. - № 1. - С. 63-70.

51. Ткачук О. Романтичний наратив ліро-епічної поеми Т. Шевченка «Гайдамаки» / Олександр Ткачук // Шевченкознавчі студії : збірник наукових праць. Випуск 16. - К., 2013. - С. 85-95.

52. Ткачук О. М. Наратологічний словник / О. М. Ткачук. - Тернопіль : Астон, 2002. - 173 с.

53. Филипович П. Шевченкознавчі студії / П. Филипович. - Черкаси : Брама, 2002. ? 2019 с.

54. Франко І. «Наймичка» Т.Шевченка / Іван Франко // Франко І. Зібрання творів. У 50 т. Т. 29. - К. : Наук. думка, 1981. - С. 447 - 470.

55. Франко І. Причинки для оцінення поезій Тараса Шевченка / І. Франко // Шевченкознавчі студії / упоряд. М. Гнатюк. - Львів : Світ, 2005. - С. 45-56.

56. Фуко М. Що таке автор? / Мішель Фуко // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХст. / за ред. М. Зубрицької. - Львів : Літопис, 2002. - С. 598-613.

57. Чижевський Д. І. Історія української літератури. ? К. : ВЦ «Академія», 2008. ? 568 с.

58. Шевченко Т. Повне зібрання творів. У 12 т. Т. 1. Поезія 1837-1847. / Т. Шевченко; редкол.: М. Г. Жулинський та ін. - К. : Наукова думка, 2001. - 784 с.

59. Шевченко Т. Повне зібрання творів. У 12 т. Т. 2: Поезія 1847-1861. / Т. Шевченко; редкол.: М. Г. Жулинський та ін. - К. : Наукова думка, 2001. - 784 с.

60. Шмид В. Нарратология / В. Шмид. - М. : Языки славянской культуры, 2003. - 312 с.

Размещено на Allbest.ru