Щодо класифікації тропеїчних засобів у мовознавсті ще досі точиться дискусія. Проаналізувавши провідні лінгвістичні дослідження можемо зробити висновок, що образність мови виникає через явище полісемії. Багатозначні слова майстерно вжиті автором в залежності від контексту можуть мати різну семантику та стилістичну функцію.

Найпоширенішим тропом є епітет, що використовується для увиразнення мови художніх творів та надання тексту додаткової образності. Він образно означає предмет або дію, підкреслює характерну властивість певного явища чи поняття. Проаналізувавши праці відомих лінгвістів, визначаємо, що функція епітетів полягає в тому, що вони дають змогу показати предмет зображення з несподіваного боку, індивідуалізують якусь ознаку, викликають певне ставлення до зображуваного.

Дослідивши романи П. Куліша "Чорна рада" та І. Нечуя-Левицького "Гетьман Іван Виговський", ми виявили велику кількість епітетів з різним семантичним забарвленням. Одні з них виражають піднесеність настрою, позитивне ставлення автора до описуваного явища, предмета чи особи, інші навпаки - негативну оцінку, містять відтінок авторського осуду.

Семантичне навантаження різниться і від того в прямому чи переносному значенні вжито слово. Слова вжиті в переносному значенні, як правило, створюють додаткову образність.

Стилістична функція епітетів у досліджуваних творах полягає у зображенні описуваного предмета з нової, несподіваної сторони. Ці тропи викликають певне ставлення до зображуваного шляхом індивідуалізації якоїсь ознаки. В аналізованих романах ми виявили епітети виражені іменником-прикладкою, якісними та відносними прикметниками.

Серед досліджуваних текстів вирізняється портретними характеристиками стиль І. Нечуя-Левицького. Письменник створив у романі біля 22 яскравих портретів, яким властивий детальний опис статури, зросту, фізичної сили козака, кольору очей, волосся, вусів, форми обличчя, носа, рук, ніг тощо.

Показові для ідіостилю І. Нечуя-Левицького описові структури, в яких поєднуються епітети й порівняння, наприклад: Його баский кінь летів, мов птиця; Гарячий кінь полетів, ніби стріла; Коні, баскі та лихі, як змії, так і шугнули в одчинені ворота.

Ідіостиль П. Куліша найбільшою мірою стилізований щодо вибору епітетних словосполучень фольклорного та літописного типу. З метою стилізації використовується архаїчна лексика, синтаксичні структури з інверсійним порядком слів тощо.

У портретних описах відзначено активне використання словотвірних і синтаксичних форм на означення одного іменника: (козак) з широкими плечима, широкий у плечах, широкоплечий, плечистий. Показовими також є форми атрибутивних словосполучень на зразок: рівний станом, високий на зріст, тихий на вдачу, розумом високий гетьман, гарний з лиця, веселий на вдачу, м 'якої вдачі.

Семантично-текстовий аналіз епітетів дає підстави для розширення синонімічних рядів із прикметниками козацький, лицарський, запорозький, славний, а також для обґрунтування висновку про розвиток значення якісних прикметників у частотних національно конотованих епітетах козацький, запорозький, православний, гетьманський.

Таким чином, образність мови у романі П. Куліша "Чорна рада" та І. Нечуя-Левицького "Гетьман Іван Виговський" створюється шляхом використання тропеїчних засобів, найпоширенішими серед яких є епітети, які у більшості випадків виражені прикметниками, вижитими у переносному значенні. Такі образотворчі мовні одиниці увиразнюють тканину художнього твору шляхом виділення найяскравішої ознаки. Вони допомагають відображати навколишнє середовище через призму художнього авторського сприйняття, що й робить літературні твори справжніми перлинами в океані мистецтва.

Список використаних джерел

1. Академічний тлумачний словник української мови [електронний ресурс] - режим доступу: http://sum. in.ua.

2. Бандура О.М. Теорія літератури. Посібник для вчителів. - К.: Рад. школа, 1969. - 286 с.

3. Беценко Т.П. Епітет - елементарний універсальний мовно-образний засіб народнопоетичного тексту [Електронний ресурс] / Т.П. Беценко. - Режим доступу: http://library. sspu. sumy.ua/biblioteka/naukovi_vydannya_universytetu/filologichni_nauky/14. pdf#page=3.

4. Бибик С.П. Словник епітетів української мови / С.П. Бибик, С.Я. Єрмоленко, Л.О. Пустовіт. - К.: Довіра, 1998. - 431 с.

5. Бойко Н.І. Історична проза І. Нечуя-Левицького / Н.І. Бойко // Дискурс сучасної історичної романістики: поетика жанру: наук. студії. - К.: Київ. ун-т, 2000 - С.50-54.

6. Буда В.А. Лінгвостилістика історичного роману: Монографія [Текст] / В.А. Буда. - Харків: ТОВ “Видавництво “Аспект-Поліграф”, 2001. - 447 с.

7. Волкотруб Г.Й. Практична стилістика сучасної української мови: Використання морфологічних засобів мови: Навч. посіб / Г.Й. Волкотруб. - К.: ТОВ "ЛДЛ", 1998. - 302 с.

8. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. На материале французского языка / В.Г. Гак. - М.: Изд-во "Межд. отношения", 1977. - 264 с.

9. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / О. Галич. - К.: Либідь, 2001. - 488 с.

10. Ганич Д., Олійник І. Словник лінгвістичних термінів / Д. Ганич. - К.: Вища шк., 1985. - 360 с.

11. Дудик П.С. Стилістика української мови: посібник / П.С. Дудик. - К.: Видавничий центр "Академія", 2005. - 368 с.

12. Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова: Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / С.Я. Эрмоленко. - К.: Либідь, 2001. - 224 с.

13. Квятковский А. Поэтический словарь / А. Квятковський. - М.: Советская энциклопедия, 1966. - 376 с.

14. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови / А.П. Коваль. - К., Вища школа, 1978. - 348 с.

15. Красавіна В. Оцінка доби руїни через призму епітета (за романом П. Куліша "Чорна рада") / В. Красавына // Зб. наук. Праць факультету лінгвістики Гуманітарного національного університету, Київ, 2013, вип.7, С.97-101.

16. Куліш П. Чорна рада [електронний ресурс] - режим доступу: http://ukrlit.org/kulish_panteleimon_oleksandrovych/chorna_rada.

17. Кульбабська С., Текстотворча функція епітета в художньому тексті / С. Кульбабська // Вісник ХНУ. Вип.742. Серія: філологія., Харків, 2006. - С.256-265.

18. Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т.1. - К.: Академія, 2007. - 608 с.

19. Мастеровенко В. Епітет у романі П. Куліша "Чорна рада" / В. Мастеровенко // Культура слова. Вип.57-58.К., 2001. - С.16-21.

20. Мацько Л.І. Риторика: навч. посіб. / Л.І. Мацько, О.М. Мацько. - К.: Вища шк., 2006. - 311 с.

21. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови. - К.: Вища школа, 2003. - 462 с.

22. Нечуй-Левицький І. Гетьман Iван Виговський [електронний ресурс] - режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/books/printit. php? tid=902.

23. Онопрієнко Т.М. Епітет як первісний троп і системоутворюючий центр тропіки [Електронний ресурс] / Т.М. Онопрієнко. - РеРРежим доступу: http://eprints. zu.edu.ua/1055/2/01otmsct. pdf.

24. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підруч. для студ. Вуз / О.Д. Пономарів. - К.: Либідь, 1992. - 248 с.

25. Потебня А. Эстетика и поэтика / А. Потебня. - М.: Искусство, 1976. - 614 с.

26. Селиванова О. Сучасна лінгвістика. Термінологічна енциклопедія / О. Селіванова. - Полтава: Довкілля - К.: 2006. - 716 с.

27. Стилистический энциклопедический словарь русского языка / Под ред. М.Н. Кожиной. - М.: Флинта: Наука, 2003. - 696 с.

28. Тимофеев Л.И. Теория литературы. Основы науки о литературе / Л.И. Тимофеев. - М.: Учпедгиз, 1948. - 382 с.

29. Українська мова. Енциклопедія. - К., 2000. - 752 с.

30. Шимків Н. Особливості функціонування прикметникових епітетів у поетичній мові представників "празької школи" [Електронний ресурс] / Н. Шимків. - РеРРежим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64. exe? C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Mv_2010_11_41. pdf.

Размещено на Allbest.ru