Графічні елементи латиномовного акровірша як спосіб вторинної і додаткової семантизації тексту
Різновиди зорової поезії. Відстеження еволюції акровірша в літературно-історичному процесі. Виявлення типів та специфічних особливостей функціонування латиномовних акровіршів. З'ясування ролі конструктивної функції графічних елементів акровірша.
| Рубрика | Литература |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.04.2019 |
| Размер файла | 56,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Графічні елементи латиномовного акровірша як спосіб вторинної і додаткової семантизації тексту
Корольова Н.В.
Анотація
зоровий поезія акровірш літературний
У статті розглядається такий різновид зорової поезії та прийом мовної гри, як акровірш. Зокрема простежено його еволюцію в літературно-історичному процесі; виявлено типи та специфічні особливості функціонування латиномовних акровіршів, а також з'ясовано роль конструктивної функції графічних елементів акровірша.
Ключові слова: акровірш, мовна гра, зорова поезія, латинська мова.
Аннотация
В статье исследуется такой вид визуальной поэзии и приём языковой игры, как акростих. В частности рассматривается его эволюция в литературно-историческом процессе; выявляются типы и специфические особенности функционирования латиноязычных акростихов, а также раскрывается роль конструктивной функции графических элементов акростиха.
Ключевые слова: акростих, языковая игра, визуальная поэзия, латинский язык.
Annotation
The article observes an acrostic as one of the kind of visual poetry and reception of language games. In particular deals the acrostic's evolution of the literary-historical process; identifies the types and specific features of the functioning of Latin acrostics, and also reveals the role of constructive function of the graphical elements of the acrostic.
Key words: acrostic, language game, visual poetry, Latin.
Виклад основного матеріалу
У сучасній лінгвістиці помітно активізувався інтерес до естетичної функції мови, покликаної відобразити творчу потенцію, яка реалізується значною мірою завдяки мовній грі. Створюючи текст зі стандартного набору літер, автори часто застосовують додаткові прийоми для оптичного виділення окремих його компонентів. Одним із таких прийомів є акровірш, який став об'єктом дослідження в запропонованій статті. Предметом дослідження є графічні елементи латиномовного акровірша як спосіб вторинної і додаткової семантизації тексту.
Метою статті є встановлення типологічних особливостей окремих видів візуальної поезії, зокрема латиномовного акровірша. Для досягнення поставленої мети вирішуються наступні завдання: - простежити еволюцію акровірша у літературно-історичному процесі; - охарактеризувати акровірш як один із прийомів мовної гри, зокрема виявити його типи та специфічні особливості функціонування; - здійснити аналіз малодоступних і невідомих широкому загалу віршів; - з'ясувати роль конструктивної функції графічних елементів акровірша.
На сьогодні накопичено значний досвід у галузі вивчення акровіршів, зокрема їх властивостей і характеристик (С. Аверинцев, С. Бірюков, Т. Бонч-Осмоловська, М. Гаспаров, В. Жибуль, В. Маслюк, А. Мойсієнко, Т. Назаренко, М. Сорока, І. Чудасов, S. Bergler, A. Ceresko, D. Freedman, K. Krumbacher, H. Leclercq, P. Munch, W. Soll, W. Veder, W. Weyh, E. Vogt, K. Мтсоакрд та інші). Водночас переважна більшість вітчизняних дослідників не приділяли достатньої уваги комплексному вивченню акровіршів у класичних мовах, надаючи перевагу матеріалу сучасних мов. Отже, необхідністю появи грунтовного спеціального дослідження, присвяченого акровіршу як одному із прийомів мовної гри на матеріалі класичних мов, зокрема латинської, зумовлена актуальність запропонованої розвідки. Безперечною, на наш погляд, є наукова новизна представленої статті, в якій проаналізовано рідкісній фактичний матеріал, репрезентований малодоступними та невідомими широкому загалу латиномовними текстами.
Акровірш (грецьк. акрод - крайній, верхній та лат. versus,us m - вірш) або акростих (грецьк. р акроотіхід, г5од від акрод - крайній, верхній та о охіхо(і)д - вірш, рядок) - вірш, у якому перші літери рядків або виділені в рядках літери утворюють слово, ім' я чи навіть фразу. Акровірш характеризується наявністю декількох рівнів, синтезом текстового та зорового компонентів, які одночасно виконують семантичну та естетичну функції, доповнюючи один одного. У акровіршах текст набуває можливості бути інтерпретованим не лише лінійно, але й по вертикалі, діагоналі чи у вигляді певної фігури з вибраних літер. Новоутворене слово (фраза) може бути як самостійною лексемою, не пов' язаною змістом із самим віршем, так і слугувати важливим доповненням до основного змісту. Цей різновид мовної гри, разом із анаграмою, криптограмою, метаграмою та ін., розвинувся з магічних та сакральних текстів, виконуючи спочатку функцію шифру. У текстах Старого Заповіту знаходимо написані у формі акровіршів псалми (9, 24, 33, 36, 110, 111, 118, 144), Гімн доброчесній дружині (Притчі 31. 10-31), а також Плач Єремії, що практично повністю написаний у вигляді акровірша [докладніше див.: 19; 21; 27; 28; 31; 32; 34; 35; 36].
Винахідником акровірша вважається учень Піфагора, давньогрецький письменник, філософ і драматург Епіхарм із Сиракуз (540-450 рр. до н.е.). За свідченнями Діогена Лаертського (VIII 78), літературна спадщина Епіхарма складалася із записок, створених у формі акровіршів, що засвідчували авторство власних творів [23]. Так само чинив і римський поет Квінт Енній, про що збереглися відомості у Цицерона (De Divinatione 2.111): Adhibuit etiam latebram obscuritatis, ut iidem versus alias in aliam rem posse accommodari viderentur. Non esse autem illud carmen furentis cum ipsum polma declarat (est enim magis artis et diligentiae quam incitationis et motus), tum vero ea, quae акрооіг/ід dicitur, cum deinceps ex primis versus litteris aliquid conectitur, ut in quibusdam Ennianis: "Q. ENNIUS FECIT" [22]. Далі Цицерон говорить про одні з найдавніших акровіршів, збережених у оракулах Сивілл (De Divinatione 2.112): Atque in Sibyllinis ex primo versu cuiusque sententiae primis litteris illius sententiae carmen omne praetexitur [22]. Наприклад, у книзі VIII рядки 217-250 утворюють фразу IHEOYE XPEIETOE 0EOY YIOE ШТНР ETAYPOE (Ісус Христос, Божий Син, Спаситель; Хрест):
ISpwosi SsxOrnv, Kpiosrng o^psiov от' sorai.
H^si S' oupavoOsv /3aoiXsvg aiwoiv о psXXrnv,
Lapia naprnv naoav Kpivai кал Koopov anavra.
Opovrai Ss Osov psponsg moroi Kai amoroi Ypiorov psra rrnv ayirnv sm rsppa xpovoio.
LapKO(poprnv S' avSpwv puxag sm p^pan Kpivsi,
Xspoog orav nors Koopog oXog Kai aiavOa ysvprai.
Pipouoiv S' siSrnXa pporoi Kai nXovrov anavra.
Eiiavosi Ss ro nup ypv oupavov nSs OaXaooav Ixvsvov, p^^si is nvXag sipia^g AiSao.
LapUg rors naoa vsipwv sg sXsuOspiov (paog q&i Twv ayiwv avopoug Ss ro nup aiwoiv sXsy^si.
Onnooa rig npa^ag sXaOsv, rors navra Xakposi Lr^Osa yap Zoposvra Osog (pmor^poiv avoi^si.
Oppvog S' sk navrwv sorai Kai ppuypog oSovimv.
EiXsipsi osXag tfsXiou doxprnv rs xopsiai.
Oupavov siXi^si pijvtfg Ss rs (psyyog oXsirai.
Ypwosi Ss (papayyag, oXsi S' upwpara ftovvmv,
Ypog S' ouksti Xuypov sv avOpwnoioi (pavsirai. loa S' opn nsSioig sorai Kai naoa OaXaooa Ouksti nXouv s^si. уц yap (ppvxOsioa ror' sorai Luv ntfyaig, noxapoi rs KaxXdCfOvrsg Xsipouoiv.
LaXmy^S' ovpavdOsv (prnvpv noXvOppvov acpi^osi Qpvouoa pvoog psXswv Kai mjpara Koopou.
Taprapsov Ss xaog Ssi^si rors yaia xavovoa.
H^ouoiv S' sm e^pa Osov paoiXijog anavrsg.
Psvosi S' oupavoOsv norapog nupog nSs Ossiou.
L^pa Ss roi rors naoi pporoig, otppnyig smo^pog To dpXov sv moroig, ro Kspag ro noOovpsvov sorai,
AvSpwv suospswv Zwp, npooioppa Ss Koopou,
YSaoi (prnriZov iX^rovg sv SwSsia ntfyaig*
Pa/3Sog noipaivouoa oiStfpsitf ys Kpar^osi.
Ovrog o vuv npoypatpsig sv aKpoouxioig Osog npwv Lrnri]p aOavarogpaoiXsvg, o naOwv svsx' npwv [18, 230, 232].
У свою чергу початкові літери фрази IHeOYe XPEIETOE 0EOY YIOE EQTHP містять особливий шифр для посвячених: утворене з них слово ЇХ0Й? (риба) було символом Ісуса Христа у перших християн. Паралельний переклад поданого вище вірша латинською мовою також зберігає принцип акровірша: JESUS CHRISTUS DEI FILIUS SALUS IN CRUCE
Judicii signum, tellus sudore madescet,
Eque polo rex adveniet per saecla futurus,
Scilicet ut carnem praesens, ut judicet orbem Unde Deum cernent incredulus atque fidelis Sublimem, sanctis medium, jam fine sub ipso,
Corporeorum animis hominum jura ultima dantem,
Horrebit quum terra situ et vepris aspera fiet.
Rejicient simulacra viri gazasque profanas.
Incendet terras ignis pontumque polumque,
Subtus iter rimatus, et Orci claustra recludet.
Tum caro sanctorum se libera tollet ad auras:
Ultor in aeternum sontes tunc arguet ignis,
Si quid in occulto culpae latet, omne revelans Delictum, et tenebras animorum luce resolvens.
Ergo onmes flebunt nequicquam, et dentibus omnes Infrendent. Sol deficiet; nec luma, nec ullae Fulgebunt stellae, atque ingens replicabitur aether.
Imas attollet valles; juga deprimet alta:
Linquet enim celsi nihil, aequabitque supremis Infima. Navigiis non pandent aequora mollem Ulla viam. Tellus uretur fulmine: fontes Siccati, crepitantque vadis areutibus amnes.
Sed tuba de caelo longum et lugubrem ululatum Afferet, insanis omen lugubre dolorum.
Lurida tum ruptis patefient Tartara terris:
Una omnes magno stabunt sub judice reges:
Sulfuris atque ignis ruet alto ex aethere torrens.
Insigne et cunctis aderit mirabile visu Nullo sat cultu fidis venerabile lignum,
Cornu almum, quod vita piis, offensio mundo est,
Respergens sanctos duodeno fonte, regensque Unius imperio populos, ceu ferrea virga.
Carminis hic nostri est quem prima notant elementa,
Et quipro nobis cecidit rex atque redemptor... [18, 231, 233].
У Оракулах Сивілл є відомості про походження імені Адам, яке є нічим іншим, як тетраграмою з перших літер назв чотирьох частин світу: AvaxoXp - схід, Ашід - захід, Арктод - північ, MєonpPр^a - південь [18, 76]. Можна побачити акровірш і в «Енеїді» Вергілія - перші літери чотирьох рядків опису відкриття Брами війни утворюють слово Марс (7. 601-604):
Mos erat Hesperio in Latio, quem protinus urbes A lbanae coluere sacrum, nunc maxima rerum Roma colit, cum prima movent in proelia Martem,
Sive Getis inferre manu lacrimabile bellum... [38].
Акровірш був популярним не лише в античні часи, але й в добу Середньовіччя та Відродження, де вважався особливо вишуканим прийомом оптичної організації тексту. Так, Коммодіан (бл. Ill ст. н.е.), один із перших християнських латинських поетів, укладає Instructiones per literas versuum primas seu versibus у двох книгах, повністю написаний у вигляді акровіршів:
Saturnusque senex si deus, deus quando senescit?
Aut si deus erat, cur natos ille vorabat Terroribus actus? Sed quia deus non erat ille,
Uiscera natorum rabie monstruosa sumebat Rex fuit in terris, in monte natus Olympo,
Nec erat divinus, se deum esse dicebat.
Uenit inops animi, lapidem pro filio sorpsit:
Sic deus evasit; dicitur modo Iuppiter ille [25, 3].
У другій книзі порадника Коммодіана останній вірш під назвою NOMEN GAZAEI є зворотним акровіршем, який вказує на авторство: COMMODIANUS MENDICUS CHRISTI
Incolae caelorum futuri cum Deo Christo Tenente principium, vidente cuncta de caelo;
Simplicitas, bonitas habitet in corpore vestro.
Irasci nolite sine causa fratri devoto,
Recipietis enim quidquid feceritis ab illo.
Hoc placuit Christo resurgere mortuos imo Cum suis corporibus, et quos ignis ussit in aeuo.
Sex milibus annis completis mundo finito.
Uertitur interea caelum tenore mutato:
Comburuntur enim impii tunc igne divino,
Ira Dei summi ardet creatura gemendo.
Dignitosi tamen et generati praeclaro Nobilesque viri sub Antichristo devicto Ex praecepto Dei rursum viventes in aevo,
Mille quidem annis ut serviant sanctis et Alto Sub iugo servili, ut portent victualia collo,
Ut iterum autem iudicentur regno finito.
Nullificantes Deum completo millesimo anno A b igne peribunt cum montibus ipsi loquendo.
In bustis et tumulis omnis caro redditur acto:
Demergunt in inferno, trabunt poenam in aevo.
Ostenduntur illis et legunt gesta de caelo:
Memoria prisca debito et merita digno,
Merces in perpetuo secundum facta tyranno.
Omnianon possumcomprehendere parvo libello.
Curiositas docti inveniet nomen in isto [25, 52-53].
Акровіші активно використовували у своїй творчості автори IV ст.: Мефодій Олімпійський (Патарський) («Бенкет 10 дів» містить алфавітний акровірш з 24 літер грецького алфавиту), Григорій Богослов (Carmina moralia, наприклад «Пісня Христу після мовчання у Великдень»), Святий Аврелій Августин («Псалм проти донатистів» має на початку алфавітний акровірш), Публій Порфирій Оптатіан (Carmina з численними versus intexti), Авзоній Децим, Іоан Дамаскін, Роман Солодкоспівець та інші [див. докладніше 20; 24; 29; 30; 37; 39; 40; 41].
У VII ст. латинський поет англосаксонського походження Альдхельм (639-709 рр.) пише книгу зі ста загадок гекзаметром, а передмовою до них обирає акровірш, початкові і кінцеві літери якого складаються у фразу: ALDHELMUS CECINIT MILLENIS VERSIBUS ODAS (У тисячу рядків склав твір Альдхельм):
Arbiter, aethereo ingiter qui regmine sceptrA Lucifluumque simul caeli regale tribunaL Disponis moderans aeternis legibus illuD,
(Horrida nam multans torsisti membra BehemotH,
Ex alta quondam rueret dum luridus arcE),
Limpida dictanti metrorum carmine praesuL Munera nunc largire, rudis quo pandere reruM Versibus enigmata queam clandistina fatV:
Sic, Deus, indignis tua gratis done rependiS.
Castalidas nimphas non clamo cantibus istuC Examen neque spargebat mihi nectar in orE Cynthi sic numquam perlustro cacumina, sed neC In Parnasso procubui nec somnia vidl.
Nam mihi versificum poterit Deus addere carmeN Inspirans stolidae pie gratis munera mentI;
Tangit si mentem, mox laudem corda rependunT.
Metrica nam Moysen declarant carmine vateM Iamdudum cecinisse prisci vexilla tropeI Late per populos illustria, qua nitidus SoL Lustrat ab oceani iam tollens gurgite cephaL Et psalmista canens metrorum cantica vocE Natum diving promit generamine numeN In caelis prius exortum, quam Lucifer orbI Splendida formatis fudisset lumina saecliS.
Verum si fuerint bene hzec enigmata versV Explosis penitus nzevis et rusticitatE Ritu dactilico recte decursa nec erroR Seduxit vane specie molimina mentiS,
Incipiam potiora, sui Deus arida servI,
Belligero quondam qui vires tradidit loB,
Viscera perpetui si roris repleat haustV.
Siccis nam laticum duxisti cautibus amneS Olim, cum cuneus transgresso marmore rubrO Desertum penetrat, cecinit quod carmine DaviD.
Arce poll, genitor, serves qui sEecula cunctA,
Solvere iam scelerum noxas dignare nefandaS [20, 308].
Традиційно дослідники [3; 4; 7; 9; 16] виділяють такі типи акровіршів: класичний рядковий акровірш, у якому зашифроване слово утворюється з перших літер кожного рядка, починаючи згори вниз. Якщо ж послідовність літер має напрямок знизу вгору, такий вірш називається дзеркальним або оберненим. У діагональних акровіршах слово утворюють букви, прочитані по діагоналі. Вірші, автором яких вважається Прісціан, містять назви комедій Плавта:
* Amore captus Alcumenae Juppiter,
Mutavit sese in ejus formam conjugis,
Pro patria Amphitruo dum cernit cum hostibus.
Habitu Mercurius ei subservit Sosiae.
Is advenienteis servum ac Dominum frustra habet.
Turbas uxori ciet Amphitruo: atque invicem Raptant pro moechis. Blepharo captus arbiter,
Uter sit, non quit, Amphitruo, decernere.
Omnem rem noscunt: geminos Alcmena enititur [17, 40].
• Concervam uxorem conservi duo expetunt,
Alium senex adlegat, alium filius.
Sors adjuvat senem; verum decipitur dolis.
Ita ei subjicitur pro puella servulus Nequam, qui dominum mulcat atque villicum.
Adolescens ducit civem Casinam cognitam [17, 40].
Виділяють також словесні акровірші, у яких початкові букви кожного слова у рядку утворюють ім'я (слово, назву, фразу):
• Eximius Vivit Caeli Нас Albedine Rector,
Inclusum Sacro Tegmine Iugis Ama (EUCHARISTIA) [7, 273].
• Magni parentis Amor Reserans Indultibus Astra Matri Archangelicum Reddere Iussit Ave (MARIA) [7, 274].
• Res Inamaeua Caret Affectu Laeta Decorem
Omnimodo Aspirat Bellula Habe Ergo Rata (RICALDO ABHER) [17, 48].
• Mens Astuta, Capax Legum, Orando Valuisset
Praeclare Omnigenis Populis Obtendere Nubem (MACLOU POPON) [17, 48]. Своєрідним різновидом акровірша є буквенний акровірш, абецедарій, у якому перші літери кожного рядка утворюють алфавітну послідовність, починаючи з а (класичний, прямий абецедарій), або ж з я (зворотний):
• Amico ne maledixeris.
Beneficii accepti memento.
Citius ad infortunatos, quam fortunatos amicos, proficiscere.
Depositum reddito. Dominare uxori.
Elige ea quorum non possis poenitere.
Fieri quae non possunt, cave concupiscas.
Gloriam sectare.
Haeresin fuge.
Iuste judicato.
Legibus pareto.
Moribus probatus esto.
Nosce te ipsum.
Oderis calumnias.
Principem honora.
Quod oderis alteri ne feceris.
Res amici dilige ac perinde serva ut tuas.
Sapientia utere.
Temperantiam exerce.
Virtutem laudato, et sustineto [17, 35].
• Aulae eadem est omnino fides quae mobilis aurae.
Blanditur sed post mordet ut scorpius aula.
Consiliis raro melioribus utitur aula.
Dissimulet, regnare diu qui poscit in aula.
Exulat integritas, probitas et candor ab aula.
Ferre moras, iram froenare, docemur in aula.
Grande decus videre bonos censetur in aula.
...Подобные документы
Розвиток української літератури в 17–18 столітті. Короткий нарис історії дослідження вітчизняних латиномовних курсів теорії поетичного та ораторського мистецтва. Поняття поезії в українських латиномовних поетиках. "Поетика" М. Довгалевського.
курсовая работа [42,6 K], добавлен 19.09.2010Підсилення режисером Кирилом Кашликовим ролі Джульєтти порівняно з трагедією Шекспіра. Невербальні елементи у виставі. Причини скорочення обсягу тексту в спектаклі. Характеристика побудови вистави, вирізаних та вставлених фрагментів та гри акторів.
творческая работа [17,7 K], добавлен 26.03.2015Соціально-комунікативні функції тексту за Ю. Лотманом, їх прояв у вірші М. Зерова "Навсікая". Особливості сегментації та стильових норм, які використовує в поезії автор. Наявність ліричного оптимізму, міфологізація тексту як основа пам'яті культури.
реферат [12,3 K], добавлен 04.02.2012Характеристика структурних та семантичних особливостей інтертекстуальності в романі Б. Вербера "Імперія янголів". Огляд проблеми дослідження прецедентного тексту в авторському тексті. Інтертекстуальні елементи, зв'язки та їх функції в творах письменника.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 08.06.2014Інтертекст й інтертекстуальні елементи зв’язку. Теоретичні аспекти дослідження проблеми інтертекстуальності. Інтертекстуальність, її функції у художньому тексті. Теорія прецедентного тексту. Інтертекстуальність та її функції у трагедії Шекспіра "Гамлет".
курсовая работа [94,7 K], добавлен 30.03.2016Аналіз мотивів творчості В. Стуса, його зв’язку із світовою культурою, розкриття філософських глибин та художніх особливостей. Огляд екзистенційної проблематики збірок "Зимові дерева" і "Веселий цвинтар". Огляд еволюції творчого мислення в ліриці поета.
курсовая работа [44,5 K], добавлен 05.09.2011Специфіка поетичної мови. Розвиток британського силабо-тонічного віршування. Характеристика поезії британських письменників. Форми і семантика рими у віршах сучасних британських поетів. Концептуальна образність сучасної британської поезії XX - XXI ст.
дипломная работа [73,7 K], добавлен 07.04.2014Становлення поезії вільного вірша. Поети-новатори Іраку. Роль Назік аль-Малаіки у становленні жанру. Переклади західної поезії та її вплив на творчість поетеси. Аналіз художніх особливостей та головних мотивів її віршів в світлі традицій арабської поезії.
курсовая работа [47,1 K], добавлен 07.02.2011Ознаки постмодернізму як літературного напряму. Особливості творчого методу Патріка Зюскінда. Інтертекстуальність як спосіб організації тексту у постмодерністському романі письменника "Парфюмер". Елементи авторського стилю та основні сюжетні лінії твору.
курсовая работа [56,6 K], добавлен 09.05.2015Дослідження походження сучасного анекдоту. Характеристика змін в типології анекдоту, що відбуваються у зв'язку зі зміною суспільно-політичних і соціальних реалій суспільства. З'ясування особливостей функціонування анекдоту серед населення села Йосипівка.
научная работа [36,8 K], добавлен 05.03.2015Поетична творчість Миколи Степановича Гумільова. "Срібна доба" російської поезії. Літературно-критичні позиції М. Гумільова та його сучасників В. Брюсова, В. Іванова, А. Бєлого. Аналіз творчості М. Гумільова відносно пушкінських образів та мотивів.
курсовая работа [46,8 K], добавлен 11.01.2012Витоки оригінальної манери віршування В. Барки. Індивідуально-авторська номінація поета як визначна риса творчості. Особливості тропіки В. Барки, словотворча практика. Знаки присутності добра і зла в поезії Василя. Символічність образів збірки "Океан".
курсовая работа [37,3 K], добавлен 08.05.2014Образність, образний лад та емоційність поезії. Представники сучасної поезії. Тенденції, характерні для словесної творчості нинішньої доби. Засоби вираження змісту способом нового поетичного мовлення, спрямованого не до кожного, а до елітарного читача.
презентация [334,7 K], добавлен 18.01.2014Києво-Печерський патерик в історико-літературних працях. Розвиток агіографії та дослідження художніх особливостей житій печерських подвижників: часопросторові характеристики та структурування тексту. Біографія святого як засіб структурування тексту.
дипломная работа [144,8 K], добавлен 11.12.2012Характеристика напрямків символізму і причин його виникнення. Символічні засади в українській літературі. Вивчення ознак символізму в поезії Тичини і визначення їх у контексті його творчості. Особливості поезії Тичини в контексті світового розвитку.
реферат [82,9 K], добавлен 26.12.2010Розвиток української поезії в останній третині XX ст. Мотиви і образи в жіночій поезії. Жанрова специфіка поетичного доробку Ганни Чубач. Засоби художньої виразності (поетика, тропіка, колористика). Специфіка художнього світобачення в поезії Ганни Чубач.
магистерская работа [105,2 K], добавлен 19.02.2011Характеристика літературно-історичного підґрунтя Шекспірівської комедійної творчості. Особливості англійської класики у сучасному літературно-критичному дискурсі. Аналіз доробків канадського міфокритика Нортропа Фрая, як дослідника комедій Шекспіра.
реферат [22,8 K], добавлен 11.02.2010Дослідження сутності цитації чужого тексту - одного із засобів зображення реального світу, ситуації й одночасно способу осягання її глибини. Особливості цитування документів, читача, Г. Вінського у творі Л.Н. Большакова "Повернення Григорія Вінського".
реферат [24,6 K], добавлен 20.09.2010Основне визначення та причини використання псевдонімів, механізми творення. Загальні пріоритети української літературно-мистецької псевдонімії XX століття. Засоби псевдонімної номінації. Сучасне розуміння поняття "псевдонім". Псевдоніми діячів культури.
курсовая работа [47,3 K], добавлен 21.02.2014Творчість Й. Бродського як складне поєднання традицій класики, здобутків модерністської поезії "Срібної доби" та постмодерністських тенденцій. Особливості художнього мислення Бродського, що зумовлюють руйнацію звичного тематичного ладу поетичного тексту.
реферат [41,0 K], добавлен 24.05.2016
