Главная Коллекция "Revolution" Литература Проблеми сучасності крізь призму літературної інтерпретації: література про літературу

Проблеми сучасності крізь призму літературної інтерпретації: література про літературу

Інтерпретація рецепції сучасного літературного процесу в Україні у творах сучасних українських письменників на прикладі прозового роману "Записки українського самашедшего" Ліни Костенко та книги есеїв Юрія Андруховича "Тут похований Фантомас".

Рубрика Литература
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.03.2020
Размер файла 58,6 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

З вище процитованого можемо зробити висновок: суспільство, у якому нехтують книгою й письменниками, ризикує втратити право й на належну освіту, можливість якісного співмешкання та й, зрештою, власну незалежність, адже людьми, у яких відсутні моральні, культурні, етичні цінності, набагато легше керувати, бо вони своєю бездуховністю й бездіяльністю вже прирекли себе на рабство.

Ігор Котик у своїй рецензії “Записки...” Ліни Костенко у двох ракурсах: суспільно-політичному та літературно-критичному (8) “звинувачує” головного героя роману (“з-голосом-Ліни-Костенко”) у негативному, зневажливому ставленні до сучасної української літератури: “І тут, власне, проситься слово про згадану літературну дискусію й естетичні смаки, про які буцімто не сперечаються. Незважаючи на те, що книжок наш оповідач (любитель Петрарки!) майже не читає, йому дуже свербить поставити діагноз усій сучасній літературі. Ось як він її називає: “сміття", “шизофренічнапродукція", “блювотналітература" (с. 106), “заслиненематюками плюгавство" (с. 153). З погляду програміста-з-голосом-Ліни-Костенко, літератури тепер в Україні нема, тож жодних прізвищ вона (він) не згадує....Іцілком можливо, що майбутні українські читачі ставитимуться до книжки Ліни Костенко так, як ставиться її герой до сучасної літератури. Тут не йдеться про якусь помсту - мова про те, що можуть бути проблеми зі сприйманням шістдесятницької високопарно-поетичноїриторики, публіцистичних тирад, моралізаторства й необов'язкового подієвого баласту”.

Проаналізуємо, наскільки правомірним є таке “звинувачення”. Під час презентації роману в Харкові в 1911 році Ліна Костенко в переповненій слухачами залі театру зауважила: “Говорять, що українська література нікому не потрібна, що молодь не читає, але ж тираж роману і кількість слухачів у залах доводять, що зовсім ні - якщо якісно, то читають і без епатажу”.

На питання “Що таке сучасний літературний процес?” Ліна Костенко відповіла: “Кожен, що хоче, те й лопоче”: “Не в річці Геракліта... еліта укрсучліта тонула в матюках”. Зі щирою симпатією Ліна Василівна говорить про Сергія Жадана та Юрія Андруховича, вважаючи їх справді талановитими. Не подобається Лесь Подерв'янський через перенасичення його текстів нецензурною лексикою: “Наша література перейняла “воровскую фєню”... А чому?...Це не сміливість - жлобське суспільство! ”

Однією з найважливіших причин нелюбові до української літератури чимало людей уважають шкільну програму. На цю репліку слухацької аудиторії письменниця відповіла, як завжди, лаконічно й вичерпно: “Говорять, що діти в школі не люблять української літератури, - читати її треба по-людськи - от і полюблять”. Отже, любов до літератури, на думку письменниці, насамперед починається зі шкільного вчителя.

Звернемося безпосередньо до тексту роману (який можемо назвати літописом проблем сучасного суспільства, й не тільки українського), екстраполюючи свою увагу на питаннях літератури, висвітлених у ньому.

Справді, зустрічаємо досить категоричні висловлення-характеристики сучасного літературного процесу, зокрема:

“Шизоїдний сель свідомості заливає суспільство. Слово знецінилось. Мова втрачає пульс. Виникають якісь культи й культики. Речники порожнечі приколюються в епатаж. Увійшли в моду ялові молодички, що описують секс. Шибздики й симулякри викаблучуються в цинізмі. Той убрався в пір 'я, рекламує презервативи. Той просторікує про оральний секс, той заповзявся писати виключно матом. А всі разом хочуть насюсяти на великих, витерти ноги об попередників, проголосивши у тональності язикатої Хвеськи: “Літератури у нас нема”.

А якщо у вас нема літератури, і нема культури, і нема історії, - то чого ж я тут мучуся, ідіть ви під три чорти! ” (Костенко, 2011, с. 105).

“Тутешній постмодернізм - це капітуляція... Все post і post....Двадцять років мали до диспозиції, творили нову літературу, і що ж?... Підхопили постмодернізм, як вітрянку, розчухали до крові, ну, і яке ж тепер обличчя літератури? ” (Костенко, 2011, с. 106).

“...А що, читати теперішніх пофіґістів? Ту письмачку, приміром, що назвала свою матір фриґідною, а мужчин своєї нації... Гидую повторити, як вона назвала мужчин своєї нації. Чи тих биндюжників слова, що допінґують свою нездарність цинізмом? Чи тих потасканих німфеток, що все вивертають свій “тілесний низ"? ” (Костенко, 2011, с. 115).

Конкретних імен нема, проте читач, ознайомлений з творами сучасних письменників, добре розуміє, про кого йдеться, зокрема й перифраз про Оксану Забужко з її сканадальним романом “Польові дослідження з українського сексу”.

Проблема сучасної літератури не лише у виборі низькопробної тематики й матерній мові, розрахованій на посереднього читача, а й у відсутності висококваліфікованої критики й особистої авторської цензури:

“Сьогодні День свободи преси..Свобода справді є. Пиши що хочеш. В тюрму не посадять, у психушку не запроторять. Але можуть убити.

Цензури немає. Натомість є її єзуїтський різновид - темники. Тобто інструкції зверху, списки рекомендованих тем. Щось навіть гірше, ніж заборона. Інтоксикація слова, внутрішньовенне вливання брехні.

А от кому тепер направду свобода - то це бульварній пресі і жовтій. Тиражі великі, поліграфія супер. [...] Культивується порно, приблатняк, матерщина. У нас тепер така свобода, наче сміттєпровід прорвало. Свобода хамства, свобода невігластва, свобода ненависті до України. Все, що є ницого й зловорожого, вигрівається під сонцем нашої демократії. Україною правлять люди, які її не люблять і яка їм чужа” (Костенко, 2011, с. 129-130); “Краще б такої України взагалі не було. Мріяли б про неї, боролися б. Підростали б нові покоління, ладні за неї життя віддати. Література була б - хай заборонена, хай самвидавська, але ж література, а не це заслинене матюками плюгавство” (Костенко, 2011, с. 153).

Співзвучними до думок Андруховича є й роздуми про моду на читання, вартість книжок, потреба у книгарнях: “Підручників не вистачає. Книжки шалено дорогі. Та тепер вже й не модно читати. Тепер модно ловити кайф. Хто тепер читає Флобера, Байрона чи Шекспіра? [...] Тепер час просунутих. Часрімейків, сиквелів і адаптацій. Кажу батькові: - Скоро література взагалі не буде потрібна. Що ж ти перекладаєш класику? Хто буде читати великих?” (Костенко, 2011, с. 192); Щось вичерпується у людства. Людство й не помітило, що перестало створювати казки, і навіть розповідати їх дітям на ніч. Є в нього і Ейнштейн, і Ґейтс, і глобальна мережа, і космічні станції. Є Міккі Маус і Гаррі Поттер. Але немає Андерсена. Як помер понад століття тому, так більше й не з ''являвся” (Костенко, 2011, с. 195); “ Приміщення вихоплюють з-під редакцій. З-під академічних інститутів. Оце вчора стояв газетний кіоск, сьогодні там лахи розвісили. Щойно була книгарня, а вже - бутік. Бар. “Еротичний клуб” (Костенко, 2011, с. 294); “Коли я останній раз от просто так полежав і подивився у стелю? Коли прочитав якусь книжку? Уже й не пам 'ятаю. Ще мемуари, документалістику, наукову брошуру, а література не йде. Може, така література, чи такий я?

- Це література перехідного періоду, - каже мій батько. - Прийде наступне покоління і створить справжню.

То вже ж прийшло. І створило” (Костенко, 2011, с. 307).

Оповідач у фіналі робить невтішні висновки: “Свобода, рівність і блядство! - такий парафраз охлократії. Естетика нуворишів. Диктат грошових мішків. Моральний ексгібіціонізм придурків. На цьому постане література нового часу. На цьому розквітне шоу-бізнес. На цьому нові покоління втрачатимуть сенс життя” (Костенко, 2011, с. 285), підтверджені ще й відмовою друкувати його “Записки...”: “Видавництво й справді не взяло. І їх можна зрозуміти. Вони вже були прогоріли на українській літературі, і тепер їм потрібні гарантії, що видання не буде збиткове. А хто ж їм такі гарантії дасть? Тим більше, під невідомого автора. От якби я сам спонсорував це видання і сам закупив тираж, тоді інша річ. А так вони покрутили дискетку в руках і навіть з деяким жалем віддали. Порадили підсилити інтригу, підкинути сексу, сублімувати інформацію в детектив. І неодмінно щоб хтось подбав про розкрутку” (Костенко, 2011, с. 311).

Отже, засобами іронії, яка доходить до нищівного сарказму, автори наголошують, що за такого ставлення до літератури неважко втратити свою національну ідентичність і людську гідність, адже література є виявом моральності й культури нації або їх цілковитої відсутності. Письменники акцентують на тому, що зневажливе або байдуже ставлення до неї призводить до деградації суспільства: держава, в якій не помічають цих проблем, приречена.

Прикро, що в шкільних програмах відведено занадто мало часу для вивчення сучасної літератури: за навчальною програмою загальноосвітніх навчальних закладів (зі змінами, затвердженими наказом МОН від 14.07.2016 N° 826) (9), в 11 класі (рівень стандарту, академічний рівень) для вивчення сучасної літератури відведено 2 уроки, тобто 90 хвилин, на яких пропонують вивчити, цитуємо: “Історико-культурна картина літератури кінця ХХ - початку ХХІ ст. (на шляху до нового відродження). Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, “Нова дегенерація”, “Пропала грамота”, “ЛуГоСад” та ін.). Творчість Г Пагутяк, Ю. Андруховича, О. Забужко, І. Римарука, В. Слапчука та ін. Утворення АУП (Асоціації українських письменників). Література елітна і масова. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 1990-х років, його риси. Сучасні часописи та альманахи”. Для профільного рівня - 3 уроки і 2 для огляду російськомовної української поезії. Результатом такого поверхового ознайомлення нерідко є думка молоді про відсутність сучасного літературного процесу, тому вважаємо, що ця проблема вимагає нагального її перегляду: збільшення годин і введення до програми нових імен та творів для вивчення. Безумовно, для уникнення певних казусних випадків (як це сталося з уведенням до підручника з української літератури для 8 класу казки на новий лад про Червону Шапочку Євгена Дудара та уривків із повісті “Льох” В. Медвідя до шкільної хрестоматії (Сучасна українська література.., 2006)) необхідно вкрай обережно обирати тексти для вивчення. Мусимо пам'ятати, що завдання викладача (учителя) шляхом вивчення творчості сучасних авторів вплинути на формування життєвих ідеалів та пріоритетів молоді.

Завдання філолога - донести до учнівської молоді думку про те, що суспільство, у якому нехтують книгою й письменниками, ризикує втратити право й на належну освіту, можливість якісного співмешкання та й, зрештою, власну незалежність - людьми, у яких відсутні моральні, культурні, етичні цінності, набагато легше керувати, бо вони своєю бездуховністю й бездіяльністю вже прирекли себе на рабство; довести, що якість літератури й літературної освіти є каталізаторами духовного й інтелектуального рівня суспільства.

У своїй статті ми не претендували на вичерпне висвітлення досліджуваної теми, адже добре усвідомлюємо її масштабність. Проте, обравши предметом аналіз творчого доробку авторів-сучасників, маємо на меті довести необхідність популяризації текстів сучасних українських авторів серед молоді для її долучення до обговорення важливих проблем нашого сьогодення і усвідомлення нею відповідальності за власну долю, долю свого народу й людства загалом.

Література

1. Андрухович, Ю.І. (2015). Тут похований Фантомас. Брустурів: Дискурсус.

2. Гнатюк, О. (2005). Прощання з імперією. Українські дискусії про ідентичність. Київ: Критика. Даниленко, В.Г (2008). Лісоруб у пустелі: письменник і літературний процес. Київ: Академвидав. Дроздовський, Д.І. (2015). Юрій Андрухович: чому Україна любить шабаш? Взято з https://dt.ua/

3. CULTURE/yuriy-andruhovich-chomu-ukrayina-lyubit-shabash-.html Сучасна українська література кінця ХХ ст. - початку ХХІ ст. (2006): [Для ст. шк. віку]: /

4. Упорядкув. текстів, передм., підготовка навч.-метод. матеріалів І.М. Андрусяка. Київ: Школа. Яцута, Е. (2015). “Тут похований фантомас” або книга “про покараних поганою музикою”.

Размещено на Allbest.ru

...

Страница:


Подобные документы

  • Інтерпретація образу Дон Жуана у драмі Шоу

    Поняття "вічного" образу у світовій літературі. Прототипи героя Дон Жуана та його дослідження крізь призму світової літературної традиції. Трансформація легенди та особливості інтерпретації образу Дон Жуана у п'єсі Бернарда Шоу "Людина і надлюдина".

    курсовая работа [49,7 K], добавлен 19.07.2011

  • Іншомовні слова у ліриці Ліни Костенко

    Дослідження феномена іншомовних слів у складі української лексики. Тематична класифікація іншомовних слів у поезіях Ліни Костенко. Класифікація запозичень, вжитих у творах Ліни Костенко, за походженням. Стилістична роль іншомовних слів у поезії.

    курсовая работа [57,6 K], добавлен 27.11.2011

  • Пейзаж у ліричних і ліро-епічних творах Ліни Костенко

    Специфіка зображення живої природи у творах красного письменства. Характеристика пейзажу як елементу композиції ліро-епічних творів Ліни Костенко на матеріалі романів "Маруся Чурай" і "Берестечко". Аналіз пейзажної та натурфілософської лірики письменниці.

    дипломная работа [85,0 K], добавлен 17.01.2011

  • "Вальдшнепи" Миколи Хвильового. Проблеми інтерпретації й інтертекстуального прочитання

    Історія написання роману М. Хвильового "Вальдшнепи". Інтертекстуальне прочитання роману крізь призму творчості Ф. Достоєвського. Проблеми перегуків між романами "Вальдшнепи", "Брати Карамазови", "Ідіот". Антикомуністичне спрямування творчості письменника.

    реферат [30,0 K], добавлен 14.03.2010

  • Кольороназви у творчості Ліни Костенко

    Кольороназви як фрагмент мовної картини світу. Основні концепції визначення кольору в сучасній лінгвістиці. Структурно-семантична характеристика кольороназв у творчості Ліни Костенко. Аналіз функціональних властивостей кольоративів у художньої літератури.

    курсовая работа [57,8 K], добавлен 30.10.2014

  • Традиційні мотиви та образи у збірці "Вибране" Ліни Костенко

    Дослідження традиційних мотивів у поезіях Ліни Костенко. Мета та особливості використання поетесою в своїх творах античних, біблійних та архетипних образів. Мотиви та образи у поемах "Скіфська одіссея", "Сніг у Флоренції", "Дума про братів не азовських".

    курсовая работа [49,2 K], добавлен 25.03.2016

  • Роль професіоналізму в утворенні гумористичних ситуацій в художньому творі (за творами О. Вишні)

    Життя і творчість Остапа Вишні. Сатира та гумор у творчості українських письменників 20-30-х р. ХХ століття. Гострі проблеми сучасності крізь призму сміху Остапа Вишні. Цикл "Мисливські усмішки" як вищий прояв професіоналізму та таланту письменника.

    курсовая работа [73,7 K], добавлен 23.11.2010

  • Творчість письменників "Празької школи"

    "Празька школа" українських письменників - стисла характеристика творчості її учасників: Юрія Дарагана, Євгена Маланюка, Леоніда Мосендза, Юрія Клена, Олега Ольжича, Наталю Лівицьку-Холодну, Юрія Липу, Олексу Стефановича, Оксану Лятуринську та інших.

    реферат [31,1 K], добавлен 21.10.2010

  • Маруся Чурай

    Дослідження глибокого психологізму і проблематики історичного роману у віршах Ліни Костенко "Маруся Чурай". Зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України XVII ст. Віра у незнищенність українського народу.

    презентация [1,7 M], добавлен 11.03.2013

  • Фольклорні мотиви у драматичній поемі Л. Костенко "Дума про братів Неазовських"

    Проблеми і теоретичні засади вивчення творчості, рецепція Ліни Костенко в українському літературознавстві, теоретичні основи дослідження її творчості. Трансформація фольклорних мотивів у драматичній поемі Ліни Костенко "Дума про братів Неазовських".

    реферат [43,0 K], добавлен 12.06.2010

  • Інтерпретація образу Дон Жуана у світовій літературі

    Змалювання персонажа Дон Жуана в багатьох художніх творах як вічного героя-коханця та найвідомішого підкорювача жіночих сердець. Перші згадки про існування реального історичного прототипу героя. Різні інтерпретації образу у творах письменників та поетів.

    творческая работа [16,5 K], добавлен 28.12.2010

  • Філософія кохання у творчості письменників кінця XIX - початку XX століття

    Змалювання теми кохання у творах німецьких письменників кінця ХІХ-середини XX ст. Кохання в англійській літературі та особливості літературної манери Р. Кіплінга. Тема кохання в російській літературі. О. Купрін–яскравий представник російської літератури.

    дипломная работа [150,6 K], добавлен 01.11.2010

  • Пейзаж у ліриці Ліни Костенко

    Пейзажна особливість в ліричних творах Л. Костенко, яка входить у склад збірки "Триста поезій. Вибрані вірші". Аналіз пейзажу у літературному творі. Складові пейзажу, його основні функції. Перспектива як спосіб зображення простору, його властивості.

    курсовая работа [72,5 K], добавлен 03.10.2014

  • Найвидатніші особистості української літератури

    Вивчення біографії, років життя та головних рис творчості видатних українських письменників: І.П. Котляревського, І.Я. Франко, Ліни Костенко, Марко Вовчка, М.Г. Хвильового, О.П. Довженко, Ольги Кобилянський, Панаса Мирного, Тараса Шевченка та інших.

    реферат [30,2 K], добавлен 14.05.2011

  • Життя і поезія Ліни Костенко

    Життєвий і творчий шлях Ліни Костенко. Колористична лексика в її поезіях. Тема Батьківщини і проблема збереження історичної пам’яті, своєї культури і мови в творчості поетеси. Любовна лірика та зображення природи у віршах. Історичний роман "Маруся Чурай".

    реферат [71,5 K], добавлен 19.05.2009

  • Хронотоп поезії Ліни Костенко

    Життєвий і творчий шлях Ліни Костенко, філософська часоплинність її поезії. Історичний час у творчості поетесси. Хронотоп в поемах "Скіфська одіссея" та "Дума про братів неазовських" як культурно оброблена стійка позиція, з якої людина освоює простір.

    контрольная работа [45,0 K], добавлен 31.05.2012

  • Аналіз ідейно-образного рівня лірики Ліни Костенко

    Ідейно-образний рівень ліричного твору. Творчість Ліни Костенко в ідейно-художньому контексті літератури. Форма художнього твору, її функції. Проблема вини і кари у драматичній поемі. Специфіка категорій часу й простору. Аналіз віршів письменниці.

    курсовая работа [45,7 K], добавлен 30.10.2014

  • Специфіка характеротворення у творчості Ілони Волинської та Кирила Кащеєва

    Розвиток дитячої літератури кінця ХХ – початку ХХІ століття. Специфіка художнього творення дитячих образів у творах сучасних українських письменників. Становлення та розвиток характеру молодої відьми Тетяни. Богдан як образ сучасного лицаря в романі.

    дипломная работа [137,8 K], добавлен 13.06.2014

  • Специфіка неповних речень у творах Юрія Мушкетика

    Використання неповних речень в художніх творах українського письменника Ю.М. Мушкетика. Поняття та класифікація неповних речень. Контекстуальні та ситуативні неповні речення в романі "Яса". Специфіка еліптичних неповних речень в творах Юрія Мушкетика.

    курсовая работа [33,7 K], добавлен 26.05.2008

  • Безсмертний подвиг українського народу

    Велика Вітчизняна війна як велика трагедія та героїчна боротьба в ім’я перемоги. М. Рильський та О. Довженко як самобутні поети слова. Патріотична поезія Андрія Малишка часів війни. Значення поезії Ліни Костенко. Твори видатних письменників про війну.

    реферат [19,2 K], добавлен 14.05.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены