Діалектні елементи в художніх текстах Володимира Свідзинського

Навратливий `набридливий, надокучливий, нав'язливий', пор.: Притьмом налягає навратливий вітер! [4, с. 312] - навратливий `т. с.' [1, ІІ, с. 473].

Наголоватка `волошка лучна', пор.: Правда, татку, між наголоватками не буває божевільних? [4, с. 259] - наголоватки `т. с.' [1, ІІ, с. 477].

На дивоглядь `навдивовижу, викликаючи подив', пор.: Там райдуга встає з-за гір на дивоглядь очам [4, с. 151] - на дивоглядь `т. с.' [1, І, с. 382].

Напруго `міцно, напружено; завчасно; стрімко (про течію)', пор.: Метнулася, звела над сонним руку і напруго ударила ножем [4, с. 155] - напруго `т. с.' [1, ІІ, с. 513].

Невдалеку `неподалік', пор.: Невдалеку, по зломчастому придолинку, - чути, - ручай паде [4, с. 45] - невдалеку `т. с.' [1, ІІ, с. 538].

Незавважно `непомітно', пор.: Ті хмаринки, що гаснуть там. Незавважно, - відкіль вони? [4, с. 258] - незавважно `т. с. ' [1, ІІ, с. 547].

Не доки `не завжди, не постійно', пор.: А, голубко, то так ти дієш? Ну, не доки мені терпіти! [4, с. 167] - не доки `т. с.' [1, І, с. 412].

Нігди `ніколи', пор.: Вгорі сіяють небеса і нігди світла їх краса понурим військом хуртовини не потьмарилась в тім краю [4, с. 357] - нігди `т. с.' [1, ІІ, с. 566].

Нігич `нічого, ніскільки', пор.: Одні дерева коловертнем, другі урозтіч - і стало не чути нігич [4, с. 214] - нігич `т. с.' [1, ІІ, с. 566].

Облада `нерухоме майно, маєток', пор.: О мила, мила! Нема розстання: світ дивний в обладі нашій [4, с. 57] - облада `т. с.' [1, ІІІ, с. 13].

Облок, оболок `хмара, хмаринка', пор.: Облоки ронять краплі світла в уважні розплески весни [4, с. 107]; А надворі, за зелен- садами, білий оболок став... [4, с. 129]; Уже понурі оболоки на марах сонце понесли [4, с. 213] - облоки `небесна блакить' [1, ІІІ, с. 15), оболоки `небесна блакить' [1, ІІІ, с. 21].

Овоч `плід', пор.: Дві яблуні поруч. На правій - цвіт красовит, на лівій - черлений овоч [4, с. 121] - овощ `т. с.' [1, ІІІ, с. 34].

Одвіт `відповідь', пор.: Що ж би діялось? Дай одвіт [4, с. 271]; До нього цмокають, воно сміється на одвіт [4, с. 298] - відвіт `т. с.' [1, І, с. 207].

Одвітувати `відповідати', пор.: Ясклонився чолом - не одвітую [4, с. 188] - відвітувати `т. с.' [1, І, с. 207].

Оддалі, віддалі `віддалік, неподалік', пор.: Ти в легкій сукні, як яєчко, між них білієш оддалі [4, с. 137]; І тільки чути віддалі сріблясте булькання потока [4, с. 360] - віддалі `віддалі' [1, І, с. 210].

Одімкнутись `віддалитися, втратити зв'язок', пор.: Настане день мій сумний - одлечу, одімкнусь од багаття живого [4, с. 82] - відімкнути `т. с.' [1, І, с. 213].

Одіння `одяг', пор.: Як цвіт черешневий, біле і тепле її одіння [4, с. 46] - одіння `т. с.' [1, ІІІ, с. 40].

Одлеглий `віддалений, далекий', пор.: Я пам'ятаю по дощі розволохатяні кущі, і сріберний одлеглий грім [4, с. 105] - відлеглий `т. с.' [1, І, с. 216].

Однако `байдуже, однаково', пор.: Їм однако, що руйнувати [4, с. 194] - однако `т. с.' [1, ІІІ, с. 40].

Озерявина `висохле озеро; місце, де було озеро', пор.: З дрібних перелісків, з зарослих озерявин навала пахощів пливе до нас у двір [4, с. 290] - озерявина `т. с.' [1, ІІІ, с. 44].

Оклонити `осінити, зробити рукою знак хреста; благословити, надихнути на які-небудь важливі дії; освітити, осяяти', пор.: І другом будь мені, і миром оклони мій вік похилий [4, с. 145] - оклонити `т. с. ' [1, ІІІ, с. 47].

Олживий `брехливий', пор.: Не владні тепер над тобою ні недобра моя красота, ні олживі уста [4, с. 185] - олживий `т. с.' [1, ІІІ, с. 51].

Омет `пола, край одягу', пор.: А тепер він скрізь, де гляну: у чмеля на черевку, в цвіті верб і на ліщині, на ометах вечорів [4, с. 266] - омет `т. с.' [1, ІІІ, с. 53].

Омрак `морок', пор.: Внизу, під віттям ліщини, ще омрак таїться, ще холод [4, с. 67] - омрак, омряк `т. с.' [1, ІІІ, с. 53].

Ополистий `товстий, гладкий; широкий, розлогий', пор.: Кораблик дня обережно іде з погашеними вогнями, ополисті вітрила позвивані [4, с. 268] - ополистий `т. с.' [1, ІІІ, с. 59].

Осельня `гусениця, видовжена личинка метелика', пор.: Як на осінь осельня, завивається в листя, що в'яне [4, с. 264] - осельня `т. с.' [1, ІІІ, с. 65].

Осоння `місце, освітлене сонцем', пор.: На іскрястім піску, на осонні, пристане кораблик дня [4, с. 268] - осоння `т. с.' [1, ІІІ, с. 70].

Отчина `батьківщина', пор.: Покинута отчина стала тайною для вас [4, с. 71] - отчина `т. с. ' [1, ІІІ, с. 77].

Паділ `долина, низина', пор.: Десь я в полі лежу, в пологому падолі [4, с. 45] - паділ `т. с.' [1, ІІІ, с. 86].

Памеги `хмари', пор.: Різьбою пагілок нових сад молодіє по весні. Набігли памеги [4, с. 120] - памеги `т. с.' [1, ІІІ, с. 90].

Памолоток `кольорова мітелка, складне суцвіття', пор.: Була в руці ночей волотка, у другій - памолоток днів [4, с. 293] - памолоток `т. с. ' [1, ІІІ, с. 90].

Персть `земля', пор.: Тяжко чалапає клятий, аж погинається персть [4, с. 172] - персть `т. с.' [1, ІІІ, с. 147].

Печаловитий `печальний', пор.: Де любов моя, таємне кохання, ніжне джерело дум печаловитих [4, с. 327] - печаловитий `т. с.' [1, ІІІ, с. 148].

Пластівні `пластівці, клапті, шматки чого-небудь пухнастого, м'якого', пор.: Із високості клаптями бавовни понесло. Глухими міріадами летіли пластівні [4, с. 300]; Піаніно печаль свою кладе пластівнями на трави, на віти [4, с. 239] - пластівні `т. с. ' [1, ІІІ, с. 191].

Плохута `несміливий', пор.: Бистрий кіт - та й кінь не плохута [4, с. 166] - плохута `т. с.' [1, ІІІ, с. 197].

Побігущий `жвавий, моторний', пор.: Із-за дерева випорснув побігущий дощ і оббризкав мене з золотої лійки [4, с. 195] - побігущий `т. с.' [1, ІІІ, с. 203].

Повій `багаторічна трав'яниста витка рослина, березка польова, повійка', пор.: І день, зродившись, розкривав дзвінчасті трубочки повою [4, с. 338] - повій `т. с.' [1, ІІІ, с. 221].

Повіть `повітка', пор.: Лиш копитяний грім по саду перебіг у вогнисту повіть, за блискучий поріг [4, с. 169] - повіть `т. с.' [1, ІІІ, с. 223].

Погинатися `вгинатися під вагою когось, чогось', пор.: Тяжко чалапає клятий, аж погинається персть [4, с. 172] - погинатися `т. с.' [1, ІІІ, с. 231].

Покіль `поки, доки', пор.: Покіль віку, тихо, без упину, все буду занурятися туди, де хмари стали в безмірі води [4, с. 136] - покіль `т. с.' [1, ІІІ, с. 271].

Полеглий `злежалий, злежаний, який злежався, ущільнився; який зіпсувався від тривалого лежання і поганого зберігання', пор.: Нехай збере хто весь цвіт полеглий, зібравши, кине на спади неба [4, с. 273] - полеглий `т. с.' [1, ІІІ, с. 282].

Полельом `надто повільно, ледве переставляючи ноги', пор.: Тінь бреде полельом на тин, обвитий хмелем [4, с. 180] - лельом- полельом `т. с. ' [1, ІІ, с. 354].

Поломінь `полум'я', пор.: Була весна, що й я кохав ту поломінь... [4, с. 34] - поломінь `т. с. ' [1, ІІІ, с. 286].

Полонистий `похилий, не стрімкий', пор.: На полонистій обочі горбато вистромляється з землі каміння [4, с. 213] - положистий `т. с.' [1, ІІІ, с. 287].

Полуночний `опівнічний', пор.: То мені не радість - зорі полуночні... [4, с. 50] - полуночний, полуношний `т. с. ' [1, ІІІ, с. 289].

Полявина `поляна', пор.: Цвіте сонце, тюльпан-сонце,

розклоняючи дуги-віти по полявинах та по галявинах [4, с. 114] - полявина `т. с. ' [1, ІІІ, с. 291].

Поплава `сінокіс біля городу, який навесні заливається водою; болотисте пасовище', пор.: Поєднаймо, мила, дружні руки та й біжімо разом на поплави та на луки [4, с. 37] - поплава `т. с.' [1, ІІІ, с. 332].

Попліть `плетена загорожа', пор.: Схопився я - мій світ зо мною: і блиск води за попліттю низькою, і на тичині хмелю джгут [4, с. 219] - попліть `т. с.' [1, ІІІ, с. 332].

Посілля `поселення, селище', пор.: Як примчали в своє посілля, кіт поліз по стовпові, глянув, а хазяїн ледве що дише [4, с. 167] - посілля `т. с. ' [1, ІІІ, с. 360].

Похоронка `скрите, втаємничене місце', пор.: Зоря прекрасна, - тоді сказав я, - тільки ж вона, багряним сувоєм день згорнувши, далеко односить і кладе в похоронки вічні [4, с. 314] - похоронка `т. с.' [1, ІІІ, с. 389].

Пригромити `нахлинути', пор.: Тоді мишачий князь як свисне! Пригромило мишей, мов війська... [4, с. 166] - пригромитися `т. с.' [1, ІІІ, с. 413].

Примерки `сутінки', пор.: М'яко примерки густіють. Захід попелом припав [4, с. 77] - примерки `т. с.' [1, ІІІ, с. 425].

Приміта `прикмета, ознака', пор.: В темряву хибку, на радісну приміту, пустило світлу віту [4, с. 101] - приміта `т. с. ' [1, ІІІ, с. 426].

Пристрітища `хвороба, викликана чиїмсь злим поглядом', пор.: Пристрітища, урочища, уроки нас будуть сторожити од людей [4, с. 141] - пристрітище `т. с. ' [1, ІІІ, с. 442].

Притуга `скрутне становище, горе, біда', пор.: Я знаю притугу твою, угамую чадну печаль [4, с. 188] - притуга `т. с.' [1, ІІІ, с. 447].

Притьмом `наполегливо, настирно', пор.: Притьмом налягає навратливий вітер! [4, с. 312] - притьмом `т. с. ' [1, ІІІ, с. 448].

Прихилля `притулок', пор.: І той, хто в дітей степовілля видирав по облозі обліг, дає їм останнє прихилля край своїх переможних доріг [4, с. 208] - прихилля `т. с.' [1, ІІІ, с. 449].

Пріч `геть, далеко звідси', пор.: Люби мою господу, жени задуму пріч [4, с. 124] - пріч `т. с.' [1, ІІІ, с. 456].

Прозирало `дзеркало', пор.: Кругом стоять дуби ставні і виглядаються в кришталі незбурних вод, як в прозиралі [4, с. 358] - прозирало `т. с. ' [1, ІІІ, с. 466].

Протавка `проталина, місце, де протанув сніг і видно землю', пор.: Ой послухай, нечуйвітре, ти, що коливаєшся на примерклому світлі, на протавці зоряній [4, с. 183] - протавка `т. с. ' [1, ІІІ, с. 484].

Процвітаний `різнобарвний', пор.: Безліччю процвітаних веселок вибризкуєш над первісною ніччю [4, с. 43] - процвітаний `т. с.' [1, ІІІ, с. 489].

Пукатий `випуклий; товстий', пор.: Я на галяві стану - там пукаті дуплянки [4, с. 67] - пукатий `т. с.' [1, ІІІ, с. 499].

Рискаль `залізна лопата', пор.: Тут усі, кого рало гнітило, кого замагаврискаль [4, с. 208] - рискаль `т. с.' [1, ІУ, с. 18].

Розвідатися `дізнатися', пор.: Я туди дійду, де сонце спочило, я туди дійду, і там я буду, про всі тайнощі я розвідаюсь [4, с. 41] - розвідатися `т. с.' [1, ІУ, с. 35].

Роздрух `тривога, сум'яття; бунт, обурення', пор.: Отоді ж то зчинився роздрух! [4, с. 218] - роздрух `т. с.' [1, ІУ, с. 43].

Роздума `роздум', пор.: Підроздумою погас пожар... [4, с. 76] - роздума `т. с.' [1, ІУ, с. 43].

Роздуматися `подумати, поміркувати', пор.: Ой роздумайся, вернися! [4, с. 210] - роздуматися `т. с.' [1, ІУ, с. 44].

Розпашистий `розлогий, гіллястий', пор.: Шепоче над нею розпашисталипа... [4, с. 20] - роспашистий `т. с.' [1, ІУ, с. 71].

Розстання `розставання, розлука', пор.: О мила, мила! Нема розстання... [4, с. 57] - розстання `т. с.' [1, ІУ, с. 58].

Рутка `багаторічна трав'яниста сизувато-зелена гола рослина, рута городня', пор.: І смуток розтікався од надгробних руток [4, с. 267] - рутка `т. с.' [1, ІУ, с. 89].

Саморослий `незайманий (про ґрунт)', пор.: Зникло все, лиш бур 'ян зостався, дике поле, земля саморосла та мурований стовп над нею [4, с. 165] - саморослий `т. с.' [1, ІУ, с. 100].

Світач `маленький залізний підсвічник для воскової свічі біля ікони; в курній поліській хаті; чотирикутна дерев'яна труба, яка опускається з даху в хату, внизу під нею підвішена залізна решітка, на якій запалюють лучину для освітлення', пор.: В тій тривозі чарівній запломенився світач твій [4, с. 52] - світач `т. с.' [1, ІУ, с. 109].

Світун `комаха світлячок', пор.: По садах золотіють вікна, як під папороттю світуни [4, с. 241] - світун `т. с.' [1, ІУ, с. 110].

Синьоворонка `ракша, сиворакша, перелітний птах із блискучим строкатим оперенням', пор.: Синьоворонка тріп-тріп крильми... [4, с. 232] - синьоворонка `т. с.' [1, ІУ, с. 121].

Сіверкий `холодний', пор.: Сіверка осінь пройде над землею, волочучи важко хмари, наповнені вільги холодної [4, с. 78] - сіверкий, сіверний `т. с.' [1, IV, с. 125].

Скакавка `жаба', пор.: Як мирно тут: тобі на руку упала скакавка плеската [4, с. 107] - скакавка `т. с.' [1, IV, с. 130].

Скліти `скніти, нидіти', пор.: А в міщанки бронзовий янгол трубить, наче перед судом, що життя твоє скліє, скніє [4, с. 129] - скліти `т. с.' [1, IV, с. 137].

Склонитися `похилитися, зігнутися', пор.: І загули, й склонилися нагірні дерева [4, с. 300] - склонитися `т. с.' [1, IV, с. 137].

Скомшитися `збитися в жмут (про волосся, вовну, шерсть)', пор.: Волосся над чолом скомшилося, склочіло [4, с. 353] - скомшитися `т. с.' [1, IV, с. 139].

Смутливий `сумний, невеселий', пор.: Вони цвіли, перевиваючи дівочі дні смутливими піснями України [4, с. 83] - смутливий `т. с.' [1, IV, с. 160].

Снядіти `пліснявіти, вкриватися слизом', пор.: Пожовкли прочитані книги, по закутках снядіє чорне, павук угортає старощі в павоть... [4, с. 242] - снядіти `т. с.' [1, IV, с. 163].

Співний `такий, що нагадує спів', пор.: Одлечу, одімкнусь од багаття живого, що так високо зметнуло, так розквітчало чудовно свій співний, поривний вогонь [4, с. 82] - співний `т. с.' [1, IV, с. 176].

Сподітися `сподіватися, мати надію', пор.: Добрий і довірливий, він смерті не сподіється [4, с. 116]- сподітися `т. с.' [1, IV, с. 182].

Спокволя `спроквола, протяжно, повільно', пор.: Тоді її змережав вимисливо, приклав до уст і тихо, спокволя, став награвати [4, с. 157] - спокволя `т. с.' [1, IV, с. 183].

Спредвіку `споконвіку, віддавна', пор.: Урвища спредвіку

тяжко захаращені уламками камінних брил [4, с. 171] - спредвіку `т. с.' [1, IV, с. 189].

Сріберний `срібний', пор.: Я пам'ятаю по дощі розволохатяні кущі, і сріберний одлеглий грім, і за рікою сизий дим [4, с. 105] - сріберний `т. с.' [1, IV, с. 193].

Стенутися `здригнутися', пор.: Земля стенулась. Пітьма раптом грянула, звалилася, як кам'яна обрушина [4, с. 110] - стенутися `т. с.' [1, IV, с. 202].

Страпатий `зношений, розтріпаний', пор.: Там лежали страпаті тканки... [4, с. 104] - страпатий `т. с. ' [1, IV, с. 213].

Стріп `солом'яна покрівля', пор.: Туркоти в стріп залітають [4, с. 110] - стріп `т. с.' [1, IV, с. 217].

Супочивок `відпочинок', пор.: Твій недовгий супочивок на постелі цвітяній [4, с. 77] - супочивок `т. с.' [1, IV, с. 230].

Таронтля `тарантул, великий отруйний павук, що живе в землі', пор.: Чую, ходить туга круг мойого ліжка, мов таронтля сіра [4, с. 204] - тарантля `т. с.' [1, IV, с. 247].

Темрявий `темний, похмурий, засмучений', пор.: Темрявий берест шумить одиноко [4, с. 60] - темрявий `т. с.' [1, IV, с. 254].

Тканка `тканина; густа ткана сітка ловити рибу; прикраса до жіночого головного убору', пор.: Там лежали страпаті тканки... [4, с. 104] - тканка `т. с.' [1, IV, с. 267].

Товар `худоба', пор.: А там ходив товар безглуздий, лінива вагота, та й потрощили цівку-стрілку повільні копита [4, с. 108]; І в хруску дерева захряс крик розпачу: «Пожар!» І в воду кидався й тонувзбезумлений товар [4, с. 301] - товар `т. с.' [1, IV, с. 268].

Торох `гуркіт, шум', пор.: Я де луча - услід за мною тьма і зойки, огонь і розтріск! Тільки ж хутко і перемчало. Увалився за обрій торох [4, с. 218] - торох `т. с.' [1, IV, с. 276].

Трепітка `осика', пор.: Хлопець став, затремтів, як трепітка [4, с. 161]; Юна трепітка, зрушена крилами ранку, до сонця шумить і блискоче [4, с. 96] - трепітка `т. с.' [1, IV, с. 281].

Тростка `прут, тонка гнучка гілка, хворостина; стеблина очерету', пор.: Ось, на тобі, каже цю тростку. На що загадаєш, чого захочеш, - помахнеш нею, твоє і буде [4, с. 161] - тростка `т. с.' [1, IV, с. 287].

Трудний `втомлений, змучений; обтяжений; тяжко хворий', пор.: Тут мого тата немає, десь він інде тепер на спочинку, бо він приїхав дуже трудний [4, с. 182] - трудний `т. с.' [1, IV, с. 289].

Тручати `штовхати, пхати', пор.: Вітер, як бик, видирає роги, тручає в груди... [4, с. 312] - тручати `т. с.' [1, IV, с. 291].

Турба `турбота', пор.: Забудься денної турби: вернули з поля голуби, німіє вітер голубий, не сміє листя колихати... [4, с. 39] - турба `т. с.' [1, IV, с. 295].

Туркавка `горлиця', пор.: Ми зостались на темному острові. Голос туркавки був відрада нам [4, с. 104] - туркавка `т. с.' [1, IV, с. 296].

Углибати `тонути, пропадати', пор.: Хто мені повість, у які безодні углибає час? [4, с. 327] - углибати `т. с.' [1, IV, с. 314].

Угніватися `розгніватися', пор.: Угнівався син, відказує з серця: “Добрарада - селючку взяти... [4, с. 162] - угніватися `т. с.' [1, IV, с. 314].

Удозвіль `достатньо, вдосталь', пор.: Стріляли з лука дичину, багато мали стад, удозвіль зерна й волокна [4, с. 297] - удозвіль `т. с.' [1, IV, с. 320].

Узграниччя `пограниччя', пор.: Нечутно дні спливаються в сторіччя. Цвіте безпечно давнє узграниччя [4, с. 134] - узгряниччя `т. с.' [1, IV, с. 323].

Узміжок `окраїна межі', пор.: На узміжках потайних припаду до ніг твоїх [4, с. 69] - узміжок `т. с.' [1, IV, с. 324].

Уймати `брати, забирати, приймати', пор.: Чи хто відчув їх, чи пізнав, чи аромат їх хто уймав... [4, с. 34] - уймати `т. с.' [1, IV, с. 326].

Упруг `міра площі, ділянка землі, яку можна зорати однією упряжкою волів', пор.: Обійди упруг, перейди й другий - ти можеш найти голубу намистину [4, с. 117] - упруг `т. с.' [1, IV, с. 348].

Хопта `бур'ян', пор.: Тихо було. Нетоптана хопта холоділа в росі і смутку [4, с. 313] - хопта `т. с.' [1, IV, с. 410].

Хорошень `красень', пор.: Був дід, і баба, і синок їх милий, Івасик, був, чорнявий хорошень [4, с. 154] - хорошень `т. с.' [1, IV, с. 410].

Цвіркіт `цвірінькання горобців', пор.: Не прогнівись, що правди не втаю: адже у тебе там людей - як цвіркоту в гаю! [4, с. 152] - цвіркіт `т. с.' [1, IV, с. 425].

Цвічений `такий, що перебуває у цвітінні; кольоровий', пор.: Не мріє осінь у діброві заздріти цвічену черемху [4, с. 254]; А ще ж бо зблизька, через став, крізь цвічену дугу щасливі літа в ряд постав, як копи на лугу [4, с. 228] - цвічений `т. с.' [1, IV, с. 426].

Чардак `палуба судна', пор.: На кораблику, на чардаку тьмяно біліє зламана квітка [4, с. 268] - чардак `т. с.' [1, IV, с. 444].

Чатина `хвоя, глиця', пор.: А я біля тебе кластиму хату. Стіни пороблю із сухої чатини. На покрівлю соснових гілок [4, с. 182] - чатина `т. с. ' [1, IV, с. 447].

Чварахнути `впасти', пор.: Коли щось як гуне по лісі, як чварахне, як бризне громом! [4, с. 160] - чварахнути `т. с.' [1, IV,

с. 448].

Черлений `темно-червоний', пор.: Береза пройшла крізь зорю і стала черлена [4, с. 238] - черлений `т. с.' [1, IV, с. 458].

Чечекати `сюрчати (про комах)', пор.: І було навколо дивно тихо, тільки коник гостро десь чечекав [4, с. 267] - чечекати `т. с.' [1, IV, с. 461].

Чечик `чечітка, невеликий співучий птах родини в'юркових', пор.: А день не спить. То чечик чиргикне десь, то голуб загуде [4, с. 155] - чечик `т. с.' [1, IV, с. 461].

Чорноталь `верба попеляста, дводомна рослина родини вербових, сірий, густо опушений кущ 3-6 метрів заввишки', пор.: І очі темні, і в очах замислена печаль, і ніжна мордочка жує солодкий чорноталь [4, с. 150] - чорноталь `т. с.' [1, IV, с. 472].

Чугаїна `свита, старовинний довгополий верхній одяг з домотканого грубого сукна', пор.: Увійшов я - там дід замшілий, на чугаїні червоні вуса... [4, с. 230] - чугаїна `т. с.' [1, IV, с. 475].

Чуть `ледве, трохи; як тільки', пор.: Крізь темні віти черешень чуть світиться стяга черлена [4, с. 39]; В бузинових кущах ночує, чуть на світ - уже збіг на горби [4, с. 129] - чуть `т. с.' [1, IV, с. 479].

Щавій `щавель, багаторічна трав'яниста рослина родини гречкових', пор.: І смутно ручай брумчав і курликав поміж щавієм та лопухами [4, с. 313] - щавій `т. с.' [1, IV, с. 522].

Щолопок `вершина, маківка', пор.: Ось камінь край води біліє гострим щолопком [4, с. 150] - щолопок `т. с.' [1, IV, с. 529].

Якого `скільки, як багато', пор.: Коли б ти тільки знав, якого в нім печерок та яскинь! [4, с. 141] - якого `т. с.' [1, IV, с. 539].

Ярній `весняний', пор.: А сині ж метелики, сині, де ярній цвіт на долині [4, с. 60] - ярній `т. с.' [1, IV, с. 543].

Отже, Володимир Свідзинський відчував помітний вплив народнорозмовної стихії, використовуючи народнорозмовні лексеми, які згодом не закріпилися як нормативні в літературній мові чи були визнані розмовними. Наведеним переліком не вичерпано всіх позанормативних (із сучасного погляду) лексичних елементів, представлених у поетичному мовленні В. Свідзинського. !нші (як, безперечно, й наведені вище) лексеми вимагають ретельного лексикологічного опрацювання; потрібне з'ясування їхньої співвіднесеності з конкретними структурно-територіальними утвореннями української мови, уточнення їх значень, пошук фіксацій у діалектографічних джерелах, особливо тих, що містять лексику подільського говору. Трактувати всі такі лексичні одиниці тільки як діалектні явища не можна: частина їх, цілком імовірно, виявиться авторськими новотворами.



Література

1. Грінченко Б. Словарь української мови : в 4 т. Київ : Наукова думка, 1996.

2. Жилко Ф. Т. Нариси з діалектології української мови. Київ : Рад. школа, 1966. 307 с.

3. Історія української мови. Морфологія. Київ : Наукова думка, 1978. 540 с.

4. Свідзинський В. Поезії. Луцьк : Вежа, 2003. 397 с.

5. Українська діалектна морфологія. Київ : Наукова думка, 1969. 200 с.



References

1. Hrinchenko B. Slovar ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian language]. Kyiv, 1996, vols 1-4. (in Ukrainian].

2. Zhylko F. T. Narysy z dialektolohii ukrainskoi movy [Essays of the dialectology of the Ukrainian language]. Kyiv, 1966. 307 p. (in Ukrainian].

3. Istoriia ukrainskoi movy. Morfolohiia [History of the Ukrainian language. Morphology]. Kyiv, 1978. 540 p. (in Ukrainian].

4. Svidzynskyi V. Poezii [Poetry]. Lutsk, 2003. 397 p. (in Ukrainian].

5. Ukrainska dialektna morfolohiia [Ukrainian dialectal morphology]. Kyiv, 1969. 200 p. (in Ukrainian].



Abstract

Dialectal Elements in the Literary Texts of Volodymyr Svidzynskyi

Yurii Hromyk

The problem of interaction between literary language and dialects is one of the fundamental theoretical and practical issues of functioning of literary language. Volodymyr Svidzynskyi was the author who used the elements of the Ukrainian dialects in the literary texts.

The article deals with the complex study of individual peculiarities of usage of Ukrainian dialectal elements of different levels in the literary texts of Volodymyr Svidzynskyi. The dialectal units were systematized according to the levels of a language system and commented on the basis of their origin. A functional loading of dialectal units was studied, their frequency in the literary texts was found out, peculiar features of their combinability were pointed out.

The paper notes that most of the poet's use of lexical, lexical-semantic, and lexical-wordbuilding dialecticisms at the end of the ХІХ century - the first half of the ХХ century was perceived as an integral part of the lexical fund of the national language.

Key words: literary language, dialectal language, dialecticism, literary text, V. Svidzynsky.

Размещено на Allbest.ru

...