Етнокультурний код першоелемнтів буття у тропах осі псевдототожності (в поезії І. Калинця)

Дослідження мовної об'єктивації етнокультурного коду першоелементів буття в поетичних текстах І. Калинця. Розгляд формалізації образів води, вогню, повітря та землі в суб'єктній та об'єктній позиціях поезії Калинця, встановлення їх етносемантики.

Рубрика Литература
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.12.2021
Размер файла 50,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Образ землі об'єктивується формами земля, груддя у суб'єктній позиції в метафорі, персоніфікації та формою земля в об'єктній позиції у порівнянні.

У суб'єктній позиції відповідні форми реалізують такі етнокультурні значення: 1) «локус життя»: Курить земля зела озонне кадило / і сама гудить терпкавим тремолом вулію [3, с. 41]; гойдалка землі / під нами [3, с. 296]; земле /рослин і звірів [3, с. 194] (персоніфікований образ землі як місця життя в останньому випадку моделюється через вокатив); 2) «персоніфікована стихія»: Спала Земля, /підібгавши під себе ноги, затишнім /сніговім наметі... Землі було тепло в наметі, / і уста вона склала в усміх, / бо їй снилось, / що ведмеді ласують медом, / а зайці мають молоду капусту [3, с. 67-68]; визволяються навкруги від слизьких оболонок /зацілованих землею [4, с. 271]; Спить земля прабатьків під цвинтарним плотом, / застигли корови біля тирла на чатах [3, с. 91]; (персоніфікований, оживлений образ землі у розглянутих контекстах вибудовується за антропоморфною моделлю); із хмаряною короною / що приспала землю собі як пташку [3, с. 211] метафорі-порівнянні образ землі осмислюється водночас через псевдоототожнення із живою істотою та через подібність до пташки); під терплячими стопами / ніженьки-вседержителі / вовтузиться ще теплий клубок землі [4, с. 209]; 3) «медіарний локус - місце захоронення»: тут предками нелинями / вгноєно землю [3, с. 140]; Бо не мине тому без кари, /хто, в серці стамувавши гнів, / візьме нас на печалі мари / віддать землі на перегній [3, с. 248]; а вода жива-живісінька /втікає за дощем зі свого світу / і тіло віддає землі а душу хмарі [3, с. 276]; завтрашня туго вдовина /по мені / на забутій могилці / ти останньою будеш / серед живих / на домовині землі [4, с. 205-206]; подекуди медіарне значення контамінується з уявленнями про анімо-аніматизм землі: будь мені пером /легка земле [4, с. 20]; земле-матінко 'яко в тобі спатоньки [4, с. 332]; чи не звергне земля /зі стогоном / золоту гробницю / Чингісхана [4, с. 415]; Чи груддя власної могили / нас знайде в космосі пустім... [3, с. 249]; 4) «символ родючості»: землею живою у колоссі [4, с. 493]; Вмирає у мені Земля / із солярним знаком / на хлібині [4, с. 466]; невсипуще стогне земля у пологах [4, с. 257]; запліднюється / спермою солодкої води [3, с. 159] (семантику образу землі увиразнює етносемантика образу води); 5) «першоелемент буття»: і винесе на Божий світ / струнку як ти свідомість того / що все постало з імені прокльону / що світ замішаний в плювкові / в масній воді в брудному шумовинні / в самому серці харкотиння /його коріння це ж сама земля [3, с. 279] метафорі змодельований десакралізований негативно маркований образ землі); 6) «символ багатства, достатку»: Тобі належиться у віно /землі, як чаші, щедрий вміст [4, с. 78].

В об'єктній позиції актуалізуються два етносимволічні значення: 1) «сакральна стихія»: Благословить статечно дід святкові страви, /щоб стало все, як і земля, благословенним [3, с. 42] (досягається через уподібнення, підсилене атрибутом благословенний) і 2) «медіарний локус - місце поховання»: Ти поховала мене /присипала мовчанням /як засніженою землею [4, с. 190].

Образ повітря представлений формами повітря та вітер, вітри в суб' єктній позиції у метафорі, персоніфікації, порівнянні. У позиції суб'єкта осмислення/зіставлення образ повітря (вітру) реалізує значення: 1) «анімо-аніматична стихія»: медвяним роєм знялося б услід повітря / яке тобою солодкою дихало [3, с. 283]; на баскому огиреві повітря [4, с. 291]; у небі раптом віти / засперечаються з вітрами [3, с. 31]; а було так / вітер собі зі скелі подобизну / висік вселився у неї та й /каже буду тепер духом каменю [3, с. 220]; А вітер вороний сурмив /над сніговим сумним сувоєм [3, с. 23]; зелене євангеліє лише гортає вітер [3, с. 25]; Гасає вітер свавільно на майдані за ринком [3, с. 56]; але як покірно подається / долоням вітру [4, с. 205]; вітри винюхали скупі сліди [4, с. 268]; 2) «локус для міфологічних істот»: воно (повітря) єдина опора/усіх крилатих / від ангелів почавши [3, с. 161]; тільки на нього /можуть опертися / крила відлетілого [3, с. 161]; 3) «медіарна функція - посланець, ретранслятор звуків»: Вітер мій вірний гридень, / гридень князя Осмомисла [3, с. 17] (псевдототожність вітер - гридень відсилає до часів Київської Русі); Десь там княгиня в Путивлі, / чадо моє - Ярославна, /мужу в поганські пустелі / вітер отецький послала [3, с. 17]; зі степів євшану половецький / вітер досягає моїх вух / сиком аркану лементом [4, с. 38]; 4) «загрозлива, руйнівна сила»: всі книжки мої розкупив вітер [3, с. 240] (евфемістична метафора, побудована на основі псевдоототожнення за предикативною ознакою, моделює ситуацію знищення літератури); знову був вітер / зносив літери з книжок/хвилі з транзистора [4, с. 402]; 5) «демонологічна істота» (реалізується через моделі уподібнення вітер - упир, вітри - вовкулаки та вітри - відьми): (вітер) висмоктував як упир / дух із хати [4, с. 402]; всі вітри світу / свищуть гасають /на ньому [мосту] / як відьми /на Лисій горі [4, с. 406]; Чи слухаєш зараз вітрів вовкулачу басолю, /що з-за пагорбів легінять ялові, хай їм грець [3, с. 37]

Як засвідчують результати аналізу, код першоелементів буття по-різному виявляє себе у тропах осі псевдототожності в поетиці І. Калинця. Автор використовує помітно більше форм вербалізації образів вогню й води, ніж повітря та землі.

Встановлено, що маніфестантами вказаного коду здебільшого є тропи координати псевдототожності та подібності, координата асоціації представлена поодинокими прикладами. Для всіх номенів на позначення першоелементів буття характерною є позиція суб'єкта зіставлення. Максимальний ступінь засвоєння демонструють образи вогню, води та землі, що реалізують етнокультурні значення в об'єктній позиції.

Аналіз етнокоду першоелементів буття показав, що в тропеїчній системі І. Калинця відповідні образи моделюються як полісемантичні, амбівалентні і частіше апелюють до ментальної сфери, ніж емоційної. Тропи з назвами першоелементів буття, представленими в суб'єктній та об'єктній позиціях, моделюють такі ситуації сакрального буття особистості, як смерть (вогонь, вода, земля), любов (вогонь, вода), очищення (вогонь, вода), страждання (вогонь).

Література

1. Енциклопедичний словник символів культури України / за заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. 5-е вид. Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. 912 с.

2. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: словник-довідник. Київ: Довіра, 2006. 703 с.

3. Калинець І. Зібрання творів: у 2 т. Київ: Факт, 2004. Т. 1: Пробуджена муза. 416 с.

4. Калинець І. Зібрання творів: у 2 т. Київ: Факт, 2004. Т. 2: Невольнича муза. 544 с.

5. Українська міфологія та культурна спадщина: ілюстрований словник-довідник міфологічних уявлень, вірувань, обрядів, легенд та їхніх відлунь у фольклорі і пізніших звичаях українців, братів-слов'ян та інших народів / [авт.-упор. О. Кононенко]. Харків: Фоліо, 2011. 712 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Творчість Байрона у контексті англійської поезії романтизму. Особливості образів та художньої мови у поезії Байрона. Мотиви мандрування та потойбічної реальності. Відображення бунтарського духу, незадоволення життям, бажання змінити життя на краще.

    курсовая работа [43,2 K], добавлен 19.05.2014

  • Творчість Т.Г. Шевченка у романтично-міфологічному контексті. Зв'язок романтизму і міфологізму. Оригінальність духовного світу і творчості Шевченка. Суть стихії вогню у світовій міфології. Характеристика стихії вогню у ранній поезії Т.Г. Шевченка.

    курсовая работа [37,9 K], добавлен 26.09.2014

  • Специфіка літературного руху "Буря і натиск" в німецькій літературі 70-80 рр. XVIII ст. Естетична і культурна основа руху та його видатні представники. Головні мотиви в поетичних творах Й.В. Гете. Образна та жанрова природа поезії Фрідріха Шиллера.

    курсовая работа [47,3 K], добавлен 30.03.2015

  • Вивчення онімів як історичного джерела. Антропоніми, теоніми, хрононіми, ергоніми топоніми та космоніми у поезії О. Забужко. Метафоричне вживання фітонімів в українській мові. Проблеми встановлення етимології давніх онімів, стандартизації нових назв.

    курсовая работа [55,9 K], добавлен 21.04.2014

  • Образність, образний лад та емоційність поезії. Представники сучасної поезії. Тенденції, характерні для словесної творчості нинішньої доби. Засоби вираження змісту способом нового поетичного мовлення, спрямованого не до кожного, а до елітарного читача.

    презентация [334,7 K], добавлен 18.01.2014

  • Специфіка поетичної мови. Розвиток британського силабо-тонічного віршування. Характеристика поезії британських письменників. Форми і семантика рими у віршах сучасних британських поетів. Концептуальна образність сучасної британської поезії XX - XXI ст.

    дипломная работа [73,7 K], добавлен 07.04.2014

  • Характеристика напрямків символізму і причин його виникнення. Символічні засади в українській літературі. Вивчення ознак символізму в поезії Тичини і визначення їх у контексті його творчості. Особливості поезії Тичини в контексті світового розвитку.

    реферат [82,9 K], добавлен 26.12.2010

  • Філософське, мистецьке та релігійне розуміння символу. Дослідження символіки у працях сучасних мовознавців. Особливості календарно-обрядових традицій і поезії українського народу. Значення рослинної символіки у віруваннях та її використання у фольклорі.

    курсовая работа [71,0 K], добавлен 25.01.2014

  • Розвиток української поезії в останній третині XX ст. Мотиви і образи в жіночій поезії. Жанрова специфіка поетичного доробку Ганни Чубач. Засоби художньої виразності (поетика, тропіка, колористика). Специфіка художнього світобачення в поезії Ганни Чубач.

    магистерская работа [105,2 K], добавлен 19.02.2011

  • Становлення поезії вільного вірша. Поети-новатори Іраку. Роль Назік аль-Малаіки у становленні жанру. Переклади західної поезії та її вплив на творчість поетеси. Аналіз художніх особливостей та головних мотивів її віршів в світлі традицій арабської поезії.

    курсовая работа [47,1 K], добавлен 07.02.2011

  • Дослідження рівня впливу античної культури на поезію Середньовіччя. Характеристика жанру лірики вагантів: тематичні та стилістичні копіювання, метричні особливості, розміри і строфіка. Особливості настрою, пафосу віршів, любовна тема і викривальна сатира.

    курсовая работа [37,1 K], добавлен 14.12.2013

  • Характеристика античних мотивів у житті і творчості Зерова-неокласика. Дослідження астральних образів та визначення їх функцій в поетичному світі критика і автора літературних оглядів. Аналіз оригінальної поезії та порівняння творчості Зерова і Горація.

    курсовая работа [73,5 K], добавлен 11.10.2011

  • Самобутність міфотворчої поезії Б.-І. Антонича. Множинність змістів поезії та багатовимірність її світів. Новаторство у драматургії І. Кочерги ("Свіччине весілля"). Життєвий і творчий шлях П. Филиповича. Український футуризм: М. Семенко та Ш. Гео.

    курсовая работа [129,3 K], добавлен 27.07.2009

  • Представники футуризму в Россії: "Гілея", "Асоціація егофутуристів", "Мезонін поезії", "Центрифуга". Творчість Маяковського як сполучна ланка між "срібним століттям" російської поезії та радянською епохою. Вихід альманаху "Ляпас громадському смакові".

    презентация [7,3 M], добавлен 13.02.2014

  • Аналіз поезії Я. Щоголева "Остання січа". Портрет Мотрі як засіб розкриття її характеру (по твору "Кайдашева сім’я" І. Нечуй-Левицького). Аналіз поезії І. Манжури "Щира молитва". Справжні ім’я та прізвище письменників: Хома Брут, Голопупенко, Мирон.

    контрольная работа [23,7 K], добавлен 08.06.2010

  • Зародження й розвиток літератури Середньовіччя. Становлення лицарської літератури. Типологічні риси куртуазної поезії як поезії трубадурів. Особливості немецької рицарської лірики. Найпопулярніший лицарський роман усіх часів "Трістан та Ізольда".

    курсовая работа [42,1 K], добавлен 25.03.2011

  • Образний світ патріотичної лірики Симоненка, особливості поетики Миколи Вінграновського, сонячні мотиви поезії Івана Драча. Розглядаючи характерні ознаки поетичного процесу 60-х років, С.Крижанівський писав: "У зв'язку з цим розширилась сфера поетичного."

    курсовая работа [27,7 K], добавлен 15.04.2003

  • Життєвий і творчий шлях Ліни Костенко, філософська часоплинність її поезії. Історичний час у творчості поетесси. Хронотоп в поемах "Скіфська одіссея" та "Дума про братів неазовських" як культурно оброблена стійка позиція, з якої людина освоює простір.

    контрольная работа [45,0 K], добавлен 31.05.2012

  • Загальні риси європейського символізму. Творчий шлях французького поета-символіста Поля Верлена. Визначення музичності як найхарактернішої риси його поезії. Естетичні погляди Артюра Рембо, особливості його поезії в ранній та зрілий періоди творчості.

    курсовая работа [49,8 K], добавлен 19.10.2010

  • Участь Ю. Тарнавського в Нью-Йоркській групі. Функціональна роль художніх засобів у поезії "Автопортрет" Юрія Тарнавського. Особливості художньої самопрезентації поета в жанрі сюрреалістичного автопортрета через призму самопізнання ліричного героя.

    статья [26,7 K], добавлен 07.02.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.