Галлофобія як історичний контекст: imago французів у пізній прозі Г. Квітки-Основ'яненка

Письменник послідовно й детально описує усталені серед учнів пансіону звичаї, наголошуючи на тому, як саме Філу псував моральне обличчя юнаків і занедбував їхнє навчання. Причина такого нехлюйського ставлення до своїх обов'язків, на думку автора, у тому, що директор пансіонату зневажає росіян і навіть вважає російських дворян нижчими за звичайних французів, бо вони не вміють говорити французькою (а про те, що росіяни можуть дорівнятися до французів, не може бути й мови). Як спостеріг ще М. Сумцов, «французи - вихователі російського юнацтва, гувернери і гувернантки, у творах Квітки є неуками і пошляками» (Сумцов, 1884: 206). Необхідно зауважити, що Г. Квітці-Основ'яненку, людині, яка добре знала про проблеми управління навчальними закладами, йшлося не лише про схожих на Філу французівневігласів, а й також про серйозні концептуальні засади подальшого розвитку освіти.

Сучасні дослідники історії педагогіки в імперській Росії повторюють ті самі побоювання письменника, щоправда, вже використовуючи сучасну термінологію: «Можна поставити під сумнів і якість навчання, вузько утилітарного і незабезпеченого методично. Традиційна домашня школа була націлена винятково на елементарне оволодіння грамотою, а пансіони для дворянства - на вивчення іноземних мов. В кращому разі майстри грамоти і вчителі-іноземці давали навички, необхідні для глибшої освіти в інших навчальних закладах чи самоосвіти. В гіршому одні залишали учням лише вміння поставити підпис і прочитати Псалтир, а інші - вставити в розмову іноземні фразу чи слово» (Артамонова, 2001: 290). Таким чином, проблема, яку художньо досліджує український письменник, загалом не була чимось незвичним для тодішньої російської системи освіти, а «навмисно часті згадування на сторінках роману про те, що в ньому змальовані люди і події XVIII століття, і нерідко наведені автором паралелі з віком «нинішнім», в якому нібито в корені змінилися і звичаї і поняття, не можуть ввести в оману» (Крутікова, 1957: 119).

Як зауважує Г. Квітка-Основ'яненко, вихованці пансіону мусьє Філу все ж позбулися «іноземних помиїв, приправлених цукром», адже російську кров жодним чином не можна перетворити на іноземну мікстуру. В серцях випускників залишилося все, що асоціюється в письменника з «російством» - чистота, благородство, розважливість, молодецтво. Показово, що автор засуджує Філу не лише за потакання моральному зіпсуттю вихованців, за те, що у пансіоні учні практично нічого не навчилися, а за те, що він намагався пропагувати серед них «жахливі» і «крамольні» ідеї французького республіканізму про свободолюбство та думки, що всі люди народжені вільними і повинні самі влаштовувати свою долю.

Загалом письменник намагається зобразити французів, які заробляють собі на життя в Російській імперії вчительством, як цілковитих нездар: таким є і танцмейстер родича головного героя - ревізора Пахома Івановича. Вчитель й сам не вміє до ладу танцювати, але береться навчати інших, - навіть невігласу Столбікову після пансіонських студій вдається помітити у його «методі» значні огріхи.

Не меншої шкоди, ніж пансіони на зразок мусьє Філу, завдають гувернантки, схожі на madame Lambeau з повісті «Ганнуся». Ламбо є стереотипним образом французької гувернантки, морально зіпсутої та розпусної. Вона має жахливий вплив на свою малолітню вихованку, виховуючи в ній зневагу до батьків і однолітків та надзвичайний егоїзм. Особливу увагу Ламбо приділяє вивченню французької мови, музики та головно «статевому вихованню» - за допомогою студіювання любовних романів і фривольних романсів, а також розповідей про свої амурні пригоди (Квітка-Основ'яненко, т 2, 1979: 343). Як наслідок такого «навчання» і «виховання», юна дворянка морально деградує і стає жертвою інтриг підступної гувернантки.

Висновки

Таким чином, відображені у прозових творах Г. Квітки-Основ'яненка стереотипні образи французів є зображенням колективної свідомості жителів Російської імперії та тих її проявів, які сформувалися під впливом Вітчизняної війни 1812 року. Описані у творах події стосуються того періоду, коли галоманія змінювалася на патріотизм часто імперського та ксенофобського штибу, який ґрунтувався насамперед на побоюваннях щодо зовнішніх загроз збереженню територіальної, культурної та релігійної цілісності. Імагологічна проблематика у творчості Г Квітки-Основ'яненка (та й багатьох письменників періоду становлення нової української прози) є ще практично не дослідженою в сучасному літературознавстві, що й окреслює перспективу подальших студій.

Список використаних джерел

1. Артамонова Л. М. Общество, власть и просвещение в русской провинции XVIII - начала XIX вв.: (Юго-вост. губернии Европ. России). Самара: Изд-во Сам. науч. центра РАН, 2001. 391 с.

2. Варданян М. В. Свій - Чужий в українській діаспорній літературі для дітей та юнацтва: національна концептосфера, імагологічні моделі: монографія. Кривий Ріг: Діонат, 2018. 406 с.

3. Квітка-Основ'яненко Г. Ф. Зібрання творів у 7-ми т. Ред. колегія: П. М. Федченко, О. І. Гончар, Б. А. Деркач, С. Д. Зубков, Д. В. Чалий. Київ: Наук. думка, 1978-1981.

4. Крутікова Н. Є. Гоголь та українська література (30-80 рр. ХІХ сторіччя). Київ: Державне видавництво художньої літератури, 1957. 551 с.

5. Куций І. Цивілізаційні ідентичності в українській історіографії кінця XVIII - початку ХХ ст.: між Слов'янщиною та Європою: монографія. Тернопіль: Підручники і посібники, 2016. 480 с.

6. Лейбов Р. 1812: две метафоры. Труды по русской и славянской филологии. Литературоведение, II. (Новая серия). Ред. Л. Киселева. Тарту, 1996. C. 68-104. URL: https://www.ruthenia.ru/reprint/trudy_ii/lejbov.pdf (дата звернення: 29.08.2020).

7. Лімборський І. Світова література і глобалізація. Черкаси: Брама-Україна, 2011. 192 с.

8. Мельникова Л. В. Русская православная церковь в Отечественной войне 1812 года. Москва: Сретенский монастир, 2002. 240 с.

9. Наливайко Д. Теорія літератури й компаративістика. Київ: Києво-Могилянська академія, 2006. 347 с.

10. Орехов В. В. Російська література та імагологічний дискурс у російсько-французькому літературному діалозі першої половини XIX ст.: автореф. дис... д. філол. н.: 10.01.02. 10.01.05. Київ, 2008. 35 с.

11. Орехов В. В. Русская литература и национальный имидж (Имагологический дискурс в русско-французском литературном диалоге первой половины XIX в.). Симферополь: АнтиквА, 2006. 608 с.

12. Пупурс І. В. Схід у дзеркалі романтизму (імагологічна парадигма романтичного орієнталізму: на матеріалі західной східноєвропейських літератур кінця ХVIII-XIX ст.). Суми: Університетська книга, 2017. 407 с.

13. Ребеккини Д. Русские исторические романы 30-х гг. XIX в. (библиографический указатель). Новое литературное обозрение. 1998. № 34. C. 416-433.

14. Сумцов Н. Ф. Слободско-украинское дворянство в произведениях Г. Ф. Квитки. Киевская Старина. 1884. Т. ІХ. № 6. С. 201-209.

15. Томпсон Е. М. Трубадури імперії. Російська література і колоніалізм. Пер. М. Корчинська. Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2006. 368 с.

16. Хархун В. П. Роман Володимира Винниченка «Записки Кирпатого Мефістофеля»: генерика, семіосфера, імагологія: монографія. Ніжин: Вид-во НДУ ім. М. Гоголя, 2011. 200 с.

17. Яковенко Н. Дзеркала ідентичності. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI - початку XVIII століття: (вибр. ст.). Київ: Laurus, 2012. 470 с.

18. 1812 год в русской поэзии и воспоминаниях современников. Сост. Н. Н. Акоповой и В. В. Бережкова; вступ. ст. О. Н. Михайлова; прим. М. А. Бойцова. Москва: Правда, 1987. 512 с.

1. Artamonova L. M. Obshhestvo, vlast' i prosveshhenye v russkoj provincii XVIII-nachala XIX vv.: (Yugo-vost. gubernyy Evrop. Rossii) [The Society, Authorities and Education in the Russian province of the XVII - early XIX centuries: (The Southeastern Province of European Russia).]. Samara: Izd-vo Sam. nauch. centra RAN, 2001. 391 s. [in Russian].

2. Vardanyan M. V. Svij - Chuzhyj v ukrayinskij diaspornij literaturi dlya ditej ta yunacztva: nacionalna konceptosfera, imagologichni modeli: monografiya [Own - Strange in the Ukrainian Diaspora literature for Children and Youth: National Conceptosphere, Imagological Models: Monograph]. Kryvyj Rig: Dionat, 2018. 406 s. [in Ukrainian].

3. Kvitka-Osnovyanenko G. F. Zibrannya tvoriv u 7-my t. [Collection of Works in 7 volumes]. Red. kolegiya: P M. Fedchenko, O. I. Gonchar, B. A. Derkach, S. D. Zubkov, D. V. Chalyj. Kyiv: Nauk. dumka, 1978-1981. [in Ukrainian].

4. Krutikova N. Ye. Gogol ta ukrayinska literatura (30-80 rr. XIX storichchya) [Gogol and the Ukrainian Literature (30-80s of the XIX century)]. Kyiv: Derzhavne vydavnycztvo hudozhnoyi literatury, 1957. 551 s. [in Ukrainian].

5. Kucyj I. Cyvilizacijni identychnosti v ukrayinskij istoriografiyi kincya XVIII - pochatku XX st.: mizh Slovyanshhynoyu ta Yevropoyu: monografiya [The Civilization Identities in the Ukrainian Historiography of the end of the XVIII - the beginning of the XX century: between Slavonic and Europe: Monograph]. Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky, 2016. 480 s. [in Ukrainian].

6. Lejbov R. 1812: dve metafory [1812: two metaphors]. Trudypo russkoj i slavyanskojfilologii. Literaturovedenye, II. (Novaya seriya). Red. L. Kiseleva. Tartu, 1996. C. 68-104. URL: https://www.ruthenia.ru/reprint/trudy_ii/lejbov.pdf (data zvernennya: 29.08.2020). [in Russian].

7. Limborskyj I. Svitova literatura i globalizaciya [World Literature and Globalization]. Cherkasy: Brama-Ukrayina, 2011. 192 s. [in Ukrainian].

8. Melnykova L. V. Russkaya pravoslavnaya cerkov v Otechestvennoj vojne 1812 goda [The Russian Orthodox Church in the Patriotic War of 1812]. M.: Sretenskyj monastyr, 2002. 240 s. [in Russian].

9. Nalyvajko D. Teoriya literatury j komparatyvistyka [Literary Theory and Comparative Literature]. K.: KyyevoMogylyanska akademiya, 2006. 347 s. [in Ukrainian].

10. Orehov V. V. Rosijska literatura ta imagologichnyj dyskurs u rosijsko-franczuzkomu literaturnomu dialozi pershoyi polovyny XIX st. [The Russian literature and Imagological Discourse in the Russian-French Literary Dialogue of the first half of the XIX century]: avtoref. dys... d. filol. n.: 10.01.02. 10.01.05. K., 2008. 35 s. [in Ukrainian].

11. Orehov V. V. Russkaya literatura i nacyonalnyj imidzh (Imagologycheskyj dyskurs v russko-franczuzskom literaturnom dialoge pervoj poloviny XIX v.) [The Russian Literature and National Image (Imagological discourse in the Russian-French Literary Dialogue of the first half of the XIX century)]. Simferopol: AntykvA, 2006. 608 s. [in Russian].

12. Pupurs I. V. Shid u dzerkali romantyzmu (imagologichna paradygma romantychnogo oriyentalizmu: na materiali zahidnoj shidnoyevropejskyh literatur kincya XVIII-XIX st.) [The East in the Mirror of Romanticism (Imagological Paradigm of Romantic Orientalism: On the Material of Western and Eastern European Literatures of the Late 18th - 19th Centuries)]. Sumy: Universytetska knyga, 2017. 407 s. [in Ukrainian].

13. Rebekkini D. Russkie istoricheskiye romany 30-h gg. XIX v. (bibliograficheskyj ukazatel) [The Russian Historical Novels of the 30s of the XIXth century (Bibliographic Index)]. Novoye literaturnoye obozreniye. 1998. # 34. C. 416-433. [in Russian].

14. Sumczov N. F. Slobodsko-ukrainskoye dvoryanstvo v proizvedeniyah G. F. Kvitki [The Sloboda-Ukrainian nobility in the works of G. F. Kvitka]. Kiyevskaya Starina. 1884. T. IX. # 6. S. 201--209. [in Russian].

15. Tompson E. M. Trubadury imperiyi. Rosijska literatura i kolonializm [Troubadours of the Empire. The Russian literature and Colonialism.]. Per. M. Korchynska. K.: Vydavnycztvo Solomiyi Pavlychko «Osnovy», 2006. 368 s. [in Ukrainian].

16. Harhun V. P. Roman Volodymyra Vynnychenka «Zapysky Kyrpatogo Mefistofelya»: generyka, semiosfera, imagologiya: monografiya [Volodymyr Vynnychenko's novel “Notes of The Snub-Nosed Mephistopheles”: Generics, Semiosphere, Imagology: Monograph]. Nizhyn: Vyd-vo NDU im. M. Gogolya, 2011. 200 s. [in Ukrainian].

17. Yakovenko N. Dzerkala identychnosti. Doslidzhennya z istoriyi uyavlen ta idej v Ukrayini XVI - pochatku XVIII stolittya: (vybr. st.) [Mirrors of Identity. The Research on the History of Ideas in Ukraine in the 16th - early 18th centuries: (Selected Articles)]. Kyiv: Laurus, 2012. 470 s. [in Ukrainian].

18. 1812 god v russkoj poezii v vospominaniyah sovremennhkov [1812 in the Russian poetry and Memoirs of Contemporaries]. Sost. N. N. Akopovoj i V. V. Berezhkova; vstup. st. O. N. Myhajlova; prym. M. A. Bojczova. M.: Pravda, 1987. 512 s. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru