Літературний доробок Петра Франка: у пошуках творчого "я"

Збірка "Дядько Шкіпер", хоч і була названа за першим оповіданням, що її відкривало, об'єднувала під однією обкладинкою історії про дуже різних людей у різних куточках світу. Однак усі ці історії були про сильних духом, вольових, витривалих і сміливих героїв, що не страшаться випробувань, складних життєвих обставин, ризиків і смертельних небезпек. Саме такі персонажі перебувають у центрі уваги Петра Франка як письменника. Невипадково в оповіданні "Рудий Щур" симпатії автора на боці головного персонажа - ненависного для членів екіпажу гризуна, якого моряки на судні зусібіч намагаються затравити й загнати в пастку, але він усе ж вижив і вирвався на волю. Оповідання "Рурикова слава" повертало до історичного минулого давньоруської землі, до витоків нашої державности, розповідаючи історію про хоробрих героїв-воїнів, найперших із перших, що прийшли на цю територію і не боялися здобувати, перемагати й гинути тут.

Загалом, Петро Франко як письменник любив такі сюжетні ходи, які штовхали персонажів до межових екзистенційних станів, до вибору між життям і смертю, піднімали героїв над буденщиною і змушували відчути, як холоне кров у жилах. Ба більше, іноді персонажі Петра Франка, як-от безіменна кокаїнозалежна героїня-наркоманка з оповідання "Perla de America", чинять самогубство або стоять перед вимогою пустити собі кулю в скроню (цього чекають від Любченка з оповідання "Кедрове Зерно"). І тут самогубство - це не слабкість. Щоб його скоїти, також потрібно чимала сила волі. До речі, оповідання "Perla de America" - одне з перших в українській літературі, що порушувало надскладну проблему наркотичної залежности.

Від прозової мариністики й екзотичних тревелогів до художнього осмислення еміграції, суїциду та наркоманії як гострих соціальних проблем сучасности; від південних морів, пампасів і джунглів до Сибіру та Заполяр'я і назад до рідної Галичини - такий широкий діапазон творчих інтересів Петра Франкапрозаїка.

"Маскулінна" проза: від художньої автобіографії до уявної туристики (висновки)

Художня проза Петра Франка, що є історико-літературним феноменом українського письменства першої половини ХХ ст., охоплювала цілий спектр актуальних на той час проблем національно-суспільних та індивідуальних аспектів буття. Це - відновлення громадського життя в післявоєнний період, потреба моральної підтримки одне одного після пережитих жахіть війни і пошуки свого місця в повоєнному просторі, драма сирітства та необхідність допомоги дітям, батьки яких опинились у в'язниці, таємне протистояння ворожій владі та збереження національної гідности, проблеми еміграції, алкоголізму, наркоманії, самогубства й ошуканства. Та все ж не концентрація на численних проблемах і негативних явищах, а здоровий дух життєлюбства, тверезого оптимізму й сильної та свідомої волі визначає ключові домінанти "творчої фізіономії" наймолодшого Франкового сина і водночас яскравого представника фамільної літературної династії.

У центрі художнього світу Петра Франка - образ сильного, вольового, енергійного, звитяжного українця, воїна-переможця, козака-авантурника, здобичника. Цей образ до певної міри є проєкцією "ідеального я" самого автора - такого, яким він себе мислив, яким хотів би бути і яким, за гамбурзьким рахунком, таки був.

Назагал художня проза Петра Франка дуже "вольова" і "чоловіча". Це, звісно, не означає, що в ній немає жіночих образів чи не порушено "жіночих" проблем! Але все-таки жінки в його творах з'являються здебільшого ситуативно і змальовані досить схематично, а любовні лінії хоч і виконують в окремих текстах сюжетотвірну роль ("Дядько Шкіпер", "Кедрове Зерно", "В пралісах Бразилії", "У Херсоні"), та все ж підпорядковані тим життєвим випробуванням, ризикам, змаганням, які проживають чоловіки - "люди чести" та "люди діла".

На першому місці для героїв прози Петра Франка завжди справа, яку треба зробити, мета, до якої потрібно дійти, ворог, якого треба здолати. Територія ризику, зона протистояння, простір пригоди, поріг випробування - це органічне, природне середовище, в якому вони діють, живуть, перемагають.

Складні життєві ситуації, в яких опинилися персонажі творів Петра Франка, реалістична манера письма, поєднана з духом романтики і пригод, нагадують джеклондонівську стилістику. Вочевидь, джерелом для белетристичного натхнення автора слугувала англійська, американська й канадська література - передусім проза Джека Лондона, Ернеста Сетона-Томпсона, Томаса Едварда Ловренса. Увага до творчости цих письменників, яких Петро Франко читав в оригіналі, виявилась і в його перекладацькому доробку. Невипадково в перекладі Петра Франка з англійської вийшли оповідання Сетона-Томпсона "Пригоди сірого ведмедя" (1937).

Такий образно-персонажний склад текстів Петра Франка, несподівані повороти сюжетів, "маскулінність" художнього світу, з одного боку, були пов'язані зі специфікою жанру пригодницького оповідання, а з іншого - з особливістю натури, психоемоційного складу особистости самого автора.

Свого часу Іван Франко, характеризуючи свої новели, зазначав, що всі вони є "частками моєї автобіографії"Франко І. Зібрання творів: У 50 т. Т. 49. Київ: Наукова думка, 1986. С. 252.. Це твердження застосовне й до літературної спадщини його сина Петра, чиї тексти оприявнюють значну міру автобіографізму. Так, персонажі його творів найчастіше називаються Петрусем, Петром чи як іншомовний варіант Педро ("Перша сповідь", "Різдвяна пригода школярика", "На самітнім острові", "У пралісах Бразилії", "Висока гра"), Петром Івановичем ("Дядько Шкіпер") чи й навіть Петренком ("Кедрове Зерно"). Супутні характеристики вказують на те, що рідним містом оповідача в новелі "Грач" є Львів (чи ширше - Галичина), але мешкає він тепер у Бадені поблизу Відня, захоплюється "усіма можливими спортами"Франко П. Грач. Літературно-науковий вістник. 1923. Т. 79. Кн. 3. С. 194-204. і стрільбою з пістоля. У белетризованому нарисі "У Херсоні" головний герой має "інжинєрський дипльом", любить провадити "етнографічні студії"Франко П. Доробок. Т. 1: Літературні твори. С. 82-83. й подорожувати, він добрий змагун і стрілець із бравнінга, але слабкою стороною його особистости є плавання (дуже характеристична автобіографічна деталь!). Оповідач із тексту "Дядько Шкіпер" чудово знається на "важких оліях" і легко прораховує їх хімічну взаємодію з морською стихією. Схожі автобіографічні риси, в яких легко впізнаємо особисті прикмети самого письменника, можна відстежити в інших його оповіданнях. Звісно, міра автобіографізму в кожному тексті різна. Але і з цих прикладів бачимо, наскільки близькими по духу до самого Петра Франка є його персонажі, наскільки їх захоплює все те, що було важливою частиною характеру самого автора: спорт, "Пласт", змагальний дух, винахідництво, мандри, хімія, інженерія...

Невипадково Петро Франко як письменник так детально і з любов'ю у своїх художніх текстах описує різноманітні фізично-хімічні процеси: видобування вогню тертям соснової дошки та ялівцевої палички і виготовлення саморобної вудки з підручних матеріалів у "На самітнім острові"; назви хімікалій, що їх використовує Петро з оповідання "У пралісах Бразилії", коли лікує місцевого хлопця від укусу отруйної змії та ін. Можливо, інженерно-хімічна тема в літературній спадщині Петра Франка навіть заслуговує на окрему увагу дослідників.

Водночас, говорячи про автобіографізм явний - той, який легко відстежуємо на поверхні тексту, - не можемо проігнорувати і глибинні, імпліцитні його рівні. І тут проза Петра Франка є важливим джерелом для пізнання внутрішніх інтенцій, реалізації невербалізованих бажань, прихованих устремлінь її творця (таким собі зворотним боком біографії). Як людина активна, діяльна, що все своє попереднє життя провела в русі, динамічно, Петро Франко в Коломиї все ж почувався на провінції, у полоні буденної реальности і не "при ділі" (попри те, що вчителював, займався спортом, "Пластом", громадською роботою). А тому літературна творчість стала для нього в той час такою собі відрадою, формою "уявної туристики", ерзацом справжнього активного "пригодницького" життя, способом мандрувати світом, крутячи глобус у своєму робочому кабінеті. Саме тому таке важливе місце в художній прозі Петра Франка відведено пригодам і мандрам. Бо ж його невгамовна й авантюрна натура понад усе прагнула пригод! Одначе розмірене сімейне життя (у нього якраз народилися донечки Віра й Ася), потреба забезпечувати родину, почуття обов'язку та любови до своїх найрідніших не дозволяли просто так здійнятися з місця і чкурнути до якоїсь Аргентини, Бразилії, Канади чи Греції. Хоча, напевно, йому цього дуже хотілося. Тож залишалося мандрувати разом із персонажами своїх художніх текстів - героями, які знай вирушають в експедиції на пошуки золота, каучукових дерев і невідомих видів орхідей. Мандрувати в уяві й мандрувати у спогадах.

Для Петра Франка література була формою мандрів, тоді як сам він був вимушений сидіти на місці. Подібно як Жуль Верн мандрував світом, сидячи за письмовим столом, так у коломийський період свого життя непосидючий за характером Петро Франко "мандрував" стежками своєї фантазії, стежками своїх художніх творів.

Сьогодні ж цими стежками мають нагоду помандрувати зацікавлені читачі, а можливо, й театральні режисери та кінематографісти, які можуть у напівзабутій і малодослідженій творчій спадщині Петра Франка віднайти вдячний, повний захопливих сюжетів і сильних характерів матеріал для нових фільмів і вистав, а не тільки документ епохи, що минула.

References

1. Denysiuk, I., Skrypka, T. (1999). Dvorianske hnizdo Kosachiv [Noble nest of Kosach]. Lviv, Ukraine.

2. Havaliuk, R. (2020). Velyka teatralna istoriia odniiei nevelychkoi stseny. Chastyna chetverta: nache kvity kriz asfalt [Big Theatrical Story of one Small Stage. Part four: Like Flowers through the Asphalt]. URL: https://photo-

3. lviv.in.ua/velyka-teatral-na-istoriia-odniiei-nevelykoi-stseny-chastyna-chetverta-nache -kvity-kriz-asfal-t/.

4. Ilnytskyi, M. (2008). Na perekhrestiakh viku: U 3-kh kn. Kn. II [At the crossroads of age]. Kyiv, Ukraine.

5. Lavrentii, R. (2012). Teatralna hrupa kooperatyvu "Ukrainskyi teatr" u Lvovi pid dyrektsiieiu Yosypa Stadnyka 1927-1929 rokiv [Theatrical group of the cooperative "Ukrainian Theater" in Lviv under the direction of Yosyp Stadnyk in 1927-1929]. Visnyk NTSh. Chys. 47. Lviv, Ukraine.

6. Stasiuk, H. (2009). Literaturna dynastiia yak teoretyko-metodolohichna problema [Literary dynasty as a theoretical and methodological problem] Slovo i Chas. 2009. № 5.

7. Tykholoz, N. (2020). Konkistador ukrainskoho neba (Petro Franko - pioner halytskoi viiskovoi aviatsii) [Conquistador of the Ukrainian sky (Petro Franko a pioneer of Galician military avistion)]. URL: https://frankolive.wordpress.com/2020/ 03/05/konkistador-ukrainskoho-neba-petro/.

8. Tykholoz, N. (2020). Petro Franko i sportyvna Kolomyia: prychynky do istorii fizychnoi kultury Prykarpattia [Petro Franko and sports Kolomyia]. URL: https://frankolive.wordpress.com/2020/07/02/petro-franko-i-sportyvna-kolomyiaprych/.

9. Tykholoz, N. (2019). Petro Franko: do dzherel formuvannia tvorchoi osobystosti [Petro Franko: to the sources of formation of creative personality]. Ukrainske literaturoznavstvo. Vyp. 84.

10. Franko, A. (2017). Naidorozhchyi pomichnyk: tvorchyi dorobok / Peredm., uporiad. i koment. N. Tykholoz [The dearest assistant: creative heritage]. Lviv, Ukraine.

11. Franko, Z. (2003). Petro Franko u vymirakh chasu [Petro Franko in the measurements of time]. Franko Z. (1925-1991): Statti. Spohady. Materialy / Uporiad. i nauk. red. M. A. Valo. Lviv, Ukraine.

12. Franko, P. (2010). Dorobok. T. I.: Literaturni tvory / Upor. i peredm. P. M. Franko [Heritage]. Lviv, Ukraine.

13. Franko, T. (2015) Vybrane: U 2-kh tomakh / Uporiad. Ye. Baran, N. Tykholoz [Selected]. Ivano-Frankivsk, Ukraine.

14. Franko-Kliuchko, A. (2010). Dlia Tebe, Tatu / Uporiad., avt. vstup. statti i koment. M. Shalata [For You, Dad]. Kyiv, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru