Ревізькі казки як джерело генеалогічної реконструкції в галузі шевченкознавства
Розкриття для шевченкознавства інформаційного потенціалу документів ревізького відділення Київської казенної палати. Розширення джерельної бази з вивчення родоводу Т. Шевченка і позиціонування ревізьких казок як генеалогічного джерела з шевченкознавства.
Рубрика | Литература |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.09.2024 |
Размер файла | 48,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Ще раз згадаймо про родину «дядечка Гриня» Ковтун Ю. Зазнач. твір. С. 30. - Григорія Євстра- товича Шевченка (№ 312). Йому було 56 років, він був одружений із 62-х річною Мотроною Кирилівною і жив із сином Михайлом, 20-ти років. А щодо старшого сина «Вартфоломія» маємо запис, що його було «звільнено з селянства у 1848 році» Держархів Київської обл. Ф. Ф-280. Оп. 2. Спр. 969. Арк. 69зв.-70., тобто подібно до Т. Шевченка.
Поряд (№ 313) стояла хата ще одного племінника Тарасового діда - Мирона Кіндратовича, який помер у 1835 р. В оселі господарював його син Григорій, 46-ти років із дружиною Ксенією Савівною, 43-х років. З ними проживали восьмеро дітей: Андрій, 25-ти років із дружиною Ганною («Анною») Анікіївною, 20-ти років, Наум, 17-ти, Петро, 12-ти, Андронік і Федот, шести, Дмитро, чотирьох, Дарія, 15-ти й Анна, восьми років Там само. Арк. 69зв.-70..
Оскільки вивчення Шевченкового родоводу по матері, як правило, не йде далі згадки про Якима Бойка і його дітей Красицький Д. Зазнач. твір. С. 87. В. Портянко, узагальнюючи, пише: «Увесь «рід» Тарасової матері - моринецькі Бойки - складався з самих піших «халупників» та «найманців»» - «цієї найубогішої верстви невільників». Див.: Портянко В. Тарасова мати // Вітчизна. 2009. № 9-10. С. 105. Міф про убогість Тарасового діда по материнській лінії спростовують С. Чанін і Г. Карпінчук. Див.: Чанін С. В. Зазнач. твір. С. 14; Карпінчук Г. Зазнач. твір. С. 5., ми зупинимося на цій гілці генеалогічного древа поета трохи докладніше. Ревізька казка 1850 р. по с. Моринці, складена 15 вересня і підписана управителем - поміщиком, поручиком Павлом Лаврентійовичем Чайковським Держархів Київської обл. Ф. Ф-280. Оп. 2. Спр. 969. Арк. 274зв.-275., дозволяє нам висвітлити долі цих родичів поета.
Павлу Якимовичу («Акимов») Бойку, рідному дядькові Тараса по материнській лінії, в 1834 р. було 46 років, а до наступної ревізії він не дожив: помер у 1850 р. Дата його смерті, схоже, шевченкознавцям не була відома, зокрема, у «Шевченківській енциклопедії» та генеалогічному древі, складеному Г. Карпінчук, вона не зазначена Шевченківська енциклопедія... Т. 5. С. 501; Карпінчук Г. Зазнач. твір. С. 26.. На його подвір'ї під № 250 продовжувала жити його вдова - 54-х річна Мотрона Онисимівна. Маємо тут ще один цікавий запис про те, що племінник Павла Якимовича - Осип Григорович Шевченко, якому на момент попередньої ревізії виповнилося 12 років, був переведений до с. Кирилів- ка у 1842 р. Держархів Київської обл. Ф. Ф-280. Оп. 2. Спр. 969. Арк. 253зв.-254.
Подвір'я Савелія Івановича Бойка - племінника Тарасового діда по материнській лінії, якому під час попередньої ревізії було 44 роки і який помер у 1841 р., зазначено під № 157. В обійсті мешкали його діти з родинами: Філон, 38-ми років; діти другого сина Олександра, відданого у рекрути в 1849 р. (під час попередньої ревізії йому було 13 років), - чотирьохрічний Корній і дворічна Євдокія; Кузьма («Коз- ма»), 19-ти років із 20-ти річною дружиною Анастасією Хомівною; донька Улита, 27-ми років із двома позашлюбними дітьми - п'ятирічним Олександром і трирічною Анною Там само. Арк. 227 зв.-228..
Гаврило Семенович Бойко, 48-ми років, внучатий племінник Якима Омеляновича, проживав в оселі, зазначеній під № 211. Разом із ним проживали його дружина Любов Несторівна, 45-ти років, сини: десятирічний Олексій та трирічний Улян (про старшого Омеляна записано, що він помер у 1835 р). На цьому ж подвір'ї мешкав Гаврилів брат Лазар, 42-х років із дружиною Параскевою Юхимівною («Ефимовою»), 36-ти років і дітьми: дев'ятирічним Семеном, шестирічним Кирилом, 13-ти річною Агафією, трирічною Наталією та однорічною Євдокією Там само. Арк. 241 зв.-242..
Ще один внучатий племінник - Федір Андрійович Бойко, 37-ми років із дружиною Єфимією Омелянівною, 36-ти років, їхні діти: восьмирічний Филимон, однорічний Василь, 17-ти річна Марія, п'ятирічна Мокрина й однорічна Уляна записані під № 249 Там само. Арк. 253зв.-254..
Під № 115 зазначено обійстя Івана Савельовича (Васильовича - у документі різночитання) Терещенка, який помер у 1848 р., та його дружини Євдокії Іванівни, 47-ми років, до подвір'я якого, окрім власних дітей, були приписані й племінники, зокрема, Степан, якому під час попередньої ревізії виповнилося 19 років і який був переведений в 1842 р. у с. Софіївку Черкаського повіту О. Кониський, пише, що Степана було віддано «у москалі». Див.: Камський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський... С. 60.. Його брат Григорій Данилович, якому в 1834 р. було п'ять років, у 1849 р. був відданий в рекрути. А їхня мати, 54-х річна Ксенія Антонівна продовжувала жити в хаті родича. Тут йдеться про Тарасову мачуху з її дітьми Держархів Київської обл. Ф. Ф-280. Оп. 2. Спр. 969. Арк. 215зв.-217.. Тож можемо зробити висновок, що доля помстилася цій недобрій жінці: під старість їй довелося доживати в чужій хаті, без дітей.
Настав час згадати про перше дитяче кохання Тараса. Ретельно вивчивши метричні записи і сповідні розписи, дослідники дійшли висновку, що мова йде про Оксану Коваленко, молодшу за нього на 2-3 роки.
У ревізькій казці по с. Кирилівка за 1816 р. під № 35, по сусідству із Шевченками, вказана сім'я Коваленка Степана Григоровича, 40-а років: окрім нього самого зазначений його син від першого шлюбу дворічний Василш, п'ятирічний пасинок Прохор Романович Багеба, переведений з іншого села у 1815 р., і дружина Матрона, 27-ми років 120. Останній запис щодо пасинка Прохора спростовує твердження П. Жура і Ю. Ковтуна щодо того, що друга дружина Степана Коваленка Мотрона стала мачухою його сину Прохору 121. Згідно із записом ревізької казки, якраз навпаки: це Степан став вітчимом сина Мотро- ни від першого шлюбу, а та стала мачухою Василю. Але згадуємо ми про цю сім'ю тому, що, як показує наступна ревізька казка, саме в ній народилася та Ксенія, якій присвячував свої поезії Т. Шевченко. У ревізькій казці 1834 р. знаходимо запис під № 193 про родину Степана Григоровича Коваленка, який помер у 1830 р.122 Матері на момент ревізії також уже не було в живих. До подвір'я були приписані їхні діти: сини Павло, 11-ти років, Василш, відданий у рекрути в 1833 р., пасинок Прохор, 23-х років і донька Ксенія, 17-ти років 123. Тобто, різниця у віці з Т. Шевченком становила саме три роки. Таким чином, ми можемо з великою долею вірогідності встановити ім'я і по батькові першого кохання поета - Оксани Коваленко. Більшість авторів, які писали про жіночі захоплення Т. Шевченка, не згадували, що по батькові вона - Степанівна 124.
Як бачимо, доля цієї родини склалася трагічно, але сама Оксана, на відміну від створеного Т. Шевченком поетичного образу дівчини-по- критки, прожила досить благополучне життя. На відміну від частини шевченкознавців, які проєктували на реальну особистість її ліричний образ, стверджуючи, що вона була збезчещена, народила позашлюбну дитину і втратила розум 125, ряд дослідників, посилаючись на метричні книги, доводять, що Оксана вийшла заміж за Карпа Миколайовича Сороку в с. Пединівка і мала у шлюбі дітей 126 Ревізька казка 1850 р. с. Пединівка Звенигородського повіту цілком підтверджує цей факт. Запис № 155 зазначає, що в Карпа Миколайовича Сороки, 31-го року, була дружина Ксенія Степанівна, 30-ти років (нагадуємо, що у ревізьких казках, як і в сповідних розписах, трапляються неточності), і в них на той момент було вже п'ятеро дітей: п'ятирічний Євдоким, трирічний Іван, дев'ятирічна Параскева, семирічна Варвара Як правило, дослідники вказують тільки цих двох старших дочок. Див.: Шевченківський словник... Т. 1. С. 305; Шевченківська енциклопедія... Т. 3. С. 422; Петровський В. В., Семененко В. І. У пошуках молодої чарівності (Т. Шевченко) // Історія України : Заборонені кохання : Особистості. Долі. Почуття. Харків : ВД «Школа», 2010. С. 378. В останній публікації стверджується, що Оксана все ж стала покриткою, але у 1840 р. вийшла заміж за кріпака в інше село і народила двох дітей - Параску і Варвару. Зі свого боку зазначимо, що у ревізьких казках зазвичай вказувався позашлюбний статус дитини, але стосовно дітей Ксенії Степанівни Сороки таких уточнень немає. і однорічна Феодосія. Разом із ними до подвір'я були приписані й інші родичі: Карпів брат Іов (у 1834 р. йому було шість років, помер у 1835 р.), його ж сестра Мотрона, 25-ти років, Карпів двоюрідний брат - Роман Якович Яценко, якому під час попередньої ревізії було 24 роки, але у 1836 р. він помер, та дружина останнього - Марфа Микитівна, яка перебувала в «бігах» із 1837 р. Держархів Київської обл. Ф. Ф-280. Оп. 2. Спр. 969. Арк. 310зв.-311. Тобто, господарювала Ксенія, фактично, у власній оселі, що на той час було неабиякою удачею. Її рідний брат Павло жив у Кирилівці, було йому в 1850 р. 27 років, був одружений на 26-ти річній Афонасії Іванівні і мав однорічного сина Семена. А от доля єдиноутробного брата Прохора Романовича Богибенка (Богебенка, Богеби) (у цій ревізькій казці він названий свояком) склалася трагічно: в 1834 р. у віці 23-х років він був відправлений на поселення до Сибіру Там само. Арк. 49зв.-50..
Підводячи підсумок, зазначимо, що лонгітюдний підхід до вивчення Шевченкового родоводу на підставі ревізьких казок 1795-1850 рр. дає можливість отримати розгорнуту та динамічну картину розвитку генеалогічного древа поетового роду протягом більше ніж півстоліття. Тож документи ревізій можна вважати цінним історичним джерелом для генеалогічних досліджень із шевченкознавства. Проведений порівняльний аналіз інформації ревізьких казок із фактами, зазначеними у біографічних дослідженнях численних авторів, дозволив припустити, що ще однією ймовірною датою народження Тарасового діда Івана Андрійовича може бути 1756 р. і спростувати деякі усталені міфи й неточності, пов'язані з життям рідні Т. Шевченка та його близьких, зокрема, стверджувати, що прадід Тараса - Андрій Шевченко помер не пізніше 1795 р., що по батькові Тарасового діда по материнській лінії звали Якимом Омеляновичем, що перше дитяче захоплення поета - Оксана Коваленко мала досить благополучну долю, на відміну від створеного Т. Шевченком поетичного образу тощо.
Ревізькі казки проливають деяке світло на материнську гілку родоводу Т. Шевченка, що, як правило, розглядалася дослідниками досить поверхово, а саме дозволяють дослідити рід двоюрідного діда Тараса - Івана Омеляновича Бойка. Більш докладно, ніж у переглянутих нами наукових дослідженнях, ревізькі казки висвітлюють родовід Кіндрата Андрійовича та Олексія Андрійовича Шевченків (братів Тарасового діда Івана Андрійовича) та дядька поета - Сави Івановича. Ці джерела вказують дати їхньої смерті, а також дати смерті Сави та Омеляна Івановичів Шевченків, Павла Якимовича Бойка та інших персоналій, не відомих шевченкознавцям. Завдяки ревізьким казкам вдалося розширити перелік нащадків деяких родичів поета та в ряді випадків дізнатися про їхню долю (втечі з кріпацтва, віддання в рекрути). Отже, у подальших дослідженнях науковців вони мають зайняти належне місце поряд із метричними книгами і сповідними розписами, які активно використовуються шевченкознавцями. Одночасно зазначимо, що, як і у сповідних розписах, де вік людини зазначався «на око», і в метричних книгах, коли траплялося, що п'яні дячки плутали імена Жур П. Зазнач. твір. С. 73-74. і також вказували приблизний вік померлих та одружених Тарас Шевченко. Документи та матеріали... С. 6-9., так і в ревізьких казках маємо чимало неточностей і невідповідностей. Зокрема, дослідники відмічають нерідко приблизне визначення віку записуваних осіб і написання українських імен на польський або російський кшталт Легун Ю., Петренко О. Зазнач. твір. С. 9-10.. Це означає, що висновки можна робити, тільки ретельно зіставляючи усну традицію шевченкознавства зі всіма видами архівних джерел, і на цьому шляху є ще багато моментів, що потребують уточнення.
References
1. Boiko, H. V. (2011). Posimeinyi spysok Shevchenkiv z Revizkoi kazky Kyivskoi hubernii Zvenyhorodskoho povitu s. Kyrylivky [The Family list of the Shevchenkos from the Revizka fairy tale, Kyiv province, Zvenygorod district, village Kyrylivka]. Arkhivy Ukrainy, 1, 174-177 [in Ukrainian].
2. Boiko, H. V. & Kaminska, N. V. (2014). Zhyttiepys Tarasa Shevchenka u dokumentakh Derzhavnoho arkhivu Kyivskoi oblasti [The biography of Taras Shevchenko in the documents of the State Archive of the Kyiv Region]. Ukrainska biohrafistyka : zb. nauk. prats, 11, 314-322 [in Ukrainian].
3. Chanin, S. (2008). Velykyi rid velykoi liudyny. Naukovo-populiarnyi narys pro T. H. Shevchenka ta yoho rodovid [A great family of a great man. A popular science essay about T. G. Shevchenko and his pedigree]. Kyiv : TOV «ELIBRE». 158 s. [in Ukrainian].
4. Horbach, N. (2005). Zhyttia ta tvorchist Tarasa Shevchenka [The life and work of Taras Shevchenko]. Lviv : «Kameniar». 304 s. [in Ukrainian].
5. Karpinchuk, H. (2019). Rid Shevchenkovoi materi Kateryny Boiko [The lineage of Shevchenko's mother, Kateryna Boyko]. Slovo і Chas, 3, 3-26 [in Ukrainian].
6. Konyskyi, O. Ya. (2014). Taras Shevchenko-Hrushivskyi. Khronika yoho zhyttia [Taras Shevchenko-Hrushivskyi. Chronicle of his life]. Kyiv : TOV «Vydavnytstvo «KLIO»». 672 s. [in Ukrainian].
7. Krasytskyi, D. (1991). Rodovid [The pedigree]. Slovo i chas, 5, 86-90 [in Ukrainian].
8. Kyryliuk, Ye. P. (Ed.) (1976). Shevchenkivskyi slovnyk: u 21. [Shevchenko's dictionary : in 2 vol.] (Vol. 1). Kyiv : Holovna redaktsiia URE [in Ukrainian].
9. Kyryliuk, Ye. P. (Ed.) (1982). Taras Shevchenko. Dokumenty ta materialy do biohrafii. 1814-1861 [Taras Shevchenko. Documents and materials for biography. 1814-1861]. Kyiv : Vydavnytstvo «Vyscha shkola».432 s. [in Ukrainian].
10. Lehun, Yu. & Petrenko, O. (2005). Materialy reviziinoho perepysu naselennia 1795- 1796 rr. u fondakh Derzhavnoho arkhivu Vinnytskoi oblasti [The materials of the revision census of 1795-1796 in the fonds of the State Archives of the Vinnytsia region]. Vinnytsia : O. Vlasiuk, 2005. 72 s. [in Ukrainian].
11. Lysenko, M. (2015). Korinnia Shevchenkovoho rodu. Henealohiia і spohady [The roots of the Shevchenko family. Genealogy and memories]. Lviv : Apriori. 336 s. [in Ukrainian].
12. Zaitsev, P. (1994). Zhyttia Tarasa Shevchenka [The life of Taras Shevchenko]. Kyiv : «Mystetstvo». 352 s. [in Ukrainian].
13. Zhulynskyi, M. G. (Ed.) (2015). Shevchenkivska entsyklopediia: u 6 t. [Shevchenko's encyclopedia : in 6 vol.]. (Vol. 5). Kyiv. 501 s. [in Ukrainian].
14. Zhur, P. (1979). Lito pershe. Z khroniky zhyttia i tvorchosti Tarasa Shevchenka [The first summer. From the chronicle of the life and work of Taras Shevchenko]. Kyiv : «Dnipro». 278 s. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Біографія та творчість Степана Смаль-Стоцького. Аналіз літературознавчої спадщини вченого в контексті літературного процесу кінця ХІХ–30-х років ХХ століття. Кваліфікація С. Смаль-Стоцького як одного із основоположників наукового шевченкознавства.
дипломная работа [76,5 K], добавлен 23.04.2015Різноманітність художніх форм казки як її суттєва жанрова ознака. Класифікації казок різними авторами. Огляд груп казок та їх педагогічних можливостей. Особливості казок про тварин. Чарівні (героїчні) казки як найбільша група казкового народного епосу.
реферат [26,3 K], добавлен 16.11.2009Дослідження особливостей казок, як розповідного жанру усної народної творчості. Відмінні риси деяких видів народних казок - кумулятивних (казки про тварин) і соціально-побутових. Вивчення життєвого шляху та творчого доробку Агнії Барто – поета і педагога.
контрольная работа [28,1 K], добавлен 07.10.2010Теоретичні аспекти вивчення чарівної казки як жанру народнопоетичної творчості. Німецька чарівна казка та її мовностилістичні особливості. Особливості в розгортанні казкового сюжету. Мовностилістичні особливості зачину, методи його дослідження.
курсовая работа [37,9 K], добавлен 19.05.2011Жанрові особливості німецьких казок. Сюжетні лінії та поетичне мовлення казок братів Якоба та Вільгельма Грімм. Порівняльний аналіз оригіналу і перекладу казок: "Попелюшка" та "Червона шапочка". Викриття невідповідностей перекладу деяких епізодів казок.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 19.04.2013Велич титанічного подвигу Т. Шевченка як основоположника нової української літературної мови. Аналіз особливостей інтерпретації Шевченка, історичних постатей його творчої спадщини. Здійснення безпомилкових пророцтв Кобзаря. Релігійний світогляд Шевченка.
курсовая работа [76,6 K], добавлен 24.02.2014Висвітлення питань проблем навчання і виховання, любові до матері та жінок у творах Тараса Григоровича Шевченка. Розкриття історії обездоленої жінки у поемі "Осика". Аналіз образу знеславленої, нещасної, але вольової жінки Лукії в творі "Відьма".
курсовая работа [42,9 K], добавлен 06.09.2013Основні напрямки у творчому житті видатного українського митця Тараса Григоровича Шевченка: художній та літературний. Переживання та прагнення у житті Шевченка. Значення аналізу поєднання малювання та написання віршів для повного розуміння Шевченка.
реферат [10,7 K], добавлен 18.12.2013Аналіз тропів як художніх засобів поетичного мовлення. Особливості Шевченкової метафори. Функції епітетів у мовленнєвій палітрі поезій Кобзаря. Використання матеріалів із поезій Тараса Шевченка на уроках української мови під час вивчення лексикології.
дипломная работа [89,6 K], добавлен 11.09.2014Казка як вид оповідального фольклору, порівняльний аналіз літературної та народної казки, структура і композиція, система образів й мовні особливості. Аналіз специфіки структури і змісту британських казок. Методика проведення уроку англійської літератури.
курсовая работа [56,6 K], добавлен 17.12.2011Вплив поезій Т. Шевченка на творчість П. Куліша. Історичний контекст творчості митців. Могутній емоційний потенціал творчості Шевченка. Доля Куліша - доля типової романтичної людини. Народні розміри у творах поетів. Наслідування Шевченка Кулішем.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 22.02.2011Оскар Фінгал О'Флаерті Віллс Уайльд — відомий англійський письменник, автор поезій, казок, комедій, гостросюжетних новел. Перші поетичні спроби. Жанр літературної казки. Імпресіоністські мотиви в творчості літератора. Останні роки життя письменника.
реферат [23,8 K], добавлен 17.02.2009Особливості та антипросвітницькі мотиви літератури німецького романтизму. Соціально-психологічний аспект повісті-казки. Сатиричний та метафоричний зміст казки. Реалістичний і містичний світ у творі. Протиставлення творчої людини і бездуховного філістера.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 14.05.2014Творчість Т.Г. Шевченка у романтично-міфологічному контексті. Зв'язок романтизму і міфологізму. Оригінальність духовного світу і творчості Шевченка. Суть стихії вогню у світовій міфології. Характеристика стихії вогню у ранній поезії Т.Г. Шевченка.
курсовая работа [37,9 K], добавлен 26.09.2014Дитинство Джанні Родарі. Співробітник дитячих журналів і газет. Вірші Джанні Родарі. Активний учасник італійського революційного руху. Творча уява поета. Позитивні герої казок. Повість-казка "Пригоди Чиполіно". "Граматика фантазії". "Казки по телефону".
реферат [28,4 K], добавлен 04.01.2009Дослідження морально-етичного конфлікту в поемах Т. Шевченка "Катерина" і "Сердешна Оксана" Г. Квітки-Основ'яненка. Вивчення типологічних рис героїнь, засобів характеротворення, використаних авторами. Діалого-монологічне мовлення функції природи.
дипломная работа [63,2 K], добавлен 13.10.2014Шевченко і білоруська література. Твори Шевченка західно- та південнослов’янськими мовами. Сприйняття особистості та творчості Шевченка у Великобританії. Твори Кобзаря романськими мовами. Сприйняття творчості Шевченка в літературних і наукових колах США.
курсовая работа [59,4 K], добавлен 27.06.2015Поняття та загальні засади романтизму. Життєвий та творчий шлях Людвіга Тіка - видатного німецького поета, письменника, драматурга. Казка як провідний жанр творчості німецьких романтиків. Особливості та специфіка літературних казок Людвіга Тіка.
курсовая работа [70,0 K], добавлен 04.01.2013Запорожжя в поетичній і художній спадщині Т.Г. Шевченка. Перебування Великого Кобзаря на Хортиці. Поет в гостях у родини Булатів в селі Вознесенка. Вплив зустрічі із запорозькою дійсністю на формуванні революційно-демократичних поглядів Т. Шевченка.
курсовая работа [675,3 K], добавлен 10.04.2016Україна як iсторичний момент у творчостi кобзаря. Україна як предмет ліричного переживання поета. Поезія Тараса Шевченка давно стала нетлінною і важливою частиною духовного єства українського народу. Шевченко для нас-це не тільки те, що вивчають, а й те,
дипломная работа [44,0 K], добавлен 03.02.2003