Розробка системи взаємозв’язку факторів зовнішнього та внутрішнього середовища для підвищення ефективності діяльності ТОВ "СПЕРКО УКРАЇНА"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Сучасна глобалізована ринкова економіка формує нові вимоги до підприємства. Вони обумовлюються наявністю жорсткої конкуренції та необхідністю гнучко реагувати на неоднозначні зміни ситуації на ринках і в галузях діяльності підприємств. При цьому, успіх підприємства залежатиме від здатності адаптуватися до змін в середовищі їх діяльності: передбачати і змінювати структуру бізнесу, розробляти і впроваджувати у виробництво нові види продукції, правильно визначати напрями інвестицій за різними видами діяльності тощо, щоб досягти успіху і забезпечити процвітання підприємства у перспективі.

Згідно із системним підходом до управління кожна організація - це відкрита система, цілісність і життєздатність якої забезпечується завдяки елементам, з яких вона формується. Сукупність цих елементів становить внутрішнє середовище організації. Його проектування і створення відбувається з огляду на специфіку діяльності організації, кола споживачів, ринкової кон'юнктури, умов господарювання тощо. Система менеджменту при формуванні внутрішнього середовища організації має забезпечити відповідність характеристик його найважливіших складових умовам зовнішнього середовища, в яких організація функціонує. Таким чином, вищевикладене зумовлює актуальність теми дослідження курсової роботи.

Метою роботи є дослідження ролі внутрішнього і зовнішнього середовища в процесі функціонування підприємства. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі, а саме:

- дослідити теоретичні основи поняття, характеристики та розвитку внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства;

- проаналізувати особливості розвитку внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства,визначити методи аналізу середовища існування;

- розробити шляхи удосконалення елементів середовища підприємства.

Об'єктом дослідження є українське підприємство «СПЕРКО УКРАЇНА», яке здійснює господарчу діяльність на території України.

Предметом дослідження в роботі є теоретичні та практичні завдання аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища ТОВ «СПЕРКО УКРАЇНА»



РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти середовиша організації

1.1 Сутність та поняття середовища підприємства

Середовище підприємства - це підсистеми, елементи і фактори, що визначають стан, можливість і, значною мірою ефективність діяльності підприємства, його сильні і слабкі сторони

Середовище підприємства- це сукупність умов,чинників за яких функціонує підприємство.

Середовище підприємства- специфічна сфера існування підприємств, яка характеризується змінами систем і підсистем,які так чи інакше прямо або опосередковано впливають на його загальний стан.

Кожне підприємство функціонує у певному середовищі. В ринковій економіці середовище переважно і забезпечує ефективність діяльності підприємства, навіть, значною мірою, детермінує його існування. Саме тому розробка стратегії і починається з діагностування та прогнозування розвитку середовища підприємства, а результати цього стануть базою для формування його місії, цілей, вибору стратегій.[3; с78.]

Науковці доводять, що існують три рівні середовища: внутрішнє, що перебуває під впливом і контролем підприємства, «середовище завдань», до якого входять організації, що безпосередньо пов'язані із визначенням і втіленням цілей підприємства; загальне середовище, де формуються загальноекономічні умови, тенденції, соціальні та політичні норми і т.ін. Межі між «середовищем завдань» і загальним середовищем досить розмиті. Ця модель дає змогу пояснити тенденції розширення «сфери впливу» та «меж контролю» за середовищем. А.Томпсон зазначав, що кожне підприємство як матеріальна система націлене на встановлення рівноваги, стабільності, тобто постійно балансує між відкритістю та закритістю.

Найсуттєвіше на стан справ на будь-якому підприємстві впливає «середовище завдань», яке ще в різних джерелах має назву «безпосереднє оточення», «проміжне середовище» тощо. Перелік елементів цього середовища досить різноманітний, однак є загальні принципи, які дають змогу виокремити цей елемент оточення в особливу підсистему. До них можна віднести: по-перше, безпосередній зв'язок з підприємством, яке є об'єктом аналізу, у вигляді довгострокових договорів, комунікаційних зв'язків різного типу тощо; по-друге, можливість впливу (в певних межах) на елементи цього оточення з боку підприємства. Найбільш розгорненою є характеристика взаємного впливу елементів проміжного (чи безпосереднього) середовища та підприємства, яку наведено в галузевій моделі М. Портера.

Середовище організації є неоднорідним, тому доцільно поділити його на окремі складові. За одним з підходів, середовище, в якому функціонує організація, поділяють на мікросередовище, яке включає внутрішнє середовище організації та найближче оточення, що безпосередньо і найчастіше на неї впливає; макросередовище, яке об'єднує більш віддалені сили, що не піддаються прямому управлінню з боку організації.

За іншим підходом розрізняють такі складові середовища: зовнішнє середовище, яке охоплює дві групи в оточенні організації -- макро- (віддалене) і мезо- (близьке) оточення; внутрішнє середовище, яке охоплює ту частину середовища, що перебуває в межах організації.[1;с89]

Згадані підходи не суперечать один одному, однак більш обґрунтованим вважають другий підхід. Він дає змогу розглянути зовнішнє та внутрішнє середовище як складні системи, що містять окремі елементи, а також глибше вивчити об'єкт, отримати про нього найповніше уявлення і встановити зв'язки між складовими середовища організації.

Діагностику середовища трактують як засіб, метод та інструментарій всестороннього дослідження середовища організації. Розрізняють три форми діагностики середовища -- аналітичну, експерту та імітаційну. Аналітична діагностика передбачає визначення діагнозу безконтактними методами з використанням маркетингової та статистичної інформації.

Експертна діагностика ґрунтується на інформації, яка отримана контактними методами шляхом проведення спеціальних експертних і соціоекономічних опитувань. Імітаційна (модельна ) діагностика дозволяє отримати інформацію про об'єкт дослідження внаслідок імітаційного моделювання, хоча моделювання конкретної ситуації -- доволі складне завдання. Результатом діагностики є діагноз, тобто визначення поточного і перспективного стану середовища організації.

Під час діагностики формулюють цілі та завдання дослідження, вибирають конкретні його об'єкти та їхні складові, добирають показники, які здатні дати повну й якісну оцінку елементів, взаємозв'язків, умов, у яких функціонує система. Для цього зовнішнє й внутрішнє середовище організації розглядають як сукупність окремих компонент. Кожна компонента, в свою чергу, містить сукупність чинників, які знаходять своє відображення в системі показників. Цей етап можна умовно назвати попереднім дослідженням, тому що він сприяє якісній оцінці стану та тенденцій зміни деяких чинників середовища.

На наступному етапі поглиблено вивчають окремі складові середовища. Центральне місце в цьому процесі належить експертній діагностиці сильних і слабких сторін організації, виявленню рівня реакції організації на загрози зовнішнього середовища й особливостей, які сприяють використанню його можливостей. На основі цього визначають потенціал організації, який дає їй змогу використовувати можливості та нейтралізувати чи зменшувати вплив загроз. Відповідно до мети, яку прагнуть досягти під час діагностики, виділяють три її можливі варіанти: нормативна (існуючий стан порівнюють з бажаним); ретроспективна (існуючий стан порівнюють з минулим); міжсуб'єктна (за основу беруть оцінку найнебезпечнішого конкурента або групи конкурентів, які займають проміжну позицію у цьому секторі ринку). На завершальному етапі прогнозують можливі тенденції зміни середовища організації як основи для побудови стратегії.[ 5;с78]

Таким чином, незалежно від послідовності проведення, діагностика середовища передбачає багатоітераційний шлях: діагностика компонент внутрішнього середовища зумовлює потребу вивчення зовнішнього, а дослідження деяких аспектів зовнішнього середовища спонукає звернутися до внутрішнього. В результаті спільного вивчення потенціалу організації та стратегічного клімату зовнішнього середовища вдається встановити взаємозв'язки між ними, об'єктивно їх оцінити з метою вибору стратегічної орієнтації. Отже для визначення середовища ми будемо користуватись другим підходом.

Загалом середовище організації це сфера її існування та діяльності. З самого заснування підприємства на нього здійснюється вплив факторів хоче воно цього чи ні. Момент початку діяльності і є відправною точкою формування середовища вплив якого є необоротний. Тому для ефективного функціонування потрібно постійно проводити його діагностику та дослідження,що забезпечить своєчасну реакцію на зміни.

1.2 Характеристика внутрішнього середовища підприємства

Внутрішнє середовище організації - комплекс змінних параметрів, які характеризують ситуативний стан організації, формуються та контролюються керівництвом або виникають під впливом зовнішнього середовища, процесів усередині організації і вимагають відповідних дій керівництва.

Внутрішнє середовище - це елементи та фактори, що визначають внутрішній стан, сильні і слабкі сторони і, значною мірою, ефективність діяльності підприємства.

Фактори внутрішнього середовища підприємства:

а) його виробничий потенціал;

б) кадрово-управлінський потенціал;

в) конкурентоспроможність продукції і конкурентний потенціал;

г) організація маркетингу і збуту;

д) фінансовий стан;

е) ефективність виробництва;

є) стратегія, місія і цілі;

ж) організаційна структура і культура;

з) організація виробництва і праці;

к) мотиваційні механізми;

л) екологічність виробництва;

м) соціальна ефективність;

н) імідж підприємства тощо.

Будь яка організація є системою, утвореною певною кількістю внутрішніх змінних елементів. Межі системи залежать від набору елементів, від нього залежить і склад змінних внутрішнього середовища організації. Основні змінні в самій організації, які потребують уваги керівництва, це мета, структура, задачі, технологія та люди.[ 10;с58 ]

Розглянемо,що являє собою мета. Організація, за визначенням, це принаймні дві людини з усвідомленою загальною метою. Організацію можна тлумачити як засіб досягнення мети, яка дозволяє людям виконати колективно те, що вони не змогли б виконати індивідуально. Мета - це конкретний кінцевий стан чи бажаний результат, який прагне досягти група, що працює разом. Спеціалісти стверджують, що правильне формулювання мети та постановка задачі на 50% зумовлюють успішність вирішення.

Основною метою роботи більшості організацій є отримання прибутку. Прибуток це ключовий показник організації. Виділяють три основних типи орієнтації організації на прибуток:

- її максимізацію;

- отримання «задовільного» прибутку, тобто суть складається в тому, що при плануванні прибутку вона вважається «задовільною», якщо буде враховуватися ступінь ризику;

- мінімізацію прибутку. Цей варіант позначає максимізацію мінімуму очікуваних доходів поряд з мінімізацією максимуму втрат.

Структура організації відображає виділення окремих підрозділів, які склалися в організації, зв'язки між цими підрозділами та об'єднання підрозділів в одне ціле.

Структура організації - це логічні спів відносини рівнів управління та функціональних областей, що побудовані в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягти цілей організації.

Однією з основних концепцій, що має відношення до структури є спеціалізований розподіл праці. У більшості сучасних організацій розподіл праці зовсім не означає випадковий розподіл робіт між наявними людьми. Характерною особливістю є спеціалізований розподіл праці - закріплення даної роботи за спеціалістами, тобто тими, хто здатен виконати її краще за всіх з точки зору організації як єдиного цілого. Наприклад, розподіл праці між експертами по маркетингу, фінансам та виробництву.

На даний момент у всіх організаціях, за виключенням найдрібніших, має місце горизонтальний розподіл праці за спеціалізованими лініями. Якщо організація достатньо велика за розміром, спеціалістів звичайно групують разом в межах функціональної області. Як саме здійснити розподіл праці в організації - одне з питань, що є істотним управлінським рішенням.

Не менш важливим є здійснення вертикального розподілу праці. Вертикальний розподіл праці необхідний для успішної групової роботи. Центральною характеристикою вертикальної ієрархії є формальна підпорядкованість осіб на кожному рівні. Особа, яка знаходиться на найвищому ступені, може мати у своєму підпорядкуванні декількох керівників середньої ланки, що представляють різні функціональні області. Ці керівники, в свою чергу, можуть мати в підпорядкуванні декілька лінійних керівників. Число осіб, підпорядкованих одному керівнику представляють сферу контролю. Розрізняють широку та вузьку сферу контролю в залежності від числа підлеглих. Зазвичай вузькій сфері контролю відповідає багаторівнева структура, а широкій - пласка структура управління.

Задача - це запропонована робота, серія робіт або частина роботи, що повинна бути виконана заздалегідь установленим способом у заздалегідь обговорений термін. З технічної точки зору завдання пропонуються не працівникові, а його посаді. На основі рішення керівництва про структуру, кожна посада включає ряд завдань, які розглядаються як необхідний внесок у досягнення цілей організації. Вважається, якщо завдання виконується таким способом й у такі строки, як це запропоновано, організація буде діяти успішно.

Задачі організації традиційно діляться на три категорії. Це робота з людьми, предметами, інформацією. Наприклад, на звичайному заводському конвеєрі робота людей складається з роботи із предметами. Задача майстра - це в основному робота з людьми. У той же час задача скарбника корпорації в основному пов'язана з інформацією.

Технологія як чинник внутрішнього середовища має набагато більше значення, чим багато хто думають. Більшість людей розглядають технологію як щось, пов'язане з винаходами та машинами, наприклад з напівпровідниками та комп'ютерами. Однак соціолог Чарльз Перроу, який багато писав про вплив технології на організацію та суспільство, описує технологію як засоби перетворення сировини - будь то люди, інформація або фізичні матеріали - у шукані продукти й послуги.

Технологія має на увазі стандартизацію та механізацію. Тобто використання стандартних деталей може істотно полегшити процес виробництва та ремонту. У наш час існує дуже мало товарів, процес виробництва яких не стандартизований.

Люди є основою будь-якої організації. Без людей немає організації. Люди в організації створюють її продукт, вони формують культуру організації, її внутрішній клімат, від них залежить те, чим є організація. В силу такого положення люди для менеджера є «предметом номер один». Менеджер формує кадри, установлює систему відносин між ними, включає їх у творчий процес спільної роботи, сприяє їх розвитку, навчанню та просуванню по роботі.[ 26;с67]

Розглянувши даний матеріал можна зробити висновок,що в основному виділяється п'ять внутрішніх змінних без яких існування організації неможливе. Саме ці змінні і формують «організм» підприємства, виходячи з цього потрібно проводити системний і комплексний розвиток ці факторів. Не менш важливим також є правильна організація праці на підприємстві без якої досягнення мети буде безперспективне.

1.3 Характеристика факторів зовнішнього середовища

Успіх організації залежить не лише від досконалості її внутрішнього середовища, а й від зовнішніх щодо організації сил. Вони прямо чи опосередковано впливають на її діяльність, ускладнюючи її чи відкриваючи перед нею нові можливості. Тому необхідний всебічний і ретельний аналіз характеру впливу зовнішніх сил на організацію, що дасть змогу приймати такі управлінські рішення, які поліпшуватимуть конкурентні позиції організації, забезпечуватимуть її ефективне функціонування та розвиток. Кожна організація є відкритою системою, яка перебуває у постійній взаємодії із зовнішнім середовищем.

Зовнішнє середовище -- сукупність господарських суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституційних структур та інших зовнішніх щодо підприємства умов і чинників. Залежно від характеру впливу зовнішнє середовище поділяють на середовище прямої (мікросередовище) та непрямої (макросередовище) дії. Інший підхід до переліку компонентів зовнішнього середовища належить О.С. Віханському, який додає до вищезгаданих правове та міжнародне середовище.[ 30;с72 ] Зовнішнє середовище є складним, мінливим, взаємозалежним і, як правило, невизначеним:

Складність -- велика кількість факторів, на які організація мусить реагувати, а також рівень варіативності кожного з них. Складнішою є робота тієї організації, на яку впливає більше факторів.

Мінливість -- швидкість зміни оточення організації. У деяких з них зовнішнє середовище дуже рухливе (комп'ютерні технології, електронна, хімічна, фармацевтична промисловість, біотехнології).

Взаємозалежність факторів (зміна одного фактора спричиняє зміни інших). Наприклад, зростання цін на енергоносії зумовлює стрибок цін на всі види продукції, а особливо ті, при виробництві яких є велика частка енергозатрат. Це може призвести до ослаблення конкурентних позицій фірм, які виготовляють цю продукцію. Водночас таке становище змушує виробників шукати енергозберігаючі технології.

Невизначеність -- необмежена кількість інформації про зовнішнє середовище і ймовірність її недостовірності. Організації, прагнучи знизити рівень невизначеності зовнішнього середовища, можуть застосовувати дві стратегії -- пристосуватись до змін або впливати на середовище з метою зробити його сприятливішим для свого функціонування. Перша стратегія реалізується через створення гнучких організаційних структур із високим рівнем децентралізації влади. Керівники таких організацій повинні вміло використовувати сучасний інструментарій для прогнозування змін, володіти ринковою інтуїцією. Друга стратегія, як правило, доступна лише великим фірмам або таким, які об'єднуються з метою розширення своїх можливостей. Для впливу на зовнішнє середовище вони можуть використовувати потужну рекламу та засоби PR, політичну діяльність для лобіювання своїх інтересів, входження у торговельні асоціації. Динамічність зовнішнього середовища, його видозмінюваність, відсутність необхідного обсягу достовірної інформації перешкоджають урахуванню всіх можливих наслідків впливу на діяльність підприємства. Зважаючи на це, керівники підприємств мають обмежувати спектр зовнішніх чинників, віддавати перевагу тим, які найістотніше впливають на результати діяльності.

При створенні фірми підприємець повинен усвідомлювати, що майбутня його діяльність буде проходити усередині і під впливом так званого навколишнього середовища, під яким розуміється диференційована структура, що складається з зовнішнього (ближнього і дальнього) і власного внутрішнього середовища.

Зовнішнє середовище включає всі сили і контактні аудиторії, з якими фірма зіштовхується у своїй повсякденній і стратегічній діяльності. Буквально усе, що впливає на прийняття рішень у процесі діяльності, може бути включена в це поняття. Середовище ніколи не буває стабільним . І звичайно, кожне підприємство повинно не тільки знати своє середовище і ЇЇ природу змін, але і вміти реагувати на ці зміни : невдача в пристосуванні до середовища виллється в невдалий бізнес взагалі.

В економічній літературі висловлюються різні думки з приводу класифікацій середовищ фірми. Це пов'язано з тим, що для виділення середовищ необхідно визначити, які чинники є найбільш важливими з погляду впливу на положення фірми, і з якою частотою вони виявляють свій вплив. Треба зважати й на те, що взаємодія організацій чи окремих підприємств з оточенням має певну специфіку: окремі компоненти середовища порізному впливають на окремі підприємства. Ступінь впливу залежить, як правило, від розмірів і галузевої належності підприємства, територіального розміщення та якості управління тощо. Головний висновок тут такий: кожне підприємство має з'ясувати для себе, які саме із зовнішніх факторів найсуттєвіше впливають на їхню діяльність, і ретельно досліджувати їх [24;с41]

Існує думка, що фірмі, як економічній одиниці, варто брати до уваги в першу чергу чисто економічні чинники (рівень прибутків споживачів, ставку відсотка, обмінний курс валюти, рівень безробіття), а потім, і як і допоміжні(або другорядні) соціальні, юридичні, технологічні і політичні чинники, що утворюють зовнішні середовища.

По характеристиці через широту і періодичність впливу на фірму, зовнішнє середовище розділяється на:

- середовище найближчого оточення;

- віддалене середовище фірми.

Оскільки виробниче підприємство визначають як систему, яка переробляє ресурси, то найближче оточення підприємства складається зі споживачів, постачальників, ринків робочої сили, фінансових інститутів, конкурентів і інвесторів. ЦІ групи контактують із фірмою (у різних містах ) безпосередньо.

Основне (загальне ) середовища, з іншого боку, складається із сил, що виявляються час від часу. На параметри цього середовища впливають соціальні, культурні, демографічні, екологічні, юридичні і технологічні. Відповідно до іншого розподілу (функціонального), стан зовнішнього середовища розділяються по їхній природі, звідси зовнішнє середовище розділяється на соціальне, економічне, політичне і технологічне. Маючи справу з кожною із них, ми повинні розуміти істотну різницю між найближчим (безпосереднім) оточенням і загальним середовищем. Тому перша класифікація не суперечить інший, а вибирається виходячи з поставленої задачі вивчення середовища фірми в загальному значені, Для поставлених цілей я пропоную, з огляду на приведені рекомендації, розглядати середовище, у якому функціонує фірма, як складову умовно з мікросередовищем (внутрішнього середовища фірми і сил найближчого оточення, безпосередньо і найбільше впливових, на фінансове положення,) і макросередовищем, що об'єднує більш віддалені сили і зовнішні по відношенню до фірми.[ 17;с211]

Аналіз зовнішнього середовища має за мету: з'ясування конкурентоспроможності організації через встановлення 5 типів загроз:

- загроза появи нових конкурентів

- загроза замовників диктувати свої умови

- загроза споживачів диктувати свої умови

- загроза суперництва між вже існуючими конкурентами

- загроза появи товарів-замінників (дешевші)

Ступінь складності та рухливості мікросередовища, сила і спрямованість впливу його факторів визначаються характером, призначенням, конструктивно-технологічними особливостями продукції (послуг) підприємства і різноманітністю виробничо-господарських зв'язків, які враховуються при проектуванні його організаційної структури і обґрунтуванні напрямів її адаптації до можливих змін у зовнішньому оточенні. [8;с26-35]

Особливістю факторів середовища прямої дії є інтенсивність і постійний характер впливу, спрямованість на зміну базових внутрішніх складових підприємств. Це потребує оперативного розроблення заходів щодо пом'якшення їх негативних наслідків або, навпаки, повнішого використання сприятливих можливостей. [14;с89]

До суб'єктів мікросередовища належать постачальники, посередники, споживачі, конкуренти, «контактні аудиторії» тощо:

Постачальники забезпечують підприємство необхідними матеріально-технічними, трудовими та інформаційними ресурсами. Кожне виробниче підприємство має ретельно стежити за динамікою цін на об'єкти постачання, регулярністю постачань ресурсів, необхідних для виконання виробничої програми. В іншому разі з'являються проблеми з виробництвом та збутом, а в перспективі -- виникає загроза втрати набутого роками іміджу підприємства і прихильності до нього постійних партнерів та клієнтів.

З огляду на це сучасні компанії прискіпливо ставляться до вибору постачальників, але прагнуть при цьому підтримувати тривалі відносини з тими, хто працює з урахуванням спільних інтересів. (Про істотний вплив постачальників на діяльність підприємств свідчить, наприклад, той факт, що після розвалу СРСР відмова від партнерських зв'язків болісно вдарила по економіці всіх пострадянських країн).

До посередників належать організації або окремі фізичні особи (підприємці), які допомагають виробникам реалізовувати їх товари. Серед них: торговельні посередники, фірми з організації товарообігу (в т.ч. транспортні підприємства, складські мережі), агентства з надання маркетингових послуг (спеціальних досліджень, консалтингових, реклами тощо), а також кредитно-фінансові установи комерційної спрямованості (комерційні банки, страхові компанії). Плідна співпраця з посередниками може сприяти завоюванню міцних ринкових позицій, ефективно працювати і розвиватись, а невдалий вибір посередників, які лише «накручують» ціну на товар, а не дбають про його ефективний збут, може довести фірму до банкрутства.

Наприклад, у перехідний період в Україні посередники часто паразитували на великих підприємствах-виробниках, «висмоктуючи» з них обігові кошти. (Щоправда, у багатьох випадках це були свідомі дії обох сторін).

Споживачі - це клієнти товаровиробників. Щоб знати кон'юнктуру ринку й оперативно реагувати на її зміни, товаровиробники повинні ретельно вивчати своїх споживачів. Такий моніторинг слід здійснювати на різних клієнтурних ринках:

- споживчому (товари і послуги для особистого споживання);

- виробників (продукція виробничо-технічного призначення);

- проміжних продавців (товари для перепродажу з метою одержання певного зиску);

- державних і комерційних структур (оптові та дрібнооптові покупці);

- світовому, що охоплює всі перелічені типи клієнтури ринків.

В умовах насиченості ринку важливо знайти і зберегти свого споживача. Тому багато фірм, особливо малих і середніх, шукають нові способи привернути до себе увагу потенційних клієнтів, використовуючи різноманітні акції, гнучкі системи знижок, гарантійне після продажне обслуговування тощо.[21; с18-32]

До конкурентів належать організації і фізичні особи, які займаються аналогічною діяльністю. Комерційного успіху на внутрішньому та зовнішньому ринках досягає, як правило, той господарюючий суб'єкт, який усебічно і систематично вивчає своїх конкурентів, пропонує покупцям конкурентоспроможну продукцію. [7;с21-25]

Тепер перейдемо до «контактних аудиторій»:

- державні органи управління -- мають регулюючий характер і впливають безпосередньо на рівень і ступінь жорсткості конкуренції; це законодавчі органи, різні державні установи представницької і виконавчої влади, які наглядають за дотриманням законів і видають необхідні нормативні акти; місцеві адміністративні органи; профспілкові та інші громадські організації та об'єднання громадян (асоціації споживачів, підприємців тощо);

- засоби масової інформації (ЗМІ) -- розміщують статті-замовлення щодо певних аспектів діяльності організації або її представника; це «імідж-інформації», інформації - «кілери »;

- місцеве населення -- перешкоджає діяльності підприємства, відчувши на собі негативний його вплив (шум, забруднення довкілля тощо), або підтримує -- у разі створення ним нових робочих місць, справної сплати податків, участі в доброчинних заходах.

Законодавство України про підприємство, підприємництво, власність, охорону праці, захист прав споживачів, про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції; урядові декрети і постанови; нормативні документи галузевих і територіальних органів управління, що спрямовані на правове та організаційне регулювання відносин між державними владними структурами і господарюючими суб'єктами, на регламентацію норм і правил їхньої поведінки (правил гри) в економічному просторі.

У макросередовищі, яке оточує підприємство, діє значно більша кількість факторів, ніж у мікросередовищі. їм притаманний високий рівень варіативності, невизначеності та непередбачуваності, що зумовлено їх опосередкованою дією на суб'єкти господарювання. Як зазначалося, підприємство -- це відкрита система, і його розвиток залежить від зовнішнього середовища (його також називають загальним оточенням, середовищем непрямого впливу або сукупністю неконтрольованих факторів).

Так, Дж. Белл доводить, що «зовнішнє середовище організації містить такі елементи, як споживачі, конкуренти, урядові установи, постачальники, фінансові організації та джерела трудових ресурсів, релевантні (тобто значущі) відносно до операцій організації». Однак такий підхід не розрізняє різних шарів зовнішнього середовища. Зовнішнє середовище, або середовище непрямого впливу, діє не безпосередньо на кожну окрему організацію, а на всі одразу. Це не означає, що їхній вплив менший за вплив факторів безпосереднього оточення.

Ф. Котлер вважає, що зовнішнє середовище (макросередовище) складається з шести основних факторів: демографічних, економічних, природних, науково-технічних, політичних і факторів культурного середовища.[25; с345]

До економічних факторів відносять: рівень і темпи інфляції; зростання та спад виробництва; коливання курсу національної валюти щодо валют інших країн; оподаткування; умови одержання кредиту і відсоткова банківська ставка; рівень динаміки цін, розподіл прибутків і попит покупців; платоспроможність контрагентів тощо.

Нині вагомого значення набула глобалізація -- політико-економічний фактор, який робить сильних суб'єктів ринку ще сильнішими, а слабких -- ще слабшими і переводить конкурентну боротьбу на нові рівні. Для забезпечення сприятливих умов своєї діяльності підприємства мусять здійснювати постійний моніторинг економічної ситуації та оцінювати її зміни з точки зору можливих для себе наслідків.

Розглянемо тепер політичні фактори. Це політична стабільність у державі, регіональні політичні інтереси, міжнаціональні та міжконфесійні відносини тощо. Вплив політичних факторів особливо відчутний у нестабільному соціально-економічному і політичному середовищі (період трансформації економічних відносин). Нестабільна політична ситуація спричиняє відтік капіталу від галузей, що потребують значних довгострокових інвестицій, і водночас спрямовує підприємницьку діяльність у бік короткого обігового циклу, який властивий торговельному бізнесу. У період зростання політичної активності (виборчі процеси) відкриваються нові можливості для засобів масової інформації -- вони стають надзвичайно рентабельними через високу вартість політичної реклами і можуть збільшувати свої тиражі, набуваючи іміджу «правдоносіїв». Політичні фактори впливають і на відносини з іноземними партнерами.

Перейдемо до демографічних факторів. Це структура населення за віковими, національними, кваліфікаційними ознаками, рівнем освіти, доходів, споживацькими перевагами тощо, їх аналіз дає змогу визначити, чи достатній освітній та кваліфікаційний рівень населення регіону для позитивного сприйняття продукції чи послуг фірми (це важливо, зокрема, для Інтернет-проектів, деяких гуманітарних проектів тощо); як діяльність підприємства вплине на рівень зайнятості населення регіону. Такі фактори слід брати до уваги, визначаючи клас споживачів своєї продукції; при оцінюванні залучення трудових ресурсів відповідної кваліфікації, місткості ринку та обґрунтуванні інших управлінських рішень.

Отже середовище існування є невід'ємним атрибутом будь-якої організації, яка являється відкритою системою. Компоненти середовища безумовно здійснюють вплив на підприємство. Тому для ефективного функціонування потрібно здійснити аналіз впливу кожного фактору і зробити висновки щодо реагування на кожен фактор і прийняття рішень, які дадуть змогу вийти з непередбачуваної ситуації з мінімальними втратами часу і ресурсів.

зовнішний середовище підприємство внутрішний



РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ СЕРЕДОВИЩА НА ДІЯЛЬНІСТЬ ТОВ «СПЕРКО УКРАЇНА»

2.1. Загальна характеристика підприємства

Природним середовищем для ефективного розвитку спільних підприємств є ринкова економіка з притаманними їй розвиненими нормативно-правовими та економічними регуляторами і відповідною інфраструктурою. Таке середовище в Україні лише починає формуватися, до того ж ринкова переорієнтація економіки відбувається в складному сплетінні політичних та соціально-економічних процесів.

Вирішальними умовами ефективного розвитку спільного підприємництва є формування сприятливого середовища; здатність розробляти і реалізувати власну стратегію та відповідні організаційні структури, наявність ефективних методів і стилю управління. Таким чином досліджуване підприємство створене, як підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю та зареєстровано Замостянським райвиконкомом 11 січня 1995 р., рішення № 310. Підприємство створене шляхом об`єднання майнових вкладів його засновників з метою одержання прибутку. У своїй діяльності підприємство керується Законами України, положеннями даної угоди та статуту і є юридичною особою України. Датою створення підприємства вважається дата його державної реєстрації.

Товариство створене на основі загальної часткової власності учасників шляхом об'єднання вкладів з метою найбільш повного задоволення громадських потреб в товарах, продукції, послугах, здійснення іншої діяльності, що не суперечить чинному на території України законодавству, Статуту, а також реалізації на основі отриманого прибутку соціальних та економічних інтересів учасників і членів трудового колективу Товариства.

Вклад іспанської фірми “Медіка С.Л..” здійснюється у вигляді передачі у власність Товариства:

- технологій для виробництва медикаментів та лікарських засобів, включаючи ноу-хау на право виробництва, документи по технології виготовлення та контролю якості, дизайн та інші документи та сертифікати, необхідні для реєстрації даних медикаментів підприємством в Україні;

- сучасного обладнання для виробництва медикаментів, що включає технологічні машини та устаткування, обладнання для лабораторій та офісу, інше;

- матеріалів та обладнання для виконання будівельних робіт;

- сировини, необхідної на початковий період роботи Товариства;

- грошового внеску у вітчизняній та іноземній валюті;

Учасниками (засновниками) товариства є:

а) Іспанська фірма “Медіка С.Л.”, реєстраційний номер N.I.F. B.123456, що знаходиться за адресою: вул. Ботаніко Каванільєс, 12, Валенсія, Іспанія.

б) громадянка України Петрова Ірина Іванівна, паспорт АА 405060, виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 25 травня 1999р., що мешкає за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, б.1 кв.10.

в) громадянин України Іванов Віктор Іванович, паспорт АА 811881, виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 20 липня 1996 р., що мешкає за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, б.10. кв.1.

Товариство є юридичною особою з часу його державної реєстрації у встановленому порядку, володіє відособленим майном на правах часткової власності учасників, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в українських та зарубіжних банках, печатку та штампи зі своїм найменуванням, знак для товарів і послуг. Товариство має право від свого імені укладати договори, набувати майнові та особисті немайнові права, здійснює різнобічну виробничу, господарську, комерційну, науково-технічну, сервісну та іншу діяльність , є позивачем і відповідачем в суді, господарському суді і в третейському суді.

Товариство створюється з метою більш повного задоволення попиту покупців на товари, здійснення широкого спектру послуг, комерційної діяльності, іншої діяльності, передбаченої Статутом і яка не суперечить чинному на території України законодавству, а також отримання засновниками прибутку від діяльності товариства і реалізації на основі отриманого прибутку соціальних та економічних інтересів засновників і членів трудового колективу товариства.

Підприємство є самостійно господарюючим статутним суб`єктом, функціонує на принципах самоуправління та самофінансування. Для успішного виконання статутних цілей підприємство займається всіма видами інтелектуальної, виробничої, господарської та гуманітарної діяльності, які не заборонені чинним законодавством, одним із яких є : виробництво та реалізація лікарських препаратів, виробів парфумів та косметики; оптова та роздрібна торгівля готовими медичними препаратами, парфумерними та косметичними виробами. Види діяльності, які підлягають ліцензуванню будуть здійснюватись після одержання відповідної ліцензії. Адже метою створення підприємства є: виробництво та продаж товарів, надання послуг для населення; одержання засновниками прибутку від діяльності підприємства.

Оплата праці робітників підприємства проводиться за рахунок коштів товариства. Трудові прибутки кожного робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів роботи підприємства і максимальними розмірами не обмежуються.

Мінімальний розмір оплати праці робітників підприємства не може бути нижче мінімальної заробітної плати, встановленої в Україні. При втраті працездатності підприємство забезпечує потерпілому відшкодування збитків, заподіяних його здоров'ю у відповідності до діючого законодавства України. Працівники повинні відшкодувати підприємству збитки, завдані по їх вині в об'ємі, передбаченому діючим законодавством і контрактами.

Трудовий колектив підприємства складають всі громадяни, що приймають участь своєю працею в його діяльності на основі трудового договору або контракту. Трудовий колектив користується всіма правами, передбаченими законодавством України Товариство забезпечує всім працюючим безпечні умови праці і несе відповідальність за шкоду, заподіяну здоров'ю і працездатності працівників.

Товариство може надавати матеріальну допомогу співробітникам, видавати безпроцентні позики на будівництво житла, дач, присадибних господарств, придбання автомобілів, інших дорогоцінних товарів та на інші цілі. Товариство може виділяти грошові суми в національній та іноземній валюті для оздоровлення своїх співробітників та членів їх сімей та для купівлі представницького одягу співробітникам товариства і членам їх сімей.

Порядок ліквідації та реорганізації товариства визначається рішенням Зборів учасників і діючим законодавством України. Припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації з дотриманням вимог антимонопольного законодавства.

Реорганізація товариства відбувається за рішенням вищого органу товариства. При реорганізації товариства вся сукупність прав та обов'язків товариства переходить до його правонаступників. Ліквідація товариства здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється за рішенням Зборів учасників чи їх представниками, або іншим органом, визначеним законом.

На підприємстві була розроблена і затверджена організаційна структура управління, необхідність якої полягає в тому, що вона визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів. Адже в організаційній структурі управління тим чи іншим суб'єктом господарювання кожний її елемент має певне місце й відповідні зв'язки з іншими елементами. На СП “СПЕРКО Україна” затверджена лінійна організаційна структура управління.[31]

Відділ капітального будівництва відповідає за поточний і капітальний ремонт приміщення та офісних та виробничих меблів. Відділ постачання відповідає за поставку сировини і матеріалів та умови їх збереження на підприємстві. Технічний відділ відповідає за налагоджене проведення виробництва готової продукції. Відділ контролю якості - перевірка якості та відповідності стандартам готової продукції. Отже, немалу роль в досягненні успіхів на спільному підприємстві відіграла організаційна структура управління, яка має лінійну форму і дає чіткість взаємовідносин, однозначність команд, оперативність підготовки та реалізації управлінських рішень, а також надійний контроль.

Керівники на спільному підприємстві висококваліфіковані, тому й застосували лінійно-функціональну організаційну структуру управління, так як вони здатні вирішити будь-які стратегічні й поточні питання діяльності підпорядкованих їм підрозділів, про це свідчать фінансові показники господарсько-фінансової діяльності даного підприємства.

2.2 Оцінка внутрішнього середовища підприємства

Внутрішнє середовище фірми являє собою сукупність чинників, що створюються і контролюються фірмою. Внутрішнє середовище підприємства є джерелом його ефективного функціонування, оскільки включає потенціал розвитку на певному проміжку часу. Але внутрішнє середовище може також бути і джерелом проблем і навіть банкрутства підприємства у тому випадку, якщо потенціал не забезпечує ефективного функціонування підприємства. Складові внутрішнього середовища фірми безпосередньо впливають на її ефективність: стратегії, цілі, завдання, структура, технологія, персонал, організаційна культура.

Розглянемо цілі. Це конкретний кінцевий стан або очікуваний результат, якого намагається досягнути група працюючих разом. Існує значний різновид цілей залежно від характеру організацій. Основними цілями організації «СПЕРКО Україна» є виробництво товарів і надання послуг для населення а також одержання засновниками прибутку від діяльності підприємства. Підприємство СП «Сперко Україна» займається виробництвом та реалізацією лікарських препаратів, виробів, парфумів та косметики; оптова та роздрібна торгівля готовими медичними препаратами, лікарськими засобами, парфумерними та косметичними виробами; відкриття та створення аптечної мережі на території області, країни, за кордоном; створення пунктів з медичної діагностики та лікування громадян; відкриття пунктів продажу медичних препаратів, лікарських засобів, парфумерних та косметичних виробів на території області, країни, за кордоном; закупка, переробка та реалізація сировини для виробництва медикаментів, лікарських засобів, парфумерної та косметичної продукції тощо.

Відповідно завдання -- це види робіт, які необхідно виконати певним способом та в обумовлений термін. Це робота з предметами праці, знаряддями праці, інформацією та людьми. Щодо завдань підприємства-це налагодження випуску нової продукції ,покращення технології а також отримання міжнародних стандартів якості,що дасть змогу виходу на міжнародні ринки.

Асортимент компанії нараховує 18 препаратів. Ще 12 лікарських засобів знаходяться в стадії розробки, їхній випуск планується протягом найближчих двох років. Найближчим часом заплановано впровадження у виробництво нової технології гранулювання, а також запуск лінії м'яких желатинових капсул і фітопрепаратів. В розширення та оновлення виробництва на «Сперко Україна» буде інвестовано 62 млн. грн. Модернізація дозволить отримати підприємству міжнародний сертифікат якості ОМР.

Отже люди це найважливіший ситуаційний фактор організації. Його роль визначається здібностями, обдарованістю, потребами, знаннями, поведінкою, ставленням до праці, позицією, розумінням цінностей, оточенням, наявністю якостей лідера. На підприємстві працює близько 200 осіб ,які кваліфіковані робітники та спеціалісти. Трудовий колектив підприємства складають всі громадяни, що приймають участь своєю працею в його діяльності на основі трудового договору або контракту. Трудовий колектив користується всіма правами, передбаченими законодавством України Товариство забезпечує всім працюючим безпечні умови праці і несе відповідальність за шкоду, заподіяну здоров'ю і працездатності працівників. Товариство може надавати матеріальну допомогу співробітникам, видавати безпроцентні позики на будівництво житла, дач, присадибних господарств, придбання автомобілів, інших дорогоцінних товарів та на інші цілі. Товариство може виділяти грошові суми в національній та іноземній валюті для оздоровлення своїх співробітників та членів їх сімей та для купівлі представницького одягу співробітникам товариства і членам їх сімей.

Співробітники з великим досвідом і високим професіоналізмом залишаються головним козирем організації . Це забезпечується постійним процесом навчання: регулярними тренінгами, дистанційним і самонавчанням. Планується створення ще 40 робочих місць,що дасть змогу розширити обсяг випуску та асортимент продукції. Оплата праці робітників підприємства проводиться за рахунок коштів товариства. Трудові прибутки кожного робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів роботи підприємства і максимальними розмірами не обмежуються.

Перейдемо до технології. Незамінний атрибут будь-якого підприємства,що займається виробничою діяльністю. Як було вище сказано технологія це спосіб перетворення сировини,інформації та інших ресурсів у бажаний продукт. Оскільки ТОВ «СПЕРКО УКРАЇНА» є спільним українсько-іспанським підприємством, воно використовує технологію, яка була зазначена у договорі про заснування. Тим більше вона була врегульована згідно чинному законодавству України щодо фармацевтичної діяльності. Керівництво підприємства не має права самостійно вносити якійсь зміни щодо технології, заміняти її не узгодивши це попередньо з іспанською фірмою «УКРАФАРМА С.Л.».

Розглянемо організаційну структуру. На підприємстві була розроблена і затверджена організаційна структура управління, необхідність якої полягає в тому, що вона визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів.

Адже в організаційній структурі управління тим чи іншим суб'єктом господарювання кожний її елемент має певне місце й відповідні зв'язки з іншими елементами. На СП “СПЕРКО Україна” затверджена лінійно функціональна організаційна структура управління.

Отже, немалу роль в досягненні успіхів на спільному підприємстві відіграла організаційна структура управління, яка має лінійну форму і дає чіткість взаємовідносин, однозначність команд, оперативність підготовки та реалізації управлінських рішень, а також надійний контроль. Керівники на спільному підприємстві висококваліфіковані, тому й застосували лінійну організаційну структуру управління, так як вони здатні вирішити будь-які стратегічні й поточні питання діяльності підпорядкованих їм підрозділів, про це свідчать фінансові показники господарсько-фінансової діяльності даного підприємства.

Екологічність виробництва. На сучасному етапі майже всі підприємства переходять на екологічно чисте виробництво. Керівництво насамперед повинне піклуватись про здоров'я своїх працівників,тому має використовуватись екологічна сировина. Викиди шкідливих речовин не мають перевищувати рівень встановлений міжнародними стандартами.

Проаналізувавши внутрішнє середовище ТОВ «СПЕРКО УКРАЇНА» можна зробити висновок,що підприємство функціонує стабільно. Тут використовуються передові технології які значно рентабельні та екологічніші, персонал висококваліфікований який дає змогу отримати максимальний ефект від діяльності. Варто згадати про асортимент продукції ,який варіюється різними препаратами число яких складає 18 видів. Ми назвемо деякі з них: засіб від застуди «Антикатарал», розчин для лікування анемії «Гемоферон», спрей для усунення нежиті «Нокспрей» та ін.



2.3 Фактори зовнішнього середовища,що впливають на організацію

Зовнішнє середовище є джерелом ресурсів, необхідних для підтримки його внутрішнього потенціалу на належному рівні. Підприємство знаходиться в стані постійного обміну із зовнішнім середовищем, забезпечуючи тим самим можливість виживання.

Забезпечення ресурсами - здійснення та удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення організації матеріалами, напівфабрикатами, машинами та енергетичними ресурсами. Сировина яка повинна бути імпортована ,або буде іноземного виробництва (крім країн СНД) повинна поставлятись фірмою «УКРАФАРМА С.Л.»,яка діє як єдиний постачальник і неможливо купувати таку сировину інших постачальників .

Підприємство «УКРАФАРМА С.Л.» здійснює дані поставки сировини за цінами,що склалися на світовому ринку для аналогічної продукції на момент закупки. У випадку відмови фірми «УКРАФАРМА С.Л.» від поставки,сировина може бути закуплена в інших постачальників. Компанія купує субстанції виключно європейського виробництва для того, щоб забезпечити споживачів препаратами, ні в чому не поступливими зарубіжним аналогам.

Визначимо споживачів підприємства. По випуску продукції підприємство орієнтується на всі вікові групи,оскільки в асортимент товарів включаються як препарати для дорослих так і для дітей. Для дітей особливу популярність має такий лікарський засіб як Нокспрей-бебі, який завоював довіру серед батьків, Препарати фірми характеризуються високою якістю,тому попит на них поступово зростає,вони вигідно поєднують високі технології виробництва, натуральну якісну сировину і доступні для споживача ціни. Препарати компанії «Сперко Україна» відомі вже в Росії і Молдові, попереду - фармринок Казахстану і інших країн. Сьогодні зовнішня служба компанії веде роботу у всіх регіонах України, а також в Білорусії, Молдові і Росії.

Державне регулювання діяльності підприємства здійснюється цілою низкою нормативно-правових актів. Фундаментальним нормативно-правовим актом фармацевтичного законодавства України є Закон України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 № 123/96 - ВР, який регулює правовідносини, пов'язані із створенням, реєстрацією, виробництвом, контролем якості та реалізацією лікарських засобів, визначає права та обов'язки підприємств, установ та організацій і громадян, а також повноваження у цій сфері органів державної виконавчої влади та посадових осіб. Упаковка або зовнішня форма лікарських засобів можуть бути об'єктами права на промислові зразки, охорона яких здійснюється відповідно до ЗУ «Про охорону прав на промислові зразки» від 15.12.1993 № 3688-XII.

Порядок проведення до клінічного вивчення лікарських засобів, вимоги до умов проведення окремих досліджень, а також порядок проведення експертиз матеріалів до клінічного вивчення лікарських засобів встановлено Наказом МОЗ України від 14.12.2009 № 944 «Про затвердження Порядку проведення до клінічного вивчення лікарських засобів та експертизи матеріалів до клінічного вивчення лікарських засобів». Відповідно до статті 10 Закону України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 № 123/96-ВР виробництво лікарських засобів здійснюється суб'єктами господарювання на підставі ліцензії та ін.

Важливий вплив на організацію має НТП. Досягнення у науці і техніці має велике значення для будь-якої організації. Адже нові технології дають можливість значно пришвидшити сам процес виробництва,економніше використовувати сировину та трудові ресурси,проводити повторне використання відходів у виробництві, що принесе додатковий прибуток. Керівництво підприємства слідкує за появою нової техніки, верстатів,обладнання.

З прагнення отримати міжнародні стандарти якості потрібно в свою чергу мати в наявності обладнання європейського зразка. Тому у 2010 році було проведено аналіз і діагностику наявного обладнання і здійснено заміну деяких ліній у цехах по виробництву готових лікарських засобів. Результати дали про себе знати вже через 2.5 місяці. Обсяг випуску продукції зріс на 24% при однакових затратах часу, що має позитивне значення як для підприємства в цілому так і для працівників.

...