Конфліктні ситуації в адмініструванні
Причини конфлікту в організації: розподіл ресурсів, відмінності в цілях, взаємозалежність завдань, незадовільна комунікація. Конфліктні ситуації персоналу готельного підприємства із клієнтами і їх вирішення. Види агресивно настроєних відвідувачів.
Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 10.02.2013 |
Размер файла | 32,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Конфліктні ситуації в адмініструванні
1. Причини конфлікту в організації
Відзначимо, що із усієї типології конфліктів нас цікавлять ті, що проходять на соціально-психологічному й почасти індивідуально-психологічному (особистісному) рівні. У першому випадку досліджуються психологічні механізми усвідомлення суперечливих цінностей, норм, орієнтацій і цілей індивідів і груп у процесі їх спільної діяльності, а також форми взаємодії й дозволу конфліктних ситуацій соціальними об'єктами. У другому випадку вивчаються психофізіологічні особливості й характеристики окремої особистості, і їх вплив на виникнення конфлікту, динаміку поведінки особистості в конфлікті й зворотний вплив досвіду конфліктних відносин на формування особистісних особливостей.
1.1 Причин конфліктів
У всіх конфліктів є кілька причин. Основними з них є обмеженість ресурсів, які потрібно ділити, взаємозалежність завдань, відмінності з метою, відмінності в представлених цінностях, відмінності в манері поведінки, у рівні утвору, а також погані комунікації, незбалансованість робочих місць, недостатня мотивація і т.д.
Розподіл ресурсів. В організації ресурси завжди обмежені. Керівництво повинне вирішити, як розподілити матеріали, інформацію, людські ресурси й фінанси між різними групами, щоб найбільш ефективним образом досягти цілей організації. Люди, як правило, ближче ухвалюють свою проблему й завжди бажають одержати більшого, а не менше. Необхідність ділити ресурси майже неминуче веде до різних конфліктів.
Відмінності в цілях. Спеціалізовані підрозділи організації й навіть підгрупи формують свої цілі, відповідають за їхнє досягнення, одержують плату за кінцевий результат. Тому підрозділи можуть приділити більше уваги їх досягненню, ніж цілям усієї організації. Відмінності з метою часто проглядаються між особистістю й групою.
Взаємозалежність завдань. Можливість конфлікту існує скрізь, де одна людина або група залежать у виконанні завдання від іншої людини або групи. Причиною конфлікту, як правило, є й те, що ні функції, ні засобу, ні обов'язки, ні влада, ні відповідальність не розподілені чітко по підрозділах і робочим місцям.
Відмінності у наданнях і цінностях. Відмінності в цінностях - дуже розповсюджена причина конфлікту. Замість того щоб об'єктивно оцінювати ситуацію, люди акцентуються на тих поглядах, альтернативах і аспектах ситуації, які, на їхню думку, сприятливі для групи й особистих потреб.
Незадовільна комунікація. Погана передача інформації є як причиною, так і наслідком конфлікту. Вона може діяти як каталізатор конфлікту, заважаючи окремим працівникам або групі зрозуміти ситуацію або точки зору інших. Розповсюджені проблеми передачі інформації, що викликають конфлікт - неоднозначні критерії якості, нездатність точно визначити посадові обов'язки й функції всіх співробітників і підрозділів, а також пред'явлення взаємовиключних вимог до роботи. Ці проблеми можуть виникати або глибшати через нездатність керівників розробити й довести до відома підлеглих точний опис посадових обов'язків.
Погана передача інформації є й наслідком конфлікту. Так, між його учасниками знижується рівень комунікацій, починають формуватися невірні вистави друг про друга, розбудовуються ворожі відносини - усе це приводить до посилення й продовженню конфлікту.
Незбалансованість робочих місць. Часте джерело конфліктів в організації. Має місце, коли посадова функція не підкріплена повною мірою засобами й відповідно - правами й владою.
Неправильний контроль. Контроль при керуванні не повинен диктуватися підозрілістю. Цинічна влада використовує невизначений, тотальний контроль: кожний у будь-який час перебуває під підозрою й по цьому вже на половину винний. При такій ситуації людей, зрештою, втрачає самовладання й через нервозність дійсно стане гірше працювати.
Відмінності в манері поведінки й життєвому досвіді. Людина не відчуває ідентичності й настроюється відразу на те, що він не буде зрозумілий іншою людиною. Виникає бар'єр у спілкуванні.
1.2 Прихильність до конфліктів
Крім того, дослідження показують, що всіх працівників по прихильності до конфліктів можна підрозділити на три групи:
Стійкі до конфліктів.
Що втримуються від конфліктів.
Конфліктні.
Чисельність останньої групи становить десь близько 6-7% усього персоналу. На думку англійського дослідника Роберта Брамсона, для того, щоб забезпечити в підрозділі сприятливий психологічний клімат, потрібно докладати головних зусиль лише до десятої частини персоналу - важким суб'єктам. Інші 9/10 самі прагнуть до впорядкованості. Серед «важких» Брамсон виділяє п'ять типів збурювачів спокою. Коротко охарактеризуємо їх:
Агресивні. Підрозділяються на три підтипи: танки, снайпери й підривники. Танк абсолютно певен у тому, що їх ради самі компетентні. Єдине, чого вони не люблять - агресивних реакцій з боку тих, з ким вони спілкуються. Щоб добитися в суперечці з танками яких-небудь успіхів, треба дати їм можливість «випустити пару», і тоді, вони не рідко стають навіть ручними. Снайпери стріляють у людей різними гостротами й тим самим вносять розлад у колективні дії персоналу. Найефективніше приймання впливу на них - це зажадати докладно пояснити, що він мислить під тієї або іншою своєю гостротою. Але при цьому снайпер не повинен втрачати своєї особи, інакше він «вибухає» або затаюється «з каменем за пазухою». Підривники - тип людей, які обрушуються на опонентів з лайкою, при цьому так артистично виходять із себе, що створюється враження в навколишніх, начебто їх, сильно скривдили. Їм потрібно дати виплеснути із себе емоції, що нагромадилися.
Скаржники. Цей тип так барвисто описують свої «лиха», що в слухача нерідко складається думка на їхню користь. Краще, що можна зробити в таких випадках, - це перефразувати скарги своїми словами, давши зрозуміти, що їх переживання замічене.
Нерішучі. Подібного типу люди роблять так багато пробних кроків перед тем, як що-небудь зробити, що викликають роздратування в навколишніх. Нерішучі цураються тих, хто на них натискає. Нав'язані ним приписання вони виконують без ентузіазму.
Безвідповідальні. У якійсь мірі це тривожні особистості, однак тривоги породжують у них не відхід від конфлікту, а агресію. Якщо вони відчують до себе теплоту відносини, поведінка їх як би саме собою ввійде в рамки.
Всезнайки. Вони, по суті, є коштовними працівниками, але поводяться так зухвало, що викликають у навколишніх почуття неповноцінності. Слід пам'ятати, що вони рідко погоджуються на те, щоб визнати свої помилки.
Відсутність поваги до керівництва. Якщо в більшості співробітників виникає відчуття, що стиль і методи керування не відповідають практичним потребам, те це може послужити причиною виникнення конфліктної ситуації. Незадоволеність рівнем ділової або управлінської компетенції керівника має великий демотиваційний потенціал. Очевидно, важливо знати, чого чекає персонал від своїх керівників, і робити із цього належні висновки.
2. Конфліктні ситуації персоналу готельного підприємства із клієнтами і їх вирішення
2.1 Конфліктні ситуації
Конфліктні ситуації в готелі зустрічаються досить часто. У психології готельного обслуговування виділена категорія «важких гостей», які здебільшого й генерують конфліктні ситуації. Психологічні умови відпочинку в готелі як би підбивають підсумок усім іншим умовам відпочинку, надаючи останньому цілісний характер. Ігнорування психологічних умов організації готельного відпочинку створює передумови для виникнення «ложки дьогтю в бочку меду». Іноді персонал готелю зазнає ворожому психологічному впливу. Агресивність гостюючи нерідко або провокує персонал готелю на відповідну ворожість, або робить його безпомічним.
2.2 Види агресивно настроєних відвідувачів
Психологи виділяють ролі, які найчастіше виконують агресивно настроєні відвідувачі - важкі гості: конкурент, домінатор, місіонер, антагоніст і веселун. Такі гості можуть не тільки зіпсувати відпочинок іншим, але й затіяти серйозний скандал, який принесе готелю досить багато проблем.
Конкурент переконує персонал готелю, що запропоновані йому номер, послуга та інше його не задовольняють, і він терміново вимагає заміни. З гістьми такого типу персоналу досить важко працювати. Для улагоджування конфлікту подібного роду працівникам готелю прийде неабияк попотіти. Найчастіше, дані ситуації закінчуються тим, що готель або надає аналогічну заміну клієнтові, або виплачує йому грошову компенсацію у випадку невідповідності якості послуги й обслуговування реально заявленим.
Але не завжди такі конфлікти мають під собою тверді підстави. Найчастіше готель втрачає клієнта й зазнає певних збитків за неоплачений номер і зроблені послуги. А причиною тому - відсутність чітких критеріїв якості готельних послуг і обслуговування в готелі. Дуже складно довести клієнтові, що послуги виявляються якісно й відповідають усім вимогам ДЕРЖСТАНДАРТ.
Домінатор постійно захоплює ініціативу й пригнічує співрозмовника - іншого гостя або готельного працівника. Домінатор дуже наполегливий і схильний виголошувати довгі мови. Його бажання домінувати проявляється в постійній демонстрації власного «Я». Такого гостя необхідно культурно ставити на місце, інакше він не тільки здатний відняти масу часу, але й отруїти відпочинок у готелі іншим постояльцям.
Домінатор, користуючись «ефектом мас», здатний суттєво впливати на формування колективної поведінки. Практика готельної справи знає багато прикладів, коли лідер туристської групи заражає всю групу ідеєю про те, що послуги, надавані готелем, виявляються неякісно й не в повному обсязі. У підсумку прекрасний відпочинок у готелі високої категорії перетворюється в щоденне й щогодинне з'ясування відносин з персоналом готелю із приводу якості обслуговування й набору надаваних послуг. У цьому випадку такого лідера необхідно ізолювати й проводити з ним серйозну бесіду.
Місіонер любить повчати співробітників готелю, тому що має багато міркувань і ідей, і він звичайно віщає їх з важливим або зарозумілим видом, посилаючись на свої знання й досвід. З даним типом клієнта досить легко буде влагодити відносини. Для цього потрібно парою професійних фраз загнати в гостя глухий кут. Не знайшовши відповіді на поставлене питання або створену ситуацію, місіонер просто віддасть перевагу ретируватися з місця спілкування.
Антагоніст заперечує проти будь-якої пропозиції. Його агресивність може виражатися або стримано й логічно аргументовано (раціональний антагоніст), або вороже (антагоніст, що залякує). Раціональний антагоніст робить виклики персоналу готелю тим, що задає йому важкі запитання, що часто виходять за рамки його компетенції. антагоніст, що залякує, заперечує всі пропозиції, висловлює не стосовні до справи коментарі, підкріплюючи їх відповідними жестами.
З такими гістьми працювати досить складно. Персонал готелю повинен у ситуації, що склалася досягти компромісу сторін і виробити пропозицію, що задовольняє антагоніста. Цікавим прийманням є вироблення разом із клієнтом-антагоністом декількох варіантів розв'язку проблеми. При цьому антагоніст повинен ухвалювати в процесі вироблення розв'язку найбезпосередніший участь. Важливо показати клієнтові, що він сам проаналізував ситуацію, виробив і прийняв підходяще для нього розв'язок. Це дозволить клієнтові заспокоїтися, спустити пару й прийняти взаємовигідний розв'язок.
Веселун у всьому бачить привід для веселощів і своїх гострот, причому ці гостроти виникають у нього по несподіваній асоціації начебто «А от у нас був випадок» або «На цю тему є гарний анекдот». Але нерідко гумор веселуна має на меті приниження й навіть образа інших гостей і персоналу готелю. Контакти з такими гістьми необхідно зводити до мінімуму, а спілкуванню з гістьми такого типу надавати лаконічність і серйозність.
Дану типологію можна розширити, оскільки вона не охоплює всієї практики готельного сервісу. Крім того, представлена типологія не суперечить тієї, яка була дано в параграфі 6.2. («добряга», «аналітик», «ентузіаст», «активіст»). Справа в тому, що, виявляючись у різних умовах, людей проявляє себе по-різному. Дані ж класифікації умовні. Вони допомагають більш яскраво створити психологічний портрет людини. А що стосується останньої класифікації, то вона дозволить вчасно розпізнати тип поведінки агресивно настроєного гостюючи й оперативно ужити заходів по відновленню порушеної атмосфери відпочинку в готелі.
Ріст числа скарг на російському ринку готельних послуг обумовлений поруч факторів. По-перше, гості стали більш інформовані про свої права й обов'язках готельних підприємств і більш схильні наполягати на своїх правах. По-друге, що зріс попит на готельні послуги сприяє входженню на ринок нових готелів, менш досвідчених і менш забезпечених ресурсами.
Значна частина претензій виникає через недостовірну рекламу, слабку підготовку договірної документації й недбалості в її оформленні, невідповідності якості й набору надаваних послуг заявленим у договорі. Найчастіше турист значною мірою не представляє, що він здобуває насправді, а персонал готелів недостатньо чітко формулює зобов'язання по наданню всього комплексу готельних послуг, оплачуваних клієнтом.
2.3 Категорії скарг в готелі
Усі скарги в готельній справі можна умовно розділити на чотири категорії:
а. Невиконання або неналежне виконання готельних послуг. Більшість скарг ставиться саме до цієї категорії. Різниця тим часом, що обіцяє готель або турфірма, що оселила туди туристів, і тим, що турист одержує насправді, може варіюватися від незначної до повністю неприйнятної. Причин для подібних скарг предосить, найпоширеніші з них:
був наданий готель нижчої категорії (або з меншою кількістю можливостей), чим обіцяли;
скасування додаткових послуг;
відсутність яких-небудь умов на відпочинку, наприклад гарячої води в номері і т.д.
б. Несвоєчасне інформування гостей про зміни в умовах обслуговування. Договорами про надання готельних послуг допускаються незначні зміни, наприклад, замінити готельне підприємство на рівноцінне, тобто того ж класу, за умови неможливості на даний момент надання місць у бажаному готелі за згодою клієнта. У випадку якщо заміна відбувається зі зниженням класу обслуговування, те турфірма або готель зобов'язано відшкодувати різницю в ціні.
в. Недостовірна або неточна інформація про готельний продукт. Готель не завжди сумлінно виконує покладену на нього обов'язок надавати гостям повну й вичерпну інформацію про готель і її послугах, умовчуючи іноді про яких-небудь їхні особливості. У найкращому разі, це приводить до додаткових фінансових витрат туристів у місці відпочинку або до неможливості скористатися тієї або іншою послугою.
г. Складання й підписання договору права, що защемляє, споживача. Договір, що полягає при покупці готельних послуг - це угода між гостем і готелем. Він повинен містити в собі істотні умови, зазначені в законодавчих актах, чіткі положення щодо відповідальності готелю перед клієнтом, тому що в ряді випадків зміни відбуваються не з вини готелю.
Отже, особлива увага слід приділити розгляду скарг гостей. Навіть самі несподівані скарги не повинні залишатися без уваги, тому що згідно з дослідженнями, проведеними Міжнародною асоціацією обслуговування клієнтів у США 91% незадоволених клієнтів більше ніколи не скористаються послугами даного готелю до того ж розповідять про все мінімум дев'яти співрозмовникам. 54-70% знову скористаються послугами готелю, якщо їх претензії будуть задоволені. А якщо вони будуть задоволені дуже швидко, те ця цифра зростає до 95%.
Таким чином, при розгляді скарг необхідно дотримувати трохи досить простих правил:
Гостюючи необхідно слухати уважно, з підкресленою увагою.
По можливості необхідно ізолювати незадоволеного гостя, що б інші не могли чути його претензій.
Часто називайте гостя по ім'ї та по батькові. Психологи затверджують, що власне ім'я - одна з головних цінностей для людини.
Якщо гість розлютований, персоналу не слід входити в номер поодинці.
Готельному персоналу не слід давати обіцянок, що перевищують його повноваження.
Вислухуючи гостюючи необхідно робити запису. Фіксуючи ключові факти, працівник може розв'язати, хто ще може підключитися до дозволу проблеми, а так само продемонструє увага й акуратність в обслуговуванні гостюючи.
Персоналу необхідно точно визначити час виконання прохання й повідомити його гостя.
Обов'язково простежити за дозволом проблеми, якщо вона кому-небудь переадресована.
Повідомити про розв'язок проблеми повинен той, хто прийнятий заявку.
Якщо проблема не може бути вирішена, персоналу слід визнати це якомога раніше.
У колективі регулярно повинні проводитися рольові ігри, на яких будуть пророблятися можливі конфліктні ситуації.
Усі скарги повинні фіксуватися у відповідних журналах.
Приведемо приклади найпоширеніших і обґрунтованих скарг туристів на якість готельного обслуговування. Дані ситуації приводяться без можливих варіантів їх розв'язку. Варіанти розв'язку зазначених ситуацій студентам пропонується знайти самостійно шляхом їхнього обговорення на практичних і семінарських заняттях.
2.4 Приклади
Приклад 1. Група туристів заїхала в один з болгарських готелів рівня «чотири зірки». У процесі реєстрації з'ясовується, що проводиться зміна каналізаційної системи на одному з поверхів готелю. У підсумку гостям запропоноване розміщення в тримісних номерах, замість двомісних, які обіцяні турфірмою за договором з готелем.
Приклад 2. В одному з готелів Анталії керівник готелю виселяє за кілька днів до закінчення відпочинку групу туристів з Росії, аргументуючи це тим, що російські туристи непотрібне поводилися протягом минулих днів відпочинку. Буквально наступного дня в номерах, які займали туристи з Росії, розселяється група німецьких туристів.
Приклад 3. В одному з номерів готелю Афін повісили нову автоматичну сушарку для рук. Турист із Франції в численних спробах розібратися із принципом роботи нової техніки в підсумку зламав апарат. Викликавши представника інженерно-технічної служби, турист і черговий по поверхові з'ясовують, що апарат ремонту не підлягає. Адміністрація готелю вимагає від туриста відшкодування збитку в розмірі $1200.
Приклад 4. Літня туристка з Канади замовила сніданок до себе в номер. Офіціант через п'ять хвилин приніс у номер повноцінний і гарячий сніданок. Жінка заплатила чайові офіціантові й приготувалася до сніданку. Однак офіціант зажадав від гості оплати сніданку готівкою. У гості не виявилося готівки, і вона запропонувала офіціантові оплату за допомогою пластикової карти. Офіціант протягом 10 хвилин намагався розв'язати виниклу проблему. У підсумку з'ясувалося, що можлива оплата по безготівковому розрахункові. Начебто б проблема вирішена. Але жінка видалася розстроєної, а наданий їй сніданок уже охолов.
Приклад 5. Сімейна пара з дитиною придбала путівку в Туреччину з розміщенням у готелі «5 зірок». При розміщенні співробітник служби приймання готелю сказав туристам, що їх прийде розмістити в аналогічному номері, розташованому в іншому крилі готелю. Заброньований чоловіками номер виявився зайнятий іншою родиною. Подружжя, не підозрюючи підступу, погоджуються на запропонований варіант. Однак у підсумку з'ясовується, що замість номера з видом на море, подружжя одержувало номер з виходом у двір, де активно ведеться будівництво нового корпуса готелю. Подружжя протягом 10 днів відпочинку насолоджувалися не видом на море, а видом будівельних лісів, гуркотом будівельної техніки й заходом будівельному пилу.
В останні роки, у зв'язку зі збільшенням числа скарг туристів і аналізом їх змісту, у туристському й готельному бізнесі ствердилося нове поняття - «туристський рекет», який може мати різні причини, залежно від наявності або відсутності правових підстав для невдоволення клієнтів:
у діяльності підприємства розміщення не було ніяких порушень, однак очікування туриста від відпочинку не виправдалися;
порушення в наданні послуг відбулися з боку постачальників послуг готелю;
у діяльності готелю були які-небудь відступи, передбачені договором (заміна номера або готелю, збої в екскурсійному обслуговуванні, ненадання харчування і т.д.);
у діяльності готелю насправді є серйозні порушення, по яких він зобов'язано нести відповідальність перед клієнтами, однак пропоновані до нього претензії й вимоги сильно завищені;
порушення відбулися внаслідок необережних або халатних дій самого гостя;
гість розв'язав «схитрувати», щоб окупити всі понесені їм витрати, незважаючи на те, що відпочинок пройшов вдало.
Розвиток подібних ситуацій завжди відбувається по-різному, воно залежить від ряду факторів: поведінки самого готелю і її співробітників у ході розв'язку конфлікту; соціального статусу клієнта - пред'явника претензії; органів, що займаються розглядом скарг клієнтів; вимог гостей до готелю (ступінь їх розумності, обґрунтованості, наявність доказів збитку і т.д.).
Багато готелів, не маючи можливості захиститися від таких випадків, несуть більші фінансові втрати на улагоджуванні скандалів, розв'язках претензій і судових позовів. У подібних «рекетирів» зложився вже цілий арсенал засобів, спрямованих на вимагання компенсації в готелів, однак професіоналами туристського й готельного бізнесу розроблений психологічний портрет, на підставі якого менеджерам із продажу путівок і персоналу служби приймання й розміщення неважко виявити майбутнього скандаліста ще на початковому етапі оформлення документів і передбачити всі приводи для виникнення конфлікту.
У кожному разі, що виникло в поїздці непорозуміння краще спробувати розв'язати на місці. Для цього гостеві слід звернутися до співробітника готелю, який має можливості й повноваженнями негайно розв'язати проблему. Якщо це неможливо, то гостеві необхідно зафіксувати факт порушення своїх прав, оформивши претензію відповідним чином:
претензія повинна бути оформлена у двох екземплярах;
не слід перебільшувати того, що відбулося;
спочатку вказується те, що було обіцяно й оплачене, потім те, що реально надане;
бажане перелічити службовців, грубо або обов'язки, що несумлінно виконували свої, а також тих, хто намагався допомогти в розв'язку виниклої проблеми;
до претензії прикладається копія документа, що підтверджує її справедливість;
необхідно перелічити матеріальні витрати;
у завершенні слід запропонувати варіанти, як готель зможе виправити положення й задовольнити скаргу.
При виявленні недоліків зробленої послуги, споживач відповідно до законодавства про захист прав споживачів, має право зажадати за своїм вибором: безоплатного усунення недоліків зробленої послуги; відповідного зменшення ціни зробленої послуги; повторного виконання роботи; розірвання договору й відшкодування збитків; відшкодування понесених витрат по усуненню недоліку послуги самотужки; компенсацію моральної шкоди.
Претензія надається в готель і реєструється в журналі вхідної документації (або під розписку відповідальній особі). У випадку, якщо у встановлений строк (10 днів після одержання претензії) гість не одержав відповіді або одержав відповідь, його, що не влаштовує, він може звернутися в уповноважені державні органі або до суду.
Суд є надзвичайним заходом у розв'язку конфліктів і суперечок. Ведення судового процесу вимагає великої кількості часу й засобів на одержання юридичної допомоги. Досудове пред'явлення претензії готелю є обов'язковим, тому що звернення до суду, минаючи цю стадію, тягне відмову в прийнятті позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Юридична практика свідчить, що більшість конфліктів і суперечок, що виникають у сфері туризму й готельної справи, усувається сторонами самостійно, без втручання державних судових органів, тобто на досудовому етапі регулювання суперечок, і має форму світової угоди. У випадку, коли сторони не згодні з ухваленим рішенням і звернення до суду постраждалою стороною однаково відбудеться, досудове врегулювання покликано уточнити характер і обсяг вимог, а також перевірити докази позову, що направляється до суду.
3. Класифікація конфліктів
За значенням для організації конфлікти діляться на конструктивні й деструктивні.
Конструктивний конфлікт виникає, коли опоненти не виходять за рамки етичних норм, ділових відносин і розумних аргументів. Причинами є звичайно недоліки в організації діяльності й керування. Дозвіл такого конфлікту приводить до розвитку відносин між людьми й розвитку групи. Наслідку такого конфлікту є функціональними й ведуть до підвищення ефективності організації.
Деструктивний конфлікт виникає у двох випадках:
Коли одна зі сторін жорстко наполягає на своїй позиції й не бажає враховувати інтереси іншої сторони або всієї організації в цілому;
Коли один з опонентів прибігає до морально засуджуваних методів боротьби, прагне психологічно придушити партнера. Наслідку такого конфлікту є дизфункціональними й приводять до зниження особистої задоволеності, групового співробітництва й ефективності організації.
Таким чином, виникненню деструктивних конфліктів сприяють, як правило, суб'єктивні причини.
По напрямкові конфлікти діляться на горизонтальні (у яких не задіяні особи, що перебувають у підпорядкуванні один одного), вертикальні (у яких беруть участь особи, що перебувають у підпорядкуванні один в іншого) і змішані (представлені й «вертикальні», і «горизонтальні» складові).
Конфлікти, що мають «вертикальну» лінію, найбільш небажані для керівника, тому що його дії розглядаються всіма співробітниками (не говорячи вже про учасників конфлікту) через призму цього конфлікту. І навіть у випадку повної об'єктивності керівника в будь-якому його кроці будуть бачити підступ стосовно його опонентів. А оскільки информаційності або підготовки підлеглим часто бракує, щоб кваліфіковано оцінити дії керівництва, то недорозуміння компенсується звичайно домислами, переважно агресивного характеру. У результаті конфлікт збільшується.
Конфлікти бувають відкритими (лежать на поверхні, видні неозброєним поглядом) і схованими (сховані від очей спостерігача, розпізнаються по непрямих ознаках, серед яких головні - напруженість у міжособистісному спілкуванні, різка зміна у відношенні до роботи. Завдання керівника - підняти сховані конфлікти на поверхню й дозволити їх).
По характеру об'єктивності або суб'єктивності причин конфлікту можна підрозділити відповідно на об'єктивні й суб'єктивні.
Конфлікти різняться й по сфері їх дозволу - діловий або індивідуально-емоційної.
Принциповим для розвитку конфлікту є такі психологічні моменти, як сприйняття ситуації її учасниками, їх відношення до неї, стратегії їх поведінки. Саме вони приводять до того, що на основі однієї й тієї ж причини виникають конфлікти зовсім різних психологічних типів.
4. Завдання керівника при розв'язанні конфлікту
Велике значення, на думку психологів, у дозволі конфліктних ситуацій має спілкування учасників, центральним моментом якого є переговори. Припускаючи провести бесіду зі своїм опонентом, керівник (якщо він сам є однієї зі сторін конфлікту) повинен попередньо, по можливості повно проаналізувати ситуацію, яка склалася. Завдання керівника з дозволу конфлікту полягає в наступному: необхідно з'ясувати причину конфлікту, визначити мети конфліктуючих сторін, намітити сфери зближення точок зору конфліктуючих сторін і уточнити поведінкові особливості суб'єктів конфлікту. Проведене в такий спосіб дослідження дає можливість скласти загальне уявлення про всі аспекти конфліктної ситуації.
Для цього слід проаналізувати обстановку шляхом підстановки наступних питань:
Причина конфлікту. чи Усвідомлюють конфліктуючі сторони причину конфлікту? чи Потрібна допомога для виходу з конфлікту? Де перебуває причина конфлікту? чи Зверталися конфліктуючі за допомогою?
Ціль конфліктуючих. У чому конкретно полягають мети конфліктуючих? чи Всі однаково прагнуть до цих цілям? Наскільки ці мети сполучаються із загальними цілями організації? чи Є загальна мета, яка могла б об'єднати зусилля конфліктуючих? Розбіжності сторін стосуються мети діяльності або засобів для її досягнення?
Сфери зближення. По яких проблемах конфліктуючі могли б виробити загальні погляди? Це, звичайно, проблеми ділової й емоційної атмосфери, що сприяє встановленню сприятливого психологічного клімату в організації.
Суб'єкти конфлікту. Хто є лідером? Як ставляться люди друг до друга? Які особливості язикових і немовних факторів спілкування? Діють чи серед конфліктуючих загальноприйняті норми поведінки?
Попередній аналіз ситуації є необхідним компонентом ефективного проведення бесіди. Проводячи бесіду, керівник повинен зберегти контроль над ситуацією, тобто Направити хід розмови в потрібне русло, у відповідність зі сформульованою метою бесіди. Переговори повинні протікати динамічно. Аналіз ситуації, обдуманий вибір лінії поведінки, ефективно проведене обговорення ситуації з її учасниками, способи перетворити, що зароджується конфлікт в інструмент ефективного розв'язку проблеми, пошуку найкращого розв'язку й навіть у засіб поліпшення відносин людей.
Висновок
Змінити відношення до конфліктів практично означає змінити погляд на життя. Спробуйте по-новому глянути на конфлікти, і ви зможете впевнено й навіть творчо знаходити з них вихід.
Зіштовхнувшись зі складною ситуацією, ми іноді проявляємо себе не із кращої сторони - починаємо плекати свої труднощі замість того, щоб спробувати з ними впоратися.
У Важких ситуаціях не завжди потрібно шукати бездоганний розв'язок. Такий пошук не тільки може поставити нас у безвихідне положення, але й сам по собі може виявитися недоцільним. Нам потрібно шукати працюючий розв'язок, який «змінить конкретну ситуацію, поведінку й мислення».
Погляд на проблеми, у тому числі й на конфлікт, як на щось позитивне може виявитися корисним: він здатний перетворити ваше мислення й допомогти знайти розв'язок.
Список літератури
1. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основи менеджменту. - М., «Справа» - 1992 р.
2. Бородкин Ф.М. Коряк Н.М. Увага: конфлікт. - М., 1989 р.
3. В.С. Янчевский. Трудовий договір. - Житомир, 1996 р.
4. Саржвеладзе Н.І. Особистість і її взаємодія з навколишнім середовищем. Тб., 1989 р.
конфлікт персонал готельний організація
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Визначення видимих та інших учасників конфлікту та тих, чиї інтереси були зачеплені. Вивчення "біографії" конфлікту. Позиції учасників конфлікту. Причини виникнення конфлікту. Визначення намірів сторін, методи подолання даної конфліктної ситуації.
практическая работа [8,1 K], добавлен 18.05.2011Поняття педагогічного такту і педагогічної майстерності. Конфліктні ситуації як наслідок поведінки нетактовного керівника. Відношення менеджера освіти до людської гідності підлеглих, до індивідуального фактору. Стереотипи управлінської поведінки.
реферат [28,2 K], добавлен 21.06.2010Поняття конфлікту, його види, причини, функції. Структура та рівні конфлікту. Методи запобігання та способи вирішення конфліктів. Характеристика діяльності та стан вирішення конфліктних ситуацій у ТОВ "Ольвін". Рекомендації з вирішення конфліктів.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 30.06.2014Сутність та характерні ознаки конфлікту. Місце конфлікту в корпоративній культурі організації. Заходи щодо зниження негативного впливу конфліктних ситуацій на стан організації. Організаційний підхід до управління конфліктами в кризовій ситуації.
курсовая работа [460,7 K], добавлен 17.04.2011Сутність, структура та функції конфлікту. Дослідження причин виникнення конфліктів. Аналіз конфліктних ситуацій на підприємстві. Визначення можливих шляхів вирішення конфліктів в системі менеджменту персоналу підприємства на прикладі ДП "ХЗШВ".
контрольная работа [150,1 K], добавлен 04.01.2011Характеристика діяльності підприємства. Аналіз кадрового потенціалу підприємства. Визначення проблеми оцінювання персоналу на ПАТ "Оболонь" та шляхи її вирішення. Економічна доцільність запропонованих заходів. Роль керівника в організації колективу.
курсовая работа [166,8 K], добавлен 20.04.2013Поняття та значення типології організації. Класифікація організації за П. Блау і У. Скоттом. Фактори, що впливають на розподіл влади, її класифікація, форми та недоліки за Дж. Френчем та Б. Рейвеном. Приклад конфлікту "особа-група", шляхи його вирішення.
контрольная работа [55,6 K], добавлен 11.01.2010Фактори, що обумовлюють кризовий розвиток підприємств. Діагностика виникнення кризової ситуації та методи фінансового оздоровлення підприємства. Аналіз платоспроможності, контроль і антикризове регулювання господарської діяльності підприємства "Ворд".
курсовая работа [65,2 K], добавлен 20.02.2011Ризики, обумовлені несприятливими змінами в економіці підприємства або країни. Впровадження управлінських рішень, спрямованих на вирішення поставленого завдання в існуючій чи спроектованій ситуації. Класифікація, методи обґрунтування управлінських рішень.
презентация [1,5 M], добавлен 01.03.2016Еволюція поглядів на зв’язки проявів поведінки людини в структурі організації. Загальна характеристика ТОВ "Горізонт ОПБ". Види конфліктів в організації. Формування кадрової стратегії як метод покращення соціально-психологічної характеристики персоналу.
магистерская работа [851,6 K], добавлен 20.03.2015Склад, структура і кількісна характеристика персоналу підприємства. Організаційно-економічна характеристика підприємства ДП "Орізон-Універсал", аналіз використання трудових ресурсів та забезпеченості підприємства кадрами. Планування чисельності персоналу.
курсовая работа [64,0 K], добавлен 20.01.2011Характеристика персоналу торгового підприємства. Продуктивність праці, система показників, методи оцінки, резерви зростання. Організаційно-економічна характеристика ТОВ "Делюкс-К". Заробітна плата: види, форми організації. Елементи преміювальної системи.
курсовая работа [355,2 K], добавлен 02.10.2013Аналіз підстав задоволеності або незадоволеності роботою, а також головні причини підвищення і зниження продуктивності праці. Сутність і історія розробки двофакторної теорії мотивації. Фактори, що впливають на діяльність людини у виробничій ситуації.
реферат [16,7 K], добавлен 10.04.2019Організація управлінської праці керівників різних рівнів та формування її складових. Характеристика форм участі менеджерів у вирішенні господарських завдань ТзОВ "Готель-Писанка". Оптимізація особистих ділових контактів менеджера готельного підприємства.
дипломная работа [1015,7 K], добавлен 12.02.2013Схема стратегічного управління персоналом підприємства. Розподіл збитків проекту за категоріями працівників. Розподіл витрат проекту на дотримання термінів будівництва. Основні першопричини затримки мобілізації персоналу. Графіки переміщення персоналу.
презентация [1,9 M], добавлен 19.11.2014Лізинг персоналу як ефективний шлях вирішення потреб у тимчасовому персоналі. Види лізингу персоналу, його переваги. Міжнародна та національна практика лізингу персоналу. Визнання легітимності праці лізингового персоналу Міжнародною організацією праці.
реферат [22,7 K], добавлен 24.03.2011Визначення агресивності стратегії підприємства. Механізм управління стратегічними можливостями. Дії фірми під час виникнення проблем. Система рішень у непередбачуваній ситуації. Оцінка конкурентної позиції за методом оцінки за ключовими факторами успіху.
контрольная работа [168,5 K], добавлен 28.04.2016Огляд існуючих методів оцінки персоналу. Комунікаційний механізм, за допомогою якого керівник і підлеглий зацікавлені в досягненні виробничих результатів і рівня винагород, що задовольняють обидві сторони. Використання методу вирішальної ситуації.
контрольная работа [159,5 K], добавлен 05.05.2013Сутність та організація ефективності матеріального стимулювання праці на підприємстві. Проблеми та напрямки вдосконалення процесу матеріального стимулювання персоналу на прикладі ТОВ "Бембі". Ефективність використання трудових ресурсів підприємства.
курсовая работа [73,7 K], добавлен 05.06.2013Становлення рекрутингової діяльності в Україні. Види тимчасового персоналу, причини його використання в компанії (лізинг, аутстастаффінг, аутсорсинг). Коучинг в системі управління персоналом. Сучасні технології звільнення персоналу, аутплейсмент.
дипломная работа [138,0 K], добавлен 01.06.2012