Управління персоналом в ДП ЗАТ "Укрпрофздравниця"

- по звіту 2012 року - 0,8869.

Ефективний фонд часу одного робітника, визначається середнім числом людино-годин, відпрацьованих одним робітником, і є інтегральним показником використання робочого часу. Для аналізу ефективності використання робочого часу, для розрахунку їхньої планової чисельності складається баланс робочого часу на один середньооблікового працівника.

Таблиця 3 - Баланс робочого часу санаторію «Ювілейний» у середньому на одного робітника, днів

Як видно з таблиці ефективний фактичний фонд робочого часу, у порівнянні з його плановою завбільшки 2012 р. знизився на 33,8 години. Це відбулося тільки за рахунок зменшення числа відпрацьованих днів, тому що тривалість робочого дня залишалася постійної, подальший аналіз необхідний для виявлення причин зміни числа відпрацьованих днів і тривалості робочого дня. На цей показник впливають наступні фактори:

- збільшення відпусток по навчанню - 0,3;

- відпустки пов'язані з родами - 0,6;

- хвороби - 5,5;

- прогули - -2,5.

Аналіз зазначених факторів, що впливають на показники використання робочого часу показує, що резервом стабільності персоналу є зниження неявок через хворобу, прогулів. Спостерігається, зокрема, неявки, викликані травматизмом, захворюваннями, пов'язаними з виробничими умовами, неявки з дозволу адміністрації із причин, що залежать від роботи дитячих установ, поліклінік, ательє з ремонту квартир і майна, місцевих органів влади і т.д. Прогули класифікуються із причин і по окремих виробничих підрозділах. Аналіз цих показників дозволяє одержати більше повне подання про фактичний розподіл робочого часу, величині втрат і про їхні причини.

Висновки

Управління персоналом підприємства в умовах ринкової економіки стає усе більше складним процесом і здобуває яскраво виражений стратегічний характер. Тому в цей час усе більше підприємств і організацій починають розглядати працівників як найцінніший капітал, приділяючи особливу увагу процесу відбору, наймання, навчання, оцінки їхньої діяльності.

Управління персоналом як вид діяльності - це управління живою працею, людьми, найбільш складним і перспективним, потенційно невичерпним ресурсом підприємства, у вирішальному ступені визначальна ефективність діяльності, конкурентоздатність і виживаність організації.

У процесі дослідження були вивчені теоретичні передумови формування системи управління персоналом як фактору підвищення ефективності функціонування підприємства, розглянуті методи і принципи управління персоналом і закордонний досвід управління персоналом. Був проведений організаційно-економічний аналіз системи управління персоналом санаторію «Ювілейний» - об'єкта дослідження.

На прикладі санаторію «Ювілейний» проаналізовані і сформульовані наступні висновки:

* мінливе господарське середовище ставить і досвідчених керівників підприємств перед необхідністю по-іншому будувати свої відносини з персоналом і управляти їм, прораховуючи всі майбутні кроки;

* якщо керівник розраховує на процвітання і успіх своєї справи, то повинен уміти використати в керуванні ті методи, форми і стиль пропонованих у даній роботі.

Рішенню багатьох завдань і покликана допомогти ця робота, тому що тут розкрита концепція управління персоналом організації в умовах ринкових відносин. Керівникові необхідно знати, як вирішувати проблеми, як уміло і доречно використати відповідні технології і методи управління персоналом. І якщо вмілість має на увазі практичне оволодіння відповідними навичками, то під доречністю розуміють адекватність використовуваного методу ситуації в організації. У цьому змісті відомі на сьогодні методи, технології і процедури управління персоналом можуть бути об'єднані в три підгрупи: методи формування кадрового складу, методи підтримки працездатності персоналу, методи оптимізації кадрового потенціалу і реорганізації.

Практичну значимість роботи може скласти впровадження в санаторії «Ювілейний» наступних пропозицій:

Управління персоналом повинне здійснюватися через узгодження цілей між співробітниками і керівником. Однозначні і ясні цілі, які по можливості повинні обговорюватися і узгоджуватися зі співробітниками при складанні планів їхньої діяльності, облік здатностей співробітників при затвердженні робочих цілей, пояснень зв'язку між цілями працівника, цілями підрозділів і цілями підприємства в цілому.

Пропонується більш широко впроваджувати на підприємстві систему відрядної оплати праці, з метою зацікавити виконавців у рості обсягів виробництва.

Також потрібно провести в життя ряд заходів у соціальній сфері, а саме: більш послідовно вводити в життя систему пільг для сімейних працівників, працівників з дітьми, учнів для закріплення тенденції стабілізації кадрового складу.

З метою підвищення кваліфікаційного рівня працівників підприємства необхідно скласти конкретний довгостроковий план навчання персоналу з урахуванням потреб підприємства. Доцільним буде впровадження в практику підприємства принципу полівалентності персоналу, тобто усередині підприємства організувати роботу з вивчення основ суміжних спеціальностей.

Потрібно приділити більше уваги нематеріальній мотивації на підприємстві. Варто також розробити і на рівні підприємства оформити нормативну систему заохочення працівників за висування нових робочих ідей.

Дуже важливим і корисним нововведенням стане практика, що нині не застосовується підприємством, створення при необхідності спеціальних груп для рішення конкретних завдань.

Роль і цілі управління перебувають у тісному зв'язку між собою. Роль керівника, що займає певну посаду, представляє набір певних поведінкових правил, міру його впливу і ступінь участі в цілеспрямованій діяльності.

Отже, управління персоналом ефективно настільки наскільки успішно співробітники організації використають свій потенціал для реалізації вартих перед нею цілей; тобто наскільки ці цілі є досягнутими. Затвердження цього положення як непорушний постулат є найбільш важливою умовою створення ефективної системи управління персоналом.

Список джерел

1. Гаузнер Н.А., Іванов Н.І., Міхіна М.О. Світова економіка і міжнародні відносини: Підручник (Під ред. Н. І. Іванова). - К. Хрещатик, 2003. - 650 с.

2. Кузьмін О.Є. Основи менеджменту: Підручник (Під ред. О.Г. Мельник). - К. Вид-во «Академвидав», 2003. - 416 с.

3. Кузьмін О.Є. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: навч. посібн. (Під ред. О.Г. Мельник). - К., 2004. - 211 с.

4. Стратегія розвитку людських ресурсів в умовах переходу до ринку: Підручник / Під ред. Комаров Е.І. - М.: Управління персоналом, 2003. - с. 38-41.

5. Управління персоналом і ефективність підприємств: Підручник / Під ред. Галенко В.П. - К., 2005. - 202 с.

6. Управління персоналом організації: Підручник / Під. ред. Огонесяна І.А. - К., 2001 - 450 с.

7. Японські методи управління якістю: Підручник / Під ред. Каору І.П. - М.: Економіка, 2001. - 108 с.

Размещено на Allbest.ru