Регулювання поведінки економіко-екологічних систем на принципах сталого розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Регулювання поведінки економіко-екологічних систем на принципах сталого розвитку

Спеціальність 08.02.03 - Організація управління, планування та регулювання економікою

Донецьк - 2006

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Зміна соціально-економічної формації загострила економіко-екологічну кризу в Україні. Привалювання галузей з високою питомою вагою ресурсо- й енергоємних технологій призводить до порушення економіко-екологічної рівноваги. Так, рівень промислового навантаження на навколишнє середовище в Україні за останні 5 років в 6 разів перевищує рівень економічно розвинених країн, при цьому частка потенційно небезпечних виробництв складає більше 40% від загального обсягу промислового виробництва. Середньорічний темп зростання шкідливих викидів в атмосферу з 1999-2004 рр. склав 107%, при зниженні темпів витрат на природоохоронні заходи на 11%. Поступове усвідомлення нових загроз навколишньому середовищу змушує шукати принципово нові підходи до економічного розвитку та природокористування з метою їх збалансування. Одним із засобів вирішення цієї проблеми є перехід на принципи сталого розвитку, які полягають у забезпеченні динамічної рівноваги, єдності природокористування та природовідтворення, єдності економічних і екологічних інтересів. Тому перехід до сталого розвитку, який передбачає однакову цінність соціальних, економічних і екологічних проблем, спрямований на збалансування економічного зростання і антропогенної дії на природу, став єдиною можливістю збереження навколишнього середовища для майбутніх поколінь.

Дослідження, проведені Л. Гринів, Б. Буркинськім, В. Степановим, С. Харічковим, В. Даніловим-Данільяном, В. Барановським, О. Кучмєєвою, Ю. Самойленком, І. Осауленком, В. Волошиним та іншими, дозволили визначити основні поняття, принципи і положення теорії сталого розвитку. Роботи І. Александрова, В. Гєєця, Б. Данилишина, М. Долішнього, В. Леонтьєва, Г. Черніченка, М. Чумаченка - спрямовані на розробку інструментарію еколого-економічного моделювання. Методи кількісної оцінки економічних параметрів, які є інструментом забезпечення сталого розвитку, досліджені в роботах О. Амоші, Є. Балацького, О. Векліч, В. Вишнєвського, А. Садєкова, І. Синякевіча та інших.

Забезпечення економіко-екологічної рівноваги і позитивних темпів зростання економічних показників вимагає створення відповідних умов регулювання поведінки економіко-екологічних систем, які є взаємозв'язаними і взаємообумовленими процесами, що відбуваються в економіці та природі, і складаються з природних й антропогенних елементів та зв'язків між ними. Розвиток ринкових відносин і недостатня ефективність виключно адміністративного управління підтверджують необхідність створення нових й удосконалення діючих економічних інструментів регулювання поведінки економіко-екологічних систем на принципах сталого розвитку. Тому особливої актуальності набуває розробка концепції регулювання поведінки економіко-екологічних систем на принципах сталого розвитку з використанням відповідних ринкових інструментів. Цим обґрунтовується необхідність розробки методів кількісної оцінки і можливості використання ринкового інструментарію забезпечення сталого розвитку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Донецького національного університету за темами: «Розробка моделей економічної динаміки з урахуванням екологічних обмежень», 2001-2003 рр. (номер держреєстрації 0101U005382) - автором розроблено модель економічного зростання на принципах сталого розвитку; «Формування системи екологічних податків», 2004-2006 рр. (номер держреєстрації 0104U004014) - автором розроблено оптимізаційну модель для розрахунку податкового навантаження з урахуванням екологічного чинника; Інституту економіки промисловості НАН України за темами: «Розвиток механізму фінансового регулювання виробничого потенціалу», 2002-2007 рр. (номер держреєстрації 0104U003429) - автором розроблено механізм вибору найбільш ефективної стратегії поведінки підприємства в умовах сталого розвитку на підставі максимізації прибутку; «Напрями реформування податкової системи України», 2001-2004 рр. (номер держреєстрації 0101U001182) - автором рекомендовано методи теорії катастроф для визначення граничних значень податкового навантаження, що забезпечують стійкий стан системи.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка концепції регулювання поведінки економіко-екологічних систем і механізму її реалізації для забезпечення сталого розвитку. Для досягнення поставленої мети вирішено такі задачі:

визначено умови регулювання поведінки економіко-екологічних систем на принципах сталого розвитку;

проаналізовано інструментарій регулювання поведінки економіко-екологічних систем;

розроблено концепцію регулювання поведінки економіко-екологічних систем в умовах впровадження екологічного податку;

запропоновано модель формування податкової політики економіко-екологічних систем;

розроблено метод кількісної оцінки податкового навантаження економіко-екологічних систем;

запропоновано напрямки вдосконалення моделі оптимізації податкового навантаження економіко-екологічних систем на принципах сталого розвитку;

удосконалено механізм регулювання сталого розвитку економіко-екологічних систем;

реалізовано концепцію й розроблено стратегію регулювання поведінки економіко-екологічних систем на принципах сталого розвитку з урахуванням галузевих особливостей підприємств.

Об'єктом дослідження є процеси регулювання поведінки економіко-екологічних систем на принципах сталого розвитку.

Предметом дослідження є механізм і методи регулювання поведінки економіко-екологічних систем на принципах сталого розвитку.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є роботи вітчизняних і зарубіжних фахівців у сфері регулювання поведінки економіко-екологічної системи на принципах сталого розвитку. Інформаційною базою є Закони України, постанови Кабінету Міністрів України й інші нормативні документи. Джерелом аналітичної інформації є матеріали Державного комітету статистики України і Донецької області, результати спеціальних досліджень і спостережень автора при виконанні науково-дослідних робіт у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України, в Інституті економіки промисловості НАН України в 2001-2006 рр.

Для формування стратегій регулювання поведінки економіко-екологічної системи на принципах сталого розвитку використано методи системного аналізу; для оцінки обмежень оптимізаційної моделі податкового навантаження - методи нелінійної динаміки, які базуються на теорії катастроф; для встановлення оптимальних податкових ставок - методи математичного програмування; для побудови моделі розвитку економіко-екологічної системи - динамічні моделі міжгалузевого балансу; для кількісної оцінки параметрів економіко-екологічної системи - економетричні методи; для розрахунку економічного ефекту - методи індексного і лагорифмічного факторного аналізу. Обробку статистичної інформації здійснено за допомогою пакету MS Excel, SPSS 13.0 for Windows.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертації вирішено важливу задачу розробки концепції регулювання поведінки економіко-екологічних систем і формування відповідного механізму її реалізації на принципах сталого розвитку.

вперше

визначено умови забезпечення регулювання поведінки економіко-екологічних систем, що дозволить сприяти їх сталому розвитку як процесу зміни якісних характеристик в умовах екологічних обмежень;

розроблено концепцію регулювання поведінки економіко-екологічних систем на принципах сталого розвитку, яка полягає у визначенні сутності, факторів впливу та особливостей цього процесу й дозволяє забезпечити покращення їх економіко-екологічного стану;

дістали подальшого розвитку

модель формування податкової політики економіко-екологічних систем, яка дозволяє підвищити регулююче значення екологічного податку з метою перерозподілу коштів між бюджетами різних рівнів і державними цільовими фондами;

метод кількісної оцінки податкового навантаження економіко-екологічних систем для визначення оптимальної ставки екологічного податку, спрямованого на збільшення інвестицій у природоохоронні заходи;

модель оптимізації податкового навантаження економіко-екологічних систем, що є підставою для підвищення ефективності використання ринкових інструментів;

удосконалено

механізм формування стратегії розвитку економіко-екологічних систем з метою підвищення ефективності прийняття управлінських рішень для забезпечення економічного зростання на принципах сталого розвитку;

механізм регулювання сталого розвитку економіко-екологічних систем, який спрямований на ефективне використання коштів, що забезпечують збереження стану навколишнього середовища.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці алгоритму вибору економіко-екологічної стратегії розвитку підприємства, моделі оцінки оптимальних податкових ставок і моделі розвитку економіки країни в умовах сталого розвитку. Алгоритм і методичні рекомендації щодо вибору еколого-економічної стратегії поведінки впроваджено на ВАТ «Енергомашспецсталь». Загальний щорічний економічний ефект складає 445,63 тис. грн., з них частка дисертанта 44,56 тис. грн. (акт впровадження від 19 травня 2005 р.). Метод кількісної оцінки граничних значень оптимізації податкового навантаження прийнято до використання в Управлінні труда та соціального захисту населення Київського району м. Донецька (довідка №649/07 від 22 лютого 2006 р.). Оптимізаційна модель податкового навантаження і модель економічної динаміки, що враховує принципи сталого розвитку, використовуються в навчальному процесі Донецького національного університету в процесі викладання курсів «Економіка навколишнього середовища», «Екологічний менеджмент» та «Прогнозування» (довідка №89/01-27/6.9.0 від 08.02.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Всі наукові результати, які містяться в ній, одержані автором особисто і відображають авторський підхід до процесу регулювання поведінки економіко-екологічної системи на принципах сталого розвитку. Внесок автора в роботи, виконані в співавторстві, конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень обговорено і схвалено на наукових і науково-практичних конференціях, семінарах. Основні з них: Перша Всеукраїнська науково-технічна конференція аспірантів і студентів «Автоматизація технологічних об'єктів і процесів» (2001 р., м. Донецьк), Міжнародна конференція студентів і молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (2003, 2004, 2005 рр. м. Донецьк), вузівська конференція «Проблеми розвитку національної та глобальної економіки» (2005 р. м. Донецьк), Міжнародна науково-практична конференція «Теорія і практика корпоративного управління в Україні: реалії і перспективи розвитку» (2005 р., м. Київ), XII Міжнародний науково-практичний семінар «Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечение иностранных инвестиций: региональный аспект» (2006 р. м. Донецьк).

Публікації. Основні положення і висновки дослідження опубліковано в 15 наукових працях, у тому числі: 8 статей у наукових фахових виданнях, 7 публікацій за матеріалами конференцій. Загальний обсяг публікацій - 7,3 д.а., з яких особисто авторові належить 4,6 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, шести додатків, списку використаних джерел із 185 найменувань. Загальний обсяг дисертації 176 сторінки тексту, у тому числі 20 рисунків, 37 таблиць.

екологічний поведінка податок навантаження

Основний зміст дисертації

В першому розділі «Концептуальні основи регулювання поведінки економіко-екологічних систем на принципах сталого розвитку» визначено умови регулювання поведінки економіко-екологічних систем, проаналізовано інструментарій регулювання поведінки таких систем, розроблено концепцію регулювання поведінки економіко-екологічних систем. Здійснено аналіз законодавчо-нормативної бази з питань регулювання поведінки економіко-екологічної системи на принципах сталого розвитку. Встановлено, що основним із недоліків в законодавстві України про охорону навколишнього природного середовища є недосконалість нормативів платежів, які не забезпечують підтримку економіко-екологічної рівноваги.

У законодавстві України поняття «сталий розвиток» до 1992 року практично не вживалося. Відсутнє дане поняття і в Основних напрямах державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, природокористування і екологічної безпеки, Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища та раціональне природокористування» та інших законодавчих і нормативних документах. Базуючись на аналізі різних підходів до трактування цього поняття, пропонується «сталий розвиток» розуміти як процес зміни якісних характеристик соціально-економічної системи в умовах екологічних обмежень для забезпечення можливості задоволення потреб майбутніх поколінь.

Склад економічного інструментарію, що використовується в екологічній сфері в Україні наведено в таблиці 1.

За останні п'ять років інвестиції в заходи з охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів зросли з 372,6 до 1483,2 млн. грн., однак їх частка в загальному обсязі інвестування в основний капітал значно не змінилась: 1,4% в 2000 р. та 1,96% в 2004 р. Узагальнюючи можна зробити висновок, що сума збору за забруднення навколишнього середовища не достатня для відшкодування коштів, необхідних суб'єктам господарювання для здійснення природоохоронної діяльності. За таких умов удосконалення механізму регулювання поведінки економіко-екологічних систем набуває особливої актуальності.

Таблиця 1. Економічні інструменти екологічного регулювання

Вирішення проблеми регулювання поведінки економіко-екологічних систем потребує комплексного підходу, основними умовами реалізації цього процесу є удосконалення податкової політики, подальшого розвитку платності ресурсів, адміністративні заходи тощо; все це стало основою створення концепції регулювання поведінки економіко-екологічних систем на принципах сталого розвитку. Сучасне державне регулювання економічних процесів є складним механізмом, кожний з компонентів якого має конкретну дію, спрямовану на досягнення поставлених цілей і в той же час він повинен працювати як цілісна система, яка є інструментом реалізації державної економічної політики. Для удосконалення цього процесу розроблено концепцію регулювання поведінки економіко-екологічної системи на принципах сталого розвитку (рис. 1).

Розроблена концепція регулювання поведінки економіко-екологічної системи з урахуванням екологічних факторів дозволяє перейти від економічного зростання до сталого розвитку. Таке регулювання включає наступні етапи: формулювання мети; розробка варіантів вирішення проблем, яке здійснюється за допомогою методів прямого і непрямого державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання; попередня оцінка результатів; вибір стратегії, який базується на моделюванні й включає модель формування податкової політики на основі екологічної складової, моделі оптимізації податкового навантаження в умовах сталого розвитку та методи кількісної оцінки екологічного податкового навантаження на економіко-екологічні системи. Після цього виконується оцінка економічної ефективності існуючої екологічної політики, внаслідок чого ухвалюється рішення про вибір відповідної стратегії поведінки економіко-екологічної системи на принципах сталого розвитку.

Для вирішення задач регулювання поведінки економіко-екологічних систем на принципах сталого розвитку запропоновано інструменти, які підтверджують їх відповідність нормам, встановленим законодавством

України, а також міжнародним стандартам і основним принципам сталого розвитку, які передбачають динамічну рівновагу, єдність природокористування та природовідтворення, єдність економічних і екологічних інтересів, відтворення мотивів розвитку.

У другому розділі «Методичні основи регулювання поведінки економіко-екологічних систем на принципах сталого розвитку» обґрунтовано, що основним економічним інструментом регулювання поведінки економіко-екологічних систем є екологічний податок, який має виконувати стимулюючу роль у забезпеченні динамічної рівноваги, що є провідним принципом сталого розвитку. Запропоновано модель формування податкової політики економіко-екологічних систем і оптимізаційну модель податкового навантаження, а також метод його кількісної оцінки.

Система екологічного оподаткування повинна мати гнучкість, основою якої є диференційовані тарифи, а ставки податків визначатися на підставі величин можливого збитку, заподіяного навколишньому середовищу і самому суб'єкту господарювання в результаті екологічно шкідливої події.

Для досягнення збалансованості між економічною, соціальною і екологічною сферами необхідний економічний механізм формування податкової політики. Існуючий механізм є недостатньо ефективним, оскільки чинним законодавством не в повній мірі розроблено механізм цільового використання коштів, отриманих від екологічних зборів. Витрати на природоохоронні заходи за період з 1996 р. по 2004 р. перевищують надходження до бюджету за рахунок екологічних зборів в середньому на 2,6 млн. грн. Це свідчить про те, що баланс надходжень і видатків Державного фонду охорони навколишнього природного середовища України від'ємний. В роботі удосконалено механізм формування податкової політики, який передбачає встановлення видів податків, зборів та інших обов'язкових платежів, їх платників, ставки оподаткування, податкові пільги, терміни та механізм їх стягнення і зарахування до бюджету або державних цільових фондів. Для цього розроблено модель оптимізації податкової системи. У результаті аналізу процедур визначення податкових ставок запропоновано методичні підходи до визначення їхніх чисельних значень з використанням моделі оптимізації підприємств з венчурним капіталом, кривої Лаффера, теорії катастроф.

Виявлено, що підхід до визначення податкових ставок на основі моделі оптимізації підприємств з венчурним капіталом дозволяє отримати точні значення при невеликому обсязі вихідної інформації, однак він застосовується лише до невеликого числа випадків та обмежений вихідними посиланнями. Доведено, що крива Лаффера має достатню гнучкість, тоді як виробнича функція, яка є основою визначення податкового навантаження, враховує специфіку окремої економічної системи. Однак цей підхід застосовується тільки для розвинених країн, економіка яких має стійкий характер.

Обґрунтовано, що лафферови ефекти утруднюють отримання значень оптимального податкового навантаження. Проте використання теорії катастроф дозволяє врахувати специфіку окремої економічної системи, при цьому інтерпретація коефіцієнтів рівнянь катастроф частково вирішує задачу отримання оптимальних диференційованих податкових ставок. Однак, слід відзначити, що отримані за допомогою теорії катастроф податкові ставки будуть граничними, а не оптимальними, тобто точками, при яких система втрачає стійкість. Тому для визначення оптимальних податкових ставок доцільно використати методи теорії оптимізації, де як обмеження для податкових ставок будуть виступати значення біфуркаційної множини, отримані за допомогою теорії катастроф.

Оптимальне співвідношення між різними податками, яке дозволить максимізувати величину загальних надходжень до державного бюджету, одержано на підставі використання диференційованого підходу до оподаткування і введення екологічного податку і наведено в (1,2).

де F(x) - функція податкового навантаження; j - вид податку; n - кількість видів податків; - вагомість кожного виду податку при умові (); x_j - розмір ставки j-го податку; Z_j - база оподаткування по j-му виду податку; - нижня і верхня межі ставки j-го виду податку, відповідно; D - величина доходної частини бюджету, яка сформована за рахунок податкових надходжень; d_пдв - частка податку на додану вартість в обсязі виробництва; d_ін - частка інших податків в обсязі виробництва; D_э - величина надходжень в доходну частину бюджету за рахунок екологічних зборів; Z_пр - база обкладення податком на прибуток; D_пр - величина надходжень в доходну частину бюджету за рахунок збору податку на прибуток; х_е - розмір ставки екологічного податку; х_пр - розмір ставки податку на прибуток; х_пдв - розмір ставки податку на додану вартість; х_ін - сума податкових ставок інших податків; д - параметр, одержаний з використанням теорії катастроф; г - розмір існуючої ставки податку на додану вартість.

Аналіз залежності податкових надходжень до бюджету України від обсягу промислового виробництва за період 1996-2004 рр. свідчить про те, що вона носить достатньо виражений нелінійний характер (рис. 2). Тому для моделювання зв'язку слід скористатися нелінійними моделями. Однією з таких моделей теорії катастроф є «зборка», яка характеризує різкі зміни в поведінці системи.

В результаті проведених за допомогою SPSS 13.0 for Windows розрахунків отримані коефіцієнти моделі катастрофа «зборка», які є граничними значеннями для моделі оптимізації податкового навантаження (1, 2).

(3)

де Y - обсяг промислового виробництва, млн. грн.; х - податки за виключенням субсидій на виробництво та імпорт.

Рівняння (3) дозволяє стверджувати, що економіка України знаходиться в нестійкому стані, адже отримане рівняння має три кореня, тобто можливо виникнення економічної кризи. Виходячи з цього, було отримано певні ставки податків, за яких система буде знаходитись поза зоною біфуркації, що забезпечить її стійкий стан. Таким чином, модель оптимізації податкових ставок матиме вид (4).

Використання екологічного податку як нового інструменту регулювання поведінки економіко-екологічних систем сприяє збільшенню надходжень на здійснення природоохоронних заходів і стимулюванню суб'єктів господарювання до впровадження такого принципу сталого розвитку, як єдність природокористування і природовідтворення, при збереженні рівня податкового навантаження на суб'єкти господарювання. Платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, сумарні викиди екологічно шкідливих речовин яких перевищують встановлену межу. За цих умов суб'єкт господарювання має вибір: сплачувати екологічний податок або здійснювати природоохоронні заходи, що дозволяють скоротити екологічно шкідливі викиди і звільнити їх від сплати даного виду податку. Прийняття відповідного рішення повинно здійснюватись на основі порівняння витрат на природоохоронні заходи і суми прибутку, який залишається у розпорядженні суб'єкта господарювання без виплати екологічного податку. Дане положення є основною перевагою цього податку порівняно з існуючими екологічними платежами, оскільки останні відносяться на витрати підприємства і переносяться на споживачів продукції.

На підставі чисельного розв'язання оптимізаційної моделі доведено, що ставка податку на прибуток має бути 23,7%; ставка екологічного податку - 1,3%; ставка ПДВ - 20%. Такі податкові ставки не змінять надходження до бюджету і податкове навантаження на суб'єкти господарювання, але забезпечать достатній обсяг надходжень для природоохоронних заходів.

В розділі 3 «Практична реалізація концепції регулювання поведінки економіко-екологічних систем на принципах сталого розвитку» удосконалено механізм формування стратегії розвитку економіко-екологічних систем та механізм регулювання їх розвитку, який спрямований на ефективне використання коштів для збереження стану навколишнього середовища.

В сучасних умовах управління виробництвом повинно здійснюватися з урахуванням екологічних факторів. Для цього необхідна побудова відповідного механізму управління виробництвом, розробка і впровадження екологічної стратегії розвитку. Впровадження екологічного податку істотно може змінити процедуру вибору стратегії розвитку суб'єкта господарювання. Додаючи екологічний податок і екологічні платежі в модель оптимізації прибутку, отримано модель для вибору відповідної стратегії розвитку суб'єкта господарювання за критерієм збільшення прибутку:

(5)

де П - прибуток; б - ставка податку на прибуток; в-ставка екологічного податку; г - ставка ПДВ; V - виручка від реалізації; d - норма вибуття основних виробничих фондів; К - вартість основних виробничих фондів; m - вартість матеріальних витрат на одиницю виробленої продукції; Q - обсяг виробництва; w - середня заробітна плата одного робітника; f - коефіцієнт фондоозброєності; s_i - норматив плати за викиди (скидання) забруднювача
i - го виду; z_i - обсяг викидів (скидів) забруднювача i-го виду; С - умовно-постійні витрати без екологічних платежів.

Таким чином, запропонована модель враховує доцільність впровадження відповідної стратегії поведінки суб'єкта господарювання на принципах сталого розвитку. Пропонується такий механізм формування стратегії розвитку у складі екологічного менеджменту (рис. 3).

Цей механізм передбачає на першому етапі попереднє планування стратегії розвитку економіко-екологічної системи та вибір способу її реалізації. Наступний етап передбачає безпосередньо опис і аналіз стратегії поведінки економіко-екологічної системи з урахуванням екологічних цілей системи.

За результатами аналізу запропонованих стратегій приймається рішення щодо вибору найбільш прийнятної стратегії поведінки економіко-екологічної системи на принципах сталого розвитку. Із багатьох можливих стратегій розвитку суб'єкта господарювання на основі їх динамічного опису обирається конкретна стратегія, проводиться її аналіз і планування діяльності. Приймається та стратегія, впровадження якої з урахуванням соціально-економічних наслідків приносить найбільшу вигоду економіко-екологічній системі в цілому. Вибір будь-якої стратегії розвитку вимагає кількісної оцінки, зокрема використання економіко-математичного моделювання.

Вдосконалений механізм регулювання сталого розвитку економіко-екологічних систем, який враховує вітчизняну специфіку, відносини між виробником і державою, насамперед оподаткування, обсяги і структуру субсидування, дозволяє проаналізувати взаємозв'язки між виробництвом і споживанням, грошовою масою та накопиченням, виділити екологічний фактор як окрему складову економіко-екологічної системи.

У моделі, що запропонована, екологічний чинник набуває особливого значення в умовах переходу на принципи сталого розвитку. Це стало підставою для розробки моделі розвитку економіки з урахуванням параметрів, що відображають її екологічний стан:

1) (6)

2) (7)

де К(t) - обсяг основних фондів; L(t) - чисельність зайнятих; q - податкове навантаження; D - трендовий оператор; г, а, b, m, n - параметри, оцінювані статистично на основі ретроспективних динамічних рядів; x_i(t) - обсяг валового продукту i-ої галузі; x_j(t) - обсяг валового продукту j-ої галузі; a_ij(t) - матеріальні витрати; h_ij(t) - капітальні вкладення; k_j(t) - обсяг капітальних вкладень в j-ої галузі; g_i(t) - екологічні збори; z_i(t) - продукція j-ої галузі, що поступає на потреби невиробничого споживання.

Аналіз запропонованої моделі розвитку економіки України дозволив одержати результати, які свідчать про те, що в результаті введення екологічного податку і оптимізації ставок решти податків основні економічні показники, такі як валовий внутрішній продукт, національний доход, частка національного доходу, яка витрачається на споживання, величина платежеспроможного попиту, приріст запасів грошових коштів в країні зростуть. Цей факт свідчить про доцільність оптимізації податкової політики за запропонованою моделлю.

Таким чином, запропонований механізм дозволяє кількісно оцінити основні взаємозв'язки між виробництвом і споживанням, грошовою масою і накопиченням, виділити екологічний чинник як окрему складову економічної системи і оцінити вплив антропогенної діяльності на навколишнє середовище.

Впровадження запропонованої стратегії розвитку підприємства у 2004 р. на ВАТ «Енергомашспецсталь» дозволило одержати середньорічний економічний ефект, який складає 44,6 тис. грн., з них частка дисертанта 22,3 тис. грн. за рік. Розрахунками підтверджено, що загальна сума екологічних зборів за рахунок зменшення питомих екологічних зборів скоротилася на 44,5 тис. грн. при збільшенні обсягу товарної продукції на 98,1 тис. грн., а частка цих зборів в загальній сумі податкових відрахувань зменшилась на 83 грн. Це підтверджує її доцільність і надає можливість регулювання поведінки економіко-екологічних систем на принципах сталого розвитку.

Економічну вигоду отримано за рахунок скорочення екологічних зборів, що є наслідком зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу та виробничих відходів, що особливо актуально для економіко-екологічних систем в умовах сталого розвитку.

Висновки

Для удосконалення механізму регулювання поведінки економіко-екологічних систем на принципах сталого розвитку в дисертаційній роботі наведено науково-методичні та практичні результати, які полягають у формуванні теоретичних передумов для розробки методичних основ і практичних рекомендацій. Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Аналіз законодавчо-нормативної бази з питань використання принципів сталого розвитку підтверджує, що існуючий інструментарій екологічної політики України недостатньо ефективний, оскільки існуючі нормативи платежів вигідніше за інвестиції в природоохоронні заходи; нормативи платні визначаються витратним методом, а не «питомою вартістю очистки»; нецільове використання коштів, тому необхідне його поглиблення та удосконалення.

2. На підставі проведеного аналізу наукових підходів до визначення сталого розвитку удосконалено це поняття, під яким пропонується розуміти процес зміни якісних характеристик соціально-економічних систем в умовах екологічних обмежень для забезпечення можливості задоволення потреб майбутніх поколінь. Основні принципи сталого розвитку передбачають динамічну рівновагу, єдність природокористування та природовідтворення, єдність економічних і екологічних інтересів, відтворення мотивів розвитку.

3. Розроблено концептуальну схему регулювання поведінки економіко-екологічних систем на принципах сталого розвитку. Процес регулювання поведінки систем з урахуванням екологічних факторів є складним механізмом, який дозволяє перейти від простого економічного зростання до сталого розвитку. Такий засіб регулювання містить декілька етапів: формулювання мети; розробку варіантів вирішення проблем, яка здійснюється за допомогою методів прямого та непрямого державного регулювання; попередню оцінку результатів; вибір стратегії, який здійснюється на основі моделювання.

4. Удосконалено модель формування податкової політики, яка дозволяє регулювати екологічні податки з метою перерозподілу коштів між бюджетом і державними цільовими фондами. Ця модель передбачає встановлення видів податків, зборів та інших обов'язкових платежів, їх платників, ставки оподаткування, податкові пільги, строки та механізм їх стягнення і зарахування до бюджету або державних цільових фондів.

5. На підставі використання теорії катастроф при моделюванні процесів податкових надходжень розроблено модель, яка враховує стрибкоподібні зміни в обсязі податкових надходжень. Отримано граничні значення податкових ставок, при перевищенні яких економіко-екологічна система втрачає стійкість. Використання цих значень у моделі оптимізації податкових ставок як обмежень є підставою для застосування диференційованих податкових ставок, що дозволяє регулювати розвиток економіко-екологічних систем.

6. Розроблено модель для введення екологічного податку та оптимізації існуючої податкової системи, де як обмеження використані коефіцієнти співвідношення різних видів податків, розраховані на підставі теорії катастроф, що дозволило визначити основні оптимальні податкові ставки для наповнення бюджету і забезпечення стабільного розвитку економіки. Розрахунки свідчать, що ставку екологічного податку доцільно встановити у розмірі 1,3%, а ставку податку на прибуток - 23,7%.

7. Розроблено методичні рекомендації щодо вибору найбільш ефективної стратегії поведінки суб'єктів господарювання в умовах сталого розвитку для забезпечення максимізації прибутку, та запропоновано механізм формування стратегії поведінки економічних систем з урахуванням екологічних обмежень з метою підвищення ефективності прийняття управлінських рішень.

8. Удосконалено механізм регулювання сталого розвитку економіко-екологічних систем, який спрямований на ефективне використання коштів, що є підставою забезпечення економічного зростання при дотриманні екологічної рівноваги. Цей механізм враховує вітчизняну специфіку відносин між виробником і державою, насамперед оподаткування, обсяги і структуру субсидування. Запропонований механізм дозволяє проаналізувати взаємозв'язки між виробництвом і споживанням, грошовою масою та накопиченням, виділити екологічний фактор як окрему складову економіко-екологічної системи.

9. Реалізовано модель економічного зростання економіко-екологічної системи з урахуванням принципів сталого розвитку, що дозволяє встановити основні взаємозв'язки і виділити екологічний чинник як окрему складову. Розрахунками доведено, що в результаті введення екологічного податку і оптимізації ставок решти податків основні економічні показники в країні зростуть.

10. Розрахунками обґрунтовано, що впровадження механізму формування стратегії розвитку економіко-екологічних систем забезпечує економічний ефект за рахунок скорочення екологічних зборів за викиди шкідливих речовин. Це підтверджує доцільність його застосування та надає можливість регулювання поведінки економіко-екологічних систем на принципах сталого розвитку. Економічний ефект від впровадження результатів дисертаційного дослідження в ВАТ «Енергомашспецсталь» складає 44,563 тис. грн.

Размещено на Allbest.ru