Методи аналізу і прогнозування ризику

- страхування ризиків, яке поділяється на самострахування та комерційне страхування. При самострахуванні джерелом формування фінансових ресурсів для покриття потенційних збитків є винятково внутрішні ресурси суб'єкта господарювання. Самострахування передбачає створення певних резервів грошових фондів (фондів страхового відшкодування) з метою покриття потенційних збитків, додаткових витрат підприємства. Такі резерви грошових фондів створюються за рахунок певних відрахувань самого підприємства. Типовими варіантами таких фондів коштів є резервний капітал як складова власного капіталу підприємства, забезпечення наступних виплат і платежів, резерв сумнівних боргів та інші фонди, передбаченні чинним законодавством та статутними документами підприємства. Комерційне страхування передбачає нейтралізацію ризиків за допомогою страхової компанії, якій підприємство передає частину свого ризику за певну плату (страхову премію).

- диверсифікація ризиків - фінансово-математична модель оптимізації прийняття управлінських рішень з метою зменшення сукупного ризику за рахунок його розпорошення між складовими, що характеризуються різними рівнями ризику. Тобто підприємство вкладає кошти не в один вид цінних паперів, а в різні, виготовляє не один вид продукції, а декілька, отримує боргові зобов'язання не в одному банку, а в декількох, здійснює інвестиції не в один проект, а в різні, при цьому рівень сукупного ризику зменшується;

- хеджування ризиків - вид нейтралізації ризиків, спрямований на укладання зустрічних операцій з купівлі-продажу базових активів із використанням похідних цінних паперів або введення певних застережних умов, що забезпечують прив'язку зміни результуючого показника до певного індикатора. Використовується для страхування потенційних втрат від зміни валютного курсу, вартості сировини та матеріалів тощо.

Найбільш ефективним способом зниження ризику в умовах нестабільності економічної та політичної ситуації в Україні є диверсифікація, тобто розпорошення ризиків між кількома учасниками бізнесу.

На підприємствах з метою підвищення економічної безпеки слід постійно проводити роботу із зниження ризиків та ліквідації їх джерел. Особливу увагу слід приділяти питанням контролю: контролю за якістю продукції; контролю за фінансовою діяльністю; контролю за людськими ресурсами; контролю за ціноутворенням; попередньому контролю; поточному контролю; заключному контролю; стратегічному контролю; управлінському контролю; оперативному контролю.

Отже, з метою підвищення економічної безпеки підприємства доцільно системно підходити до нейтралізації ризиків, що дозволить покращити результати їх господарської діяльності.

Висновок

Мета прогнозування - зробити зрозумілим процес розроблення рішення; допомогти виявити базові тенденції в досліджуваній сфері; визначити основні критичні зони, врахувати ризики стрибкоподібних змін; запропонувати варіанти стратегій досягнення мети управління.

Основні завдання прогнозування: визначення проходження процесу зміни об'єкта прогнозування упродовж майбутнього періоду; обґрунтування економічної доцільності розроблення ГР, виходячи з наявних ресурсів та пріоритетів.

Основні джерела інформації для прогнозування - статистична, фінансово-бухгалтерська й оперативна звітність підприємств, організацій, установ; патентно-ліцензійна документація; науково-технічна документація з результатами виконання НДДКР.

Мета, час, умови прогнозу та специфіка розроблення рішення визначають комплекс методів і прийомів прогнозування. Для прогнозування в практичній діяльності застосовують кількісні та якісні методи. Кількісні методи базуються на інформації, яку можна отримати, знаючи тенденції зміни параметрів чи маючи статистично достовірні залежності, що характеризують продуктивну діяльність об'єкта управління. Сучасні методи прогнозування базуються на використанні різних математичних теорій. До них належать функціональний аналіз, теорія рядів, теорія екстраполяції та інтерполяції, теорія ймовірності, математична статистика, теорія випадкових функцій і випадкових процесів, кореляційний аналіз, теорія розпізнавання образів. В основу якісних методів покладено експертні оцінки фахівців у сфері прийнятих рішень; наприклад, методи експертних оцінок, думка журі (усереднення думок експертів у релевантних сферах), моделі очікування споживача (опитування клієнтів).

Список використаної літератури

1. Афанасьєв В. Удосконалювати ринкові взаємини / / АПК: економіка, управління. 2000, № 7, с. 13-18.

2. Голубєв А. Резерви підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва / / АПК: економіка, управління. 2002, № 5, с. 58-62.

3. Данкверт с. Птахівництву Росії - динамічний розвиток / / АПК: економіка, управління. 2002, № 5, с. 14-23.

4. Євлоєв Я. Ефективність сучасних форм організації сільськогосподарського виробництва / / Міжнародний сільськогосподарський журнал. 200, № 3, с. 10-14.

5. Константинов С.А. Новий підхід до визначення критерію ефективності сільськогосподарського виробництва / / Економіка сільськогосподарських і переробних підприємств. 2000, № 3, с. 23-24.

6. Константинов С.А. Ефективність сільського господарства в залежності від обсягу виробництва / / Економіка сільського господарства Росії. 1999, № 10, с. 35-38.

7. Литвинов В.В. Шляхи підвищення ефективності функціонування птахівничого комплексу / / Економіка сільськогосподарських і переробних підприємств. 2001, № 2, с. 14-16.

8. Манеллі А.І., Трегубов В.О. Про стан птахівничої галузі в Росії / / Економіка сільськогосподарських і переробних підприємств. 2001, № 7, с. 51-52.

9. Оводков Ю. Харчовий та переробної промисловості - пріоритетний розвиток / / АПК: економіка, управління. 1999, № 8, с. 44-48.

10. Організація сільськогосподарського виробництва. / Ф.К. Шакіров, В.А. Удалов, С.І. Грядов. - М.: Колос, 2000 .- 504с.

11. Павленко В.В. Основа ефективності сільськогосподарського виробництва / / Економіка сільського господарства Россі. 1999, № 11, с. 20-32.

12. Попов М.О. Організація сільськогосподарського виробництва М.: Асоціація авторів і видавців "ТАНДЕМ". 1999.-352с.

13. Планування та організація виробництва на підприємствах АПК (нормативно-довідкові матеріали). Під ред. М.М. Максимова, Ф.К. Шакірова. - М.: Видавництво МСХА. 2000 .- 293с.

14. Ромашин М.С. Матеріальне стимулювання працівників птахівницьких підприємств / / Економіка сільськогосподарських і переробних підприємств. 2001, № 2, с. 38-40.

15. Ромашин М.С., Литвинов В.В. та ін Методичні рекомендації з перекладу виробничих підрозділів птахівницьких підприємств на госпрозрахункові відносини в ринкових умовах. - М.: 1999 р .

16. Ромашин М.С., Литвинов В.В. та ін Рекомендації з матеріального стимулювання керівних працівників і фахівців птахівницьких підприємств в ринкових умовах. - М.: 2000р.

17. Савицька Г. Аналіз господарської діяльності підприємств АПК. - Підручник 2-е вид .- М.: Екоперспектіва. 2000 .- 494с.

18. Збірник нормативних матеріалів з регулювання оплати праці на підприємствах сільського господарства. - М.: Інформагробізнес. 1995 .- 112с.

19. Сільське господарство в Росії у 2001 році (економічний огляд) / / АПК: економіка, управління. 2002, № 3, с. 20-24.

20. Довідкові нормативні матеріали з організації та планування виробництва на сільськогосподарських підприємствах: у 2-х частинах / Укл. Т.Є. Трофімичева, Т.Ф. Зайцева, Т.А. Ахметова. - К.: ГСХА, 1999

Размещено на Allbest.ru