Зміст, планування та прогнозування основних економічних процесів на підприємстві, його ресурсна стратегія

Не більше 18,0

«Поняття «якість» для нас - це не тільки якість готової продукції, не тільки якість усіх процесів підприємства. Якість - це наш імідж, наш престиж. Якість - це наш обов'язок» - це основна ціль діяльності підприємства.



РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ, ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ОСНОВНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ, ЙОГО РЕСУРСНА СТРАТЕГІЯ

2.1 Організація маркетингової діяльності підприємства

Складовою успіху, окрім якості продукції, є її доступність. Тому величезну увага приділяється системі збуту. Дистрибуцію налагоджено таким чином, щоб у мінімальний термін товари потрапляли на полиці магазинів і супермаркетів. Цьому сприяють торгові доми, відкриті в українських містах-мільйонниках -- Дніпропетровську, Донецьку, Києві, Одесі і Харкові. А в грудні 2002р. у Росії було зареєстровано Московський торговий дім компанії Nemіroff. Він дозволив компанії активно працювати на найбільш ємному і привабливому для світових виробників алкоголю ринку.

Через свої торговельні представництва компанія Nemіroff співпрацює з незалежними дилерами, використовуючи метод непрямої дистрибуції. Кожний торговий дім забезпечує збут в областях, які знаходяться в зоні його відповідальності. При цьому переважна більшість дилерів працює з компанією багато років. Серед першочергових вимог до торговельних партнерів -- наявність навченого штату співробітників, складських приміщень і налагодженої системи логістики, дотримання фінансової дисципліни, робота винятково у своєму регіоні (дилери мають право працювати тільки на закріпленій за ними території).

В основі політики збуту компанії лежать кілька ключових принципів:

· жорсткий контроль над цінами;

· уникання несанкціонованого „перетікання” продукції з регіону в регіон.

Ці принципи спрямовано на максимальний захист інтересів ділових партнерів компанії Nemіroff. Вони допомагають уникнути цінової конкуренції між дилерами, попередити демпінг і зменшення їхніх заробітків. Саме такий підхід гарантує побудову довгострокових взаємовигідних відносин.

Таблиця 2.1. Продукція ДП Немирівський спиртзавод

№ п/п	Назва продукції	Нормативний документ на продукцію	Потужність
1	Спирт етиловий ректифікований “ Люкс”	ДСТУ 4221:2003	7200 дал на добу
Ліцензія на виробництво спирту серія АБ № 155799, реєстраційний № 151, термін дії до - 03 квітня 2011 року
2	Фракція головна етилового спирту	ТУ У 18.401-97	250 дал на добу
3	Сивушне масло	ГОСТ 17071-91	20 дал на добу
4	Двоокис вуглецю	ГОСТ 8050-85	3 тонни на добу
5	Барда зернова	ТУ У 15.7.00032744-00-2003

Маркетингова політика підприємства полягає у наступному: «Розробляючи нові рецептури, ми, насамперед, стурбовані не черговим розширенням асортиментного ряду або збільшенням ринкової частки -- ми прагнемо зрозуміти Ваші бажання, смаки й уподобання. Саме так, ми думаємо про Вас і про всіх тих, хто віддав перевагу напоям Nemiroff. Ми знаємо, що Ви завжди чекаєте від компанії чогось нового, оригінального й несподіваного. І це природно, адже звання міжнародного бренда-лідера необхідно постійно підтверджувати.

На створення сенсаційних новинок нас надихаєте саме Ви, поціновувач високоякісних ексклюзивних напоїв. Саме для Вас, для Ваших радості, задоволення й особливих життєвих моментів роками копітко створюються й тестуються різноманітні унікальні смаки. На наш погляд, Ви гідні найкращого, тому в горілках Nemiroff використовуються лишенатуральні компоненти: кришталево чиста артезіанська вода, відбірна пшениця, свіжий запашний мед, пряні степові трави й пікантні спеції, -- словом, всі дарунки прекрасної й щедрої природи. А для слабоалкогольної продукції фахівцями компанії створюються як класичні, так і екзотичні композиції з натуральних соків.

Кожний новий напій, кожний рецепт -- це результат не лише скрупульозної роботи, але також наукового пошуку й творчого натхнення. У кожному новому продукті -- частка душі його творців, їхньої сили, терпіння й надії подарувати Вам свято смаку. І це не просто слова.»

Напої торгової марки Nemiroff -- це ультрасучасні, бездоганні за своїми смаковими й органолептичними характеристиками продукти, що увібрали в себе 130-річний досвід традицій виробництва спиртів і найостанніші технології винокуріння.

За підсумками 2009 року обсяг виробництва продукції під брендом Nemiroff збільшився на 6,5% в порівнянні з 2008 роком. Компанія виробила 8,2 млн. дал напоїв.[22]

На ключових алкогольних ринках - України, Росії та Польщі - Nemiroff Холдинг значно збільшив обсяг продажів. Лідером у зростанні обсягу продажів стала Польща, де було реалізовано продукції на 17% більше, порівняно з результатом минулого року. На внутрішньому ринку обсяг продажів напоїв ТМ Nemiroff збільшився на 10,5% і склав 4,4 млн. дал або 1,34 млрд. грн. (+ 30% порівняно з результатом 2008 р.). Зростання обсягу продажів продукції компанія Nemiroff у Росії склало 7,2 % (3 млн. дал).

Виготовлення і розлив напоїв під брендом Nemіroff здійснюється на двох заводах компанії в м. Немирів Вінницької обл. (Україна) і на потужностях ВАТ "ЛГЗ "Ярославський" (Росія). Продуктова лінійка бренду Nemiroff складається з 27 напоїв. Дві нові горілки були випущені компанією в 2009 році: м'яка горілка Delikat і напій ультра-преміум класу Lex Ultra.

"У непростий кризовий час, в умовах ринків алкоголю, що йдуть на спад, нам вдалося не просто зберегти лідерські позиції, але і продемонструвати зростання обсягів виробництва і реалізації продукції бренду Nemіroff на ключових алкогольних ринках.

Ми завжди були націлені виключно на лідерство на світовому ринку алкоголю. Результати 2009 року підтверджують: сьогодні все більше споживачів у багатьох країнах світу віддають перевагу напоям Nemiroff" - підвів підсумки президент і голова Ради директорів Nemiroff Холдинг Олександр Глусь.

Nemiroff - один з найбільших виробників алкогольної продукції на Україні, продукція якого постачається в 55 країн світу. У структуру холдингу входять Управляюча компанія Nemiroff, Українська горілчана компанія Nemіroff, ДП «Алко Інвест», Торгове представництво Nemіroff у Росії і Торгове Представництво Nemіroff у Польщі, а також NemіroffInternational зі штаб-квартирою у Будапешті (Угорщина).

Виробничі потужності компанії - 2 лікеро-горілчаних заводи - розташовані в місті Немирів (Вінницька область, Україна). Розлив продукції в Росії здійснюється на потужностях ВАТ «Лікеро-горілчаний завод «Ярославський» (входить у ФДУП «Росспіртпром»). Асортиментний портфель продуктів під міжнародним брендом Nemіroff налічує 26 позицій. Основні торгівельні марки - Nemiroff «Оригінальна», «Українська Медова з перцем», «Українська березова особлива», Nemiroff Premium і Nemiroff LEX.

2.2 Організація і планування технічного розвитку та підвищення ефективності виробництва

В умовах переходу до ринкової економіки орієнтація технічного й організаційного розвитку підприємства на кінцеві результати діяльності є однієї з найбільш важливих задач управління.

Однією з головних умов успішного функціонування будь-якого підприємства в умовах конкурентного ринку є впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу (НТП), тобто його матеріалізація у новітні види продукції, сучасні методи організації виробництва і менеджменту, застосування нової техніки та технологій.

Технічний розвиток підприємства ДП Немирівський спиртзавод представляє собою процес удосконалення техніки, технології, продукції і послуг, що виробляються, й професіональних можливостей кадрів з метою інтенсифікації виробництва, підвищення його ефективності й якості продукції.[8, 3]

Технічний розвиток відображає процес формування та вдосконалення техніко-технологічної бази підприємства, що має бути постійно зорієнтованим на кінцеві результати його виробнича-господарської, комерційної чи іншої діяльності.[12, 229]

Необхідність технічного розвитку підприємства (ТРП) є наслідком дій багатьох чинників, основними з них є:

- зростання складності виробів і їх номенклатури;

- необхідність підвищення якості продукції та її конкурентоспроможності;

- моральне старіння техніки й технології;

- необхідність рішення задач соціального розвитку колективу;

- потреба у заощадженні всіх видів ресурсів;

- необхідність охорони навколишнього середовища;

- зміни в організації виробництва, й в першу чергу тих, що є наслідком процесів спеціалізації й концентрації.

Технічний розвиток як об'єкт організаційно-економічного управління охоплює різноманітні форми, які мають відображати відповідні стадії процесу розвитку виробничого потенціалу і забезпечувати просте та розширене відтворення основних засобів підприємства. Із сукупності форм технічного розвитку доцільно виокремлювати такі, що характеризують, з одного боку, підтримування техніко-технологічної бази підприємства, а з іншого - її безпосередній розвиток через удосконалення й нарощування виробництва.[12, 230] З метою інтенсифікації використання матеріально-технічних і трудових ресурсів, постійного підвищення технічного рівня виробництва, оновлення продукції та забезпечення її конкурентноздатності на ринку, на підприємствах розробляють систему планів науково-технічного розвитку та планів удосконалення організації виробництва і управління.

Вихідними даними для розробки планів науково-технічного розвитку підприємства ДП Немирівський спиртзавод є:

- маркетингові дослідження на ринку товарів і послуг;

- державні замовлення і господарські угоди на продукцію, що випускається;

- результати завершених науково-технічних робіт та інформація про досягнення науково-технічного прогресу у світі;

- відгуки споживачів та аналіз якості продукції, що випускається;

- ліцензії, патенти, пропозиції раціоналізаторів та винахідників;

- інформація про диспропорції виробничих потужностей, результати атестації робочих місць та аналізу організації виробництва, праці і управління;

- пропозиції виробничих підрозділів, філій, дочірніх підприємств, функціональних служб, робітників і службовців.

Розроблення планів науково-технічного розвитку проводиться, як правило, у два етапи. На першому етапі детально аналізується існуючий організаційно-технічний рівень виробництва і продукції, що випускається, проводиться збір пропозицій від підрозділів і робітників підприємства щодо удосконалення техніки, технологій виготовлення продукції, організації її виробництва. На другому етапі результати проведеного аналізу та зібрані пропозиції техніко-економічно обґрунтовуються, визначається економічна ефективність заходів, призначених до включення у план, джерела фінансування та виконавці.

Розроблені таким чином проекти планів погоджуються з трудовим колективом підприємства і після доопрацювання затверджуються органами управління підприємством.

Для планування технічного та організаційного розвитку підприємства ДП Немирівський спиртзавод важливе значення має оцінка досягнутого рівня організації виробництва та продукції, яка випускається. Оцінка здійснюється на основі системи показників, які в комплексі характеризують продукцію, обладнання, технологію, технічну та енергетичну оснащеність праці, механізацію й автоматизацію, організацію виробництва і праці, управління підприємством[3, 139].

Чітко регламентованої системи управління технічним розвитком підприємства не існує. На початковому етапі процесу управління технічним розвитком підприємства, вищим керівництвом підприємства розробляється стратегія (програма) технічного розвитку підприємства, яка розділена на блоки, які є окремими напрямами удосконалення того чи іншого обладнання, технологічного процесу тощо.

В першу чергу приймаються рішення щодо реалізації тих блоків, які є критичними за встановленими параметрами: аварійність обладнання, підвищення ефективності, продуктивності роботи обладнання, необхідність введення обладнання для виготовлення нової чи модифікованої продукції, покращення умов праці робітників, наявні інвестиційні ресурси для реалізації відповідних заходів тощо.

2.4 Організація і планування праці та зарплати

Організація праці на підприємстві - це перш за все правильне розміщення людей, зайнятих виконанням єдиного завдання. Для цього необхідно знати, скільки праці і якої якості потрібно для виконання тієї чи іншої операції або іншої частини виробничого процесу. Правильна організація праці передбачає в першу чергу встановлення кількості пропорцій між окремими видами праці з врахуванням їх якісних відмінностей. Це можливо при умові, якщо у розпорядженні підприємства є науково обґрунтовані норми праці на всі види виконуваних робіт. Розділення і кооперація праці мають велике значення при розвитку технічного процесу.

В ДП Немирівський спиртзавод планування організації праці починається із функцій, зазначених кожному працюючому.

Організація і планування праці і зарплати полягає у наступних функціях:

1. Вивчення галузевих документів з питань удосконалення організації праці та заробітної плати, підготовка в контакті з фахівцями пропозицій щодо практичного застосування цих документів, проведення нормування штату.

2. Узагальнення звітних даних по праці та зарплаті для якісного формування статзвітності.

3. Складання кошторису використання коштів на оплату праці.

4. Організація проведення тарифікації робочих місць робітників.

5. Контроль за дотриманням вимог при складанні посадових інструкцій працівників та положень про структурні підрозділів центру та цехів, та надання практичної допомоги начальникам структурних підрозділів та фахівцям центру та цехів при складанні та внесенні змін в них.

Відповідно до законів України “Про державне підприємство” і “Про оплату праці” встановлено використання нормативного методу планування заробітної плати в різних варіантах йогот застосування. Фонд оплати праці підприємства - це сукупність індивідуальних заробітків, нарахованих працівникам незалежно від джерела покриття цих затрат: собівартість, прибуток, кошти спеціального та цільового призначення. Крім прямої оплати праці за відпрацьований час чи виготовлену продукцію, до фонду оплати праці включають премії, доплати та надбавки за умови праці, за професійну майстерність, а також кошти, які виплачуються за невідпрацьований час відповідно до чинного законодавства.

Найтрудомісткішим процесом є визначення планового фонду заробітної плати (ЗП) робітників. Спочатку розраховують фонд відрядної ЗП, як добуток обсягу робіт в натуральних одиницях на відповідні відрядні розцінки. Класифікацію показників ЗП згідно кодифікатора нарахувань висвітлено в таблиці 2.3:

Таблиця 2.3. Кодифікатор нарахувань заробітної плати

Показник	Нарахування за 2008 рік
	Всього	Собівартість	На збут	Інші операційні
1	2	3	4	5
Заробітна плата	3 485 872	2 929 050	556 277	545
Виплати за окладами й тарифами	2 555 083	2 162 722	391 816	545
Зарплата за тарифними ставками i посадовими окладами	2 545 173	2 152 812	391 816	545
Зарплата працюючих за сумісництвом	9 910	9 910
Премiї та заохочення	183 543	156 833	26 710	0
Премiя за основними результатами господарської діяльності	183 543	156 833	26 710
Надбавки та доплати	245 789	197 011	48 778	0
Надбавка за високi досягнення в працi	52 497	40 811	11 686
Надбавка за класнiсть водіям	26 936	26 663	273
Надбавка за профмайстернiсть робітникам	69 870	48 857	21 013
Доплата за роботу у нічний час	26 899	26 899
Оплата за роботу у святкові (неробочі) дні	12 271	9 413	2 858
Доплата за ненормований робочий день	9 906	9 633	273
Доплата за керiвництво бригадами	1 676	1 496	180
Доплата за сумiщення професiй (посад)	21 888	15 049	6 839
Доплата за тимчасово вiдсутнього	836	482	354
Надбавка за виконання особливо важливої роботи на певний термін	1 319	1 319
Надбавка за роботу в умовах режимних обмежень	6 326	6 326
Доплата за роботу у важких і шкідливих умовах праці	2 439	2 439
Доплата за роботу у вечірній час	12 926	7 624	5 302
Виплати в порядку компенсації внаслідок зростання споживчих цін	9 539	8 624	915
Оплата відпусток	253 269	213 832	39 437	0
Оплата щорічної відпустки (створення резерву з 01.01.2007 року)	253 269	213 832	39 437
Оплата іншого невідпрацьованого часу	70 509	63 495	7 014	0
Навчальна відпустка	9 698	8 292	1 406
Компенсація перших 5 днів тимчасової непрацездатності	38 149	35 097	3 052
Інші	22 662	20 106	2 556
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати	168 140	126 533	41 607	0
Премія за виконання особливо важливих завдань	57 328	32 953	24 375
Премiї за впровадження нової технiки	6 650	6 350	300
Інші одноразові заохочення	57		57
Премія за сприяння винахідництву та раціоналізації	120	120
Премiї до Державних, професійних свят та пам'ятних дат	24 294	20 886	3 408	0
Премії до річниці ліквідаторам ЧАЕС	300	300
Премії до інших свят	23 994	20 586	3 408
Винагорода до ювілейних дат	13 500	10 500	3 000
Заохочення при нагородах	654	654
Матерiальна допомога на оздоровлення	65 537	55 070	10 467

При плануванні фонду оплати праці важливим фактором прийнято враховувати коефіцієнт співвідношення темпів приросту середньомісячної зарплати до темпів приросту продуктивності праці. Такий коефіцієнт не повинен перевищувати 0,98. Тобто, продуктивність праці, яка напряму залежить від нарахованих тарифних доходів має зростати швидшими темпами, ніж середньомісячна зарплата. Розрахунок цих нормативних співвідношень визначається шляхом розподілу (діленням) приросту заробітної плати на приріст продуктивності праці. Встановлення реального співвідношення темпів зростання продуктивності праці і заробітної плати досягається:

- за рахунок максимального використання всіх резервів зростання продуктивності праці і зменшення на цій основі трудовитрат;

- шляхом планування зниження витрат зарплати на виробництво одиниці продукції.

При такому плануванні передбачено виплати на заохочення працівників. Весь колектив працює на збільшення обсягів виробництва, а від цього і зростатиме зарплата. Така організація праці та планування ФОП відображена в таблиці.

Показники середньорічної, середньоденної і середньогодинної зарплати працівників в плановому періоді зіставляються з аналогічними показниками базисного періоду, таким чином, виявляється відсоток зростання зарплати в плановому періоді порівняно з базисним при аналізі витрачання фонду заробітної плати.

Першочергового значення набуває показник величини витрат на персонал, що віднесений на одиницю виробу, а не чисельність персоналу і середня заробітна плата. У ринковій економіці встановлення допустимої величини витрат на персонал набуває головного значення для планування всіх інших показників з праці.



РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА ПЛАНОВО-ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Матеріально-технічне забезпечення виробництва

У своїй діяльності підприємство ДП Немирівський спиртзавод використовує різноманітні матеріально-технічні ресурси (сировину, матеріали, паливо, енергію, комплектуючі вироби тощо). Вони в процесі виробництва перетворюються на продукцію (послуги) і підлягають постійному поповненню. Для цього організується матеріально-технічне забезпечення, яке включає: визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах, пошук і купівлю ресурсів, організацію доставки, зберігання й видачі окремим споживачам на підприємстві. Постачання матеріально-технічних ресурсів має бути своєчасним, комплектним і з мінімальними витратами.

Виконує цю роботу відділ матеріально-технічного постачання.
Матеріально-технічні ресурси підприємство купує на ринку, де продавцями і постачальниками є безпосередньо підприємства-виробники або організації-посередники. Купівля матеріально-технічних ресурсів безпосередньо у виробників, тобто організація постачання за прямими зв'язками, має ті переваги, що вона забезпечує можливість оперативного врахування спеціальних вимог покупця до продукції, конкретних побажань щодо її складу, конструкції, оформлення, планування тощо. За прямими зв'язками поставляються передусім ті матеріально-технічні ресурси, які потрібні постійно та у великій кількості, а також вироби за індивідуальними замовленнями й складне устаткування. Проте вся номенклатура матеріально-технічних ресурсів, потрібних у виробництві, яка сягає іноді десятків тисяч найменувань і типорозмірів, не може поставлятися за прямими зв'язками. Ті ресурси, які потрібні в невеликій кількості, періодично або нерегулярно, економніше буває купувати в посередників -- оптових фірм і магазинів.

Вони комплектують певний асортимент товарів для продажу і територіальне розміщуються неподалік від підприємств та організацій споживачів.

Нерегулярна або періодична купівля матеріально-технічних ресурсів, передовсім з однорідними стандартизованими властивостями, може здійснюватися на товарних біржах, де концентрується інформація про продаж продукції та рівень поточних цін.

Коло основних постачальників підприємства є досить стабільним, особливо за умов масового та серійного виробництва, коли існує постійна потреба у великій кількості тих самих матеріалів. Але періодично виникають нові завдання, які потребують нових матеріально-технічних ресурсів і нових постачальників (освоєння нової продукції, заміна та вдосконалення технологічних систем, нове будівництво тощо). Проте і без цього може виявитися потреба замінити окремих постачальників, розширити їхнє коло.

Тому, важливою є проблема вибору постачальників. Вибираючи постачальників матеріально-технічних ресурсів, слід ураховувати низку чинників, у тім числі: відповідність виробничої потужності постачальників потребі підприємства в матеріалах, якість і ціну останніх, репутацію постачальника, його територіальну віддаленість та оперативність поставок, швидкість реакції на потреби покупця, умови розрахунків, можливість надання кредиту тощо. Ці характеристики постачальників ретельно аналізуються й вибирається той партнер, який забезпечує найліпші умови постачання за мінімальних витрат.

Між постачальником і споживачем матеріально-технічних ресурсів укладається договір, що регламентує всі умови постачання: кількість, якість, ціну товарів, термін доставки, форму розрахунків, відповідальність за порушення договору. Матеріально-технічні ресурси поступають на склад підприємства, з якого далі подаються в цехи й на робочі місця.

Об'єкти техніки (машини, устаткування, пристрої тощо), які потрібні епізодично, зберігаються на складі підприємства до моменту введення в експлуатацію. Щодо матеріалів, то постачання таких на робочі місця є регулярним і вважається завершальним етапом матеріально-технічного забезпечення. Воно здійснюється за певною системою. Для кожного цеху чи іншого підрозділу службою матеріально-технічного забезпечення встановлюється ліміт витрат матеріалів на підставі норм витрат і планового обсягу робіт. У межах ліміту матеріали видаються зі складу цехам.

Залежно від типу виробництва застосовуються різні системи лімітування та забезпечення цехів матеріалами. На підприємствах і одиничного і дрібносерійного виробництва поширено децентралізовану (пасивну) систему постачання цехів. Склад видає матеріали на підставі разових вимог цехів, які самостійно їх одержують і транспортують. За умов масового та великосерійного виробництва зі стабільною номенклатурою продукції й ритмічним споживанням матеріалів застосовується централізована (активна) система забезпечення робочих місць. Склад доставляє матеріали в цех безпосередньо на робочі місця в потрібній кількості й у належний час згідно з календарним графіком у межах встановленого ліміту. Централізована система дає змогу ефективніше використовувати складські приміщення, транспортні засоби, успішніше механізувати та автоматизувати транспортно-складські операції.

Вищої форми набуває централізоване постачання матеріалів у цехи й на робочі місця за інтегрованої системи виробництва й постачання «точно за часом» (японський варіант «канбан»), коли всі процеси та їхнє забезпечення здійснюються згідно з чітким календарним графіком. В єдиний графік роботи включаються також і постачальники, які забезпечують виробничий процес часто прямо «з коліс», зводячи запаси матеріалів масового споживання до мінімуму.



3.2 Планування собівартості продукції, прибутку та рентабельності

Важливе значення для забезпечення умов невпинного зростання прибутку і рентабельності має якість їх планування. Це складний і багатогранний процес, який включає в себе глибокий економічний аналіз виробничих і фінансових показників за період, що передував плановому періоду, досягнення максимальної узгодженості з кількісними і якісними показниками плану випуску продукції (виконання робіт, послуг), її реалізації, собівартості, врахування наявних резервів збільшення випуску продукції, зниження витрат на виробництво, особливо непродуктивних і позареалізаційних витрат і збитків. Якщо план із прибутку складено на належному рівні, професійно грамотно, підприємство має змогу правильно визначити обсяг платежів у державний бюджет і суму прибутку, що залишається в його розпорядженні з метою створення фінансової бази для розвитку виробництва, необхідних витрат на розвиток соціальної сфери, матеріальне заохочення праці.

У плануванні прибутку беруть участь (за умови організаційної відповідальності за цю справу фінансової служби) всі виробничі і функціональні підрозділи підприємства. Тільки в такому разі план може правильно віддзеркалювати внутрішньогосподарські резерви виробництва на базі більш раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Прибуток підприємства як фінансовий результат від його звичайної діяльності планується на рік, квартал, місяць за елементами, які його формують за чинними стандартами бухгалтерського обліку та звітності. Головними результативними показниками роботи підприємства є прибуток, рівень рентабельності і норма прибутку. Прибуток перебуває в безпосередньому зв'язку з обсягом реалізації продукції, її якістю та асортиментом, рівнем витрат на її виробництво, каналами та умовами реалізації. Плануванням собівартості продукції, прибутку та рентабельності на підприємстві займається планово-економічний відділ, а саме економіст, який робить розрахунки по собівартості продукції, яку підприємство виготовляє, розраховує чи підприємство приносить прибутки, чи воно є рентабельним, для того щоб підприємство мало змогу оплачувати роботи робітників, адміністративний персонал і мало змогу надалі продовжувати виготовлення продукції, а саме будувати будинки,у нашому випадку.

Таблиця 3.2. Основні показники фінансово-господарської діяльності ДП Немирівський спиртовий завод, 2006 рік

Найменування показника	Од. виміру	За звітний період	За попередній період	Відхилення
Прибуток від звичайної діяльності	Тис. грн	12611,0	4252,0	+8359
Грошові кошти від операційної діяльності	Тис. грн	26152,0	12093,0	+14059
Дохід (виручка) від реалізації товарів	Тис. грн	66091,0	55497,0	+10594
Податок на додану вартість	Тис. грн	10969,0	9250,0	+1719
Акцизний збір	Тис. грн	4,0	12,0	- 8
Чистий дохід від реалізації продукції	Тис. грн	55118,0	46235,0	+8883
Собівартість реалізованої продукції	Тис. грн	36504,0	38025,0	-1521
Валовий прибуток(збиток)	Тис. грн	18614,0	8210,0	+10404
Чистий прибуток	Тис. грн	9427	2864	+6563
Витрати на збут	Тис. грн	617,0	441,0	+176
Матеріальні затрати	Тис. грн	26634,0	29040,0	-2406
Витрати на оплату праці	Тис. грн	5023,0	3226,0	+1797
Рентабельність загальна	%	48	15,6	+32,4

Головним показником ефективності господарювання є прибуток. У свою чергу основними його складовими є виручка від реалізації і собівартість реалізованої продукції.

Отже, можна зробити висновки що підприємство у 2006 році працювало ефективно: валовий прибуток збільшився на 10404 тис.грн; чистий прибуток збільшився на 6563 тис.грн; рентабельність збільшилась на 32,4%; собівартість реалізованої продукції зменшилась на 1521 тис.грн.

3.3 Організація планово-фінансової роботи на підприємстві

Організація планування виробництва на ДП Немирівський спиртовий завод включає два основні етапи, це стратегічне планування (на 5 і більше років) і поточне планування (як правило на рік із розбивкою на менші періоди часу).

Стратегія підприємства - це сукупність її головних цілей та основних засобів досягнення даних цілей. Іншими словами, розробляти стратегію дії підприємства - означає визначати загальні напрямки її діяльності.

Стратегією на може бути просте визначення бажаних цілей та способів їх перетворення у життя. Стратегія повинна виходити не з приємних мрій, а з реальних можливостей розвитку підприємства. Тому, стратегія - це перш за все реакція організації на об'єктивні зовнішні та внутрішні обставини її діяльності.

Стратегічне планування розраховують на тривалий строк, але у багатьох організаціях стратегія базується на середньостроковому плануванні. Разом з тим стратегічне та довгострокове планування процеси нерівнозначні. Стратегія - це не функція часу, а функція напрямку. Вона не просто діє на якомусь періоді часу, а включає у себе сукупність глобальних ідей розвитку підприємства.

Тактичне планування - це прийняття рішень про те, як повинні бути розподілені ресурси організації для досягнення стратегічних цілей. Тактичне планування на ДП Немирівський спиртовий завод в багатьох випадках охоплює короткостроковий та середньостроковий періоди, тобто є предметом турбот середнього та нижчого керівницького персоналу.

Основне питання стратегічного планування - чого хоче досягти організація. Тактичне планування зосереджує свою увагу на тому, як організація повинна досягти своїх цілей. Тобто, різниця між стратегічним та тактичним плануванням - це різниця між цілями та засобами.

Оперативне планування - це практично теж саме, що й тактичне планування. Термін «оперативне» більш яскравий, ніж термін «тактичне», підкреслює, що це планування окремих операцій у загальному господарському потоці у короткому та середньому періодах, наприклад планування виробництва, планування маркетингу та інше. Під оперативним плануванням розуміють також складання бюджету організації. Процес планування на ДП Немирівський спиртовий завод можна поділити на декілька етапів. До того ж, слід зазначити, що всі етапи передують один одному.

Перший етап. ДП Немирівський спиртовий завод проводить дослідження зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Визначає головні компоненти.

Другий етап. ДП Немирівський спиртовий завод визначає бажані напрямки та орієнтири своєї діяльності: бачення, місія, комплекс цілей.

Третій етап. Стратегічний аналіз. ДП Немирівський спиртовий завод порівнює бажані цілі та результати досліджень внутрішнього та зовнішнього середовища, які обмежують рух бажаних показників.

Четвертий етап. Відбувається вибір однієї з альтернативних стратегій та її розробка.

П'ятий етап. Підготовка остаточного стратегічного плану.

Шостий етап. Середньострокове планування. Підготовка середньострокових планів та програм.

Сьомий етап. Розробка річних оперативних планів та проектів на основі стратегічного плану та середньострокового.

Восьмий та дев'ятий етапи. Керівництво ДП Немирівський спиртовий завод визначає передумови для створення нових планів.

Результатом вищевикладеного являється система планів.

План - це комплекс інструкцій призначений для менеджерів, що визначають яку роль повинна відіграти кожна частина організації у процесі досягнення цілей фірми.

Процес планування досить складний. Саме це і визначає комплексний характер системи планів, які можна поділити на:

- стратегічний план - іншими словами генеральний план організації (складається на п'ять років);

- стратегічні плани окремих ділових одиниць, що входять до складу фірми;

- оперативні плани організації: так звані господарчі плани або «плани прибутку».

Крім того, результатом процесу планування являються програми та проекти.

Плани дій будь-якої організації можна характеризувати, як захисні або як наступальні плани. Наступальні плани притаманні великим фірмам, з могутнім економічним потенціалом. До них можна віднести і ДП Немирівський спиртовий завод. А середні та дрібні фірми приймають плани захисного характеру. План розвитку окремої ділової одиниці складається у вигляді бізнес-плану.

Варіантом захисного плану може бути ліквідаційний план, тобто це план, що містить у собі певні рекомендації, які допоможуть фірмі позбавитися від непотрібних організації елементів, тобто таких, що гальмують подальший розвиток. Крім того організації складають допоміжні плани.

Планування прибутку та рентабельності ДП Немирівський спиртовий завод можна здійснювати, використовуючи такі три головні його системи: 1) прогнозування рівня результативності діяльності підприємства та його використання; 2) поточне планування рівня результативності діяльності підприємства та його використання; 3) оперативне планування рівня результативності діяльності підприємства та його використання. Кожній із цих систем властиві свої форми реалізації.

Перша з них реалізується у вигляді розробки політики формування та використання рівня результативності діяльності підприємства (політика регулювання результативності); період планування -- до трьох років. Друга система реалізується у вигляді розроблення поточних планів з усіх головних аспектів формування й використання рівня результативності діяльності підприємства; період планування -- рік. Третя система реалізується у вигляді розробки та доведення до виконавців бюджетів з усіх головних питань формування і використання рівня результативності діяльності підприємства; період планування -- місяць, квартал[12, 67].

Усі системи планування результативності діяльності підприємства взаємопов'язані й реалізуються у певній послідовності. Початковим етапом планування є розробка політики регулювання результативності діяльності підприємства, яка покликана визначати завдання і параметри поточного її планування. Поточне планування результативності діяльності підприємства, у свою чергу, створює основу для розроблення й доведення до виконавців оперативних бюджетів з усіх головних питань її формування та використання.

Головним видом поточного плану, пов'язаного з результативністю діяльності підприємства, є план доходів і витрат із діяльності підприємства. Узагальнена форма цього плану тісно пов'язана з формою бухгалтерського обліку "Звіт про фінансові результати". Класифікація доходів і витрат за видами діяльності й функціями співвідноситься із цим звітом.

У цьому плані поквартальне відображаються такі статті доходів: дохід від реалізації (готової продукції, товарів, робіт і послуг); інший операційний дохід (реалізація іноземної валюти, реалізація інших оборотних активів, крім фінансових інвестицій, операційна оренда активів, інші операції); дохід від участі у капіталі (від інвестицій в асоційовані підприємства, від спільної діяльності, від інвестицій у дочірні підприємства); інші фінансові доходи (одержані дивіденди, одержані відсотки, інші доходи від фінансових операцій); інші доходи (реалізація необоротних активів, реалізація фінансових інвестицій, реалізація майнових комплексів, інші доходи від звичайної діяльності).

Система оперативного планування формування та використання рівня результативності діяльності підприємства (третя із зазначених трьох систем планування) полягає у розробленні системи бюджетів (бюджетуванні).

Бюджет ДП Немирівський спиртовий завод являє собою оперативний фінансовий план короткострокового періоду (зазвичай місячний чи квартальний), який відображає витрати і надходження коштів у процесі здійснення конкретних видів господарської діяльності. Він деталізує показники поточних планів і є головним документом, який доводиться до центрів відповідальності усіх типів.

Бюджети, що застосовуються у процесі оперативного планування результативності діяльності підприємства, класифікуються за рядом ознак: за сферами діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової); за змістом показників (за затратами, доходами, прибутком); за видами витрат (поточний бюджет -- бюджет поточних витрат, капітальний бюджет -- бюджет капітальних вит-рат); за широтою номенклатури витрат (функціональний бюджет, комплекс-ний бюджет); за методами розробки (стабільний бюджет, гнучкий бюджет)[ 9, 98].

Особливою формою бюджету ДП Немирівський спиртовий завод є платіжний календар, який розробляється з окремих видів руху коштів (податковий платіжний календар, платіжний календар розрахунків із постачальниками тощо) та по підприємству в цілому (у цьому разі він деталізує поточний фінансовий план надходження і витрачання коштів).

Платіжний календар складається, як правило, на наступний місяць (із розподілом на дні, тижні та декади). Він містить графік витрачання коштів і графік їх надходження.

Для забезпечення ефективної діяльності в сучасних умовах керівництву необхідно вміти не тільки оцінювати поточний фінансово-економічний стан свого підприємства, але й прогнозувати майбутній з урахуванням стану ділової активності партнерів і конкурентів.

Фінансове прогнозування та планування є однією з найважливіших ділянок фінансової роботи підприємства. На цій стадії фінансової роботи визначається загальна потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.

За ринкових умов підприємство самостійно визначає напрямки та розмір використання прибутку, який залишається в його розпоря-дженні після сплати податків. Метою складання фінансового плану є визначення фінансових ресурсів, капіталу та резервів на підставі прогнозування величини фінансових показників: власних оборотних коштів, амортизаційних відрахувань, прибутку, суми податків.

Планування виручки є необхідним для розробки плану прибутку від реалізації продукції, визначення суми планових платежів у бюджет. Від обгрунтованості та правильності розрахунку виручки великою мірою залежить також реальність основного джерела надходження коштів та розмір запланованого прибутку.

Мета планування витрат -- визначення можливості найекономнішого витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю продукції. Зменшення витрат виробництва та обігу є важливим фактором збільшення ефективності виробництва. Зниження собі-вартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії та живої праці дає змогу виробити значну кількість додаткової продукції, збільшити прибуток та рентабельність підприємств, створює реальні можливості для самофінансування. Скорочення витрат на виробництво одиниці продукції є матеріальною підставою для зниження цін на неї, а відтак -- прискорення обертання оборотних коштів.

Плануючи витрати на виробництво та реалізацію, необхідно враховувати резерви зниження її собівартості, до яких належать:

-- поліпшення використання основних виробничих фондів та збільшення у зв'язку з цим випуску продукції на кожну гривню ос-новних фондів;

-- раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергії та скорочення витрат на одиницю продукції без зниження її якості;

-- зменшення затрат живої праці на одиницю продукції на осно-ві науково-технічного прогресу;

-- скорочення витрат на реалізацію продукції за рахунок удо-сконалення форм її збуту;

— економія в адміністративно-управлінській сфері на основі ра-ціональної організації апарату управління підприємством.

Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства -- це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються в процесі фінансового планування та прогнозування.

Фінансове прогнозування включає складання таких бюджетів та фінансових звітів: бюджетів поточної діяльності, грошового бюджету, прогнозних фінансових звітів, які тісно пов'язані між собою, оскільки будуються на основі одного і того ж комплексу вихідних положень.

Прогнозування фінансових звітів включає в себе як дослідження минулих тенденцій, так і передбачення майбутнього розміру виручки, витрат, інших доходів і витрат. Тенденції можуть бути виявлені за використання різних методів аналізу від простого дослідження характерних рис, які наглядно розрізняють до застосування різноманітних статистичних методів з метою побудови тренду для використання його як бази для висновків про майбутній стан підприємства. Прогнозування ключових елементів можна почати з побудови такого тренда, але не екстраполювати минулі тенденції, хоча за відсутності впевненості в довготривалості вибраного виду бізнесу. Прогнозування фінансового стану підприємства ДП Немирівський спиртовий завод доводиться здійснювати з врахуванням минулого досвіду, щоб забезпечити підприємців реальними прогнозами, які в нашій країні через нестабільність політичної та економічної системи можуть бути короткостроковими.



ВИСНОВКИ

В умовах переходу України на шлях ринкової економіки особливо важливою стає проблема не просто виживання, а успішного функціонування підприємств на гостроконкурентних ринках.

Розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність та самостійність управлінських рішень по забезпеченню ефективної їх роботи. Результати виробничої, комерційної, фінансової та інших видів господарської діяльності залежать від різноманітних факторів, які знаходяться у різній ступені між собою та кінцевими показниками.

Даний звіт написаний на основі матеріалів та даних ДП Немирівський спиртовий завод. В процесі проходження комплексної практики з фаху та написання звіту, можна зробити наступні висновки:

1. Українська горілчана компанія Nemiroff сьогодні -- лідер серед легальних виробників міцного алкоголю України. При цьому компанія Nemiroff -- ще й унікальна однойменна торговельна марка, що експортує свою продукцію у понад 50 країн світу.

2. Лінійно-штабна (лінійно-функціональна) організаційна структура управління ДП Немирівський спиртовий завод покликана допомогти лінійному керівникові у вирішенні зазначених додаткових виробничих завдань.

3. Необхідними умовами нормального перебігу виробничих процесів на підприємстві ДП „Немирівський спиртовий завод” є: постійне підтримування в робочому стані машин та устаткування, інших засобів праці; своєчасне забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, інструментом, енергією; виконання транспортних операцій та інших зв'язаних з ними робіт. Усе це має здійснювати ефективно діюча система технічного обслуговування виробництва.

4. Науково-дослідні роботи по створенню нового товару на підприємстві ДП „Немирівський спиртовий завод” виконуються одним із підрозділів служби маркетингу(відділом збуту).

5. Забезпечення стабільно високої якості продукції, що виготовляється підприємством - не просто мета - це обов'язок. В основі політики збуту компанії лежать кілька ключових принципів: жорсткий контроль над цінами; уникання несанкціонованого „перетікання” продукції з регіону в регіон.

6. Виробничі потужності компанії - 2 лікеро-горілчаних заводи - розташовані в місті Немирів (Вінницька область, Україна). Розлив продукції в Росії здійснюється на потужностях ВАТ «Лікеро-горілчаний завод «Ярославський» (входить у ФДУП «Росспіртпром»). Асортиментний портфель продуктів під міжнародним брендом Nemіroff налічує 26 позицій. Основні торгівельні марки - Nemiroff «Оригінальна», «Українська Медова з перцем», «Українська березова особлива», Nemiroff Premium і Nemiroff LEX.

7. Організація планування виробництва на ДП Немирівський спиртовий завод включає два основні етапи, це стратегічне планування (на 5 і більше років) і поточне планування (як правило на рік із розбивкою на менші періоди часу).



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 524 с.

2. Должанський І.З. Управління потенціалом підприємства: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 326 с.

3. Інноваційна стратегія українських реформ. / Гальчинський А.С., Геєць В.М. та ін. - К.: Знання України, 2004. - 338 с.

4. Йохна М.А., Стадник В.В. Економіка і організація інноваційної діяльності: Навч. посібник. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2005. - 399 с.

5. Колот А.М. Мотивація персоналу: Підручник. - К.: КНЕУ, 2005. - 337 с.

6. Крамаренко Г. О. Фінансовий аналіз і планування. - К.: Центр навч. літер., 2003. - 224 с.

7. Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент: Підручник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2006. - 520с.

8. Круш П.В., Поліщук С.В. Оцінка бізнесу: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 264 с.

9. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія. - К.: КНЕУ, 2001. - 387 с.

10. Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч.посіб. - К.: Знання, 2004. - 580 с.

11. Мартиненко В.П. Стратегія життєздатності підприємства промисловості: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 328 с.

12. Марцин В.С. Економічна стратегія конкурентної політики - шлях до ефективної діяльності підприємства // Проблеми науки. 2007. - №11. - С. 22-28.

13. Олексенко Р.І. Показники та оцінка конкурентних можливостей підприємства // Інвестиції: практика та досвід. 2007. - №11. - С. 27-31.

14. Примак Т.О. Маркетингові комунікації: Навч. посібник. - К.: Ельга, Ніка-центр, 2003. - 280 с.

15. Рижиков В.С, Панків В.А., Ровенська В.В. та ін. Економіка підприємства. - К.: Видавничий Дім „Слово", 2004. - 272 с.

16. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. - 2-ге видання, випр. і доп. - К.: Знання, 2005. - 662 с.

17. Селезньова О.В. Методологічні засади оцінки конкурентоспроможності підприємства // Економіка та держава. 2007. - №6. - С. 31-34.

18. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. - К.: Каравела, 2003. - 432 с.

19. Тєлєтов О.С. Маркетинг у промисловості: Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 248 с.

20. Удалих О.О. Управління інвестиційною діяльністю промислового підприємства: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2002. - 292 с.

21. Фінанси підприємств. Підручник / Ред. А.М. Поддєрьогін.- 5-те вид., перероб. та доп. К.: КНЕУ, 2004. - 546с.

22. Режим доступу: http://www.spirt.nemiroff.ua

23. Режим доступу: http://www.nemiroff.com.ua

Размещено на Allbest.ru

...