Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.09.01 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Оплата праці у виробничих галузях США: досвід і перспективи використання в Україні

Дудіна Наталя Володимирівна

Київ 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки праці та менеджменту Кіровоградського державного технічного університету.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Фільштейн Леонід Михайлович, Кіровоградський державний технічний університет, завідувач кафедри економіки праці та менеджменту, декан економічного факультету.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Колот Анатолій Михайлович,Київський національний економічний університет, професор кафедри управління трудовими ресурсами;

кандидат економічних наук Тімофєєв Володимир Олександрович, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, завідуючий відділом з соціальних питань та праці.

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ проблем праці і політики доходів населення, м. Київ.

Захист відбудеться 5 червня 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.150.02 в Інституті економіки НАН України за адресою: 01011, м. Київ-11, вул. П. Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіки НАН України за адресою: 01011, м. Київ-11, вул. П. Мирного, 26.

Автореферат розісланий 4 травня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Стешенко В.С.

1. Загальна характеристика роботи

оплата праці заробітний україна

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку української економіки ринкова система оплати праці перебуває на стадії становлення. Кризові процеси загальної економічної системи країни стали головною зовнішньою передумовою виникнення суттєвих недоліків у функціонуванні всіх основних елементів оплати праці, що об'єктивно привело до падіння реальної заробітної плати, зниження рівня добробуту більшої частини населення. Важливою внутрішньою причиною незадовільного стану заробітної плати в Україні є відсутність комплексного системного підходу до проблем оплати праці і, відповідно, до формулювання напрямів її дальшого реформування.

Негативні наслідки спроб прямого запровадження ринкових методів формування заробітної плати без аналізу особливостей дії самого механізму оплати праці в умовах ринкової економіки обумовлюють необхідність глибокого вивчення та узагальнення досвіду економічно розвинутих країн щодо функціонування сучасної системи оплати праці, визначення її ролі в подоланні кризових явищ в економічному розвитку країни. Особливого значення для проведення комплексного дослідження із зазначених проблем набуває практика формування й регулювання заробітної плати в США. Ця країна нині володіє найпотужнішим серед розвинутих країн науково-технічним потенціалом, її розвиток характеризується стабільно високими темпами економічного зростання, а система оплати праці забезпечує достатній життєвий рівень працюючих. Це породжує об'єктивну потребу в проведенні аналізу оплати праці у виробничих галузях США, оцінці перспектив використання принципів побудови її системи у вітчизняних умовах для обґрунтування концептуальних та науково-методичних засад ринкового реформування оплати праці в Україні.

Підвалини для становлення й розвитку сучасних підходів до проблем оплати праці були закладені ще за часів СРСР такими відомими російськими вченими, як Абалкін Л.І., Волгін М.О., Генкін Б.М., Гончарова А.В., Капустін Є.І., Карпухін Д.М., Кокін Ю.П., Колосова Р.П., Кунельський Л.Е., Маневич Ю.Л., Мошенський M.Г., Нікіфорова А.А., Погосян Г.Р., Ракитський Б.B., Ракоті В.Д., Слєзінгер Г.Е., Яковлєв Р.А. та ін. Вагомий внесок у розробку теоретико-методичних і прикладних аспектів заробітної плати та соціального захисту працюючих зробили українські вчені: Андрієнко В.Ф., Базилюк А.B., Богиня Д.П., Бондар І.K., Вєдєрніков М.Д., Волик В.Ф., Данюк В.М., Дмитренко Г.А., Завіновська Г.Т., Калина А.В., Карлін М.І., Кир'ян Т.М., Колот А.М., Куліков Г.Т., Лагутін В.Д., Лібанова Е.М., Лукінов І.І., Лук'янченко Н.Д., Мандибура В.О., Мікловда В.П., Новіков В.М., Онікієнко В.В., Павловська Н.О., Палкін Ю.І., Петрова І.Л., Петюх В.М., Плаксов В.А., Прокопа І.В., Тімофєєв В.О., Турецький O.A., Уманський О.М., Фільштейн Л.M., Чухно А.А., Шепотько Л.О. та інші.

Серед американських науковців, які проводили дослідження з питань теорії й практики організації оплати праці в США, можна виділити таких, як Д. Баунд, Г. Беккер, Д. Бішоп, С. Брю, Л. Бярз, А. Гейз, П. Доерингер, Г. Десслер, Д. Джонсон, Р. Еренберг, М. Костерс, Е. Лейзір, Р. Лестер, М. Летто, Г. Льюіс, К. Макконнелл, Д. Мак-Нерні, Д. Мілкович, Д. Мілз, К. Мерфі, А. Мортон, М. Пайор, Р. Пайпер, Ф. Прайор, Л. Рейнолдз, А. Різ, П. Самуельсон, А. Слоун, Р. Сміт, Л. Тайзон, Ф. Уітні та інших.

За останні роки у вітчизняній економічній літературі з'явилась значна кількість наукових робіт, присвячених питанням оплати праці у країнах із розвинутою ринковою економікою, зокрема, в США. Проте вони не вирішують завдання аналізу закордонного досвіду з точки зору можливостей його застосування у процесі реформування вітчизняної системи оплати праці. Нагальна необхідність проведення дослідження перспектив використання закордонного досвіду з оплати праці на сучасному етапі ринкової трансформації української економіки, недостатнє вивчення та висвітлення комплексу зазначених питань в економічній літературі обумовило актуальність теми даної дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до тематики державної науково-технічної програми 7.2 ДНТП “Економічні проблеми розбудови державності України”, тематичного плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Кіровоградського державного технічного університету (до 1999 р. - Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування) на 1996-2000 рр.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження - на основі наукового опрацювання теоретичних, методичних та практичних питань оплати праці у виробничих галузях США розробити пропозиції щодо удосконалення системи організації оплати праці в Україні.

Для реалізації поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

- узагальнити закономірності розвитку наукових концепцій, пов'язаних з оплатою праці, для визначення умов та факторів становлення сучасної системи оплати праці в Україні з урахуванням досвіду США;

- поглибити теоретичні положення про сутність, особливості та принципи дії механізму оплати праці в умовах ринкової економіки;

- дослідити методологічні засади побудови системи оплати праці в США, які можуть бути покладені в основу ефективного функціонування ринкової моделі оплати праці в Україні;

- здійснити порівняльний аналіз умов забезпечення мотивації та стимулювання праці в системі її оплати у виробничих галузях США та України;

- проаналізувати стан і заходи державного та договірного регулювання оплати праці у взаємозв'язку з організацією заробітної плати на рівні фірм і компаній США та оцінити потреби щодо їх удосконалення в процесі реформування оплати праці в Україні;

- виділити основні принципи організації заробітної плати на промислових підприємствах США та фактори формування заробітної плати працюючих, які необхідно включити в систему оплати праці в Україні;

- опрацювати науково-методичні підходи до вдосконалення всіх елементів оплати праці в Україні з урахуванням результатів аналізу системи оплати праці у виробничих галузях США.

Об'єктом дослідження є система оплати праці в умовах ринкової економіки: теоретичні та практичні питання побудови системи оплати праці, концепції організації заробітної плати працівників, методи формування та регулювання заробітної плати.

Предметом дослідження прийнято досвід щодо оплати праці у виробничих (промислових) галузях США у контексті його використання в процесі реформування оплати праці в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є об'єктивні економічні закони, що діють в умовах ринку, фундаментальні положення мікро- та макроекономіки, ринкової економічної теорії, сучасні мотиваційні теорії, результати наукових досліджень із проблем оплати праці вітчизняних і зарубіжних учених-економістів. У процесі вирішення поставлених у роботі задач використовувався комплексний підхід, методи факторного, системного, порівняльно-економічного, статистичного аналізу. При проведенні аналізу досвіду США з оплати праці щодо перспектив його використання в Україні застосовувались способи узагальнення інформації, метод аналогій та порівнянь, прийоми експертно-аналітичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

- вперше проведено предметний порівняльний аналіз існуючих моделей системи оплати праці у виробничих галузях США й України, доведено, що поряд з універсальністю цілей, відмінності цих систем полягають у ступені урахування зовнішніх та внутрішніх чинників, що впливають на рівень заробітної плати, у характері підпорядкованості окремих елементів систем та у ефективності використання існуючих методів формування й регулювання оплати праці з точки зору досягнення цілей функціонування систем;

- визначено організаційно-методичні засади організації заробітної плати на рівні підприємств як системоутворюючого, базового елемента оплати праці в умовах ринкової економіки і показано, що першорядною умовою забезпечення ефективності функціонування цієї системи є послідовне використання на всіх її рівнях принципу залежності зростання особистих доходів працюючих від їх високопродуктивної праці;

- теоретично поглиблено питання формування структури заробітної плати, встановлена залежність між співвідношенням тарифної й надтарифної частин заробітної плати та особливостями економічного розвитку країни, яка виявляється у збільшенні постійного елемента заробітної плати у відносно стабільні економічні періоди й у протилежній тенденції на етапах економічного спаду та кризи;

- обґрунтовано пропозиції щодо побудови та ефективного функціонування системи організації оплати праці ринкового типу в Україні, що базуються на необхідності створення умов для включення в механізм формування заробітної плати фактора ціни робочої сили, а також посилення його зв'язку з факторами трудового внеску працівника та результатів фінансово-господарської діяльності промислових підприємств в умовах ринку;

- розроблено концептуальні засади механізму використання досвіду організації оплати праці у виробничих галузях США в економіці України на основі встановлення адекватного співвідношення формуючих та регулюючих елементів оплати праці, зокрема щодо забезпечення заходами державного та договірного регулювання оплати праці запровадження на підприємствах найбільш ефективних стимулюючих систем оплати праці, які відповідають вимогам розвинутої ринкової економіки.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів роботи полягає в можливості використання авторських висновків та пропозицій для удосконалення системи оплати праці на державному, регіональному, галузевому рівнях, а також на рівні підприємств. Результати дослідження використовувались при підготовці законопроекту “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про колективні договори й угоди”, проекту “Заходів щодо реалізації Концепції дальшого реформування оплати праці в Україні”. Розробки автора впроваджено при доопрацюванні проекту “Концепції дальшого реформування оплати праці в Україні” та при підготовці законопроекту “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про оплату праці” (довідка Міністерства праці та соціальної політики України за № 18-5149 від 13.12.2000р.).

Розробки і пропозиції, які відносяться до удосконалення державного й договірного регулювання оплати праці на рівні регіону, знайшли відображення в роботі Головного управління економіки Кіровоградської облдержадміністрації (довідка № 324 від 19.10.2000 р.). На виробничому рівні сформульовані пропозиції можуть бути покладені в основу створення сучасної системи оплати праці на промислових підприємствах. Окремі конкретні пропозиції були рекомендовані до впровадження Спілкою підприємців Кіровоградської області (довідка № 60 від 2.11.2000 р.).

Основні положення дисертаційного дослідження також можуть бути враховані в навчальному процесі при розробці й викладанні курсів з економіки праці, управління трудовими ресурсами, менеджменту персоналу тощо. Окремі результати дослідження автора використано при навчанні студентів у Кіровоградському інституті регіонального управління та економіки (довідка № 1-07/217-а від 25.10.2000 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення дисертаційної роботи розроблені автором самостійно. Їх значення полягає в подальшому розвитку наукових поглядів щодо побудови й функціонування системи організації оплати праці в умовах ринкової економіки, у визначенні місця й ролі оплати праці в системі економічних відносин, в удосконаленні методологічних підходів до визначення концептуальних засад реформування організації оплати праці в Україні.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційної роботи доповідались на трьох міжнародних науково-практичних конференціях: “Оплата праці: проблеми теорії та практики” (м. Луцьк, 2000 р.), “Підприємництво в Україні: проблеми і шляхи розвитку” (м. Львів, 2000 р.), “Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства в третьому тисячолітті” (м. Рівне, 2000 р.), а також на засіданнях кафедри економіки праці та менеджменту Кіровоградського державного технічного університету.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових робіт загальним обсягом 1,83 др. арк., із них особисто автора 1,67 др. арк.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг - 207 сторінок комп'ютерного тексту. Робота містить 9 таблиць на 5 сторінках, 18 рисунків на 8 сторінках і 10 додатків на 17 сторінках. Список використаних джерел включає 197 найменувань і займає 15 сторінок.

2. Основний зміст дисертації

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи оплати праці” розглядається еволюція наукових поглядів на проблеми оплати праці, розкриваються методологічні засади регулювання заробітної плати в системі ринкових відносин, визначаються організаційно-економічні основи мотивації та стимулювання праці на підприємствах виробничих галузей США й України.

Діалектика фундаментальних економічних поглядів на заробітну плату, з одного боку, та розвиток суспільного виробництва як рушійної сили оновлення системи управління, з іншого боку, обумовлювали виникнення нових методологічних підходів до розуміння суті оплати праці. В дисертаційній роботі основні етапи еволюції наукових поглядів на оплату праці розглянуто крізь призму послідовності включення факторів оплати праці в механізм формування індивідуальної заробітної плати.

На прикладі США автором показано, що зміни в моделі управління працею стали можливими на етапі індустріального менеджменту, що було обумовлено безпрецедентними темпами економічного зростання цієї країни в ХІХ ст. Фундаментальні економічні дослідження цього періоду, які характеризуються появою ринкової теорії заробітної плати, зробили значний внесок у формування поглядів на оплату праці з позицій ціни робочої сили на ринку праці як одного з елементів сучасного трактування цієї категорії.

Збільшення масштабів виробництва та його концентрація на початку ХХ ст., необхідність заміни екстенсивних методів виробництва на інтенсивні створили передумови для переходу до етапу наукового менеджменту. Наукові підходи до оплати праці того періоду та їх використання на практиці у вигляді застосування систем відрядної форми заробітної плати визначили виділення крім ціни робочої сили такого фактора оплати праці, як трудовий внесок працівника. У середині 60-х років ХХ ст. виникли об'єктивні передумови для активного включення в механізм визначення індивідуальної заробітної плати фактора результатів діяльності підприємств на ринку, що сталося внаслідок зміни періоду дослідження людського фактора на виробництві етапом “виробничої демократії”.

Як свідчить проведене дослідження, в США у процесі становлення системи оплати праці до неї поступово включались спочатку зовнішні фактори (пов'язані з вартістю й ціною робочої сили), а потім внутрішні (трудовий внесок працівника та результати діяльності підприємств на ринку). На відміну від цього, у вітчизняній теорії й практиці формування системи оплати праці базувалось переважно на використанні внутрішніх факторів.

Вихідним моментом проведення аналізу оплати праці в США є те, що в умовах ринкової економіки оплата праці являє собою сукупність послідовних, закономірно пов'язаних процесів, починаючи від факту прикладання праці на виробництві й закінчуючи фактом отримання заробітної плати. Оплата праці у виробничих галузях США у вигляді механізму її практичної організації зображена.

У дисертаційній роботі методологічні засади регулювання заробітної плати в умовах сучасного ринку розглядаються крізь призму впливу суб'єктів оплати праці на встановлення в кінцевому результаті гнучкості або жорсткості заробітної плати. Автором обґрунтовується, що потребам сучасної економіки відповідає принцип гнучкості ринку праці взагалі. В цих умовах, ураховуючи першочергову роль показника продуктивності праці як фактора попиту на ринку праці в США, дисертант вважає, що важливим орієнтиром успішного функціонування економіки є встановлення тісного зв'язку показників продуктивності праці та заробітної плати. В Україні, на відміну від цього, погіршення основних макроекономічних показників, що супроводжувалось зниженням продуктивності праці, а також існування диспропорцій на ринку праці стали головними причинами стримування зростання реальної заробітної плати. Отже, для вітчизняної економіки характерною є ситуація, коли зростання споживчих цін перевищує зростання номінальної заробітної плати, що свідчить про тенденцію до жорсткості заробітної плати на ринку праці.

Сучасні тенденції в розвитку науково-методичних підходів до регулювання заробітної плати в системі ринкових відносин співвідносяться з необхідністю створення високоефективної системи мотивації та стимулювання праці як основи удосконалення системи оплати праці на рівні підприємств, що буде відбуватись перш за все за умов забезпечення належної диференціації в оплаті праці залежно від складності, якості праці, кваліфікації працівника.

Дослідження показало, що в США заробітна плата працівників займає найбільшу частку у структурі їх особистих доходів (60,1% у 1995 р., 72,9% у 1998 р.), при цьому темпи її підвищення значно переважають темпи росту особистого доходу. На заробітну плату припадає майже 70% витрат роботодавців на робочу силу у виробничих галузях. Наведені дані свідчать, що в умовах розвинутої ринкової економіки має місце посилення ролі праці для досягнення особистого добробуту працівників. У той же час необхідно підкреслити, що на практиці темпи зростання витрат на робочу силу відстають від темпів підвищення продуктивності праці.

Зважаючи на результати дисертаційного дослідження, автор робить висновок про те, що проблеми залежності продуктивності праці й заробітної плати на макрорівні випливають із характеру їх співвідношення безпосередньо у процесі організації заробітної плати на підприємствах.

У другому розділі “Аналіз системи оплати праці у виробничих галузях США” досліджується сутність державного та договірного регулювання оплати праці, розглядається організація заробітної плати на підприємствах промислових галузей США, визначаються чинники формування ефективної структури заробітної плати.

Як свідчить проведене дослідження, в американській системі оплати праці залежно від характеру макроекономічних умов змінюється співвідношення прямого й непрямого типів її регулювання. У сучасній практиці державного регулювання оплати праці найбільш ефективним вважається непрямий його тип, який полягає у проведенні дієвої макроекономічної політики впливу на ринок праці шляхом сприяння зайнятості й перекваліфікації працівників. Порівнюючи практику регулювання оплати праці у виробничих галузях США та України, слід зауважити, що в Україні протягом тривалого періоду мали пріоритет прямі методи впливу на формування заробітної плати.

Одним із головних елементів прямого державного регулювання оплати праці в США є затвердження мінімальної заробітної плати (МЗП), сутність якої полягає у встановленні соціального стандарту, найнижчої точки відліку достатнього рівня життя. Починаючи з моменту прийняття закону щодо МЗП, спостерігається тенденція до зниження її частки у середній заробітній платі, що свідчить про посилення спрямованості державних заходів регулювання оплати праці на зростання середньої заробітної плати в більшому ступені, ніж на збільшення МЗП. До числа основних важелів прямого державного впливу на рівень заробітної плати також відноситься система оподаткування доходів. Існування трирівневої шкали оподаткування з порівняно низькими розмірами податкових ставок, розповсюдження системи податкових пільг персонального характеру свідчить про базування податкової системи цієї країни на урахуванні перш за все інтересів та соціальних вигод стимулювання особистого збагачення громадян.

Дисертант вважає, що основою всієї системи оплати праці у виробничих галузях США є механізм організації заробітної плати на підприємствах, що слід розглядати через комплекс таких його складових, як тарифна система, форми і системи заробітної плати, нормування праці. У практиці американських підприємств установлення розміру початкового тарифу або окладу безпосередньо залежить від вибору спрямованості методу якісної оцінки праці або на виконувану роботу або на працівника. При цьому в більшості фірм використовується інформація про ринкові ставки заробітної плати для встановлення орієнтирів шкали оплати праці, в чому виявляється вплив на формування тарифної системи такого фактора оплати праці, як ціна робочої сили. Необхідно відзначити характерний для американських підприємств синтез оцінки робіт та оцінки заслуг працівників, який має суттєві методичні переваги. У результаті побудови тарифної системи на основі оцінки робіт створюються передумови для застосування нормування праці до почасової форми заробітної плати, регулярного перегляду критеріїв оцінки праці. Використання оцінки заслуг, яка полягає в урахуванні конкретних результатів праці та особистісних характеристик працівника при визначенні заробітної плати, має значну мотивуючу дію. Дослідження показало, що прояв тенденції до використання оцінки працівника на відміну від оцінки робіт, а також орієнтування в оплаті праці на результати праці замість витрат праці, посилюється при підвищенні класу посад працюючих.

У дисертації відзначено, що на рівні договірного регулювання в США виключна роль у формуванні механізму визначення індивідуальної винагороди працюючих, у тому числі питання індексації заробітної плати, належить колективним договорам. Типовим для американської системи є метод індексації, що полягає у встановленні такого типу зв'язку заробітної плати із зміною вартості життя, який дозволяє їй швидко реагувати на інфляційні процеси в економіці країни, не приводячи до змін у діючій тарифній системі.

Автор вважає, що забезпечення ув'язки результатів праці із засобами розрахунку зарплати багато в чому залежить від вибору форм та систем заробітної плати. В залежності від характеру впливу на підвищення кінцевих результатів праці існують три основні різновиди систем заробітної плати - заохочувальна, фіксована та штрафна. Для даного дослідження необхідно підкреслити, що останні два різновиди, незважаючи на їх суттєві відмінності, загалом не мають потужних мотиваційних важелів для забезпечення зростання індивідуальної продуктивності праці.

Класифікація форм та систем заробітної плати, що здійснена в роботі, передбачає насамперед фіксацію принципової різниці, що існує між відрядною та почасовою її формами. У Сполучених Штатах Америки системи почасової форми заробітної плати переважають у багатьох галузях промисловості. На них припадає до 95-98% фонду оплати праці у виробництві конструкційних виробів, близько 80% - у машинобудуванні. У дисертації підкреслюється, що можливість застосування системи норм праці при використанні почасової форми заробітної плати дозволяє синтезувати підходи до різних форм заробітної плати та до економічного ефекту, що очікується внаслідок їх запровадження на практиці.

На цей час особливого значення набуває розподіл форм та методів організації заробітної плати на колективні та індивідуальні. У практиці американських підприємств існує диференційований підхід до вибору колективних або індивідуальних стимулів для різних категорій персоналу. Застосування певного виду стимулів також пов'язано з розміром колективів працівників (табл. 1).

За розрахунками автора, у найменших групах працівників колективним та індивідуальним формам стимулювання приділяється однакове значення. Із збільшенням чисельності груп рівновага зсувається на користь колективних форм, у достатньо великих групах використовуються вже переважно індивідуальні системи преміювання.

Від комплексу факторів, пов'язаних із категорією підприємства, залежить використання певного типу колективних систем преміювання - “систем участі”. У дисертації відзначається, що системи участі у прибутках (система Дж. Лінкольна) виявляють більшу ефективність на невеликих підприємствах і підрозділах, участь у доходах (системи Скенлона, Раккера, Імпрошейр) - у достатньо великих колективах. Це пов'язано з необхідністю забезпечувати цими системами залежність оплати праці від факторів, на які працівник може безпосередньо вплинути, а також створювати можливість залучення робітників до управління розвитком своїх підприємств або підрозділів.

На думку автора, результатом впливу заходів державного та договірного регулювання оплати праці, які враховують макроекономічні показники країни, на характер організації заробітної плати на мікрорівні є формування певної структури заробітної плати. Зважаючи на результати дослідження, в загальному вигляді питому вагу певної частини заробітної плати у її сукупній величині можна виразити формулою:

Dw = f (Wc; Wch; Ws; IGDP; IP; IW; ILP; KKF; KKP), (1)

де Dw - питома вага структурного елемента заробітної плати у її сукупній величині;

Wc - базовий доход у складі заробітної плати (постійна заробітна плата);

Wch - заохочувальні виплати у складі заробітної плати (перемінна заробітна плата);

Ws - виплати соціального характеру;

IGDP - коефіцієнт, що характеризує динаміку ВВП країни та його структури;

IP - коефіцієнт, пов'язаний з індексом цін;

IW - коефіцієнт, що характеризує процес зростання (зниження) середньої заробітної плати;

ILP - індекс продуктивності праці;

KKF - коефіцієнт, пов'язаний із категорією (розміром) підприємства;

KKP - коефіцієнт, пов'язаний із категорією персоналу підприємства.

У формулі (1) відображені основні чинники формування структури заробітної плати як макро-, так і мікроекономічного рівнів. На практиці динаміка цих показників буде обумовлювати зміну у характері співвідношення складових індивідуальної заробітної плати працюючих. Дослідження оплати праці в США у контексті виділення критеріїв ефективності функціонування її системи створює необхідні науково-методичні засади запровадження окремих елементів американської системи оплати праці у вітчизняну практику.

У третьому розділі “Використання досвіду США при реформуванні оплати праці в Україні” визначено напрями реформування державного та договірного регулювання оплати праці, сформульовано концептуальні засади та практичні рекомендації з удосконалення організації заробітної плати на підприємствах, запропоновано механізм реалізації пропозицій щодо становлення системи оплати праці ринкового типу в Україні.

Необхідно відзначити, що в чистому вигляді модель оплати праці у виробничих галузях США не придатна адекватно відповідати специфіці процесів, що відбуваються на вітчизняному ринку праці. Завдання даного дослідження полягає у використанні загальних принципів цієї моделі, визначенні шляхів задіяння тих рушійних сил, що створюють умови для ефективного функціонування системи оплати праці в умовах ринкової економіки як фактора достатнього життєвого рівня працюючих. Аналіз досвіду США дозволяє визначити перспективні напрями становлення дієвої системи оплати праці в Україні з урахуванням результатів проведеного дослідження в контексті розробки й запровадження заходів щодо реалізації “Концепції дальшого реформування оплати праці в Україні”.

Загальним стратегічним напрямом реформування є становлення системи оплати праці, яка спрямована на створення умов для виконання заробітною платою всіх її функцій, в рамках чого нагальним тактичним завданням сьогодення постає забезпечення зростання номінальної та реальної заробітної плати. Дисертант вважає, що одним із додаткових державних методів регулювання заробітної плати в Україні повинно стати введення годинної мінімальної заробітної плати. Зважаючи на те, що при її практичному використанні можливе виникнення соціальних проблем, запровадження годинної мінімальної заробітної плати повинно здійснюватись у комплексі із заходами щодо їх попередження.

У дисертації доводиться об'єктивна необхідність оптимального поєднання економічно стимулюючих та соціально гарантуючих заходів у характері податкового навантаження на заробітну плату. Основна увага повинна приділятись визначенню такого рівня ставок оподаткування доходів громадян із середніми доходами, який буде мати вплив на створення значного прошарку “середнього класу” і цим самим стане базою відновлення загальної купівельної спроможності населення.

Пріоритетним напрямом посилення ефективності функціонування регулюючих елементів системи оплати праці в Україні повинно стати упорядкування процесу її договірного регулювання. У діючому законодавстві необхідно чітко й однозначно закріпити послідовність укладання угод і договорів, уточнивши підпорядкованість їх норм, у тому числі стосовно заробітної плати, в такому порядку: Генеральна угода - галузеві угоди - регіональні угоди - колективні договори. У загальному вигляді ступінь розмежування повноважень угод різних рівнів, яке має на меті забезпечити побудову й функціонування в Україні системи оплати праці, адекватної умовам соціально орієнтованої ринкової економіки й вітчизняним реаліям, на думку дисертанта, повинна бути чітко відображена в переліку питань із заробітної плати, включених у ці угоди.

Удосконалення регулюючих заходів у рамках реформування оплати праці в Україні створить можливість зрушень в існуючому механізмі організації заробітної плати на підприємствах. З урахуванням комплексного підходу до оцінки критеріїв запровадженя американської системи оплати праці в умовах вітчизняної економіки, який було використано в другому розділі дисертації, в загальному вигляді величина індивідуальної заробітної плати (Wind) має визначатись ступенем впливу чинників формування структури індивідуальної заробітної плати на кожний із її елементів, що показано у наступній формулі:

Wind = Wc x ILP x KKF + Wch x KKP + Ws x IGDP x IP x IW. (2)

Таким чином, розмір індивідуальної заробітної плати безпосередньо залежить від темпів зростання питомої ваги окремих її частин і, отже, від проведення конкретних регулюючих заходів, спрямованих у кінцевому результаті на стимулювання позитивних змін у структурі заробітної плати.

На основі використання критеріїв ефективності системи оплати праці робиться висновок про те, що в сучасних умовах України існує потреба розробки єдиної інтегральної тарифної сітки, яка поєднувала б тарифи для всіх категорій працюючих. Такий захід кореспондується з необхідністю деякого посилення жорсткості заробітної плати в частині її постійного компоненту, що буде сприяти оптимізації міжпрофесійної диференціації доходів, а також не буде стримувати зростання перемінної складової заробітної плати. У загальному розумінні принцип посилення гнучкості системи оплати праці повинен застосовуватись диференційовано залежно від макроекономічних чинників, а також від категорії працюючих.

Враховуючи світовий досвід та існуючий стан економіки України, в дисертації доводиться, що головним завданням удосконалення організації оплати праці на підприємствах є впровадження механізму мотивації високоефективної праці, який забезпечує тісну ув'язку заробітної плати із зміною продуктивності праці й результатами фінансово-господарської діяльності підприємств. Із метою створення мотиваційного механізму забезпечення зростання індивідуальної продуктивності праці в основу організації заробітної плати на вітчизняних підприємствах, за висновками автора, доцільно покласти використання заохочувальних систем заробітної плати, на відміну від двох інших типів систем - фіксованих та штрафних. Зрозуміло, що використання таких систем оплати праці передбачає удосконалення нормування праці, перехід до нової прогресивної нормативної бази на підприємствах. Невід'ємною складовою політики оплати праці в Україні повинно також стати застосування сучасних мотиваційних і стимулюючих механізмів високопродуктивної праці, таких як участь працюючих у розподілі прибутків і доходів, акціонуванні підприємств.

У дисертації обґрунтований висновок, що системний підхід до оплати праці дозволяє сформулювати головний напрям здійснення перетворень у сфері оплати праці в Україні, який полягає у створенні умов функціонування її системи, в тому числі для досягнення нею поставлених цілей. Універсальність цілей функціонування системи оплати праці, як свідчить досвід, дає змогу врахування у процесі встановлення індивідуальної заробітної плати працівників усіх чинників, які визначають величину заробітної плати в умовах сучасної ринкової економіки. Дослідження показало, що особливо актуальним завданням на сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки є забезпечення включення в механізм оплати праці такого її зовнішнього фактора, як ціна робочої сили на ринку праці. Заходи державного та договірного регулювання оплати праці повинні бути спрямованими не на визначення ціни робочої сили прямо й безпосередньо, а на формування умов попиту та пропозиції робочої сили на ринку, які, у свою чергу, впливають на встановлення конкретної величини ціни робочої сили.

Автор вважає, що потреба відображення зовнішнього фактора оплати праці в її системі загалом становить сутнісний бік реформування оплати праці в Україні, в межах якого виділяється його пріоритетний напрям, який полягає у встановленні адекватної умовам ринкової економіки підпорядкованості елементів системи оплати праці з визнанням першочергової ролі формуючих елементів і відповідно до цього - у забезпеченні заходами державного й договірного регулювання ефективного функціонування такого формуючого елемента, як ринкова кон'юнктура, посилення його взаємозв'язку з організацією заробітної плати на підприємствах.

У дисертації показано, що ринкове реформування системи оплати праці в Україні неможливе без запровадження відповідного фінансово-економічного механізму його реалізації. Наголошується на необхідності розробки адекватних заходів із зміни діючих і прийняття нових законодавчих актів, регулюючих питання, пов'язані із сферою оплати праці, створення належних інституційних передумов для використання ринкових норм побудови й функціонування системи оплати праці в нашій країні та обґрунтування заходів із розробки інформаційно-методичного забезпечення реформування.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й аналіз зарубіжного досвіду з оплати праці в контексті визначення перспектив його використання у вітчизняних умовах, що має важливе значення для опрацювання концептуальних і науково-методичних засад реформування оплати праці в Україні на сучасному етапі. Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати такі висновки і пропозиції:

1. Створення ефективної системи оплати праці є важливою передумовою здійснення радикальних перетворень у сфері праці й на цій основі - забезпечення сталого економічного зростання. Суттєві зміни в законодавстві з оплати праці, прийняття “Концепції дальшого реформування оплати праці в Україні” заклали підвалини для удосконалення існуючої системи оплати праці. Розробка пропозицій щодо практичної реалізації пріоритетних напрямів перетворень, визначених основними нормативними актами у сфері праці, на основі використання результатів аналізу системи оплати праці в США, що міститься у дисертаційній роботі, є авторським внеском в обґрунтування нових методичних підходів до проблем її подальшого реформування.

2. В умовах ринкової економіки заробітна плата формується на принципах вартості та ціни робочої сили під впливом дії функцій усіх суб'єктів оплати праці. Розмежування цих функцій як елементів системи оплати праці передбачає підпорядкованість регулюючих елементів формуючим. Характер впливу таких зовнішніх суб'єктів, як держава й профспілки, відображається у встановленні гнучкості або жорсткості заробітної плати. У дисертаційній роботі доводиться, що фактором ефективного макроекономічного регулювання заробітної плати в умовах сучасного гнучкого ринку праці є встановлення її тісного взаємозв'язку з показником продуктивності праці.

3. Відповідно до визначення первинності формуючих елементів оплати праці у встановленні заробітної плати, автор робить висновок, що макроекономічне співвідношення заробітної плати й продуктивності праці встановлюється перш за все на мікрорівні й забезпечується всіма формуючими елементами. Унаслідок урахування всіх факторів оплати праці у процесі визначення індивідуальної заробітної плати працюючих шляхом використання певних форм і систем заробітної плати визначається співвідношення тарифної й надтарифної частин заробітної плати, що можна прийняти за критерій розвитку мотивації та стимулювання високопродуктивної праці у конкретних виробничих умовах. Універсальний характер посилення ролі людського фактора у сучасному виробництві, надання переваги матеріальному типові мотивації в американській системі оплати праці й нагальна необхідність посилення ролі цього типу мотивації у вітчизняній практиці у цілому дають підстави для ефективного використання принципів побудови й функціонування американської системи оплати праці в умовах економіки України, перш за все, на мікроекономічному рівні.

4. Характерною особливістю методів державного регулювання оплати праці в США, як свідчить проведене дослідження, є активізація непрямого пливу на заробітну плату, що полягає в регулюванні попиту і пропозиції робочої сили в якості складових такого елемента системи оплати праці, як ринкове самонастроювання. В той же час, головним напрямом заходів прямого регулювання оплати праці є не стільки створення соціальних гарантій для малозабезпечених верств населення, скільки урахуванні інтересів та соціальних вигод стимулювання особистого збагачення працюючих за рахунок власної праці.

5. Практика роботи зарубіжних та окремих вітчизняних підприємств свідчить про те, що в умовах ринкової економіки внаслідок впливу регулюючих заходів на організацію заробітної плати на рівні підприємств відбувається формування певної структури заробітної плати. У дисертаційній роботі автором виділено комплекс макро- і мікроекономічних чинників, які визначають величину питомої ваги структурного елемента заробітної плати у її сукупній величині. Основними чинниками на макроекономічному рівні є такі, як динаміка ВВП країни та його структури, індекс цін, зростання (зниження) номінальної та реальної заробітної плати, індекс продуктивності праці. Серед критеріїв внутрішніх факторів оплати праці в якості чинників формування структури заробітної плати виступають категорія персоналу, а також категорія підприємства.

6. На сучасному етапі напрямами удосконалення державного регулювання оплати праці в Україні повинні стати такі, як усвідомлення й законодавче закріплення необхідності орієнтування на непрямий характер впливу на оплату праці, створення умов для формування заробітної плати на принципах вартості й ціни робочої сили, забезпечення зростання номінальної та реальної заробітної плати, посилення соціальної захищеності працюючих при введенні мінімальної годинної заробітної плати, закладення основ для створення прошарку “середнього класу”, підвищення ролі держави в науково-методичному забезпеченні запровадження сучасних систем оплати праці. В той же час, важливою передумовою зменшення прямого впливу держави на процес установлення рівня заробітної плати має стати посилення ролі й зростання вагомості договірного регулювання оплати праці. З цією метою необхідно чітко та однозначно закріпити питання щодо заробітної плати в угодах та договорах усіх рівнів, у тому числі механізм індексації заробітної плати, установити підпорядкованість положень розділів із заробітної плати в угодах і договорах.

Автором розроблено конкретні заходи, спрямовані на реалізацію напрямів удосконалення державного регулювання оплати праці, які полягають у опрацюванні концептуальних засад забезпечення зростання заробітної плати, обґрунтування рівня мінімальної заробітної плати, введення її годинної гарантії, формування науково обґрунтованої фіскальної політики. У дисертаційній роботі містяться також розробки щодо змісту угод і колективних договорів у частині оплати праці, спрямовані на упорядкування процесу її договірного регулювання.

7. Запровадження ефективного механізму визначення індивідуальної заробітної плати неможливе без удосконалення організації заробітної плати на рівні підприємств яка є базовим елементом системи оплати праці. Встановлені в результаті аналізу системи оплати праці у виробничих галузях США чинники формування структури заробітної плати повинні стати критеріями, які будуть впливати на вибір найбільш ефективного варіанту оплати праці у діапазоні між застосуванням, з одного боку, уніфікованої жорсткої тарифної системи, а з іншого - максимально гнучкої системи, на застосування диференційованого підходу до використання процедур оцінки робіт та оцінки робітника як її основи, а також індивідуальних або колективних форм заробітної плати, на запровадження певного типу систем заробітної плати, що відрізняються характером впливу на підвищення кінцевих результатів праці. Дані конкретні пропозиції автора в кінцевому результаті спрямовані на забезпечення найбільш повного відображення в системі оплати праці як внутрішніх, так і зовнішніх факторів оплати праці, які діють в умовах ринкової економіки.

Таким чином, у процесі становлення системи оплати праці ринкового типу в Україні має бути використаний комплексний системний підхід до оплати праці, а також до оцінки перспектив використання досвіду з оплати праці в США у вітчизняних умовах. У дисертаційній роботі обґрунтований механізм реалізації пропозицій щодо формування системи оплати праці ринкового типу в Україні, розроблений автором на основі упорядкування елементів системи оплати праці в напрямі створення можливості для здійснення позитивного впливу заходів державного й договірного регулювання на процес становлення сучасної системи оплати праці на рівні підприємств і розглянутий через призму формування необхідного фінансово-економічного, інформаційно-методичного та інституційно-законодавчого забезпечення реформування оплати праці.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

1. Дудіна Н. Шляхи поліпшення формування реальної заробітної плати // Демографія, економіка праці та соціальна політика: Збірник наукових статей. - Вип. 3. - Кіровоград: КІСМ, 1996. - С. 52-53 / 0,1 др. арк.

2. Дудіна Н. Стимулююча роль високої кваліфікації робочої сили в США // Демографія, економіка праці та соціальна політика: Фаховий збірник наукових праць. - Вип. 5.: В двох частинах. - Кіровоград: КІСМ, 1998. - Ч. І. - С. 255-257 / 0,1 др. арк.

3. Дудіна Н. Досвід використання заохочувальних заходів стимулювання робітників в США // Регулювання зайнятості та оплати праці в перехідній економіці: Зб. наук. пр./ НАН України. - І-т економіки - Київ, 1999. - С. 97-100 / 0,15 др. арк.

4. Дудіна Н. Досвід організації оплати праці у виробничих галузях США // Демографія, економіка праці та соціальна політика: Фаховий збірник наукових праць. - Вип. 6. - Кіровоград: КДТУ, 1999. - С. 112-114 / 0,14 др. арк.

5. Фільштейн Л., Дудіна Н. Використання зарубіжного досвіду з оплати праці в економіці України // Україна: аспекти праці. - 1999. - № 4. - С. 42-44 / 0,4 др. арк., особисто автора 0,24 др. арк. (особистий внесок: оцінка американського типу організації заробітної плати, аналіз форм і систем оплати праці в США, висновки щодо їх застосування в практиці вітчизняних підприємств).

6. Дудіна Н.В. Державно-договірне регулювання заробітної плати в США: використання досвіду в промисловості України // Оплата праці: проблеми теорії та практики.: Зб. наук. праць. - Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. - С. 261-265 / 0,3 др. арк.

...