Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційне забезпечення фінансового механізму на підприємстві

Зміст

• Вступ
• 1. Суть та значення інформаційного забезпечення в структурі фінансового механізму
• 2. Оцінка системи інформаційного забезпечення в діяльності сучасних промислових підприємств
• 3. Удосконалення процесу інформаційного забезпечення як інструменту ефективного управління підприємством
• Висновки
• Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми. Будь-який процес управління починається зі збирання, обробки інформації і закінчується здобуванням інформації, яка є вихідною для нового управління.

Розробка стратегії управління (перспективних цілей і завдань), вироблення і вибір управлінських рішень, організація їхнього виконання, регулювання та контроль, підбиття підсумків виходять із споживання здобутої інформації і закінчуються видачею нової інформації. Але даний процес має безліч недоліків, які затримують ефективний процес управління. Відповідно, механізм ефективного процесу інформаційного забезпечення, як ключового інструменту процесу управління вимагає подальшого удосконалення.

Об'єктом дослідження є система інформаційного забезпечення на підприємстві.

Предметом є оцінка системи інформаційного забезпечення в структурі фінансового механізму.

Метою курсової роботи є дослідження теоретичних основ та практичних аспектів інформаційного забезпечення в діяльності сучасних промислових підприємств та його удосконалення.

При написанні курсової роботи поставлено такі завдання:

1. Вивчити сутність та складові фінансового механізму.

2. Проаналізувати значення інформаційного забезпечення для підприємства.

3. Оцінити систему інформаційного забезпечення в діяльності сучасних промислових підприємств.

4. Визначити основні напрями вдосконалення процесу інформаційного забезпечення.

Інформаційною базою дослідження є закони України, підручники, навчальні посібники.

У першому розділі роботи висвітлено зміст поняття "фінансовий механізм" та "інформаційне забезпечення", його мета, завдання та принципи організації на підприємстві. Досліджено роль інформаційного забезпечення у діяльності підприємств.

Другий розділ розкриває особливості системи оцінки інформаційного зебезпечення на вітчизняних підприємствах. Зокрема значна увага приділяється сучасним промисловим підприємствам.

У третьому розділі курсової роботи наведено основні проблеми та недоліки системи інформаційного забезпечення, а також запропоновано напрями її вдосконалення як інструменту ефективного управління підприємством.

1. Суть та значення інформаційного забезпечення в структурі фінансового механізму

фінансовий менеджмент інформаційний звітність

Доведеним фактом є те, що для досягнення ефективного управління господарської системи необхідна достовірна та своєчасна інформація про її діяльність. На основі інформації, яка потрапляє до апарату управління успішно здійснюється аналіз, виробляється, формується та приймається управлінське рішення кожного економічного або соціального процесу, виконання якого аналізується та відповідно на основі якого приймаються майбутні управлінські рішення. Відповідно, процес інформаційного забезпечення є безперервним і для ефективного виконання поставлених завдань потрібно використовувати якісно організовану інформаційну систему.

Проте, на отримання ефективного результату від прийнятого рішення

впливають такі фактори:

- якість, достовірність та оперативність отримання направленої інформації;

- процеси передачі інформації (комп'ютерне та програмне забезпечення, наявність мережі інтернет, правильна та ефективна схема документообігу, тощо);

- посередники інформації, які знаходяться між постачальником та одержувачем;

- знання, досвід та кваліфікація працівників апарату управління;

- зовнішні ринкові фактори, тощо.

В процесі передачі, отримання інформації та управління нею постійно відбувається її обмін. Такий обмін може відбуватися як по-вертикалі так і по-горизонталі. Апарат управління потребує об'єктивної та оперативної інформації на певний момент часу, що залежить від побудови системи управління, яка буде її використовувати. При цьому метою інформаційного забезпечення управління є своєчасне надання необхідної і достатньої інформації для прийняття управлінських рішень, що забезпечують ефективну діяльність як підприємства в цілому, так і його структурних підрозділів [5].

Вирішення поставлених завдань на сучасному рівні можливе лише за умови одночасної реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на підвищення ефективності інформаційного забезпечення. Окрім того, потрібно не тільки мати в своєму розпорядженні своєчасну і точну інформацію, але уміти опрацьовувати її та робити необхідні висновки і ефективно втілювати в управлінські рішення. Тому, необхідність присутності інформаційної складової в управлінні безумовна, оскільки вона є основою всього управлінського процесу.

Вагомим критерієм удосконалення фінансової інформації є її інформативність для цілей управління. Основними джерелами інформації для

фінансової підсистеми є дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Повнота, своєчасність, якість обліково-економічної інформації стали основними вимогами економіки як господарських систем, так і демократичного суспільства ринкового типу в цілому [6]. У зв'язку з цим удосконалення фінансової інформації та головних її складових, наприклад таких як обліково-економічна інформація, слід розглядати у контексті інтеграції різних її видів і форм представлення, які нададуть змогу задовольнити питання апарату управління за допомогою створених алгоритмів інтеграції інформаційних потоків. Такий набір систематизованих правил будуть враховувати достовірність, точність, ясність, конфіденційність, аналітичність та результативність.

Процес інтеграції обліково-фінансової інформації в інформаційному забезпеченні фінансової підсистеми можна здійснювати шляхом реалізації та дотримання таких факторів:

- організаційних;

- методологічних;

- технічних.

Слід зауважити, що ще у 1954 році Пітер Друкер в книзі "Практика менеджмента" запропонував концепцію Управління по цілях (management by objectives, MBO). Відповідно до цієї концепції організація буде діяти більш ефективно, якщо в ній створено чітку ієрархічну систему цілей, де кожен наступний рівень цілей сприяє досягненню цілей вищого рівня, а всі окремі цілі разом узяті повинні бути скоординованими між собою, та такими що забезпечують досягнення загальних цілей організації. При цьому складність системи контролю та самоконтролю повинна знаходитись в межах необхідних для досягнення цілей організації. Контроль не повинен бути самоціллю [7].

Продовжуючи думку з впровадження і ефективного управління інформаційної діяльності та її взаємозв'язків між інформаційними потоками визначаємо необхідність у побудові інтегрованих моделей інформаційного забезпечення фінансової підсистеми до існуючих програм підприємства.

Застосування інтегрованої передачі інформаційних потоків забезпечує кожне робоче місце повним комплексом інформаційних послуг при виправданих витратах на їхнє впровадження та підтримку.

На практиці інформаційне забезпечення охоплює систему руху і перетворення інформації, включаючи класифікаційні переліки всіх даних, методи їх об'єктивного вираження, кодування, зберігання та передачі. З погляду теорії інформації, інформація, яка оброблюється в системі управління, є предметом управлінської праці. У цьому зв'язку особливого значення набуває інший зміст інформаційного забезпечення як напряму управлінської діяльності. І хоча його дослідженню приділяється багато уваги, стосовно його складу ще не існує спільної думки. Зокрема, представники теорії інформації розуміють під інформаційним забезпеченням сукупність методів і засобів, що забезпечують функціонування інформаційних процесів. Розробники в галузі проектування й експлуатації сучасних багатопроцесорних і багатомашинних систем поняття інформаційного забезпечення визначають як сукупність єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної інформації, уніфікованої системи документації, що певним чином організовані та описані за допомогою технічних засобів, які застосовуються для обслуговування користувачів різної відомчої підлеглості [8].

Ефективнiсть управлiння в даний час, коли набула широкого застосування електронно-обчислювальна та офiсна технiка, залежить i вiд стану iнформації i її рiвня використання керiвниками та фахiвцями. Цiннiсть керiвника тепер вимiрюється тим, наскiльки оперативно вiн умiє користуватися iнформацiєю. Кожен керiвник у своїй повсякденнiй працi потребує постiйно обновлювальної повної та всебiчної iнформацiї як для розробки планiв на майбутнє, так i для прийняття поточних рiшень i здiйснення оперативного контролю.

Процес обмiну iнформацiєю передбачає наявнiсть зворотного зв'язку, завдяки якому є змога оперативно збирати iнформацiю про реакцiю одержувача на отримане повiдомлення. Цей зв'язок допомагає визначити, чи спряйнята надiслана iнформацiя. Отже, використання інформаційних технологій для управління підприємством робить будь-яку компанію більш конкурентноздатною за рахунок підвищення її керованості й адаптованості до змін ринкової кон'юнктури [9].

Інформаційний потенціал промислового підприємства є сукупністю механізмів організаційної взаємодії, що дозволяють на основі систематичного аналізу зовнішнього й внутрішнього середовища одержувати необхідний обсяг інформації про поточний стан і передбачувані зміни й забезпечувати її цілеспрямований рух між структурними підрозділами організації.

Зовнішнє управління інформаційними потоками полягає в передачі промисловому підприємству інформаційних продуктів і контролі над зміною його поведінки. Однак, специфіка такого управління полягає в тому, що системи управління направляють інформаційні потоки не безпосередньо промисловому підприємству, а в інформаційне поле. Промислове підприємство зобов'язано самостійно знайти й придбати всі необхідні інформаційні потоки, що регламентують його поведінку в тих ситуаціях, у яких воно може діяти. Відсутність необхідних інформаційних потоків або їхнє неправильне тлумачення не приймається до уваги. Конкуренти підприємства перебувають з ним в одному інформаційному полі, тому, чим вище його організаційний ресурс системи пошуку й придбання інформаційних потоків, тим вище конкурентоспроможність. Зовнішня система направляє свої інформаційні потоки для того, щоб промислове підприємство адекватно змінило свою поведінку, однак це можливо лише в тому випадку, якщо менеджер володіє професіональними здібностями сприйняття відповідного інформаційного продукту.

Внутрішнє управління інформаційними потоками базується на понятті документообігу. Успіх управлінської діяльності в значній мірі залежить від того, наскільки швидко і якісно відбувається обробка всієї необхідної документації, рух якої здійснюється по певним маршрутам від місця складання або надходження в організацію до відправлення зацікавленим організаціям або зберігання в архівах. Такий рух документів називається документообігом. Він повинен бути організований таким чином, щоб не було затримок і скупчень документів на робочих місцях. Із цією метою в організаціях необхідно розробляти маршрути проходження документів і встановлювати конкретні строки їхнього знаходження в кожного виконавця, здійснювати контроль за їхнім проходженням по всіх робочих місцях [10].

Сукупність знань, що дозволяють розпізнати певну кількість інформаційних продуктів, визначають інформаційним потенціалом підприємства. Серед найбільш важливих видів, що характеризують інформаційний потенціал, необхідно виділити наступні інформаційні джерела:

- внутрішні інформаційні джерела підприємства: звіти про діяльність відділів підприємства, періодична звітність підприємства, коло ділового спілкування підприємства;

- звіти урядових структур, комерційних організацій, публікації, періодичні видання по різних галузях народного господарства, збірники статистичної звітності;

- джерела підприємств - партнерів, постачальників ресурсів, покупців, підприємств-конкурентів, рекламних компаній, засобів масової інформації;

- джерела зовнішнього середовища, спеціалізованих підприємств, банків, транспортних організацій.

Економічною проблемою використання інформаційного потенціалу для нового підприємства є висока гранична ціна входження в галузь. У зв'язку з цим стає важливим ефективне використання сучасних маркетингових технологій, які забезпечують "входження в коло потенційних клієнтів", збір такої інформації, реалізація якої є рентабельною [11].

Для вирішення інформаційно-технологічних завдань, промислове підприємство іде декількома шляхами.

По-перше, створюються внутрішньофірмові інформаційно-технологічних ділянки, які збирають інформацію й пропонують її для внутрішнього користування, доводячи тим самим рентабельність свого існування.

По-друге, промислове підприємство виділяє частину персоналу для створення дочірніх підприємств, які будуть займатися збором і обробкою інформації, як для своєї материнської компанії, так і для зовнішніх замовників. Це значно збільшує рентабельність компанії. За допомогою нових інформаційних технологій промислові підприємства одержують необхідну інформацію, що істотно підвищує їх інформаційний потенціал [12].

Інформаційні технології активно беруть участь у модернізації економіки та суспільства, необхідні для процесу прийняття рішень у визначенні стратегічних, тактичних і оперативних завдань виробництва в умовах науково-технічного прогресу, містять нові наукові знання для нової економіки, відомості про винаходи, технічні новини, їх практичне й своєчасне використання, що забезпечують високий рівень конкурентоспроможності потенціалу промислового підприємства [13].

Інформаційне забезпечення, коли воно є зібраним, систематизованим й перетвореним у придатну для використання форму, відіграє в управлінні виняткову роль. Оскільки жоден процес не може функціонувати без прийняття рішень, то і жодна система не може вижити, якщо не зможе створити високоефективного механізму збору, обробки, передачі й використання інформації. Інформація потрібна всім: управлінським структурам, колективам підприємств, громадським організаціям, усім тим, хто працює. Неможливо спиратися тільки на інтуїцію, на власний життєвий і практичний досвід, необхідно одержувати й освоювати всі види інформації, що розширюються та допомагають вирішувати різні питання, які раптом виникають [14].

На світовому ринку інформацію поділяють на такі сектори, які також характерні й для України: ділова інформація, юридична інформація, інформація для фахівців, сервісна інформація, технічні та програмні продукти. Ділова інформація має бути представлена такими її видами та джерелами, як біржова, фінансова, економічна, статистична, комерційна інформація. До біржової та фінансової інформації належать відомості про котирування цінних паперів, валютних курсів, дисконтних ставок, інформація про ринки товарів, капіталу, інвестиції, ціни. Джерелами такої інформації є біржі й обслуговуючі їх спеціальні служби, комерційну цінність такої інформації характеризує її повнота, точність і оперативність. Економічна і статистична інформація надається органами управління економікою й службами статистики у вигляді динамічних рядів, звітів, оцінок і прогнозів. Особливе значення має її доступність споживачам. Комерційна інформація представляє адресно-реквізитні дані про галузі народного господарства, підприємства, напрямки їх діяльності, номенклатури та продукції, ринкові ціни. Джерелами такої інформації є державні й недержавні організації. Багато добірок комерційної інформації, запропоновані на інформаційному ринку як самостійні продукти, є вторинною переробкою інформації. Юридична інформація складається з підрозділів за видами законодавчих і відомчих документів, за різними аспектами господарської зовнішньоекономічної, торговельної, банківської, біржової, ліцензійної діяльності та за захистом авторських прав. Інформація для фахівців відрізняється від ділової й юридичної інформації тим, що вона призначена не для підприємницької та комерційної діяльності, а для професіоналів та спеціалістів. Сервісна інформація призначена для обслуговування особистих потреб населення щодо новин, які цікавлять представників різних соціальних груп. Технічні й програмні продукти визначаються ефективністю процесів автоматизації та комп'ютеризації виробничого й управлінського процесу діяльності й впритул приєднуються до всіх видів інформації. Стратегічна інформація, що надходить до фірми, стає упорядкованою інформацією відносно прийняття управлінських рішень лише у випадку проходження через відкриті інформаційні фільтри зовнішнього середовища, які повинні охоплювати його різноманітність та багатофакторність[15, 16].

Якщо інформаційні фільтри відсіють дані, які отримує підприємство, то інформація відображається в перекрученому та спрощеному вигляді.

В наш час розвинутих інформаційних технологій велика кількість програмних продуктів полегшує процес праці в цілому, з іншого - часто ці різноманітні ПЗ ніби розмовляють на різних мовах, вони не можуть легко та коректно імпортувати дані між собою. Крім того, один і той же об'єкт може розглядатись з різних точок зору, його атрибути можуть бути різними або дублюватись для різних програмних засобів, що не дає об'єктивно оцінювати картину в цілому.

Разом з тим, з часом все більш яскраво виявлялися недоліки паперової системи документообігу, її недосконалість, а в деяких випадках просто неспроможність передати інформацію. Оскільки паперові носії викликали все більше нарікань, часто дублювалися, необхідно було шукати інші варіанти для обміну інформацією. Звичайно, повністю відмовитися від паперу не вдалося і досі, але все таки вдалося перетворити його з основного носія інформації на допоміжний [17, с.403]..

Всі ці фактори послужили причинами створення CALS-технологій (Continuous Acquisition and Life cycle Support - безперервна інформаційна підтримка поставок і життєвого циклу) за допомогою яких інтеграція процесів з управління якістю продукції та її ресурсоємністю на всіх стадіях життєвого циклу, починаючи зі стратегічного маркетингу та закінчуючи її утилізацією, заснована на використовуванні єдиного інформаційного простору (інтегрованого інформаційного середовища), що забезпечує єдині способи взаємодії всіх учасників цього циклу - замовників і постачальників (виробників) продукції, експлуатаційного і ремонтного персоналу, реалізована у формі міжнародних стандартів, що регламентують правила вказаної взаємодії переважно за допомогою електронного обміну даними [18, с.330-331].

Базовими принципами CALS є:

* безпаперовий обмін даними з використанням електронного цифрового підпису;

* аналіз і реінжиніринг бізнес-процесів;

* паралельний інжиніринг;

* системна організація поствиробничих процесів ЖЦ виробів - інтегрована логістична підтримка.

Основним з напрямків CALS - технологій є створення інтегрованого інформаційного середовища, що охоплює всі стадії життєвого циклу виробу. Це дає змогу забезпечити максимальне взаєморозуміння між всіма учасниками проекту, а також дозволяє вчасно виявити та вирішити всі спірні питання, забезпечивши інформаційну інтеграцію. Вона полягає в тому, що всі автоматизовані системи, що застосовуються на різних стадіях життєвого циклу,

оперують не з традиційними документами і навіть не з їх електронними відображеннями (наприклад, відсканованими кресленнями), а з формалізо-ваними інформаційними моделями, що описують виріб, технології його виробництва та використання. Ці моделі існують в інтегрованому інформаційному середовищі у специфічній формі інформаційних об'єктів. Це дозволяє бачити ситуацію в цілому, з різних точок зору, абстрагуючись від точок зору різних програмних продуктів. Системи, яким для їх роботи потрібні ті чи інші інформаційні об'єкти, у міру необхідності можуть витягати їх з інтегрованого інформаційного середовища, обробляти, створюючи нові об'єкти, і повертати результати своєї роботи в те ж інтегроване інформаційне середовище. Щоб все це було можливо, інформаційні моделі і відповідні інформаційні об'єкти повинні бути стандартизовані [19, с.67-68].

Тому ще одним основним напрямком CALS- технологій є також розробка міжнародних стандартів, що в кінцевому рахунку означає забезпечення інформаційної сумісності різних автоматизованих систем. Це дозволяє вільно управляти проектами, учасники яких розподілені на території декількох держав, адже використання єдиних стандартів дозволяє, з одного боку, використовувати автоматизовані системи виробників різних країн, а з іншого - учасники проекту керуються єдиними принципами під час роботи над проектом. Враховуючи глобальність проблеми, стандартів створено безліч, вони регулюють загальні питання, управління конфігурацією, управління якістю, управління старінням, інтегровану логістичну підтримку, каталогізацію продукції, надійність виробів. Також вони відрізняються залежно від країн або ж організацій, що їх розробили.

На сьогодні проекти часто складаються з тисяч робіт і зв'язків, і для ефективного управління процесом у цілому необхідна підтримка у вигляді програмного забезпечення. Воно допомагає організувати великі проекти, що включають розподіл значного числа робіт в часі і між виконавцями, і належить до спеціальної групи систем управління проектами. У цю групу входять програми верхнього рівня, такі, як Primavera Project Planner (Primavera Systems), Artemis Project (фірма Metier), Open Plan (Welcom Software), середнього рівня - Microsoft Project (Microsoft), Time-Line (Symantec) та ін.

Наприклад, система Project Manager Workbench служить для одночасного керування різними проектами з оптимальним розподілом ресурсів, допомагає побудувати ієрархічну структуру плану, сформувати кілька видів звітів, що описують розклад, витрати, контроль якості. З її допомогою контролюють спільне використання ресурсів, складають розклад різнохарактерних робіт. Як ресурси можуть розглядатися люди, фінансові кошти, пристрої.

Також управління проектами входить в число функцій PDM (Product Data Management - управління проектними даними). Процес проектування складається з багатьох робіт, що об'єднуються в потоки (workflow). Управління кожним потоком робіт включає в себе велику кількість дій, кінцевою метою яких є підтримка паралельної роботи багатьох користувачів над спільним проектом. Використання CALS-технологій дозволяє вирішувати цю задачу найбільш ефективно за рахунок створення єдиного інформаційного простору. Основним завданням є розподіл робіт як між виконавцями, так і у часі, що закономірно, враховуючи обсяги та масштаби сучасних проектів, забезпечення контролю виконання робіт, а також забезпечення ефективної інформаційної взаємодії.

На практиці це виглядає таким чином. Етапи заданого або динамічно визначеного маршруту робіт можуть являти собою виконання проектних операцій та процедур, зміну статусу об'єкта, пересилання документів і файлів іншим користувачам, перегляд, контроль та затвердження інженерних проектів і внесення до них змін і т.п. Між етапами переміщається пакет документів. На точках маршруту документи проекту обробляються, видозмінюються, оцінюються, пакет автоматично поповнюється і, в результаті, проектна документація випускається у виробництво. Над кожним з проектів працює велика кількість учасників, але кожен з них має необхідний ступінь доступу до необхідної інформації, незалежно від свого місцезнаходження. Це дозволяє окрім всього ще й оперативно реагувати на зміни в навколишньому середовищі та в самому проекті безпосередньо. Системи потоків повинні автоматично генерувати попередження в разі уповільнення процесу і вказувати місце, де він сповільнився; відображати стан процесу; надавати статистику по процедурах і функціях. Таким чином, здійснюється контроль за впровадженням проекту в життя, легше відслідковувати проблемні моменти, вживати необхідних заходів, забезпечувати ефективне розподілене управління проектом.

Підсумовуючи інформацію про CALS-технології, можна сказати, що вони створені для оптимізації управління проектами і служить прекрасним інструментом для розв'язання задач розподіленого управління. Впровадження цих технологій дає змогу ефективно організувати життєвий цикл продукту та інформаційну взаємодію між учасниками проекту, які досить часто є розосередженими в часі, просторі та використовують різне програмне забезпечення, забезпечуючи єдиний інформаційний простір та ефективну взаємодію всіх членів команди [20].

Американські фахівці на черговому економічному форумі у Давосі представили сенсаційну кількісно-відсоткову оцінку ефективності при умові повного запровадження CALS-технологій у виробництво США.

Вийшло, що видатки на проектування наукоємного продукту скорочу-ються від 10 до 30%; час що є необхідним для комерціалізації продук-ту скорочується від 40 - 60%; скорочення видатків на підготовку технічної документації - до 40%; розробку експлуатаційної документації планується скоротити до 30%. У зв`язку з очікуваною економією грошових коштів і додаткових прибутків у сферу CALS -технологій залучаються великі інвести-ції, наприклад, у США вони складають близько 1 млрд. дол. на рік. Уряд Фінляндії витрачає на національну програму у цій галузі близько 20 млн. дол., Німеччина - 40 млн. дол., Англія - 55 млн. дол. Цікаво зазначити, що питома вага інвестицій у сферу CALS -технологій складається не тільки з коштів державного бюджету окремої країни. Великі корпорації інвестують чималі кошти на розвиток зазначеної сфери, адже визнають ефективні способи збереження власних активів витратила 3 млрд. дол. Причому, середня величина видатків на один проект, який присвячено вирішенню локального завдання в сфері CALS -технологій (наприклад, розробка стандарту чи програми), складають 1,2 - 1,5 млн. дол. Середній строк виконання проекту складає два - чотири роки [21].

Інформаційне забезпечення в будь-якій системі є процесом обміну інформацією і становить сутність комунікаційної діяльності. В умовах посилення конкурентного тиску особливо збільшується вагомість нематеріальних факторів конкуренції. Промисловому підприємству, за умови конкуренції, недостатньо тільки виробляти продукцію, щоб задовольняти вимоги споживачів. Особливої уваги потребує упорядкування інформації та комунікаційної діяльності. Проте, слід зауважити, що інформація - це реальна складова раціональної організації оцінки потенціалу промислового підприємства тоді як відомості можуть визначатися частковою інформованістю і суттєво не впливати на результати оцінки. При обставинах повної інформованості відомості та вихідні дані переходять в категорію інформації.

Відомий російський вчений-економіст, академік Б.П. Івченко дійшов висновку, що основою економіки є інформація та її кількісні, якісні потоки у мікро- та макропроцесах суспільних структур. На основі інформаційно-математичного підходу, що на сучасному етапі розвитку науки є найбільш оптимальним, йому вдалося створити моделі інформаційної мікроекономіки, та екології, що дозволяють аналізувати закономірності інформаційних процесів і прогнозувати інформаціологічні проблеми менеджменту, маркетингу та навколишнього середовища [22, с.476 - 477].

Комунікаційна діяльність промислового підприємства та інформація спільно визначають єдність організаційно-технічних та інформаційних можливостей, одна з важливіших функцій забезпечення виробництва, якість якої є головним чинником ефективності функціонування системи.

3. Удосконалення процесу інформаційного забезпечення як інструменту ефективного управління підприємством

Організація інформаційного забезпечення інформаційної системи оцінки потенціалу промислового підприємства в умовах інформаційних технологій є порядком поєднання інформаційної бази, потоків інформації і технологій переробки, управління інформацією та їх компонентів. Підсистеми оцінки потенціалу промислового підприємства побудовані в умовах упорядкування нового єдиного інформаційного простору.

Перша підсистема інформаційної системи оцінки потенціалу промислового підприємства створює потоки інформації, які характеризують цілеспрямований рух інформації з моменту її виникнення до використання та зберігання в технологіях переробки. Раціоналізація потоків інформації має мету виключити дублювання інформації, скоротити шлях її проходження і, тим самим, забезпечити обмін інформацією в технологіях оцінки. Інформаційний потік характеризується джерелами, споживачами, регламентом передавання та обсягами інформації. Джерела і споживачі інформації забезпечують її адресність. Режими передавання інформації регламентують інформацію: по запитанню, примусову, річну, квартальну, місячну, добову. Обсяг інформації представляє кількісну характеристику, яка визначається в умовних одиницях для розрахунків інформаційної завантаженості в технологіях її переробки [23].

Друга підсистема інформаційної системи створює інформаційну базу оцінки потенціалу промислового підприємства, представляє організований масив інформації, що упорядкована за окремими ознаками, використовується в технологіях її переробки. Головною метою організації інформаційної бази стає упорядкування оцінки та підвищення ефективності її технологій за рахунок раціональної організації та правильного розподілення інформації за етапами оцінки відповідно характеру вирішаємих завдань.

Технології переробки інформації складають третю підсистему інформаційної системи оцінки потенціалу промислового підприємства, за її допомогою формується документообіг, перелік механізованих, автоматизованих операцій та технологій, методи оцінки результативних показників. Перетворення інформації в потенціал промислового підприємства дозволяє визначити безпосередній продукт інтелектуальної діяльності найбільш кваліфікованої й творчо Інформаційний потенціал промислового підприємства, реалізується в сукупності нових знань, відомостей та зв'язків між ними. активної частини працівників [24].

Слід зауважити, що інформаційний потенціал не виснажується, але збільшується, якісно вдосконалюється, й разом з тим, сприяє найбільш раціональному й ефективному ресурсозберіганню, а в ряді випадків, розширенню й створенню нових інформаційних потоків.

Проблеми інформації та інформаційного забезпечення управління діяльністю підприємств досліджувалися у працях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. Разом з тим ряд аспектів як теоретико-методологічного, так і прикладного характеру залишились поза увагою дослідників. Зокрема, це проблеми, пов'язані зі специфікою українського ринку, що породжує низку чинників, які перешкоджають розвиткові та впровадженню систем інформаційного забезпечення управління діяльністю вітчизняних підприємств. Окрім того, весь процес прийняття управлінських рішень ускладнюється ще й певними психологічними аспектами сприйняття інформації менеджерами, які впливають на якість та ефективність цих рішень [25].

Саме тому актуальним на сьогоднішній день є побудова та ефективне функціонування такої системи інформаційного забезпечення управління діяльністю підприємств, яка б адаптувалась до специфіки українського інформаційного ринку та діяльності вітчизняних промислових підприємств для того, щоб стати реальним інструментом у конкурентній боротьбі.

Інформацiя виступає основою процесу управлiння. За допомогою iнформацiї реалiзується зв'язок мiж суб'єктом i об'єктом або мiж керуючою i керованою частинами системи управлiння. Управлiння має справу з величезними масштабами iнформацiї, обсяг якої при зростанні обсягiв виробництва продукцiї безперервно збiльшується.

Забезпечення реалізації процесу управління неможливе без відповідної інформаційної підтримки, створення ефективної інформаційно-аналітичної системи, яка здатна своєчасно забезпечити менеджмент актуальними, достовірними даними. Поява та активний розвиток інформаційного менеджменту в компаніях став практикою сучасного бізнесу. Ураховуючи важливість інформаційної підтримки управлінських рішень довгий час серед найголовніших завдань інформаційного менеджменту визначалося забезпечення чіткої регламентації якості та часу надходження інформації до менеджерів і фахівців в межах підприємства; забезпечення безпеки інформації, селекція та управління інформаційними потоками для посилення конкурентної переваги компанії. Проте, успішною бізнес-практикою доведено, що для забезпечення розвитку компанії цей перелік завдань не є вичерпаним. Сьогодні компаніям не достатньо вміти збирати, обробляти, використовувати, зберігати бізнес-інформацію та підтримувати в актуальному стані бази даних. Необхідно мати певну політику відносно управління інформацією та інформаційного середовища, у якому перебуває компанія, для забезпечення результативного якісного покращення її діяльності. Тому основними завданнями інформаційної підтримки управління розвитком слід визнати: формування, обробку, використання, зберігання та підтримку в актуальному режимі інформації та знань; забезпечення менеджменту нормативно-правовою, довідково-аналітичною, методичною, прогнозною та поточною інформацією, а також комплексом програмних засобів, необхідних для їх аналізу при формуванні управлінських рішень [26].

Існує низка проблем пристосування підприємства до ринкових вимог, які змінюються, що обумовлено його жорстким зв'язком з устаткуванням, персоналом та інформаційною системою управління. Створення цілісної, ефективної і гнучкої системи управління неможливе без комплексної автоматизації збору інформації, її реєстрації, передання, зберігання, переробки та доведення вироблених рішень до об'єкта управління [27; 28].

Таким чином, у сучасних умовах практично всі підприємства потребують кардинальної реорганізації і вдосконалення системи управління. При формуванні систем інформаційного забезпечення та систем управління підприємством виділяють структурний і процесний підходи.

Структурний підхід базується на ієрархічній організаційній структурі підприємства, коли бізнес-процеси (БП) розподіляють на фрагменти, що здійснюються у його підрозділах. Як наслідок, бізнес-процеси часто приховуються за організаційною структурою, а відповідальність за кінцевий результат відсутня, адже кожний менеджер виконує власні обов'язки лише в межах свого відділу.

Процесний підхід базується тільки на тих бізнес-процесах підприємства, які не залежать від його організаційної структури, що значно спрощує процес управління. Це обумовлено тим, що в сучасних умовах діяльність більшості підприємств не перевищує двадцяти бізнес-процесів. На основі універсальних бізнес-процесів відкривається можливість створення функціональної системи

інформаційного забезпечення управління підприємством. Проте необхідно враховувати те, що не кожен процес, що здійснюється на підприємстві, є бізнес-процесом.

Адже бізнес-процес - це не фактична робота підприємства в певні строки, а певна модель, технологія здійснення такої діяльності [29]. Процесний підхід в управлінні підприємством, як і інші концепції управління, у кінцевому підсумку спрямовані на вирішення конкретних управлінських завдань. Проте будь-яке управлінське завдання зазвичай складається з низки підзавдань, контроль над якими визначає ефективність вирішення основного стратегічного завдання. Поділ бізнес-процесів на підпроцеси, або функціональна декомпозиція, - це важливий етап в управлінні, від якого залежить організаційна структура та інші управлінськіь рішення, прийняті на основі цього аналізу [30].

Менеджери здійснюють свою діяльність за допомогою комп'ютерних систем: персонального комп'ютера, ксерокса, факсу, зручної електронної записної книжки, телефону, факсу. І чим зручніше і досконаліше буде ця техніка, тим ефективнішим буде кінцевий результат праці, який включає в себе прийняття важливих стратегічних рішень, видачу розпоряджень і створення необхідних для підприємства документів.