Внутрішнє середовище підприємства в умовах конкурентного ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВАЯ РАБОТА

ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ КОНКУРЕНТНОГО РИНКУ



Введенние

Маркетинг є однією з найважливіших різновидів економічної і суспільної діяльності. Мета маркетингу - підвищення якості товарів і послуг, поліпшення умов їхнього придбання, що у свою чергу призведе до підвищення рівня життя в країні, підвищення якості життя.

Темою даної роботи є внутрішнє середовище підприємства, її стійкість в умовах конкурентного ринку. На сьогоднішній день ця тема є дуже актуальною, тому що діяльність будь-якого підприємства, не проаналізував внутрішнє середовище, може привести його ліквідації. Уміння виділити і проаналізувати елементи організації та зовнішні чинники є запорукою успіху фірми.

Будь-яка організація знаходиться і функціонує в середовищі. У маркетингу під середовищем організації розуміється наявність умов та факторів, які впливають на функціонування фірми і потребують прийняття управлінських рішень, спрямованих на їх управління або на пристосування до них. Кожна дія всіх без винятку організацій можливо тільки в тому випадку, якщо середовище допускає його існування. Під внутрішнім середовищем розуміється господарський організм фірми, до складу управлінський механізм, спрямований на оптимізацію науково-технічної і виробничо збутової діяльності фірми. Вона містить в собі той потенціал, який дає можливість організації функціонувати, а, отже, існувати і виживати в певному проміжку часу. Коли мова йде про внутрішнє середовище фірми, мається на увазі глобальна структура фірми, яка охоплює всі виробничі підприємства фірми, фінансові, страхові, транспортні та інші підрозділи, що входять у фірму, незалежно від їх місця розташування та сфери діяльності. Але внутрішнє середовище може також бути і джерелом проблем і навіть загибелі організації в тому випадку, якщо вона не забезпечує необхідного функціонування організації.

Мета даної роботи полягає в теоретичному обгрунтуванні основних понять і методологічній розробці основних рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності шляхом впливу на мікросередовище підприємства. Поставлена мета визначає головні задачі, які підлягають вирішенню в даній роботі:

- Аналіз мікросередовища (внутрішнього середовища) підприємства;

- Розробка та обгрунтування заходів щодо вдосконалення діяльності підприємств;

- Розробка та обгрунтування заходів щодо підвищення ефективності діяльності шляхом впливу на мікросередовище підприємства.

Об'єктом дослідження виступає Філія ВАТ «Оренбурзький Хлібокомбінат» «Донгузскій Хлібозавод», що здійснює виробництво та реалізацію хлібобулочних і кондитерських виробів. Предметом дослідження є аспекти організації маркетингової діяльності на цьому підприємстві.

Основними теоретичними і методологічними джерелами при написанні курсової роботи служили російські та іноземні видання, присвячені маркетингу і керуванню маркетинговою діяльністю на підприємстві.

Практичне використання результатів роботи і впровадження запропонованих у ній заходів дасть позитивний ефект, підвищить рівень прибутку підприємства і буде сприяти розширенню його ринкової частки.



1. Маркетингове середовище організації. Основні поняття та визначення

Цілком очевидно, що добробут фірми залежить не тільки від протиборства комплексів маркетингу, застосовуваних різними підприємствами та фірмами, але й від тенденцій і подій, що мають місце в маркетинговому середовищі. Маркетингове середовище являє собою сукупність "не піддаються контролю», з урахуванням яких підприємства і повинні розробляти свої комплекси маркетингу.

Маркетингове середовище організації - це сукупність активних суб'єктів і сил, що діють за межами фірми і впливають на можливості керівництва службою маркетингу встановлювати і підтримувати з цільовими клієнтами відносини успішного співробітництва.

Кожна організація здійснює свою діяльність не ізольовано, а в оточенні маркетингового середовища. Під маркетинговим середовищем розуміється сукупність діючих за межами компанії суб'єктів і факторів, що впливають на здатність фірми встановити та підтримати взаємовигідні відносини зі своїми клієнтами. Маркетингове середовище складається з мікросередовища, представленої силами, що мають безпосереднє відношення до самої фірми і її можливостей по обслуговуванню клієнтури, маркетинговими посередниками, клієнтами, конкурентами і контактними аудиторіями, а також макросередовища, представленої факторами широкого соціального плану і системного ринкової дії, що впливають на мікросередовище . Маркетингове середовище може піднести компанії як сприятливі можливості для її розвитку, так і серйозні загрози. Якщо фактори мікросередовища піддаються повному (внутріфірмова середа) або часткового (постачальники, споживачі, конкуренти) контролю з боку організації, то чинники макросередовища окремо взята організація контролювати не може. Те фактори макросередовища характеризуються нестабільністю і справляють істотний вплив на діяльність організацій. Тому компанії повинні систематично вивчати макросередовище з метою коригування та адаптації своєї маркетингової стратегії до її змін.

1.1 Основні підходи до визначення маркетингового середовища організації

Економіка є функціональною основою та організаційної середовищем життєдіяльності суспільства і в сукупності являє собою складну взаємозв'язок безлічі різних систем об'єктів. Говорячи про окремому підприємстві, ми розглядаємо його існування в рамках деякої середовища, яка визначається масштабом і специфічними умовами діяльності об'єкта. Отже, економіку будь-якого підприємства і особливості його функціонування неможливо дослідити без визначення та осмислення середовища і умов, в яких йому доводиться працювати.

У теорію і практику економіки Росії з переходом до ринку, а точніше з прийняттям маркетингу як концепції діяльності підприємств в нових умовах господарювання, увійшли поняття «мікросередовище» і «макросередовище». При цьому отримало достатнього поширення назва «мікросередовище маркетингу». Такого розмежування середовища функціонування підприємства дотримується більшість вчених, що спеціалізуються в області маркетингу. Разом з тим, існують і інші погляди на організацію середовища, в якій функціонує господарюючий об'єкт безвідносно його маркетингової орієнтації. Так, в економічній літературі при розгляді діяльності підприємств присутні поняття «навколишнє середовище» і «загальна середовище», «внутрішнє середовище» і «зовнішнє середовище», «контактна середовище», «робоча середовище», «конкурентне середовище», «ринкова середовище» і т.д.

На думку більшості вчених-економістів, точку зору яких ми поділяємо, середовище, в якому функціонує підприємство, як економічне явище по відношенню до об'єкта господарювання, може бути розділена на макро-і мікросередовище. Поширеною вважається позиція, що макросередовище визначають чинники, не підвладні контролю з боку підприємства, а мікросередовище - фактори, які в різній мірі схильні до такого контролю.

Однак не всі економісти дотримуються такої ж думки щодо розмежування навколишнього середовища. Так, Дж.Р. Еванс, Б. Бергман, В.П. Грузинів, Д.Д. Костоглодов, В.М. Стаханов та деякі інші вчені розглядають її як єдине ціле. Ймовірно, вони виходять з того, що в поняття «навколишнє середовище» в широкому сенсі можуть бути включені матеріальні та духовні умови існування і розвитку суспільства ». У свою чергу, мікросередовище підприємства поділяється на внутрішнє середовище (власне підприємство) і зовнішнє середовище, яку формують контактують з ним суб'єкти господарювання. Мотивування такого підходу пояснюється тим, що поділ на макро-та мікросистеми засноване на області розмежування понять за ознаками «великий» і «малий» і по можливості управління одного іншим. Розмежування ж за критеріями «зовнішній» і «внутрішній» пов'язане зі станом одного об'єкту щодо іншого і визначено специфікою їх діяльності. Так, при неоднозначності визначень в залежності від підходів, в більшості випадків ці поняття описують одні й ті ж явища, що збігаються як за загальним складом включаються елементів, так і за факторами впливу і функцій, які вони виконують, однак маючи деякі відмінності у змістовному аспекті. «Підприємство являє собою складний і в достатній мірі самоорганізується механізм (внутрішнє середовище), що працює в зовнішньому світі (зовнішнє середовище). Якщо підприємство використовує елементи системи або всю систему маркетингу, то воно має справу з маркетинговою середовищем ». Її ми і вважаємо микросредой, яка являє собою «безперервну сукупності певним чином організованих потоків всіх видів використаних ресурсів» у процесі споживання і постійного їх відновлення.

Так, Мескон М.Х., Альберт М., Хедуорі Ф.С. приймають мікросередовище підприємства за «відкриту систему, цілісність, що складається з численних взаємозалежних частин, тісно переплітаються із зовнішнім світом, взаємозв'язок внутрішніх змінних (елементів) підприємства, організації», а в якості основних факторів пропонують людей, технологію, структуру, мету та завдання. Інша авторська група, у складі якої Горфинкель Б.Я., Поляк Г.Б, Швандар В.А. та ін, вважають, що мікросередовище це «відкрита економічна система», а за складом виділяють структуру підприємства, процеси, здійснювані на підприємстві, функції управління і організації на підприємстві.

Як «цілісну мікроекономічних систем», трактує це поняття В.А. Кейлер: «основні елементи якої обмежуються комплексом засобів виробництва, що володіють технологічним єдністю, пристосованим для виготовлення певного продукту або надання послуги».

Колектив авторів під керівництвом Азріліяна О.М. визначає дане поняття, як «сукупність елементів, що мають відношення до фірми і її можливостей по обслуговуванню клієнтури; постачальників, клієнтів, конкурентів і контактної аудиторії - груп, які виявляють реальний чи потенційний інтерес до фірми чи впливають на її здатність досягати поставлених цілей». У складі ж елементів вчені визначають структуру організації і ресурси входу: матеріали, обладнання, капітал, робоча сила.

Заслуговує уваги є позиція Е.Х. Смирнова, що визначає мікросередовище підприємства як «систему організації, що включає ряд підсистем ...», а за складом елементів виділяє продуктивність, зацікавленість, науковий потенціал, відношення до зовнішнього середовища, мікроклімат у колективі, кадровий потенціал, технічний потенціал, перспективи розвитку, імідж.

Стрєлков Е.В., позначивши предмет дослідження, як «об'єкти господарської діяльності», відносить до складових елементів: основну філософію підприємства (задум діяльності, мети); результативність (рентабельність, економічність, ефективність, планомірність); ресурси (інтелектуальні, матеріальні, кошти конкурентної боротьби); функціональні служби підприємства; товари (послуги), пропоновані підприємством.

Економісти П.С. Зав'ялов та В.Є. Демидов розглядають мікросередовище підприємства у розрізі «функціональних структур фірми, що забезпечують ... збут, обслуговування ..., навчання персоналу, взаємини з постачальниками сировини, матеріалів ..., кваліфікацію кадрів, і їх використання, систему передачі інформації ..., гнучкість структур по відношенню до змін ринкової ситуації і зовнішнього середовища взагалі ». Поелементне подання за сферами діяльності підприємства: фінансова, технологічна, організаційно-структурна, кадрова і т.д.

Економісти Л.В. Осипова і І.М. Синяева розмежовують економічний простір на загальну середу (політичні, економічні, технологічні та соціально-культурні фактори), робоче середовище, до якої відносять: контактні аудиторії, держструктури, постачальників, конкурентів, посередників, кредити і внутрішнє середовище, розуміючи під нею маркетинг, фінанси, ресурси і структуру ».

І.І. Дуданов розділяючи зовнішню і внутрішню середовища, у складі останньої виділяє розмір складських запасів товарів, наявність грошей на рахунках, обсяг продажів, освоєння нових технологій, а до зовнішнього середовища відносить поведінку покупців, законодавство (включаючи податкове), норми і стандарти. Інша група вчених, у тому числі М.В. Власова, вважає, що мікросередовище визначається «інтересами всередині підприємства», а під основними елементами увазі керівників, виробничників, фінансово-економічних працівників, працівників постачання і збуту, тобто розглядає це поняття тільки на рівні управління первинної ланки.

Багато російські та зарубіжні вчені, чиї авторські позиції викладені нижче, підходили до визначення мікросередовища, більшою мірою керуючись набором факторів адекватного впливу мікросередовища і ринку. Так, стосовно до сфери маркетингу Ф. Котлер розуміє під микросредой «сили, що мають безпосереднє відношення до самої фірми і її можливостей по обслуговуванню клієнтури», а до складу відносить постачальників, маркетингових посередників, клієнтів, конкурентів, контактні аудиторії і саме підприємство (вище керівництво , виробництво та служби: маркетингу, фінансову, НДДКР, матеріально-технічного постачання, бухгалтерії).

Е.А Голіков, виділяючи середу маркетингу, відзначає наступні п'ять частин: контрольовані чинники, неконтрольовані фактори, рівень успіху або невдачі організації в досягненні своїх цілей, зворотній зв'язок, адаптація.

Вчений Л.Є. Басовский включає в поняття мікросередовища «сукупність активних суб'єктів і сил, що діють на організацію і впливають на можливості служби маркетингу успішно співпрацювати з клієнтами», а як елементи вважає «керівників служби маркетингу, вище керівництво, фінансову службу, службу НДДКР, службу матеріально-технічного постачання , виробничу службу, бухгалтерію ».

В.П. Грузинів, досить докладно досліджуючи макросередовище підприємства, щодо мікросередовища обмежується визначенням - лише «внутрішні фактори розвитку підприємства».

Фахівець у галузі аналізу маркетингової діяльності Ю.А. Єгоров виділяє дві функції мікросередовища: а) виробничу; б) збутову. На наш погляд, автор необгрунтовано виключає функцію постачання і поелементно замикає виробничу середу тільки на фінансових, технологічних, кадрових та організаційно-структурних функціях.

В.І. Сергєєв розглядає навколишнє середовище з позиції логістичного менеджменту, грунтуючись на розмежуванні її на зовнішню (макросередовище) і внутрішню (мікросередовище). У складі факторів макросередовища він виділяє: політичні, правові, економічні, технічні та технологічні, соціальні та екологічні. А до факторів мікросередовища відносить: виробництво, маркетинг, фінанси, трудові ресурси і вищий менеджмент.

Підсумком всього вищесказаного є наступний висновок. Вивчення праць вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів показало, що до теперішнього часу не вироблений єдиний підхід як до розмежування середовища, що оточує підприємство, вибору основних елементів її формування, так і до встановлення основних факторів впливу на діяльність підприємства, його функцій, а також критеріїв і показників оцінки цього впливу.

1.2 Поняття мікросередовища

Основна мета будь-якої фірми - отримання прибутку. Основне завдання системи управління маркетингом - забезпечити виробництво товарів, привабливих з точки зору цільових ринків. Однак успіх керівництва маркетингом залежить і від діяльності інших підрозділів фірми, і від дій її посередників, конкурентів і різних контактних аудиторій. Керуючі по маркетингу не повинні замикатися лише на потребах цільового сегмента. Вони повинні приймати до уваги всі фактори мікросередовища.

Постачальники - це ділові фірми і окремі особи, які забезпечують компанію та її конкурентів матеріальними ресурсами, необхідними для виробництва конкретних товарів або послуг.

Події в «середовищі постачальників» можуть серйозно вплинути на маркетингову діяльність фірми. Керуючі по маркетингу повинні уважно стежити за цінами на предмети постачання. Брак тих чи інших матеріалів, страйки та інші події можуть порушити регулярність поставок. У короткостроковому плані будуть втрачені можливості збуту, а в довгостроковому підірвано прихильність до фірми з боку її клієнтури.

Ефективність постачання сировиною, матеріалами багато в чому залежить від знання всіх можливостей постачальників і їх потенціалу, вміння працювати з ними у безпосередньому контакті.

Якщо фірма зацікавлена в короткострокових відносинах з постачальником, то її, ймовірно, не будуть хвилювати характер і особисті якості постачальника.

У таких відносинах визначальним є і зручність, а не якість обслуговування. Більш тривалі стосунки звичайно накладають на обидві сторони великі зобов'язання і вимагають більшого взаємного уваги. Важливим моментом у всіх випадках є оцінка постачальника з точки зору фірми. Незважаючи на те, що важко дати визначення хорошого постачальника, існує декілька його характеристик, які можна було б розглядати як бажані у відносинах покупець - продавець. Хороший постачальник:

- Доставляє вчасно;

- Забезпечує постійну якість;

- Призначає справедливу ціну;

- Стабільний;

- Забезпечує хороше супутнє обслуговування;

- Забезпечує послуги по зберіганню на високому рівні;

- Виконує обіцянки;

- Забезпечує технічне сприяння;

- Постійно тримає покупця в курсі справи.

Оцінку потенційних постачальників слід за їх особистими якостями, з точки зору техніки постачання і за допомогою третіх осіб, які вже мають інформацію про цікавлять фірму постачальниках.

Параметрами оцінки постачальників можуть бути різні характеристики діяльності постачальника, як якісні (надання відстрочки платежу, знижок, кредиту; постачання продукції в строк; виконання договірних зобов'язань тощо), так і кількісні (перш за все рівень ціни за будь-який період; кількість прострочених поставок; загальна величина недопоставок і т.д.). Значення нормативної інтегральної оцінки дорівнює 1 / 2 максимально можливою. Ця оцінка допоможе виявити можливі проблеми з якістю обслуговування.

Посередники - це економічні помічники фірми. Це юридичні або фізичні особи, які є сполучною ланкою ринку між виробниками і споживачами. Існують наступні види посередників.

- Маркетингові посередники. Це особи та організації, які забезпечують просування товарів і послуг фірми на ринок. Оскільки зроблений товар повинен знайти свого покупця з найменшими для виробника витратами, остільки без широкої мережі маркетингових посередників не обійтися. Вони забезпечують: фізичне переміщення товарів від місць виробництва до пунктів споживання або купівлі; накопичення і передпродажну підготовку товарів; кредитне забезпечення; страхову підтримку; пошук споживачів; стимулювання збуту; післяпродажне обслуговування. До таких посередників належать: агентства з проведення маркетингових досліджень; рекламні агентства; консультаційні фірми (допомагають, наприклад, просувати товари на цільові ринки) і т.д. Фірма сама вирішує, наскільки вона потребує послуг таких посередників;

- Торгові посередники - це ділові фірми, що допомагають компанії підшукувати клієнтів і безпосередньо продавати їм її товари. Торгові посередники можуть забезпечувати зручності місця, часу та процедури придбання товару замовникам з найменшими витратами.

Для фірми більш розумно використовувати посередника з розвиненою мережею торгівлі, ніж створити аналогічну мережу для своєї фірми.

Вибір торгових посередників - складне завдання, тому що в розвиненому ринку зазвичай торговий посередник це потужна фірма, яка диктує свої умови, і взагалі може не допустити проникнення виробника на деякі ринки великої ємності.

Критерії вибору торгових посередників можуть бути згруповані таким чином:

1) фінансові аспекти, до яких відносяться фінансова стійкість і рівень платоспроможності всіх суб'єктів товароруху, рівень ризиків для виробника і посередника;

2) суб'єктивні фактори, такі як авторитет у світі бізнесу, дієздатність, ділова активність, наявність або відсутність власної торгової марки та ін;

3) специфіка ринку, його ємність і еластичність, динаміка кон'юнктури, рівень і види конкуренції на ньому;

4) характеристики реалізованого товару, якість і реальний рівень його конкурентоспроможності;

5) маркетингова концепція, якої дотримується виробник, посередник, споживач, існуючий вид маркетингу залежно від попиту на товар;

6) специфіка і можливості різних окремих видів посередників, тобто їх права та обов'язки.

У якості посередників можуть виступати постачальницько-збутові організації, великі оптові бази, біржові структури, торгові доми і магазини.

Серед основних причин, які обумовлюють використання посередників, можна виділити наступні:

- Організація процесу товарообігу потребує наявності визначених фінансових ресурсів;

- Створення оптимальної системи товарообігу припускає наявність відповідних знань і досвіду в області кон'юнктури ринку свого товару, методів торгівлі і розподілу. Посередники завдяки своїм контактам, досвіду і спеціалізації дозволяють забезпечити широку доступність товару і доведення його до цільових ринків.

Завдяки посередникам усуваються тривалі розриви в часі, місці і праві власності, що відокремлюють товари і послуги від тих, хто хотів би ними скористатися. Посередники виконують ряд дуже важливих функцій:

1) дослідна робота - збір інформації, необхідної для планування та полегшення обміну;

2) стимулювання збуту - створення і розповсюдження Увещательная комунікацій про товар.

3) встановлення контактів - налагодження і підтримання зв'язків з потенційними покупцями;

4) пристосування товару - припасування товару під вимоги покупців. Це стосується таких видів діяльності, як виробництво, сортування, монтаж, і упаковка;

5) проведення переговорів - спроби узгодження цін та інших умов для подальшого акту передачі власності або володіння;

6) організація товароруху - транспортування і складування товару;

7) фінансування - вишукування і використання коштів для покриття витрат діяльності з доставки товару до споживачів;

8) прийняття ризику - прийняття на себе відповідальності за доведення товарів до кінцевих споживачів.

- Фірми-спеціалісти з організації руху товару допомагають компанії створювати запаси своїх виробів та просувати їх від місця виробництва до місця призначення. До них відносяться склади - це підприємства, що забезпечують накопичення та збереження товарів на шляху до їх чергового місця призначення і транспортні організації (залізниці, автотранспортні фірми, авіакомпанії, водний транспорт та інші грузообработчікі), переміщують товари з одного місця в інше.

- Кредитно-фінансові установи. До їх числа належать банки, кредитні компанії, страхові компанії та інші організації, що допомагають фірмі фінансувати угоди та / або страхувати себе від ризику з купівлею або продажем товарів. Більшість компаній і клієнтів не можуть обійтися без допомоги кредитно-фінансових установ при фінансуванні своїх угод. Серйозний вплив на ефективність маркетингової діяльності компанії можуть надати підвищення вартості кредиту та / або скорочення можливостей кредитування. З урахуванням цього компанії необхідно налагодити зв'язки з найбільш важливими для неї кредитно-фінансовими установами.

Фірма. При розробці маркетингових досліджень керівники служби маркетингу повинні враховувати інтереси інших груп всередині самої фірми, таких, як вище керівництво, фінансова служб, служба НДДКР, служба матеріально-технічного постачання, виробництво та бухгалтерія. Для розробників маркетингових панів всі ці групи якраз і складають мікросередовище фірми (див. малюнок 2).

У фірмі до вищого керівництва належать генеральний керуючий, директор - розпорядник, голова та члени ради директорів. Цей вищий ешелон керівництва визначає цілі фірми, її загальні стратегічні установки і поточну політику. Керуючі по маркетингу повинні приймати рішення, які не суперечать планам вищого керівництва. Більш того, всі їхні маркетингові проекти підлягають затвердженню вищим керівництвом.

Керуючі по маркетингу повинні працювати в тісній співпраці і з іншими підрозділами фірми. Фінансову службу хвилюють проблеми наявності і використання коштів, необхідних для втілення в життя маркетингових планів. Служба НДДКР займається технічними проблемами конструювання та розробкою ефективних методів виробництва нових видів товарів. Служба матеріально-технічного постачання піклується про наявність достатньої кількості деталей і вузлів для виробництва товарів. Виробництво несе відповідальність за випуск потрібної кількості продукції. Бухгалтерія стежить за доходами та витратами, допомагаючи службі маркетингу бути в курсі справи, наскільки успішно йде досягнення намічених нею цілей. Діяльність усіх цих підрозділів так чи інакше складається і на планах, і на діях служби маркетингу.

Клієнтура. Фірмі необхідно ретельно вивчати своїх конкурентів. Вона може виступати на п'яти типах клієнтурних ринків (див. малюнок 3), таких як:

- Споживчий ринок або ринок кінцевих споживачів представляє собою сукупність окремих осіб і домогосподарств, що купують товари і послуги для особистого споживання, некомерційного споживання.

- Ринок організацій-споживачів - це організації, що купують товари і послуги для використання їх у процесі виробництва інших товарів і послуг.

- Ринок проміжних продавців - організації, що купують товари і послуги для наступного їх перепродажу з прибутком для себе.

- Ринок державних установ - складається з державних організацій, які купують товари та послуги або для наступного їх використання у своїй діяльності (сфера комунальних послуг), або для їх передачі нужденним.

- Міжнародний ринок - це покупці за межами країни, включаючи зарубіжних кінцевих споживачів, організації-споживачі, проміжних продавців і державні установи.

Контактні аудиторії - це будь-яка група, яка проявляє реальний чи потенційний інтерес до організації або впливає на її здатність досягати поставлених цілей.

Контактна аудиторія може або сприяти, або протидіяти зусиллям фірми з обслуговування ринків. Існують наступні види контактних аудиторій:

- Благодійна контактна аудиторія - група, інтерес якої до фірми носить благотворний характер (наприклад, спонсори);

- Шукана контактна аудиторія - та, чиєю зацікавленості фірма шукає, але не завжди знаходить (наприклад, засоби масової інформації, постачальники, посередники, споживачі);

- Небажана контактна аудиторія - група, інтересу якої фірма намагається не привертати, але змушена рахуватися з нм, якщо він проявляється (наприклад, податкові органи, конкуренти).

Будь-яка фірма діє в оточенні контактних аудиторій семи типів:

1) фінансові кола. Роблять вплив на здатність фірми забезпечити себе капіталом. Основними контактними аудиторіями фінансової сфери є банки, інвестиційні компанії, брокерські фірми фондової біржі, акціонери;

2) засоби масової інформації. Аудиторії засобів інформації - організації, що поширюють новини, статті та редакційні коментарі. У першу чергу, це газети, журнали, телебачення, радіо;

3) контактні аудиторії державних установ. Вони займаються наглядом і регулюванням виробничої діяльності;

4) громадські організації. Маркетингові рішення, прийняті фірмою, можуть викликати запитання з боку організацій споживачів, груп захисників навколишнього середовища і т.д.;

5) місцева громадськість. Будь-яка фірма має справу з місцевими контактними аудиторіями, такими, як навколишні мешканці та громадські організації. І хоча широка публіка не виступає по відношенню до фірми у вигляді організованої сили, образ фірми в очах публіки позначається на її комерційної діяльності;

6) внутрішні контактні аудиторії. До внутрішніх контактним аудиторіям відносяться її власні робітники і службовці, добровільні помічники, керівники, члени ради директорів. З метою інформування та мотивування членів своїх внутрішніх контактних аудиторій великі фірми видають інформаційні бюлетені та вдаються до інших форм комунікації. Коли робітники і службовці добре налаштовані по відношенню до власної фірми, що їх позитивне ставлення поширюється і на інші контактні аудиторії.

Конкуренти. Будь-яка фірма в процесі своєї діяльності стикається з безліччю різноманітних конкурентів. Вони впливають на весь комплекс маркетингових дій фірми. Як відомо, вони економічні суперники на ринку. Існують різні види конкуренції:

1) бажання-конкуренти - різні бажання, які найімовірніше захоче задовольнити споживач (наприклад, для збільшення випуску продукції можна вкласти кошти в розвиток виробництва чи у створення системи стимулювання збуту);

2) товарно-родові конкуренти - різні способи задоволення конкретного бажання (наприклад, збільшити обсяги продажів продукції можна за рахунок зниження ціни чи підвищення витрат на рекламу);

3) товарно-видові конкуренти - різновиди конкретного товару, який задовольняє конкретне бажання (наприклад, рекламу про компанію можна розмістити на радіо, в пресі або на телебаченні);

4) марки-конкуренти - різні марки одного і того ж товару (наприклад, рекламну поліграфічну продукцію можна замовити в декількох поліграфічних компаніях).

Вивчення конкурентів займає важливе значення в управлінні. Дане вивчення спрямоване на те, щоб виявити слабкі і сильні сторони конкурентів і на базі цього будувати свою стратегію конкурентної боротьби.

Конкурентне середовище формується не тільки внутрішньогалузевими конкурентами, що виробляють аналогічну продукцію і реалізують її на одному і тому ж ринку. Суб'єктами конкурентного середовища є також і ті фірми, які можуть увійти на ринок, а також ті фірми, які виробляють замісник продукт.

Багато фірм не приділяють належної впливу можливу загрозу з боку «прибульців» і тому програють у конкурентній боротьбі саме знову які прийшли на їхній ринок. Про це дуже важливо пам'ятати і заздалегідь створювати бар'єри на шляху входження потенційних "прибульців". Такими бар'єрами можуть бути поглиблена спеціалізація у виробництві продукту, низькі витрати за рахунок економії від великого об'єму виробництва, контроль над каналами розподілу, використання локальних особливостей, що дають перевагу у конкуренції, і т.п. Тому дуже важливо добре знати те, які бар'єри можуть зупинити або перешкодити потенційному «приходькові» вийти на ринок, і споруджувати саме ці бар'єри.

Дуже велику конкурентну силою володіють виробники замещающей продукції. Особливість трансформації ринку у випадку з появою що заміщує продукту полягає в тому, що якщо їм був «убитий» ринок старого продукту, то він вже зазвичай не піддається відновленню. Тому для того, щоб зуміти гідно зустріти виклик із боку фірм, що виробляють замісник продукт, організація повинна мати у собі достатній потенціал, щоб перейти до створення продукту нового типу.



2. Аналіз маркетингового мікросередовища на прикладі ВАТ «Донгузскій Хлібозавод»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

«Донгузскій Хлібозавод" Відкритого Акціонерного Товариства «Оренбурзький Хлібокомбінат» розташований у селищі Первомайський Оренбурзького району, Оренбурзької області, вул. Воронова, 9.

Філія діє від імені Товариства за дорученням, виданим Генеральним директором Товариства директору Філії.

До Філії відносяться всі фірмові магазини, відділи, пересувні товари.

Метою діяльності Філії є отримання прибутку в інтересах акціонерів Товариства.

Основними видами діяльності Філії є: вироблення хліба, хлібобулочних, кондитерських і інших виробів, реалізація продукції ВАТ «Оренбурзький Хлібокомбінат» та інших товарів через торговельну мережу фірмових магазинів і відділів.

Крім зазначених вище основних видів діяльності, Філія має право здійснювати й інші види господарської діяльності, передбачені статутом Товариства, а також інші види діяльності, не заборонені законодавством Російської Федерації. мікросередовище підприємства ефективна реклама

Філія в регіоні своєї діяльності:

- Представляє інтереси Товариства в межах переданих йому повноважень;

- Збирає і передає Товариству комерційну інформацію, необхідну для нормальної діяльності Товариства;

- Виконує іншу роботу, що витікає із цілей і завдань Товариства відповідно до статуту та рішеннями керівних органів Товариства.

Філія очолюється директором, призначеним Радою директорів Товариства за поданням Генерального директора.

Філія самостійно планує свою діяльність, виходячи з попиту на вироблені ним роботи, послуги, продукцію та необхідність забезпечення виробничого і соціального розвитку Філії.

Філія на основі трудового та цивільного законодавства Російської Федерації самостійно регулює трудові відносини з працівниками, визначає тривалість основних та додаткових відпусток, забезпечує безпечні умови і охорону праці працівників.

За результатами своєї діяльності «Донгузскій Хлібозавод" Відкритого Акціонерного Товариства «Оренбурзький Хлібокомбінат» самостійно формує прибуток відповідно до законодавства Російської Федерації.

«Донгузскій Хлібозавод» самостійно виключає і сплачує до бюджету всі податки, здійснює платежі і відрахування в позабюджетні фонди. Заборгованості по податках немає.

Філія здійснює відрахування в централізовані фонди і резерви Товариства в порядку і розмірах, що встановлюються рішеннями органів управління Товариства та його внутрішніми документами.

Рішення органів управління Товариства обов'язкові для виконання Філією. При незгоді Директора Філії з цими рішеннями він має право повідомити своє мотивоване думку Раді директорів або зборів акціонерів.

Філія керується у своїй діяльності чинним законодавством України, Статутом ВАТ «Оренбурзький Хлібокомбінат» (Додаток А) і цим Положенням (Додаток Б), а також рішеннями органів управління Товариства, наказами та розпорядженнями директора Філії в межах наданих йому повноважень.

Філія має круглу печатку із своїм найменуванням та кутовий штамп, а також окремий баланс, що входить в зведений баланс Товариства.

Філія відповідає за зобов'язаннями Товариства, та Товариство - за зобов'язаннями Філії.

Нижче представлена таблиця 1 основних показників, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства «Донгузскій Хлібозавод».

Таблиця 1. Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства «Донгузскій Хлібозавод» за 2005-2006 рр..

Показники	2005	2006	Відхилення (2006 2005)	Темп зростання (2006/2005)
Виручка від реалізації, тис. грн.	8281,7	13591,0	5309,3	1,64
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	7170,5	12420,1	5249,6	1,73
Валовий дохід, тис. грн.	1111,2	1170,8	59,6	1,05
Податок на прибуток, тис. грн.	166,7	175,6	8,9	1,05
Прибуток, тис. грн.	944,5	995,2	50,7	1,05

З таблиці видно, що підприємство «Донгузскій Хлібозавод» отримало в 2006 році виручки від реалізації продукції на 5309,3 тис. руб. більше попереднього року, темп росту склав - 1,64. Собівартість реалізованої продукції збільшилася в 2006 р. на 73% в порівнянні з попереднім роком.

Нижче представлена таблиця 2 аналізу собівартості продукції, що випускається за 2005-2006 рр..:

Таблиця 2 Аналіз собівартості продукції за 2005-2006 роки

Показники	2005	2006	Відхилення (2006-2005)	Темп зростання (2006/2005)
	тис.руб.	% До підсумку	тис.руб.	% До підсумку
Сировина	4606,2	62,2	9062,8	69,6	4456,6	1,97
Витрати на оплату праці	1082,7	14,6	1653,7	12,7	571,0	1,53
Відрахування на соціальні потреби	160,7	2,2	229,3	1,8	68,6	1,43
Амортизаційні витрати	526,8	7,1	818,2	6,3	291,4	1,55
електроенергія, вода	669,9	9,1	899,2	6,9	229,3	1,34
загальногосподарські витрати	285,5	3,9	269,2	2,1	-16,3	0,94
упаковка	69,6	0,9	90,4	0,7	20,9	1,30
Разом	7401,3	100	13022,8	100	5621,4	1,76

За даними наведеної таблиці 2 видно, що за два досліджуваних року структурних змін в собівартості не відбулося. Основну частину витрат становить сировина, питома вага якого збільшився в собівартості продукції, що випускається з 62,2% до 69,6% у складі всіх витрат. Відбулося зменшення питомої ваги всіх інших показників.

Аналізуючи дані таблиці 2, можна зробити висновок, що основний вплив на збільшення собівартості продукції, що випускається Філії «Донгузскій Хлібозавод» зробило підвищення вартості сировини на 4456,6 тис. руб. Так, якщо в 2005 році ціна борошна за 1 кг. не перевищувала 6,5 рублів то в наступному році вона склала 8,5-8,8 рублів.

Збільшилася орендна плата на 291,4 тис. руб. Так само підвищилася оплата за електроенергію з 1,15 руб. до 2,56 руб. за 1 Кв., що дало збільшення витрат у 2006 році на 230 тис. руб.

Як будь-яке підприємство, «Донгузскій Хлібозавод» Філія ВАТ «Оренбурзький Хлібокомбінат» має свою організаційну структуру управління. Взагалі організаційна структура підприємства - це єдність стійких взаємозв'язків між елементами системи управління організаціями, що здійснюють виробничо-господарську і соціальну діяльність.

Виділяють кілька типів організаційних структур: продуктова, дивізіональна, лінійна, лінійно-функціональна, функціональна, матрична і т.д.

На підприємстві «Донгузскій Хлібозавод» присутній лінійно-функціональна структура управління. Організаційна структура підприємства представлена в Додатку Б.

При даній структурі управління, керівництву нашого підприємства безпосередньо підпорядковуються його заступникам за функціями. За кінцевий результат відповідає лінійний керівник, завдання якого полягає в тому, щоб всі функціональні служби вносили свій внесок у його досягнення.

Залежно від функціональної ролі в процесі управління організацією (спираючись на організаційну структуру, представлену в Додатку А), виділяють: керівників, фахівців і допоміжний персонал.

Праця керівників представляє собою найбільш високий ступінь управління. Вони приймають рішення з найважливіших питань діяльності організації, спрямовують і координують роботу нижчих ланок. Представники цього рівня забезпечують інтереси і потреби власників акцій, розробляють політику організаціями і сприяють її практичної реалізації. Так, генеральний директор В.А. Ковальов є керівником підприємства «Донгузскій Хлібозавод». Він планує, координує, приймає управлінські рішення, несе відповідальність за прийняті рішення. Від того, як він буде керувати, залежить подальший розвиток нашого підприємства.

Фахівці виконують функції з підготовки та реалізації управлінських рішень. В їх діяльності поєднуються функції управління і виконання. Вони відповідають за ухвалення рішень з нижчих рівнів, готують інформацію, приймають, затверджують рішення, забезпечують їх раціоналізацію на нижчому рівні. Працівники бухгалтерія ведуть ефективний облік грошових коштів, ефективно розподіляють прибуток, сприяють самоінвестування, своєчасно виплачують гідну заробітну плату. Співробітники відділу маркетингу займаються просуванням товару на ринку, позиціонуванням товару, розширенням ринку збуту, проведенням акцій, реклами, вдосконаленням рекламної політики. Працівники відділу кадрів - підбором персоналу, роботою з персоналом, зниженням плинності кадрів, підвищенням кваліфікації співробітників з метою продуктивності праці, створенням резервних фондів, створенням сприятливих умов праці, життя і відпочинку працівників.

Допоміжний персонал (слюсар, електрик, зварювальник, майстер-пекар і т.д.) здійснює обслуговування апарату управління.

Робота з кадрами складається з статичної та динамічної систем: до статичної системи відносять проблеми кадрової політики, підбору кадрів тощо; до динамічної - організацію праці працівників управління, стиль і методи їх роботи, систему мотивації діяльності, виховання і т.д.

Майно Філії відбивається на його окремому балансі, Філія несе відповідальність за збереження закріпленого за ним майна.

За результатами своєї діяльності Філія самостійно формує прибуток відповідно до законодавства Російської Федерації.

2.2 Дослідження впливу внутрішнього середовища на діяльність підприємства «Донгузскій Хлібозавод»

Чимало важливу роль на «Донгузскій Хлібозавод» надають фактори мікросередовища, а саме, коли воно намагається залучити або придбати необхідні ресурси або продати послуги з хорошим прибутком.

Спроба вивчити справи фірми конкурента - надскладний і часто дорогий процес.

Як відомо, конкуренти роблять на підприємство як позитивний вплив (підвищують конкурентоспроможність товару), так і негативне (є нашими суперниками).

Бажання конкуренти: припустимо, що покупець обмірковує кілька варіантів дій, у тому числі купити поїсти, купити попити, купити одяг. Припустимо, що споживач вирішив поїсти, і перед ним кілька варіантів: поїсти тістечко, морозиво, булочку. Це товарно-родові конкуренти. Якщо найбільш привабливою альтернативою виявиться з'їсти булочку, то він буде думати, який вигляд булочки купити. Різновидами товару будуть: булочка з маком, булочка з родзинками, булочка з арахісом. Це товарно-видові конкуренти. Припустимо, покупець зупиниться на булочці з маком і йому обов'язково захочеться познайомитися з марками-конкурентами. У даному випадку це магазин «Меркурій», магазин «Магніт», магазин «Меркурій», магазин «Продукти».

Якщо розглядати марки - конкуренти в процентному співвідношенні, то наше підприємство знаходиться на другому місці за часткою ринку (рис. 5).

Серед даних, які Філія збирає і оцінює за основним конкурентам, - частка на ринку, ширина виробничої лінії, ефективність продажів, основні переваги товарів, конкурентоспроможність цін, ефективність реклами, потужність і продуктивність, досвідченість, вартість матеріалів, якість продукції, рівень кваліфікації персоналу і загальний імідж.

Володіючи цією інформацією, підприємство в змозі правильно оцінити власну позицію на ринку.

Аналіз покупців, як компоненти безпосереднього оточення нашого підприємства, в першу чергу, має своїм завданням складання профілю тих, хто купує продукт, реалізований Філією. Вивчення покупців дозволяє Хлібозавод краще з'ясувати те, який продукт в найбільшій мірі будуть прийматися покупцями, на який обсяг продажів може розраховувати організація, якою мірою покупці прихильні саме нашого продукту, наскільки можна розширити потенційних покупців, що очікує продукт у майбутньому і багато іншого.

Щоб краще планувати операції підприємства, передбачати зміни ємності ринків і вчасно перерозподіляти ресурси, Філія ретельно вивчає моделі споживчого попиту.

При створенні портрета споживача «Донгузскій Хлібозавод» використовує чотири основних типи інформації: географічний, психологічний, демографічний і поведінковий. Філії важливо вивчити межі географічного району, в якому є і можуть бути покупці. Вивчення психології покупця - важливий компонент діяльності Філії. Психографічний змінні, які він використовує включає в себе рівень товариськості, автономність, лідерство і амбітність споживачів. Демографічні чинники використовуються підприємством «Донгузскій Хлібозавод» для диференціації груп споживачів: вік, стать, дохід, розмір сім'ї і т.д. Інший тип інформації, який використовується Філією при створенні портрета споживача, - дані про поведінку покупців. Інформація про рівень споживання, пошук вигоди і т.д. значно допомагають працівники хлібозаводів при розробці ділової стратегії, спрямованої на отримання максимального прибутку.

Досліджуючи покупця, Філія також з'ясовує для себе, наскільки сильні його позиції по відношенню до неї в процесі торгу. Існує цілий ряд факторів, що визначають торгову силу покупця, які вивчаються керівництвом хлібозаводу в процесі аналізу покупця:

- Співвідношення ступеня залежності покупця від продавця зі ступенем залежності продавця від покупця;

- Обсяг закупівель, здійснюваних покупцем;

- Рівень інформованості покупця;

- Наявність продуктів, що заміщають;

- Вартість для покупця переходу до іншого продавця;

- Чутливість покупця до ціни, що залежить від загальної вартості здійснюваних ним закупівель, його орієнтації на певну марку, наявність визначених вимог до якості товару, його прибутку, системи стимулювання і відповідальності осіб, які приймають рішення про покупку.

Нашими споживачами в основному є пенсіонери, а також люди з низьким і середнім рівнем доходу, оскільки наша продукція реалізується за ціною, нижчою від тієї, яка встановлюється в магазинах-конкурентах. Крім цього, підприємство «Донгузскій Хлібозавод» має вигідне географічне положення зі сприятливою екологічною зоною.

Аналіз постачальників підприємством спрямований на виявлення тих аспектів у діяльності, що забезпечують організацію різних сировиною, напівфабрикатами, енергетичними та інформаційними ресурсами, фінансами тощо, від яких залежать ефективність роботи нашого підприємства, собівартість і якість виробленого Філією. Продукту.

На підприємстві «Донгузскій Хлібозавод» панують міцні і надійні відносини з постачальниками, що є необхідною умовою його процвітання. Воно залежить від джерел фінансової підтримки, послуг, а також матеріалів і устаткування.

Основними постачальниками підприємства є:

- ЗАТ «Хлібопродукт - 1»;

- ТОВ «Сода»;

- ТОВ «Казанський жировий комбінат»;

- ВАТ «МСЗ Кошкинський»;

- «ППО Будмаш»;

- Ілецк-Соль

Наші додаткові постачальники:

- ТОВ «Енергетик»;

- «ОренбургЕнергоСбит»;

- ТОВ «Арчеда-Продукт»;

- ТОВ «Ресурс»

У випадку підриву основних постачальників, на нашому підприємстві є допоміжні постачальники, такі як:

- ТОВ «Зерно»;

- ТОВ «Сільгосппродукт»

Трапляються такі ситуації, коли Філія іноді змушений просити своїх постачальників про такі послуги, як швидка доставка, або, наприклад, ненормований замовлення. У таких випадках необхідно, щоб у підприємства були розвинені і взаємовигідні відносини з постачальниками які і складаються на Донгузском хлібозаводі.

Контактні аудиторії:

- Фінансові кола. Філія ВАТ «Оренбурзький Хлібокомбінат» «Донгузскій Хлібозавод» є клієнтом Банку Оренбург. При реєстрації завод надавав банку бухгалтерський баланс. При видачі кредитів банк вимагає опис застави, звіт про фінансовий стан підприємства;

- ЗМІ. Хлібозавод зацікавлений у поширенні інформації про його діяльність. Для цього запрошуються кореспонденти, для яких проводяться екскурсії по заводу та бесіди з головними фахівцями. Інформація розповсюджується через газети і радіомовлення, а також рекламі на банерах і стендах. Також хлібозавод використовує ЗМІ для залучення кадрів на заміщення вакантних посад на конкурсній основі. Для цього даються рекламні оголошення на обласному радіо;

- Державні установи. «Донгузскій Хлібозавод» взаємодіє з податковою інспекцією, куди щоквартально надаються звіти за встановленими податків; з позабюджетними фондами, куди направляються звіти про правильність нарахування та перерахування грошових коштів; з «Оренбурзьким хлібокомбінатом», з яким укладено договір про надання всієї бухгалтерської документації;

- Внутрішньої контактної аудиторією є робітники і службовці даного підприємства. Для них щорічно проводяться загальні збори, де робляться повідомлення про виконану роботу, про дійсний стан справ, ставляться цілі і завдання на майбутнє.

Зі сказаного, можна зробити висновок: наше підприємство «Донгузскій Хлібозавод» являє собою динамічну цілісну систему. Виробництво поставлено, йде динамічний стабільний розвиток, збільшується обсяг продаваного товару. Але, оскільки, Філія знаходиться на другому місці за часткою ринку, то нашій довгостроковим завданням є вдосконалення ринку збуту.



3. Рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності підприємства

3.1 Рекомендації щодо вдосконалення діяльності підприємства

Важливе місце у підвищенні ефективності виробництва займають організаційно-економічні чинники і, перш за все розвиток і вдосконалення раціональних форм організації виробництва, методів управління.

Раціональна організація виробництва спрямована на підвищення продуктивності праці та зниження витрат виробництва. Досягається це шляхом застосування сучасних методів рішення проблем і прийняття рішень, впровадження проектного планування та управління, стратегічного планування продукту та ринку, інноваційного управління, комп'ютеризації процесів виробництва.

Для вдосконалення діяльності підприємства і низької собівартості продукції необхідно на базі вже заданої спеціалізації безперервно вести роботи на підприємстві з раціональної організації основних і допоміжних виробничих процесів.

Один з найважливіших показників підвищення ефективності виробничої діяльності - скорочення тривалості виробничого циклу. На сьогоднішній день це одна з центральних завдань Філії «Донгузскій Хлібозавод». Єдиний фактор, який може стимулювати економію часу виробництва, необхідність за кожен тільки певний відрізок календарного часу отримати певну величину прибутку у відсотках до наявних виробничих фондів.

Проаналізувавши справи у Філії ВАТ «Оренбурзький Хлібокомбінат» «Донгузскій Хлібозавод», можна сказати, що рівень організації роботи на підприємстві достатньо високий. Всі питання керівництвом організації вирішуються оперативно. Чисельність робітників на кінець 2006 року склала 49 осіб; плинності кадрів не спостерігається. Більшість працівників підприємства у віці від 20 до 60 років.

Середньомісячна заробітна плата працівника становить 5467 рублів. Заробітна плата робітникам виплачується регулярно, що постійно стимулює їх до праці. Всі відносини між персоналом Філії побудовані на довірі і взаємодопомоги.

Кожне робоче місце на підприємстві найкращим чином відповідає своєму призначенню. Кожен співробітник апарату управління «Донгузского хлібозавод» має свій кабінет, оснащений комп'ютером, комп'ютерним столом, факсом, телефоном, кондиціонером. Всі приміщення «Донгузского хлібозавод» оснащені опалювальною системою, вентиляційним пристроєм. Таке планування має в своєму розпорядженні до творчої роботи співробітників. Крім того, телефони знаходяться у начальника основного цеху, заступника директора з адміністративно-господарської частини. Всього на підприємстві 32 комп'ютери, 17 факсів, 35 телефонів, 320 столів. На кожній дільниці підприємства є пожежний щит з багром, лопатою, піском, вогнегасником, підібраним згідно можливу причину займання; аптечка, автомат з питною водою; місце відпочинку «Курилка».

Прибуток на кінець 2006 року склала 56 8301 рублів.

Нові умови, що склалися на ринку, вимагали створення більш простих і гнучких систем управління. Рекомендації підприємству «Донгузскій Хлібозавод»:

- Мати невеликі підрозділи з меншим числом працівників вищої кваліфікації;

- Мати мінімальну кількість рівнів управління;

- Складання графіків і виробничих програм, орієнтованих на запити споживачів;

- Мати на складах мінімум запасів;

- Негайно реагувати на події, у внутрішній і в зовнішньому середовищі зміни;

- Мати легкопереналажіваемое обладнання;

- Мати високу продуктивність праці і низькі витрати;

- Мати високу якість своєї продукції і орієнтацію на міцні зв'язки зі споживачами.

Необхідно підвищувати конкурентоспроможність підприємства. Рівень конкурентоспроможності визначається такими факторами, як виробництво нових видів продукції і формування відповідного попиту у споживачів. Площі для виробництва нового виду продукції достатньо. Звичайно, це вимагає високого рівня витрат на науково-дослідні роботи; постійного оновлення асортименту; підвищення продуктивності праці; гнучкості та ефективності виробництва; зниження витрат і витрат; забезпечення підвищення якості і надійності нових виробів при одночасному зниженні цін на них.

...