Удосконалення роботи менеджера по організації, прийнятті та реалізації управлінських рішень в КП "Київський метрополітен"

Управлінські рішення на рівні структурного підрозділу приймаються його керівником (менеджером) у межах делегованих йому повноважень у тому випадку, коли для їх виконання є достатні ресурси підрозділу. Коли наявних ресурсів або наданих повноважень недостатньо, менеджер вносить свою пропозицію на розгляд вищого керівника. За функціональними відзнаками приймають такі управлінські рішення: адміністративні; економічні; технологічні; технічні та ін. У організації, крім перелічених внутрішніх функцій, є рішення і зовнішні, тобто для взаємодії з субґєктами зовнішнього середовища, про відносини з постачальниками, покупцями, фінансовими та контролюючими органами, про одержання кредиту в банку тощо. Такі управлінські рішення оформляються у вигляді доповідних записок, запитань, пропозицій. Таким чином, наведена класифікація управлінських рішень дає можливість будь-яке рішення охарактеризувати за шістьма ознаками

Для прийняття ефективних управлінських рішень необхідні такі умови: право прийняття, повноваження, обов'язковість, компетентність, відповідальність. Право прийняття рішень окреслює сферу діяльності конкретних менеджерів щодо прийняття відповідних рішень. Певними правами щодо прийняття рішень наділені всі менеджери, але кожен з них чи відповідні їх групи можуть приймати тільки конкретні рішення. Загальні рішення мають право приймати лише лінійні керівники.

На процес прийняття управлінських рішень в метрополітені впливають такі фактори:

1. Особисті якості менеджера (освіта, знання, вік, досвід, характер тощо);

2. Поведінка менеджера (звички, психологія тощо);

3. Середовище прийняття рішення:

-визначеність (керівник усвідомлює очікувані наслідки реалізації всіх можливих альтернативних рішень);

-ризик (менеджеру відомі ймовірні результати реалізації кожної альтернативи);

-невизначеність (неможливо з'ясувати ймовірні наслідки реалізації будь-яких альтернативних рішень).

4. Інформаційні обмеження (обумовлені зростанням витрат на отримання додаткової інформації).

5. Взаємозалежність рішень.

6. Очікування можливих негативних наслідків.

7. Можливість застосування сучасних технічних засобів.

8. Наявність ефективних комунікацій.

9. Відповідність структури управління цілям та місії організації тощо.

Кількість менеджерів в організації та до якого управлінського рівня відносяться, які рішення приймають, які методи прийняття управлінських рішень застосовуються заносимо до (таблиці 2.2)

Таблиця 2.2

2.3 Приняття управлінського рішення в Київському метрополітені

1 етап: ВИНИКНЕННЯ СИТУАЦІЇ, ЯКА ВИМАГАЄ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ (ПОЯВА НЕОБХІДНОСТІ ФОРМАЛІЗАЦІЇ МЕТОДІВ МЕНЕДЖМЕНТУ)

1.1 Виникнення проблеми (В Київському метрополітені у зв'язку з непродуманою рекламною компанією виникла ситуація, яка пов'язана з продажем безконтактних карток на термін дії і вимагає прийняття рішення)

1.2 Діагноз проблеми (У пасажирів сформувалась несприятлива думка щодо якості та зручності користування безконтактними картками)

1.3 Формування вимог до інформації (Інформація щодо безконтактних карток повинна містити: як правильно користуватись , на який термін можна її придбати, як поповнювати кількість поїздок при цьому ця інформація повинна бути своєчасною, повною та об'єктивною)

2 етап: ЗБІР І ОБРОБЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО РОЗРОБЛЕНИХ МЕТОДІВ МЕНЕДЖМЕНТУ

2.1. Збір інформації ( Збором інформації займається спеціальна група людей, якою керує керівник метрополітену)

2.2. Оцінювання інформації ( На основі сформульованих вимог до інформації зроблені висновки, що реклама не відображає основної цінності продукції)

2.3. Формування обмежень та критеріїв для прийняття рішень ( Рішення повинно бути реалістичним раціональним та прийнятим протягом двох днів)

3 етап: ВИЯВЛЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ АЛЬТЕРНАТИВ, ЗАКЛАДЕНИХ У РОЗРОБЛЕНИХ МЕТОДАХ МЕНЕДЖМЕНТУ

3.1. Установлення альтернатив ( Укладання договору з іншими рекламними компаніями, проведення реклами власними силами через ЗМІ

3.2. Оцінка альтернатив (Оцінюючи альтернативи київський метрополітен вирішує шукати рекламну агенцію яка б швидко та ефективно надала інформацію про безконтактні картки)

4 етап: ПІДГОТОВКА ТА ОПТИМІЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОГО РІШЕННЯ, ЯКЕ ПРИЙМАЄТЬСЯ (ВИБІР АЛЬТЕРНАТИВИ)

4.1. Вибір оптимального варіанту рішення (альтернативи) Київський метрополітен знайшов рекламну агенцію «Метро Медіа Принт», яка б допомогла їм у вирішенні проблеми)

4.2. Оформлення оптимального варіанту (Керівництво метрополітену приймає рішення укласти договір з рекламною компанією «Метро Медіа Принт»)

5 етап: ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКОГО РІШЕННЯ (УЗАКОНЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВИ)

5.1. Обговорення проекту (Керівництво метрополітену обговорює умови щодо співпраці з рекламною агенцією «Метро Медіа Принт». Висуває свої вимоги та критерії які повинна містити інформацію про безконтактні картки)

5.2. Затвердження рішення ( Керівництво метрополітену затверджує рішення щодо співпраці з рекламною агенцією «Метро Медіа Принт».

5.3. Оформлення рішення і видача розпорядження про його виконання (Рішення було підписане та видане до виконання)

6 етап: РЕАЛІЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОГО РІШЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

6.1. Організування виконання рішень ( Рішення було виконано в швидкий термін за два дні )

6.2. Контроль за виконання рішення та оцінка його ефективності ( Керівництво метрополітену особисто проконтролювало рекламну компанію, яка була ефективно проведена)

6.3. Звіт про виконання рішення (В даний час таку рекламу було проведено рекламною агенцією «Метро Медіа Принт». Вона виявилася ефективною та доступною для пасажирів метрополітену. Завдяки цьому пасажири швидко та зручно користуються безконтактними картками не створюючи черг біля кас в годину пік)

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

У даній роботі було проведено дослідження про роботу менеджера та прийняття управлінських рішень. У першій частині даної роботи розглядалися загальні поняття і відомості про управлінські рішення та удосконалення роботи менеджера в організації, а також основні технології , і методи прийняття рішень. Базуючись на наведеному матеріалі можна зробити висновок, що рішення - це вибір альтернативи. Необхідність прийняття рішень порозумівається свідомим і цілеспрямованим характером людської діяльності, виникає на всіх етапах процесу управління і є складовою частиною будь-якої функції менеджменту. Прийняття рішень в організаціях має ряд відмінностей від вибору окремої людини, тому що є не індивідуальним, а груповим процесом.

КП " Київський метрополітен " й по сьогодні залишається прибутковим у значній мірі завдячуючи досить досвідченим та ефективним менеджерам, а також умілому керівництву метрополітену.

На характер прийнятих рішень в метрополітені величезний вплив робить ступінь повноти і достовірної інформації, якою володіє менеджер. Ухвалення рішення - не одномоментний акт, а результат процесу, що має визначену тривалість і структуру. Процес прийняття рішень - циклічна послідовність дій суб'єкта управління, спрямованих на вирішення проблем організації і генерації альтернатив, що полягають в аналізі ситуації, виборі з них найкращої і її реалізації.

Менеджер - це людина, яка професійно здійснює управлінські функції. Поняття “менеджер” у сучасному розумінні - це керівник або фахівець, який займає постійну посаду та має повноваження в області прийняття рішень з конкретних видів діяльності підприємства, що функціонує у ринкових умовах.

Управлінська діяльність менеджера в метрополітені передбачає розподіл функцій, повноважень, відповідальності.Для поліпшення якості продукції та забезпечення її високої конкурентоспроможності, на підприємстві в комплексі вирішуються завдання, що включає в себе наступні заходи: вдосконалення маркетингової діяльності; освоєння випуску нової продукції та вдосконалення технологій; ; проведення технічного переозброєння; вдосконалення кадрової політики.

Ефективність праці в метрополітені багато в чому обумовлена організаційними факторами, пов'язаними з рівнем управлінської діяльності. Отже, підвищуючи ефективність процесів управління, ми впливаємо і на рівень ефективності процесу виробництва. Виконуючи в процесі управління різноманітні управлінські функції,організатори виробництва,інженери,бухгалтери та інші службовці підприємства беруть участь у створенні суспільного продукту, а їх праця знаходить своє відображення в повній трудомісткості суспільного продукту.

Підвищувати ефективність і якість управлінської діяльності - значить спроектувати раціональну організаційну структуру метрополітену; технологію управлінських робіт в апараті управління; удосконалювати механізм різних методів керуючого впливу (економічних, організаційних, правових, соціально -психологічних); підвищувати культуру управління, підвищувати рівень кваліфікації кадрів апарату управління. Все це передбачає всебічне виявлення організаційних резервів підвищення ефективності та якості процесів управління .

Посилення взаємодії елементів керуючої системи, тобто відділів, служб. Це може бути досягнуто шляхом раціоналізації організаційної структури апарату управління. Поглиблення поділу праці в апараті управління: функціонального (чітке розмежування функцій між підрозділами і окремими працівниками); професійного (комплектування апарату управління необхідними фахівцями, особливо у сфері організації управління, аналізу і проектування систем управління); кваліфікаційного (закріплення всіх операцій і процедур управління за працівниками відповідної кваліфікації; недопущення виконання фахівцями технічної роботи). Удосконалення системи підбору, розстановки, виховання, підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців. Вести ретельний облік кількості та якості праці виконавців в апараті управління за допомогою відомих систем контролю якості роботи. Забезпечити високу виконавську дисципліну. Забезпечити матеріальне і моральне заохочення за високу якість робіт.

Підводячи підсумок можна зазначити, що прийняття рішень є самою важливою справою в роботі менеджера. Тому учитися приймати рішення потрібно ще в процесі навчання, а не тоді, коли від керівника вже залежить доля підприємства. Приймаючи рішення, потрібно усвідомлювати, що керівник розпоряджається не тільки своєю долею, але і долями працюючих у нього людей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 .Бугара М. Прийняття управлінських рішень у виробничій сфері на основі імітаційного моделювання //Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2000. - № 4. - C. 359-361

2. Кузьмін О. Основи менеджменту : Підручник/ Олег Кузьмін, Ольга Мельник,. - К.: Академвидав, 2003. -414 с.

3. Малиновський В. Функція прийняття управлінських рішень//Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 1999. - № 3. - C. 42-45

4. Марченко В. Сучасні інформаційні технології прийняття раціональних управлінських рішень //Техніка АПК. - 2007. - № 3. - C. 9-11.

5. Осовська Г. Основи менеджменту : Навч. посібн./ Галина Осовська,. -К.: Кондор, 2003. -552 с.

6. Хміль Ф. Менеджмент : Підручник для студ. вуз./ Федір Хміль,. -К.: Академвидав, 2003. -607 с.

7. Чемерис А. Системний підхід до прийняття управлінських рішень//Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2001. - № 4. - C. 224-233.

8. Йохна М. А., Стадник В. В. Менеджмент. Видання 2-ге, виправлене, доповнене. - К., 2007. - 472 с.

9. Кіндрацька Г.І. Стратегічний менеджмент: Навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - 366 с.

10. Лафта Джавад Кадем. Управлінські рішення: Навч. посібник. - М.: Центр економіки й маркетингу, 2002. - 302 с.

15. Офіційний сайт КП «Київський метрополітен» : http://www.metro.kiev.ua/

Размещено на Allbest.ru