Організація виробництва як форма забезпечення ефективної діяльності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Сумський державний університет

Кафедра управління

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Організація виробництва»

На тему: «Організація виробництва як форма забезпечення ефективної діяльності підприємства»

Студента групи М-11

Придатка Володимира Валерійовича

Викладач: кандидат економічних наук

Кислий Володимир Миколайович

СУМИ СумДУ 2014



Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна інформація

1.1 Понятійний апарат

1.2 Базова інформація

Розділ 2. Організація виробничих процесів. Її стан на досліджуваному підприємстві та важливість

2.1 Виробничі потужності підприємства. Всебічна оцінка стану організації виробничих процесів на досліджуваному підприємстві

2.2 Визначення подальших напрямків вдосконалення організації виробничих процесів

Розділ 3. Удосконалення системи управління організації

3.1 Пропозиції з модернізації організаційної структури підприємства (підрозділу)

3.2 Економічні розрахунки доцільності модернізації

3.3 Рекомендації з успішного впровадження запропонованих змін

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

виробничий потужність модернізація економічний

Організація виробництва будь якого підприємства - це не від'ємна частина життя організації в цілому. На сьогоднішній день, розвиток організації виробництва як науки, досить значний. Вже доступні безліч методів і методик щодо правильної організації та розташування робочих площ, застосування устаткування, використання ресурсів, формування запасу, та організації робочого процесу в цілому.

Слід зауважити, що розвиток цієї науки є пріоритетом для будь якого підприємства, галузі, та навіть країни. Завдяки віковим здобуткам науковців, які займаються питаннями з організації виробництва, люди сьогодення мають змогу отримувати будь які споживчі продукти та вироби у найкоротший термін часу докладаючи мінімум зусиль.

Виробничі процеси, які зараз відбуваються на підприємствах, можуть мати простий характер, складний, або надскладний. Всі вони застосовуються для виробництва окремих видів продукції. На підприємствах, які займаються виготовленням виробів, котрі вимагають більшої відповідальності, або точності вимірів заготовок виробів, застосовуються новітні технології. Також, для того щоб скоротити час обробки або виготовлення деталі, час на пере налаштування обладнання, робочого місця, використовують більш дорожчі роботизовані робочі дільниці. Також, лише десять років тому стала доступна гнучка технологія організації виробництва. Це лише короткий перелік результатів вивчення вченими організації діяльності виробництва.

Тема курсової роботи була вибрана не випадково. Організація виробництва займає ключове місце в загальному процесі життєдіяльності, та взагалі існування підприємства. Її значення для майбутнього неймовірне. Переоцінити важливість та актуальність даної теми неможливо.

Метою даної курсової роботи є:

Всебічний аналіз, дослідження можливих шляхів досягнення бажаних результатів в ході організації виробництва за допомогою існуючих методів та методологій.

Наочне доведення пріоритетності організації виробництва на сучасному підприємстві.

Огляд, оцінка існуючої системи організації виробництва на досліджуваному підприємстві, та підведення підсумків щодо роботи підприємства в існуючих умовах

Надання рекомендацій щодо подальшої роботи підприємства.

Всі дослідження та спостереження будуть проведені на прикладі існуючого виробника молочної продукції - ТМ «Добряна».



Розділ 1. Загальна інформація

1.1 Понятійний апарат

Під час написання даної курсової роботи було використано ряд понять та визначень які відносяться до дисципліни «організація виробництва». Для більшої зрозумілості та прозорості змісту роботи було складено наступний понятійний апарат:

Виробництво -- процес створення матеріальних і суспільних благ, необхідних для існування і розвитку. Створюючи певні блага люди вступають у зв'язки і взаємодію - виробничі відносини. Тому виробництво є завжди суспільним.

Виробничий процес (англ. manufacturing_process) -- систематичне та цілеспрямоване змінювання в часі та просторі кількісних та якісних характеристик засобів виробництва і робочої сили для отримання готової продукції з вихідної сировини згідно із заданою програмою. Це складний комплекс первинних процесів: основних, допоміжних і обслуговуючих підрозділів підприємства, що забезпечують своєчасний випуск заданої продукції.

Організація виробництва (ОВ) - координація і оптимізація у часі та просторі всіх матеріальних і трудових елементів виробничого процесу з метою вирішення поставлених завдань.

Основні завдання ОВ:

Організація праці - вирішення завдань нормування праці, мотивації і стимулювання праці.

Організація управління - питання загального управління, управління персоналом, управління різними сферами виробничої діяльності.

Організація виробничих процесів - вирішення питань оперативного управління і планування, організації виробничих процесів у часі і просторі, організації основних, допоміжних, обслуговуючих процесів.

Робоче місце -- це первинна ланка виробництва, зона прикладання праці одного або кількох (якщо робоче місце колективне) виконавців, визначена на підставі трудових та інших чинних норм і оздоблена необхідними засобами для трудової діяльності.

Потокове виробнимцтво -- метод організації виробничих процесів заснований на максимальній реалізації наступних принципів:

Спеціалізації

Безперервності

Паралельності

Прямо точності

Пропорційності

Ритмічності

Диференціації

Такт потокової лінії - проміжок часу між запуском на потокову лінію двох суміжних предметів праці або випуском двох суміжних готових виробів.

Трудомісткість продукції -- показник, який характеризує витрати робочого часу на виробництво будь-якої споживчої вартості або на виконання конкретної технологічної операції.

1.2 Базова інформація

При розгляді та оцінці всіх факторів, методів, методологій слід враховувати те, що кожна складова має свої плюси та мінуси. В даній курсовій роботі ми зробимо невеликий екскурс з теорії організації виробництва, та зробимо наголос на важливості, та вагомості тих чи інших факторів. А також оцінимо стан досліджуваного підприємства спираючись вже на відомі нам знання.

Виробничий процес -- це сукупність взаємопов'язаних дій людей, засобів праці та природи, що потрібні для виготовлення продукції. Сукупність засобів праці становить техніко-технологічну базу (ТТБ) виробничої сфери підприємства. Ця база виробництва має технічну та технологічну складові. До технічної складової належать:

енергетична база виробництва;

виробничі машини і устаткування;

транспорт, переміщувальні пристрої;

інформаційно-обчислювальна техніка і засоби зв'язку. До технологічної складової належать:

технології з переробки ресурсів і одержання готової продукції (видобутку, обробки, переміщення, складування, контролю тощо);

технологічна документація загального і спеціального призначення. Тенденції розвитку ТТБ:

підвищення наукомісткості застосовуваних засобів праці;

широке застосування сучасної мікроелектронної техніки та автоматизації;

комплексна механізація та автоматизація виробництва. Загальну сукупність виробничих процесів, які відбуваються на підприємствах, поділяють на групи за певними ознаками: призначенням, перебігом у часі, ступенем автоматизації.

Стан усіх цих складових прямо впливає на продуктивність діяльності підприємства. Організація, та управління діяльністю ключових підрозділів підприємства які відповідають за Техніко-технологічну базу підприємства є головним завданням вищого керівництва.

ТМ «Добряна» є флагманом вітчизняного ринку молочних продуктів. Бренд «Добряна» з'явився на ринку України в 2003-му році і нині є флагманом компанії «Мілкіленд». «Добряна» -- це свіжі та якісні молочні продукти, створені з натурального молока. «Добряна» - це українська торгова марка яка спеціалізується на виробництві молочних продуктів вищої якості.

За роки розвитку цього підприємства, на ньому було застосовано та випробувано безліч методів управління різними процесами та складовими підприємства. Більш докладно про організацію виробничих процесів буде наведено у наступних розділах курсової роботи.

За призначенням виробничі процеси поділяють на основні, допоміжні та обслуговуючі.

За перебігом у часі розрізняють дискретні та безперервні виробничі процеси.

За ступенем автоматизації виробничі процеси бувають механізовані, автоматизовані та автоматичні.

Система раціональної організації виробництва будується на певних принципах, яких слід дотримуватись при проектуванні: спеціалізації, пропорційності, паралельності, прямоточності, безперервності, ритмічності, автоматичності, гнучкості та гомеостатичності.

Принцип спеціалізації передбачає обмеження різноманітності елементів виробничого процесу. Підвищуючи однорідність виробництва, спеціалізація сприяє спрощенню його організації.

Принцип пропорційності потребує, щоб у системі взаємопов'язаних підрозділів підприємства була узгоджена пропускна спроможність. Пропорційність досягається тоді, коли сукупна продуктивність технологічно взаємопов'язаних ланок виробництва пропорційна обсягу виконуваних робіт, тобто

де п -- кількість технологічно взаємопов'язаних підрозділів; V -- обсяги виконуваних робіт; р -- продуктивність окремих робочих місць; М -- кількість робочих місць у підрозділах.

Принцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів. Цей принцип особливо важливий при виготовленні виробів, що складаються з великої кількості деталей. Послідовне їх виробництво зайняло б набагато більше часу.

Принцип прямоточності означає, що предмети праці при обробці повинні мати найкоротші маршрути на всіх стадіях і операціях виробничого процесу без зустрічних переміщень.

Принцип безперервності потребує, щоб перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальними або ліквідовані. Безперервність виробничого процесу повинна також доповнюватися безперервністю роботи устаткування.

Принцип автоматичності передбачає економічно обгрунтоване вивільнення людини від безпосередньої участі в роботі у важких або шкідливих умовах.

Принцип гнучкості означає забезпечення оперативної адаптації організаційно-технічних умов виробничого процесу, пов'язаних з переходом на виготовлення іншої продукції. Гнучкість досягається універсальністю знарядь праці, засобів автоматизації, упровадженням верстатів з ЧПУ, гнучких виробничих систем.

Особливості діяльності підприємства залежать від типу виробництва. Тип виробництва є комплексною характеристикою технічних, організаційних та економічних особливостей виробничої діяльності на підприємстві. Розрізняють три типи виробництва: одиничне, серійне і масове.

Одиничне виробництво характеризується широкою номенклатурою продукції і малим обсягом випуску однакових виробів. Серійне виробництво має обмежену номенклатуру продукції, виготовлення окремих виробів періодично повторюється певними партіями (серіями) і загальний обсяг випуску може бути великий. Масове виробництво характеризується вузькістю номенклатури продукції, великим обсягом безперервного і тривалого виготовлення окремих виробів. Окремо вирізняється дослідне виробництво -- виготовлення зразків або партій виробів для дослідних робіт, випробувань, доопрацювання конструкцій тощо. На їх основі розроблюють конструкторську та технологічну документацію для серійного або масового виробництва.

Важливим нормативом організації виробничого процесу в часі є виробничий цикл -- інтервал часу від початку до завершення процесу виготовлення продукції. Обчислюють цей інтервал для одного або певної кількості виробів, які виготовляються одночасно. Основною складовою виробничого процесу є технологічний процес -- сукупність дій зі зміни стану предмета праці. Окремі технологічні операції є складовими технологічного циклу. Тривалість технологічного циклу визначається за формулою

де п -- кількість предметів у партії; t -- тривалість обробки одного предмета; М -- кількість робочих місць, на яких виконується технологічна операція.

Розрізняють три основних способи поєднання операцій технологічного циклу: послідовне, паралельне і послідовно-паралельне.

Послідовне поєднання операцій полягає в тому, що наступна технологічна операція починається тільки після завершення обробки всіх предметів партії на попередній операції. У цьому разі тривалість технологічного циклу розраховують так:

Послідовне поєднання дуже просте й полегшує оперативне планування, але йому властивий тривалий цикл, бо кожний предмет перебуває поза обробкою в очікуванні обробки всієї партії. Такий спосіб поєднання технологічних операцій застосовується в одиничному і серійному виробництвах.

Для паралельного поєднання технологічних операцій характерно, що предмети після завершення однієї операції одразу передаються на наступну. У такий спосіб предмети однієї партії виготовляються паралельно на всіх технологічних операціях. Малогабаритні нетрудомісткі предмети іноді передаються не поштучно, а так званими транспортними партіями розміром пт. При поштучному передаванні предметів пт = 1. У цьому разі технологічний цикл обчислюється за формулою

Отже, при паралельному поєднанні технологічних операцій технологічний цикл дорівнює тривалості обробки партії предметів на найдовшій за часом операції і транспортній партії на решті операцій. У цьому разі технологічний цикл істотно скорочується порівняно з послідовним поєднанням операцій. Таке поєднання технологічних операцій застосовується у масовому і великосерійному виробництві.

Послідовно-паралельне поєднання технологічних операцій є комбінацією двох попередніх. При такому поєднанні технологічний цикл триваліший за цикл при паралельному поєднанні й менший від циклу при послідовному поєднанні технологічних операцій. Цей метод поєднання операцій застосовується при обробці предметів великими партіями, що відповідає умовам великосерійного виробництва.

Організація виробничого процесу вивчає також розташування робочих місць і їх груп на території підприємства, що забезпечує пересування предметів праці технологічними операціями найкоротшим маршрутом. Розрізняють непотоковий і потоковий виробничі процеси.

Непотокове виробництво має такі ознаки: на робочих місцях оброблюються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці, бо кількість кожного з них невелика і недостатня для нормального завантаження устаткування, робочі місця розташовуються однотипними групами без певного зв'язку з послідовністю виконання операцій, предмети праці переміщуються при обробці складними маршрутами, внаслідок чого виникають тривалі перерви між технологічними операціями. Застосовується цей метод переважно в одиничному і дрібносерійному виробництві.

Потокове виробництво є високоефективним методом організації виробничого процесу. Уявімо собі потокову лінію або конвеєр, робота на якому характеризується високим ступенем раціональності й має такі ознаки:

за групою робочих місць закріплюється обробка або складання предметів одного найменування або обмеженої кількості подібних предметів;

робочі місця розташовуються послідовно за перебігом технологічного процесу;

предмети праці передаються з операції на операцію поштучно або невеликими транспортними партіями згідно з ритмом роботи, що забезпечує виконання принципів паралельності й безперервності процесу.

Потоковий метод організації виробництва застосовується у масовому та великосерійному виробництвах. Потокове виробництво має багато переваг: високий рівень продуктивності праці, механізації, спеціалізації й чітку організацію. Як наслідок скорочується тривалість виробничого циклу і незавершеного виробництва, збільшується коефіцієнт використання виробничих потужностей і зменшуються витрати на виробництво.

Разом з тим потоковий метод організації виробництва має й недоліки. Для працівників -- це примітивізація та монотонність їх праці, що суперечить загальній тенденції підвищення освітнього і кваліфікаційного рівня працівників. Крім того, одноманітність роботи на потокових лініях не дає можливості працівникам реалізувати індивідуальні можливості. Для підприємства вузька спеціалізація робочих місць може спричинитися до ускладнень при переході на випуск іншої продукції.

Попри все потокове виробництво як високоефективне широко застосовується у різних галузях промисловості; воно використовує новітні наукові досягнення і має певні тенденції для розвитку.

Основними з них є такі:

автоматизація потокового виробництва;

підвищення гнучкості технологічних систем і схем, застосування верстатів з ЧПУ;

упровадження багатофункціональних роботів-маніпуляторів;

створення гнучких автоматизованих систем.

Перед запровадженням потокового виробництва розраховують параметри потокових ліній і спеціальних допоміжних засобів -- конвеєрів.

Такт потокової лінії -- це інтервал часу, за який з лінії сходять вироби, що пересуваються один за одним:

де r -- такт потокової лінії, хв;

Ф -- дійсний фонд часу роботи лінії за розрахунковий період, хв;

N -- обсяг виробництва продукції за розрахунковий період у натуральному вираженні.

Якщо предмети праці передаються з одного робочого місця на інше не поштучно, а транспортними партіями (пт > 1), то вони сходять з потокової лінії за інтервал часу, який називається ритмом потокової лінії:

Кількість робочих місць для і-ї операції (Мр)

де tі -- тривалість обробки одного предмета на г-й операції.

Довжина потокової лінії

де L0 -- відстань між двома сусідніми робочими місцями.

Швидкість руху потокової лінії залежить від її такту і відстані між сусідніми виробами (Lв):

В усьому світі спостерігається стала тенденція підприємств різних форм організації виробництва до об'єднання. До форм суспільної організації виробництва належать концентрація, спеціалізація, кооперування, комбінування, конверсія і диверсифікація виробництва.

Концентрація -- це процес зосередження виробництва, робочої сили, засобів праці на великих підприємствах, тобто процес усуспільнення виробництва через збільшення обсягів випуску продукції.

У сучасних умовах процес концентрації промислового виробництва є не просто збільшенням кількості основних фондів. Йому притаманна докорінна зміна техніки на базі НТП, зосередження її на великих підприємствах. На розвиток концентрації виробництва впливають такі чинники, як зростання потреби в окремих видах продукції, технічний прогрес у промисловості.

Концентрації виробництва на підприємстві можна досягти так:

збільшенням кількості машин, устаткування, технологічних ліній попереднього технічного рівня;

застосуванням машин і устаткування зі збільшеною одиничною потужністю;

одночасним збільшенням машин (устаткування) як попереднього технічного рівня, так і сучасного.

У господарській практиці виокремлюють три основні форми концентрації:

* агрегатну -- збільшення одиничної потужності технологічних установок, агрегатів, устаткування;

технологічну -- укрупнення виробничих цехів, відділів, окремих виробництв підприємства;

заводську -- збільшення розміру самостійних підприємств (заводів, фабрик, комбінатів), що здійснюється на основі агрегатної та технологічної концентрації виробництва.

Для визначення рівня концентрації використовують різні показники. Розглянемо основні з них.

1. Галузевий рівень концентрації

де Qвел.гал, Q заг.гал -- обсяг виробленої за певний період продукції відповідно великими підприємствами і галуззю загалом, грн.

2. Рівень загальногосподарської концентрації

де Qзг, Qзаг гк -- обсяг продукції, виробленої за певний період великими підприємствами в межах господарського комплексу України.

Оптимальний розмір підприємства при концентрації його виробництва можна визначити кількома підходами. Зокрема, застосовують підхід, пов'язаний з мінімізацією зведених витрат Зі на випуск одиниці продукції, тобто



де Sі -- собівартість одиниці продукції; Тi -- питомі транспортні витрати; Ен -- нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень; Кi -- питомі капіталовкладення на одиницю випущеної продукції за i-м варіантом.

До переваг концентрації як суспільної форми організації виробництва належать такі:

ці підприємства є основними провідниками НТП, адже мають можливості здійснювати весь цикл "наука -- виробництво", тобто фінансувати та виконувати великомасштабні науково-дослідні, пошукові, прикладні роботи зі створення і поширення нової техніки;

на цих підприємствах легше впроваджувати найсучасніше потужне устаткування;

на цих підприємствах створюються кращі можливості для застосування найдосконаліших форм організації праці на виробництві;

економніше використовуються матеріали і паливо;

зі збільшенням обсягу виробництва знижуються постійні витрати на нього, що призводить до зниження собівартості виробництва продукції;

* досягається значний ефект від застосування ЕОМ.

До недоліків концентрації як суспільної форми організації виробництва належать:

збільшення транспортних витрат на перевезення сировини, матеріалів та комплектуючих виробів до підприємства і відправлення готової продукції споживачам через збільшення радіуса перевезення;

збільшення потреби в інвестиціях на спорудження великих концентрованих виробництв і подовження терміну їх будівництва;

ускладнення процесу управління зі збільшенням масштабу підприємства;

підвищення навантаження на природне середовище;

* порушення принципу рівномірного розміщення промислового виробництва та комплексного розвитку окремих регіонів країни. Поряд з процесом концентрації відбувається і зворотний процес -- деконцентрація виробництва. Це спричинюється до появи широкої мережі малих і середніх підприємств. Серед них виживають і ефективно працюють економічно ефективніші, тобто технічно й технологічно передовіші, спеціалізованіші, мобільніші щодо зміни кон'юнктури ринку.

Диверсифікація як суспільна форма організації виробництва означає одночасний розвиток різних, невзаємопов'язаних видів виробництв, розширення номенклатури та асортименту вироблюваної продукції в межах одного підприємства. Диверсифікація відображує процес розширення його підприємницької діяльності. Підприємство використовує власні нагромадження не тільки для підтримки і розвитку свого основного бізнесу, а й для освоєння нових видів продукції, створення нових виробництв. У результаті диверсифікації виробництва перетворюються на складні багатоцільові комплекси, що випускають продукцію або надають послуги різного призначення і характеру. Диверсифікованим вважається підприємство, на якому понад 30 % загального обсягу продажу -- це товари й послуги, не пов'язані з його основною діяльністю.

У сучасних умовах диверсифікація виробництва на підприємствах є актуальною, і цей процес має тенденцію до розширення. Це пов'язано з намаганням господарюючих суб'єктів, насамперед виробничих підприємств, підтримувати фінансову стабільність, маневруючи матеріальними і людськими ресурсами. Спеціалізація як суспільна форма організації виробництва -- це процес зосередження випуску певних видів продукції в окремих галузях промисловості, на окремих підприємствах та в їх підрозділах, тобто це процес виробництва однорідної продукції або виконання окремих технологічних операцій на підприємствах, в об'єднаннях або галузях. У промисловості розрізняють такі форми спеціалізації:

подетальну (виробництво деталей, агрегатів, вузлів тощо);

предметну (випуск певного виду готової продукції);

технологічну (виконання окремих стадій технологічного процесу).

Основні переваги спеціалізації:

це хороша основа для механізації та автоматизації виробництва;

на спеціалізованих підприємствах, як правило, вища якість продукції, ніж на звичайних;

більше можливостей для застосування продуктивної техніки і технології та ефективного їх використання;

досягається зменшення витрат на виробництво продукції за рахунок вищого рівня механізації та автоматизації праці, застосування кваліфікованішої робочої сили;

зумовлюється необхідність об'єктивного розвитку стандартизації та сертифікації виробництва.

Поряд з перевагами спеціалізація як суспільна форма організації виробництва має й певні недоліки. Один з них -- монотонність праці. Уникнути цього можна завдяки автоматизації виробництва, упровадженню промислових роботів. Надлишки спеціалізованої продукції створюють проблему їх реалізації. Як бачимо, переваг більше, а тому цю форму організації праці використовують з метою підвищення продуктивності праці.

Кооперування як суспільна форма організації виробництва -- це тривалі виробничі взаємозв'язки підприємств, що спільно виготовляють кінцевий продукт. Основна умова кооперування -- широка мережа подетально і технологічно спеціалізованих та організаційно відокремлених виробництв. За формами спеціалізації у промисловості розрізняють три форми кооперування:

подетальну (кілька спеціалізованих підприємств постачають головному заводу вузли та деталі для подальшого збирання та випуску готової продукції);

предметну (спеціалізовані підприємства постачають певні вироби головним заводам, що збирають та випускають готову продукцію);

технологічну (спеціалізовані підприємства постачають головним заводам напівфабрикати власного виготовлення).

Одним з показників економічної ефективності спеціалізації (кооперування) є економічний ефект від їх розвитку, який обчислюється за формулою

де S1,S2 -- собівартість одиниці продукції відповідно до і після спеціалізації (кооперування); Т2,Т1 -- транспортні видатки на одиницю продукції відповідно до і після спеціалізації (кооперування); V2 -- обсяг випуску продукції після спеціалізації; Ен -- нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень; AК -- додаткові капіталовкладення, необхідні для здійснення спеціалізації (кооперування) виробництва; АП -- додатковий прибуток, що може бути отриманий за рахунок поліпшення якості продукції внаслідок спеціалізації (кооперування). Річний економічний ефект від спеціалізації (кооперування) за вибраним варіантом обчислюється так:

де 31, 32 -- зведені витрати відповідно звичайного і спеціалізованого (кооперованого) підприємства; Vф -- фактичний річний обсяг випуску продукції в натуральних одиницях після спеціалізації (кооперування).

Термін окупності капіталовкладень при здійсненні спеціалізації (кооперування) визначається за формулою

де АК -- обсяг капіталовкладень, спрямованих на проведення спеціалізації;

С -- вартість основних фондів, які можуть бути при цьому реалізовані.

Розділ 2. Організація виробничих процесів. Її стан на досліджуваному підприємстві та важливість

2.1 Виробничі потужності підприємства. Всебічна оцінка стану організації виробничих процесів на досліджуваному підприємстві

Як уже було зазначено в першому розділі, ефективність роботи підприємства напряму залежить від:

Загальноприйнятих виробничих принципів. А саме:

Принцип спеціалізації

Принцип пропорційності

Принцип паралельності

Принцип прямо точності

Принцип безперервності

Принцип гнучкості

Принцип автоматичності

Стану техніко-технологічної бази підприємства. (Технічна + технологічна складова)

Виділимо основні частини технічної складової:

енергетична база виробництва;

виробничі машини і устаткування;

транспорт, переміщувальні пристрої;

інформаційно-обчислювальна техніка і засоби зв'язку.

До технологічної складової належать:

технології з переробки ресурсів і одержання готової продукції (видобутку, обробки, переміщення, складування, контролю тощо);

Саме на дослідженні цих складових, та на доведенні їх важливості при організації виробництва на прикладі ТМ «Добряна», буде спрямована ця курсова робота.

Спочатку розглянемо технічну складову на прикладі ТМ «Добряна».

Енергетична та сировинна база виробництва.

Основні райони, від яких надходить молочна сировина: Сумський, Краснопільський, Лебединський, Білопільський, Тростянецький, Буринський, Недригайлівський, Роменський, також від індивідуального сектора. Закупівля молока заводом проводиться як через мережу приватних постачальників так і своїми силами. Основними постачальниками молока-сировини є фермерські господарства, які постачають завод сировиною за контрактами. Окрім того налагоджені зв'язки з приватними постачальниками, які збирають молоко у приватних господарствах ближніх м.Сум населених пунктів. Така співпраці влаштовує як молокозавод так і постачальників. Мінімальний радіус доставки молока складає 9 км, а максимальний 200 км. Спосіб доставки молока відбувається транспортними засобами підприємства. Договори на постачання молока в основному підписуються наприкінці року і незначна кількість договорів укладається на протязі року по мірі знаходження нових партнерів. Форми розрахунку з - постачальниками ведуться з розрахункового рахунку, каси підприємства та продукцією підприємства.

Реалізацію готової продукції філіалу «Сумський молочний завод» здійснює відділ збуту командою торгівельних представників. Географія точок реалізації заводу за останній рік значно розширилась. Підприємство здійснює поставки готової продукції по всій території Сумської області та м. Сум, а також клієнтам Донецької, Харківської, Луганської, Полтавської, Кіровоградської, Миколаївської, Київської, Чернігівської областей України.

Важливість даного фактора: переоцінити важливість цього фактора досить важко. Річ в тому, що ТМ «Добряна» постійно нарощує свою сировинну базу. Постійно збільшуються об'єми поставок, для того щоб відповідати попиту ринку України. Організація цих процесів є досить відповідальним процесом, та має проходити по спеціальному логістичному стандарт-плану. На сьогоднішній день ТМ «Добряна» впевнено розширює свій сировинний запас, та попри те замовляє сировину лише у вітчизняних постачальників що гарантує швидкість та безперебійність доставки сировини прямо до складальних приміщень підприємства.

Також, сировина постійно проходить тестування на відповідність вітчизняним стандартам якості.

Виробничі машини та устаткування.

Виробничі потужності підприємства ТМ «Добряна» надходять на підприємство зі спеціалізованих виробничих заводів Сумської області. Також, деякі унікальні потужності надходять зі сходу України ( Донецьк, Луганськ), та з центральних областей нашої країни (Київ, Запоріжжя). Все устаткування надходить прямо до місць використання цього устаткування.

Перед початком експлуатації нових потужностей виробництва, всі предмети праці проходять ретельну перевірку прямо на підприємстві. Через ці машини проганяють пробну партію молочних виробів та оцінюють працездатність цього устаткування. Заключні результати перевірки обладнання записуються у спеціальний протокол, який зіставляється головним технологом, який допускає нове устаткування на виробництво, та віддає офіційний наказ щодо запуску цього устаткування у постійний режим роботи.

Устаткування змінюється відповідно складеного розпису, який затверджується вищим керівництвом. Кошти на заміну відводяться з бюджету підприємства. Кількість коштів розраховується відповідно установлених виробничих норм.

Графік роботи нового устаткування також записаний в протоколі.

Ремонтні роботи устаткування проводяться відповідно затверджених планів. Можливі також непередбачувані ремонтні роботи устаткування. Відповідний відсоток коштів на ремонт обладнання також відводиться, та заноситься до бюджету підприємства. Для різного типу устаткування відводяться різні графіки ремонтних робіт. На ТМ «Добряна» ремонтні роботи устаткування проводяться досить рідко, адже на даному підприємстві не присутнє устаткування, яке вимагає високого рівня відповідальності, чи високого рівня майстерності працівників.

На підприємстві присутнє також автоматичне, та автоматизоване обладнання. Воно значно зменшує операційний цикл роботи. Та проте, воно дорожче, та вимагає постійного нагляду з боку робітника, чи особи, яка відповідальна за робочу ділянку.

Головними виробничими машинами, які присутні на підприємстві є:

Холодильні машини для тривалого зберігання молочних продуктів різного типу.

спеціальні компресорні установки.

хімічне обладнання для обробки молочних продуктів.

харчові потокові лінії.

складальні та пакувальні потокові лінії.

печі.

харчові преси.

Важливість даного фактора: якість виробничих машин, устаткування, їх завчасна заміна, та робота з ним є досить важливим фактором при оцінці ефективності роботи підприємства. Організація роботи обладнання є важливою складової загальної організації. Завчасність ремонту, заміни є також досить важливим завданням, виконання якого стоїть перед технологічним відділом підприємства. В деяких цехах ТМ «Добряна», розміщені самостійні ремонтні комори та відділи, які дозволяють замінити або відремонтувати обладнання не відходячи від робочого місця.

Даний фактор посідає особливе місце. Без його вдосконалення та постійного нагляду за його оптимальною роботою, випуск продукції вищого ґатунку стає неможливим.

Транспорт. Переміщувальні пристрої.

Транспорт є важливою частиною виробничого процесу. Він застосовується у всіх галузях народного господарства, державних та недержавних установах та організаціях.

На ТМ «Добряна» транспорт є надзвичайно важливою складовою. Головним транспортним устаткуванням на підприємстві служать звичайні автомобілі, оснащені спеціальними причепами або транспортними бідонами місткістю до 5000 літрів. Саме вони займаються перевезенням сировини та готової продукції від сировинної бази до місць обробки.

В процесі еволюції способи переміщення готової продукції та сировини дуже змінювалися та вдосконалювалися. Однак і до тепер, в харчовій галузі ця гілка виробництва не змінилася. Більш оптимального шляху доставки об'єктів праці до цих пір не винайдено.

В середині підприємства, молочні продукти транспортуються спеціальними переміщу вальними пристроями, які можуть переміщувати оброблювану продукцію без зайвих витрат робочої сили.

Включаючи той фактор, що в деяких цехах обробки сировини присутні потокові лінії, деякі вироби мають змогу пройти всі етапи обробки і пакування, та потрапити на складальне преміщення взагалі без витрат транспортувальних засобів. Зняття виробу здійснюється автоматичним чином.

Кількість транспорту на підприємстві обмежено. Кількість рядового транспорту типу ЗИЛ 130 - 70 одиниць. В постійному русі задіяно приблизно 58 одиниць. Близько 4-7 одиниць в будь який момент часу знаходяться в ремонті. Даний транспорт є досить надійним способом транспортування готової продукції. Замовлення нових одиниць транспорту проводиться за вимогою вищого керівництва підприємства.

Важливість даного фактору:

В харчовій галузі транспорт посідає майже перші рядки серед найважливіших факторів ефективності роботи виробництва. Організація роботи перевезень, та транспортування є ключовою задачею логістичного відділу. Від швидкості перевезень залежить перш за все ефективність та безперебійність роботи підприємства. Також, слід зауважити, що в харчовій промисловості від швидкості перевезень залежить якість самої сировини. Адже строк придатності більшості продуктів ТМ «Добряна» дуже обмежений, та може складати менше двох діб. Швидкість реагування на події в середині підприємства також грає дуже велику роль. Від ефективності роботи автоматизованих транспортних пристроїв, та мобільних транспортних ліній залежить як швидко матеріал, або готова продукція потрапить на наступну стадію обробки.

Перелік внутрішньовиробничих транспортних засобів:

Авто-кари

Спеціальні автоматизовані транспортні лінї.

Конвеєри

Господарські пристрої.

Інформаційно-обчислювальна техніка і способи зв'язку.

Способи зв'язку, передачі даних, та взагалі можливість комунікації між усіма ланками робітників та обслуговуючого персоналу, є дуже вагомим фактором, який впливає на хід роботи виробництва, його перебіг між ланками.

Взагалі, способи комунікації на виробничих об'єктах не досить різноманітні. Спочатку, у двадцятому столітті, комунікація на підприємствах відбувалася лише по закінченню, та на початку роботи. В той час, безпосередньої комунікації між різними ланками виробництва не відбувалося. Як висновок, траплялися збої на виробництві через нечіткість заданих наказів, та нерегламентований комунікаційний процес. Сьогодні, на підприємстві застосовується досить широкий спектр звукового способу передачі даних, експресс таблиці, які містять основний фронт робіт для робітника на добу. Всі ці способи передачі даних вже широко застосовуються. Особливо на великих підприємствах таких як ТМ «Добряна».

Інформаційно-обчислювальна техніка також важлива для забезпечення швидких калькуляційних операцій. На ТМ «Добряна» вона використовується у якості допоміжних пристроїв, які допомагають вирішити питання що стосуються бухгалтерії, та інших невиробничих питань.

Важливість даного фактору: питання організації зв'язку, комунікації, широко поставлено на великих підприємствах. Але, на жаль, при наявності сучасної техніки та технологій, питання про комунікації різко відходить на задній план. Людині відводиться лише незначна роль - нагляд і підтримка безперебійної роботи обладнання. Тим паче на харчових підприємствах.

З іншого боку, кількість і якість обчислень також дуже важливі. Адже точніть обрахунків прямо впливає на всі ланки підприємства. Саме від них залежить, як будуть розподілені матеріальні, трудові ресурси, та час.

Тепер розглянемо технологічну складову.

технології з переробки ресурсів і одержання готової продукції

На сучасних підприємствах технології, завдання яких полягає у переробці і отриманні готової продукції є надзвичайно важливим фактором. Здебільшого ці потужності виготовляються на побічних фабриках та заводах. Починаючи с 2010 року виробничі фабрики та підприємства України починають різко закуповувати виробничу техніку з закордону ( Америка, західна Європа, Россія).

На ТМ «Добряна» виробнича техніка та переробні потужності успішно працюють з 2003 року. Все устаткування було закуплено з Россії, та Польші. Перед цим на цьому підприємстві використовувались вітчизняні потужності, які успішно пропрацювали тривалий час. Саме науковий процес змушує керівництво організації модернізувати своє виробництво.

На ТМ «Добряна» всі технології досить прості. Більшість з них - холодильні установи та контейнери для зберігання молочної сировини. Ціна устаткування не велика, та воно не потребує частого ремонту. Організація роботи цього устаткування та нагляд за його роботою - головне завдання виробничого персоналу та головного технолога.

На ТМ «Добряна» Працює чотири цехи з виробництва основної продукції. В Кожному цесі існує визначений перелік технологій які забезпечують виробництво відповідної продукції. Кількість устаткування та виробничих потужностей у кожному цесі строго не регламентована. Площа цеху приблизно вміщує до 6 фільтрів з переробки молочних продуктів, 2 великі морозильні камери, виробничу лінію з виготовлення та поставки певного виду продукції та інструментальної комори.

Важливість даного фактору: не може бути і мови про те, на скільки важливий цей фактор. Технології з переробки готової сировини - це основа, на якій тримається виробництво. На ТМ «Добряна», сировинні технології проходять постійний помісячний контроль, на предмет здатності подальшого функціонування. Заміна основного обладнання проходить як за плановим графіком ( після закінчення строку придатності), так і за необхідністю ( при поломці).

2.2 Визначення подальших напрямків вдосконалення організації виробничих процесів

Аналіз діяльності ТМ «Добряна» який у попередніх розділах курсової роботи виявило часткову не досконалість виробництва.

Якщо казати про прибуток, то його показник дещо низький. Це засвідчує тому, зростання показника виробничих витрат випереджає зростання показника прибутку.

Крім цього, у період роботи з 2006 по 2008 роки підприємство ТМ «Добряна» скоротило поставки сировини, а як наслідок поменшало частки такого виду продукції як молоко у структурі товарної продукції. У зв'язку з цими в розрахункової частини курсової роботи я хотів запропонувати вдосконалення сепаратора-нормалізатора - пристрою, який має фільтрувати перероблену сировину у всіх виробничих цехах підприємства. Дана модернізація вплине позитивно на організацію діяльності з виробництву молока пастеризованого питного на ТМ «Добряна»

У технологічному процесі виробництва пастеризованого молока однією з важливих видів устаткування є сепаратор-нормализатор. Але цей базовий сепаратор має недолік:

- невисока продуктивність;

- внаслідок невисокою продуктивності може бути віднесення шламу, тобто механічних включень разом із очищеним молоком;

- сукупність двох перших недоліків провокує найголовніший недолік, це порушення технологічного процесу виробництва пастеризованого молока.

Сепаратор обслуговується двома робітниками. У зв'язку з усіма переліченими вище вадами пропонується вдосконалення барабана сепаратора, що полягає у тому, що на фіксу вальний апарат разом із пакетом тарілок встановлюється новітній фільтр щодо самого барабана, це дасть можливість збільшити швидкість обертання фільтру вдвічі, за рахунок швидкості обертання самого барабана. Усе це приводить до підвищення продуктивності з 5000 до 14000 літрів у зміну.

Розрахунок економічної ефективності модернізації сепаратора зводиться до визначення його техніко-економічних показників, які частково порівнюють із відповідними попередніми показниками.

До техніко-економічних показниками нової моделі сепаратора відносять: собівартість своєї продукції; річна економічна ефективність; термін окупності вкладень.

При заміні старого сепаратора на удосконалений , планується збільшується обсяг готової продукції , зокрема молока та подальше зниження собівартості. Обсяг виробництва пастеризованого молока зросла з 5000 до 14000.

При годинниковій продуктивності сепараторів базисного і удосконаленого відповідно 5000 і 14000 літрів, при 200 змін на рік, обсяг пастеризованого молока становитиме:

- базова модель;

- вдосконалена модель:

> розрахуємо вкладення до впровадження Г9-ОМ-4А продуктивність якого становила 5000л/ч. Його балансова вартість становить 680000 крб. Але під час експлуатації, вартість устаткування повністю амортизована. У зв'язку з великою зношеністю, вона має бути реалізована за вартістю брухту 30руб/кг. У результаті вкладень до впровадження заходів становитиме 68000-10000=670000 грн.

Вартість вдосконалення барабана, саме:

- вартість матеріалів на виготовлення пакета тарілок і барабана;

- оплата праці робочим;

- доставка модернізованого (приймається 2% вартості машини);

- монтаж модернізованого устаткування (приймається у вигляді 5% вартості машини).

ВартістьГ9 -ОМ -4А становить 700000 грн, і з урахуванням доставки, монтажу становитиме 750000 грн.

>Розрахуємо удільні капітальні вкладення:

- базова модель: 670000/5000=134 грн.;

- вдосконалена модель: 750000/14000=53 грн.

Витрати на електроенергію. Для сепарування 1 тонни молока при базовому варіанті витрати становили 0,8кВт, а при проектованому варіанті 0,27 кВт. Собівартість одного кВт електроенергії становить 2,3 грн, тобто економія на 1 тонну молока становитиме:

0,53·2,3=1,22 грн.

>Цехові та загальновиробничі витрати. Вони змінюються з допомогою скорочення амортизаційних відрахувань і витрат на: ремонт і змістом устаткування. Амортизаційні відрахування:

- базова модель:

Де А=16.4 - сума амортизаційних відрахувань;

Витрати поточний ремонт:

- базова модель:

Де р=5,5 - нормативна сума на ремонт;

Витрати за базовим та вдосконаленим варіантами відповідно:

З даних видно, що витрати зменшуються на 17,6 грн.

У результаті собівартість 1 кілограма молока знизиться у сумі:

1,22+17,6=18,82 грн.

Оскільки собівартість одного кілограма молока становить 26 рублів, то собівартість 1 тонни молока становитиме відповідно 26000 рублів, а економія із першого однієї тонни молока становитиме 18,82 крб.

Річна економічна ефективність:

З1=22000 грн; З2=3336 грн;

Єзв=0,12 - нормативний коефіцієнт;

До1,До2 - капітальні вкладення за базовим варіантом.

До1=670000 грн; До2= 750000 крб.

А2= продуктивність модернізованого варіанта;

А2= 14000л/ч;

>Цехові витрати приймаються рівними 5% від прямих:

11,75·0,05 = 0,5 грн.

Собівартість 1 кг готової продукції:

11,75+0,5=12,25 грн.

Нормативний прибуток, приймається рівної 15 % від собівартості 1 кг готової продукції:

12,25·0,15 = 1,85 грн.

Відпускна ціна за 1 кг продукції:

12,25+1,85 = 14,1 грн.

Вартість продукції виробленої протягом року:

14,1·2800000 = 39440800 грн.

Річна сума прибутку:

1,85·2800000 = 5152000 грн.

Податок з прибутку, 24% від річної суми прибутку:

0,24·5152000 = 1236480 грн.

Торішній чистий прибуток:

5152000 - 1236480 = 3915520 грн.



Таблиця 1 -Техніко - економічні показники

Показники	Базова модель	Вдосконалена модель
Продуктивність,л/ч	5000	14000
Кількість обслуговуючих робочих, чол.	2	2
Маса машини, кг	330	342,2
Потужність електродвигуна, кВт.	4	4
>Удільні капіталовкладення, грн.	134	53
Торішній чистий прибуток, грн.	-	3915520
Термін окупності, років	-	0,2

З таблиці видно, що з незначному збільшенні маси сепаратора продуктивність збільшується в 2,8 разу. Удельне капітальні вкладення стосовно базовому варіанту знизилися на 81 карбованець, а термін окупності капітальних вкладень менше 1 року, тобто 2 місяці



Розділ 3. Удосконалення системи управління організації

3.1 Пропозиції з модернізації організаційної структури підприємства (підрозділу)

Удосконалення організаційної структури управління (ОСУ) підприємства - це один з підходів до підвищення загальної ситуації яка склалася на підприємстві. Розглядаючи таке підприємство як «Добряна», слід зауважити, що дане підприємство має складну структуру управління, розгалужену штату систему, та складну структуру підприємства взагалі. Складність полягає в тому, що дане підприємство вимагає значних фінансових та людських ресурсів. Дане підприємство має свої філії в інших селищах області, тому це створює додаткові труднощі під час організації праці.

Виходячи з цих початкових даних, можна зробити початкові висновки. Процес удосконалення організаційної структури включає в себе такі етапи: формулювання цілей і задач, визначення складу і місця підрозділів, їх ресурсне забезпечення, розробку регламентуючих процедур, документів, положень, що закріплюють регулюючі форми, методи, процеси, які здійснюються в організаційній системі управління. Без розвитку методів проектування організаційної структури управління ускладнюється подальше вдосконалення управління і підвищення ефективності виробництва.

Ефективність побудови (проектування) організаційної структури не може бути оцінено яким-небудь одним показником. З одного боку, потрібно враховувати, наскільки структура забезпечує досягнення організацією результатів відповідно поставленим перед нею виробничо-господарським цілям; з іншого - наскільки її внутрішня побудова і процеси функціонування адекватні об'єктивним вимогам до їх змісту і властивостей. Специфіка проблеми проектування організаційної структури управління полягає в тому, що вона являє собою кількісно-якісну складну задачу, що вирішується на основі поєднання наукових (у тому числі формалізованих) методів аналізу, оцінки, моделювання організаційних систем із суб'єктивною діяльністю керівників, фахівців і експертів вже на етапі вибору і оцінки найкращих варіантів організаційних рішень. Для практичної реалізації вище перелічених принципів і основних положень пропонується методичний підхід щодо вдосконалення організаційної структури управління виробничих підприємств (рис. 1). Перевірка адекватності прогнозної моделі організаційної структури згідно з методичного підходу знижує ймовірність помилки і пов'язаних із нею зайвих витрат коштів у практичній діяльності.

Рис. 1. Методичний підхід до удосконалення оргструктури управління підприємства.

Основними проблеми, які існують на підприємстві ТМ «Добряна» є різке зниження замовлення на готову продукцію; втрата багатьох традиційних замовників; недостатня конкурентоспроможність продукції і падіння платоспроможного попиту населення. Дані проблеми зумовлені не тільки певними упущеннями з боку керівництва. Головним фактором розвитку цих проблем є криза, яка склалася у період який ми розглядаємо.

З одного боку, наслідком зазначеної ситуації, що склалася на ЗАТ «ЗАЗ» є загроза некерованості, технологічний розпад і втрата лідерства в сегменті виробництва молочних продуктів. З іншого боку, досвід накопичений менеджментом у процесі реорганізацій, створює важливі передумови для організаційної перебудови та виживання в найскладніших умовах кризи. Тому, необхідно провести організаційну реформу підприємства, зберегти конкурентоспроможність у традиційних сегментах і створити організаційно-технічні та економічні умови для виходу на нові сегменти ринку, заняття перспективних ринкових ніш.

Для підвищення адаптивності діяльності АТ рекомендується застосувати більш високопродуктивні форми управління підприємством. В результаті дослідження визначено, що найбільш доцільним є організаційна структура, яка побудована на дивізіональному принципі.

Дивізіональна структура заснована на формуванні автономних виробничо-господарських підрозділів (дивізіонів) і відповідних їм рівнів управління з наданням цим підрозділам оперативно-виробничої самостійності та з перенесенням на цей рівень відповідальності за одержання прибутку. Дивізіональний підхід забезпечує більш тісний зв'язок виробництва зі споживачами, істотно прискорюючи його реакцію на зміни, які відбуваються у зовнішньому середовищі. Існують три типи дивізіональних структур: продуктова, споживча та територіальна.

На ТМ «Добряна» ми вважаємо доцільним сформувати дивізіонально-продуктову організаційну структуру.

При дивізіонально-продуктовій структурі повноваження з управління виробництвом і збутом продукції передаються одному керівнику, який є відповідальним за конкретний вид виробничої продукції (наприклад, молоко згущене без додавання цукру, згущене молоко з додаванням какао, та інші).

Керівники функціональних служб (виробничої, постачальницької, технічної, бухгалтерської, маркетингової) повинні звітувати перед управляючим цим продуктом.

Трансформовані АТ з дивізіонально-продуктовою структурою здатні швидше реагувати на зміни умов конкуренції, технології і купівельного попиту. Діяльність з виробництва конкретного виду молочної продукції знаходиться під керівництвом однієї людини, поліпшується координація робіт.

Тому практичною рекомендацією з удосконалення ОСУ підприємства може бути впровадження децентралізованої дивізіональної (продуктової) структури. Цей тип оргструктури управління, що базується на оптимальному для великих промислових підприємств лінійно-функціональному принципі побудови, має в порівнянні із традиційною лінійно-функціональною формою ряд відчутних переваг, які роблять її актуальною в сучасних умовах господарювання українських виробників молочної продукції.

Переваги, недоліки та умови застосування дивізіональної структури (табл. 1):

Таблиця 2 - Переваги та недоліки дивізіональної структури

Переваги	Недоліки
Дозволяє компанії приділяти конкретному продукту, споживачеві чи географічному регіону стільки ж уваги, скільки приділяє невеличка спеціалізована компанія, в результаті чого можливо швидше реагувати на зміни, що відбуваються у зовнішньому середовищі, адаптуватися до мінливих умов ...

Подобные документы

• Організація роботи підприємства

  Закони організації виробничих процесів в просторі і часі. Опис принципової організаційної структури підприємства. Особливості міжособової комунікації, комунікаційних мереж і стилів. Моделі ухвалення рішень в організації. Поняття і типи конфліктів.
  
  контрольная работа [28,3 K], добавлен 23.10.2010
  

• Визначення стратегії оптимізації організаційної структури підприємства

  Сутність, принципи та характеристики побудови організаційних структур. Характеристика та фінансовий аналіз діяльності підприємства. Характеристика типів організаційних структур. Методологія оцінки ефективності організаційної структури підприємства.
  
  дипломная работа [116,4 K], добавлен 16.08.2010
  

• Планування напрямків підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства

  Теоретичні засади планування шляхів підвищення ефективності використання та планування методів оцінювання виробничих потужностей. Факторний аналіз виробничої потужності підприємства, пропускної спроможності, завантаження і змінності роботи устаткування.
  
  курсовая работа [496,4 K], добавлен 10.09.2010
  

• Раціоналізація трудових процесів

  Особливості вдосконалення трудових процесів за рахунок раціонального обслуговування робочих місць. Характеристика організаційної структури ВАТ "Електротермометрія", визначення шляхів підвищення продуктивності праці і економії виробничих потужностей.
  
  курсовая работа [66,7 K], добавлен 19.11.2010
  

• Розробка організаційної структури управління на транспортному підприємстві

  Реалізація функцій менеджменту на підприємстві. Методика розробки організаційної структури транспортного підприємства. Етапи розробки і визначення типу організаційної структури. Розрахунок кількості управлінців за функціональними напрямками і функціями.
  
  курсовая работа [118,4 K], добавлен 11.11.2010
  

• Менеджмент ВАТ "Донцемент"

  Характеристика підприємства, видів діяльності, здійснювані на підприємстві. Аналіз плану виробництва продукції. Основні виробничі фонди підприємства. Доходи та витрати підприємства від здійснюваних видів діяльності. Оцінка фінансового стану.
  
  отчет по практике [91,4 K], добавлен 30.08.2006
  

• Управління ресурсами та запасами

  Поняття матеріальних ресурсів підприємства та основні принципи управління ними в організації. Ціль створення виробничих запасів на підприємстві, правила та методики управління ними. Сутність диспетчеризації виробництва та організація на підприємстві.
  
  контрольная работа [34,6 K], добавлен 24.05.2009
  

• Планування та організація виробничої діяльності підприємства

  Прогнозування попиту на продукцію підприємства. Оптимізація виробничої програми. Вартість і амортизація основних засобів виробничих підрозділів. Планування чисельності персоналу підприємства, заробітної плати та прямих витрат на основні матеріали.
  
  курсовая работа [350,5 K], добавлен 18.03.2013
  

• Організація діяльності фірми "Кіппроміс"

  Аналіз організаційної структури ПП "Кіппроміс" та розробка пропозицій щодо її удосконалення. Ресурсне забезпечення роботи підприємства. Визначення та характеристика бізнес-плану фірми. Огляд обов’язків та контрольних функцій менеджера технічного рівня.
  
  отчет по практике [43,1 K], добавлен 17.01.2012
  

• Організаційна структура управління підприємством

  Характеристики підприємства, ознайомлення з бізнес-планом. Аналіз організаційної структури управління підприємством. Дослідження системи менеджменту підприємства. Аналіз робочого дня керівника. Правове забезпечення управлінської діяльності підприємства.
  
  отчет по практике [49,5 K], добавлен 02.12.2010
  

• Формування виробничого потенціалу підприємства Публічного акціонерного товариства "Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод"

  Аналіз виробничого потенціалу промислового підприємства. Можливості комбінації факторів виробництва при даній кількості продукції. Вартість продукції в умовах зміни його масштабів, фактори, що впливають на величину і використання виробничих потужностей.
  
  курсовая работа [262,8 K], добавлен 16.06.2014
  

• Забезпечення інформаційної взаємодії в підприємницькій діяльності

  Інформаційне забезпечення управління. Можливості організації ефективної взаємодії підприємств з суб’єктами ринку інформаційних продуктів і послуг та державної підтримки. Структура інформаційного простору підприємства. Конкурентоздатність підприємства.
  
  реферат [21,6 K], добавлен 23.03.2012
  

• Стратегії управління підприємством

  Вивчення організаційної структури підприємства на прикладі турагентства ТОВ "Інтер-міст". Особливості організації управлінської праці, формування майна, обсяг та структур активів. Аналіз маркетингової та рекламно-інформаційної діяльності підприємства.
  
  отчет по практике [61,1 K], добавлен 07.12.2013
  

• Аналіз та розробка рекомендацій з реструктуризації організаційної структури підприємства

  Організаційна структура управління підприємством. Принципи делегування повноважень. Оцінка внутрішнього та зовнішнього середовищ підприємства. Аналіз сильних і слабких сторін фірми. Шляхи ефективного використання організаційної структури підприємства.
  
  дипломная работа [3,1 M], добавлен 06.04.2012
  

• Управління якістю діяльності підприємства

  Сутність, фактори та напрями формування якості на підприємстві, критерії та система показників оцінювання. Методичні підходи до управління якістю діяльності торговельного підприємства. Розробка напрямків вдосконалення системи забезпечення якості.
  
  дипломная работа [1,2 M], добавлен 15.04.2013
  

• Визначення напрямків розвитку підприємства ТОВ "ДАЄРС" на основі аналізу позиції підприємства у матриці фінансової стратегії

  Теоретичні підходи до визначення напрямків розвитку підприємства на основі аналізу його позиції у матриці фінансових стратегій. Загальна характеристика підприємства ТОВ "ДАЄРС". Шляхи покращення позиції підприємства у матриці фінансових стратегій.
  
  курсовая работа [47,6 K], добавлен 09.01.2011
  

• Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна (на прикладі ТОВ "ЯНУС")

  Характеристика маркетингової та товарної структури на ТОВ "ЯНУС". Визначення ефективності експортної діяльності на підприємстві. Проектне обґрунтування урожайності та визначення беззбиткового обсягу виробництва зернових культур в умовах підприємства.
  
  отчет по практике [75,8 K], добавлен 04.01.2014
  

• Розробка системи управління приватним підприємством "Кузино"

  Обґрунтування доцільності створення фірми, аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища. Формулювання місії та визначення цілей організації. Вибір організаційної структури та інфраструктури приватного підприємства, розподіл та технології управління.
  
  курсовая работа [101,0 K], добавлен 09.04.2014
  

• Кадрове забезпечення підприємства

  Механізм формування кадрового потенціалу торговельного підприємства. Аналіз господарської діяльності, фінансово-майнового стану ТОВ "Регата": організаційно-правова характеристика, стан і проблеми кадрового забезпечення. Оцінка ефективності персоналу.
  
  дипломная работа [752,2 K], добавлен 24.08.2011
  

• Організації, її призначення та методи управління

  Основні напрями та особливості діяльності підприємства в сучасних умовах. Визначення цілей та місії підприємства на ринку, оцінка його ресурсів та їх достатності. Необхідність та етапи вдосконалення технології. Зовнішнє, внутрішнє середовище організації.
  
  реферат [20,9 K], добавлен 19.02.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам