Особливості менеджменту в товариствах з обмеженою відповідальністю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти теми дослідження

1.1 Багатоукладність організаційно-правових форм в АПК і її перспективи

1.2 Особливості організації і управління в товариствах з обмеженою відповідальністю

1.3 Перспективи розвитку ТОВ

1.4 Методика дослідження

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика умов діяльності стану розвитку СП ТОВ «Нива»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства. Місце розташування, природно-кліматичні умови, історія створення СП ТОВ «Нива»

2.2 Економічний механізм господарювання в СП ТОВ «Нива»

2.3 Організаційно-правовий механізм управління в СП ТОВ «Нива»

2.4 Соціально-психологічні складові системи менеджменту

Розділ 3. Шляхи покращення менеджменту в товариствах з обмеженою відповідальністю

3.1 Удосконалення системи мотивації за рахунок нових систем оплати праці

3.2 Удосконалення діяльності підприємства за рахунок маркетингової діяльності

3.3 Шляхи покращення організаційно-правових складових менеджменту (контрактна форма найму)

Висновок

Література



Вступ

У 2000 р. окреслилися перші результати кардинальних перетворень в аграрному секторі, що засвідчують становлення ринкових відносин на селі і мають величезне політичне, економічне та соціальне значення.

Це, насамперед, відродження приватної власності на землю і майно, створення умов для розвитку приватного господарювання, запровадження ринкових механізмів у стосунках між селянами - власниками і суб'єктами господарювання на основі оренди землі та майна, забезпечення селянам права одержувати прибуток від своєї власності шляхом безпосереднього використання її в господарському обороті або здачі в оренду.

Ринкова трансформація вітчизняної економіки передбачає вирішення нових завдань, з якими раніше сільськогосподарські підприємства не стикалися, але розв'язання яких необхідне для успішного їх функціонування. Суттєвим чинником становлення ефективних сільськогосподарських підприємств є формування нової стратегії управління розвитком. Ця потреба обумовлена недосконалою організацією діяльності сільськогосподарських підприємств, їх неадаптованістю до змін у зовнішньому середовищі, невідповідністю якості продукції світовим стандартам, високими витратами виробництва. Лише ті підприємства, у яких стратегія управління розвитком побудована відповідно до сучасних вимог управління, мають можливість вижити та ефективно працювати. Тому проблема вибору стратегії діяльності підприємства є актуальною для економіки України. [15, с.265]

Назва моєї курсової роботи - ««Особливості менеджменту в товариствах з обмеженою відповідальністю». Метою написання курсової роботи є: дослідити особливості управління у товариствах з обмеженою відповідальністю, на прикладі конкретного ТОВ СП «Нива».

Сучасний стан розвитку агропромислового комплексу України, пріоритети та напрями його діяльності були обумовлені становленням ринкових відносин, загостренням конкуренції, формуванням нових конкурентоспроможних підприємницьких організаційних структур з різними формами власності.

Об'єктом дослідження було обране товариство з обмеженою відповідальністю СП «Нива», як типове підприємство Вінницької області.

Основними джерелами інформації, які послужили для написання курсової роботи були річні звіти господарства про фінансові результати, баланс підприємства, звіти основних економічних показників роботи підприємства.

управління менеджмент мотивація праця



Розділ 1. Теоретичні аспекти теми дослідження

1.1 Багатоукладність організаційно-правових форм в АПК і її перспективи

Аграрна реформа в нашій країні спрямована на вдосконалення земельних відносин, формування агропродовольчого ринку, поліпшення умов для соціального розвитку села. Однією з найважливіших її складових частин є господарська реформа, яка передбачає формування нової організаційної структури сільськогосподарського виробництва, створення й розвиток сучасних організаційно-правових форм сільськогосподарських підприємств.

Метою аграрної реформи є підвищення соціально-економічної ефективності АПК, поліпшення забезпечення населення продовольчими товарами на основі зростання їх якості й рівня цінової доступності, значного скорочення чисельності зайнятих сільськогосподарським виробництвом. Однак цілі реформи не можна вважати досягнутими. Замість високопродуктивного й висококонкурентного крупнотоварного сільськогосподарського виробництва, у країні сформовано в основному дрібнотоварне, напівнатуральне. Більша частина сільськогосподарської продукції виробляється в особистих селянських господарствах, які не мають перспектив підвищення продуктивності.

Теоретичному обґрунтуванню й практичному вирішенню проблеми поглиблення та підвищення ефективності аграрної реформи присвятили свої праці такі вітчизняні вчені, як В. Андрійчук [1, с. 132], І. Баланюк [2, с. 43, 3, с. 129], В. Галанець [4, с. 205], М. Зубець [1, с. 36], В. Копитко [5, с. 405], В. Юрчишин [1, с. 64] та багато інших. Вони розглянули різноманітні аспекти досліджуваної проблеми. Однак на цей час малодослідженими залишаються регіональні особливості проведення аграрної реформи. Недостатньо розробленою є проблема залучення до сільськогосподарського обороту угідь за межами сільських населених пунктів, відродження тваринництва в сільськогосподарських підприємствах, розвитку сільськогосподарського підприємництва.

У результаті аграрної реформи створено нові ринкові організаційно-правові форми сільськогосподарських підприємств: господарські товариства, виробничі сільськогосподарські кооперативи, приватні (приватно-орендні) підприємства, фермерські господарства. Достатньо інтенсивно відбувається процес утворення обслуговуючих кооперативів і різних формувань інфраструктурного призначення. Суттєво збільшилися за розмірами особисті селянські господарства, змінилося їх соціально-економічне значення в аграрній економіці.

Проблема різноукладності є новою, її науково-прикладне вивчення тільки починається, хоча категорія “уклад” має порівняно давню історію і різні визначення. В одних зосереджується увага на суспільно-політичних аспектах, в інших - ідеться про виробничі характеристики. Із переходом до ринкових відносин виникли підстави розглядати уклади як усталені соціальні та економічні системи, що виконують певні цільові функції. До них належать: власність, суб'єкт власності, спосіб використання власності, тип організації виробництва, виробничі відносини. Уклад нами розглядається як неформалізована соціально-економічна система, осередком якої є селянин із його соціальною сутністю й обраними ним способами виробничо-господарської діяльності та всієї системи життєзабезпечення. Таке розуміння укладу зумовлене тим, що він не є організаційно чи іншим чином консолідованою системою; за ним як за окремим об'єктом не ведеться ні облік, ні звітність, його з жодного боку не розглядає статистика; він не підлягає державному чи будь-якому іншому регулюванню.

Важливою методологічною передумовою становлення багатоукладності є відповідність цільовим завданням, вимогам і потребам ефективного здійснення державної аграрної політики. Процес формування багатоукладності в подальшому буде залежати від того, наскільки сприятиме цьому державна аграрна політика в частині її соціально-економічної результативності.

У практичному вирішенні проблеми багатоукладності в сільському господарстві потрібно керуватися тим, що становлення, розвиток і утвердження на селі багатоукладності - це не окрема, самодостатня проблема, яка вимагає великих додаткових, у тому числі економічних і організаційних, зусиль. Формування різноукладності є безпосередньою складовою соціально-економічного розвитку сільського господарства і села, унаслідок чого все те, що працюватиме на підвищення результативності галузі, одночасно сприятиме зміцненню формування багатоукладності. Треба виходити з того, що поступове зменшення ресурсного потенціалу сільськогосподарської галузі ставатиме реальною передумовою розвитку укладотворчих процесів, насамперед у частині соціально-економічного зміцнення укладів. Оскільки останні є неконсолідованими структурами, то розвиток господарюючих суб'єктів, як правило, не вимагатиме додаткових спеціальних витрат ні держави, ні інших суб'єктів розвитку села. Згідно з цим економічна підтримка розвитку багатоукладності становитиме собою консолідацію, зосередження тієї частини грошових витрат, які держава виділятиме на формування й утримання соціальної інфраструктури сільських поселень, коштів, які надходитимуть з органів місцевого самоврядування, відповідних відрахувань сільськогосподарських підприємств та інших виробничо-господарських структур, що діятимуть у кожному сільському поселенні, а також часткових внесків домогосподарств. Отже, навіть не усвідомлюючи цього, а лише виконуючи покладені на них функції, органи місцевого самоврядування стануть структурами, які поступово перебиратимуть на себе функції формування мікроструктур сільського рівня соціальнозабезпечувального укладу.

Сподіватися на державне, фінансове, правове, організаційне регулювання розвитку багатоукладності безпідставно. Слід орієнтуватися на те, що державне управління розвитком багатоукладності буде мати не прямий, безпосередній, а опосередкований характер. Його особливість полягатиме в тому, що основною ланкою має стати регулювання розвитку кожного укладу зокрема і всієї системи багатоукладності створенням оптимальних правових, економічних, організаційних та інших умов для ефективного розвитку суб'єктів укладотворення. Шлях до реальної, добре організованої та ефективно функціонуючої багатоукладності лежить через надійну соціально-економічну результативність розвитку всіх учасників укладотворчих процесів. Пропонується поєднання виробничих укладів - державного і недержавних - із забезпечуючувальним укладом, який охоплюватиме: виробничо- забезпечувальний і соціальнозабезпечувальний субуклади (рис. 1). Соціальнозабезпечувальний субуклад повинен консолідувати всі елементи соціальної сфери з метою прискорення процесів її відродження.

До визначення ролі селянського укладу (особисті селянські господарства) слід підходити обережно, виважено й об'єктивно. З одного боку, господарства населення виявилися найпристосо- ванішими до особливостей перехідного періоду до ринку. Вони менш залежні від здорожчання енергоносіїв та інших матеріально-технічних ресурсів, тому що тут переважає ручна праця, вони стали основним джерелом існування селянської сім'ї. З іншого боку, за своїми розмірами і рівнем технічної оснащеності вони неспроможні запроваджувати досягнення науково-технічного прогресу. Не можна беззастережно сприймати аргументи про вищу ефективність виробництва продукції в господарствах населення. Збільшення площі землекористування цих господарств не супроводжується адекватним збільшенням обсягів виробництва.

Особисті господарства населення зберігатимуться доти, доки не зменшиться рівень очевидного і прихованого сільського безробіття, доки рівень заробітної плати зайнятих у різних сферах економіки сільських жителів не зросте настільки, що дозволить їм більше споживати покупні продукти харчування, доки сільськогосподарські підприємства не вироблятимуть достатньої для забезпечення суспільних потреб кількості дешевої продукції.

Рис 1. Концептуальна структура різноукладності для сільського господарства

Малі й великі форми господарювання не повинні протиставлятися, а взаємно доповнювати одна одну. Між господарствами населення й сільськогосподарськими підприємствами існують тісні економічні взаємозв'язки, які необхідно розвивати і використовувати з максимальною ефективністю. Розвиток фермерських господарств як досконалішої, визнаної у всьому світі, кращої форми господарювання в системі “людина-природа” гальмується складною фінансово-економічною ситуацією, відсутністю належної державної підтримки.

У перспективі на особливу увагу заслуговують середні і великі сільськогосподарські підприємства, спроможні запроваджувати досягнення науково-технічного прогресу. У виборі напряму спеціалізації їх виробництва альтернативи нема. У виробництві зерна конкурувати з підприємствами Південного регіону місцеві підприємства не можуть - не дозволяють природні умови. Пріоритетним у перспективі повинен бути розвиток молочного скотарства. Відродження молочно-м'ясного скотарства в сільськогосподарських підприємствах базуватиметься на продуманій системі державної підтримки, використанні досягнень науково-технічного прогресу, маркетинговому обґрунтуванні проектів відродження галузі, удосконаленні мотиваційного механізму.

Великі перспективи має виробничо-обслуговуючий субуклад, який перебуває на стадії становлення. Він формується не безпосередньо у сфері сільськогосподарського виробництва, а в споріднених із сільськогосподарським виробництвом сферах (заготівля, переробка, маркетинг сільгосппродукції, матеріально-технічне постачання, надання технологічних та інформаційно-консультативних послуг тощо), із часом утворюючи складні вертикально інтегровані маркетингові системи. Обслуговуючі кооперативи створюються за добровільного об'єднання грошових і майнових внесків виробників сільськогосподарської продукції (громадян та юридичних осіб), організації демократичного управління і справедливого поділу ризику й доходів. Обслуговуючі кооперативи забезпечують формування стабільного продовольчого ринку, сприяють витісненню зайвих торгових посередників, забезпечують підвищення доходів, створюють нові робочі місця на селі. Розвиток обслуговуючої кооперації потребує розробки і реалізації відповідної державної програми.

Система багатоукладності сільського господарства загалом сприятиме кращому використанню аграрного потенціалу, можливостей, створюваних державою для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, дасть змогу з меншими втратами уникати ускладнень, які виникають за обмеженості і недосконалості централізованих впливів на ефективний розвиток сільського господарства.

На перспективу прогнозуються певні зміни в структурі багатоукладності. Особисті господарства населення (селянський уклад) не можуть вважатися пріоритетною формою господарювання. Але вони зберігатимуться доти, доки існуватиме безробіття на селі, доки не зросте рівень матеріального добробуту сільських жителів, не відродиться рівень виробництва в сільськогосподарських підприємствах.

Для оздоровлення економічної ситуації в сільськогосподарських підприємствах необхідно підвищити рівень концентрації та інтенсифікації виробництва. Без цього не можна вести мову про запровадження науково-технічного прогресу. Спеціалізація на виробництві зерна, як це було донедавна, не убезпечує сільськогосподарські підприємства від зниження рентабельності. Перспективним для спеціалізації сільськогосподарських підприємств є молочно-м'ясне скотарство, що вимагатиме чималих зусиль і коштів.

1.2 Особливості організації і управління в товариствах з обмеженою відповідальністю

Згідно закону України Про господарські товариства Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 10 осіб. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Характерними рисами товариства з обмеженою відповідальністю є:

1. Обмежена відповідальність їх учасників, оскільки вони несуть відповідальність лише в межах їх внесків. Ця риса є спільною для акціонерних товариств і для товариств з обмеженою відповідальністю.

2. ТзОВ не повинні мати значної кількості учасників, оскільки нормативна база їх корпоративного управління побудована таким чином, що за великої кількості учасників значною мірою втрачається керованість, особливо при прийнятті стратегічних рішень. При перевищенні встановленої законодавством кількості учасників ТзОВ підлягає перетворенню в акціонерне товариство протягом одного року, а по закінченні цього строку - ліквідації в судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі.

3. ТзОВ не випускають акції.

4. Наявність переваги перед акціонерними товариствами, оскільки над ним немає таких органів зовнішнього регулювання, як, наприклад, Комісія з цінних паперів та фондового ринку України з її численними вимогами щодо звітності.

5. Більш висока мобільність при проведенні зборів і управлінні, оскільки для ТзОВ не має таких численних норм законодавства, як для акціонерних товариств.

6. Додаткові внески учасників ТзОВ не впливають на співвідношення їх часток (паїв), за винятком випадків передбачених установчими документами.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників. Відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів.

Установчі документи

Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Він, крім вже вище вказаних розділів, повинен також містити наступні відомості про:

- розмірі статутного капіталу, з визначенням частини кожного учасника;

- склад і компетенцію органів управління та порядок прийняття ними рішень;

- розмір і порядок формування резервного фонду;

- порядок передачі (переходу) часток у статутному капіталі. Статут ТзОВ з усіма наступними змінами зберігається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства і є відкритим для ознайомлення.

Органи товариства з обмеженою відповідальністю

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк.

Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі.

Загальні збори учасників товариства обирають голову товариства. До компетенції загальних зборів учасників ТзОВ відноситься:

- визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їхнє виконання;

- внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу;

- створення та відкликання виконавчого органу товариства;

- затвердження річних звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку, визначення порядку покриття збитків;

- створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

- винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

- затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

- визначення умов оплати праці посадових осіб

- затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства;

- прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу

- встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

- вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

- виключення учасника з товариства;

- визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства.

Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

Загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому

Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Для вирішення усіх питань діяльності товариства (за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників) створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор).

Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).

Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства.

Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених Законом України Про господарські товариства та установчими документами.

Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.

Генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства.

З метою систематичного чи вибіркового контролю за діяльністю дирекції (директора) створюється ревізійна комісія. Вона утворюється загальними зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше 3 осіб. Члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії.

Правове регулювання діяльності учасників ТзОВ

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства або третім особам, якщо інше не передбачено установчими документами.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця від дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства, або за домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

У разі придбання частки учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі.

Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

При реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у

грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного (складеного) капіталу товариства підлягає зменшенню.

Учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере[6, с. 142].

1.3 Перспективи розвитку ТОВ

Утвердження на селі приватної власності та приватного господарювання, розширення орендних відносин є необхідними, але не єдиними передумовами економічного піднесення галузі. Новим власникам і господарям на селі потрібні сприяння та підтримка для прибуткового ведення господарства і виробництва конкурентоспроможної продукції. Це стосується насамперед ціноутворення, оподаткування, кредитування, інвестування, митно-тарифного регулювання та страхування.

Важливою складовою аграрної політики в Україні на сучасному етапі є створення ринку сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.

Економічна сутність ринку виражається, насамперед, як категорія обміну, який організований за законами товарного виробництва і обігу, сукупності відносин товарного і грошового обміну. Його організація дає змогу реалізувати господарські зв'язки, а в кінцевому підсумку і весь процес виробництва. Без нього неможливо досягти основної мети будь-якої підприємницької діяльності - отримання прибутку.

За економічною сутністю продовольчий ринок є саморегульованою системою відтворення. Структурні елементи економічних відносин формуються на основі прямих і зворотних ринкових зв'язків, перебувають під впливом платоспроможного попиту і пропозиції.

Основою правового статусу ринку є його статут, який визначає права і обов'язки учасників, зміст правомочності і майновий режим, формування статутного капіталу.

Основним елементом ринкового механізму є ціна, попит, пропозиції.

Цінова політика повинна ґрунтуватися на вільному ціноутворенні у поєднанні з державним регулюванням, посиленням антимонопольного контролю за цінами на матеріально-технічні ресурси і послуги, а також ефективною системою державної підтримки доходів сільськогосподарських товаровиробників і поліпшення ринкового середовища для збуту сільськогосподарської продукції, стимулювання споживчого попиту.

Структура управління - набір встановлених правил і заходів, у межах яких організована угода. У ринковій структурі управління потрібно віддавати координації взаємних дій партнерів за допомогою статутів, положень, договорів, угод.[7, с. 237]

Частота угод, що здійснюється з певним партнером, наявність постійних виробничих і торгових зв'язків полегшує ведення договірної роботи, знижує витрати на підписання угод та їх контроль, а також знижує схильність контрагентів до авантюристичної поведінки.

Формування ринку продовольчої продукції - важлива функція держави, яка має забезпечувати створення державного фонду і запасів сировини, продуктів її переробки.

Ринок сільськогосподарської продукції складається із сукупності відносин "продавець-покупець", за допомогою яких реалізується сільськогосподарська продукція. Його структура визначається співвідношенням різних форм реалізації цієї продукції.

Ринкові відносини аграрного ринку розвиваються на підставі ринкового механізму, головними функціями якого є:

* регулювання системи "попит-пропозиція" та організація виробництва, що відповідає суспільним потребам;

* розвиток підприємницької діяльності та підвищення економічної зацікавленості товаровиробників;

* організація ділових контактів між виробниками і споживачами, їхні стабільні взаємовигідні зв'язки;

* накопичення достовірної економічної інформації для ухвалення необхідних рішень.

Нині з переходом до ринкових відносин виникає потреба у принципово нових, прямих зв'язках сільськогосподарських підприємств із закупівельними організаціями, в основу яких покладено економічну зацікавленість і відповідальність виконання договірних зобов'язань. Саме тому і відмінне держзамовлення. Загальнодержавні потреби у продуктах харчування в країні забезпечуються через закупівлю на товарних біржах і аукціонах.

Товарні біржі, аукціони, виставки-ярмарки, система споживчої кооперації, сільськогосподарські ринки є основними складовими ринкової інфраструктури сільськогосподарської продукції та її переробки.

Основною метою створення товарних сільськогосподарських продовольчих бірж є організований збут сільськогосподарської продукції, регулювання ринку і більш стале забезпечення населення продовольчими товарами, а підприємства - сировиною. Основне завдання біржі -- це визначення реальної ціни біржових товарів і страхування ризиків небажаної зміни ціни на них.

Водночас у сучасних умовах залишається важлива роль споживчої кооперації в торгівлі, через яку здійснюється понад 60 % роздрібного товарообігу на селі. Вона закуповує в сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та населення продукцію рослинництва і тваринництва.

Важливим елементом у розвитку ринкових відносин в Україні є створення і функціонування на її території спільних підприємств, які розширюють внутрішні та зовнішні ринки збуту сільськогосподарської продукції, особливо продуктів її переробки.

Значущим у ринковій інфраструктурі є подальший розвиток кооперативних ринків. Їхнє значення зростає з розвитком селянських господарств, розширенням особистих підсобних господарств на селі, коли зростає потік сільськогосподарської продукції на ринки.

В Україні почали створюватись інші елементи інфраструктури оптового ринку сільськогосподарської продукції, зокрема, міжрегіональні та районні агроторговельні доми. Їх створення і діяльність у регіонах як важливої ланки ринкового середовища сприяло розвитку товарно-грошових відносин у сільській місцевості, більш вигідній реалізації виробленої сільськогосподарської продукції, акредитуванню та авансуванню товаровиробників через систему форвардних контрактів, що дає змогу поліпшити матеріально-технічне забезпечення.

Сучасний розвиток інфраструктури агропродовольчого ринку потребує вирішення організаційно-економічних заходів цивілізованого продажу виробленої сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки з метою одержання товаровиробниками максимальних прибутків від її реалізації.[8, с. 387]

Максималізації прибутку сприяє ринкове управління за допомогою ціноутворення, що є могутнім стимулом, бо кінцевий фінансовий результат залежить лише від дій найбільш економічних агентів. Отже, для ринкового управління характерні стимулюючі дії, які визначають вільний вибір операційних партнерів.

Особливістю управління на аграрному ринку є організація інформаційного забезпечення суб'єктів господарської діяльності та органів управління ринку ринковими оглядами, що дає можливість оволодіти ситуацією на ринку агропродукції, обирати і приймати оптимальні рішення з її виробництва.

Підготовку такої інформації здійснюють фахівці-аналітики у вигляді періодичних ринкових звітів з основних видів сільськогосподарської продукції і продовольства.

Ринковий звіт - це об'єктивний аналітичний огляд поточного стану кон'юнктури ринку та короткостроковий прогноз цінової ситуації на ринку конкретного агропродукту на певний маркетинговий період.

У ситуації, коли немає прямої залежності між вхідними ресурсами і працею, з одного боку, і виходом продукції або заохочення, з іншого, застосовуються адміністративні заходи контролю і спонукання, системи штрафних санкцій, контрактного і господарського права.

Успішне функціонування ринку агропромислової сфери потребує подальшого розвитку інформаційної служби, маркетингових служб, особливо реклами вітчизняних товарів, яка є важливим елементом конкуренції та боротьби за ринок збуту.

1.4 Методика дослідження

Методологічну основу курсової роботи склали загальнонаукові методи пізнання, а також діалектичний метод, порівняльно-правовий, формально-логічний, історико-правовий, статистичний, системно-функціональний. При виконанні теоретичної частини курсової роботи вивчалося вітчизняне законодавство про товариства з обмеженою відповідальністю, проводився його аналіз. Із застосуванням формально-логічного методу опрацьовувалася наукова література стосовно теми курсової і аналізувались річні звіти господарства про фінансові результати, баланс підприємства, звіти основних економічних показників роботи підприємства.

З допомогою історико-правового та діалектичного методів досліджувався розвиток товариств з обмеженою відповідальністю з ХІХ століття і до наших днів, вивчалися нові риси у їхній діяльності: поширення у різних галузях виробничої і невиробничої сфери, залучення найманих працівників, посадових осіб, змінюваність учасників. Системно-функціональний метод надав можливість вивчити і дослідити внутрішню структуру товариства, діяльність його органів управління, контролю, установчі документи, відносини товариства і учасників.

У роботі будуть використані такі методи дослідження, як робота з документацією; соціологічне опитування; співставлення економічних показників за минулі роки і за звітний період; характеристика сучасного стану вивчаємої проблеми на обєкті дослідження; грунтовний аналіз з використанням накопиченого фактичного матеріалу і залученням всіх теретичних знань, певного методичного інструментарію; академічні розрахунки і моделі; матеріали таблиць; графічні ілюстрації тощо.



Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика умов діяльності стану розвитку СП ТОВ «НИВА»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства. Місце розташування, природно-кліматичні умови, історія створення СП ТОВ «Нива»

СП ТОВ «Нива» розташоване в Лісостеповій зоні. Клімат цієї зони помірно-континентальний, м'який. Найбільше опадів випадає влітку - 65-75%. Коефіцієнт зволоження становить 2,33. За рік випадає від 400 до 550 мм опадів. Середня температура в липні становить +18…+20 °С, у січні - 5,5…- 8,8 °С. Найпоширенішими грунтами цієї зони є опідзолені чорноземи та темно-сірі грунти. Рельєф місцевості - переважно рівнинний. Взагальному Лісостепова зона має сприятливі грунтово-кліматичні умови для розвитку сільського господарства.

СП ТОВ «Нива» займає вигідне місце для виробництва та збуту продукції. Це пояснюється наявністю відповідної інфраструктури: залізничних мереж (станція Оратів), неподалік від траси (Вінниця - Київ), та ряд інших структур, які займаються переробкою та збутом сільськогосподарської сировини. Місце розташування господарства свідчить про те, що воно має вплив на виробництво і реалізацію продукції, на суми транспортних витрат, та взаємовідносини з постачальниками і підрядниками.

Форма власності - приватна власність.

Основні види діяльності підприємства - вирощування зернових та технічних культур; розведення свиней; будівництво будівель.

Засновник підприємства - Картовий П. М.

Директор підприємства - Картовий О. П.

СП ТОВ «Нива» зареєстроване, як юридична особа 5 березня 1993 року в Оратівській районній адміністрації Вінницької області. Юридична адреса підприємства: 22653 Вінницька область, Оратівський район, с. Балабанівка, вул. Леніна,45.

СП ТОВ «Нива» розпочало свою діяльність як сільськогосподарське підприємство, основним видом діяльності якого є рослинництво. Для ефективного господарювання були опановані сучасні методи організації виробництва, управління кадрами, залучені досвідчені фахівці, які застосовують високоякісні технології, з використанням якісних та найбільш безпечних засобів захисту рослин, мінеральних добрив в повному обсязі, сучасних і високопродуктивних сортів насіння вітчизняної та закордонної селекції. Запровадження сучасних технологій виробництва сільськогосподарської продукції та їх дотримання справляє найістотніший вплив на ефективність виробництва та його динаміку. Придбання власної вітчизняної та іноземної сільськогосподарської техніки дозволило суттєво зменшити час на польові роботи, збитки, матеріальні витрати на обслуговування та утримання техніки, а також дозволило планомірно організовувати аграрні роботи, ефективність напряму яких залежить від погодних умов.

Не дивлячись на постійне підвищення цін на матеріальні ресурси, весь комплекс заходів, які застосовує «Нива», призводить до збільшення врожайності, підвищення рентабельності, а тим самим до збільшення прибутку підприємства, що дозволяє постійно збільшувати кількість орендованих земель, яка склала 11283 га у 2012 році і вже 11455 га у 2013 році.

Таблиця 2.1.1 Основні показники в рослинництві:

Культура	Площа, га	Урожайність, ц/га
	2011 рік	2012 рік	2011 рік	2012 рік
Озима пшениця	1750,8	2200,9	53,4	55,7
Яра пшениця	660,9	608,6	33,5	47,8
Ячмінь	-	736,7	-	46
Жито	-	92	-	47,9
Ріпак	-	492,4	-	30,4
Соя	134	-	23,7	-
Кукурудза	6269,5	6898,5	81	85
Пар	881	254,3
Разом:	9696,2	11283,4

Успішне господарювання дозволяє не тільки розширювати виробництво вирощування зернових культур, а і засвоювати нові види сільськогосподарської діяльності такі як тваринництво. Незгасаючий попит і зростаючі ціни на м'ясо роблять тваринництво, а особливо свинарство, перспективною сферою для серйозних інвестицій, представляючи довготривалі можливості для росту та розвитку ефективного бізнесу.

Практика вітчизняних та закордонних свинарів показала,що самими ефективними є датські технології, а датські свині мають чудову генетику. Що визнано у всьому світі. Тому 21 квітня 2009 р. на зборах засновників с/г підприємства «Нива» було прийнято рішення про початок будівництва свинокомплексу з закінченим циклом вирощування 30-ти тисячного поголів'я свиней за рік за датськими технологіями. Свинокомплекс задіяний у виробництві свиней ще в 2005 році: в грудні 2005 року було завезене перше поголів'я племінних свиней з Данії і розпочато процес репродукції. Вже в вересні 2006 року підприємством «Нива» було реалізовано перші товарні свині. В 2007 році свинокомплекс був задіяний вже на 66%, в 2012 році свинокомплекс вийшов на повну потужність з реалізацією 31243 голови, що складає 104% від запланованої, а в 2013 році заплановано реалізувати 60000 голів товарних свиней. На обліку в Оратівському районі Вінницької області знаходяться 26 с/г товаровиробників. За даними, наданими Управлінням агропромислового комплексу Оратівського району Вінницької області, за 2011 рік прибуток с/г підприємства «Нива» склав 41 млн. грн., що дорівнює 72,1% в загальному прибутку с/г підприємств по району. В тяжких умовах 2012 року дане підприємство отримало 21 млн. чистого прибутку.

26 грудня 2012 року підприємство здало в експлуатацію другий свинокомплекс з закінченим циклом вирощування 30-ти тисячного поголів'я свиней в рік за датськими технологіями біля с. Балабанівка Оратівського району. Дане будівництво відбувалося на протязі без 3-х тижнів 2 роки від дня прийняття рішення про його будівництво.

Таблиця 2.1.2 Основні показники в тваринництві:

Показники	За 2011 р.	За 2012 р.	За 1 кв. 2013 р.
Наявність свиней, гол.	13523	18833	22386
в т. ч. свиноматок, гол.	888	968	1255
Вихід поросят на 1 свиноматку,гол.	30	38	31
Кількість опоросів, шт	2,2	2,36	2,4
Реалізовано, тон.	927	3146	842
Реалізаційна ціна, грн	12,37	16,85	17,70

За 2012 рік середньодобовий привіс свиней на відгодівлі складає 855 грам, а молодняку свиней на дорощуванні - 370 грам.

Кількість працюючих на даному підприємстві станом на 1 серпня 2013 року - 254 чоловік, середньомісячна заробітна плата працівників становить - 1770,00 грн. Заборгованості по виплаті заробітної плати та сплаті податків немає.

Подальші плани підприємства не обмежуються будівництвом ще двох потужних свинокомплексів у Оратівському районі, а й направлені на турботу про своїх робітників у вигляді будівництва жилих приміщень. Так на стадії розробки вже знаходиться будівництво 24-квартирного жилого будинку в с. Балабанівка.

СП ТОВ «Нива» займає вигідне місце для виробництва та збуту зерна. Це пояснюється наявністю відповідної інфраструктури: залізничних мереж (станція Оратів), неподалік від траси (Київ - Вінниця), та ряд інших структур, які займаються переробкою та збутом сільськогосподарської сировини. Місце розташування господарства свідчить про те, що воно має вплив на виробництво і реалізацію продукції, на суми транспортних витрат, та взаємовідносини з постачальниками і підрядниками.

Постачальниками матеріально-технічних ресурсів є:

- ЗАТ Компанія Райз (насіння);

- ТОВ Олександрійська зернова компанія (насіння);

- ТОВ Агроскоп Україна (засоби захисту рослин);

- ТОВ Тасман (мінеральні добрива);

- ТОВ Кло-ойл (бензин, дизельне паливо);

- ТОВ Астра АБА (запасні частини);

- СПД Плиско Б. Ю. (запасні частини);

- ВАТ ПЕКХП (комбікорм);

- ТОВ НВП Біо-Тест-Лабораторія (ветеринарні препарати).

Підприємства, що надають послуги:

- ВАТ ПЕКХП (приймання, зберігання та відвантаження зерна);

- автоперевізники (приватні підприємці - автопослуги з перевезення зерна);

- МТС (послуги зв'язку, інтернет).

Посередником СП ТОВ «Нива» є ВАТ ПЕКХП.

Споживачами тваринної продукції підприємства являються:

- ТОВ Харківський м'ясокомбінат;

- ВКФ ПЕКХП;

- ТОВ Овручм'ясо;

Споживачі рослинної продукції:

- ВАТ ПЕКХП;

- ТОВ Нібулон;

- ВАТ Київмлин;

- ВАТ Вінницяхліб;

- Аграрний фонд.

Місцеві органи влади з якими контактує СП ТОВ « Нива»:

- сільські ради;

- Оратівська ДПА;

- ЦСУ;

- Оратівська РДА.

2.2 Економічний механізм господарювання в СП ТОВ «Нива»

Динаміку показників розміра СП ТОВ «Нива» можна охарактеризувати за допомогою Таблиці 2.2.1.

Таблиця 2.2.1 Динаміка показників розміру СП ТОВ «Нива»

Показники	Роки	Зміни (+,-)
	2011	2012
Валова продукція, грн.	64905,79	55903,09	9002,7
Товарна продукція, грн.	70352,3	60622	-9730,3
Виручка, грн.	83735,6	37415,7	-46319,9
Валовий дохід,тис. грн.	26187,9	26841	+653,1
Площа с/г угідь, га	8237,26	11441,6	+3204,34
Середньорічна чисельність працівників, чол.	290	236	-54
Середньорічна вартість ОВФ - всього грн.	37819,45	82462	+44642,55
Середньорічна вартість оборотних засобів, грн.	13790	30729,5	+16939,5
Поголів'я тварин, ум. гол.	9048	13485	+4437

Висновк: на основі показників таблиці 2.2.1. можна сказати , що валова продукція у 2012 році порівняно з 2011 зросла на 9002,7 грн., товарна продукція зменшилась на 9730,3, відповідно виручка від реалізації продукції також зменшилась на 46319,9 грн., при цьому валовий дохід зріз на 653,1 тис.грн.

Товарна продукція - це та частина валової продукції,яка йде на реалізацію. Чим вищий рівень товарності, тим ефективніше працює підприємство.

Структура товарної продукції - це питома вага кожного виду реалізованої продукції до загальної суми.

Склад і структуру товарної продукції СП ТОВ «Нива» можна визначити за допомогою Таблиці

Таблиця 2.2.2 Склад і структура товарної продукції СП ТОВ «Нива»

Показники	2011 рік	20012 рік
	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Продукція рослинництва:	52165,0	74,1	21517	35,0
пшениця озима	6777,0	9,6	9229	15,1
пшениця яра	1438,1	2,0	1523	2,4
жито	211,2	0,3	264	0,3
кукурудза на зерно	42117,6	59,9	8028	13,1
горох	189,0	0,3	-	-
овес	267,8	0,4	-	-
ячмінь	-	-	19	0,03
соняшник	390,4	0,6	-	-
соя	626,0	0,8	-	-
ріпак	147,2	0,2	2431	4,0
інша продукція рослинництва	-	-	23	0,04
Продукція тваринництва:	18187,3	25,9	39105	65,0
свині	18187,3	25,9	39105	65,0
Всього по с/г виробництву	70352,3	100	60622	100

Висновки: на основі показників Таблиці 2.2.2 можна сказати, що склад товарної продукції СП ТОВ «Нива» дещо змінився. У 2012 році порівняно з 2011 роком підприємство не займалось реалізацією гороху, вівса, соняшнику та сої, але натомість додатково реалізовувало ячмінь та іншу продукцію рослинництва. Дохід від продукції тваринництва зріс на 29,1%.

Склад і структурувалової продукції СП ТОВ «Нива» можна проаналізувати за допомогою Таблиці 2.2.3.



Таблиця 2.2.3 Склад і структура валової продукції СП ТОВ «Нива»

Вид продукції	2011р.	2012р.
	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Продукція рослинництва	44378,31	68,4	23848,42	42,7
Продукція тваринництва	20527,48	31,6	32054,67	57,3
Всього по сільськогосподарському виробництві	64905,79	100	55903,09	100

Висновки: на основі показників Таблиці можна сказати, що структура волової продукції СП ТОВ «Нива» на протязі досліджуваних років змінилась. Валова продукція рослинництва в 2012 році порівняно з 2011 роком зменшилась на 46,3%, при цьому продукція тваринництва зросла на 56,2%.

В сільському господарстві земля є основним засобом виробництва. Людина обробляє верхній шар землі - грунт, умови для росту і розвитку рослин, тобто земля є предметом праці. Одночасно використовуються фізичні, хімічні, біологічні та інші її якості для одержання врожаю сільськогосподарських культур, тобто земля виступає як знаряддя праці. Земля значною мірою визначає темпи зростання і рівень ефективності сільськогосподарського виробництва. Без її раціонального використання неможливе вирішення складних завдань по забезпеченню населення продуктами харчування, а промисловості - сировиною. [9, с. 51]

СП ТОВ «Нива» орендує землі в Оратівському районі. Загальна площа с/г угідь в Оратівському районі - 41033,26 га., в обробітку цього підприємства знаходиться 7312 га., що складає 17,8%;

За 2011 рік Оратівський район отримав прибутку - 8,0 млн. грн.. СП ТОВ «Нива » отримало чистого прибутку за 2011 рік 41 млн. грн..

Процентне відношення окремих видів сільськогосподарських угідь до їх загальної площі визначає структуру сільськогосподарських угідь. Структуру земельних угідь СП ТОВ «Нива » можна визначити за допомогою Таблиці2.2.4



Таблиця2.2. 4 Динаміка і структура земельних угідь СП ТОВ «Нива»

Види угідь	2011р.	2012р.	Зміни (+;-)
	га.	%	га.	%
Загальна земельна площа, в тому числі с/г угіддя	8237,26	100	11441,6	100	-
З них: рілля	7899,46	95,9	11441,6	100	+4,1

Висновки: на основі показників даної таблиці можна стверджувати, що на протязі досліджуваних років склад земельних угідь не змінився, але змінилась площа, вона зросла на 3542,14 га. Вся земельна площа СП ТОВ «Нива» є орендованою.

Динаміку розміру та структури посівних площ СП ТОВ «Нива» можна проаналізувати за допомогою таблиці 2.2.5.

Таблиця 2.2.5 Динаміка розміру і структури посівних площ СП ТОВ «Нива»

Культури	2011р.	2012р.	Зміни (+;-)
	Площа, га	%	Площа, га	%
1.Зернові і зернобобові	9062,7	94,5	9443,6	95,0	+0,5
з них: озима пшениця	1750,8	18,3	2200,9	22,1	+3,8
яра пшениця	660,9	6,9	608,6	6,1	-0,8
жито	142	1,5	92,0	0,9	-0,6
кукурудза на зерно	6269,5	65,4	5745,1	57,8	-7,6
ячмінь	-	-	736,7	7,4	+7,4
овес	239,5	2,5	60,3	0,6	-1,9
2.Технічні	509,7	5,3	493,6	5,0	-0,3
соняшник	219,2	2,3	1,2	0,01	-2,29
соя	134	1,4	-	-	-1,4
ріпак озимий	156,5	1,6	492,4	5,0	+3,4
3.Інша продукція рослинництва	19,8	0,2	-	-	-0,2
ВСЬОГО	9592,2	100	9937,2	100	Х

Висновки: проаналізувавши показники Таблиці 2.2.5 можна сказати,що найбільшу питому вагу займають зернові і зернобобові культури. В 2012 році порівняно з 2011 роком їх посівні площі збільшились на 0,5%. В загальному можна відзначити, що майже всі посівні площі с/г культур збільшились, додалась посівна площа ячменю, хоча в 2012 році підприємство не займалось вирощуванням сої та іншої продукції рослинництва.

За строком використання та вартістю засоби праці поділяють на основні і оборотні. До основнихналежать ті, що служать кілька років, зберігаючи початкову фізичну форму. Спрацювання їх відбувається поступово, у міру використання. Тому вартість цих засобів переносять на вироблений продукт протягом усього строку існування частинами пропорційно до їхньої участі в процесі виробництва.

Оборотні засобиберуть участь у виробництві або в невиробничій сфері протягом одного року або одного виробничого циклу, після чого припиняють своє існування. Їхня вартість повністю переноситься на створений продукт, виконану роботу або надану послугу. До цієї групи засобів умовно відносять також малоцінні предмети довгострокового використання.

Забезпеченість основними виробничими засобами та ефективність їх використання в СП ТОВ «Нива» ножна охарактеризувати за допомогою Таблиці 2.2.6.

Таблиця 2.2.6 Забезпеченість основними виробничими засобами та ефективність їх використання в СП ТОВ «Нива»

Показники	Роки
	2011	2012
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	37819,45	82462
Вартість валової продукції, тис. ...

Подобные документы

• Аналіз сучасної системи мотивації праці в організації

  Система мотивації як складова управління персоналом. Особливості організації оплати праці. Заробітна плата як елемент мотивації. Аналіз виробничо-господарської та фінансової діяльності, діючих систем мотивації, менеджменту та маркетингу на ПП "КуДі".
  
  дипломная работа [68,2 K], добавлен 22.06.2010
  

• Дослідження системи мотиваційних впливів на діяльність підприємства

  Мотивація в системі управління персоналом, підходи до її формування. Методи оцінки ефективності мотивації. Аналіз та оцінка системи мотивації персоналу в управлінні підприємством, шляхи її вдосконалення за рахунок оптимальної системи оплати праці.
  
  дипломная работа [476,2 K], добавлен 24.10.2012
  

• Розробка системи менеджменту в товаристві з додатковою відповідальністю "Комфорт"

  Коректування менеджменту товариства з додатковою відповідальністю "Комфорт" в умовах очікуваних змін, його функції та технології. Розробка та реалізація управлінських рішень. Функціонування формальних та неформальних груп, комунікації в організації.
  
  курсовая работа [199,0 K], добавлен 24.12.2016
  

• Розробка системи менеджменту в організації АТ "Фільтр плюс"

  Розробка технології менеджменту в організації. Формування алгоритму розробки управлінських рішень. Удосконалення системи комунікацій в організації. Функціонування формальних та неформальних груп у товаристві. Визначення ефективності мотивації менеджменту.
  
  курсовая работа [357,6 K], добавлен 06.05.2015
  

• Удосконалення системи мотивації персоналу підприємства (на матеріалах СТОВ "Степове" Слов'яносербського району Луганської області)

  Сутність системи мотивації праці персоналу підприємства як соціально-економічної категорії. Аналіз розвитку складових системи мотивації праці в Україні. Системи мотивації праці на аграрних підприємствах Луганського регіону та напрями їх реформування.
  
  дипломная работа [1,2 M], добавлен 06.05.2014
  

• Використання ефективних систем мотивації та оплати праці персоналу організації

  Сутність та значення процесу мотивації праці як складової ринкових відносин. Загальна характеристика діяльності підприємства ТОВ "КАТРАН - ОС". Аналіз системи управління персоналом на підприємстві. Дослідження впливу матеріальних мотиваторів на персонал.
  
  дипломная работа [669,0 K], добавлен 06.06.2016
  

• Особливості управління ТОВ

  Порядок створення та реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю. Його особливості як суб’єкта господарювання. Органи управління товариством, їх компетенція. Організація роботи зборів засновників та виконавчих органів ТОВ "Кондитер-прайм".
  
  курсовая работа [44,8 K], добавлен 23.04.2012
  

• Особливості мотивації проектної команди на підприємстві

  Сутність прoeктнoї команди та особливості її організації. Характеристика та система управління підприємства. Мoтивуюча рoль oплaти праці. Аналіз існуючої системи мотивації проектних команд, її експертна оцінка та рeкoмeндaції щoдo її удосконалення.
  
  курсовая работа [420,2 K], добавлен 21.10.2013
  

• Організація управління аграрним виробництвом та шляхи її вдосконалення в товаристві з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром" Бучацького району Тернопільської області

  Основи організації управління аграрним виробництвом в сучасних економічних умовах, її нормативно-правове забезпечення. Аналіз організації управління аграрним виробництвом в ТОВ "Бучачагрохлібпром". Шляхи удосконалення управління, проектування заходів.
  
  дипломная работа [185,3 K], добавлен 18.05.2012
  

• Основи менеджменту персоналу

  Методологічні та соціально-психологічні аспекти менеджменту персоналу. Стратегія та політика менеджменту персоналу організації, його ресурсне забезпечення. Особливості процесу визначення потреби організації в персоналі, управління процесами його руху.
  
  книга [2,4 M], добавлен 03.02.2010
  

• Зовнішнє середовище сервісного підприємства, його вплив на ефективність системи управління (за матеріалами товариства з обмеженою відповідальністю "ІДРІСКА ТУР" м. Києва)

  Характеристика та вплив на ефективність управління зовнішнього середовища підприємства. Аналіз діяльності підприємств сфери послуг. Середовище прямого впливу ТОВ "ІДРІСКА ТУР". Оцінка конкурентоспроможності та SWOT-аналіз туристичного підприємства.
  
  курсовая работа [1,5 M], добавлен 20.11.2014
  

• Розробка системи менеджменту в МПП ТзОВ "Продекологія"

  Основи операційного менеджменту. Формування функцій менеджменту в "Продекологія". Організація взаємодій, функції менеджменту. Організація управлінської праці. Витрати на управління підприємством, ефективність управлінської праці. Схеми процесу мотивації.
  
  курсовая работа [86,6 K], добавлен 20.10.2008
  

• Особливості мотивації трудової активності менеджерів (на прикладі КП "ХТС")

  Аналіз діяльності організації, її трудовий потенціал та шляхи його зміцнення. Особливості виробничого менеджменту та функціонального управління фінансово-економічною та соціально-психологічною підсистемою. Персонал і мотивація праці, виробнича програма.
  
  курсовая работа [453,3 K], добавлен 31.01.2012
  

• Поняття і сутність менеджменту

  Організація як об'єкт управління. Основні види ресурсів організації. Загальна системна модель організації. Горизонтальний та вертикальний поділ праці. Чотири основних функції менеджменту. Основні складові менеджменту. Спільні ознаки діяльності менеджера.
  
  презентация [345,6 K], добавлен 20.05.2011
  

• Побудова ефективної системи мотивації праці персоналу підприємства

  Принципи та вимоги до формування системи мотивації праці на підприємстві. Складові системи мотивації праці персоналу на вітчизняних підприємствах. Аналіз ролі заробітної плати як елемента системи мотивації праці. Організація охорони праці на підприємстві.
  
  дипломная работа [272,3 K], добавлен 27.06.2014
  

• Організація менеджменту на підприємстві

  Загальна характеристика підприємства. Організація взаємодії його підрозділів, особливості менеджменту. Середньооблікова чисельність персоналу. Особливості оплати праці на підприємстві. Аналіз фінансових результатів виробничо-господарської діяльності.
  
  отчет по практике [373,0 K], добавлен 23.03.2015
  

• Особливості удосконалення процесу управління спортивною організацією

  Особливості організації системи спортивного менеджменту та види організацій у сфері фізичної культури. Організаційна структура та особливості керівництва СК "Силур", кадровий потенціал та політика. Удосконалення процесу управління спортивною організацією.
  
  дипломная работа [102,4 K], добавлен 12.01.2011
  

• Удосконалення існуючих та розробка нових форм мотивації праці

  Сутність та теорії мотивації, її роль в управлінні персоналом. Проблеми мотивації праці на українських підприємствах та напрямки їх вирішення. Аналіз продуктивності і системи оплати праці ТОВ СРЗ. Розробка методів мотивації персоналу на підприємстві.
  
  курсовая работа [136,3 K], добавлен 28.09.2010
  

• Вдосконалення системи менеджменту підприємства

  Сутність процесу управління ресурсами підприємства, його основні види. Аналіз системи управління ресурсами КП "Івано-Франківськводоекотехпром". Розрахунок ефекту від впровадження запропонованих заходів з покращення системи менеджменту підприємства.
  
  курсовая работа [434,5 K], добавлен 24.10.2012
  

• Критерії оцінки ефективності менеджменту організації

  Сутність і концепції визначення ефективності управління. Удосконалення системи менеджменту організації на підприємстві. Напрямки підвищення ефективності управлінської праці. Основна мета атестації. Структура інтелектуального капіталу ВАТ "Миколаївцемент".
  
  курсовая работа [64,4 K], добавлен 09.10.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам