Особливості корпоративної культури в транснаціональних корпораціях

- фрагментарність, яка виявляється в сполученні особливостей прояву елементів традиційно українських, радянських (цінностей патерналістської культури) і модерністських (цінностей капіталістичної культури, які запозичуються разом із західними ринковими інститутами); ѓ

- високий ступінь гетерогенності економічної культури - існування багатьох класових, національних, регіональних, конфесіональних та інших субкультур;

- конфліктність - відсутність базового консенсусу в суспільстві щодо економічних цінностей, високий ступінь напруженості між соціально-класовими угрупованнями; ѓ

- амбівалентність, яка виявляється в одночасному підтриманні різних економічних цінностей. Пожвавлення процесу глобалізації як фактор розвитку корпоративної культури. Однією з визначальних ознак розвитку світової економіки є глобалізація, проявами якої є посилення ролі ТНК на формування міжнародних економічних відносин, рух капіталу з однієї країни в іншу, передача технологій тощо. Транснаціональні корпорації разом зі своїм капіталом приносять в Україну і свої підходи до управління та принципами формування корпоративної культури. Проте при впровадженні своїх принципів корпоративного управління та корпоративної культури менеджери компаній стикаються з рядом перешкод, що пов'язано з неврахуванням ментальних особливостей українського народу. Ця проблема загострюється ще й такими чинниками: ѓ

- нерозуміння багатьма менеджерами сутності та ролі організаційної культури та відсутності у них дієвого інструментарію її побудови; ѓ

- глобалізаційні процеси в бізнесі, що зумовлюють необхідність пошуку нових методів управління, пов'язаних з питанням національної та культурної ідентичності та неповторності; ѓ

- інтеграційний поступ України до світової економіки;

- неврахування менеджерами іноземних підприємств, що функціонують в Україні, національно-культурних особливостей працівників.

Можна констатувати той факт, що з кожним роком обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну зростає, причому слід зазначити, що найбільшу частку в капіталі в Україні мають Німеччина, Нідерланди, США. Тому варто проаналізувати ментальні відмінності українців від представників цих країн, за допомогою розробленого Г. Хофштеде інтегрального підходу в дослідженні національного фактора в організації [11]. Г. Хофштеде на основі даних згрупував виділив п'ять характеристик - факторів національної культури, які визначають способи структурування і управління організаціями: 1) дистанція влади - це ступінь допустимої представниками даної країни нерівності між людьми; 2) індивідуалізм - характеризує ступінь, з яким люди цієї країни діють здебільшого як індивіди або ж як члени команди, клану, роду, сім'ї, організації; 3) мужність - відображає ставлення людей цієї культури до цінностей, які асоціюються майже в усіх культурах з роллю чоловіка: «наполегливість» і «самовпевненість», «успіх і конкуренція»; 4) прагнення уникнення невизначеності - визначає міру, з якою представники певної нації надають перевагу структурованим та чітко визначеним ситуаціям; 5) довгостроковість орієнтацій - характеризується довгостроковою або короткостроковою орієнтацією в поведінці членів суспільства. Одним із перших досліджень на тему організаційної культури в Україні можна назвати спробу А. Панченко визначити числове значення чотирьох індексів Хофштеде для української культури. Дослідження проводились на основі спільного українсько-американського підприємства. Отже, існують істотні відмінності між представниками досліджуваних націй. Тому іноземним інвесторам варто проаналізувати та врахувати ментальні особливості своїх співробітників, зокрема й українських, якщо вони (інвестори) прагнуть ефективно функціонувати в Україні. Тож визначимо особливості нашого національного характеру. Наступним фактором розвитку корпоративної культури на вітчизняних підприємствах є розвиток конкурентоспроможності національної економіки. Міжнародна конкурентоспроможність підприємства - здатність підприємства створювати та реалізовувати продукцію, цінові й нецінові якості якої більш привабливі, ніж в аналогічної продукції конкурентів на зовнішньому ринку. Реалії сьогодення свідчать про те, що існує проблема щодо створення та забезпечення подальшого зростання рівня міжнародної конкурентоспроможності підприємств при виході на зарубіжні ринки. Так Україна опустилася з 72-го на 82-е місце в рейтингу конкурентоспроможності, що розраховується Всесвітнім економічним форумом (ВЕФ), йдеться в Глобальному огляді конкурентоспроможності (Global Competitiveness Report) за 2009-2010 рр.. Основними проблемами, які перешкоджають успішній реалізації конкурентних переваг є перш за все технологічна відсталість вітчизняних компаній та наявність несприятливого бізнес-клімату в українській державі. Національні фактори здійснюють першочерговий вплив на чинну модель конкурентоспроможності України: природно-ресурсний потенціал країни сприяє розвитку таких галузей як чорна металургія та хімічна промисловість, а географічне розташування обумовлює розвиток експорту транспортних послуг [13].

Висновки

Завдяки класифікації та оцінці впливу факторів підприємство завчасно зможе побачити ті проблеми, з якими доведеться зіткнутися при формуванні корпоративної культури. Наявність багатьох факторів, причому , з різним вектором та характером впливу, засвідчує про неможливість створення типової уніфікованої моделі корпоративної культури чи розроблення типової стратегії її розвитку. Однак, існують загальні методологічні підходи до її формування, що проявляються у принципах, які лежать в основі формування ОК, механізмі, який допомагає реалізовувати задум щодо створення бажаного образу культури на підприємстві. У цьому контексті класифікація факторів, які є одночасно складовими механізму формування корпоративної культури, відіграє незамінну роль.

Отже, на сьогодні процес формування корпоративної культурі ще не скінчено, тому що динаміка змін в економіці держави суттєво впливає на її становлення та розвиток. З огляду на це при побудові корпоративної культури на підприємстві доцільним є врахування факторів зовнішнього середовища, які впливають та умови та особливості її становлення.

Література

1. Зуб А. Т. Стратегический менеджмент: Теория и практика: Учеб- ное пособие для вузов. [Текст] / А. Т. Зуб. - M.: Аспект Пресс, 2002. - 415 с.

2. Капитонов Э. А. Корпоративная культура: теория и практика [Текст] / Э. А. Капитонов, Г. П. Зинченко, А. Э. Капитонов. - М.: Издательство «Альфа-Пресс». 2005. - 352 с.

3. Коуман Дж. Капитал социальный и человеческий [Текст] / Дж. Коуман // Общественные науки и современность. - 2001. - №3. - С. 15 - 32.

4. Базаров Т. Ю. Управление персоналом [Електронний ресурс] / Т. Ю. Базаров. - М.: 2002. - 256 с. - Режим доступу : http://www. vusnet.ru/forum.

Додаток 1

Таблиця 1 Динаміка розвитку корпоративного сектору в Україні

Размещено на Allbest.ru