Організація матеріально-технічного постачання підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

РЕФЕРАТ

ВСТУП

1. Зміст і основні завдання плану матеріально-технічного забезпечення

1.1 Характеристика плану матеріально-технічного забезпечення

1.2 Вплив зовнішнього середовища на формування плану МТЗ

2. Основні показники та порядок розробки плану матеріально-технічного забезпечення

2.1 Вибір постачальника при плануванні закупівель

2.2 Складання договору поставок матеріально-технічних ресурсів

2.3 Визначення рівня страхового запасу ресурсів

2.4 Розрахунок оптимального обсягу поставок.

2.5 Визначення необхідної площі складу

2.6 Розробка організаційної структури відділу МТП підприємства

2.7 Розробка посадової інструкції працівника відділу постачання

ВИСНОВКИ

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ

РЕФЕРАТ

Матеріально-технічне забезпечення (МТЗ) - це спосіб організації діяльності підприємства, що дозволяє об'єднати зусилля різних одиниць, які виготовляють та реалізовують товари і послуги, з метою оптимізації фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, що використовує фірма для реалізації своїх економічних цілей.

В ході виконання курсового проекту було розглянуто такі розділи:

- Зміст і основні завдання плану матеріально-технічного забезпечення

- Основні показники та порядок розробки плану матеріально-технічного забезпечення.

Предмет мтз з набутих теоретичних знань забезпечить можливість проведення практичних розрахунків з проблемних питань.

Завдання в курсовому проекті були такі: охарактеризувати план матеріально-технічного забезпечення; розглянути вплив зовнішнього середовища на формування плану МТЗ; зробити вибір постачальника при плануванні закупівель; скласти договір поставок матеріально-технічного ресурсу; визначити рівень страхового запасу ресурсу; розрахувати оптимальний обсяг поставок; визначити необхідну площу складу зберігання ресурсу; розробити організаційну структури відділу МТП підприємства; розробити посадову інструкцію працівника відділу постачання та зробити висновки.

Мета курсової роботи розкрити суть, структуру і функції процесу організації матеріально-технічного забезпечення як підприємства в цілому, так і підрозділів (цехів і ділянок) підприємства. Мета цієї курсової роботи розкрити сутність, цілі та результати планування й організації матеріально-технічного забезпечення підприємства. Розробка курсової роботи на тему «Організація матеріально-технічного постачання підприємства».

Для виконання даної курсової роботи були використані підручники, навчальні посібники для студентів економічних спеціальностей вузів.

ВСТУП

Матеріально-технічне забезпечення як одна з галузей сфери товарного обігу, що виконує функції обігу засобів виробництва, виконує велику роль у підвищенні ефективності виробництва. Воно виступає в якості опосередкованого зв'язку між виробництвом та виробничим споживанням продукції виробничо-технічного призначення та його діяльність з розширенням масштабів виробництва непреривно зростає.

Забезпечуючи міжгалузеві зв'язки по поставках продукції, структури матеріально-технічного забезпечення сприяють скороченню часу виробництва, підвищенню його ефективності та якості продукції за рахунок ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств, економічними партіями різних видів сировини, матеріалів та обладнання.

На основі вивчення потреби в продукції виробничо-технічного призначення та умов її раціонального використання структури матеріально-технічного забезпечення безпосередньо впливає на промисловість та будівництво з метою поліпшення використання матеріальних ресурсів, впровадження у виробництво прогресивних матеріалів та ефективних технологічних рішень. Вплив структур матеріально-технічного забезпечення на режим використання ресурсів в народному господарстві проявляється практично через усі сторони їх діяльності: розподіл продукції, координацію процесів виробництва та споживання, оптимальне розміщення замовлень у промисловості, організацію збуту продукції виробничо-технічного призначення та її рух від виробника до споживача.

Отже економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства заключається в тому, щоб забезпечити:

- безперебійне забезпечення підприємства необхідними засобами виробництва;

- оптимізацію господарських зв'язків між підприємством та постачальником;

- створення економічно обґрунтованих матеріальних запасів та маневрування матеріальними ресурсами;

- застосовування прогресивних шляхів та засобів транспортування вантажів з метою прискорення та здешевлення процесу обміну;

- раціональне і економічне використання засобів виробництва у виробництві;

- зменшення витрат щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства.

Існують різні форми забезпечення споживачів матеріальними ресурсами: транзитна, складська, через гуртові бази, за прямими тривалими зв'язками.

Основними формами матеріально-технічного забезпечення підприємства є транзитна та складська.

Мета цієї курсової роботи розкрити сутність, цілі та результати планування й організації матеріально-технічного забезпечення промислових підприємств.



1.Зміст і завдання плану матеріально-технічного забезпечення

1.1 Характеристика плану матеріально-технічного забезпечення

Матеріально-технічне забезпечення як одна з галузей сфери товарного обігу, що виконує функції обігу засобів виробництва, виконує велику роль у підвищенні ефективності виробництва. Воно виступає в якості опосередкованого зв'язку між виробництвом та виробничим споживанням продукції виробничо-технічного призначення та його діяльність з розширенням масштабів виробництва непреривно зростає.

Забезпечуючи міжгалузеві зв'язки по поставках продукції, структури матеріально-технічного забезпечення сприяють скороченню часу виробництва, підвищенню його ефективності та якості продукції за рахунок ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств, економічними партіями різних видів сировини, матеріалів та обладнання.

На основі вивчення потреби в продукції виробничо-технічного призначення та умов її раціонального використання структури матеріально-технічного забезпечення безпосередньо впливає на промисловість та будівництво з метою поліпшення використання матеріальних ресурсів, впровадження у виробництво прогресивних матеріалів та ефективних технологічних рішень. Вплив структур матеріально-технічного забезпечення на режим використання ресурсів в народному господарстві проявляється практично через усі сторони їх діяльності: розподіл продукції, координацію процесів виробництва та споживання, оптимальне розміщення замовлень у промисловості, організацію збуту продукції виробничо-технічного призначення та її рух від виробника до споживача.

Отже економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства заключається в тому, щоб забезпечити:

Ш безперебійне забезпечення підприємства необхідними засобами виробництва;

Ш оптимізацію господарських зв'язків між підприємством та постачальником;

Ш створення економічно обґрунтованих матеріальних запасів та маневрування матеріальними ресурсами;

Ш застосовування прогресивних шляхів та засобів транспортування вантажів з метою прискорення та здешевлення процесу обміну;

Ш раціональне і економічне використання засобів виробництва у виробництві;

Ш зменшення витрат щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства.

Діяльність підприємства складається з багатьох взаємозв'язаних процесів. Це означає, що надзвичайно важливими є ефективність і оптимальність кожного з них. Так, поряд з виробничими, збутовими, маркетинговими та іншими процесами надзвичайно великий вплив на ефективність діяльності виробничого підприємства справляє матеріально-технічне забезпечення (МТЗ) підприємства.

Важко уявити собі процес виробництва без наявності необхідних для цього як предметів, так і засобів праці. Саме тому організація оптимального процесу матеріально-технічного постачання є одним з першорядних завдань, що потребують вирішення на сучасних виробничих підприємствах.

Від правильної організації цього процесу прямо залежать результати виробництва, відповідність запланованих показників фактичним і загальна ефективність функціонування підприємства.

Матеріально-технічне постачання має своїм завданням пошук найкращої відповіді на пропозицію ринку за мінімальних витрат. Воно покликане не лише забезпечити досягнення певної мети, а й знайти найбільш економічні варіанти.

МТЗ -- це вид комерційної діяльності щодо забезпечення матеріально-технічними ресурсами процесу виробництва, здійснюваної, як правило, до початку виробництва. Основна мета МТЗ -- доведення матеріальних ресурсів до конкретних виробничих підприємств -- у заздалегідь визначене договором місце споживання [19].

Розглядаючи систему планування МТЗ, потрібно з'ясувати зміст і послідовність розроблення плану МТЗ.

У зміст планування МТЗ входять:

- визначення потреби в матеріалах, устаткуванні, паливі, енергії на базі норм їх витрат;

- розрахунок запасів усіх товарно-матеріальних цінностей на плановий період;

- облік, контроль і аналіз виконання планів забезпечення;

- поточне регулювання забезпечення виробничих підрозділів підприємства.

Планування забезпечення здійснюють у певній послідовності:

- підготовча робота (забезпечення бланками-формами, інструктаж тощо);

- визначення джерела забезпечення потреби в матеріалах;

- розрахунок потреби в матеріальних ресурсах;

- розроблення норм виробничих запасів.

З переходом економіки України до ринкових відносин змінюються зміст процесу планування МТЗ та його вплив на кінцеві показники діяльності підприємства.

1.2 Вплив зовнішнього середовища на формування плану МТЗ

У сучасних умовах різних впливів зовнішнього середовища на діяльність підприємства стратегічне планування МТЗ має передбачити заходи для забезпечення гнучкості та швидкої реакції на зміну умов МТЗ, визначити обсяги й напрями інвестицій на ці цілі.

Поточне планування передбачає забезпечення виробничої опера- ційної діяльності всіма видами матеріальних ресурсівна плановий рік.

Метою оперативного планування є координація руху матеріальних ресурсів між різними підрозділами підприємства, регулювання та контроль за запасами матеріалів.

Процес матеріально-технічного постачання тісно пов'язаний і з іншими сторонами багатогранної діяльності підприємства.

1. Безпосередній вплив на формування собівартості продукції як одна з найвагоміших статей витрат, що й відображено в кошторисах. На деяких виробництвах витрати на сировину та матеріали становлять до 80--90 % загальних витрат на виробництво.

2. Значний вплив здійснює МТЗ й на поточні та підсумкові показники фінансової діяльності підприємства. Адже за досить високої питомої ваги витрат на сировину та матеріали в загальних затратах підприємства неабиякої актуальності набуває питання оптимізації розрахунків за їх придбання. Від цього безпосередньо залежать періоди обігу дебіторської та кредиторської заборгованостей підприємства, пов'язаних з МТЗ, а отже, може змінюватись і норматив обігових коштів на підприємстві.

3. МТЗ прямо зумовлює й результати виробничих процесів, тому що якість товару багато в чому залежить від якості затрачених на його виробництво сировини й матеріалів. Також неабияку роль відіграє і якість затрачених на виробничий процес засобів праці. Тобто, крім сировини та матеріалів у виробничому процесі велику роль відіграють обладнання й малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП). А наявність у достатній кількості та потрібної якості зазначених позицій на підприємстві -- це частина загального успіху підприємства.

4. Перевага над конкурентами здобувається не лише за допомогою цінових та якісних показників готової продукції. Перевагою в конкурентній боротьбі стають і згадані показники матеріально-технічних ресурсів (МТР) порівняно з аналогами конкурента.

Отже, усі зазначені аспекти впливу МТЗ на діяльність підприємства можуть стати позитивними лише за умов розв'язання багатьох проблем, характерних для більшості сучасних підприємств. Серед таких завдань можна виокремити основні й найбільш характерні:

а) забезпечення стабільної бази постачальників, здатних коригувати свою постачальницьку діяльність відповідно до виробничих потреб підприємства споживача. Сучасна ситуація вказує на той факт, що майже неможливо відшукати одного такого постачальника, який забезпечив би максимально вигідні умови згідно з параметрами (цінові показники; асортимент; умови оплати; здатність швидко змінювати ціну та (або) асортимент; фактор транспортування та витрат, що пов'язані з останнім);

б) організація внутрішніх процесів, що забезпечують виробничий процес та залежать від постачання (МТП). Це організація складського господарства, обліку залишків товарно-матеріальних цінностей на складах, розрахунки нормативних запасів, їх підтримання на визначеному рівні.



2. Основні показники та порядок розробки плану матеріально-технічного забезпечення

Методика визначення потреби в матеріальних ресурсах АТП.

Вихідними даними для визначення потреби в матеріальних ресурсах є план експлуатації рухомого складу та план по технічному обслуговуванню та ремонту рухомого складу. Потреба у рухомому складі А_cпвизначається на основі плану перевезень та продуктивності (виробітку)одного автомобіля:

(3.9)

де А_cп- облікова кількість рухомого складу і-го типу;Q_і- обсяг перевезень автомобілями і-го типу у відповідних одиницях виміру (т, ткм, люд., пас, пас-км, пл., км, тощо); Р_і- виробіток автомобіля і-го типу у відповідних одиницях виміру (т, пас).

Потреба в автомобільному пальному визначається на основі діючих норм його використання по усім його видам (бензин різних марок, дизельне пальне, скраплений та стислий газ тощо). Норми можуть бути лінійними та питомими.Лінійні норми використання палива(H_L) встановлені у літрах на 100 км пробігу по маркам рухомого складу. Додатково для вантажних бортових автомобілів, транспортна (W) робота яких обліковується в тонно-кілометрах, встановлено додаткові норми використання палива на кожні 100 ткм транспортної роботи (Н_тр) у розмірі 2 л для карбюраторних та 1,3 л для дизельних автомобілів. Для автомобілів самоскидів, окрім лінійних норм на пробіг, встановлена норма додаткової витрати палива на кожну їздку (п_ї)з вантажем. у розмірі Н_z = 0,25л. Норматив використання палива Z визначають за формулами:

- для бортових автомобілів

(3.10)

- для автомобілів-самоскидів

(3.11)

- для автомобілів, що працюють погодинно, автобусів, автомобілів-таксі

та легкових автомобілів

.(3.12)

Розрахунок наведений у формулі (3.14)

Додаткові витрати палива передбачаються на зимовий період у розмірі 4,2% та на внутрішньо гаражні нужди у розмірі 0,5% від загальних витрат палива на експлуатацію рухомого складу. Питомі норми витрат палива у грамах на одиницю транспортної роботи (ткм, пас.-км, пл..км) використовують для укрупнених розрахунків в цілому по АТП по фактичним даним за попередній період. Потребу в мастильних матеріалах та інших експлуатаційних матеріалах розраховують по кожному їх виду (різні мастила, консистентні змазки, обтиральні та інші матеріали). Норми витрат мастил та змазок установлені на 100л витрат рідкого палива по маркам рухомого складу, затверджені наказом Міністерства транспорту України №43 від 10.02.1998 р. зі змінами і доповненнями N 893 від 17.12.2002 та N 99 від 16.02.2004 р.

Витрати керосину встановлені у розмірі 0,5% нормальних витрат рідкого палива по масі. Витрати обтиральних матеріалів встановлюються у розмірі 25ч40 кг на один обліковий автомобіль. Витрати мастильних та обтиральних матеріалів для ремонту та експлуатації верстатного та іншого обладнання підприємства визначаються окремо. Потреба в автомобільних шинах (N_ш) визначається на основі планованого річного пробігу по кожній марці автомобілів та діючих норм пробігу шин в залежності від їх розміру за формулою:

(3.13)

де n - кількість коліс на автомобілі і-ї марки без врахування запасного; L_ш- нормативний амортизаційний пробіг шини по і-й марці автомобіля, км.

Потреба у запасних частинах та матеріалах спочатку визначається у гривнях по нормативам витрат по видам технічних обслуговувань та поточному ремонту по маркам рухомого складу. Фахівці по організації технічного обслуговування і ремонту (інженери, майстри) визначають потребу у конкретних видах запасних частин та матеріалів з урахуванням запасів на складах. На основі розрахунку потреби матеріальних ресурсів розраховується норматив оборотних коштів, тобто потреба у грошових коштах для створення виробничих запасів по кожному найменуванню ресурсів і в цілому по АТП з метою забезпечення його безперебійної роботи.

Розрухунок показників:

За завданням обраний автомобіль марки МАЗ-65115 (самоскид)

- норма використання палива(zс ) л:

Потреба в автомобільних шинах (N_ш) :

(15)



2.1 Вибір постачальника при плануванні закупівель

Залежно від системи забезпечення й особливостей руху матеріальних ресурсів від постачальників до споживачів розрізняють транзитну та складську форми МТЗ.

Транзитна форма займає значну частину в загальному обсязі постачань, вона більш економічна, має відносно високу швидкість постачань. Вибір транзитної форми постачань продиктовано насамперед обсягом споживаних ресурсів і встановленою для нього транзитною чи замовленою нормою постачань.

За цієї форми МТР постачаються споживачу безпосередньо від виробника. При цьому є можливість скоротити витрати на розвантажувальні операції та на зберігання продукції на складі.

Транзитну норму визначають як мінімально припустиму загальну кількість матеріалів, відвантажених постачальником на адресу споживача за одним замовленням. Замовлену норму розраховують як найменшу кількість матеріалів за однією позицією замовлення, узяту постачальником до виконання за обов'язкового замовлення на одночасну доставку кількох однорідних видів (типорозмірів) матеріалів на адресу одного споживача.

Ця форма постачання ефективна за постачання однорідного асортименту ресурсу та у великій кількості.

Застосування сучасної транзитної форми постачання дає змогу зменшити величину партії поставок. При цьому МТР доставляють безпосередньо на робочі місця.

Останнім часом деякі японські підприємства (фірми Toyota, Honda) працюють за новою системою постачання ресурсів. Головна її суть -- своєчасність. Існує кілька різновидів системи своєчасності: "точно в строк", "канбан" та ін. На відміну від транзитної, складська форма постачання передбачає доставку ресурсів підприємству через посередників. За цієї форми обсяг партії та строки поставок не лімітовані, але споживачі ресурсів несуть додаткові витрати за зберігання продукції на складах посередників тощо. Вибираючи форму постачання, підприємства повинні враховувати специфіку споживаних ресурсів, обсяги їх використання у виробництві, можливі витрати на їх доставку. Вибір постачальника є основою створення стійкої бази постачання будь-якого підприємства. Рішення розмістити замовлення в конкретного постачальника залежить від низки факторів. Постачальник повинен задовольняти за якістю та обсягами продукції, що поставляється, умовами доставки продукції, ціною та рівнем обслуговування. Важливим під час вибору постачальника є його технічний стан, розвиненість інфраструктури, фінансове становище, трудові відносини й місцезнаходження.

Рішення про вибір постачальника можна розглядати як вибір в умовах невизначеності, що пов'язано з досить високим ризиком. Ризик зростатиме під час закупівлі невідомих видів сировини чи виробів, устаткування. Тому варто звертатися до додаткових джерел інформації. Це можуть бути каталоги, торгові журнали, різного роду рекламні оголошення та Інтернет.

Усе це свідчить про те, що оцінювання постачальника -- невпинний процес відстежування діяльності наявних постачальників. Зазвичай підприємства-замовники поділяють їх на дві групи. До першої входять нові постачальники, надійність яких ще не перевірено, до другої -- постачальники, що вже зарекомендували себе в минулі роки. Ці постачальники постійно оцінюються з формальних і неформальних позицій. Неформальна охоплює оцінку особистих контактів з постачальником і працівниками його підрозділів. Замовник акумулює всю інформацію про постачальника, важливо встановити особисті контакти з відділом закупівель.

Багато компаній (фірма) проводять рейтинги постачальників, застосовуючи бальну систему оцінки за кожним фактором. Проте, коли постачальників МТР забагато, їх вибір повинен проходити у два етапи. На першому етапі здійснюють попередній відбір постачальників. Критерії відбору наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Критерії попереднього відбору постачальників

Критерії відбору	Бальна оцінка постачальників (1-10)
1. Виробнича потужність 2. Відстань до постачальника 3. Форма розрахунків 4. Якість продукції (за специфікацією) 5. Ціна одиниці продукції 6. Можливість переналагодження обладнання 7. Упаковка 8. Розмір партії	9 8 8 9 9 7 7 9

Після аналізу постачальників частину з них, що не відповідає вимогам, вилучають із таблиці. На другому етапі використовують перелік критеріїв відбору постачальників (табл. 3.2).

Таблиця 2.2 Критерії остаточного відбору постачальників

Критерії відбору	Бальна оцінка постачальників (1-10)
1. Фінансові умови 2. Термін поставки 3. Періодичність поставки 4. Сервісне обслуговування поставки 5. Комунікаційні умови 6. Складські умови поставки 7. Інші критерії	9 9 9 10 9 10 7

На основі аналізу підприємств постачальників, надаючи їм бали (які наведені в табл.1, та табл. 2) за визначеними критеріями обираємо підприємство Exist.ua, оскільки даний постачальник - має найбільш сприятливі умови для співпраці.

Більшість підприємств стежить за діяльністю основних постачальників набагато уважніше, ніж за другорядними постачальниками. При цьому застосовують модель АВС для розподілу постачальників аналогічно розподілу запасів за обсягами й ціною закуповуваних партій матеріалів. Мета такого розподілу на категорії полягає в тому, щоб оцінити кожну категорію за відповідною схемою оцінювання постачальників. Суть методу АВС полягає в тому, що складається список, в якому вся номенклатура матеріально-технічних ресурсів розташовується в порядку зменшення сумарної вартості ресурсу одного найменування які одночасно знаходяться на складі. На першому етапі ціну ресурсу множать на їх кількість на складі. На наступному етапі список ресурсів переписують в порядку зменшення сумарної вартості ресурсу, тобто на першому місці ресурс з найбільшою сумарною вартістю, а на останньому - з найменшою. Потім всі ресурси поділяють на три групи. До групи А відносять всі ресурси, які починаються з першого в списку, сума вартості яких складає 75ч80% загальної вартості всіх ресурсів. До групи В відносять наступні по списку ресурси, сума вартості яких складає приблизно 15ч20% загальної вартості ресурсів. І нарешті, ті ресурси, що залишились, з вартістю 5%, відносять до групи С. Досвід проведення такої роботи показує, що до групи А відноситься приблизно 10ч15% всієї номенклатури ресурсів які зберігаються на складі, до групи В - 20ч25% і до групи С - 60 ч70%.

АВС - аналіз

В табл.2.3 показані результати розрахунку рангу ресурсів, які закуповуються, в залежності від їх вартості.

В табл. 2.4 наведені результати розрахунку кількісних і вартісних часток ресурсів.

Таблиця 2.3. Ранжування ресурсів по їх вартості при АВС - аналізі

№ ресурсу	Річна потреба	Ціна за одиницю(грн.)	Загальна річна вартість(грн.)	Ранг
01	1400	12,50	17500	6
02	800	10,00	8000	8
03	650	50,00	32500	3
04	1200	20,50	24600	4
05	2000	130,50	261000	1
06	340	9,00	3060	10
07	560	0,90	5094	9
08	320	45,00	14400	7
09	1000	56,00	56000	2
010	1500	14,00	19600	5

До групи А відносяться 2 види ресурсу з 71.76% - часткою вартісної оцінки річної потреби в загальній вартості ресурсів. До групи В відносяться 4 види ресурсу з 23.3% - часткою вартісної оцінки річної потреби в загальній вартості ресурсів. До групи С відносяться 4 видів ресурсу з 4.94% - часткою вартісної оцінки річної потреби в загальній вартості ресурсів.

Таблиця 2.4. Визначення кількісних і вартісних часток

Ранг	№ ресурсу	Частка в загальному числі видів ресурсів, які були придбані наростаючим підсумком, %	Загальна річна вартість, (грн.)	Частка вартісної оцінки річної потреби в кожному виді ресурсів в загальній вартості ресурсів, %	Частка вартісної оцінки річної потреби в кожному виді ресурсів в загальній вартості ресурсів, наростаючим підсумком, %	Група
1	09		261000	59,08	59,08	А
2	04		56000	12,68	71,76	А
3	01		32500	7,36	79,12	В
4	05		24600	5,57	84,69	В
5	08		19600	4,44	89,13	В
6	02		17500	3,96	93,09	B
7	06		14400	3,26	96,35	С
8	07		8000	1,81	98,16	С
9	03		5094	1,15	99,31	С
10	10		3060	0,69	99,9	С
?	441754	100	100	-

Важливою є оцінка діяльності не тільки наявного постачальника, а й потенційного. Для перевірки діяльності потенційного постачальника часто необхідні значні затрати часу й засобів. Під час оцінювання потенційних постачальників найважливішими факторами є такі, як технічні та інженерні можливості постачальника, його виробничий і фінансовий план та здатність ефективно керувати виробництвом. Необхідно також відповісти на запитання, чи здатний цей постачальник цілком задовольнити потреби замовника в короткостроковому й довгостроковому періоді та чи є передумови так вважати. Важлива оцінка фінансової сторони постачальника. Серед інших показників перевіряють його кредитний рейтинг, структуру капіталу, рентабельність, оборотний капітал, стан запасів, коефіцієнт ліквідності, прибутковість інвестицій і т. ін. Усі ці показники характеризують фінансову стабільність і конкурентоспроможність продукції постачальника.

Крім зазначених факторів, які варто враховувати, вибираючи постачальника, важливим є й рішення, де купувати продукцію -- у виробників чи дистриб'юторів. Для прийняття цього рішення потрібно досліджувати фінансове становище, що склалося, репутацію, якість продукції, що постачається, і обслуговування, надійність постачань і обґрунтованість ціни. Усі ці фактори варто враховувати, вибираючи додаткові джерела постачання.

2.1 Вибір постачальника при плануванні закупівель

Завдання

Менеджер по постачанню має пропозиції від трьох постачальників про постачання комплектуючих деталей (табл. 2.5). Якість комплектуючих однакова. Терміни постачання у всіх випадках - один тиждень. Всі постачальники надають різні знижки. Оплата готівкою вимагає узяття кредиту. Процентна ставка за кредит - 9%.Визначити найвигіднішу пропозицію.

Рішення:

При порівнянні пропозицій недостатньо порівнювати тільки закупівельні ціни.

У 1-ій та 2-ій пропозиціях термін сплати постачання 14 днів, але в 2-ій пропозиції для перед сплати необхідно брати кредит у розмірі закупівельної ціни на цих 14 днів і платити відсотки, тобто ціна пропозиції буде дорівнювати сумі закупівельної ціни і величині відсотка на неї. Величина відсотка розраховується по формулі:

а = К х, (3.14)

де К-- величина кредиту, у.о.;

Д -- число днів в році, на які береться кредит;

С -- відсоткова ставка за кредит.

Таблиця 2.5.Характеристика пропозицій

Умови постачання	Значення, у.о.
1-а пропозиція
Форма сплати -- безготівковий розрахунок. Строк розрахунку 14 діб. Транспортні витрати включені. Прейскурантна ціна ¦ мінус 5% скидки за обсяг поставки Цільова закупівельна ціна ¦ мінус 2% скидки за комплектність поставки Закупівельна ціна поставки	340,00 - 17,00 = 323,00 - 6,46 = = 316,54
2-а пропозиція
Форма сплати -- перед сплата за готівковий розрахунок. Строк сплати 14 днів. Транспортні витрати включені. Закупівельна ціна поставки	316,25+= 317, 36
3-я пропозиція
Форма сплати -- безготівковий розрахунок. Строк сплати 30 днів. При розрахунку за 14 днів скидка. Прейскурантна ціна ¦ мінус 2% скидки за обсяг поставки Закупівельна ціна при безготівковій оплаті ¦ плюс фрахт транспортних засобів Закупівельна ціна поставки	310,00 - 6,20 = 303,80 + 13,00 = = 316,80



Висновок: найбільш вигідна пропозиція є перша.

2.2 Складання договору поставок матеріально-технічних ресурсів

Найдоцільнішою правовою формою регулювання господарських відносин з постачання продукцією і товарами є договір поставки. Договір - це основний документ, що визначає права та обов'язки сторін з поставок усіх видів товарів. Підприємства є вільними у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, за винятком випадків поставки товарів за міждержавними угодами.

Договір поставки - це договір, за яким постачальник (підприємець) зобов'язується в обумовлені строки (строк) передати у власність (повне госпо­дарське відання чи оперативне управління) покупцеві товар, призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим (сімейним, домашнім) споживанням, а покупець зобов'язується приймати товар і платити за нього певну ціну.

Відносини щодо поставок детально регулювалися Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення і Положенням про поставки товарів народного споживання, затверджуваних постановою РМ СРСР від 29.VII.1988 р. В умовах переходу України до ринкової економіки договір поставки набув однак різновиду договору купівлі-продажу. При цьому підприємці на власний розсуд вирішують, за якою правовою формою відчужувати товар (за договором купівлі-продажу чи договором поставки), враховуючи характер і зміст такого відчуження.

Порівняно з традиційним договором купівлі-продажу договір поставки має певні особливості, а саме:

між моментом укладання і моментом реального виконання існує великий проміжок часу;

в момент укладення договору товар у постачальника, як правило, відсутній, тобто угода укладається під майбутній товар;

предметом поставки не може бути нерухоме майно;

предметом поставки є товар, призначений для підприємницької чи іншої господарської діяльності, тоді як предметом купівлі-продажу може бути товар будь-якого призначення;

сторонами в договорі поставки є юридичні особи (переважно суб'єкти підприємства) і громадяни-підприємці.

Сторонами цього договору є постачальник та покупець, які займаються підприємницькою діяльністю. Підриємництво - це самостійна ініціатива. систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконання робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку. Суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути: громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності; юридичні особи усіх форм власності.

З вище вказаного можна зазначити, що предметом (об'єктом) договору поставки є товар, який призначається для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим (сімейним, домашнім) споживанням. Зокрема, це продукція, призначена для виробничого споживання (сировина, матеріали, обладнання тощо), або товари, призначені для продажу на ринку чи для промислової переробки (наприклад, цукор для кондитерської фабрики).

Зміст і виконання договору поставки

Договір поставки може виконувати роль основного документа, що визначає права та обов'язки сторін, якщо в ньому чітко і повно викладено необхідні умови поставки.

Відповідно до статті 153 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними умовами договору поставки є: кількість, номенклатура (асортимент), якість, строки поставки, ціна товару, відвантажу­вальні та платіжні реквізити. У разі відсутності таких істотних умов у договорі, договір поставки вважається неукладеним.

Умови про комплектність і порядок розрахунків вважаються істотними, якщо на цьому наполягає одна зі сторін або коли це випливає з змісту поставки.

При укладенні довгострокового договору зазначені вище умови погоджуються на перший рік поставки. На наступні роки вони повинні бути погоджені не пізніше як за 45 днів до початку періоду поставки.

Кількість визначається на основні замовлення покупця. Для підприємств-постачальників найважливіших видів матеріально-технічних ресурсів у разі необхідності можуть встановлюватись спеціальні квоти (державне бронювання) на обов'язковий продаж цих ресурсів виконавцям державних замовлень, які мають стратегічне значення і пов'язані з підтриманням необхідного рівня обороноздатності країни та її безпеки.

З визначенням кількості належної до поставки продукції тісно пов'язане поняття асортименту. Перш за все асортимент - це розподіл товарів за окремими групами та їх співвідношення. Він обумовлюється або в самому договорі, або в спеціалізації, яка додається до договору і є його невід'ємною частиною. Якщо йдеться про поставку продукції, замість терміна "асортимент" іноді вживається рівнозначний йому термін "номенклатура".

Отже, договір поставки відіграє неодноразову роль у створенні відносин між суспільством, а також у створенні нових ринків.

Згідно такого договору одні люди постачають продукцію, а другі купують її.

Після визначення з постачальником, в цьому розділі необхідно вказати на яких умовах буде відбуватись договір поставки та специфікації даного ресурсу: тобто предмет договору та термін його дії, умови сплати і доставки ресурсу та якими партіями, чим підтверджена якість товару та яким чином вона буде контролюватись, яка відповідальність сторін та які санкції передбачені в разі не підтвердженні відповідності сертифікатам якості або свідоцтвам про якість ресурсу, форс-мажорні обставини, вирішення спорів відповідно до чинного законодавства України, додаткові умови та термін дії договору, юридичні адреси та банківські реквізити сторін та інші умови.

Зразок договору поставки ресурсу наведений у додатку В.

2.3 Визначення рівня страхового запасу ресурсів

Головна мета управління запасами на підприємстві - зниження загальної суми щорічних витрат на утримання запасів до мінімуму за умови задовільного обслуговування клієнтів.

Створення запасів матеріальних ресурсів -- основне питання планування МТЗ, тому перебуває під постійним контролем працівників постачання.

Управління запасами є проблемою, загальною для підприємств і фірм будь-якого сектору системи господарювання. Існує багато причин, з яких фірми йдуть на створення запасів. Основним доказом є те, що на підприємстві має бути певна кількість матеріальних ресурсів для підтримання виробничого процесу. За відсутності необхідного запасу підприємство може зазнати значних збитків.

Є й інша причина для створення запасів. Наприклад, сезонність, тобто тільки в певний сезон є можливість завозити окремі види ресурсів (заготівля річкового піску для виготовлення залізобетонних виробів, заготівля цукрового буряку для переробних заводів тощо).

Створюючи запас, необхідно враховувати, що розширення асортименту товарів на ринку приводить до скорочення життєвого циклу товару, а також впливає на поведінку партнерів, покупців і конкурентів. Запаси -- це оборотний капітал; чим їх менше, тим ефективніше виробництво. Критерієм оптимізації запасів слугують витрати зберігання закупівель; утримання запасів тощо. Витрати закупівель охоплюють:

- витрати на оформлення замовлення;

- витрати на оформлення угоди з поставок;

- транспортні витрати;

- витрати на складування та зберігання.

Страховий запас обумовлений необхідністю компенсації коливань в процесі заготівлі ресурсів. Вони виконують буферну функцію, а поповнюються тільки тоді коли їх рівень падає нижче нормативних обсягів.

Інколи страхові запаси можуть бути мінімізовані (наприклад, при використанні систем управління виробництвом „канбан” і „JIT”) або повністю ліквідовані (наприклад, коли даний вид матеріально - технічного ресурсу дуже специфічний або дорогий).

Різновидом страхових запасів є матеріальні резерви. Матеріальні резерви створюються, як правило, в економічних системах з великою кількістю об'єктів виробничо-економічних відносин. Вони призначені для використання матеріальних ресурсів в особливих обставинах, не передбачених прогнозами (стихійні лиха; різкі коливання кон'юнктури ринку; необхідність пріоритетного розвитку певних галузей, регіонів).

Особливості і фактори утворення страхових запасів вносять значні труднощі в процес їх визначення (нормування). Наукове обґрунтування величини(норм) страхових запасів потребує глибокого вивчення причин, які визначають необхідність створення цих запасів.

Для захисту від всіх випадкових відхилень в процесі постачання і споживання ресурсів підприємство може створювати великий страховий запас, однак це приведе і до негативних наслідків - високим витратам на створення і утримування такого запасу. Створення невеликого страхового запасу приводить до невеликих витрат на його утримання але такий запас, з високою імовірністю, може привести до відсутності в той чи інший момент певного ресурсу на складі, а це приводить до великих втрат від його дефіциту. Тобто головним фактором при визначенні величини страхового запасу є економічний фактор(критерій) - мінімальні сумарні витрати: а)на створення і утримання такого запасу; б)пов'язані з дефіцитом ресурсу у випадках коли цей ресурс буде відсутній на складі. Таким чином при визначенні величини страхового запасу ми маємо справу з оптимізаційною задачею. Однак слід зазначити, що при розрахунку оптимальної величини страхового запасу необхідно враховувати і закономірності розподілу випадкових величин потреби в ресурсах, імовірнісний характер обсягів постачання і їх строків, а в деяких випадках і інших випадкових факторів. Це викликає серйозні складності при розрахунку оптимальної величини страхових запасів для кожного конкретного підприємства.

Відносно простіше є визначення величини страхового запасу коли враховується тільки одна випадкова величина. В якості такої випадкової величини може бути - величина потреби між двома суміжними поставками; величина інтервалу між моментом замовлення і моментом поставки; величина однієї партії поставки. Розглянемо найбільш простий випадок, коли є тільки одна випадкова величина - величина потреби між двома суміжними поставками. В такому випадку оптимальний рівень величини страхового запасу повинен бути таким, щоб імовірність виникнення дефіциту, тобто коефіцієнт ризику відсутності ресурсу на складі (р), повинна дорівнювати:

(3.15)

де - вартість зберігання і утримування одиниці ресурсу на складі на протязі року;

- збитки від відсутності (дефіциту) одиниці ресурсу.

Отже, розмір страхового запасу повинен бути таким, щоб імовірність того, що його розмір буде недостатнім для покриття різниці між розміром чергової партії поставки і величиною потреби між двома суміжними поставками, дорівнювала (р). Щоб визначити розмір страхового запасу необхідно знати характер розподілення випадкової величини потреби між двома суміжними поставками.

При нормальному законі розподілу випадкової величини потреби між двома суміжними поставками розмір страхового запасу розраховується по формулі:

(3.16)

де Рстр - величина страхового запасу;

t1-p- чисельне значення величини стандартизованого відхилення інтегральної функції нормального розподілу з імовірністю 1- р;

- середньоквадратичне відхилення випадкової величини.

При розподілові випадкової величини потреби між двома суміжними поставками по закону Пуассона розмір страхового запасу розраховується по формулі:

(3.17)

де q - оптимальний розмір партії поставки.

При рівномірному законі розподілу випадкової величини потреби між двома суміжними поставками розмір страхового запасу розраховується по формулі:

(3.18)

де - максимальна величина випадкової змінної;

- мінімальна величина випадкової змінної.

Розрахунок рівня страхового запасу даного ресурсу на складі АТП.

Вихідні дані: а) нормальний закон розподілу потреб в даному ресурсі між двома суміжними поставками; б)середньоквадратичне відхилення цієї випадкової величини -40од.; в)чисельне значення величини стандартизованого відхилення інтегральної функції нормального розподілу з вірогідністю 1 - р, (р=0.25), (t_1-р= 1.15,год) розмір оптимальної партії замовлення (q_опт=120од.); д) максимальна і мінімальна величина потреб Вmax=190, Вmin=150.

Рішення.

А) Розрахунковий рівень страхового запасу за нормальним законом розподілу потреб в ньому :

= 1,15 Ч 40 = 46 од.

Б) Рівень страхового запасу за законом Пуассона:

= 1,15 Ч = 14 од.

В) Рівень страхового запасу при рівномірному законі розподілу випадкової величини між суміжними поставками:

= (Ѕ - 0,25)(190-150) = 10 од.

2.4 Розрахунок оптимального обсягу поставок

Традиційна, найбільш відома і тому широко використовувана модель оптимізації обсягу поставок була розроблена на початку минулого сторіччя. В 1915 р. в США цією моделлю займались Арроу(Arrow), Харріс(Harris) і Маршак(Marshak). В американській науковій літературі як правило використовується термін модель АНМ. Ця базова модель визначення оптимального обсягу поставки виходять з такої проблемної ситуації.

Політика закупок визначається для кожного окремого виду матеріальних ресурсів, при цьому відомі постачальники і умови поставок. Необхідно визначити, яка кількість матеріального ресурсу даного виду і в який момент часу необхідно придбати. Річна потреба в по певному виду матеріального ресурсу складає М одиниць. Передбачається, що ця потреба, в періоді, що розглядається (рік), розподіляється рівномірно і її обсяг не змінюється на протязі невизначеного часу. Закупка може проводитися в будь яких необхідних кількостях і будь який момент часу. Визначена закупівельна ціна одиниці матеріального ресурсу, яка включає, крім ціни матеріального ресурсу, і витрати на пакування, транспортування і інші витрати, якщо їх можна розрахувати на одиницю матеріального ресурсу, що закуповується.

Для визначення програми постачання на основі даних умов необхідно знайти єдину невідому величину, а саме: постійну кількість матеріального ресурсу певного виду - х, яку необхідно купувати через рівні періоди часу(партія постачання). Ця кількість повинна бути такою, щоб пов?язані з її купівлею сумарні річні витрати були мінімальні. Ці витрати складаються з двох частин: по перше, постійних витрат на придбання партії ks і, по друге, витрат на зберігання і недоотриманого проценту із - за заморожування капіталу в матеріальні ресурси на складі. Витрати на зберігання визначаються як частка вартості ресурсів які знаходяться на складі. Для цього використовується коефіцієнт норми витрат на зберігання l, який показує розмір витрат на зберігання товарів вартістю 100 грн. на рік. Недоотриманий через замороження капіталу процент розраховується за допомогою заданої облікової ставки проценту - z . Рішення лежить в межах між двома крайніми ситуаціями. В першому випадку річна потреба в ресурсі забезпечується за рахунок одноразової поставки. Постійні витрати на покупку ресурсу виникають тільки один раз, однак значно зростають витрати на зберігання через зростання запасів на складі. Тобто таке рішення неефективне з точки зору мінімальних витрат. У другому випадку поставки виконуються кожний день і витрати на зберігання мінімальні, але значно зростають постійні витрати на покупку і це теж приводить до того що таке рішення теж неефективне з точки зору мінімальних витрат.

Сумарні витрати на покупку визначаються за допомогою таких параметрів: річної потреби в матеріалі -М, закупівельної ціни за одиницю ресурсу - p, постійних витрат на покупку партії ресурсу -ks, норми витрат на зберігання - l, процентної ставки - z. Ресурс закуповуєтьсяM/x раз на рік. При цьому постійні витрати на закупівлю складають M/xks на рік. Річні витрати на зберігання і розмір недоотриманого проценту на заморожений капітал розраховується від середньої величини складських запасів на період між поставками в обсязі х. Середній рівень складських запасів дорівнює x/2. Вартість ресурсів, які зберігаються і на основі яких розраховуються витрати на зберігання і недоотриманий процент визначаються як (x/2)p. Сумарні витрати визначаються по формулі:

=k^s + (3.19)

Загальна вартість ресурсу, який закуповується, в розрахунки не включається тому, що ціна за одиницю ресурсу і потреба ресурсу на рік постійні величини і таким чином теж є постійною величиною. Оптимальне значення аргументу функції (3.21) знаходиться диференціюванням, тобто необхідно взяти першу похідну функції сумарних витрат по x (розміру одночасної поставки) і, прирівнявши її до нуля, визначити додатне значення аргументу функції x, при якому її значення (сумарні витрати K) будуть мінімальні.

(3.20)

Таким чином оптимальний обсяг постачання визначається по формулі:

(3.21)

Інші методи визначення оптимального обсягу поставок.

А) Серед інших використовується аналітичний метод розрахунку величини оптимальної партії постачання qopt :

(3.22)

де Qp- річна потреба в ресурсі для виконання робочої програми, натуральних одиниць;

C1- постійні транспортно-заготівельні витрати в розрахунку на одне постачання, грн.;

C2- змінні витрати на збереження одиниці ресурсу в запасі за рік, грн..

Б) Величину оптимальної партії постачання також можна розрахувати, знаючи інші вихідні значення, по формулах (3.23) і (3.24):

(3.23)

де b - середньодобове споживання ресурсів, на од. /діб.;

К - умовно - постійні витрати в розрахунку на одне постачання, грн;

- витрати на збереження одиниці ресурсу в одиницю часу, грн../діб.

(3.24)

де m - річний обсяг закуповуваних ресурсів, натуральних одиниць;

о - витрати по обслуговуванню (доставці) закупівель у розрахунку на одну партію, грн.;

L - ціна франко - склад покупця за одиницю ресурсу, грн.;

y - витрати на складування від вартості середньорічного виробничого запасу,%.

Розрахунок оптимальної партії поставок.

Розрахувати: оптимальну величину партії поставок ресурсу, кількість поставок в рік, період між суміжними поставками. Вихідні дані: витрати: транспортно-заготівельні С1 = 70грн., зберігання і утримання С2 = 20грн.; річна потреба в ресурсі Qр = 4200од.; період виконання замовлення L=5 днів; ціна одного виробу S = 125 грн.

Рішення.

Величину оптимальної партії постачання розрахуємо аналітичним методом:

= 171 од.

Точка чергового замовлення:

R = d_avL = 4200 / 3655 = 57,5од.

де d_av-- середня денна потреба в матеріалі, од.

Сумарні річні витрати в цьому випадку складуть:

В =QрS +Qр/qopt С1 + qopt/2 С2 =

= 4200125+4200/17170 +171/2 20 = 528429,3грн

2.5 Визначення необхідної площі складу зберігання ресурсів

Існує два методи розрахунку площ складів підприємств. Один базується на розрахунках на основі нормативів площі і обсягу продукції (роботи), яка виробляється (планується вироблятися) на підприємстві за певний термін (як правило за один рік). Другий базується на розрахунках на основі нормативів площі і рівня запасів певних ресурсів які необхідні для виробництва продукції за певний термін(як правило за один рік). В якості прикладу першого методу розглянемо методику розрахунку площ складів автотранспортного підприємства(АТП), а другого - методику розрахунку площ складів промислового підприємства.

А) Методика розрахунку площ складів автотранспортного підприємства

Площа і - го складу АТП розраховується по формулі:

(3.25)

де - площа і - го складу АТП, м²;

- норматив площі і - го складу на один мільйон км. пробігу парку рухомого складу АТП, м²/1 млн.км.;

- коефіцієнт коригування площі складу в залежності від кількості марок рухомого складу;

- коефіцієнт коригування площі складу в залежності від типу рухомого складу;

- коефіцієнт коригування площі складу в залежності від розміру АТП;

- коефіцієнт коригування площі складу в залежності від висоти складу.

Загальна площа складів АТП розраховується шляхом сумування площ окремих складів, які визначені по формулі 3.7.

Нормативи площі певного складу АТП наведені в табл. 3.6.

Таблиця 3.6. Норми площ складських приміщень в залежності від пробігу рухомого складу за рік.

Найменування складу	- норма площі складу, (м2/ 1 млн.км. пробігу рухомого складу АТП)
	легкові	автобуси	Вантажні автомобілі
1.Запасних частин	1.6	3.0	3.5
2.Агрегатів	2.5	6.0	5.5
3.Матеріалів	1.5	3.0	3.0
4.Шин	1.5	3.2	2.3
5.Мастильних матеріалів і палива	2.6	4.2	3.5
6.Лакофарбових матеріалів	0.6	1.5	1.0
7.Хімікатів	0.15	0.25	0.25
8.Інструментальний	0.15	0.25	0.25
9.Проміжний	20 ч 30% від загальної площі складів запасних частин і агрегатів.

- коефіцієнт коригування площі складу в залежності від кількості марок рухомого складу - для однієї моделі рухомого складу =1.0; для двох моделей =1.2; для трьох моделей =1.3; для чотирьох і більше моделей

=1.5.

- коефіцієнт коригування площі складу в залежності від типу рухомого складу приймає такі значення, які наведені в таблиці 3.7.

- коефіцієнт коригування площі складу в залежності від розміру АТП приймає такі значення, які наведені в таблиці 3.8.

- коефіцієнт коригування площі складу в залежності від висоти складу приймає такі значення, які наведені в таблиці 3.9.

Річний пробіг рухомого складу АТП розраховується по формулі:

(3.26)

де - річний пробіг рухомого складу АТП, млн.км.;

- середньо річна кількість рухомого складу і - ої моделі, од.;

- середньодобовий пробіг рухомого складу і - ої моделі, км.;

- коефіцієнт випуску на лінію рухомого складу і - ої моделі.



Таблиця 3.9.Значення коефіцієнту коригування площі складу в залежності від типу рухомого складу

Тип рухомого складу	Значення
1.Легкові автомобілі
- особливо малого класу	0.7
- середнього класу	1.0
2.Автобуси
- особливо малого класу	0.3
- малого класу	0.6
- середнього класу	0.8
- великого класу	1.0
- особливо великого класу	1.6
3.Вантажні автомобілі
- особливо малої вантажопідйомності	0.4
- середньої вантажопідйомності	0.8
- великої вантажопідйомності	1.0 ч 1.5
- автомобілі самоскиди, позашляховики	2.6

Таблиця 3.10 Значення коефіцієнту коригування площі складу в залежності від розміру АТП .

Кількість рухомого складу в АТП	Значення
До 100 одиниць	1.4
Більше 100 і до 200 включно	1.2
Більше 200 і до 300 включно	1.0
Більше 300 і до 500 включно ...

Подобные документы

• Інформаційні потоки в системі матеріально-технічного постачання, в плануванні величини запасів матеріально-технічних ресурсів та в плануванні постачання продукції матеріально-технічного призначення

  Основні інформаційні потоки в системі матеріально-технічного постачання, в плануванні величини запасів та в плануванні постачання продукції матеріально-технічного призначення. Схема організації матеріально-технічного постачання підприємств Німеччини.
  
  контрольная работа [31,5 K], добавлен 19.08.2010
  

• Організація матерально-технічного забезпечення виробництва на підприємстві

  Безперебійне функціонування виробництва. Значення матеріально-технічного забезпечення виробництва. Матеріальні потоки на підприємстві та їх раціоналізація. Шляхи постачання сировини та напівфабрикатів на підприємство. Структури служби постачання.
  
  дипломная работа [209,0 K], добавлен 15.01.2011
  

• Оформлення технологічної документації підприємства

  Загальна характеристика та штат підприємства, що вивчається. Організація матеріально-технічного постачання. Принципи та умови роботи у виробничих цехах, особливості та етапи технологічного процесу. Ведення виробничої та технологічної документації.
  
  курсовая работа [36,8 K], добавлен 26.11.2014
  

• Основні етапи матеріально-технічної підготовки проекту

  Матеріально-технічна підготовка проекту. Правове регулювання договірних відносин. Етапи матеріально-технічної підготовки проекту. Вимоги до управління у циклі закупівель і поставок. Служба керівника проекту. Вітчизняна структура закупівель. Строк придатно
  
  контрольная работа [29,5 K], добавлен 16.12.2004
  

• Удосконалення ресурсного забезпечення діяльності підприємства (на матеріалах відділення ДП "Чортківський КХП")

  Аналіз та шляхи вдосконалення механізмів ресурсного забезпечення діяльності підприємства в розрізі його видів: кадрового, фінансово-економічного, матеріально-технічного, інформаційно-комунікативного. Напрямки підвищення професійного рівня працівників.
  
  магистерская работа [1,7 M], добавлен 02.02.2014
  

• Організація діяльності фірми "Кіппроміс"

  Аналіз організаційної структури ПП "Кіппроміс" та розробка пропозицій щодо її удосконалення. Ресурсне забезпечення роботи підприємства. Визначення та характеристика бізнес-плану фірми. Огляд обов’язків та контрольних функцій менеджера технічного рівня.
  
  отчет по практике [43,1 K], добавлен 17.01.2012
  

• Вдосконалення організації допоміжного виробництва

  Характеристика ТОВ Фірма "Меркурій". Організація допоміжного виробництва на підприємстві та основні його задачі: організація ремонтного та енергетичного господарства; матеріально-технічне постачання, організація транспортного та складского господарства.
  
  курсовая работа [116,2 K], добавлен 04.05.2010
  

• Матеріально-технічна підготовка проектів

  Договір як основна правова форма організації і регулювання відносин при здійсненні закупівель між їхніми учасниками, різновиди, порядок оформлення та складання. Структура задач матеріально-технічної підготовки проектів. Принципи роботи з контрактами.
  
  реферат [24,1 K], добавлен 13.05.2010
  

• Організаційні та економічні аспекти енергоменеджменту на машинобудівному підприємстві. Складання енергетичного балансу машинобудівного підприємства

  Створення інформаційної системи енергоменеджера машинобудівного підприємства. Використання лічильників в автоматизованих системах комерційного і технічного обліку електричної енергії. Підготовка бізнес-плану та складання технологічного енергобалансу.
  
  курсовая работа [108,4 K], добавлен 19.06.2011
  

• Організація виробництва в дільниці виробничого цеху

  Розрахунок необхідної кількості обладнання, приладдя, площі, їх вартості та чисельності працюючих. Визначення обсягу капітальних вкладень. Розрахунок економічних показників проектованої дільниці. Економічна ефективність дільниці.
  
  курсовая работа [46,3 K], добавлен 12.07.2007
  

• Розробка плану виробництва

  Розрахунок виробничої потужності проектованого цеху. Визначення потреби і вартості сировини і матеріалів. Визначення витрати і вартості енергоресурсів. Розрахунок амортизаційних відрахувань та витрат на оплату праці. Формування організаційного плану.
  
  контрольная работа [22,8 K], добавлен 07.10.2010
  

• Управління процесами технічного розвитку підприємства

  Характеристика та класифікація напрямків технічного розвитку підприємства, поняття і зміст категорії управління процесом. Організація технологічної підготовки виробництва. Характеристика системи управління процесами технічного розвитку ВАТ "Галактон".
  
  курсовая работа [889,5 K], добавлен 21.03.2012
  

• Фінансове планування та управління фінансовими ресурсами

  Зміст, методи, мета, цілі та завдання фінансового планування. Зміст фінансового плану та порядок його складання. Розрахунок планової суми прибутку. Складання фінансового плану. Оперативне фінансове планування.
  
  курсовая работа [37,0 K], добавлен 09.12.2002
  

• Аналіз діяльності будівельної компанії ТОВ "Юмас"

  Організаційно-економічна характеристика підприємства. Управління матеріально-технічною, виробничо-технологічною, соціально-психологічною та фінансово-економічною підсистемами. Управління стратегічним розвитком підприємства та його конкурентоспроможністю.
  
  отчет по практике [772,1 K], добавлен 16.11.2014
  

• Вибір найкращого варіанту оптимального зустрічного плану виробництва

  Аналіз конкретної логістичної ситуації з розрахунку й побудови зустрічного плану виробництва. Розрахунок параметрів, необхідних для пошуку зустрічного плану виробництва виробів двох типів. Побудова області можливих планів випуску виробів обох типів.
  
  контрольная работа [24,1 K], добавлен 08.11.2008
  

• Управління системою виробництва та реалізації продукції в ТОВ "ДЦ Україна"

  Управління організаційною, матеріально-технічною, соціально-психологічною та виробничо-технологічною підсистемою підприємства. Визначення стратегічних позицій зон господарювання. Аналіз робочого часу керівника та методів його раціонального використання.
  
  отчет по практике [42,8 K], добавлен 09.01.2015
  

• Управління відділом постачання хлібопекарського підприємства

  Організація закупівель як передумова забезпечення стійких конкурентних позицій хлібопекарського підприємства. Організаційні структури відділу постачання. Посадові інструкції начальника відділу постачання та інших спеціалістів, їхні права та обов’язки.
  
  отчет по практике [277,1 K], добавлен 12.02.2014
  

• Аналіз зовнішнього середовища підприємства

  Зовнішнє середовище підприємства, як сукупність чинників макро та мікросередовища. Характеристика макросередовища і мікросередовища. Комлексний підхід до оцінки зовнішнього середовища. Характеристика аналізуємого підприємства та його конкурентів.
  
  курсовая работа [65,9 K], добавлен 14.02.2010
  

• Формування бізнес-плану. Інноваційний менеджмент

  Розгляд завдань і структури (резюме, характеристика підприємства, ринку збуту, організаційний, фінансовий план, аналіз ризиків, їх страхування) бізнес-плану. Визначення місця і значення інноваційного менеджменту. Побудова мотиваційного механізму компанії.
  
  реферат [180,3 K], добавлен 17.04.2010
  

• О формировании институциональной структуры интегрированной цепи поставок

  Цепи поставок как интегрированные образования. Формирование структуры — важный этап управления цепями поставок. Объектная декомпозиция цепи поставок. Определение размерностей цепи поставок, конкурентоспособность товаров и ее повышение на рынке.
  
  реферат [704,7 K], добавлен 19.09.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам