Розробка і впровадження управлінських інновацій

2.3 Правила впровадження інновацій

Для зменшення опору реалізації інноваційних проектів в організації впровадження інновацій повинно супроводжуватися впровадженням змін у неформальних нормах, навиках роботи і спілкування працівників підприємства. Треба, щоб люди сприйняли нововведення і почали працювати за новими правилами. Такі зміни рекомендується здійснювати, слідуючи науковим положенням, які розробив соціолог Курт Левін [25]. Учений вважав, що для того, щоб змінити яку-небудь групу людей, чи то етнічна община, колектив підприємства, чи рада директорів, цю групу потрібно провести через три стадії: "розморожування", "зміна" і "нове заморожування".

"Розморожування" має на увазі створення стурбованої ситуації, оскільки вважається, що для формування потреби в змінах потрібна певна частка неспокою або незадоволеності.

"Зміна" - центральна стадія процесу, коли і керівництво, і співробітники пробують практикувати нові відносини, методи роботи і форми поведінки.

"Повторне заморожування" відбувається, коли учасники процесу нововведень упроваджують в практику зміни, які апробовані і оцінені як ефективні саме для цієї компанії.

Правило вузьких воріт. Такий метод управління колективом повною мірою можна назвати ідеологічним, тобто заснованим на, як зараз говорять, корпоративній культурі. Будь-яке нововведення починається зі створення творчої групи, потрапити в яку престижно, а працювати - цікаво. Багато хто прагне пройти через вузькі двері. Це і є головним мотивом для високопродуктивної праці. Це і забезпечує успіх нововведення. Можна сказати, що участь в інноваціях стає стимулом для працівників.

Правило вузьких воріт може бути покладене в основу регулярної інноваційної діяльності на підприємстві. Друге значення цього правила полягає в обмеженні варіацій майбутнього нововведення, в проходженні загальному задуму від початку впровадження нововведення.

Правило підйому сходами. Дослідження соціологів показують, що показники ефективності і якості роботи поліпшуються швидше, сильніше і на довший термін, якщо нові методи роботи вводяться більш-менш швидко з подальшими періодами стабільної роботи за новими методами ("відпочинок" від нововведень).

Правило підйому сходами можна сформулювати так: нові методи роботи слід вводити швидко, чергуючи періоди інтенсивного впровадження (кілька днів, у крайньому разі - тижнів) з періодами стабільної роботи за новими методами ("майданчиками відпочинку") [22].

Правило повторення. Ефективність інновації виявляється хвилеподібно. При цьому існує максимальне значення ефективності, яке називається плато ефективності. Після досягнення цієї точки результативність нововведень може не тільки не збільшуватися, але часто навіть знижується. Щоб закріпити рівень, досягнутий на точці плато ефективності, необхідно на цій стадії проводити навчання і тренування співробітників, закріплюючи придбані навики (з використанням правила вузьких воріт). Тому правило повторення можна сформулювати таким чином: у разі впровадження нових методів роботи слід передбачати відповідне навчання і тренінги (повторення).

Правило попереднього прогрівання. На набуття нових знань і навиків старі знання і навики співробітників можуть впливати як позитивно, так і негативно. Ламання старих звичок відбувається на фазі "розморожування", коли співробітники підприємства відчувають неспокій та активно шукають інформацію, щоб знизити цей рівень хвилювання. Якщо "розморожування" не сталося, то співробітники прагнутимуть інтерпретувати нову інформацію з погляду збереження старих підходів. Тому правило свідчить: у ході проведення змін необхідно довести людям, що звичні їм методи роботи вже не придатні для вирішення нових завдань. Якщо ж спробувати вводити нові методи роботи без попереднього руйнування сталого порядку, існує серйозний ризик негативної дії колишніх знань і навиків.

Правило втомлених, але задоволених. Підвищення ефективності праці спонукає людину брати на себе нові обов'язки і, таким чином, створює для нього нові можливості для зростання і розвитку.

Навпаки, занижені очікування можуть приводити до низької ефективності роботи, що, у свою чергу, спричинює втрату довіри і розвиток невіри і скептицизму стосовно нововведень. Тому дане правило може бути сформульоване так: у разі формулювання цілей інновацій для співробітників їх слід встановлювати трохи вищими за очікуваний результат.

Правило щасливої сімки. Це правило пов'язане з суттєвими відмінностями між людьми в їх здатності сприймати і переробляти нову інформацію. Маємо правило щасливої сімки (з поправкою на індивідуальні можливості) - 7±2.

Це правило можна сформулювати так: на практиці все, що так чи інакше пов'язане з комунікацією між людьми або переробкою інформації окремою людиною, доцільно розбивати на 7±2 компонентів; якщо не спланувати таке розділення, воно може відбутися понад волі, причому чим вище складність комунікацій або переробки інформації, тим ближче до нижньої межі повинно бути число компонентів.

Правило зворотних зв'язків. Повною мірою переконати співробітників в ефективності нововведень здатні не словесні докази, а конкретні дії. Тому керівник має фіксувати всі факти підвищення ефективності та якості роботи, щоб обґрунтовувати дієвість нововведень. Іншими словами, дане правило можна сформулювати так: успіх нововведень багато в чому визначається ефективністю зворотних зв'язків між керівниками і виконавцями; своєчасна інформація про успіхи необхідна, щоб справою переконати людей ще краще працювати; своєчасна інформація про невдачі дозволяє оперативно проаналізувати їх і скоригувати процес, що допоможе не розчаровувати людей.

Інноваційна політика є частиною загальної політики підприємства, яка регламентує взаємодію науково-технологічної, маркетингової, виробничої та економічної діяльності в процесі реалізації нововведень.

ВИСНОВКИ

Отже, ефект від розробки і впровадження науково-технічних, організаційних, економічних, соціальних і екологічних нововведень - результат багатогранної діяльності колективів, який виявляється у формі приросту прибутку, зростанні продуктивності праці, зниженні витрат, зменшенні негативних наслідків від забруднення навколишнього середовища.

Визначення виду і масштабності ефекту від розробки і впровадження інноваційних рішень, пов'язаних з формуванням сучасних організаційно-економічних механізмів, форм і методів, спрямованих на удосконалення техніки, організації виробництва, праці та управління, проводиться з метою:

підвищення конкурентоспроможності підприємств і продукції, що випускається;

оптимізацій (скорочення чи зміни) строків і підвищення ефективності виконуваних робіт на кожній стадії життєвого циклу виробів;

економічної оцінки та обґрунтування ефективності витрат на організаційно-технічні заходи, визначення доцільності їх розробки і впровадження;

встановлення очікуваної економії ресурсів і потреби в них, що враховується при складанні організаційної та економічної стратегії підприємства;

оцінки і стимулювання розробки і впровадження комплексу найбільш ефективних заходів, спрямованих на підвищення рівня організації виробництва, праці та управління;

визначення сумарного приросту чистого прибутку, який одержує підприємство в результаті проведення всіх запланованих заходів.

Основними чинниками, які перешкоджають впровадженню управлінських інновацій на підприємствах, є: відсутність достатнього обсягу фінансових можливостей для формування управлінського потенціалу; недостатня кваліфікація управлінського персоналу; відсутність інформації про ефективні нововведення в сфері управління та можливості одержати кваліфіковану допомогу, консультації [2, с. 630].

Отже, для успішного перебігу інноваційного процесу необхідно, щоб виконавці мали досвід і необхідну кваліфікацію, володіли необхідними знаннями та методами розв'язання задач на визначених етапах інноваційного процесу.

Ефективність інновацій може характеризуватися широким колом показників, які належать як безпосередньо до підприємства, так і до окремих регіонів чи економіки в цілому. Вони можуть бути як локальними, так і наскрізними. Головне - підтримувати рівновагу між всіма показниками, щоб внутрішньовиробничі інтереси не послабили орієнтацію діяльності на ринок, і навпаки. Якщо віддати перевагу винятково ринковим показникам, то може постраждати науково-технічний потенціал функціональних служб, а якщо навпаки, то може бути втрачена чітка орієнтація на досягнення кінцевої мети.

Також можна сказати, що рівень ефективності використання новітніх механізмів оцінюється їх впливом на показники, які характеризують найважливіші фактори життєдіяльності підприємств і організацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Бровкова О. Г. Стратегічний менеджмент: навч. посіб. К. : Центр учбової літератури, 2012. 224 с.

Дахно І. І., Бабіч Г. В., Барановська В. М., та ін. Зовнішньоекономічний менеджмент. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 568 с.

Діденко В. М. Менеджмент: підручник - К. : Кондор, 2008. -- 584 с.

Захарченко В. І., Корсікова Н. М., Меркулов М. М. Інноваційний менеджмент: теорія і практика в умовах трансформації економіки: навч. посіб. - К. : Центр учбової літератури, 2012. 448 с.

Йохна М. А., Стадник В. В. Менеджмент: підручник - К.: Академвид., 2010. - 472 с.

Котлер Ф., Келлер К. Л. Менеджмент-маркетинг. - СПб. : Наука, 2012. - 728 с.

Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. Основи менеджменту: підручник - К. : Академвидав, 2007. - 464 с.

Михайлов С.І. Менеджмент: навч. посіб. - К. : Центр учбової літератури, 2012. 536 с.

Осовська Г. В. Комунікації в менеджменті : навч. посіб. - К. : Кондор, 2008. - 214 с.

Осовська Г. В. Осовський О. А. Основи менеджменту: навч. посіб. - К.: Кондор, 2010. - 368 с.

Осовська Г. В., Осовський О. А. Основи менеджменту: підручник - К.: Кондор, 2008. - 662 с.

Рульєв В. А., Гуткевич С. О. Менеджмент: навч. посіб. К. : Центр учбової літератури, 2011. - 312 с

Свидрук І. І. Креативний менеджмент: навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 224 с.

Сладкевич В. П., Чернявський А. Д. Сучасний менеджмент організацій: навч. посіб. - К. 2007. - 488 с.

Федулова Л.І. Сучасні концепції менеджменту: навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 534 с.

Хомяков В. І. Менеджмент підприємства: навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів - К. : Кондор, 2009. - 436 с.

Грузное И.И. Эффективные организационно-экономические механизмы управления : монография / И. И. Грузнов. - Одесса : Полиграф, 2009. - 528 с.

Друкер П. Задачи менеджмента в 21 веке ; [пер. с англ.] / П. Друкер. - М. : Вильяме, 2002. - 272 с.

Друкер П. Управление, нацеленное на результат / П. Друкер. - М. : Технолог. шк. бизнеса, 1992. - 192 с.

Захарченко В.И. Инновационная система региона / В. И. Захарченко, Н. Н. Меркулов. - Одесса : Наука и техника, 2005. - 116 с.

Захарченко В.И. Нововведения: мотивация, моделирование, эффективность : монография / В. И. Захарченко. - Одесса : ОИУМ, 2002. - 278 с.

Захарченко В.И. Экономический механизм процесса нововведений / В. И. Захарченко. - Одесса : ИРЭНТиТ, 1999. - 200 с.

Ицхак Адизес. Управление жизненным циклом корпорации. -- СПб. : Питер, 2008. -- 384 с.

Корсикова H.H. Научно-технологическое развитие промышленного производства (научное издание) / Н. Н. Корсикова. - Одесса : Астропринт, 2005. - 66 с.

Левин К. Разрешение социальных конфликтов / К. Левин ; [пер. с англ.]. - СПб. : Речь, 2000. - 408 с.

Меркулов H.H. Методология трансформации отечественных предприятий / Н. Н. Меркулов // Экономика Крыма. - 2005. - № 15. - С. 18-21.

Меркулов H.H. Формирование национальной инновационной системы / Н. Н. Меркулов // Економіка: проблеми теорії і практики. - 2006. - Вип. 213.

Тоффлер Е. Шок будущего / Е. Тоффлер. - М: АСУТ, 2001. - 560 с.

Хаммер М. Реинжиниринг корпорации: манифест революции в бизнесе / М. Хаммер, Дж. Чампи. - СПб. : С.-Петербург. ун-т, 1997. - 332 с.

Solow R. Technical change and the aggregate production function // Rev. of Economics and statistics. -- 1957.

Toole J. The Argument for Values / O'Toole J. Leading Change. -- Based Leadership. New York : Ballantine Books, 1996.

Размещено на Allbest.ru