Організаційно-економічний механізм соціального страхування (на випадок тимчасової втрати працездатності)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

УДК 334.064.1

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ (НА ВИПАДОК ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ)

Спеціальність: 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка та політика

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Погайдак Ольга Богданівна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя, Міністерства освіти і науки України, м. Тернопіль

Науковий керівник доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Куценко Віра Іванівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу проблем розвитку соціальної сфери

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Нижник Віктор Михайлович, Хмельницький національний університет, проректор з фінансово-економічної діяльності, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин;

кандидат державного управління Толуб'як Віталій Семенович, Національна академія державного управління при Президентові України, докторант

Захист дисертації відбудеться «27» вересня 2010 р. о 13 годині 45 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.02 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий «_20_»_серпня__ 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук О.І. Цимбал

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Організація взаємовідносин у сфері праці та соціального страхування передбачає вдосконалення організаційно-економічного механізму і розроблення ієрархічної схеми управління в контексті державного регулювання соціально-трудових відносин, виявлення особливостей формування підсистеми контролю страхування та відповідальності як складових системи попередження можливих негативних наслідків непевних розрахунково-фінансових ситуацій. Це вимагає глибокого аналізу наявної в Україні системи соціального страхування, концепцій теорії ризику, їх взаємозв'язку з теоріями підприємництва тощо.

Проблеми надійності функціонування економічних систем і ризиків на виробництві певною мірою відображені в працях таких зарубіжних учених: І. Тюнен, Ф. Найт, Р. Кантільон, Й. Шумпетер, Дж. М. Кейнс, І. Кірцнер та інші. Протягом останніх років вийшли у світ роботи російських учених, зокрема В. Абчука, А. Альгіна, І. Балабанова, П. Грабового, Г. Клейнера, Б. Райзберга, Л. Шаршукової, В. Шахова, В. Чернова, в яких розглянуті різні аспекти зазначеної проблематики.

Окремі проблемні питання з досліджуваної тематики висвітлені в наукових працях таких українських учених: О. Амоші, Б. Андрушківа, С.Бандура, В. Вітлінського, І. Гнибіденко, Б. Данилишина, Т. Заяць, М. Козоріз, В. Куценко, Г. Крамаренко, О. Кузьміна, О. Макарової, В. Мікловди, І. Миценко, Ю. Макогона, В. Нижника, С. Реверчука, О. Слюсаренко, В. Толубяка, М. Чумаченка, А. Чупіса, В. Черкасова, І. Черданцевої, С. Шкарабана, Я. Шумелди, С. Юрія та інших.

Проте на сьогодні у вітчизняній теорії та практиці не склався єдиний підхід до вирішення проблеми формування взаємовідносин у системі соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ТВП) в контексті інноваційного ланцюга “держава-профспілкові об'єднання-підприємства” та визначення суті непевних розрахунково-фінансових ситуацій.

Таким чином, існує об'єктивна необхідність подальшого дослідження цієї проблеми та розробки та вдосконалення організаційно-економічного механізму соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (ТВП). У свою чергу, у сфері соціального захисту працюючих виникає потреба в наукових дослідженнях можливих негативних наслідків непевних розрахунково-фінансових ситуацій. Невідпрацьованість зазначених проблем зумовила вибір теми даної дисертаційної роботи, її головну мету та завдання.

Спроби вдосконалення системи виробничих відносин у частині загальнообов'язкового державного соціального страхування працівників, розроблення організаційно-економічних механізмів у цій сфері в кінцевому підсумку сприятимуть надійності не лише соціально-трудових відносин, а й соціального страхування загалом.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою науково-дослідних робіт Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України, зокрема, планової теми “Дослідження ефективності територіальних і глобальних інституційних перетворень та їх вплив на економічний розвиток регіонів України” (номер державної реєстрації 0102U002301) та ВК-24-08 “Розроблення територіальних стратегій формування кластерних структур в умовах міжрегіональних інтеграцій” (номер державної реєстрації 0108U004123), де автор запропонував шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності в умовах ринкових трансформацій. Тема дисертаційної роботи відповідає національним соціально-економічним пріоритетам і напрямам упровадження сучасної соціальної економіки та політики в державі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення організаційно-економічного механізму соціального страхування з ТВП в контексті інноваційного ланцюга “держава-профспілкові об'єднання-підприємства” та розширення соціально-трудових відносин у сфері праці в умовах трансформаційної економіки України.

Відповідно до окресленої мети передбачено вирішити такі завдання:

- поглибити сутність управління державним соціальним страхуванням на випадок тимчасової втрати працездатності в системі соціально-трудових відносин у контексті “держава-профспілкові об'єднання-підприємства”;

- здійснити оцінку страхових процесів, у яких має місце непевність розрахунково-фінансових ситуацій, пов'язаних із виробничо-господарською діяльністю суб'єктів господарювання;

- класифікувати види непевностей розрахунково-фінансових ситуацій;

- сформувати концептуальні теоретико-методологічні засади організації взаємовідносин у системі державного соціального страхування з ТВП;

- обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму соціального страхування з ТВП шляхом упровадження системи аналізу, контролю, прогнозування, інформатизації як складової системи попередження можливих негативних наслідків непевних розрахунково-фінансових ситуацій у сфері страхування, посилення його надійності в умовах суспільних трансформацій.

Об'єктом дослідження є процес формування організаційно-економічного механізму соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності. втрата працездатність соціальний страхування

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади формування організаційно-економічного механізму соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, результати наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних учених у сфері соціального страхування.

Для вирішення сформульованих завдань використовувались загальнонаукові та специфічні методи: монографічний та абстрактно-логічний - для формування теоретичних засад організації соціального страхування; порівняння - під час вивчення закономірностей розвитку системи соціального страхування; аналізу, синтезу, системного підходу - з метою оцінки функціонування системи соціального страхування; статистичний - для аналізу ресурсного забезпечення Фонду; факторного аналізу та моделювання - для розробки шляхів удосконалення організаційно-економічного механізму соціального страхування.

Інформаційною базою дослідження послужили законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента і Кабінету Міністрів України, а також наукові публікації вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені проблемам соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, економічна та соціальна література і періодичні видання, статистичні матеріали Державного комітету статистики, Головного управління статистики у Тернопільській області, дані соціологічного опитування, а також результати досліджень, які виконала особисто автор.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації розроблено та обґрунтовано сучасні теоретико-методичні підходи до вдосконалення організаційно-економічного механізму соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності. Найсуттєвішими теоретичними та практичними результатами, що характеризують наукову новизну дослідження, є такі:

вперше:

- запропоновано категорію “непевність розрахунково-фінансових ситуацій” при формуванні бюджету Фонду соціального страхування (ФСС) з ТВП, розкрито її економічну сутність, яка полягає у визначенні класифікаційних ознак неможливості або ризикованості здійснення страхових виплат;

удосконалено:

- концептуальні засади функціонування організаційно-економічного механізму соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, в основу яких, на відміну від існуючих, покладено комплексний підхід і провайдинг як систему забезпечення стабільного функціонування Фонду;

– механізм управління системою соціального страхування з ТВП та відносинами між суб'єктами господарювання і Фондом, який, на відміну від наявних підходів, ґрунтується на інноваційних засадах державного регулювання соціально-трудових відносин;

- економіко-математичну модель формування інтегрального показника надійності функціонування Фонду соціального страхування, яка дозволяє через її складові, в т.ч. через системи економічного обґрунтування показників, контролю, фінансування, інституційно-управлінської діяльності, впливати на функціонування Фонду;

набули подальшого розвитку:

- методичні підходи до організації соціального захисту працюючих та оцінки рівня непевності й надійності функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, у яких, на відміну від існуючих, запропоновано їх розгляд у контексті “держава-профспілкові об'єднання-підприємства”.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки та пропозиції дисертанта використані під час підготовки планів роботи Головного управління економіки Тернопільської облдержадміністрації (довідка № 01/1-1569 від 30. 11. 2009 р.), ДП “Центр технічного розвитку”, ВАТ “Тернопільський комбайновий завод” (довідка № 11/02 від 27. 11. 2009 р.), Академії соціального управління (довідка № 12-1 від 17. 12. 2009 р.). Основні положення дисертаційної роботи відображені в навчальних програмах “Безпека життєдіяльності”, “Охорона праці”, “Соціальне страхування”, курси яких читають студентам Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя (довідка № 2578 від 03. 12. 2009 р.). Крім цього, практична цінність результатів дослідження полягає в можливостях використання пропозицій із удосконалення організаційно-економічного механізму соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для державного регулювання соціально-трудових відносин і, таким чином, забезпечення надійності соціального захисту на випадок ТВП.

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. У ній викладено авторські розробки з удосконалення організаційно-економічного механізму соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи автора. Конкретний особистий внесок дисертанта наведено в списку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дисертаційної роботи апробовано на 7 українських і міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: “Концептуальні засади соціально-економічного розвитку Західного регіону України” (м. Тернопіль, 24. 05. 2002 р.); “Проблеми інтеграції науково-освітнього потенціалу в державотворчому процесі” (Тернопіль-Севастополь-Суми, 2002 р.); “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м. Тернопіль, 20. 02. 2003 р.); “Регіональні засоби масової інформації, бізнесові структури та органи місцевої влади: взаємодія на шляху до євроінтеграції (досвід України та Польщі в економічній праці)” (м. Тернопіль, 16-18. 05. 2003 р.); “Перспективи розвитку туристично-рекреаційного бізнесу Західного регіону України” (м. Тернопіль, 6-7. 11. 2008 р.); “Особливості організації менеджменту інноваційної діяльності в умовах регіону” (м. Тернопіль, 2009); “Конфліктологія в умовах регіону та механізми їх попередження в контексті корпоративної культури” (м. Тернопіль, 2010).

Публікації. Результати дослідження опубліковано у 23 наукових працях, із них: 11 - у наукових фахових виданнях, 7 - тези доповідей на науково-практичних конференціях. Загальний обсяг публікацій становить 9,5 д. а., з яких дисертанту належить 8,0 д. а.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 207 стор. комп'ютерного тексту, у тому числі 22 рисунки, 10 таблиць, 11 додатків. Список використаних джерел із 134 найменувань викладено на 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні засади організації соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (ТВП)” досліджено концептуальні основи формування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування з ТВП як елемента системи соціального захисту працюючих. Розкрито його організаційно-функціональну сутність у контексті інноваційного ланцюга “держава-профспілкові об'єднання-підприємства”.

В нинішніх умовах ринкових трансформацій необхідність соціального страхування з ТВП зумовлена наявністю громадян, які через травматичні та інші ситуації не беруть участі в суспільно-корисній праці й, відповідно, не можуть утримувати себе за рахунок заробітної плати, а також громадян, які є дієздатними, але не мають змоги реалізувати наявну дієздатність.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування з ТВП в рамках організації соціального захисту працюючих як система прав, обов'язків і гарантій передбачає соціальний захист, який охоплює матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових коштів Фонду, що формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцями та громадянами, а також бюджетних та інших джерел.

Як економічна категорія, соціальне страхування виражає соціально-економічні відносини, що виникають у процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту шляхом формування фондів грошових коштів та їх використання для забезпечення громадян у старості, на випадок постійної або тимчасової втрати працездатності, безробіття, підтримки материнства, а також із охорони здоров'я, праці та інше.

У сфері соціального страхування з ТВП виділено такі основні групи економічних відносин: між страховим Фондом та юридичними особами (платниками обов'язкових страхових внесків); найманими працівниками, за рахунок яких формуються доходи бюджету Фонду; державним і місцевими бюджетами в процесі перерозподілу державних фінансових ресурсів, за рахунок яких покривається дефіцит бюджету Фонду; іншими фондами або джерелами, що їх використовують для фінансового забезпечення соціальних програм; між відомчими, регіональними та районними рівнями управління Фонду (для організації забезпечення соціальних виплат); фінансовими, контрольними, податковими й іншими органами в процесі здійснення контролю за рухом фінансових ресурсів Фонду та його господарської діяльності. Матеріальною основою цих відносин є фінансові ресурси, визначені законодавчо. Фінансові ресурси можуть бути як державними, так і недержавними.

Соціальному страхуванню в контексті інноваційного ланцюга “держава- профспілкові об'єднання-підприємства” визначено три функції: концентруючу, розподільчу та контролюючу.

Функції концентрації ресурсів і розподілу розглядаються у безпосередньому взаємозв'язку. Наприклад, суб'єктами розподілу є держава, підприємства, організації, фізичні особи, а об'єктом розподілу - страховий Фонд. У процесі розподілу роботодавці та фізичні особи сплачують внески на соціальне страхування з ТВП, у тому числі в державні цільові фонди. Відповідно до законодавства в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування всі працівники зобов'язані брати участь у формуванні соціальних страхових фондів, сплачуючи внески.

Грошові кошти перерозподіляють між бюджетами обласних робочих органів Фонду з ТВП для забепечення виконання своїх безпосередніх функцій - виплат соціальних допомог страхувальникам, утримання Фонду.

Контрольну функцію здійснюють у формі організаційного та фінансового контролю за рухом грошових коштів. Вона має забезпечувати не лише повне та своєчасне надходження коштів до Фонду, а й їх цільове використання згідно з планових завданнями. Контроль проводять для перевірки, яким чином суб'єкти соціального страхування з ТВП дотримуються законодавства, та узгодження суспільних, колективних і приватних інтересів.

Необхідно відзначити, що функціонування Фонду соціального страхування в багатьох випадках супроводжується непевністю розрахунково-фінансових ситуацій, що може призвести до певних негативних наслідків. Як відомо, таке явище властиве майже для всіх сфер людського життя. Аналіз різних поглядів учених і фахівців у сфері ризикової діяльності дає змогу сформулювати певні попередні узагальнення й висновки, необхідні не лише для виявлення суті та змісту непевних розрахунково-фінансових ситуацій як економічної категорії, а й надійності функціонування Фонду соціального страхування.

Розкривши сутність непевних розрахунково-фінансових ситуацій, контролю, аналізу, прогнозування, інформування тощо, ми пропонуємо вирізняти наступні основні різновекторні аспекти (рис.1).

Розглянувши концептуальну класифікацію непевних розрахунково-фінансових ситуацій, що породжують ризики та загрози в системі соціального страхування, виявлено наступні тенденції:

1. Через суспільні трансформації відбувається активний процес теоретичного усвідомлення непевності як узагальненого поняття, що є в будь-якій страховій діяльності.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Класифікація непевних розрахунково-фінансових ситуацій

2. Усталився системний підхід до виділення й аналізу непевних розрахунково-фінансових ситуацій як окремого поняття. Складність цього процесу полягає в пошуку системоутворюючого принципу, що надав би змогу організувати ознаки, за якими класифікація стала б придатною для посилення надійності та практичного використання в системі соціального страхування.

3. Спостерігається розмаїття у визначенні поняття “випадки непевності”, що їх подають науковці та практики, у розкритті його змісту. Є різні думки з приводу віднесення непевних розрахунково-фінансових ситуацій до певних груп, обґрунтування рівнів їх підпорядкованості: загальнодержавні, регіональні, локальні.

У другому розділі “Аналіз та оцінка функціонування соціального страхування на випадок ТВП” досліджено стан і джерела формування його бюджету, виявлено вплив факторів на надійність функціонування.

Розгляд проблематики соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та надійності функціонування відповідного Фонду передбачає насамперед аналіз джерел його фінансування, виявлення факторів, що впливають на стан соціального захисту працюючих. Один зі шляхів вирішення цієї проблеми передбачає оцінку кінцевих результатів діяльності за певною системою показників як суб'єктів господарювання, так і Фонду, наприклад, розширення обсягів послуг, рівня доходів тощо. Інший напрям потребує вивчення зовнішнього середовища страхової діяльності, її інфраструктури, умов, які сприяють або заважають її розвитку, та зовнішніх факторів, що впливають на надійність і рівень непевності розрахунково-фінансових ситуацій. Як свідчить історичний досвід розвитку соціального страхування, цими процесами можна керувати, прискорювати або вповільнювати їх. Для цього необхідно розробити управлінські критерії й індикатори рівня надійності соціального страхування в цілому та, в тому числі, соціального страхування з ТВП. Оцінка впливу згаданих чинників на страхове середовище має виконувати роль гнучкої форми доведення до суб'єктів страхування з ТВП цілей і вимог соціальної політики держави.

Враховуючи особливості формування бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в умовах непевності розрахунково-фінансових ситуацій, запропоновано механізм організації взаємовідносин і регулювання рівня їх непевності у контексті інноваційного ланцюга “держава-профспілкові об'єднання-підприємства”.

Для забезпечення надійності та фінансової стабільності Фонду утворюють резерв страхових коштів у сумі, необхідній для фінансування всіх видів матеріального забезпечення в розрахунку на місяць. Загалом організаційно-економічний механізм соціального страхування з ТВП, як і державне регулювання соціально-трудових відносин у цілому, є важливим елементом управління у сфері праці й ефективного використання коштів Фонду.

Метою державного регулювання в царині загальнообов'язкового державного соціального страхування з ТВП є:

- здійснення єдиної політики держави в даній сфері й забезпечення реалізації прав громадян на охорону праці та загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- створення умов для ефективного функціонування системи соціального страхування, в тому числі з ТВП, та забезпечення дотримання з боку суб'єктів такого страхування вимог законів України, інших нормативно-правових актів;

- адаптація системи соціального страхування з ТВП до міжнародних стандартів тощо.

Державне регулювання передбачає організацію й функціонування відповідних економічних і правових механізмів, що мають бути спрямовані на концентрацію та раціональне управління рухом фінансових ресурсів і формування фінансових відносин, які виникають у процесі діяльності Фонду соціального страхування з ТВП. Аналіз і оцінювання рівня непевності та невизначеності під час формування бюджету Фонду, розроблення їх критеріальних значень становить форму орієнтуючого й індикативного прогнозування цих явищ.

Розв'язання протиріч між вимогами надійності та гнучкості показників рівня непевності розрахунково-фінансових ситуацій у межах економічних можливостей здійснюється через вибір певних механізмів. Аналіз та оцінка впливу окремих факторів на непевність розрахунків тісно пов'язані не лише з господарською діяльністю, відтворювальними процесами, які мають сприяти підвищенню надійності страхових ситуацій, а й із комплексною програмою соціально-економічного розвитку підприємств. Безперечно, що меншим є інтервал часу, то легше забезпечити економічне регулювання процесу страхування, враховуючи вплив невизначеності.

Під час аналізу й оцінювання можливих негативних наслідків непевних розрахунково-фінансових ситуацій потрібно звернути увагу на окремі особливості умов трансформаційної економіки, перспектива розвитку якої характеризується високим рівнем невизначеності, що є невід'ємними факторами розвитку ринкової економіки загалом. У зв'язку з цим виникає потреба в ефективніших процедурах і системах удосконалення соціального страхування в цілому, яке зумовлено неповнотою реалізації можливостей страхування.

Для усунення недоліків і порушень, що виникають в організації умов для безпечної праці на підприємстві, для функціонування соціального страхування на випадок ТВП, рекомендовано вжиття першочергових заходів щодо:

- забезпечення цільового й ефективного використання коштів Фонду та виконання завдань, покладених чинним законодавством на цей вид страхування;

- зміни, відповідно до законодавства, нормативно-правових та розпорядчих актів правління Фонду;

- ініціювання вдосконалення нормативно-правової бази в частині зміни напрямів використання коштів Фонду відповідно до завдань цього виду страхування, спрощення механізму розрахунків Фонду із страхувальниками, встановлення відповідальності страхувальників тощо;

- забезпечення повної мобілізації доходів та оптимізації видатків із коштів Фонду;

- нормативного встановлення механізму простежування дотримання обмеження бази оподаткування максимальною величиною, з якої справляють внески при отриманні застрахованими особами доходів із різних джерел;

- ужиття заходів щодо повернення коштів, які Фонд соціального страхування вклав за минулі роки в акції підприємств та спільну діяльність, і спрямування цих коштів на виконання завдань, покладених на Фонд;

- нормативного врегулювання механізму, критеріїв та умов надання застрахованим особам путівок на санаторно-курортне лікування.

У третьому розділі “Шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму розвитку соціального страхування на випадок ТВП в умовах ринкових трансформацій” запропоновано шляхи вдосконалення процесів формування та використання ресурсів Фонду в контексті інноваційного ланцюга “держава-профспілкові об'єднання-підприємства'” розроблено алгоритм створення підсистеми контролю та відповідальності за надійність і ефективність його функціонування. Окрім того, обґрунтовано авторські пропозиції з організації комунікативно-інформаційного забезпечення зазначеного інноваційного ланцюга для посилення контролю за функціонуванням цього Фонду та підвищення надійності соціального захисту працюючих.

Система забезпечення надійності соціального страхування з ТВП та попередження можливих негативних наслідків непевних розрахунково-фінансових ситуацій і реалізації страхової політики в рамках соціального захисту працюючих має базуватися на таких принципах:

- безумовного забезпечення інтересів працюючих громадян та їх гармонізації з інтересами держави, роботодавців, окремих страхувальників як передумови ефективної організації соціального захисту найманих працівників;

- створення умов для максимального пристосування структури обласних виконавчих дирекцій Фонду з ТВП до вимог внутрішнього і зовнішнього середовища.

Слід зауважити, що дотримання всіх принципів забезпечення надійності соціального страхування з ТВП та впливу на непевні розрахунково-фінансові ситуації з метою досягнення сформульованої мети спричиняє певний ряд обмежень. Важливими обмеженнями є нескоординовані економічні реформи, які спричиняють потенційні втрати внаслідок прояву негативних динамічних факторів. Адже недостатньо обґрунтовані нововведення, економічна нестабільність можуть викликати непевні ситуації та втрати, які значній кількості суб'єктів господарювання, навіть в умовах окремої області, буде складно подолати. Як наслідок цього, значних втрат можуть зазнати не тільки активи Фонду, а й безпосередньо страхувальники та громадяни - одержувачі страхових послуг.

Одним із завдань забезпечення надійності соціального страхування з ТВП та попередження можливих негативних наслідків непевних розрахунково-фінансових ситуацій є уникнення невизначеності шляхом впливу на певні чинники, в т. ч. розроблення важелів ліквідації протиріч між принципом уникнення великих втрат і принципом урахування шансів на максимізацію кінцевих результатів діяльності страхових організацій.

Тому автор пропонує орієнтуватися на врахування особливостей розвитку страхової політики, стимулювання пріоритетних для оздоровчо-відновлювальних сфер видів страхової діяльності, розвиток місцевої ініціативи тощо.

Для того, щоб вдало організувати управління страховими процесами, в роботі запропоновано зосередити увагу на особливостях створення страхових фондів, плануванні, прогнозуванні, соціально-економічному регулюванні, контролі та відповідальності, інформатизації.

Для системи соціально-економічного регулювання соціального страхування з ТВП характерним є переважно державне регулювання на основі розроблення та реалізації планів і програм для отримання ефекту від об'єднання зусиль усіх суб'єктів соціально-трудових відносин через організацію сприятливих умов діяльності. Запропонована нами модель організаційно-економічного механізму соціального страхування з ТВП дозволяє через такі складові, як система економічного обґрунтування показників, система контролю, фінансування, інституційно-управлінська система, забезпечити надійність її функціонування. Регулювання цих відносин дає змогу зробити висновок, що значним та ефективним методом управління надійністю в страховій діяльності в цілому, в тому числі з ТВП, є володіння інформацією про перспективне планування економічного й соціального розвитку підприємств та установ області.

У цьому аспекті необхідність пошуку організаційних форм та економічних методів забезпечення надійності соціального страхування й аналіз непевних розрахунково-фінансових ситуацій як одного зі шляхів розв'язання проблем страхування загалом назріла вже давно. На перший план виходять питання узгодження цілей та створення відповідної системи управління даними процесами (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Система забезпечення надійності соціального страхування в контексті інноваційного ланцюга “держава-профспілкові об'єднання-підприємства»

Узагальнюючи теорію та практику соціального страхування з ТВП у сфері державного регулювання соціально-трудових відносин у контексті інноваційного ланцюга “держава-профспілкові об'єднання-підприємства” з попередження можливих негативних наслідків непевних розрахунково-фінансових ситуацій, доцільно: забезпечити всеохоплююче прогнозування та попередження непевних розрахунково-фінансових ситуацій; досягати прозорості розрахунків; уникати незважених рішень; при встановленні факту неефективного господарювання, а тим більше банкрутства необхідно визначати так званий період очікування, тобто певний термін із моменту настання страхової події, протягом якого страхові виплати не здійснюються, і тільки після його завершення - ухвалити відповідні рішення.

Все це, на наш погляд, сприятиме суттєвому поліпшенню функціонування соціального страхування з ТВП та дозволить покращити управління непевними розрахунково-фінансовими ситуаціями, попереджаючи можливі негативні наслідки для держави та її громадян.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі визначено основні напрями та шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму соціального страхування з ТВП, системи аналізу, контролю, прогнозування, інформатизації як складової системи попередження можливих негативних наслідків непевних розрахунково-фінансових ситуацій у сфері страхування та посилення його надійності в умовах державного регулювання соціально-трудових відносин. Проведене дослідження надало дисертантові змогу зробити такі обґрунтовані висновки:

1. Дослідження відносин у сфері праці, в т.ч. теоретичних засад організації загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в контексті інноваційного ланцюга “держава-профспілкові об'єднання-підприємство”, попередження можливих негативних наслідків непевних розрахунково-фінансових ситуацій, посилення надійності його функціонування має, зокрема в умовах державного регулювання соціально-трудових відносин, винятково важливе теоретичне і практичне значення.

На основі відтворювального підходу, узагальнення досягнень науки та господарської практики поглиблено сутність управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням з ТВП. Запропоноване визначення непевності розрахунково-фінансових ситуацій і надійності функціонування ФСС на випадок ТВП, як соціально-економічної категорії та як функції менеджменту, під якою слід розуміти здатність до страхової діяльності в умовах невизначеності та необхідності вибору оптимального рішення. Добір раціонального варіанта серед кількох пропозицій здійснюється завдяки особливим здібностям спеціалістів у співдії зі страхувальниками, що створює можливість попереджати, запобігати та зменшувати їх несприятливий вплив на результати страхової діяльності та дозволяє при виборі оптимального рішення з кількох альтернативних не лише отримувати шляхом прогнозування й посилення контролю та відповідальності позитивної діяльності Фонду, а й забезпечувати стабільне функціонування суб'єктів господарювання, підвищувати надійність соціального захисту працюючих.

2. Дослідження оцінки можливих негативних наслідків непевних розрахунково-фінансових ситуацій має передбачати класифікаційну характеристику їх різновидів у страховій діяльності. У зв'язку з цим дисертантом розроблено методику класифікації цих ситуацій за 8 ознаками, що дає змогу не тільки повніше охарактеризувати непевність у всіх її проявах, а й виявити фактори, які впливають на неї, а також визначити їхню роль та місце кожного з них у загальній системі. Це створює передумови для ефективного застосування економічних, соціально-психологічних й адміністративно-розпорядчих методів управління непевністю і, таким чином, забезпечить надійність соціального страхування.

3. Розроблено концептуальні теоретико-методологічні засади організації взаємовідносин у системі державного соціального страхування; науково обґрунтовані напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму страхування на випадок тимчасової втрати працездатності в контексті інноваційного ланцюга “держава-профспілкові об'єднання-підприємства”. Управління непевністю розрахунково-фінансових ситуацій є однією з важливих умов забезпечення надійного соціального захисту працюючих. Управління непевними розрахунково-фінансовими ситуаціями має базуватися на уточнених визначеннях економічної сутності цього явища та врахуванні підприємницьких інтересів і особливостей функціонування суб'єктів підприємницької діяльності. Доведено, що управління непевністю - це процес виявлення рівня невизначеності, встановлення його припустимих меж та створення адаптованого до ризиків страхового режиму діяльності, який надає змогу попереджати або зменшувати негативний вплив випадкових чинників на процес соціального страхування.

4. У процесі соціального страхування з ТВП та забезпечення його надійності запропоновано виділити два етапи: підготовчий та основний. На підготовчому етапі має визначатися мета управління непевністю, проводитися аналіз, оцінювання та вибір прийнятного рівня ризику. Основний етап охоплює прийняття рішення щодо припустимості ризику та відповідно до цього розроблення механізмів і засобів реалізації адаптованої до ситуації системи страхування.

5. Обґрунтовано, що аналіз непевності у виробничих економічних процесах має три рівні: 1) прогностичний; 2) діагностичний; 3) предметний. Оцінка рівня непевності побудована на поетапному розрахунку показників, що його характеризують. Перший етап полягає в оцінюванні його рівня в окремих макроекономічних процесах; другий етап передбачає отримання комплексної оцінки за сукупністю процесів, які аналізують; третій - урахування впливу основних факторів на рівень непевності; четвертий етап - отримання інтегральної оцінки рівня непевності у виробничих соціально-економічних і страхових процесах.

6. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності та запобігання можливим негативним наслідкам непевних розрахунково-фінансових ситуацій, який має три підсистеми: 1) економічного регулювання; 2) створення запобіжного страхового резерву; 3) інформатизації.

Підсистема економічного регулювання в регіоні базована на державному регулюванні соціально-трудових відносин. Підсистема запобіжного страхового резерву стосується всіх видів страхової діяльності в контексті інноваційного ланцюга “держава-профспілкові об'єднання-підприємства” та виявляє непевності розрахунково-фінансових ситуацій. Обґрунтовано, що для підвищення надійності її функціонування та організації системи управління необхідно зосередити увагу насамперед на вдосконаленні процесів страхування, охоплюючи інститут перестрахування. Для вдосконалення системи інформатизації як складової підсистеми прогнозування та попередження можливих негативних наслідків непевних розрахунково-фінансових ситуацій і забезпечення, таким чином, надійності страхування шляхом посилення контролю й відповідальності за якістю страхового обслуговування на основі ретроспективного аналізу чітко виділений взаємозв'язок між державою, суб'єктами виробничо-господарської діяльності та всіма складовими процесу управління соціальним страхуванням. Ці обставини є важливими в умовах невизначеності та необхідності вибору обґрунтованого рішення. При згаданих підходах створюються можливості прогнозувати, попереджати, запобігати та зменшувати непевність і ризик при виборі оптимального рішення з певної кількості альтернативних.

Надійність системи страхування в цілому забезпечується не лише стабільністю функціонування страхових організацій за рахунок формування резервів, а й здійснення зваженої цілеспрямованої соціальної політики держави.

7. Для підвищення ефективності функціонування підсистеми інформатизації в системі соціального страхування дисертантом запропоновано створення Центру експертизи надійності для надання кваліфікованих консультаційних послуг із питань оцінювання та управління системою страхування та забезпечення доступності інформаційної бази для пом'якшення впливу невизначеності на економічні процеси.

Дослідження показали, що страхуванню з ТВП в загальній системі соціального страхування належить важлива роль, так як вона має позитивний вплив на всі показники виробничо-господарської діяльності, створюючи умови для відтворення робочої сили і, таким чином, забезпечуючи соціальний захист працюючих.

У контексті інноваційного ланцюга “держава-профспілкові об'єднання-підприємство” визначено напрями розвитку соціального страхування та шляхи формування й використання ресурсів, у тому числі засобами контролю, комунікативного забезпечення й посилення відповідальності за ефективність і надійність його функціонування.

Запропоноване вдосконалення організаційно-економічного механізму соціального страхування дасть можливість підвищити надійність соціального страхування з ТВП, що дозволить покращити соціальний захист працюючих громадян у яких настав страховий випадок.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Погайдак О. Б. Основи соціального менеджменту [Теоретичні положення та прикладні механізми] / Б. М. Андрушків, Т. М. Кирян, О. Є. Кузьмін, М. М. Папієв, О. Б. Погайдак та ін. // Тернопіль : ТзОВ “Терно-граф”, 2007. С. 612-618, С. 626-635, С. 654-656. Особистий внесок: Розкрито сутність соціального страхування, його значення у системі відносин у сфері праці та важливість реалізації соціальної політики в глобальній економіці.

2. Погайдак О. Б. Основи організації підприємницької діяльності / Ю. Я. Вовк, В. В. Гелько, П. Д. Дудкін, Н. Б. Кирич, О. Б. Погайдак, І. І. Стойко // Тернопіль: Вид. ТНТУ, 2010. С. 38-42. Особистий внесок: Розкрита роль державного регулювання у підприємницькій діяльності та забезпеченні соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

3. Погайдак О. Б. Особливості організації страхування в туристично-рекреаційному процесі / О. Б. Погайдак // Соціально-економічні проблеми і держава. 2008. Вип. 1(1). С. 133-136.

4. Погайдак О. Б. Управління банківськими ризиками та адміністративним контролем у системі банківсько-кредитних відносин як фактор впливу на успішність конкурентної боротьби (економічні основи взаємозв'язку) / О. Б. Погайдак // Вісник антимонопольного комітету України “Конкуренція”. 2003. С. 21-23.

5. Погайдак О. Б. Засоби підвищення надійності соціального страхування у сфері туристичних послуг / О. Б. Погайдак // Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. 2010. № 2. С. 172-175.

6. Погайдак О. Б. Регіональні особливості розвитку підприємств переробних галузей України на сучасному етапі / Б. М. Андрушків, Н. Б. Кирич, О. Б. Погайдак // Галицький економічний вісник. 2007. Вип. 2(13). С. 61-65. Особистий внесок: досліджено організацію соціального страхування в умовах спеціалізованих переробних підприємств.

7. Погайдак О. Б. Інноваційна діяльність підприємств та організацій як метод стабілізації економіки регіонів України / Б. М. Андрушків, Н. Б. Кирич, О. Б. Погайдак // Вісник економічної науки України. 2009. Вип. № 1(15). С. 23-25. Особистий внесок: виявлено чинники впливу інноваційної діяльності на стабільність виробництва та соціальний захист працюючих.

8. Погайдак О. Б. Управління стратегічним потенціалом підприємств легкої промисловості / О. Б. Погайдак, М. В. Земляков // Легка промисловість. 2009. Вип. № 4(220). С. 38-39. Особистий внесок: запропоновано принципи формування інформаційного забезпечення соціального страхування в умовах легкої промисловості.

9. Погайдак О. Б. Механізм фінансового забезпечення моніторингу та бенчмаркінгового процесу оцінювання України за якістю життя / Д. О. Микитенко, О. Б. Погайдак // Інвестиції: практика та досвід. 2010. Вип. №2. С. 76-81. Особистий внесок: обґрунтовано вагомість впливу ключових оздоровчих факторів на забезпечення соціального обслуговування в Україні.

10. Погайдак О. Б. Корпоративна культура - важливий елемент внутрішнього середовища підприємства / І. Г. Химич, О. Б. Погайдак // Соціально-економічні проблеми і держава. 2010. Вип. 1(3). С. 118-123. Особистий внесок: досліджено основні соціальні фактори формування страхового середовища підприємства.

11. Погайдак О. Б. Інноваційні аспекти стабілізації регіональної економіки [Електронний ресурс] / О. Б. Погайдак // Ефективна економіка. 2010. № 3.

Режим доступу до журналу: http://www.economy.nayka.com.ua.

Матеріали наукових конференцій

12. Погайдак О. Б. Глобалізація: нові ознаки розвитку земної цивілізації / О. Б. Погайдак, Б. М. Андрушків. // Концептуальні засади соціально-економічного розвитку Західного регіону України: Регіональна наук. конф., 24 трав. 2002 р. Тернопіль: Тернопільський державний технічний університет, 2002. Особистий внесок: розкрито особливості державного регулювання соціально-трудових відносин в умовах розвитку глобальних процесів.

13. Погайдак О. Б. Не відкидати досягнень минулого, а позбутись його пороків / О. Б. Погайдак // Проблеми інтеграції науково-освітнього потенціалу в державотворчому процесі: всеукр. наук.-практ. конф., 22 черв. 2002 р. Тернопіль-Севастополь-Суми: Тернопільський державний технічний університет, 2002. С. 20-28.

14. Погайдак О. Б. Застосування досвіду управління ліквідністю і кредитними ресурсами комерційних банків в умовах державного соціального страхування / О. Б. Погайдак // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: Міжн. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, 20 лют. 2003 р. Тернопіль: Тернопільський державний технічний університет, 2003. С. 344.

15. Погайдак О. Б. Досвід України та Польщі в економічній праці / О. Б. Погайдак // Регіональні засоби масової інформації, бізнесові структури та органи місцевої влади: взаємодія на шляху до євроінтеграції: Україно-Польська міжн. наук.-практ. конф., 16-18 трав. 2003. Тернопіль: Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій, 2003.

16. Погайдак О. Б. Особливості організації страхування в туристично-рекреаційному процесі / О. Б. Погайдак // Перспективи розвитку туристично-рекреаційного бізнесу Західного регіону України: Міжн. наук.-практ. конф., 6-7 лист. 2008 р. Тернопіль: Тернопільський державний технічний університет, 2008. С. 133-136.

17. Погайдак О. Б. Інновації як метод стабілізації економіки України (регіональний аспект) / О. Б. Погайдак // Особливості організації менеджменту інноваційної діяльності в умовах регіону: Міжн. наук.-практ. конф., 27-28 лют. 2009 р. Тернопіль: Тернопільський державний технічний університет, 2009. С. 117-124.

18. Погайдак О. Б. Конфлікт між людьми як складова суспільного життя / О. Б. Погайдак // Конфліктологія в умовах регіону та механізми їх попередження в контексті корпоративної культури: Регіональна наук.-практ. конф., 17 квіт. 2010 р. Тернопіль: Тернопільський національний технічний університет, 2010. С. 130-131.

В інших наукових виданнях:

19. Погайдак О. Б. Нове слово про менеджмент в Україні / І. В. Бакушевич, О. Б. Погайдак // Віче. 2002. № 3. С. 77-78. Особистий внесок: аналіз соціальних аспектів менеджменту в сфері праці.

20. Погайдак О. Б. Інновації як метод стабілізації економіки України (регіональний аспект) / О. Б. Погайдак, Н. Б. Кирич, Л. П. Калушка // Соціально-економічні проблеми і держава. 2009. Вип. 1(2). С. 117-124. Особистий внесок: розкрито соціальні чинники, які через систему страхування на випадок тимчасової втрати працездатності впливають на економічну стійкість підприємства.

21. Погайдак О. Б. Особливості організації загальнообов'язкового пенсійного страхування. / Б. М. Андрушків, В. С. Коломийчук, О. Б. Погайдак та ін. // Тернопіль: Вид. ТОРП, 2003. С. 37-37. Особистий внесок: розкрито особливості державного регулювання соціально-трудових відносин у пенсійному страхуванні.

22. Погайдак О. Б. Метатеорія менеджменту життя / Б. М. Андрушків, Т. Л. Мостенська, Н. Б. Кирич, О. Б. Погайдак та ін. // Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2008. С. 694-697. Особистий внесок: запропоновано програмний метод розвитку малого підприємництва як засіб забезпечення зайнятості населення та підвищення рівня його добробуту.

23. Погайдак О. Б. Формування потенціалу соціально-економічних та організаційних змін / І. А. Ігнатієва, В. В. Микитенко, О. Б. Погайдак та ін. // К.: РВПС України НАН України і КНУТД МОН України; вид-во ПП Вишемирський В.С., 2010. С. 564-570. Особистий внесок: методичні підходи до провадження технологій стратегічного планування реструктуризації підприємств, висвітлено особливості організації соціально-трудових відносин у сфері страхування.

анотація

Погайдак О. Б. Організаційно-економічний механізм соціального страхування (на випадок тимчасової втрати працездатності). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Рада по вивченню продуктивних сил НАН України. - Київ, 2010.

Дисертація є рукописом, у якому розроблено методологічні та методичні основи вдосконалення організаційно-економічного механізму соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ТВП) та посилення державного регулювання соціально-трудових відносин як засобу соціального захисту працюючих.

На основі узагальнення досягнень науки та господарської практики запропоновано визначення непевності розрахунково-фінансових ситуацій. За рахунок управління процесами соціального страхування з ТВП забезпечується підвищення надійності його функціонування. Подається його трактування як соціально-економічної категорії та як функції менеджменту, під якою пропонується розуміти здатність до страхової діяльності в умовах невизначеності та необхідності вибору управлінських рішень. Добір раціонального варіанту з-поміж кількох пропозицій здійснюється завдяки цілеспрямованому впливу управлінців у співпраці зі страхувальниками, що створює можливість попереджати, запобігати та зменшувати несприятливий вплив на результати страхової діяльності в цій сфері. Це також дозволяє при виборі оптимального рішення з кількох альтернативних варіантів не лише отримувати позитивні результати діяльності Фонду шляхом прогнозування і посилення контролю та відповідальності, а й забезпечувати стабільне функціонування суб'єктів господарювання, підвищувати надійність соціального захисту працюючих.

У дисертації запропоновано теоретичні засади вдосконалення організаційно-економічного механізму загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності в контексті інноваційного ланцюга “держава-профспілкові об'єднання-підприємства”, проблеми взаємовідносин та попередження можливих негативних наслідків непевних розрахунково-фінансових ситуацій, посилення надійності його функціонування в умовах економічних реформ та ринкових трансформацій.

Ключові слова: відносини у сфері праці, державне регулювання соціально-трудових відносин, організаційно-економічний механізм, соціальне страхування на випадок ТВП, розрахунково-фінансові ситуації, непевність, надійність.

...