Управління державно-приватними партнерствами на засадах гармонізації інтересів сторін

Публікації. Результати роботи опубліковані у 15 наукових працях, в т. ч. 5 - у фахових виданнях ВАК України, з яких 2 - одноосібних, 6 - тези і доповіді на конференціях. Загальна кількість друкованих аркушів наукових публікацій -4,48, з яких 3,5 - належать особисто автору.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 220 сторінок. Основний зміст роботи викладено на 168 сторінках друкованого тексту, який містить 16 таблиць (з яких 7 займають 9 повних сторінок), 28 рисунків (з яких 8 займають 6 повних сторінок). Список використаних джерел має 234 назви, які викладено на 28 сторінках, а 4 додатки - на 12 сторінках.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оскільки будь-яка спроба з боку одного з партнерів збільшити власний інтерес (для прикладу +ДІД) обов'язково призведе до зменшення часток -ДІДПП, -ДІПБ, -ДІСП, то очевидно, що подібні результати будуть отримані й у всіх інших варіантах, коли один із гравців буде приймати рішення, спрямоване на отримання від діяльності ДПП односторонньої вигоди.

Основним результатом графоаналітичного моделювання взаємостосунків учасників ДПП є встановлення факту, що критично важлива умова забезпечення гармонізації інтересів полягає в належному управлінні діяльністю партнерства, при якому процесам спільного вироблення, прийняття і реалізації управлінських рішень є притаманні певні специфічні особливості.

У роботі досліджено процес трансформування інтелектуально-ресурсного потенціалу суб'єкта управління ДПП (особи, групи осіб) в інтелектуальний продукт - управлінське рішення на основі алгебраїчно-логічного рівняння:

RMДПП = R & D & M & P, (1)

де RMДПП - результат управління ДПП, R - наявні в розпорядженні ДПП ресурси, D - комплекс необхідних, доцільних і якісних управлінських рішень про належне використання ресурсів, сформульоване окремим менеджером, колективним органом управління чи, загалом, системою менеджменту М та належним чином виконаних персоналом P.

Представивши цей результат, як функцію змісту di і часу tі окремого управлінського рішення, тобто RMіДПП = Ф(di ,tі), а також припустивши, що для управління системою в умовах стабільного зовнішнього оточення і незмінного внутрішнього середовища кількість необхідних управлінських рішень NST для забезпечення виконання системою цільової функції GST є приблизно постійною протягом фіксованих (звітних, контрольних тощо) проміжків часу t, отримаємо GST = RMДПП = Ф(Уdi, Уtі), де i = 0, … N, а NST ? const. Аналіз управлінських рішень за методикою часових діаграм циклів їх розробки, впровадження і дії дав можливість визначити коефіцієнт якості (Кі)і-го управлінського рішення dі у вигляді співвідношення

Кі = Тд/Т, (2)

де Тд - час роботи і продукування системою результатів в адекватному новій ситуації режимі, Т = Уtі.

Оскільки управлінське рішення щодо цілей і завдань діяльності будь-якої системи є результатом розумової діяльності особи керівника або органу управління - продуктом його/їх інтелектуальної праці, то якість цієї продукції безпосередньо залежатиме від того, на якій інформаційній основі вона створювалась. Очевидно, що чим більший обсяг релевантної інформації про характеристики предметів діяльності (сировина, техніка, обладнання, технології, продукція тощо), умови діяльності людей (закони і принципи організації, зовнішні і внутрішні нормативно-правові акти та регулювання діяльності тощо), а також отримані економічно-фінансові характеристики і показники результатів діяльності (доходи, прибуток, рентабельність, фондовіддача, дивіденди і т. п.) буде використано при генеруванні альтернатив і варіантів, аналізі та обґрунтуванні вибору, реалізації і коригування управлінських рішень, тим ефективнішим буде остаточно прийняте і реалізоване рішення dі і адекватний йому результат управління RMі.

Доказано, що модель обов'язкової контент-форми збору і використання вхідної і вихідної інформації для генерування будь-якої управлінської інтелектуальної продукції (наказів, розпоряджень, вказівок, директив, інструкцій, актів тощо) слід будувати на основі графоаналітичної моделі вироблення і прийняття рішень в наступних просторових координатах: ТТ - техніко-технологічна складова, НП - нормативно-правова складова, ФЕ - фінансово-економічна складова (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Максимально ефективне за змістовним потенціалом управлінське рішення щодо вирішення певної проблеми буде забезпечено присутністю в і-му розпорядчому документі всіх трьох змістовних складових ТТі, НПі і ФЕі, які утворюють у просторі контент-моделі векторну суму УРі=ТТі+НПі+ФЕі - умову досягнення майже досконалого рішення в ситуації, що склалася. Тому, для майже досконалого управлінського рішення коефіцієнт досконалості Кд = 3.

2. Неврахування або упущення при підготовці рішення хоча б однієї із складових призводить до трансформації просторової контент-моделі в одну із площинних складових (УРі=ТТі+НПі), (УРі=НПі+ФЕі) або (УРі=ТТі+ФЕі) - недосконалі управлінські рішення з прихованими ризиками, зумовленими неврахуванням інформаційного масиву. Для недосконалого управлінського рішення Кд=2.

3. Неврахування ж інформації відразу щодо двох обов'язкових складових зумовлює перетворення просторової контент-моделі в одновекторне рішення УРі=ТТі, УРі=НПі або УРі=ФЕі - дуже недосконалі управлінські рішення. Для дуже недосконалого управлінського рішення Кд=1.

4. Трансформація УРі в точку 0 не має для підприємства ніяких наслідків і може трактуватись, як намагання створити видимість ділової активності або як злочинна бездіяльність. Коли управлінське рішення є непотрібним або зловмисним Кд=0.

Коли всі управлінські рішення dі загальним числом D, генеровані і реалізовані в процесі управління системою ДПП протягом планового періоду часу, відповідають рівню Кд=3, то всі ці рішення повинні привести до досягнення системою запланованої цілі G = RM. У цьому випадку простір в координатах ТТ-НП-ФЕ буде заповнений підпросторами окремих майже досконалих управлінських рішень dі, як це продемонстровано на моделі вироблення і прийняття комплексу з УD рішень (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

У результаті наповнення простору моделі недосконалими і дуже недосконалими рішеннями кінець сумарного вектора RM = Уdі буде розташований значно дальше від бажаного результату G, а різниця між бажаним і отриманим результатами і буде складати реальну похибку управління Д. управлінський рішення держава газ

Прийнявши за вихідне припущення функціональну залежність RMДПП = Ф(IM), де RMДПП - результат діяльності системи, а IM - інтелект її керівника (менеджера) або загалом системи менеджменту, отримаємо продовження у вигляді RMДПП = Ф(УdMі), яке говорить, що результат діяльності є функцією Nі правильних і обґрунтованих управлінських рішень dMі щодо ефективного і цільового використання ресурсів системи, які є нічим іншим, як інтелектуальними продуктами діяльності менеджера або органу управління (де і = 0чN). При цьому досягнення системою її цільової функції і мети існування G(t) - виконання «місії» ДПП - обумовлено алгебраїчно-логічним рівнянням (1), яке в результаті врахування чинників інтелекту (І), мотивації (Mot) і досвіду (Ex) всіх без винятку представників сторін-учасниць приймає наступний вигляд:

G(t) = RMДПП = Ф(УdMі) =

= Ф{У[(ІM ? MotM ? ExM) ? (IF?MotF?ExF) ? (IПД?MotПД?ExПД) ?

(IПВ?MotПВ?ExПВ) ? (IСП?MotСП?ExСП)]}, (3)

де (ІM ? MotM ? ExM) - логічна сума (наявність) інтелекту, мотивації і досвіду керівництва ДПП, (IF?MotF?ExF) - персоналу ДПП, (IПД?MotПД?ExПД) - представників держави, (IПВ?MotПВ?ExПВ) - представників бізнесу і (IСП?MotСП?ExСП) - представників споживачів.

Третій розділ «Удосконалення системи і процесів управління ВАТ «Івано-Франківськгаз» на засадах гармонізації інтересів сторін-учасниць» присвячено оцінці результатів діяльності газорозподільного підприємства ВАТ «Івано-Франківськгаз» з метою виявлення доцільності і основних напрямів імплементації інноваційної технології управління на засадах гармонізації інтересів сторін і використання контент-моделі формування управлінських рішень.

Структура системи управління, яка реалізує завдання управління діяльністю ДПП на засадах гармонізації інтересів всіх названих сторін представлена на рис.4.

Размещено на http://www.allbest.ru/

У зв'язку з тим, що рішення стратегічного характеру вимагають участі і врахування інтересів (ІДПП, ІД, ІПБ, ІСП) всіх без винятку сторін процесу діяльності, а рішення щодо організації поточного функціонування ДПП (тактичні і оперативні) - суб'єктом господарювання (ІДПП - керівництво ДПП) на основі поточних потреб (ІСП) споживачів послуг.

При цьому в процесі управління ДПП генераторами управлінських рішень повинні виступати:

- суб'єкти регуляторного впливу зі сторони держави (50% + 1 акція);

- суб'єкти регуляторного впливу зі сторони бізнесу (50% - 1 акція);

- суб'єкт прийняття і реалізації управлінських рішень - управлінський і виконавчий персонал ДПП, зацікавлений в ефективній та результативній роботі;

- суб'єкти реалізації прав споживачів товарів і послуг, зацікавлені в якісних послугах із постачання природного газу за прийнятною ціною.

Специфіка виконання функцій управління діяльністю ДПП на засадах гармонізації інтересів сторін-учасниць полягає в тому, що вся система менеджменту (голова правління, члени правління і функціонери) повинні виступати ланкою, яка враховує і гармонізує інтереси всіх сторін шляхом інтеграції інтелектуальних ресурсів їх представників у наглядовій раді. У зв'язку з цим рекомендований поділ представників сторін у наглядовій раді ДПП від загальної кількості членів N (100%) може виглядати наступним чином: кількість представників від органів державного управління і місцевого самоврядування NД (37,5%), від бізнесу NБ (37,5%), від трудового колективу NТК (20%) і споживачів NС (10%).

Запропонований організаційний реінжиніринг системи управління ДПП є необхідною, однак недостатньою умовою забезпечення управління підприємством на засадах гармонізації інтересів сторін. Гарантією достатності виступає ідентифікація і забезпечення умов «балансу інтересів сторін» за фінансово-економічною складовою.

Для забезпечення такого балансу використана адаптована методика RAB-регулювання тарифів (від англ. Regulated Asset Based) в мережевих системах. Привабливість цієї методики ґрунтується на її адекватності вимогам «справедливої ціни» або «справедливої вигоди», покладених в основу розробки моделі гармонізації діяльності кількох сторін-учасниць ДПП. Адже відомо, що ніщо так не гармонізує відносини партнерів, як справедливий розподіл того, що зароблене ними разом. Проведені в роботі адаптація методики RAB-регулювання до нормативно-правових реалій України, розрахунки і порівняльний аналіз очікуваних результатів підтвердили доцільність його запровадження в практику діяльності ДПП.

Практичне використання в процесах і процедурах управління діяльністю ВАТ «Івано-Франківськгаз» рекомендацій щодо гармонізації інтересів всіх сторін шляхом інтеграції інтелектуального потенціалу людських ресурсів сторін-учасниць для розробки управлінських рішень відповідно до запропонованої контент-моделі і просторової моделі управління, призвело до позитивних зрушень в результатах господарської діяльності, представлених в табл. 1.

Таблиця 1. Показники діяльності ВАТ «Івано-Франківськгаз», отримані в результаті впровадження в практику управління товариством технології управління на основі гармонізації інтересів сторін

Позитивні результати за цілим рядом фінансово-економічних показників є прямим наслідком покращення управління ВАТ «Івано-Франківськгаз» у сфері генерування, підготовки, прийняття і впровадження необхідної кількості якісних управлінських рішень. Очевидним прикладом цього є результати впровадження і оцінки ефективності концепції і заходів щодо зменшення втрат природного газу, які стали підтвердженням дієвості гіпотези щодо контент-моделі як засобу досягнення цілей удосконалення процесів і процедур управління підприємствами постачання газу в промисловій та комунальній енергетиці.

Аналітичні дослідження потенціалу ДПП, спрямовані на вдосконалення функціонування суб'єктів з постачання природного газу в умовах вітчизняного ринку, теоретичне обґрунтування шляхів, технологій та інструментів адаптації, ефективного запровадження і використання в практиці організації ефективної співпраці держави, бізнесу і споживачів дозволили отримати нові наукові результати і практичні рекомендації, апробація яких в умовах реального газорозподільного підприємства дала обґрунтовані підстави для формулювання наступних висновків.

1. Ретроспективний аналіз процесу формування газотранспортної і газорозподільної трубопровідної системи України та ідентифікація основних проблем її перспективного розвитку підтвердив, що в даний час ГТС представляє собою конгломерат різних суб'єктів господарювання, дезінтегрованих організаційно та диференційованих за формами власності, підпорядкуванням, сферами діяльності і цілями існування, в зв'язку з чим ефективність функціонування системи є низькою, слабо контрольованою, законодавчо незабезпеченою і неврегульованою, а значить інвестиційно непривабливою та неконкурентоздатною.

2. Дослідженнями встановлено, що ключовою проблемою організації ефективної взаємодії держави і суб'єктів господарської діяльності у сфері транспортування і розподілу природного газу сьогодні є неготовність сторін-учасниць до ефективної і обопільно вигідної взаємодії з причин відсутності досвіду такої співпраці, недосконалості законодавчого і методичного забезпечення, деформованій ментальності державних, приватних і соціальних чинників, кожен з яких намагається покращити своє становище за рахунок інших.

3. Встановлено, що потенціал використання різноманітних форм і моделей державно-приватних партнерств для удосконалення роботи транспортно-розподільчої системи природного газу і приналежних до неї підприємств є досить високим, у зв'язку з чим обґрунтовано і рекомендовано використання даної форми господарювання для трансформування підприємств галузі шляхом організаційно-управлінського реінжинірингу в приватно-державні партнерства, а також продемонстровано, що найбільш ефективною формою створення ДПП слід вважати концесійні угоди.

4. Ідентифіковані ключові інтереси не тільки традиційних сторін-учасниць державно-приватних партнерств, а й інших зацікавлених в їх ефективній діяльності сторін, до яких включено трудові колективи підприємств і споживачів послуг, що дозволило шляхом графоаналітичного моделювання встановити головну умову гармонізації їх інтересів у процесах і процедурах управління діяльністю, а саме - організаційну інтеграцію інтелектуальних ресурсів усіх зацікавлених сторін для спільного вироблення, прийняття і реалізації прийнятних для всіх учасників управлінських рішень щодо пошуку Парето-оптимальної точки максимальної корисності для всіх зацікавлених сторін.

5. Визначено специфічний порядок генерування управлінських рішень щодо діяльності державно-приватних партнерств та запропонована контент-модель техніко-технологічних, фінансово-економічних і нормативно-правових характеристик будь-яких бізнес-процесів, критично важливих і необхідних для вироблення, прийняття і реалізації органом управління максимально можливих за кваліфікованим рівнем досконалості інтелектуальних управлінських рішень, які гарантують досягнення партнерством цілей функціонування за встановленими критеріями і оригінальною комплексною просторовою моделлю процесу управління партнерством.

6. Запропоновані модель і структура системи управління державно-приватним партнерством на основі організаційної інтеграції інтелектуального потенціалу людських ресурсів всіх сторін-учасниць, включаючи представників держави, приватних структур, трудового колективу і споживачів. При цьому стратегічно важливі рішення повинні формуватися за участю всіх сторін-учасників з прерогативою сторін-засновників (держава - бізнес), а тактичні та оперативні - виключно керівництвом партнерства і представниками споживачів на основі ринкової ситуації.

7. Адаптовано, удосконалено і розвинуто методичні засади розрахунку тарифів за послуги газорозподільних підприємств на основі відомої методики RAB-регулювання і продемонстровано, що використання цієї методики створює для підприємства можливості формування обігових коштів, повернення сторонам-учасницям та інвесторам відрахувань на вкладені капітали, підвищення рівня інвестиційної привабливості і залучення зовнішніх інвестицій, підвищення загальної конкурентоздатності.

8. На прикладі підприємства регіональної газорозподільної мережі ВАТ «Івано-Франківськгаз» продемонстровано, що практичне впровадження інноваційної технології управління на засадах гармонізації інтересів всіх сторін шляхом інтеграції інтелектуального потенціалу людських ресурсів сторін-учасниць партнерства та інших зацікавлених сторін для розробки управлінських рішень відповідно до запропонованої контент-моделі і просторової моделі управління у вигляді комплексу підпросторів дозволило отримати відчутні позитивні зрушення в результатах господарської діяльності підприємства та сформувати відповідні тенденції їх закріплення і подальшого зростання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

Боднар Г.Ф. Діагностика фінансового стану підприємства на підставі експрес-аналізу балансу / В.К. Орлова, Г.Ф. Боднар // Науковий збірник ЛНУ ім. Івана Франка «Формування ринкової економіки в Україні». - №15 Ч.ІІ, 2005. - С. 38-44. Особистий внесок здобувача - запропоновано використання експрес-аналізу балансу газорозподільного підприємства для вдосконалення його роботи.