Становлення і розвиток документознавства в Україні (друга половина ХХ–початок ХХІ століття)

Проаналізовано основоположні нормативні акти з творення будь-якої державної уніфікованої системи документації. Досліджено зміст типового складу уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Зроблено висновки про перспективи стандартизації управлінської документації. З'ясовано досягнення та проблеми термінологічної уніфікації документів.

Досліджено праці Г.В. Беспянської, С.А. Водолазської, О.М. Загорецької, С.Г. Кулешова, Л.В. Пізнюк та ін. з уніфікації документів, для яких властивий комплексний підхід до висвітлення теми, що характеризується поєднанням ретроспективного аналізу історичних здобутків і перспективою її розроблення, студіюванням можливостей оптимізації представлення текстів за певною структурою та використанням уніфікованих лексичних засобів. Висновки про необхідність студіювання теорії уніфікації, яка розкриє природу інформації, зовнішні та внутрішні властивості документа, методи вивчення, критерії оцінювання практичного й теоретичного значення перетворень його форми і змісту, виявлення оптимальних пропорцій між ними, доводять важливість теми.

У підрозділі 5.4. «Історико-документознавчі дослідження» проаналізовано основні тенденції розвитку СІД. Розкрито активне «перетікання» здобутків споріднених, суміжних джерелознавчих галузей знань, які вивчають історичне джерело, документ, у документознавство і навпаки - оприсутнення документознавчих ідей у СІД. Укорінення ставлення до документа як інформації впливає на дослідні орієнтири, що змінює змістове наповнення дисциплін, узалежнює їх розвиток від можливостей інформаційних технологій і узагальнювальних теоретичних конфігурацій у межах документально-комунікаційних наук. Особливий акцент істориків на значущості студій з історії документа, еволюції середовища його створення й функціонування, документально-інформаційної діяльності увиразнює зміст історичного та загального документознавства. Розгляд документознавства в контексті СІД є закономірним підходом до з'ясування специфіки побутування сучасної науки.

Розвиток історико-документознавчих досліджень, зосереджених на вивченні історії, теорії історичного документа, організації роботи з ним, відбувається з очевидним переважанням праць з історичного джерелознавства, дипломатики, історичної картографії, кодикології, сфрагістики, філігранології, археографії, історії діловодства та історії державних установ. Безперечними є досягнення з вивчення історичних аспектів проблематики спеціального документознавства - аудіовізуального, музичного, науково-технічного тощо.

Показано виокремлення в основній тематиці досліджень таких напрямів: 1) загальна історія, теорія джерела, документа (О.М. Богдашина, Г.В. Боряк, М.Я. Варшавчик, І.Н. Войцехівська, Я.Р. Дашкевич, І.Я. Дзира, Я.С. Калакура, М.П. Ковальський, С.Ф. Павленко, В.С. Степанков, Г.К. Швидько, М.Г. Щербак); 2) історія діловодства та інших сфер практичної роботи з документами (В.В. Бездрабко, Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна, О.І. Журба, О.М. Загорецька, С.Г. Кулешов, Ф.В. Стоян, В.І. Ульяновський, В.С. Хмарський), історія державних установ (В.О. Венгерська, В.Б. Молчанов, В.І. Орленко, В.В. Панашенко, А.Ю. Скрипник, В.С. Шандра); 3) історія, теорія різних видів документа (М.Г. Вавричин, І.Б. Гирич, Я.Р. Дашкевич, Л.А. Дубровіна, Т.О. Ємельянова, О.А. Купчинський, Т.Ю. Люта, Л.П.Маркітан, М.П. Крикун, У.Р. Кришталович, Р.І. Сосса, Л.П. Тупчієнко-Кадирова, Ф.П. Шевченко).

У підрозділі 5.5. «Упровадження зарубіжного досвіду керування документаційними процесами» розглянуто особливості практичної реалізації теоретичних ідей і прикладних розв'язків зарубіжного КДП у вітчизняній практиці діловодства, документаційного забезпечення управління й архівної справи. Проаналізовано генезис ідей і їх трансформації залежно від об'єктивних умов застосування й суб'єктивних інтерпретацій змісту. На тлі історіографічного екскурсу репрезентовано зміст ISO 15489-2001 та його модифікованої версії - Національного стандарту України ДСТУ 4423:2005 «Інформація та документація. Керування документаційними процесами». Показано характерні форми наукового й організаційно-технологічного забезпечення КДП, залежні від традицій вітчизняного діловодства й архівної справи.

Відзначено, що набуття чинності ДСТУ 4423:2005 стало прогресивним явищем упорядкування документаційних процесів, забезпечення їх сумісності у випадку інтеграції в світові інформаційні процеси. Безперечно, здобутки міжнародної спільноти, колективна творчість у сфері records management будуть корисними не лише в практичному значенні, але і в нормативно-правовому, сприяючи узгодженню вітчизняних і міжнародних актів, так необхідних для єдиного простору проходження документаційних процесів. Значення праць І.Є. Антоненко, Г.В.Беспянської, Д.Ю. Мєшкова, В.В. Рудюка та ін. дослідників полягає в популяризації й поширенні передового зарубіжного досвіду у вітчизняній практиці організації роботи з документами.

Висновки містять узагальнені авторські підходи, інтерпретації основних результатів дослідження. Вони зводяться до таких положень:

1. Історіографічне вивчення наявних студій з історії документознавства засвідчило відсутність комплексних, узагальнювальних праць. Виявлений і досліджений масив архівних джерел, аналіз опублікованих документів (нормативні, наукові, навчальні, довідкові видання, періодика) дозволили вперше об'єктивно з'ясувати історичні передумови становлення та розвитку документознавства в Україні другої половини ХХ - початку ХХІ ст., належно поцінувати організаційні форми наукової й освітньої комунікацій, змістові трансформації, виявити у здобутках учених якісно відмінні етапи еволюції науки про документ.

2. У розвитку документознавства в Україні виокремлено два періоди, які ще не досліджувались у повному обсязі. Перший період (друга половина 1950-х - 1980-і рр., радянська доба) характеризується накопиченням досвіду розроблення документознавчої проблематики, а другий (1990-2000-і рр., доба незалежної України) - остаточним конституюванням документознавства як науки та наукової спеціальності, розбудовою документознавчої освіти. Проте основні напрями дослідження документа в емпіричній, емпірико-теоретичній площинах формувались від моменту укорінення в суспільній практиці розуміння його необхідності та важливості.

Початкові межі цих періодів пов'язані з кардинальним реформуванням організації діловодства й архівної справи в СРСР та УРСР, що продукували розроблення документознавчої тематики, сприяючи становленню науки. Відновлення Україною незалежності зумовило потужний інтерес держави та суспільства до проблем інформаційної діяльності загалом і в сфері управління зокрема. Розвиток документознавства у 1990-2000-і рр. спричинений зовнішніми факторами - становленням управлінської інфраструктури, входженням України у світовий інформаційний простір, а також внутрішніми чинниками, залежними від розвитку наук документально-комунікаційного циклу, дисциплін історичної науки. Отже, документознавство в другій половині ХХ - на початку ХХІ ст. пройшло шлях від науково обґрунтованої системи знань про управлінський (адміністративний) документ, до чіткого розгалуження на загальну і спеціальну частину як комплекс галузей знань про різні види документів.

3. Синхронне дослідження двох основних сфер практичної роботи з документами - діловодства й архівної справи, з яких «виросло» документознавство, відкриває широкі евристичні можливості. Відштовхуючись від заперечення однозначного твердження про документознавство як науку «інформаційного» чи «бібліотечно-бібліографічного» походження і посилаючись на здобутки істориків-архівістів, які пристосували зарубіжну теорію «життя документа» до контексту оперативного і статичного побутування водночас, зроблено висновок про особливе значення діловодства й архівної справи для становлення дисципліни.

Широка апробація спеціальних історичних методів вивчення документа, обговорення в такий спосіб міждисциплінарних теоретичних і практичних запозичень сприяли укоріненню інтересу до документознавчої проблематики. Історичні дослідження документа цього періоду мали широкий тематичний діапазон і торкалися питань наукової критики, класифікації, експертизи історичних джерел, залежності форми і змісту документів від умов, середовища їх створення та існування, рівня суспільного й державного розвитку. Спроби колективного розроблення актуальних тем СІД супроводжувалися пошуком оптимальних форм об'єднання зусиль дослідників, що привело до заснування постійних семінарів із СІД при архівних установах, найбільш репрезентативним серед яких став осередок при ЦДІАЛ України. Значну частину студій об'єднання склали історико-документознавчі розвідки.

4. Першими розробниками документознавчих досліджень в Україні виступили центральні й обласні державні архіви, які, скрупульозно виконуючи розпорядження центру, у 1960-1980-х рр. активно долучилися до студіювання теорії і практики діловодства в контексті створення ЄДСД, уніфікації та стандартизації систем документації, наукової експертизи документів. Саме в системі Головархіву при Раді Міністрів УРСР було започатковано функціонування Республіканського організаційно-методичного кабінету по діловодству, а редакційна колегія центрального періодичного видання «Архіви України» підтримала діалог науковців і практиків із найбільш дискусійних питань. Важливим кроком на шляху окреслення документознавчої тематики стали теоретичні й практичні проекти відділу відомчих архівів та організації діловодства Головархіву при Раді Міністрів УРСР. Помітним у розв'язання документознавчих питань є внесок Українського філіалу науково-дослідного інституту планування і нормативів при Держплані СРСР (Київ). Виняткову роль в укоріненні інтересу до документознавчої тематики в наукових колах відіграла архівознавча кафедра історичного факультету КДУ ім. Т.Г. Шевченка, яка зініціювала створення й активно підтримала функціонування курсів підвищення кваліфікації працівників діловодного апарату міністерств, відомств та установ республіки.

5. Якісно новий етап у розвитку українського документознавства наступає в 1990-2000-і рр. і пов'язаний із формуванням наукової й освітньої інфраструктури дисципліни. Нагальну необхідність розвитку документознавства як науки, навчальної дисципліни диктував критичний стан діловодства й архівної справи в Україні. Важливою подією стало відкриття УНДІАСД, тематика досліджень якого вказала на успадкування від ВНДІДАС проблематики управлінського документознавства. Чільним напрямом діяльності відділу документознавства УНДІАСД стало вивчення практичного досвіду роботи з документами, розроблення оптимальної моделі організації та діяльності діловодної й архівної систем країни, створення нормативно-правової бази їх функціонування. Поступово окреслилися головні наукові напрями студій: історичний, теоретичний, науково-технологічний. Проте більшість наукових тем УНДІАСД присвячено нормативно-правовим і науково-технологічних аспектам діяльності служб діловодства й архівних установ.

Активними учасниками документознавчих студіювань виступають Інститут рукопису й Інститут архівознавства НБУВ, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського, Інститут історії України НАН України, інші академічні установи, спеціалізовані кафедри вищих навчальних закладів, насамперед тих, що готують студентів за напрямом «Документознавство та інформаційна діяльність». Створення мережі дослідних установ із документознавства з вертикальними й горизонтальними зв'язками між ними залишається на часі.

6. Досягненням українського документознавства 1990-2000-х рр. сприяло формування системи фахових періодичних видань, які віддзеркалюють здобутки вітчизняної й зарубіжної науки. Провідними українськими виданнями з документознавства є «Студії з архівної справи та документознавства», «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», що задекларували в назві та оприсутнили у змісті відповідні розвідки. Наразі в Україні відсутні періодичні фахові видання суто з документознавства. Нерегулярно документознавчі питання розглядаються на сторінках багатьох українських періодичних видань суміжного чи спорідненого профілю. Цікавим видавничим проектом стало продовжуване видання КНУКіМ - «Термінологія документознавства та суміжних галузей знань», що має чітко задекларовану й зреалізовану спеціалізацію.

Читацький інтерес до видань документознавчого спрямування визначає актуальність, наукову новизну, дискусійність оприлюднених ідей, більшість із яких носить контраверсійний характер, що підкреслює нагальність постановки й розв'язання найскладніших теоретичних фундаментальних питань, забезпечення успіху прикладних експериментів у діловодній та архівній сферах. Попри різноманітну тематику публікацій чітко окреслилися такі магістральні лінії наукового пошуку «часописної науки»: теорія загального і спеціального документознавства, а також науково-технологічні проблеми традиційного й електронного документообігу.

7. Важливим чинником еволюції документознавства в досліджуваний відтинок часу стало формування системи документознавчої освіти в Україні, що виявилось у заснуванні, відкритті й розвиткові навчальної спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність». Це супроводжувалося розробленням і затвердженням різнорівневих державних і галузевих освітніх стандартів, згідно з якими визначався її зміст, зокрема освітньо-кваліфікаційних характеристик й освітньо-професійних програм, типових планів для повного циклу вищої освіти всіх рівнів. Галузева диференціація навчальної спеціальності спричинила багато пропозицій щодо профілізації випускника, унормованих пізніше згідно з Національним класифікатором України ДК 003-2005 «Класифікатор професій». Вагомим чинником розбудови спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» стало розроблення її навчально-методичного забезпечення, зокрема типових і робочих програм фундаментальних професійних і професійно орієнтованих навчальних дисциплін, вихід у світ перших підручників, посібників із загального та спеціального документознавства, інших дисциплін документально-комунікаційного циклу. Обговорення змісту навчальної спеціальності детермінувало формування в Україні документознавчої професіології, активними провідниками якої виступають Л.І. Демчина, С.В. Дубова, С.Г. Кулешов, Н.М. Кушнаренко, О.В. Матвієнко, Ю.І. Палеха та ін. Здебільшого документологічним є підхід до формування документознавчої освіти в Україні.

8. Істотним досягненням розвитку документознавства стало юридичне оформлення в 2003 р. наукової спеціальності 07.00.10 «Документознавство, архівознавство» (галузь науки - історія), що одержала згодом інше місце «наукової прописки» - соціальні комунікації. Попри неоднозначне ставлення фахівців до часткового зарахування документознавства в галузь науки «Соціальні комунікації», змісту паспортів спеціальності й програм наукових дисциплін заходи мали позитивне значення для побудови системи підготовки наукових кадрів.

9. Вивчення історії документознавства в Україні підтвердило наявність класичної й альтернативної ліній у науці. Класичне документознавство базується на теоретичних засадах, сформованих з часу виникнення науки в надрах діловодства й архівної справи, концепційні засади якого були обґрунтовані К.Г. Мітяєвим. Інший підхід веде відлік часу від наукових розвідок П. Отле. Потужне формування «документологічної версії» документознавства припадає на 1990-і рр., активними провідниками якої стали представники бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства, котрі обстоюють перспективність розширення представницького кола документології за рахунок археографії, інформології, кодикології, журналістики, теорії комунікації тощо.

Співіснування двох течій в українському документознавстві засвідчує гетерогенність змісту науки. Незначний акцент на ролі історичної науки для розвитку документознавства привів до однобічного представлення залежності його розгортання від розвитку інформаційних чи книгознавчо-бібліотекознавчих наук. Утім саме студіювання логічної детермінованості еволюції документознавства спочатку від історичної науки і лише згодом - книгознавства, бібліотекознавства чи наукової інформатики дозволяє адекватно розкрити головні чинники розвитку класичної й «документологічної» версії.

Діалог прихильників різних наукових течій документознавства торкається питань змісту науки, визначення її статусу, об'єкта, предмета, пріоритетних напрямів дослідження й основних завдань, міждисциплінарних зв'язків. Не існує однозначного ставлення до формальної конструкції документознавства, яка розкриває логічні зв'язки між складовими системних знань. Наука, комплекс (чи сукупність) наук (чи дисциплін, знань) або метанаука - ці та інші концепції з'ясування сутності документознавства демонструють наявну різницю не тільки на термінологічному рівні, але й на рівні осмислення формальних інституційних та іманентних когнітивних процесів. Відсутнє однозначне пояснення зв'язків і залежностей між документологією та документознавством, загальним і спеціальним документознавством, що вказує на тривання наукового пошуку й різне трактування їх структури. Спільним є визнання перспективності документології як сукупності теоретичних знань про концепційно важливі питання з теорії документа в різних наукових дисциплінах, які проголошують об'єктом дослідження документ чи його окремі характеристики.

10. Управлінське документознавство зміцнило позиції за рахунок активізації державної політики щодо створення, зберігання та функціонування управлінської документації, розроблення методик, спрямованих на оптимізацію процесів роботи з документами, зростання ролі документації в житті держави і суспільства, діяльності наукових інституцій, які прагнуть розв'язати складні теоретичні питання - уніфікації документознавчої термінології, типологізації документації, організації зовнішнього і внутрішнього документообігу, зберіганні документів і пошуку інформації, освоєнні світових здобутків КДП. Наразі управлінське документознавство в Україні має власне предметне поле, визначення меж якого триває. Полісемантичні підходи до тлумачення змісту поняття «документ» створюють чималі труднощі в осмисленні розмежування загального та спеціального знання в документознавстві. Спорідненість документознавства з КДП актуалізувала вивчення перспектив адаптивної модифікації зарубіжного досвіду. Вторгнення різних галузей знань у документознавчу об'єктно-предметну сферу спричинило утвердження в статусі спеціального документознавства й інших його видів - картографічного, музичного, науково-технічного тощо.

12. Відзначаючи різноманітність тематики сучасних документознавчих досліджень, варто вказати на особливе місце теоретичних студій, основними питаннями яких стали поняттєвий апарат документознавства, класифікаційні (типологічні) проблеми документації, уніфікація моделей документів та їхніх систем, зарубіжний досвід КДП. Належна увага приділяється історичним дослідженням генезису документа, еволюції характеристик його змісту, структури, визначенню сутності процесів формування та розвитку видів, типів (класів) документації. Студії з джерелознавства, дипломатики, історії діловодства, історичної картографії, кодикології, сфрагістики, палеографії, інших історичних дисциплін, задіяних на системному, цілісному чи аспектному вивченні документа, детермінували низку праць фундаментального змісту з історії, історії теорії та теорії історії документа і сфер його створення й функціонування, а також спеціального змісту, зосередженого на окремих видах документів, історичних джерел. Вказані напрями теоретико-фундаментальних, теоретико-прикладних, науково-технологічних, історичних студій залишаються актуальними й перспективними для теорії та практики документознавства.

13. Документознавство сьогодні формується як соціально-комунікаційна наука, що комплексно вивчає характеристики документів, процеси створення, функціонування і зберігання, а також їх історію та методику організації й дослідження, зберігає дисциплінарну самодостатність, збагачуючись на об'єктно-предметному рівні внаслідок нарощування наукового знання на міждисциплінарному ґрунті. Джерелом формування теорії документознавства виступають узагальнювальні й конкретні студії з історії, теорії документа та прикладні розробки в різних сферах роботи з документами. Проте брак єдиного наукового лексикону, розбіжності значень багатьох понять і категорій, відмінність методологічного арсеналу вимагають відшукування в теорії наук документально-комунікаційного напряму спільних концепцій, які здатні об'єднати представників різних наукових шкіл і течій. Основними перспективними напрямами розвитку документознавства вважаємо збагачення історико-документознавчих знань; скоординовані дослідні програми зі спеціального документознавства з метою теоретичних узагальнень; розроблення науково-технологічних проектів з електронного діловодства, гармонізацію їх із міжнародними стандартами у руслі досвіду КДП.

14. Наукове пізнання історичного досвіду документознавства дозволяє висловити низку пропозицій. Сучасні глобалізаційні процеси актуалізують удосконалення згідно зі світовим надбанням законодавчо-нормативної бази регулювання КДП. Видається необхідним доопрацювання та прийняття Верховною Радою України законопроекту «Про діловодство». На розвитку документознавства позитивно відбилося б зміцнення повноважень Держкомархіву України, підвищення ролі цього центрального органу виконавчої влади у виробленні та реалізації державної політики у сфері КДП, підготовці проектів правових, нормативно-правових актів із метою встановлення єдиних у державному масштабі засад документування, організації функціонування і зберігання документації.

Пріоритетне значення має державна підтримка розвитку документознавчої освіти в Україні, раціональна політика підготовки і перепідготовки кадрів із документознавства й інформаційної діяльності. Видається доцільним виважений перегляд й удосконалення державних освітніх стандартів з напряму «Документознавство та інформаційна діяльність» (кваліфікаційні рівні - бакалавр, магістр), паспорту наукової спеціальності 27.00.02 «Документознавство, архівознавство», комплексна реалізація програми видання спеціальної навчальної літератури для вищої школи України, розроблення провідними науковими й освітніми закладами концепції підготовки та післядипломної освіти кадрів для інформаційного забезпечення діяльності установ.

До слабких ланок розвитку науки належить недостатня координація діяльності наукових й освітніх установ із метою реалізації нагальних завдань теорії і практики документознавства. Актуальним є розвиток неформальних документознавчих об'єднань (асоціацій, спілок) із максимальним залученням інтелектуальних сил України й зарубіжжя задля розв'язання спільних теоретичних і науково-практичних проблем.

документознавство становлення концепція

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПРАЦЯХ

Монографія

1. Документознавство в Україні : інституціоналізація та сучасний розвиток / Валентина Бездрабко. - К. : Четверта хвиля, 2009. - 720 с. Рец.: Гомотюк О.Є. Цінне дослідження з історії інституціоналізації документознавства / О.Є. Гомотюк [Рецензія] // Архіви України. - 2009. - № 5/6. - С. 318-321; Шандра В.С. В.В. Бездрабко. Документознавство в Україні: інституціоналізація та сучасний розвиток / В.С. Шандра [Рецензія] // Укр. іст. журн. - 2009. - № 5. - С. 217-219.

Навчальні видання

2. Спеціальні історичні дисципліни : довідник : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І.Н. Войцехівська (кер. авт. кол.), В.В. Томазов, М.Ф. Дмитрієнко [та ін.]. - К. : Либідь, 2008. - 520 с. (Член авторського колективу, В.В. Бездрабко належить 1 друк. арк.)

3. Управлінське документознавство : навч. посіб. / Валентина Бездрабко. - К. : Четверта хвиля, 2006. - 208 с.

Рец.: Кулешов С.Г. Бездрабко В.В. Управлінське документознавство: навч. посібник. - К., 2006. - 208 с. / С.Г. Кулешов [Рецензія] // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2007. - № 2. - С. 80-82; Плешкевич Є. Поєднання досягнень традиційного документознавства з новітніми розробленнями / Євген Плешкевич [Рецензія] // Вісн. Кн. палати. - 2007. - № 8 - С. 13; Слободяник М.С. Нове видання з управлінського документознавства / М.С. Слободяник [Рецензія] // Бібл. планета. - 2008. - № 1. - С. 39-40.

4. Нариси історії архівної справи в Україні: підручник / За заг. ред. І. Матяш, К. Климової. - К.: Видавн. Дім «КМ «Академія», 2002. - 612 с. (Член авторського колективу, В.В. Бездрабко належить 0,5 друк. арк.).

Науково-методичне видання

5. Генеральна схема класифікації документної інформації в систематичних каталогах державних архівів України / Держкомархів України, УНДІАСД ; розробники: Христова Н.М. (кер. розробки), Андрієвська Л.В. (відп. викон.), Бездрабко В.В. [та ін.]. - К., 2006. - 137 с. (У співавт., В.В. Бездрабко належить 3 друк. арк.).

Статті в наукових фахових виданнях, затверджених переліками ВАК України

6. Сучасні історичні студіювання документа : en bloc et en dйtail / В.В. Бездрабко // Укр. іст. журн. - 2009. - № 3. - С. 157-184.

7. Класифікація документів як теоретична проблема історичної науки: новітні здобутки / В.В. Бездрабко // Вісн. Черкас. ун-ту. Серія: Історичні науки. - Черкаси, 2009. - Вип. 160-161. - С. 3-10.

8. Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства - провідна наукова установа документознавчої галузі / Валентина Бездрабко // Архіви України. - 2009. - № 3/4. - С. 66-95.

9. Документознавство як наукова спеціальність або враження про місце реєстрації в системі соціальних комунікацій / Валентина Бездрабко // Питання історії України : збірн. наук. праць. - Чернівці, 2009. - Т. 12. - С. 163-169.

10. До історії методики досліджень історичних джерел у другій половині ХХ ст. / В.В. Бездрабко // Наук. праці Кам'янець-Подільського нац. ун-ту ім. Івана Огієнка: Іст. науки. - Кам'янець-Подільський, 2009. - Т. 19 : На пошану акад. В.А. Смолія. - С. 123-133.

11. Документознавча освіта в Україні : становлення, сучасний стан і перспективи / Бездрабко В.В. // Гілея : наук. вісн. - 2009. - Вип. 20. - С. 173-186.

12. Історики про документознавство або досвід визначення змісту дисципліни в сучасній історичній науці / Бездрабко Валентина // Мандрівець. - Тернопіль, 2009. - № 1. - С. 23-29.

13. Концепція документознавства Г.М. Швецової-Водки : генеза і зміст / В.В. Бездрабко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2009. - № 1. - С. 52-71.

14. Модерний факт документознавчої «часописної науки» / В. Бездрабко // Бібл. планета. - 2009. - № 1. - С. 17-20.

15. Класифікація документів : здобутки і нагальні завдання сьогодення / Бездрабко В.В. // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Серія : Історія. - Ужгород, 2009. - Вип. 22. - С. 162-175.

16. Основні тенденції розвитку джерелознавства, спеціальних історичних дисциплін і документознавства : закономірні й випадкові фрейми (1960-1980) / Валентина Бездрабко // Архіви України. - 2009. - № 1/2. - С. 24-49.

17. Модерні дослідження музичного документа в Україні : пошуки і перспективи / Валентина Василівна Бездрабко // Вісн. Держ. акад. керівних кадрів культури і мистецтв. - 2009. - № 1. - С. 116-120.

18. П. Отле і керування до адміністрування : ідеї та вектори розгортання / В.В. Бездрабко // Сумська старовина. - 2009. - № 26/27. - С. 191-198.

19. Перші українські навчальні видання з документознавства: форма і зміст / В.В. Бездрабко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2009. - № 3. - С. 4-17.

20. До історії вивчення картографічного документа в Україні / Бездрабко В.В. // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Серія : Історія. - 2008. - Вип. 40, № 816. - С. 405-415.

21. Дипломатика і документознавство : з історії раціональних суджень і хибних ідей / В.В. Бездрабко // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Серія : Історія. - 2008. - Вип. 2. - С. 333-340.

22. Діловодство у контексті державного управління Російської імперії ХІХ ст. як чинник становлення документознавства / В.В. Бездрабко // Іст. журн. - 2008. - № 5. - С. 62-72.

23. До історії становлення документознавчої освіти в Україні / В.В. Бездрабко // Наук. зап. Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова. Серія : Педагогіка. Історія. - 2008. - № 76. - С. 285-297.

24. Діловодство у переддень народження документознавства : особливості побутування та вплив на еволюцію науки про документ / В.В. Бездрабко // Наук. пр. Миколаїв. держ. гуманіт. ун-ту ім. П. Могили. - Миколаїв, 2008. - Т. 88, вип. 75 : Іст. науки. - С. 156-165.

25. Документознавчі ідеї М.С. Слободяника і розвиток сучасного вітчизняного документознавства / В.В. Бездрабко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2008. - № 4. - С. 24-39.

26. З історії вивчення кінофотофонодокумента в Україні / В.В. Бездрабко // Вісн. Прикарпат. ун-ту. Серія : Історія. - Івано-Франківськ, 2008. - Вип. 15. - С. 97-106.

27. Зародження теорії діловодства і гносеологічні ракурси формування документознавства / Валентина Василівна Бездрабко // Вісн. Держ. акад. керівних кадрів культури і мистецтв. - 2008. - № 1. - С. 107-114.

28. Історіографічні зауваги про еволюцію джерелознавства та науку про документ / В.В. Бездрабко // Грані. - 2008. - № 3. - С. 54-61.

29. До історії української сфрагістики у документознавчому контексті (1960-1980) / В.В. Бездрабко // Гілея : наук. вісн. - 2008. - Вип. 17. - С. 156-166.

30. Історія документознавства у контексті діловодних та архівних процесів 1960-х - початку 1970-х рр. / В.В. Бездрабко // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія : Історія. - Тернопіль, 2008. - Вип. 3. - С. 301-317.

31. К.Г. Мітяєв і становлення документознавства / В.В. Бездрабко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2008. - № 1. - С. 8-22.

32. Сучасне документознавство в Україні : концепції, перспективи розвитку / В.В. Бездрабко // Укр. іст. журн. - 2008. - № 6. - С. 165-182.

33. Концепція документознавства Н.М. Кушнаренко : зміст і напрями еволюції / В.В. Бездрабко // Вісн. Харк. держ. академії культури : зб. наук. пр. - Х., 2008. - Вип. 23. - С. 79-95.

34. Московський державний історико-архівний інститут як центр становлення документознавства (1930-1960-і рр.) / В.В. Бездрабко // Університет. - 2008. - № 3. - С. 48-54.

35. Наукова творчість А.О. Введенського : історіографічний вимір / Валентина Бездрабко // Історіографічні дослідження в Україні. - 2008. - Вип. 19. - С. 283-314.

36. Ще раз про формування парадигми документознавства : палеографічна проекція / В.В. Бездрабко // Наук. зап. Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова. Серія : Педагогіка. Історія. - 2008. - Вип. 79. - С. 215-232.

37. П. Отле та документаційна наука ХХ ст. / В.В. Бездрабко // Культурол. вісн. - Запоріжжя, 2008. - № 21. - С. 65-73.

38. Розвиток теорії та практики діловодства й еволюція документознавства у 1970-1980-х роках / В.В. Бездрабко // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Серія : Історія. - 2008. - Вип. 1. - С. 194-202.

39. Семінар з архівознавства та допоміжних історичних дисциплін ЦДІА України у Львові : науковий феномен / Валентина Бездрабко // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В. Стефаника : зб. наук. пр. - Львів, 2008. - Вип. 1 (16). - С. 546-579.

40. С.Г. Кулешов і вітчизняне документознавство : до історіографії науки на рубежі століть / В.В. Бездрабко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2008. - № 3. - С. 31-44.

41. Трансформації тлумачення діловодства як віддзеркалення становлення документознавства / В.В. Бездрабко // Вісн. Акад. праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2008. - № 2. - С. 105-110.

42. Українські документознавчі видання : історіографічний і наукометричний виміри / Валентина Бездрабко // Зб. пр. Наук.-дослід. центру періодики / НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, Наук.-дослід. центр періодики. - Львів, 2008. - Вип. 1 (16). - С. 340-375.

43. Флагман фахової вітчизняної періодики з документознавства / Валентина Василівна Бездрабко // Вісн. Держ. акад. керівних кадрів культури і мистецтв. - 2008. - № 3. - С. 83-88.

44. До історії термінологічного студіювання у вітчизняному документознавстві / В. Бездрабко // Південний архів. Історичні науки : зб. наук. пр. - Херсон, 2007. - Вип. 25. - С. 13-24.

45. Документо-знавство та / чи -логія : закономірність науки чи / та вибір науковця? / Валентина Бездрабко // Зб. пр. Наук.-дослід. центру періодики / НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, Наук.-дослід. центр періодики. - Львів, 2007. - Вип. 15. - С. 246-272.

46. Традиційне документознавство і діловодство : компаративний аналіз визначення змісту понять / Валентина Бездрабко // Спеціальні історичні дисципліни : питання теорії та методики : зб. наук. пр. - 2007. - Чис. 14. - С. 190-206.

47. Із досвіду класифікації документів у Центральному державному історичному архіві України, м. Львів / В.В. Бездрабко // Південний архів. Історичні науки : зб. наук. пр. - Херсон, 2003. - Вип. 10. - C. 39-45.

48. До питання класифікації архівних документів : проблеми і пошук / Валентина Бездрабко // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство : міжвід. зб. наук. пр. - 2002. - Вип. 5 : Архіви - складова інформаційних ресурсів суспільства. - С. 179-184.

49. Досвід класифікації документної інформації Державного архіву Закарпатської області / Валентина Бездрабко // Студії з архів. справи та документознавства. - 2002. - Т. 8. - С. 79-86.

50. Ретроспекція : з історії впровадження Єдиної схеми класифікації документної інформації в Державному архіві Львівської області (кінець 1950-х - початок 1970-х рр.) / В.В. Бездрабко // Архіви України. - 2002. - № 4/6. - C. 189-199.

Матеріали наукових конференцій

51. Документознавство : до історії науки / В.В. Бездрабко // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність : проблеми науки, освіти, практики : матеріали VI Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 19-21 трав. 2009 р. - К. : ДАКККіМ, 2009. - С. 6-11.

52. К вопросу об источниках формирования терминологии документоведения / В.В. Бездрабко // Документ в системе социальных коммуникаций : сб. материалов ІІІ Всерос. науч.-практ. конф. с междунар. участием (г. Томск, 25-26 окт. 2007 г.). - Томск, 2008. - С. 34-39.

53. Модерне документознавство в епоху постмодерна / В.В. Бездрабко // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність : проблеми науки, освіти, практики : зб. матеріалів V Міжнар. конф., Київ, 20-22 трав. 2008 р. - К. : ДАКККіМ, 2008. - С. 81-83.

54. Информационные науки в подготовке документоведов в Украине / В.В. Бездрабко // Информационные и коммуникационные науки в изменяющейся России : материалы Междунар. науч. конф., Краснодар, 20-23 сент., 2007 г. - Краснодар, 2007. - С. 383-386.

55. Проблеми термінології вітчизняного документознавства у сучасному науковому контексті / В.В. Бездрабко // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність : проблеми науки, освіти, практики : матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 21-23 трав. 2007 р. - К., 2007. - С. 15-17.

56. Актуальные проблемы исторического источниковедения в историографии эпохи постмодерна / В.В. Бездрабко // Источниковедческая компаративистика и историческое построение : тезисы докл. и сообщ. ХV науч. конф., Москва, 30 января - 1 февраля 2003 г. - М., 2003. - С. 56-61.

АНОТАЦІЇ

Бездрабко В.В. Становлення і розвиток документознавства в Україні (друга половина ХХ - початок ХХІ ст.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 27.00.02 - документознавство, архівознавство. - Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Київ, 2010.

Дисертація є першим комплексним дослідженням історії становлення й розвитку документознавства, документознавчої освіти в Україні. На підставі джерельної та історіографічної бази реконструйовано перебіг історичних подій, що визначили напрями й основні тенденції еволюції документознавства як складної наукової структури. Розкрито зміст пізнавальних процесів, особливості розвитку науки. Проаналізовано діяльність документознавчих наукових центрів України, висвітлено становлення фахової періодики, системи підготовки професійних кадрів у вищій школі, специфіку розвитку документознавства як наукової спеціальності. Досліджено сутність класичного документознавства та документології. Встановлено основні наукові напрями сучасного документознавства, визначено перспективи розвитку.

Ключові слова: документознавство, документологія, документознавча освіта, документознавчі дослідження, документознавча періодика, документознавчі наукові центри.

Бездрабко В.В. Становление и развитие документоведения в Украине (вторая половина ХХ - начало ХХІ в.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 27.00.02 - документоведение, архивоведение. - Национальная библиотека Украины имени В.И. Вернадского, Киев, 2010.

Диссертация является первым комплексным исследованием истории становления и развития документоведения и документоведческого образования в Украине. Ссылаясь на источники и историографическую базу, реконструировано ход исторических событий, которые определили направления, основные тенденции эволюции документоведения как сложной научной структуры. Раскрыто содержание познавательных процессов, особенностей развития науки. Проанализировано деятельность документоведческих научных центров Украины, освещено становление отраслевой периодики, специфику развития документоведения как научной специальности. Исследовано сущность традиционного документоведения и документологии. Установлено основные научные направления современного документоведения, определено перспективы его развития.

Ключевые слова: документоведение, документология, документоведческое образование, документоведческие исследования, документоведческая периодика, документоведческие научные центры.

Bezdrabko V.V. Formation and Development of Document Studies in Ukraine (second half of the XX - beginning of the XXI century). - Manuscript.

Thesis for obtaining Doctor's degree (History) in the specialty 27.00.02 - Document Studies, Archive Studies. - V.I. Vernadsky National Library of Ukraine. - Kyiv, 2010.

The thesis is the first complex research in the field of history of the formation and development of document studies and document studies education in Ukraine. Based upon the source and historiographic basis the thesis restored chronology of pivotal historic events that determined directions and basic tendencies of the document studies development as a complex scientific structure. Against the socio-political and socio-economic background it reveals the essence of cognitive processes and peculiar features of the science's evolution displayed differently throughout its existence. Particularly, it gives the activity analysis of the Ukrainian Research Institute of Archives and Document Studies, specialized departments of higher educational establishments, other scientific document studies institutions in Ukraine both of academic and sectoral subordination; outlines the formation of professional periodic reviews, the system of professional personnel training within the specialty «Document Studies and Information Activity», specific features of the document studies development as the scientific specialty. The thesis analyses the essence and significance of the documentary profession studies as regards the formation of the studies' specialty as well as the solution of the personnel recruitment dilemma in the field of information security of any social strata.

The thesis also considers the essence of traditional document studies and its «documentological version», and substance of modern transformations. It proves the fact that along with the latest achievements in the field of traditional document studies concentrated on history, document theory and document processing, adapted in its separate part to specific document types (music, cartographic, scientific - technical, audiovisual etc.) researchers tend to show positive interest in documentology as the general part of document studies. The thesis gives complex analysis of document studies concepts of S.G. Kuleshov, N.M. Kushnarenko, M.S. Slobodyanyk, G.M. Shvetsova-Vodka and other researchers. Peculiar features of the domestic document studies development are stressed through the historiographic outline of foreign achievements.

The thesis studies basic research branches in the field of document studies, analyses achievements, problems and perspectives of the science's terminology development, document classification, unification and standardization, historic characteristics of the document as well as the environment of its creation and customization. It proves that customized consideration of document studies as the specialized historic discipline is not senseless, as historic and document studies aspect is one of the most important for the source studies fields of knowledge. The thesis also defines specific features of the foreign experience modification related to management of documentation processes in the domestic practice.

Key words: document studies, documentology, document studies education, documentary profession studies, document studies research, document studies periodic reviews, scientific centers of document studies.

Підписано до друку 15.01.1010 р. Формат 60х90 1/16

Гарнітура Times. Папір офсетний

Друк офсетний. Наклад 100. Ум. друк. арк. 1,9. Зам. № 2-1

Видруковано ТОВ «Четверта хвиля», ДК № 340

01042, Київ, бульв. Дружби народів, 19, оф. 509, тел. 221-13-82

Размещено на Allbest.ru