Якість менеджменту в сільськогосподарських підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство аграрної політики України

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЮРЧЕНКО ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ

УДК 631.158:658.3

ЯКІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

08.00.04. - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Суми - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Михайлова Любов Іванівна,

Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та євроінтеграції

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Теліженко Олександр Михайлович,

Сумський державний університет, завідувач кафедри управління

кандидат економічних наук, доцент

Бєсєдіна Галина Євгенівна,

Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва, доцент кафедри економічної теорії

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського національного аграрного університету за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова, 160.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент М.М. Геєнко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З урахуванням сучасних тенденцій в економіці особливого значення набувають питання підвищення якості менеджменту сільськогосподарських підприємств, оскільки теперішній етап реформування суспільно-економічних відносин спрямований саме на створення конкурентного середовища, зміцнення конкурентоспроможності вітчизняних суб'єктів господарювання. Це підтверджується результатами фундаментальних системних досліджень з питань управління економічним розвитком підприємств та розвитку менеджменту, які висвітлюються у працях вітчизняних і зарубіжних науковців: В. Андрієнко, М. Бєсєдіна, Г. Бєсєдіної, О. Біттера, Д. Богині, В. Галушко, В. Гейця, Ю. Дайновського, Л. Дафта, М. Долішного, П. Друкера, Й. Завадського, В. Кардаша, А. Колота, В. Крамаренко, О. Кузьміна, І. Лукінова, М. Маліка, Л. Михайлової, М. Мескона, Е. Мейо, Г. Одинцової, А. Павленка, І. Пащенка, В. Перебийноса, Л. Піддубної, Я. Плоткіна, В. Подсолонка, П. Саблука, Г. Саймона, А. Сміта, Ф. Тейлора, О. Теліженка, О. Чернеги, А. Файоля, Р. Фалмера, А. Хедоурі, Н. Чумаченка, О. Шпикуляка, В. Юрчишина та багатьох інших. кадровий сільськогосподарський менеджмент якість

Проте в наукових доробках недостатньо досліджені актуальні аспекти менеджменту, зокрема, потребує детального визначення сутність поняття «якість менеджменту в сільськогосподарських підприємствах» та проблеми його розвитку, виявлення сукупності чинників, які впливають на якість менеджменту та на виробництво валової продукції аграрного сектора, питання формування та розвитку менеджерського складу, ефективності менеджменту, а також методичні підходи до оцінки якості менеджменту сільськогосподарських підприємств в умовах ринкової економіки. Також слід звернути увагу на специфіку впливу кадрової політики в сільськогосподарських підприємствах на якість їх менеджменту. Необхідність наукового опрацювання окреслених проблем зумовлює актуальність теми та її практичне значення для діяльності вітчизняних сільськогосподарських підприємств. Це дасть змогу пізнати сутність і природу процесів, що відбуваються в системі менеджменту сільськогосподарського сектора за нових умов, виявити особливості, основні недоліки та обґрунтувати шляхи підвищення якості менеджменту сільськогосподарських підприємств. Названі чинники зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, сформували його мету, завдання і структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у контексті Основних наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних та гуманітарних наук на 2009-2013 роки (Постанова Президії НАН України від 25.02.2009 № 55), а саме у відповідності до таких пріоритетних комплексних міждисциплінарних досліджень: п. 4.1.5. - Економіка підприємства та управління виробництвом. Наукові результати та висновки дисертаційного дослідження, що було виконано в Сумському національному аграрному університеті, є складовими науково-дослідних тем: «Вдосконалення національного менеджменту організацій в умовах розширення світогосподарських зв'язків України» (№ державної реєстрації 0104U009102, 2003-2007 рр.), в рамках якої автором визначено теоретико-методичні засади поняття «якість менеджменту»; «Вдосконалення організаційно-правового забезпечення менеджменту в агроформуваннях» (номер державної реєстрації 0105U00594, 2005-2006 рр.) - обґрунтовано методичні підходи до оцінки якості менеджменту в сільськогосподарських підприємствах; «Розвиток національного менеджменту за умов ринкових трансформацій та глобалізації економіки» (номер державної реєстрації 0108U000341, 2008-2012 рр.), - конкретизовано напрямки поліпшення якості менеджменту в сільськогосподарських підприємствах.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних, методичних та практичних засад удосконалення якості менеджменту в сільськогосподарських підприємствах як чинника підвищення ефективності їх функціонування.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

- визначити суть поняття «якість менеджменту в сільськогосподарських підприємствах» та проблеми його розвитку;

- обґрунтувати значення, місце та роль менеджерського потенціалу в системі розвитку якості менеджменту підприємств;

- визначити вплив соціально-економічних, мотиваційних і демографічних чинників на формування менеджерського потенціалу;

- виявити і дослідити сукупність чинників якості менеджменту, що впливають на виробництво валової продукції сільськогосподарських підприємств;

- виявити специфіку впливу кадрової політики в сільськогосподарських підприємствах на якість їх менеджменту;

- обґрунтувати методичні підходи до оцінки якості менеджменту в сільськогосподарських підприємствах;

- розробити заходи, які сприяють удосконаленню якості менеджменту в сільськогосподарських підприємствах.

Об'єктом дослідження є процеси формування, оцінювання та вдосконалення якості менеджменту в сільськогосподарських підприємствах.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних основ формування якості менеджменту в сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою дисертаційного дослідження виступають загальнонаукові та спеціальні економічні методи пізнання окремих явищ і процесів, зокрема: абстрактно-логічний (аналіз та синтез, аналогія та порівняння, індукція та дедукція) і діалектичний методи - при узагальненні теоретичних і методичних основ якості менеджменту сільськогосподарських підприємств та формулюванні висновків; економіко-статистичний метод - при оцінці стану сучасного менеджменту, зокрема, розвитку якісної його складової; метод експертних оцінок та моделювання - у процесі розробки теоретико-методичного підходу до якісної оцінки управлінського персоналу; метод групування - для виявлення впливу на ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств забезпеченості головними спеціалістами, кількості керівників і спеціалістів, рівня освіти керівників і спеціалістів; метод кореляційно-регресійного аналізу дав змогу характеризувати залежність виробленої валової продукції, зокрема від: освітнього рівня керівників та спеціалістів, середньомісячної заробітної плати одного управлінця, витрат на підвищення кваліфікації управлінців.

Інформаційною базою дослідження послужили нормативно-законодавчі акти, матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики в Сумській області, відділів статистики окремих районів області, Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації та первинна звітність сільськогосподарських підприємств Сумської області, наукові публікації з досліджуваної проблеми, інформація з офіційних сайтів державних органів галузевого управління, результати експертної оцінки фахівців щодо якості менеджменту сільськогосподарських підприємств, на базі яких проводилися поглиблені дослідження, і власних спостережень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методичних основ поліпшення якості менеджменту сільськогосподарських підприємств як чинника, що сприяє підвищенню ефективності їх діяльності.

Новизна одержаних результатів конкретизується в таких положеннях:

вперше:

- обґрунтовано методичний підхід до оцінки якості менеджменту сільськогосподарських підприємств, що базуються на застосуванні еталонного способу та розмежуванні показників ефективності менеджменту господарської діяльності (прибуток, урожайність культур, продуктивність тварин) і менеджменту персоналу (продуктивність праці, розмір заробітної плати, плинність кадрів), використання яких дозволить визначати та зіставляти якість менеджменту в окремому сільськогосподарському підприємстві із еталонним (передовим);

удосконалено:

- понятійний апарат категорії «якість менеджменту сільськогосподарських підприємств», як властивості (здатності) управлінської діяльності, пов'язаної з керівництвом персоналом, інтелектуальних здібностей, мотивів із визначенням цілей і завдань бізнесу, створенням механізму управління розробкою планів, формулюванням відповідних правил та процедур з метою забезпечення максимального економічного і соціального ефекту функціонування підприємства, а також зростання добробуту працівників сільськогосподарських підприємств;

- теоретичні підходи до розмежування понять «ефективність менеджменту сільськогосподарських підприємств» та «якість менеджменту сільськогосподарських підприємств», відповідно до чого, на відміну від існуючих трактувань, «якість менеджменту» визначається як стан потенціалу управління та здатність його використання, виражена в результатах діяльності підприємства і його складових; також вводяться поглиблені сутнісні характеристики зазначених понять, що, зокрема, дозволяє розглядати якість менеджменту як ключовий фактор ефективності господарської діяльності підприємства;

- систематизацію факторів, що відносяться до розвитку економіки знань і впливають на якість менеджменту, до яких, на відміну від існуючих, включено поліпшення освітньої характеристики менеджерського складу, підвищення мотиваційного чинника менеджерів, збільшення витрат на підвищення кваліфікації управлінців, врахування яких дозволить покращувати результати діяльності, підвищувати виробництво валової продукції.

дістало подальшого розвитку:

- визначення місця кадрової політики підприємств, як складової їх соціальної політики, при вдосконаленні якості менеджменту шляхом застосування таких елементів як соціальний пакет, соціальні гарантії, що сприятиме реалізації місії організації, цілей і стратегії;

- методичні підходи до оцінки ділових якостей менеджера із застосуванням інтегрального показника, що ґрунтується на використанні експертного методу оцінювання, запровадження якого в практиці управління може забезпечити більш високий рівень обґрунтованості управлінських рішень щодо використання персоналу сільськогосподарських підприємств.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення якості менеджменту, збереження та покращення менеджерського складу і підвищення мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах. Запропоновані автором рекомендації та основні положення щодо поліпшення якості менеджменту прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації (довідка № 1243/13 від 07.09.09 р.), управліннями агропромислового розвитку Тростянецької та Глухівської районних державних адміністрацій Сумської області (довідки № 1004 від 09.10.09 р. і № 17/10 від 04.10.09 р. відповідно). Основні положення та результати дисертаційного дослідження щодо поліпшення якості менеджменту в сільськогосподарських підприємствах на підставі застосування методичних підходів до оцінки впливу на господарську діяльність якості управлінської праці впроваджуються у підприємствах ТОВ «Расссвет» Глухівського району, ТОВ Агрофірма «Семереньки» Тростянецького району Сумської області (довідки № 071 від 10.10.09 р. і № 181 від 16.10.09 р. відповідно); та при вивченні економічних дисциплін у навчальному процесі Сумського національного аграрного університету (акт від 16.10.09 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою, яка містить нові результати в галузі менеджменту підприємств. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження містяться в наукових працях згідно з списком опублікованих робіт. З наукових праць, опублікованих у співавторстві (номери 1,2,6,9,12 за списком наукових праць) у роботі використано лише ті положення, які є результатом особистої роботи автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи викладені автором у доповідях на наукових конференціях: V міжнародна науково-практична конференція (24-27 травня 2005 р., м. Суми); Міжнародна науково-практична конференція «Аграрний форум-2006» (25-29 вересня, м. Суми); II Міжнародна конференція «Безпека в багатокультурній Європі» (24-25 квітня 2006 р., м. Юзефув, Польща); VIII міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція «Сучасні проблеми науки та освіти» (28 квітня-09 травня 2007 р., м. Алушта); Міжнародна науково-практична конференція «Аграрний форум-2008» (15-18 жовтня, м. Суми); Міжнародна науково-практична конференція «Ринкова трансформація економіки АПК» (27-28 листопада 2007 р., м. Харків); Міжнародна науково-практична конференція «Макроекономічне регулювання інновативно-інноваційного розвитку в Україні» (23-24 жовтня 2008 р., м. Київ), на щорічних науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного університету (2004-2010 рр., м. Суми).

Публікації. Основні положення дисертації відображені у 16 наукових працях, у т.ч. 8 - у фахових виданнях, з них - 6 одноосібно, загальним обсягом 6,28 д.а., з них належить особисто автору - 4,98.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 175 найменувань на 16 сторінках і 15 додатків на 26 сторінках. Загальний обсяг дисертації складає 228 сторінок, обсяг її основного тексту становить 202 сторінки, вона містить 35 таблиць, 15 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, окреслено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено предмет, об'єкт та методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

Перший розділ - «Теоретико-методичні засади якості менеджменту» - присвячено дослідженню соціально-економічної сутності якості менеджменту, визначенню її місця в системі управління підприємством, розкриттю основ кадрового забезпечення якості менеджменту підприємств, характеристиці методичних підходів до оцінки якості менеджменту, вивченню та адаптації до вітчизняних умов закордонного досвіду оцінки та запровадження систем якості менеджменту.

Забезпечення економічного зростання сільського господарства в умовах розвитку відкритості економіки пов'язане з впровадженням сучасних методів управління, орієнтованих, зокрема, на вдосконалення роботи підприємств шляхом формування високої якості менеджменту. Для систематизації теоретичних підходів до вивчення сутності поняття «якість менеджменту» у роботі розглянуто економічну сутність категорій «якість» та «менеджмент», зроблено акцент на сучасних підходах до забезпечення якості системи управління підприємством, в якому сконцентровано світовий досвід управління якістю (управління на принципах якості, закладних в пакетах міжнародних стандартів ISO серії 9000).

У роботі викладено результати узагальнення підходів науковців, що, здебільшого містять трактування категорії «якість менеджменту» як тотожну з категорією «ефективність менеджменту». Дослідження показали, що менеджмент - це цілеспрямована діяльність, направлена на досягнення поставлених цілей, а якість менеджменту - це стан потенціалу управління та міра його використання, виражена в результатах діяльності підприємства і його складових (рис. 1). У роботі обґрунтовано положення про те, що якість менеджменту - один з головних факторів ефективності господарської діяльності підприємств. Проведене дослідження дає підставу зробити висновок, що використання в науковій літературі сукупності термінів для характеристики якості менеджменту сільськогосподарських підприємств не сприяє чіткості формулювання наукових тверджень, що свідчить про можливості появи помилкових дефініцій окремих категорій або плутанини у їх вживанні. У зв'язку з цим виникла необхідність уточнення сутності поняття «якість менеджменту сільськогосподарських підприємств», яке трактується в роботі як властивість (здатність) управлінської діяльності, пов'язаної з керівництвом людьми, умілим використанням їх праці, інтелектуальних здібностей, мотивів із визначенням цілей і завдань бізнесу, створенням механізму управління розробкою планів, формулюванням відповідних правил та процедур, з метою забезпечення максимального економічного і соціального ефекту функціонування підприємства, а також зростання добробуту працівників.

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 1. Складові визначення якості менеджменту

Встановлено, що більшість з проаналізованих методичних підходів до оцінки якості менеджменту побудовано на методології економічного аналізу господарської діяльності сільськогосподарських підприємств з використанням таких основних критеріїв як «результативність» та «ефективність». Ключовим фактором впливу на якість менеджменту підприємств виступають менеджери з властивими їм професійними та діловими якостями. Безперечно, останні набуваються та вдосконалюються в процесі практичної роботи, але за сучасних умов основою цих якостей має бути загальна та професійна підготовка, систематичне навчання, ефективність якого визначається ступенем зацікавленості працівника в отриманні відповідних знань. Висока якість кінцевих результатів діяльності працівників можлива за умов відповідності його знань, вмінь та навичок роботи, яку він бажав би виконувати та виконує. Встановлено, що комплексне застосування основних принципів навчання і мотивації в організації є визначальною передумовою розвитку персоналу як необхідної складової забезпечення якості менеджменту підприємства. Комплексна система мотивації персоналу з урахуванням зовнішніх і внутрішніх чинників наводиться в дисертаційному дослідженні. Встановлено, що низька якість менеджменту - одна з найболючіших проблем української економіки і сільського господарства, зокрема, що є причиною недостатньої інтенсивності інвестиційних процесів та невисоких показників економічного зростання.

У другому розділі «Оцінка якості менеджменту в сільськогосподарських підприємствах» проаналізовано соціально-економічні передумови формування якості менеджменту в сільськогосподарському секторі регіону, якість кадрів управління сільськогосподарських підприємств та державних органів управління аграрним розвитком, встановлено зв'язок між якістю менеджменту і ефективністю господарювання.

Виявлено, що вартість валового регіонального продукту в 2008 р. порівняно з 1996 р. зросла майже в 9 разів, у тому числі, з розрахунку на одну особу - в 11 разів, хоча основною причиною його приросту є збільшення фактичних цін, а не обсягів виробництва у натуральному виразі. Вартість основних засобів народного господарства в 2008 р. відносно 2005 р. збільшилася в 15,7 разів, а в порівнянні з 2000 р. - у 20,7 разу. Доходи населення також мають тенденцію до зростання. Негативним є підвищення індексу споживчих цін та цін на промислову продукцію у порівнянні з 2005 р., при цьому, темпи зростання індексу цін на продукцію сільського господарства є значно нижчими. Позитивним є зростання обсягів реалізації продукції промисловості в 2008 р. в порівнянні з 2005 р. на 75,43%, продукції сільського господарства - на 4,28%, інвестицій в основний капітал та роздрібний товарообіг - удвічі, введення в експлуатацію житла - на 39,16%. Вважаємо, що така різниця в показниках (особливо коли йдеться про темпи зростання обсягів реалізації продукції, що виробляється) між промисловими та сільськогосподарськими підприємствами залежить від загальнонаціональних тенденцій, але нами доведено, що ця тенденція певною мірою свідчить про рівень якості менеджменту в зазначених галузях народного господарства. Негативною тенденцією є випереджання темпів росту імпорту товарів і послуг (на 97,35%) над темпами росту експорту, приріст якого в 2008 р. порівняно з 2005 р. збільшився на 56,91%. В умовах триваючих трансформаційних процесів площа сільськогосподарських угідь в користуванні сільськогосподарських підприємств області збільшилась в 2008 р. відносно 2005 р. на 86 тис. га, поголів'я ВРХ скоротилося майже на 30%, (корів - на 27,51%), у рослинництві переважають менш затратні культури - зернові, соняшник, суттєво зменшилися посіви цукрових буряків. У цілому сільськогосподарські підприємства мали рівень збитковості у 2008 р. - 2,4 %. Звичайно, не можна не зважати на негативний вплив світової економічної кризи на основні соціально-економічні показники області. Проте, спеціалісти-практики, науковці наголошують на тому що цей вплив може бути зменшений чи збільшений в залежності від здатності управлінського персоналу оперативно адаптуватись до умов, які швидко змінюються, тобто, від якості менеджменту.

В роботі досліджено регіональні показники й тенденції соціально-демографічної ситуації, тому що менеджерська діяльність - це, передусім, робота з людьми. Чисельність постійного населення області в 2008 р. в порівнянні з 1995 р. зменшилася на 15,14%, з 2000 р.- на 9,99%, а з 2005 р. - на 3,46%. Такі зміни в динаміці чисельності населення привели до зниження природного скорочення населення. З 2008 р. спостерігається підвищення кількості зареєстрованих безробітних та рівня безробіття. Відтік кадрів з сільськогосподарських підприємств області набув масового характеру. У 2000 р. питома вага зайнятих в сільському господарстві становила близько 26%, за останні ж чотири роки спостерігається тенденція її зменшення до 11,38%, в результаті цього зросла питома вага працівників інших галузей економіки на 12,69 п. п. Негативні демографічні тенденції в розвитку сільських територій впливають на потенційні можливості формування перспективного інституту керівників та спеціалістів аграрних формувань і в цілому якісного менеджменту галузі.

Встановлено, що низький рівень мотивації трудової діяльності на селі, зменшення чисельності зайнятих в молодому віці і з вищою освітою, поряд з несприятливим підприємницьким середовищем гальмує як процеси розвитку існуючих підприємницьких структур, так і становлення нових підприємств. Рівень заробітної плати працівників сільськогосподарських підприємств є найнижчим у порівнянні з іншими галузями. Розмір мінімальної зарплати, встановленої законодавчо, збільшився вдвічі, а прожитковий мінімум підвищився лише на 40%. Аналіз кількісних і якісних показників менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств дозволяє судити про погіршення їх кадрового забезпечення (вимивання кадрів), що проявляється у звільненні (за власною ініціативою) працівників, особливо висококваліфікованих, з економічною освітою, тих, які є конкурентоспроможними на ринку праці чи їхні здібності затребувані в інших галузях. Більшість аграрних підприємств не має чіткої стратегії розвитку кадрового потенціалу. Кадрова політика роботодавців аграрного сектора направлена на зменшення витрат на робочу силу, перевага надається вирішенню локальних проблем, а не курсу на перспективне зміцнення кадрового потенціалу, через стабілізацію чисельності і якісне відновлення. Потрібні систематичні й цілеспрямовані дії з боку органів державної влади і місцевого самоврядування та керівників сільськогосподарських підприємств в напрямку поліпшення якісних характеристик кадрового потенціалу, втім підвищення професійно-кваліфікаційного рівня підготовки працівників здійснюється недостатньо (табл. 1).

Таблиця 1

Витрати на розвиток кадрового потенціалу як передумови формування якості менеджменту сільськогосподарських підприємств та ефективність їх господарювання, 2008 р.

Отримані результати дослідження демонструють той факт, що із збільшенням витрат коштів на первинну підготовку (навчання новим професіям) та на підвищення кваліфікації одного працівника результативні показники діяльності зростають. Якщо в Охтирському районі на первинну підготовку одного працівника витрачено коштів більше на 180,67 грн. та на підвищення кваліфікації одного працівника більше на 51,58 грн., ніж в середньому по області, то й основні показники продуктивності в рослинництві та тваринництві є значно вищими. Крім того, рівень рентабельності виробництва продукції сільського господарства в Охтирському районі становив 22,3 %, тоді як в цілому по області рівень збитковості становить 2,4%. Отже, економія на інвестиціях у навчання, перепідготовку, підвищення кваліфікації означає хронічне відставання сільськогосподарського виробництва, адже фаховість, кваліфікація - це єдність знань, вмінь і навичок людини, які проявляються на основі освіти у результатах трудової діяльності спеціаліста й забезпечують якісний та кількісний рівень виконання поставлених завдань, дотримання принципів реалізації кінцевої мети.

Якісний склад управлінського персоналу сільськогосподарських підприємств Сумської області відстає від вимог ринкової економіки, а це, звісно, впливає на ефективність функціонування товаровиробників (табл. 2). Кадрова політика сільськогосподарських підприємств, що характеризується неусвідомленням необхідності інвестування в якість менеджменту, направлена на використання наявного кадрового потенціалу без його поліпшення, що найближчим часом призведе до гострого дефіциту спеціалістів та менеджерів.

Таблиця 2

Аграрні формування та їх управлінський персонал у Сумській області

У цілому низький рівень якості менеджменту опосередковано проявляється в збитковості виробництва, зниженні соціальних виплат, низькому рівні оплати праці та її продуктивності, а також відсутності значних інвестицій у формування і розвиток кадрового потенціалу підприємств. Тому в дисертаційному дослідженні наголошується увага на значенні кадрової політики, як складової соціальної політики підприємства, що передбачає застосування таких засобів як соціальні гарантії та соціальні пакети з метою її адаптації до сучасних умов діяльності сільськогосподарських підприємств, застосування передових методів її реалізації, що має в результаті підвищити рівень якості менеджменту, відтак і ефективність господарювання.

Розвиток менеджменту сільськогосподарських підприємств проходить в умовах зменшення чисельності працюючих, зниження їх професійно-кваліфікаційного і освітнього рівня, а також поступового старіння кадрів. Встановлено, що формування якісного менеджменту аграрних підприємств залежить від цілої низки факторів, основними з яких є: технологічні, організаційні, соціально-економічні, технічні. В роботі доведено доцільність включення до їх складу таких факторів як освітній рівень керівників, необхідність вкладення коштів в підвищення освіти, активне застосування мотиваційного чинника. Для якісної реалізації основних функцій менеджменту слід залучати спеціалістів, що отримали фахову підготовку з менеджменту, або посилювати підготовку фахівців-технологів вивченням економіко-управлінських дисциплін.

Третій розділ - «Підвищення якості менеджменту у сільськогосподарських підприємствах» - спрямовано на реалізацію політики якості менеджменту в сільськогосподарських підприємствах, розробку пропозицій щодо оцінки якості їх менеджменту, удосконалення роботи з кадрами у вітчизняних сільськогосподарських підприємствах, формулювання пропозицій стосовно шляхів підвищення якості менеджменту, зокрема, з огляду на соціальну політику підприємств і її кадрову складову.

У роботі наголошується, що поліпшення якості менеджменту в умовах демократичного суспільства має забезпечувати, з одного боку, досягнення цілей підприємства, а з іншого узгоджуватися з ціннісними установками (орієнтирами) працівників. Виходячи з цього, дослідженнями встановлено, що передумовою забезпечення якості менеджменту підприємства є удосконалення функціональної взаємодії органів управління (збори засновників, учасників, засідання правління), під якою запропоновано розуміти сукупність необхідних, стійких, повторюваних зв'язків, що встановлюються між органами управління в процесі підготовки і реалізації управлінського впливу.

Якість менеджменту безпосередньо впливає на соціально-економічну діяльність підприємства, а його кадрова політика взаємопов'язана з останньою. Під кадровою політикою підприємства слід розуміти цілісну стратегію роботи з персоналом, яка визначає її генеральний напрям і принципові установки, об'єднує різні елементи і форми кадрової роботи, і має за ціль створення високопродуктивного і високопрофесійного колективу, здатного гнучко реагувати на зміни зовнішнього середовища. Звідси кадрова політика є визначальною при вдосконаленні якості менеджменту, способом реалізації місії організації, цілей і стратегії, втіленням в життя соціальної політики. З огляду на довгостроковість та інноваційну спрямованість процесу забезпечення якості менеджменту підприємств, запропоновано використовувати кадрову політику як засіб удосконалення якості менеджменту сільськогосподарського підприємства.

Враховуючи те, що реалізація всіх якостей управлінця знаходить своє відображення в кінцевій продукції як інтегрованому показнику якості менеджменту, оцінка впливу реалізації функцій управління керівниками різних рівнів на обсяги виробництва валової продукції дасть можливість виявити тенденції та запропонувати шляхи вдосконалення якості менеджменту. На підставі кореляційно-регресійного аналізу встановлено залежність обсягу валової продукції сільськогосподарських підприємств від факторів впливу, що відображено формулою:

(1)

де у - валова продукція сільського господарства у порівняних цінах 2005 р., тис. грн.; х₁ - питома вага керівників і спеціалістів з вищою освітою, %;

х₂ -питома вага керівників і спеціалістів із середньою спеціальною освітою, %; х₃ - питома вага керівників і спеціалістів в загальній чисельності працюючих, %; х₄ - середньомісячна зарплата одного управлінця, грн.; х₅ - витрати на підвищення кваліфікації управлінців, грн. Розрахунки показали, що із збільшенням частки управлінців, з вищою освітою на 1%, обсяг валової продукції збільшується на 276,75 тис. грн., а із підвищенням частки управлінців із середньою спеціальною освітою на 1%, обсяг валової продукції зростає на 64,78 тис. грн. Встановлено позитивний вплив також рівня оплати праці управлінського персоналу та витрат на підвищення кваліфікації управлінців (із збільшенням середньомісячної заробітної плати одного управлінця на 1 тис. грн. та витрат на підвищення кваліфікації управлінців на 1 тис. грн. обсяг валової продукції збільшується відповідно на 30,54 тис. грн. та 22,1 тис. грн.). Негативний влив на обсяг валової продукції здійснює приріст питомої ваги керівників і спеціалістів у загальній чисельності працівників сільськогосподарських підприємств (збільшення їх на 1% приводить до скорочення обсягів виробництва валової продукції на 173,17 тис. грн.), що є цілком закономірним.

Ми дотримуємося тези про необхідність розмежувань понять менеджменту господарської діяльності та менеджменту персоналу, адже саме це дасть змогу якнайповніше й об'єктивніше оцінити, зробити висновки і вжити необхідних заходів щодо вдосконалення якості менеджменту сільськогосподарського підприємства. У якості прикладу ми склали зведену порівняльну таблицю двох сільськогосподарських підприємств, розташованих в однакових природнокліматичних, географічних умовах, мають однакову організаційно-правову форму та мали приблизно тотожні стартові основи для розвитку (табл. 3). Виходячи з того, що всі процеси, які відбуваються в організації, підпадають під управлінський вплив, результат можна вважати результатом якості менеджменту.

Таблиця 3

Показники оцінки якості менеджменту сільськогосподарських підприємств

У роботі пропонується формування комплексної системи оцінювання якості менеджменту на основі поєднання статистичних та експертних методів дослідження. Дослідження показало, що в Україні відсутні нормативно-правові державні, інституціональні документи, які б дали змогу визначати ступінь якості діяльності управлінських працівників і якості менеджменту підприємств, установ та організацій. Натомість спостерігається проблема частого переходу виконання різних функцій менеджерами за умов низької інформаційної забезпеченості. Зазначені чинники не дозволяють використовувати виключно статистичні методи, а зумовлюють необхідність застосування експертного методу дослідження. В роботі запропоновано методику розрахунку інтегрального показника ділових якостей менеджера за такою формулою:

(2)

де і = 1, 2, …, n - чисельність залучених експертів; j = 1, 2, …,8 - кількість оцінюваних якостей менеджера (спеціаліста, керівника); - коефіцієнт вагомості j-ї якості, що визначається для кожної групи працівників за п'ятибальною системою; - оцінка і-м експертом j-ї якості менеджера (спеціаліста, керівника) за п'ятибальною системою.

бали

Визначення цього показника стосовно керівника ТОВ «Велетень» Глухівського району означає, що він значно вищий за мінімальне значення інтегрального показника, який дорівнює 49 (сума вагомості ознак) балів, середнього показника 147 (49х3) балів і наближається до максимального показника 245 (49х5) балів. Практика застосування експертних методів дозволяє нам вирішити дві задачі: по-перше, оцінити якість менеджменту підприємства, по-друге, напрацьовувати базу даних для формування аналітичного масиву з метою майбутнього використання на рівні окремих підприємств.

Висновки

У дисертації було розв'язане важливе науково-практичне завдання щодо розвитку та вдосконалення якості менеджменту в сільськогосподарських підприємствах, що полягає в обґрунтуванні доцільності постійного здійснення оцінки ділових якостей менеджерів та підвищенні їх кваліфікації. Опрацювання теоретико-методологічних підходів до обґрунтування напрямів підвищення якості менеджменту дало можливість сформулювати такі висновки:

1. Аналіз сучасних теоретичних розробок показав повсякчасну зміну сутності менеджменту, яку варто пов'язувати зі змінами в середовищі існування людини і функціонування організації, зокрема, а також завданнями, які ставляться перед ними. Теоретична база менеджменту постійно доповнюється різними визначеннями, науковими обґрунтуваннями, зокрема, менеджмент, окрім розуміння його як галузі знань, напряму науки, функціональної діяльності та напряму освітньо-кваліфікаційної підготовки, доповнено розумінням його як категорії людей, фахівців, що займають керівні посади в організації та управляють процесами, пов'язаними з її діяльністю, намагаючись сприяти досягненню поставленої мети.

2. Узагальнення поглядів вітчизняних та зарубіжних вчених на категорії «ефективність менеджменту» і «якість менеджменту» дає підстави констатувати, що їх часто ототожнюють, проте якість менеджменту - це стан управління та здатність його використання, виражена в результатах діяльності підприємства і його складових. Якість менеджменту є фактором ефективності господарської діяльності підприємства.

3. В роботі обґрунтовано, що якість менеджменту сільськогосподарських підприємств - це властивість (здатність) управлінської діяльності, пов'язаної з керівництвом людьми, умілим використанням їх праці, інтелектуальних здібностей, мотивів із визначенням цілей і завдань бізнесу, створенням механізму управління розробкою планів, формулюванням відповідних правил та процедур, з метою забезпечення максимального економічного і соціального ефекту функціонування підприємства, а також зростання добробуту працівників.

4. У результаті дослідження ми дійшли висновку, що менеджерський потенціал сільськогосподарських підприємств є одним із ключових факторів ефективності системи виробництва, а якісний менеджмент спроможні забезпечувати тільки висококваліфіковані менеджери. Тому визначальну роль відіграють особисті навики і талант менеджера, який бере на себе відповідальність за результат. Звідси, основою здійснення загальної та професійної підготовки управлінського персоналу організації має бути систематичне навчання, ефективність якого визначається мірою зацікавленості працівника в отриманні відповідних знань, які необхідні йому для подальшої та результативної роботи з метою посилення внеску у досягнення організаційних цілей.

5. Дослідженнями встановлено, що демографічна ситуація в сільських населених пунктах Сумської області системно погіршується, відбувається зменшення жителів села, що негативно характеризує політику по закріпленню кадрів на селі. Чисельність постійного населення області в 2008 р. в порівнянні з 1995 р. зменшилася на 15,14%, в порівнянні з 2000 р.- на 9,99%, а в порівнянні з 2005 р. - на 3,46%. Одночасно здійснюється і негативний вплив на потенційні можливості формування перспективного інституту керівників та спеціалістів аграрних формувань і в цілому якісного менеджменту галузі.

6. Рівень мотивації трудової діяльності на селі характеризується як досить низький, зменшення чисельності, зайнятих в молодому віці і з вищою освітою, поряд з несприятливим підприємницьким середовищем, гальмує як позитивні процеси розвитку існуючих підприємницьких структур, так і становлення нових підприємств. Рівень заробітної плати в працівників сільськогосподарських підприємств є найнижчим у порівнянні з іншими галузями економіки Сумської області - 68%.

7. На підставі проведеного комплексного аналізу основних показників господарської діяльності сільськогосподарських підприємств області можемо констатувати, що в цілому якість менеджменту низька, що проявляється в збитковості виробництва, зниженні соціальних виплат, низькому рівні оплати праці та її продуктивності, а також відсутності значних інвестицій у формування і розвиток кадрового потенціалу підприємств. Дані аналізу підтверджують взаємозв'язок між результативними показниками та розміром оплати праці в сільському господарстві. Встановлено, що найвищих результативних показників по Глухівському району досягнуто в ТОВ «Велетень», а тому і середньомісячна заробітна плата працівників господарства є найвищою в районі: 1356,41 грн. - в тваринництві та 1124,37 грн. - в рослинництві. Із досліджуваних господарств району найнижчі результативні показники має ТОВ АФ ім. Чапаєва, а тому і середньомісячна заробітна плата його працівників є найнижчою - лише 727,60 грн.

8. На основі проведених досліджень встановлено, що якість менеджменту безпосередньо впливає на соціально-економічну діяльність підприємства, а його кадрова політика взаємопов'язана з останньою. Змодельована економічна інтерпретація коефіцієнтів множинної лінійної регресії дає підстави стверджувати про позитивний вплив на обсяги виробництва валової продукції: поліпшення освітньої характеристики менеджерського складу, підвищення мотиваційного чинника управлінців, збільшення витрат на підвищення кваліфікації управлінців. На підставі отриманих результатів реалізується напрацьований план заходів, в тому числі, планування потреби в кадрах, організація підготовки (перепідготовки) керівників та спеціалістів, їх підбір, покращення їх якісної складової, підвищення мотивації. Так, із збільшенням частки управлінців з вищою освітою на 1%, обсяг валової продукції збільшується на 276,75 тис. грн., а із підвищенням частки управлінців із середньою спеціальною освітою на 1%, обсяг валової продукції зростає на 64,78 тис. грн. Встановлено позитивний вплив також рівня оплати праці управлінського персоналу та витрат на підвищення кваліфікації управлінців (із збільшенням середньомісячної заробітної плати одного управлінця на 1 тис. грн. та витрат на підвищення кваліфікації управлінців на 1 тис. грн. обсяг валової продукції збільшується відповідно на 30,54 тис. грн. та 22,1 тис. грн.).

9. Важливою умовою підвищення якості менеджменту сільськогосподарських підприємств є систематична її оцінка через показники, що характеризують менеджмент господарської діяльності (прибуток, урожайність культур, продуктивність тварин) і менеджмент персоналу (продуктивність праці, розмір заробітної плати, плинність кадрів). Здійснення періодичної оцінки якості менеджменту в сільськогосподарських підприємствах дозволить тримати під контролем зміни і оперативно реагувати на них. Враховуючи те, що реалізація всіх якостей управлінця знаходить своє відображення в кінцевій продукції як інтегрованому показнику якості менеджменту, оцінка ділових якостей керівника є одним з шляхів вдосконалення якості менеджменту сільськогосподарських підприємств.

10. Запропоновані рекомендації та основні положення щодо вдосконалення якості менеджменту в сільськогосподарських підприємствах за рахунок використання методичних підходів до її оцінки через показники, які характеризують менеджмент господарської діяльності та менеджменту персоналу і застосування інтегрованого показника якості менеджменту, що ґрунтується на еталонному способі визначення ділових якостей менеджерів, націлені на впровадження в практичну діяльність держаних органів управління агропромислового розвитку, сільськогосподарських підприємств Сумської та інших областей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Статті у фахових виданнях:

1. Юрченко О. Ю. До питання про структуру управління в акціонерних сільськогосподарських підприємствах / О. Ю. Юрченко, Ю. Г. Юрченко // Збірник наукових праць Сумського сільськогосподарського інституту. - 1997. - № 2. - С. 47-51 (0,3 д.а.) (дослідження організаційної форми підприємства як чинника ефективності господарювання).

2. Юрченко О. Ю. Кредитно-фінансові проблеми реформування сільського господарства / О. Ю. Юрченко, Ю. Г. Юрченко // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія : Фінанси і кредит. - 2000. - № 2. - С. 73-78 (0,3 д.а.) (дослідження впливу процесів реформування сільськогосподарських підприємств на якість управління).

3. Юрченко О. Ю. Деякі історичні аспекти аграрної політики України і їх вплив на сучасний стан вітчизняного сільського господарства / О. Ю. Юрченко // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2004. - № 3-4. - С. 251-254 (0,3 д.а.).

4. Юрченко О. Ю Деякі питання сучасного міжнародного менеджменту / О. Ю. Юрченко // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2004. - № 8. - С. 175-181 (0,4 д.а.).

5. Юрченко О. Ю. Роль державних інструментів регулювання у ринковій трансформації аграрного сектора економіки України / О. Ю. Юрченко // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. - 2004. - № 31. - С. 72-75 (0,25 д.а.).

6. Юрченко О. Ю. Комунікативні аспекти напрямків удосконалення менеджменту на підприємствах АПК України /О. Ю. Юрченко, О. О. Валинкін // Вісник СНАУ. Серія: Економіка та менеджмент. - 2006. - № 5 - 6. - С. 290-293. (0,25 д. а.) (визначення ролі інформаційного забезпечення в якості прийняття рішень за сучасних умов).

7. Юрченко О. Ю. Поняття якості менеджменту в контексті прийняття і оцінки ефективності управлінських рішень / О.Ю.Юрченко // Вісник СНАУ. Серія: Економіка та менеджмент. - 2008. - № 7/1(29). - С. 17-22 (0,25 д.а.).

8. Юрченко О. Ю. Еволюція категорії якості менеджменту в контексті розвитку продуктивних сил суспільства / О.Ю. Юрченко // Вісник СНАУ. Серія: Економіка та менеджмент. - 2008. - № 4. - С. 29-33 (0,2 д.а.).

Публікації в інших виданнях:

9. Юрченко О. Ю. Забезпеченість керівниками агроформувань як фактор підвищення якості менеджменту // Національний менеджмент організацій: інтеграційний вимір : монографія / за ред. д.е.н., проф. Л. І. Михайлової. - Суми: видавництво «Козацький вал», ВАТ «Сумська обласна друкарня», 2009. - С 53, 352 (0,25 д.а.) (дослідження ролі кадрової політики в забезпеченні якості менеджменту сільськогосподарських підприємств).