Управління потенціалом торговельного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ

«ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Управління потенціалом торговельного підприємства

Краснокутська Наталія Станіславівна

Полтава 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Київському національному торговельно-економічному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий консультант - доктор економічних наук, професор Лігоненко Лариса Олександрівна, Київський національний торговельно-економічний університет, завідувач кафедри економіки підприємництва.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Мізюк Богдан Михайлович, Львівська комерційна академія, декан факультету менеджменту, завідувач кафедри інформаційних систем у менеджменті;

доктор економічних наук, професор Маркіна Ірина Анатоліївна, Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», завідувач кафедри менеджменту організацій та зовнішньоекономічної діяльності;

доктор економічних наук, доцент Пилипенко Андрій Анатолійович, Харківський національний економічний університет, завідувач кафедри бухгалтерського обліку.

Захист відбудеться «29» червня 2011 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.877.01 у Вищому навчальному закладі Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» за адресою: 36014, Полтава, вул. Коваля, 3.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» за адресою: м. Полтава, вул. Коваля, 3.

Автореферат розісланий 26 травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А. В. Куценко

1. Загальна характеристика роботи

управління потенціал стратегія торгівля

Актуальність теми. Зміни, пов'язані із трансформацією економічних відносин у суспільстві, стали невід'ємним атрибутом діяльності сучасних торговельних підприємств. Через те, що останні мають обмежений вибір важелів впливу на такі зміни, вони мають їх ідентифікувати, випереджати та ініціювати. Вирішення цих завдань є досить складною науково-теоретичною і практичною проблемою, оскільки ґрунтується не тільки на бажанні створити нову цінність для споживача, але й має бути підкріплене наявністю відповідного потенціалу. Тому за умов неминучості змін дослідження потенціалу, його формування та розвиток повинні посісти гідне місце в числі основних управлінських процесів на сучасному торговельному підприємстві.

Проблеми формування, оцінки та управління потенціалом підприємств у сучасних економічних дослідженнях піднімаються досить часто. Вагомим внеском у розвиток парадигми управління потенціалом підприємств є системні дослідження вітчизняних науковців - І. Отенко, Є. Лапіна, О. Ареф'євої та О. Коренкова, якими розроблено концептуальні засади стратегічного управління потенціалом підприємства, що визначає основним об'єктом управління процеси формування, відтворення та нарощування потенціалу, встановлено закономірності процесу його відтворення, досліджено та розвинуто інструментарій оцінки рівня його використання для основних структурних елементів.

Окремі теоретичні та загальнометодичні питання оцінки й управління потенціалом підприємств також відображені у працях вітчизняних і російських науковців Л. Лігоненко, Б. Мізюка, М. Рогози, О. Березіна, О. Олексюка, О. Тищенка, В. Гнатушенка, Л. Ревуцького, С. Генералової.

У працях Р. Гранта, Р. Нортона, Д. Каплана, А. Градова, Ю. Іванова, Б. Шелегеди, А. Воронкової, І. Бузько, О. Сущенка, С. Соколова розглядаються фундаментальні та прикладні проблеми оцінки та управління стратегічним потенціалом підприємств промисловості.

Системним дослідженням функціональних проявів потенціалу підприємств присвячені праці закордонних учених І. Ансоффа, А. Мескона, Ф. Хедоурі, Ф. Котлера, Т. Йеннера, а також вітчизняних і російських науковців А. Пилипенка, П. Осіпова, В. Щелкунова, Л. Балабанової, В. Авдеєнка, В. Котлова, Є. Попова, О. Федоніна, І. Репіної.

Теоретико-методологічні положення оцінки окремих ресурсних елементів потенціалу підприємств, перш за все трудового, знайшли висвітлення в працях В. Пономаренка, І. Маркіної, В. Архіпова, І. Джаїн, І. Кібалюк, В. Спіріна, А. Улезько, П. Фоміна, М. Старовойтова.

Однак, необхідно відмітити, що за наявності значної кількості робіт за обраною проблематикою, спостерігається різна спрямованість досліджень і недостатня увага науковців до системних розробок, присвячених формуванню теоретичних і методологічних основ управління потенціалом торговельних підприємств, специфіка діяльності яких унеможливлює використання існуючих концепцій для формування методологічного базису управління без належної адаптації та розвитку. У сучасному науковому просторі вітчизняними та зарубіжними дослідниками розглядаються питання розробки та реалізації стратегії торговельного підприємства, побудови системи стратегічного управління, фрагментарно досліджуються питання оцінки елементів його ресурсного потенціалу. Разом з тим, проблеми методологічного забезпечення процесів оцінювання, формування та реалізації потенціалу в контексті обраної стратегії або розробки нової з урахуванням галузевих особливостей залишаються не вирішеними. У цьому аспекті потребують розробки перш за все концептуальні засади управління потенціалом торговельного підприємства, обґрунтування його місця та змісту в загальній системі управління. За межами наукового вирішення залишились також проблеми ідентифікації та кількісного оцінювання латентної частини потенціалу торговельних підприємств, що потребує розробки відповідного методологічного підґрунтя. Недостатньо змістовно з праксеологічного погляду висвітлені питання формування елементного складу потенціалу торговельних підприємств, а питання оцінювання результативності його реалізації розглядаються, як правило, поза зв'язком із цілями формування, що знижує якісний рівень розробок і не дозволяє повною мірою використовувати їх під час розробки і прийняття управлінських рішень.

Таким чином, проблема розробки теорії, методології та методів управління потенціалом торговельного підприємства у сучасних умовах постає досить гостро, що засвідчує її актуальність і зумовлює вибір теми дослідження, його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям досліджень пов'язаний із загальною тематикою наукових досліджень кафедри економіки підприємництва Київського національного торговельно-економічного університету, зокрема з держбюджетною ініціативною науково-дослідною темою «Трансформаційні процеси в торгівлі України в умовах інтернаціоналізації» (особистий внесок полягає у визначенні особливостей розвитку підприємств роздрібної торгівлі на продовольчому сегменті, періодизації основних етапів розвитку торговельних мереж в Україні). Дослідження, що проведені у дисертації, є також складовою науково-дослідних робіт кафедри економіки підприємств харчування та торгівлі Харківського державного університету харчування та торгівлі, у яких здобувач брав участь як виконавець, зокрема держбюджетних науково-дослідних тем: номер державної реєстрації 0106U012033 «Управління потенціалом торговельного підприємства» (керівник розділу 3 «Формування системи управління потенціалом торговельного підприємства»), номер державної реєстрації 0109U000355 «Розробка ефективної цінової політики на продовольчі товари підприємств торгівлі» (особистий внесок полягає у визначенні впливу споживчого потенціалу на формування цінової політики торговельних підприємств), госпрозрахункової науково-дослідної теми: номер державної реєстрації 0107U005076 «Оцінка економічного потенціалу ТОВ «ДОБРОБУТ ГАРАНТ ПЛЮС» (особистий внесок полягає в розробці критеріїв оцінювання потенціалу торговельного підприємства).

Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад, методичних і практичних рекомендацій щодо управління потенціалом торговельного підприємства в умовах мінливого зовнішнього середовища.

Для досягнення визначеної мети у дисертаційній роботі сформульовано та вирішено такі методологічні та практичні завдання:

надати змістовну характеристику потенціалу підприємства в контексті розвитку теорій підприємства;

теоретично узагальнити та поглибити методологічні засади структуризації потенціалу підприємства за рахунок введення багаторівневої системи його опису;

запропонувати типологію видових проявів потенціалу торговельного підприємства та описати їх системні зв'язки з процесами створення цінності в торгівлі;

обґрунтувати ціннісно-орієнтовану концепцію управління потенціалом торговельного підприємства;

визначити зміст управління потенціалом торговельного підприємства з позицій функціонального та процесного підходів;

розробити методологічні засади оцінювання потенціалу торговельних підприємств у системі управління його формуванням і реалізацією;

дослідити сучасні тенденції розвитку потенціалу торговельних підприємств України, визначити його характерні риси, особливості формування, реалізації та розвитку;

розробити модель формування потенціалу торговельного підприємства на засадах програмно-цільового підходу;

обґрунтувати механізм оптимізації структури потенціалу торговельного підприємства;

запропонувати систему засобів і методів мобілізації нереалізованого потенціалу торговельного підприємства.

Об'єктом дослідження є процес управління торговельними підприємствами.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та методичні засади управління потенціалом торговельного підприємства.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали фундаментальні положення економічної теорії, монографії, наукові статті вітчизняних і зарубіжних учених з проблематики управління потенціалом підприємств. У дисертації використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи досліджень. Для розвитку понятійного апарату, систематизації напрямів, методів і визначення змісту управління потенціалом, вивчення його функціональних аспектів на підприємствах торгівлі використовувалися методи логічного підходу до пізнання економічних явищ, методи наукової абстракції, аналізу та синтезу, систематизації та узагальнення. У процесі оцінювання формування та реалізації потенціалу торговельних підприємств використовувались методи економічного аналізу: економічної статистики (статистичного спостереження, динамічного, порівняльного та структурного аналізу, групування), інтегральний метод (для отримання узагальнюючих оцінок часткових показників), методи кореляційного та регресійного аналізу (для дослідження сили зв'язку між окремими показниками та побудови моделей залежності між елементами потенціалу); методи маркетингових досліджень - опитування керівників за допомогою анкетування, експертної оцінки. Під час визначення ступеня реалізації потенціалу торговельних підприємств застосовувались методи теорії нечітких множин.

Правове поле дослідження становили законодавчі та нормативні акти, що регулюють діяльність суб'єктів господарювання в Україні. Інформаційною базою дослідження стали офіційна інформація Держкомстату України, дані статистичної та фінансової звітності підприємств торгівлі, результати анкетування та опитування керівників різного рівня, дані мережі Інтернет, власні аналітичні розрахунки.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у формуванні та розвитку теоретичних і методологічних положень управління потенціалом торговельного підприємства з метою створення передумов для його успішного розвитку. Основні положення дисертації, що визначають її наукову новизну і виносяться на захист, конкретизуються в такому:

вперше:

розроблено ціннісно-орієнтовану концепцію управління потенціалом торговельного підприємства, яка є системою наукових поглядів на зміст і методологію управління потенціалом торговельного підприємства в процесі генерування ним ціннісного потоку за рахунок системи ресурсів, здатностей і компетенцій, що дозволило створити умови для успішного розвитку підприємства в конкурентному середовищі;

запропоновано цілісну аналітичну систему кількісно-якісного оцінювання ресурсних, функціональних і синергійних видів потенціалу торговельного підприємства, в якій надана змістова інтерпретація напрямам оцінювання їх формування та реалізації, що дозволило забезпечити комплексність, системність і завершеність процедур оцінки;

ідентифіковано та розкрито зміст загальносистемних і спеціальних функцій управління потенціалом торговельного підприємства в межах процесів його дослідження, формування (розвитку) та реалізації, що сприяло конкретизації змісту управлінської діяльності та забезпечило цілеспрямованість впливу на потенціал як об'єкт управління;

обґрунтовано механізм оптимізації структури потенціалу торговельного підприємства, який базується на таких складових: 1) системі змістових елементів, що дозволяють застосувати алгоритми пошуку оптимального значення та визначити альтернативні варіанти структури потенціалу; 2) розробленій оптимізаційній моделі максимізації потенціалу прибутковості господарської діяльності за певної структури сформованого ресурсного потенціалу; 3) методичному забезпеченні виявлення дефіциту (профіциту) потенціалу та ухвалення рішень щодо його усунення або підтримки. Це в комплексі дозволило обґрунтувати раціональну систему елементів потенціалу з позицій ефективного довгострокового розвитку торговельного підприємства;

удосконалено:

методологію оцінювання потенціалу торговельного підприємства щодо диференціації підходів до визначення його змісту, принципів, критеріїв, показників і методів за напрямами формування та реалізації потенціалу, що створило передумови для вивчення стану потенціалу торговельного підприємства під час вирішення різних управлінських завдань;

систему вартісного оцінювання сформованого ресурсного потенціалу торговельного підприємства, що відрізняється від існуючих підходів глибиною оцінних процедур і складом об'єктів оцінювання (товарний, технічний, просторовий, фінансовий, кадровий, репутаційний і інформаційний потенціали), що дозволило врахувати їх наявність як за ресурсами, які залучені у господарську діяльність торговельного підприємства на правах власності, так і за тими, що залучаються на правах оренди, за договорами комісії (консигнації) тощо;

аналітичну систему оцінювання збалансованості структури потенціалу торговельного підприємства, яка ґрунтується на співвідношеннях між елементами потенціалу та динамічних ланцюжках змін у його структурі та дозволяє виявити наявність диспропорцій його розвитку;

науково-методичні підходи до оцінки повноти й ефективності реалізації потенціалу торговельного підприємства, які мають внутрішню спрямованість, базуються на визначенні втрат від недовикористання сформованого ресурсного (товарного, технічного, просторового, фінансового, кадрового, репутаційного та інформаційного) потенціалу та зіставленні результатів його реалізації із вартістю формування;

набули подальшого розвитку:

термінологічний апарат управління потенціалом підприємства за рахунок уточнення сутності понять: «потенціал торговельного підприємства», зміст якого визначається можливостями системи ресурсів, здатностей і компетенцій торговельного підприємства створювати цінність у вигляді вигід для споживачів (клієнтів), постачальників, власників і персоналу під час просування товарів від виробників до споживачів за рахунок здійснення операцій купівлі-продажу та надання послуг; «формування потенціалу підприємства»; «розвиток потенціалу підприємства», «реалізація потенціалу підприємства», «управління потенціалом підприємства», що сприяло вербалізації бачення потенціалу як об'єкта управління;

структуризація потенціалу підприємства, яка визначає його внутрішню будову через систему зв'язків первинних (базових - ресурсів, здатностей, компетенцій) і вторинних (похідних - функціональних і синергійних) елементів, що забезпечило теоретичне підґрунтя для пізнання потенціалу як складного соціально-економічного явища;

типологія потенціалу підприємства, в яку введено ознаки складності, цілей формування, ступеня ідентифікації, ступеня реалізації, що сприяло формуванню системного бачення потенціалу підприємства як об'єкта досліджень;

систематика потенціалу торговельного підприємства на основі упорядкування ресурсних, функціональних і синергійних видів потенціалу за основними процесами створення цінності в торгівлі (процесами закупівель, доставки, зберігання, власного виробництва, передпродажної підготовки, продажів, післяпродажного та сервісного обслуговування), що дозволило визначити взаємозв'язки та можливі ефекти взаємодії між ними;

методологія оцінювання ступеня та відповідності реалізації потенціалу торговельного підприємства ринковим умовам, що відрізняється синтезом інформації внутрішнього та зовнішнього походження та передбачає використання логіки нечітких множин, статико-динамічного та матричного підходів і на основі системи багаторівневої оцінки дозволяє визначити коло стратегічних орієнтирів розвитку торговельного підприємства;

теоретико-методичні засади програмно-цільового підходу до управління формуванням потенціалу торговельного підприємства, що конкретизуються в ієрархічній моделі детермінант формування потенціалу за стадіями життєвого циклу торговельного підприємства, у механізмі визначення цілей і альтернативних способів їх досягнення на основі розробки обґрунтованої програми формування потенціалу.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці практичних рекомендацій щодо впровадження ціннісно-орієнтованого управління потенціалом торговельними підприємствами та підвищення ефективності його реалізації. Основні наукові положення роботи доведені до рівня методичних рекомендацій, які можна використовувати у практиці господарювання торговельних підприємств.

До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать такі:

розроблені методичні підходи до оцінки ресурсних, функціональних і синергійних видів потенціалу торговельного підприємства;

системи регіональних і локальних індексів розвитку торгівлі, що визначають перспективи розширення ринкового потенціалу торговельних підприємств;

процесна модель управління потенціалом торговельного підприємства, яка забезпечує безперервність і гнучкість управління і сприяє досягненню його цілей;

багаторівнева система оцінювання реалізації потенціалу на основі визначення положення підприємства на шкалі «повнота - ефективність - ступінь реалізації потенціалу» з метою кількісного вимірювання розриву між бажаними цілями та досягнутими результатами;

практичні рекомендації щодо розробки програми формування та оптимізації структури потенціалу торговельних підприємств для визначення напрямів їх успішного розвитку;

технологія проведення бенчмаркінгу з метою мобілізації нереалізованого потенціалу торговельного підприємства.

Обґрунтовані в дослідженні висновки та рекомендації схвалено та прийнято до впровадження торговельними підприємствами ТОВ «Дружба» (довідка № 15 від 22.03.2010 р.), ПП «Терем» (довідка № 08/05 від 12.05.2010 р.), ТОВ «Ортопрот» (довідка № 01/06 від 03.06.2010 р.), ТОВ «АРТІ» (довідка № 21 від 28.07.2010 р.), Головним управлінням економіки Харківської обласної державної адміністрації (довідка № 03-9/3118 від 28.10.2010 р.).

Результати дослідження, отримані автором, використано в навчальному процесі Київського національного торговельно-економічного університету під час розробки програми дисципліни «Потенціал та розвиток підприємства» (акт від 03.12.2010 р.); в навчальному процесі Харківського державного університету харчування та торгівлі під час розробки робочих програм, текстів лекцій з дисциплін «Потенціал і розвиток підприємства», «Управління потенціалом підприємства» (акт від 25.11.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором самостійно. З праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення й ідеї, які є результатом особистих досліджень здобувача. У цій роботі матеріали та висновки кандидатської дисертації не використовувалися.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційної роботи доповідались і схвалені на 18 міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях, у тому числі: VII Всеукраїнській науково-практичній конференції «Конкурентоздатність територій і підприємств у взаємозалежному світі» (Донецьк, 2005 р.); VIIІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Технологія - 2005» (Сєверодонецьк, 2005 р.); V міжнародній науково-практичній конференції «Дослідження й оптимізація економічних процесів (Оптимум - 2006)» (Харків, 2006 р.); IV і V Міжнародних науково-практичних конференціях «Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні» (Київ, 2008, 2009 рр.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях «Прогресивні техніка та технології харчових виробництв, ресторанного господарства і торгівлі. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг» (Харків, 2008, 2009 рр.); І і ІІ Всеукраїнських науково-практичних конференціях «Управління економічним потенціалом підприємства» (Харків, 2008, 2010 рр.); міжнародній науково-практичній конференції «Стратегічні напрямки розвитку підприємств харчових виробництв, ресторанного господарства і торгівлі» (Харків, 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів» (Київ, 2008 р.); міжнародних науково-практичних конференціях «Сучасні проблеми ефективності інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств» (Харків, 2009, 2010 рр.); міжнародній науково-практичній конференції «Прогнозування соціально-економічних процесів» (Київ, 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспособность и инновации в экономике знаний» (Кишинеу, 2009 р.); науково-практичній конференції «Інноваційно-інвестиційні проблеми розвитку економіки України» (Київ, 2009 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції «efektivnн nбstroje modernнch vмd - 2010» (Прага, 2010 р.); ІІ Міжнародному Нобелівському форумі «Світова економіка ХХІ століття: цикли та кризи» (Дніпропетровськ, 2010 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 43 працях загальним обсягом 83,9 друк. арк., з яких автору належать 54 друк. арк. Серед них: 3 монографії, з яких одна одноосібна (15,4 друк. арк.), 1 навчальний посібник, рекомендований Міністерством освіти та науки України (22 друк. арк.), 22 статті у наукових фахових виданнях, 2 статті в інших виданнях і 15 публікацій у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 502 найменування, 17 додатків. Загальний обсяг дисертації - 545 сторінок, у тому числі основний текст - 374 сторінки. Робота містить 24 таблиці і 44 рисунка (з яких 8 таблиць і 8 рисунків розміщені на 16 окремих сторінках).

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету, завдання, предмет і об'єкт, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, наведено відомості про апробації та публікації, структуру роботи.

У першому розділі «Потенціал торговельного підприємства як системний об'єкт дослідження» надано змістовну характеристику потенціалу підприємства в контексті розвитку мікроекономічної теорії та представлено сучасну систему поглядів на розуміння його змісту; запропоновано теоретико-методологічні засади структуризації потенціалу торговельного підприємства, яка передбачає його опис за ієрархічними рівнями й охоплює його первинні (базові) та вторинні (похідні) елементи; розроблено типологію потенціалу підприємства; визначено особливості та зв'язки елементів потенціалу торговельного підприємства із процесами створення цінності.

Вивчення історичного досвіду щодо визначення сутності потенціалу підприємства дозволило встановити, що такі дослідження мають багаторічну історію - від побудови виробничих функцій представниками неокласичної школи до визначення динамічних здатностей сучасними представниками ресурсної теорії фірми. Проведене в перебігу розвитку неокласичної, неоінституціональної, ресурсної, еволюційної, системно-інтеграційної теорій підприємства дослідження дефініції потенціалу дозволило виділити його сутнісні характеристики та визначити, що основою сучасного синтезованого бачення потенціалу підприємства є його позиціонування в системі координат «ресурси - здатності - компетенції», де ресурсна площина розкриває феномен перетворення можливостей в здатності, а здатності через їх розкриття, закріплення і оновлення за допомогою навчання трансформуються у компетенції. Спираючись на сучасні наукові погляди щодо природи виникнення та існування підприємств, введені сутнісні характеристики, а також особливості торговельного підприємства, сформовано дефініцію поняття «потенціал торговельного підприємства», яке запропоновано розуміти як можливості системи ресурсів, здатностей і компетенцій торговельного підприємства створювати цінність у вигляді вигод для споживачів (клієнтів), постачальників, власників і персоналу під час просування товарів від виробників до споживачів за рахунок здійснення операцій купівлі-продажу та надання послуг.

Процес пізнання потенціалу підприємства як складного соціально-економічного явища зумовив доцільність вивчення його внутрішньої будови, характеру зв'язків між його елементами, тобто структуризації, основною властивістю якої визначено стійкість, що проявляється в збереженні основних параметрів під впливом кількісних змін і перехід до нової структури за впровадження змін якісних. Відповідно до такого положення, запропоновано виділення базового (первинного) та вторинних (похідних) рівнів структуризації потенціалу підприємства. Базовими структурними елементами, враховуючи зміст потенціалу підприємства, визначено його ресурси, здатності та компетенції. Наступні рівні структуризації пов'язані з існуванням численних сполучень базових елементів і охоплюють функціональні та синергійні види потенціалу підприємства.

За змістом, характером формування та використання базові елементи відрізняються якісною неоднорідністю. Спираючись на вихідні положення ресурсної парадигми структуризації потенціалу та результати проведеного структурного та змістовного аналізу його елементів, в роботі запропоновано у складі ресурсного потенціалу торговельного підприємства виділяти такі складові: товарну, технічну, просторову, кадрову, фінансову, репутаційну та інформаційну, кожна з яких являє собою спектр можливостей підприємства і охоплює піделементи більш низького рівня (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Склад елементів ресурсного потенціалу торговельного підприємства

Ступінь задоволення запитів різних зацікавлених сторін від результату перетворення ресурсів і успіх підприємства в цілому залежить не тільки від наявності ресурсів, але й від знань і вмінь поєднати їх у єдині технологічні та управлінські процеси, тобто від здатностей і компетенцій. Розглядаючи здатності підприємства як його властивості, що дають змогу здійснювати господарську діяльність і окреслюють перспективність можливостей підприємства, запропоновано їх ідентифікувати за походженням, виділивши технологічні (аналітичні, встановлення зв'язків тощо) та функціональні (управлінські, операційні, дослідницькі), та за рівнем складності - статичні (базові) здатності, що гарантують підприємству певний рівень ефективності, здатності підприємства до вдосконалення та еволюційні здатності, що визначають перспективність створення підприємством нових компетенцій (інноваційні, динамічні тощо).

Встановлено, що, на відміну від здатностей підприємства, які можуть існувати в латентному стані, компетенції обов'язково мають бути ідентифіковані. Запропоновано їх виявляти за трьома рівнями:

1) стандартні, які є обов'язковою умовою здійснення бізнесу в будь-якій галузі;

2) ключові, які визначають передумови здійснення операційної діяльності і є тотожними для підприємств однієї галузі;

3) відмітні, що пов'язані з унікальністю набутих навичок і знань, забезпечують більш досконалий рівень технологічної складової потенціалу і можуть бути ідентифіковані тільки на рівні конкретного підприємства.

Існування різних варіантів сполучень ресурсів, здатностей і компетенцій зумовили необхідність вивчення складу та змісту видових елементів потенціалу другого рівня структуризації. З метою формування уявлення про їх походження та сферу прояву запропоновано їх систематизацію за видами діяльності торговельного підприємства. Доведено, що в результаті операційної діяльності в першу чергу створюються логістичний, торгово-технологічний і сервісний потенціали. Фінансова та інвестиційна діяльність сприяють формуванню відповідно фінансового та інвестиційного потенціалів. Управлінська діяльність як процес здійснення керуючих впливів на об'єкт управління вимагає реалізації управлінського потенціалу, складовими якого виступають потенціал функцій управління (організаційний, дослідницький) та потенціал функціональних напрямів управління (маркетинговий потенціал, потенціал кадрового, операційного, стратегічного менеджменту тощо).

Через те, що певні видові елементи потенціалу формуються в результаті інтеграції ресурсних, функціональних і зовнішніх стосовно підприємства проявів потенціалу, обґрунтовано доцільність виділення синергійних його видів, до числа яких запропоновано відносити ринковий, інноваційний і частково стратегічний потенціал. Визначено, що ринковий потенціал у торгівлі є граничною межею купівельного попиту та зумовлює результативність операційної діяльності торговельного підприємства. Його ідентифікацію запропоновано здійснювати на основі вивчення взаємозв'язків потенціалів більш загального рівня - потенціалу конкуренції (конкурентного), попиту (споживчого) і пропозиції (товарного).

З метою формування системного бачення потенціалу як об'єкта дослідження в роботі розроблено його типологію, основними класифікаційними ознаками в межах якої визначено рівень ієрархії, складність і цілі формування, ступінь ідентифікації, спрямованість реалізації, цілі та ступінь реалізації.

Ґрунтуючись на засадах системного підходу, розроблено систему зв'язків між базовими, видовими елементами потенціалу торговельного підприємства та основними процесами створення ним цінності (процесами закупівель, доставки, зберігання, власного виробництва, передпродажної підготовки, продажів, післяпродажного та сервісного обслуговування). На основі таких зв'язків побудовано інтеграційну модель, яка ґрунтується на ціннісно-орієнтованому процесному підході та дозволяє більш чітко визначити об'єкти управління потенціалом з метою узгодженого за ресурсами та часом його формування.

У другому розділі «Концептуальні засади управління потенціалом торговельного підприємства» сформульовано основні передумови формування та розроблено ціннісно-орієнтовану концепцію управління потенціалом підприємства, яка визначає зміст і взаємозв'язок мети, об'єкта, принципів і методів управління потенціалом; обґрунтовано та визначено зміст функцій управління потенціалом торговельного підприємства; розроблено процесну модель управління потенціалом торговельного підприємства.

У роботі, спираючись на результати історико-логічного дослідження розвитку управлінських парадигм, визначено, що уявлення про потенціал підприємства як об'єкт управління змінювалось у процесі розвитку теорії управління: від його результатного розуміння (школа наукового управління), ресурсного змісту та підпорядкованості розробленій стратегії (школа стратегічного планування) до інтелектуальних здатностей і проактивного впливу на стратегію (процесний напрям ресурсної школи стратегічного управління). Зміни у визначенні місця потенціалу та процесів його дослідження в ході еволюції теорій управління зумовлені кардинальними змінами в економічному житті суспільства: від індустріалізації та домінування виробників на ринках товарів і послуг до інформатизації, пріоритету споживача та випереджального розвитку споживчих потреб на фоні слабкої передбачуваності майбутнього.

Доведено, що посилення нестабільності у зовнішньому середовищі ускладнює вивчення майбутнього підприємства та висуває нові вимоги постійного відновлення елементів потенціалу, їх підготовки до непередбачуваних перспектив. Така підготовка вимагає пошуку та розвитку управлінських концепцій, які спрямовані на мобілізацію унікальних можливостей кожного підприємства. У контексті формування таких концепцій ідеї системного управління потенціалом підприємства набувають особливої змістовності та потребують теоретичного оформлення.

Теоретико-методологічним підґрунтям у розробленні концепції управління потенціалом торговельного підприємства слугували системний і процесний підходи. Доведено, що системний підхід дозволяє визначити середовище здійснення керуючих впливів, яке задається складною системою зв'язків між суб'єктом і об'єктом управління. За допомогою системного підходу визначено суб'єкт, об'єкти та зміст управління потенціалом підприємства, що полягає у здійсненні керівниками вищого та функціональних рівнів керуючих впливів на ресурси, здатності, компетенції підприємства з метою виявлення їх стану та узгодження з вимогами створення цінності підприємством (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Інтегрована система управління потенціалом підприємства в системі загального та функціонального управління

Змістові аспекти управління потенціалом підприємства конкретизовано через систему правил і закономірностей управлінської поведінки, які дають змогу об'єднати елементи складної системи в єдине ціле і виконують, таким чином, синтезуючу функцію. Для визначення складу таких правил у роботі запропоновано виділення груп загальнонаукових, загальносистемних і специфічних принципів управління потенціалом.

У роботі, спираючись на авторське бачення потенціалу підприємства, його структуризацію, визначений зміст управління потенціалом підприємства, сформульовано сукупність концептуальних положень, які відображають систему поглядів на розуміння і вирішення проблеми управління потенціалом підприємства. Розроблені базові положення управління потенціалом, які описують зміст, процес і характер такої діяльності на основі ціннісно-орієнтованого підходу, полягають у такому:

підприємство розглядається як соціально-економічна система, яка генерує ціннісний потік у вигляді вигод, продукції або послуг для різних зацікавлених сторін. Розуміння альтернатив створення такого потоку визначає простір для розроблення стратегії підприємства на основі його потенціалу;

максимізація створюваної цінності не знаходиться в прямій залежності від темпів нарощення потенціалу, а може бути зумовлена його оптимізацією. Тому в управлінні потенціалом актуальності набувають процеси комбінування різних сполучень ресурсів, компетенцій і здатностей, які зумовлюють зміни в обсязі пропонованої цінності;

зміни потенціалу підприємства можливі лише за умов пізнання та ідентифікації його поточного стану, основою якого має бути спеціально організоване інформаційне забезпечення, що акумулює необхідні дані в єдину інформаційну базу дослідження потенціалу, інтегровану в загальну інформаційну систему підприємства;

спрямованість управління потенціалом підприємства визначається сукупністю організаційних знань, стилю керівництва, схильності до ризику та залежить від пріоритетів у ланцюжках «потенціал > цілі > стратегія» або «цілі > потенціал > стратегія», що задають адаптаційний або інноваційний характер розвитку підприємства;

дієвість системи управління потенціалом забезпечується за рахунок впровадження відповідного механізму, сукупність основних елементів якого складається з інструментів і важелів впливу на зміни у стані потенціалу підприємства, а також методів управління потенціалом;

опис стану потенціалу підприємства здійснюється за допомогою його моделювання, що являє собою процес вивчення потенціалу як складної системи через конструювання поведінки його елементів;

вирішення проблем, які пов'язані з недостатнім рівнем потенціалу для якісної пропозиції цінності, лежить у площині визначення напрямів його формування (розвитку) з метою кількісних і якісних змін у його структурі;

виявлення ступеня відхилення від бажаного стану реалізації потенціалу є логічним елементом циклу управління та здійснюється за допомогою механізму оцінювання потенціалу.

З метою конкретизації змісту управління потенціалом торговельного підприємства розроблено систему його функцій за напрямами: управління дослідженням, формуванням (розвитком) і реалізацією потенціалу (рис. 3). Кожен з виділених напрямів охоплює коло загальних (організація, планування, мотивація та контроль) і спеціальних функцій, що визначаються моделюванням потенціалу, аналізом і оцінкою його наявності та достатності, розробкою програм формування, визначенням джерел фінансування та управлінням часом здійснення процесів формування (розвитку) потенціалу, розробкою та впровадженням систем оцінювання реалізації потенціалу.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Зміст основних функцій управління потенціалом торговельного підприємства

Якщо системний підхід дозволяє визначити суб'єктів та об'єкти управління потенціалом, то зміст основних управлінських процесів розкривається через застосування процесного підходу, відповідно до якого управління потенціалом підприємства запропоновано розглядати як системну діяльність з пошуку, формування, забезпечення умов реалізації та розвитку можливостей підприємства, які сприятимуть досягненню його цілей, підвищенню його адаптованості до мінливого зовнішнього середовища або формуванню власних вимог до такого середовища. Причому акцентування уваги на підвищенні адаптованості відповідає логічному ланцюжку підпорядкованості «потенціал > цілі > стратегія», відповідно, формування власних вимог до мікрооточення витікає із розробки випереджальних цілей у ланцюжку «цілі > потенціал > стратегія».

Визначено, що у процесі пошуку можливостей функціонування та розвитку підприємства необхідно виявити та дослідити ті елементи потенціалу, які ще знаходяться в латентному стані та не задіяні у створенні поточної цінності або є очевидними, але не використаними за існуючих умов господарської діяльності. Зміст формування потенціалу підприємства запропоновано розглядати як процес створення нової системи його ресурсів, здатностей і компетенцій, що становитиме підґрунтя досягнення визначених цілей діяльності. На відміну від формування, процес розвитку потенціалу підприємства визначений як якісні закономірні зміни у його структурі, що призводять до трансформації існуючої системи ресурсів, здатностей і компетенцій за рахунок посилення її елементів, і спрямований на збереження цілісності такої системи. Забезпечення умов реалізації потенціалу підприємства є предметною сферою тактичного управління та полягає у розробці та виконанні сукупності дій і заходів, які сприятимуть повноцінній реалізації можливостей підприємства та підтримці його стабільного функціонування.

З метою цілісного опису управління потенціалом підприємства на основі процесного підходу побудовано відповідну процесну модель, яка поєднує змістові та функціональні напрями такого управління в єдиний циклічний процес і дозволяє забезпечити узгоджене за ресурсами, здатностями, компетенціями та часом проходження всіх етапів циклу управління.

У третьому розділі «Методологічні засади оцінювання потенціалу торговельного підприємства в системі управління його формуванням і реалізацією» розроблено теоретико-методологічні основи оцінювання потенціалу торговельного підприємства; систематизовано методи оцінювання сформованого та реалізованого потенціалу торговельного підприємства; розроблено системи оцінювання ресурсних, функціональних і синергійних видів потенціалу; сформовано методологічні засади оцінювання результативності реалізації потенціалу торговельного підприємства за критеріями повноти, ефективності, ступеня його реалізації, а також відповідності реалізації ринковим умовам.

Додержуючись загальної структури методології оцінювання, компонентами якої визначено проблему (визначає об'єкт і цілі оцінювання), підхід (конкретизується в принципах), концепцію (виражається в системі критеріїв і показників), механізм (визначає засоби та методи оцінювання та інтерпретації його результатів), розроблено теоретико-методологічні основи оцінювання потенціалу торговельного підприємства. На понятійному рівні диференційовано зміст процесів оцінювання сформованого та реалізованого потенціалу, дефініцію яких запропоновано здійснювати, враховуючи характер діяльності в межах кожного напряму. Так, оцінювання сформованого потенціалу торговельного підприємства визначено як процес кількісного вимірювання величини наявного потенціалу та збалансованості його елементів. Зміст оцінювання реалізованого потенціалу запропоновано розглядати як процес визначення цінності отриманих результатів щодо вимог повноти, ефективності реалізації потенціалу та їх відповідності визначеним цільовим пріоритетам функціонування та розвитку підприємства.

Беручи до уваги сформульовані напрями, об'єктами оцінювання визначено сформований потенціал торговельного підприємства у його абсолютній величині та реалізований потенціал, відображений як у абсолютних показниках, так і у відносних результатах щодо обсягу створеної цінності.

У ході проведеного аналізу існуючих підходів до виділення принципів оцінювання потенціалу виявлено їх слабкі й сильні сторони та запропоновано здійснювати розгляд оцінних принципів на методологічному та організаційному рівнях, а також розширити їх склад з метою підвищення достовірності та об'єктивності оцінки, врахувавши такі принципи наукового пізнання, як принцип детермінізму, відповідності, додатковості та раціональності.

Для формування кола ознак, за якими мають визначатися показники, здійснено критичний аналіз існуючих критеріїв оцінювання потенціалу та доведено, що оцінювання за напрямами формування та реалізації потенціалу вимагає введення критеріїв на статичному та динамічному рівнях. Для визначення величини сформованого підприємством потенціалу запропоновано здійснювати оцінку за критерієм вартості, а для вивчення формування потенціалу в динаміці - за критерієм збалансованості розвитку його елементів. З огляду на зміст цілей і завдань оцінювання реалізації потенціалу торговельного підприємства, запропоновано обрати за критерії статичного рівня повноту, ефективність і ступінь реалізації сформованого потенціалу, а за критерій динамічного рівня - ступінь відповідності його реалізації ринковим умовам.

Необхідність формування механізму оцінювання потенціалу торговельного підприємства зумовила доцільність систематизації методів і методичних підходів, у межах якої розроблено їх класифікацію за характером оціночних показників; зв'язком з об'єктом оцінки; універсальністю застосування; методикою дослідження показників; способом узагальнення результатів.

Ґрунтуючись на розроблених теоретико-методологічних засадах, запропоновано систему оцінювання сформованого потенціалу торговельного підприємств на основі вартісного підходу. Основними об'єктами такого оцінювання визначено елементи ресурсного потенціалу торговельного підприємства, що пов'язано з їх кількісною вимірюваністю та прямим зв'язком із витратами на формування. Компетенції і здатності торговельного підприємства, хоча й мають самостійний зміст і прямим чином впливають на потік доходів, проте не створюють цінності окремо від ресурсних складових. Тому їх врахування здійснюється опосередковано через вартість сформованого репутаційного потенціалу.

Ідентифікація елементів вартісної оцінки дозволила розробити перелік ресурсів торговельного підприємства, які можуть бути залучені у його господарську діяльність на правах власності, оренди, за договорами комісії (консигнації), та для кожного з них розробити методичне та інформаційне забезпечення його вартісної оцінки (табл. 1).

Зважаючи на необхідність вивчення структурної та динамічної збалансованості потенціалу, сформовано відповідну аналітичну систему оцінки на основі коефіцієнтного та індексного методу, елементами якої визначено: 1) об'єкти дослідження (елементи ресурсного потенціалу); 2) системи коефіцієнтів і динамічних показників змін у структурі потенціалу за об'єктами дослідження; 3) динамічні ланцюжки, що надають інформацію про збалансованість змін у структурі потенціалу і доцільність їх підтримання на досягнутому рівні. За ланцюжки, що задовольняють критерію збалансованості розвитку елементів ресурсного потенціалу, запропоновано обрати таке співвідношення:

Таблиця 1 Система елементів, методичного та інформаційного забезпечення вартісної оцінки сформованого ресурсного потенціалу торговельного підприємства

Умовні позначення до табл. 1: ВМП - вартість матеріального потенціалу; ВТП - вартість технічного потенціалу (сформованого за рахунок активної частини основних фондів); ВПТР - вартість потенціалу товарних ресурсів; ВВОФа - залишкова вартість активної частини основних фондів, що знаходяться у власності підприємства, на дату оцінки; ВООФа - вартість орендованої активної частини основних фондів торговельного підприємства, на дату оцінки; ВТЗ - вартість товарних запасів, що є власністю торговельного підприємства, на дату оцінки; ВКТЗ - вартість товарних запасів, що надані торговельному підприємству у комісію (консигнацію), на дату оцінки; ВІЗ - вартість інших запасів, що сформовані підприємством для використання у господарській діяльності (виробничих, запасів готової продукції), на дату оцінки; ООФ - сума сплачуваного орендного платежу n-го періоду за використання орендованої активної частини основних фондів; n - строк експлуатації об'єкта оренди; r - ставка дисконту; ВПП - вартість просторового потенціалу; ВВН - залишкова вартість нерухомості, що є власністю торговельного підприємства, на дату оцінки; ВНБ - вартість незавершеного будівництва, на дату оцінки; ВОН - вартість нерухомості, що використовується підприємством на правах операційної оренди, на дату оцінки; ООФ - сума сплачуваного орендного платежу n-го періоду за використання орендованої нерухомості; ВКП - вартість кадрового потенціалу; АТР - амортизація трудових ресурсів; - середній термін праці 1-го працівника на торговельному підприємстві (місяців, кварталів або років); - середня заробітна плата з нарахуваннями 1-го працівника за розрахунковий період (місяць, квартал, рік); Чо - облікова чисельність усіх штатних працівників підприємства на дату оцінки; Чс - чисельність працівників, які працюють на торговельному підприємстві за сумісництвом на дату оцінки; Вп, Вн, Впк, Всз - відповідно поточні витрати з підбору, навчання, підвищення кваліфікації, соціального забезпечення персоналу, що виникли у розрахунковому періоді (місяці, кварталі, році); ВФП - вартість фінансового потенціалу торговельного підприємства; ВПВК, ВППК - вартість фінансового потенціалу, сформованого відповідно за рахунок власного та позикового капіталу, на дату оцінки; ГК - залишок грошових коштів та їх еквівалентів на дату оцінки; Кр - кошти в розрахунках, на дату оцінки; ФІ - фінансові інвестиції; ДЗ, В - відповідно дебіторська заборгованість і векселі одержані, на дату оцінки; ВРП - вартість репутаційного потенціалу торговельного підприємства; ВБ, ВВТМ - відповідно вартість бренду та власних торгових марок торговельного підприємства, на дату оцінки; ГО - облікова вартість гудвілу; ВДР - вартість ділової репутації підприємства, на дату оцінки; ЧПс - скорегований на нетипові доходи/витрати чистий прибуток торговельного підприємства за період, що передував даті оцінки; - середньогалузева рентабельність активів, визначена за чистим прибутком за період, що передував даті оцінки; А - середня вартість активів торговельного підприємства за період, що передував даті оцінки; k - коефіцієнт капіталізації; ВІП - вартість інформаційного потенціалу; ВСІБ, ВІТ - відповідно вартість створеної інформаційної бази та інформаційних технологій підприємства, на дату оцінки; Впв, Вз - витрати підприємства відповідно на періодичні видання та послуги зв'язку (в тому числі і мережі Internet); ВПЗп, ВПЗс - вартість програмного забезпечення, відповідно придбаного та створеного підприємством на дату оцінки; ВСРП - вартість сформованого ресурсного потенціалу

>> > > 100 %, (1)

де , , , , , відповідно темпи зростання вартості фінансового, товарного, технічного, просторового та кадрового потенціалу за період.

Особливості здатностей і компетенцій як об'єктів оцінки функціональних видів потенціалу визначили пріоритетність евристичних методів їх дослідження і зумовили розробку експертної аналітичної системи їх оцінювання з використанням реляційних матриць «ресурси - здатності» та «здатності - компетенції», які дозволяють на основі послідовного визначення рівня забезпеченості здатностей торговельного підприємства ресурсами та ступенем їх розкриття та перетворення на компетенції оцінити рівень розвитку функціональних можливостей.