Інноваційний менеджмент трансформації підприємств сфери послуг

Размещено на http://allbest.ru

16

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПВНЗ “ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

УДК 658.589:338.46.001(043)

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня кандидата

економічних наук

ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ

Спеціальність 08.00.04. - економіка та управління підприємствами (машинобудування, агропромисловий комплекс, туристичні підприємства та підприємства рекреаційного комплексу)

ЛЕБЕДЄВА РіТА ЮРІЇВНА

КИЇВ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Європейському університеті (м. Київ)

Науковий керівник:доктор економічних наук, професор Ареф'єва Олена Володимирівна Європейський університет (м. Київ), завідувач кафедри економіки

Офіційні опоненти: Гончаров Валентин Миколайович - д.е.н., професор, завідувач кафедри економіки підприємств та управління трудовими ресурсами Луганського національного аграрного університету, м. Луганськ.

Погожа Наталія Володимирівна, к.е.н., доцент кафедри економіки та менеджменту Одеської філії Європейського університету, м. Одеса.

Захист відбудеться 15 квітня 2009р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К 26.063.01 у Європейському університеті за адресою: 03115, м. Київ, бульв. Академіка Вернадського, 16-в

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Європейського університету за адресою: 03115, м. Київ, вул.Депутатська,15/17

Автореферат розісланий 12 березня 2009р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

к.е.н., доцентЛуцій О.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Невпинний науково-технічний прогрес охоплює усі сфери господарської діяльності, дедалі інтенсивніше посилюючи роль нематеріального виробництва та інтелектуального капіталу. Для перемоги у конкурентній боротьбі у сучасних ринкових умовах тепер недостатньо виготовляти якісну продукцію -- значно важливішою є проблема забезпечення ефективної реалізації виготовлених матеріальних цінностей. Задоволення споживачів, від яких залежать доходи більшості господарюючих суб'єктів, визначається рівнем їхнього обслуговування. Ці обставини формують сприятливі передумови для розвитку сфери послуг та диверсифікації її діяльності, удосконалення організації та взаємодії з клієнтами. Як результат, у сфері послуг провідних держав із розвинутою економікою стрімко зростає прибутковість підприємств, якість сервісу, кваліфікація персоналу та способи реалізації потенціалу людських ресурсів.

Актуальність теми. Більшість вітчизняних підприємств сфери послуг не отримують належного прибутку, не задовольняють вимог щодо рівня обслуговування покупців, і, що найважливіше, не спроможні розірвати замкнуте коло своєї неуспішності.

Нагальна проблема трансформації самої концепції організації комерційної діяльності з надання послуг досі залишається невирішеною, чим зумовлена актуальність теми дослідження.

Варто зазначити, що якість вітчизняних послуг, фінансовий стан, перебіг і тривалість життєвого циклу українських сервісних підприємств, не лише поступається перед зарубіжними й відстає за рівнем наукової розробленості самої проблеми ефективної організації функціонування підприємств сфери послуг. Висвітлені лише окремі аспекти менеджменту сервісних підприємств, зокрема такі, як обґрунтування системи контролю за якістю та витратами, ціноутворенням та ресурсним забезпеченням у роботах Б.Анікіна, О.Ареф'євої, О.Гаджинського, В.Гончарова, А.Колобова, И.Ташбаєва, Ю.Неруша, В.Ніколайчука, Г.Хотинської, В.Зейтамля, К.Хаксевера, А.Несторенка, Ю.Павлішака, Є.Крикавського, М.Окландера, Н.Чухрай, В.Смиричинського, О.Іщенка.

Проте залишаються нез'ясованою проблеми підвищення ефективності та результатів фінансово-господарської діяльності підприємств в галузі охорони здоров'я, культурного, побутового та транспортного обслуговування, особливостей антикризового управління економічними суб'єктами цих галузей.

Потребує детальнішої розробки проблема організаційного удосконалення підприємств сфери послуг, підвищення їхньої прибутковості в результаті удосконалення структури собівартості, механізмів реалізації нематеріального продукту, яким є сервісне обслуговування, узгодження взаємодії із контрагентами в умовах низької платоспроможності та незабезпеченості фінансовими ресурсами.

Не менш важливим є питання стратегічного зростання якості послуг, що стосуються наукомісткої продукції, зростання питомої ваги якої в обсязі національного виробництва свідчить про піднесення рівня життя та добробуту населення.

Вищезазначені передумови та фактори обумовлюють актуальність наукової роботи, визначає мету і основні завдання дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Європейського університету: „Наукові основи економічної адаптації підприємництва в умовах трансформації економіки” (номер держ. реєстрації №0101U007351), а також „Економічні проблеми теорії і практики менеджменту сталого розвитку економічних систем” (номер держ. реєстрації №0101U007350).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення теоретичних підходів та розробка практичних рекомендацій щодо трансформації підприємств сфери послуг на підставі впровадження продуктових та організаційних модифікацій, спрямованих на підвищення інноваційності управління господарськими процесами.

Досягнення поставленої мети спрямоване на вирішення таких завдань:

- дослідити основні концепції, принципи та проблеми виробництва і реалізації нововведень підприємств сфери послуг;

- уточнити й узагальнити наявні науково-теоретичні та виробничо-практичні розробки щодо здійснення трансформацій (модифікацій) внутрішніх та зовнішніх економічних відносин сервісних підприємств з приводу виробництва й реалізації інновацій у сфері послуг;

- розробити комплексну діагностичну методику визначення сприятливості передумов зовнішнього оточення та внутрішнього організаційно-фінансового механізму підприємств сфери послуг;

- визначити основні чинники зростання ускладненості впровадження інноваційних трансформацій підприємств сфери послуг та встановити головні важелі захисних механізмів нейтралізації перешкод отримання максимального економічного ефекту від поліпшень сервісної продукції;

- розробити модель оптимізації управління витратами, запасами та діяльністю з підвищення обсягів реалізації комплексу послуг санаторно-курортних підприємств при забезпеченні вищого рівня задоволеності вимог споживачів щодо якості сервісу та створення послуг вищої цінності;

- обґрунтувати шляхи управління життєвим циклом сервісних інновацій санаторно-курортних закладів, запровадивши оптимізаційну модель трансформації внутрішніх систем контролінг та фінансових відносин підприємств;

- розробити напрямки здійснення інноваційних трансформацій підприємств сфери послуг на мезо- і макрорівні, спрямовані на активізацію виробництва та споживання суспільно необхідної новітньої сервісної продукції вищої цінності.

Об'єктом дослідження є процес інноваційних трансформацій асортименту сервісної продукції та організація його виробництва й реалізації підприємствами сфери послуг.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних підходів і практичних методів удосконалення інноваційного мереджменту підприємств, спрямованих на підвищення рентабельності новітніх послуг та сервісних продуктів, необхідних для забезпечення ефективності трансформацій.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження стали сучасні наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних учених-економістів присвячені удосконаленню виробництва послуг, підвищенню їхньої доходності та рентабельності, а також удосконалення фінансових механізмів розробки і впровадження сервісних, продуктових та організаційних інновацій. Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні акти, офіційні статистичні матеріали, відомості про державні закупівлі новітнього лікувально-діагностичного обладнання та оздоровчих послуг, а також звітні дані підприємств.

Для виконання поставлених у роботі завдань та досягнення мети застосовувався розгалужений методичний інструментарій: системно-логічний, науково-аналітичний та історичний підхід опрацювання літературних джерел; узагальнення й систематизація наукових підходів до визначення сутності, оцінки ефективності та напрямів удосконалення сервісних, нематеріальних продуктів; порівняння, узагальнення, економічний, маркетинговий та фінансовий аналіз з метою розробки триступеневої методики діагностики сприятливості передумов інноваційних трансформацій; багатомірний статистичний аналіз; таксонометричне та економіко-математичне моделювання з метою визначення основних факторів, що перешкоджають підвищенню ефективності інноваційних трансформацій, та обґрунтування внутрішніх організаційних модифікації для послаблення дестабілізуючого впливу основних несприятливих факторів; графічний аналіз для наочного зображення теоретичного матеріалу та забезпечення порівнюваності аналітичних результатів, отриманих у процесі здійснення дисертаційного дослідження;

Наукова новизна отриманих особисто автором результатів дослідження полягає в уточненні теоретичних положень та у розробці методичних підходів щодо інноваційного менеджменту трансформації підприємств сфери послуг. А саме:

Вперше:

розроблено оптимізаційну модель пропорційного оптимізаційного зростання та відновлення фінансової рівноваги шляхом обґрунтованих трансформацій внутрішніх організаційно-фінансових механізмів, і контролінгових підсистем санаторно-курортних закладів.

Удосконалено:

запропоновано триступеневу методику діагностики передумов сприятливості інноваційних трансформацій підприємств сфери послуг, спрямовану на виявлення та нейтралізацію внутрішніх і зовнішніх перешкод до максимізації ефективності і тривалості життєвого циклу новітніх сервісних продуктів;

систему аналізу запасів сервісного продукту здравиць Криму за методами перехресних АВС-, ХYZ- та QRS-аналізу, спрямовану на удосконалення планування, впровадження та аналізу організаційних і продуктових нововведень та прогнозування їхньої прибутковості;

розроблено дворівневу систему контролінг та визначено особливості її застосування на різних стадіях життєвого циклу новітніх послуг, спрямовану на підвищення їхньої рентабельності, синхронізацію фінансових потоків та підвищення платоспроможності інноваційно активного підприємства;

визначено основні етапи, напрями та організаційні форми трансформацій економічних стосунків інноваційно активного оздоровчого закладу з іншими суб'єктами зовнішнього мезо- і макро-середовища, спрямовані на збільшення доходності й відповідності споживчим вимогам новітніх сервісних та лікувально-оздоровчих послуг.

Дістало подальший розвиток:

узагальнено концепції та критеріальні системи оцінки сервісних інновацій, а також організаційно-виробничих заходів з їх створення і реалізації;

уточнено основні напрямки і способи модифікацій організаційно-економічного механізму інноваційно активних підприємств, спрямованих на послаблення податкового тиску держави та максимізацію рентабельності сервісного нововведення.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та апробації теоретичних і методичних положень модифікації внутрішніх організаційно-виробничих структур оздоровчих закладів та їхньої взаємодії із економічними агентами зовнішнього оточення, що стосується створення та реалізації новітніх оздоровчих і супутніх послуг.

Це передбачає визначення способів повнішого задоволення споживчих вимог до якості санаторно-курортного обслуговування, уточнення змін у структурі витрат та системі розрахунків, встановлення напрямів організаційних змін на підставі аналізу перешкод підвищення рентабельності оздоровниць.

інтенсивність та характер ускладнень інноваційних трансформацій санаторіїв передбачається визначати на підставі інтегральних показників маркетингової нестабільності та інноваційної спроможності. Такий підхід дає можливість обґрунтовувати управлінські рішення та впливи, підтримувати фінансову рівновагу та темпи економічного зростання у ході виробництва та реалізації сервісних нововведень.

впровадження розробленої у дисертації методики триступеневої діагностики щодо сприятливості внутрішніх та зовнішніх передумов трансформаційних процесів із отриманням оціночних показників ДП “Клінічний санаторій “Місхор” (довідка № 944 від 16.09.2008р.), ДП “Санаторій “Курпати” (довідка № 931 від 09.10.2008р.), ДП ЗАО “УКРПРОФЗДРАВНИЦА” (довідка № 1384 від 21.10.2008р.) надає можливість забезпечувати безперервність оцінки інноваційних процесів у подальшому. Запропонована концепція планування витрат на нововведення та управління попитом щодо послуг санаторіїв шляхом модифікації систем управління матеріальними запасами робить можливим забезпечення ефективної адаптації оздоровчих закладів до нестабільних умов функціонування.

Використання методичних рекомендацій з планування сервісних нововведень з урахуванням завантаженості номерного фонду дали підставу для прийняття відповідних рішень щодо розробки стратегічного плану розвитку здравниць ДП “Санаторій “Ай-Петрі” (довідка № 805 від 03.11.2008р.).

Розроблено методику встановлення кількісних параметрів еталонної моделі збалансованого економічно-інноваційного розвитку сервісних підприємств з урахуванням інфляційних процесів, рекомендовано до застосування при плануванні трансформаційних інновацій оздоровчих закладів у АРК та мінімізації ризиків внаслідок впровадження нововведень Радою Міністрів АР Крим ” (довідка № 755-09/563 від 26.11.2008р.).

Результати дослідження, спрямовані на підвищення інноваційної та ділової активності підприємств сфери послуг, оздоровчих закладів та фінансових установ можуть впроваджуватися при створенні та в процесі діяльності об'єднань підприємств, а також при розробці нормативних документів з регулювання економічної діяльності відносин учасників промислово-фінансових груп.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею, основні наукові та практичні результати, що виносяться на захист отримані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки та рекомендації, отримані при розробці теоретичних положень та практичних рекомендацій, пройшли апробацію на наукових конференціях: “Проблеми та перспективи розвитку підприємництва” (м.Харків, ХНАДУ, 14-15 грудня 2007 р.); ХIII Міжнародна науково-практична конференція “Інформаційні технології в економіці, менеджменті та бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти” (м. Київ, 22-23 листопада 2007 р.); “ Теорія та практика державного управління в умовах євроінтеграції” (м. Луцьк, 8-9 червня 2006 р.); III Міжнародна науково-практична конференція “Теория и практика экономики и предпринимательства” (м.Алушта, 11-13 травня 2006 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 статей, у тому числі 8 публікацій у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій 3,25 д.а., з яких особисто автору належать 1,75 д.а.(особисто автором у роботі [3] визначено основні прийоми інноваційного управління трансформаціями сервісного асортименту оздоровчих закладів; у праці [5] обґрунтовано етапи оцінки рівня трансформації підприємств сфери послуг; в роботі [6] узагальнено складові інноваційного контролінгу відповідно до послідовності стадій життєвого циклу нововведення).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (159 найменувань) та додатків. Загальний обсяг роботи становить 216 сторінок машинописного тексту, містить 39 таблиць та 25 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертації обгрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, подано відомості щодо апробації результатів дослідження.

У першому розділі роботи „Інноваційний потенціал трансформації підприємств сфери послуг” розкрито сутність поняття „сервіс” та висвітлено відмінності у діяльності підприємств сфери послуг і матеріального виробництва. інноваційний послуга менеджмент

Встановлено, що істотною ознакою функціонування підприємств сфери послуг є нематеріальний, невідчутний характер їхньої продукції, а також синхронізація за часом його виробництва і споживання.

Відповідно до цього виявлено головний фактор підвищення цінності наданих послуг, який полягає в організації та управлінні виробництвом сервісної продукції, орієнтованої на споживача.

Дисертантом аргументовано, що головним ресурсом збільшення здатності інноваційності сервісної організації є людський ресурс, а істотною особливістю реалізації та відновлення потенціалу сервісних підприємств є невідповідність між обсягами інвестицій у розвиток технологій підприємств сфери послуг та продуктивністю чи прибутковістю від впровадження нових технологій.

До основних форм трансформацій підприємства з урахуванням теми та проблематики цього дослідження автором віднесено реорганізацію, реструктуризацію та реінжиніринг.

Дисертантом запропоновано визначення терміну "інноваційний менеджмент трансформації підприємства" як перепроектування виробничої та організаційної сфер підприємства, спрямоване на підвищення фінансових результатів діючого суб'єкта господарювання та передбачає запровадження новітніх продуктових, фінансових, маркетингових чи управлінських технологій з метою якнайповнішого задоволення економічних інтересів усіх учасників ринкового процесу.

У зв'язку з цим визначено основні етапи та системотворні напрями інноваційного менеджменту трансформації підприємств сфери послуг.

В дисертації доведено, що трансформаціям організаційно-економічного управління підприємств сфери послуг властива циклічність -- повторюваність комбінацій регуляторних та стимулювальних заходів, викликана необхідністю адаптації до закономірних змін ринкового оточення.

Відтак усталена прибутковість підприємства забезпечується безперервним впровадженням організаційних та технологічних нововведень, часовий інтервал між якими залежить від синхронізації стадій життєвого циклу різних продуктів.

Обґрунтовано, що передумовою успішної трансформації підприємства є можливість створення ним більшої за обсягами доданої вартості, що визначається рівнем якості, здатним задовольняти очікування споживачів щодо задоволення власних потреб, формувати та посилювати конкурентні переваги виробника.

Проведені дисертантом дослідження свідчать, що найважливішим критерієм цінності послуг для споживачів є їхня надійність. Відсутність або низька надійність послуг є слабким місцем багатьох компаній, а недооцінка певної послуги покупцями виникає через те, що суб'єктивні критерії споживача не збігаються з об'єктивними стандартами якості виробника.

Встановлено, що важливу роль у формуванні цінностей послуг у свідомості покупців відіграє їхня гарантованість, а рівень їхньої якості оцінюється відповідно до ступеня задоволення основних вимог споживача.

Таким чином, інноваційність трансформації підприємств сфери послуг полягає у застосуванні новітніх технологій виробництва послуг, запровадження організаційних нововведень у процеси виготовлення та реалізації сервісного продукту.

Переосмислення концепції виробництва певної послуги має бути спрямоване на пошук шляхів підвищення її цінності для покупців.

У другому розділі роботи „Дослідження процесу формування інноваційності бізнес-процесів підприємств сфери послуг” обґрунтовується роль початкових внутрішніх та зовнішніх передумов для отримання очікуваного економічного ефекту від трансформацій та розроблено триступеневий алгоритм діагностики сприятливості інноваційних перетворень.

Це поєднує маркетингово-ресурсний аналіз з метою оцінки потужності інноваційних трансформацій, фінансово-майновий аналіз, завдяки якому встановлюється форма та напрями модифікацій, спричинених виробництвом і реалізацією нововведення, та аналіз інноваційності зовнішнього оточення підприємства, що визначає програму мінімізації інноваційних ризиків.

Для аналізу було використано дані п'яти провідних санаторіїв, розташованих на південному узбережжі Криму.

Перший ступінь аналізу передумов модифікацій діяльності підприємства здійснено у три етапи: проаналізовано майновий стан кожного санаторію окремо; проведено порівняльний маркетинговий аналіз реалізації виробничого потенціалу підприємств з метою встановлення інноваційних конкурентних переваг всередині аналізованої вибірки підприємств сфери послуг.

Для забезпечення порівнянності показників фактичні показники було скориговано на відповідні значення індексів цін (на енергоносії -- для вирівнювання показників собівартості та споживчих цін, щоб досягти точності порівняння показників виручки від реалізації), а в ході маркетингового аналізу встановлено нормалізовану частку ринкового сегмента, спільного для всіх підприємств; розраховано показник стабільності ринкової активності як середній рівень варіації темпів зростання фізичних обсягів реалізованих ліжко-днів та активів підприємства (оборотних і необоротних) за наведеною у роботі формулою.

За результатами першого ступеня діагностики передумов успішності трансформацій кримських санаторіїв (табл.1) встановлено тенденцію до постійної втрати прибутковості підприємств та посилення цієї тенденції при відсутності удосконалень виробничо-фінансових механізмів організації виробництва оздоровчих послуг та рівня задоволення споживчих вимог.

Таблиця 1.

Оцінка динаміки ділової активності, стабільності та інтенсивності реалізації виробничо-збутового потенціалу санаторіїв АР Крим у 2000-2007рр.

Санаторій	Кількість місць	Середньорічні темпи зростання собівартості ліжко-дня, %	Випередження зростання виручки над затратами, %	Варіація середньорічних темпів зростання, %	індекс маркетингової нестабільності, %
				виручки від реалізації	оборотних активів	необоротних активів
Україна	404	6,16	3,97	16	34	4,3	13,16
Лівадія	307	10,23	-0,96	15	40	12	19,13
Місхор	400	4,39	-0,72	8	49	4,1	11,91
Ай-Петрі	750	15,91	-2,76	20	37	7	17,26
Курпати	516	9,48	-0,47	14	51	18	23,23

другий ступінь аналізу передумов інноваційної трансформації санаторно-курортних підприємств також виконано у три етапи:

І проаналізовано прибутковість та рентабельність санаторіїв і визначено їхню загальну оцінку шляхом обчислення запропонованого автором узагальнюючого коефіцієнта рентабельності (К_ур):

,

де Ср_ЧРА, Ср_ЧРП, Ср_ЧРВК -- відповідно середньорічні значення коефіцієнтів чистої рентабельності активів, продаж і власного капіталу, обчислені за формулою середньої геометричної за період, не менший, ніж 3 роки;

І проаналізовано ефективність фінансових механізмів здравниць на підставі динаміки показників ліквідності і співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості санаторіїв, а також розраховано остаточну оцінку ліквідності за формулою:

,

де К_УЛ -- узагальнюючий коефіцієнт ліквідності;

Ср_КАЛ, Ср_КШЛ, Ср_КЗЛ -- відповідно середньорічні значення коефіцієнтів абсолютної, швидкої та загальної (поточної) ліквідності, обчислені за формулою середньої геометричної за період, не менший, ніж 3 роки;

І розраховано інтегральний показник інноваційної придатності організаційно-економічного механізму підприємств (І_іПм) за розробленою автором формулою:

,

де І_ІПМ -- інтегральний індекс інноваційної спроможності;

К_УЛ -- узагальнюючий коефіцієнт ліквідності;

К_УР -- узагальнюючий коефіцієнт рентабельності;

І_МН -- індекс маркетингової нестабільності.

Для узагальнюючої характеристики фінансово-збутових передумов інноваційних трансформацій автором розроблено критеріальні значення інтегрального індексу інноваційної спроможності.

За результатами другого ступеня діагностики інноваційного потенціалу кримських здравниць (табл. 2) згрупована аналізована вибірка за критерієм складності виконання інноваційних трансформацій.

Встановлено, що об'єктивними чинниками труднощів максимізації економічного ефекту від модифікації діяльності підприємств санаторно-курортної галузі є неефективність використання наявного матеріального потенціалу та недоліки в управлінні оборотними коштами, зокрема асинхронність грошових надходжень та витрат.

Таблиця 2.

Оцінка внутрішніх передумов ефективності проведення інноваційних модифікацій санаторіїв АР Крим у 2000-2007рр.

Санаторій	Узагальнюючий показник, %	інтегральний показник інноваційної спроможності, %	Характеристика фінансово-збутових передумов інноваційних трансформацій
	Ліквід-ності	Рентабель-ності
Рентабельні підприємства зі стабільною реалізацією та сприятливими передумовами трансформацій
Місхор	216,25	1,90	48,59	Прийнятні
Ай-Петрі	11,43	0,90	15,95	Ускладнені
Нерентабельні підприємства з нестабільною реалізацією та несприятливими передумовами трансформацій
Україна	1,31	0,41	11,51	Дуже складні
Лівадія	8,59	0,99	12,99	Дуже складні
Курпати	20,47	-0,13	-8,70	Критично несприятливі

За результатами виконаного у три етапи третього ступеня дослідження передумов успішності модифікацій бізнес-процесів підприємств сфери послуг виявлено спільні для усіх санаторіїв особливості виникнення та подолання зовнішніх ускладнень інноваційних трансформацій: встановлено приховані резерви та загрози ефективному організаційному прогресу за результатами кореляційно-регресійного аналізу стохастичних зв'язків підприємства із зовнішнім середовищем; шляхом компонентного аналізу встановлено об'єктивні закономірності взаємодії різних економічних агентів-учасників інноваційного процесу у кількісному вимірі; змодельована взаємодія внутрішніх та зовнішніх факторів для нейтралізації традиційних ускладнень інноваційних трансформацій.

Такий результат свідчить про те, що прибутковість аналізованих санаторіїв в основному залежить від дії зовнішніх факторів, які визначають пропозицію послуг санаторіїв та попит на них.

Встановлено п'ять головних компонент, що впливають на фінансові результати господарської діяльності санаторіїв: фактор результативності фінансово-господарської діяльності підприємств, позитивна дія якого зумовлена зниженням обсягів необоротних активів; стан майна санаторіїв та його джерел, який поліпшується за рахунок структурних змін капіталу на користь збільшення його мобільності та питомої ваги власного капіталу в активах; ефективність надання послуг та впливу зовнішнього середовища на санаторії, завдяки обсягам отримуваного підприємством чистого доходу, собівартості наданих послуг та істотного зниження в результаті зміни обсягів дебіторської та кредиторської заборгованості, і сукупних активів; вплив державної податкової політики, чутливість до якої характеризується розмірами чистого прибутку та наявного власного оборотного капіталу; система управління витратами (собівартістю), що визначає успішність виробництва та реалізації оздоровчих послуг і залежить від обсягів оборотного капіталу, дебіторської заборгованості як їхньої складової та собівартості реалізованої продукції і послуг.

За результатами третього ступеня діагностики інноваційної сприятливості зовнішнього оточення санаторіїв Криму, виявлено три основні ринкові агенти, які гальмують процес ефективної трансформацій здравниць: поведінка споживачів курортних послуг, що впливає на доход та прибуток закладу; кредитори як своєрідні чинники зосередження витрат у вигляді високих відсотків за позичені кошти; держава, яка привласнюючи частину прибутку оздоровчих закладів, істотно знижує рентабельність та ефективність створення та реалізації нововведень.

Автором встановлено, що найбільший дестабілізуючий вплив на прибутковість нововведень санаторно-курортних закладів справляє податкова політика держави: із збільшенням суми прибутку зростають суми податкових вилучень з нього до бюджету, що стримує інноваційну активність санаторіїв та результативність трансформаційних процесів. З урахуванням залежності розміру податкових виплат від обсягів виробництва та збуту оздоровчих послуг автором запропоновано формалізувати “захисний механізм” послаблення податкового пресу аналогічно до моделі виробничої функції Кобба - Дугласа, параметри якої розраховано та наведено в дисертації.

Сутність запропонованого виробничо-податкового механізму інноваційних трансформацій оздоровчих підприємств полягає у збалансуванні матеріаломісткості та трудомісткості сервісного продукту: заміна одиниці матеріальних витрат одиницею праці значно скорочує суми податкових відрахувань внаслідок еластичності виробничого процесу.

У третьому розділі роботи “Організаційно-фінансове та методологічне забезпечення інноваційних трансформацій підприємств сфери послуг” запропоновано класифікацію нововведень оздоровчих закладів за критерієм глибини їхньої реорганізації: концептуальні як втілення безпосереднього науково-технологічного розвитку підприємств оздоровчої галузі; кон'юнктурні -- спрямовані на збільшення обороту (виручки від реалізації) санаторію в результаті диверсифікації асортименту послуг, що надаються.

За аналогією між витратами на виробництво інноваційної послуги та товару встановлено, що підготовка певного ліжко-місця на певну кількість днів його функціонування є нічим іншим, як акумулюванням постійних і змінних витрат і створенням так званого запасу готової до реалізації продукції. У зв'язку з цим запропоновано застосовувати традиційні системи АВС- та ХYZ-аналізу для управління запасами сервісних продуктів та мінімізувати витрати на їхнє виробництво, додавши до їхнього переліку ще одну QRS-систему.

Встановлено, що до групи “А” можуть бути віднесені близько 20% номерів для проживання, які не мають бути порожніми завдяки їхньому розташуванню, рівню ергономічності та комфортабельності, передбаченими ще на стадії проектування будівель. Впровадження в них додаткових сервісних нововведень може мати лише запобіжний характер.

Запропонований вид класифікації сервісних інновацій (QRS) обумовлений способом їхньої реалізації у формі цільових програм.

Причому послуги групи “S” та необхідні організаційно-фінансові трансформації внутрішніх економічно-управлінських механізмів доцільні лише за умови активної партнерської участі держави чи органів місцевого самоврядування, а реалізація послуг груп Q та R пов'язана із експортною діяльністю закладу, що супроводжується структурними змінами як всередині оздоровчого підприємства, так і в системі його зовнішньоекономічних зв'язків.

Розроблену класифікацію інновацій сервісу на підставі аналізу тенденцій споживчого попиту та реалізації номерного фонду рекомендовано для використання у процесі планування підвищення собівартості лікувально-оздоровчих послуг при впровадженні нововведень.

Причому напрями і структуру додаткових витрат потрібно визначати пропорційно їхньому прогнозованому внеску у загальний приріст прибутку, тобто відповідно до показників розробленої та запропонованої до використання факторної моделі.

Фінансову складову організаційно-економічного механізму управління трансформаціями здравниць запропоновано визначати за результатами оптимізаційних розрахунків очікуваних значень результатів впровадження нововведення та співвідношень змін внутрішніх факторів прибутковості. цільові функції максимізації чистого прибутку здравниць справедливі як за умов впровадження нововведень, так і при їхній відсутності. Вони визначені автором в результаті деталізації кореляційно-регресійного аналізу окремо для кожної групи санаторіїв.

Встановлено, що здійснення інноваційних трансформацій є виправданим лише у випадку одночасного зростання і доходності, і прибутковості нововведень, яке забезпечується маркетинговим контролем за дією фінансових важелів процесу удосконалення сервісу.

Маркетинговий контроль інновацій поєднує управління інноваціями за рахунок як адаптивної синхронізації нематеріальних впливів, так і фінансових чинників, забезпечуючи активізацію контролю діяльності окремих центрів витрат із центрами генерування нововведень.

Автором визначено умови ефективності контролю: наявність зворотного зв'язку, координація, безперервність і систематичність та уточнено випадки порушення перебігу трансформаційних процесів в результаті недотримання кожної з умов.

Обґрунтовано обставини, за яких інновації на мікрорівні зазвичай супроводжуються певним не дуже істотним кон'юнктурним поліпшенням. Для підвищення ж результативності нововведень, сервісних чи лікувально-діагностичних, виробничих потреб здравниць необхідна наявність розгалуженої системи ділових взаємозв'язків з підприємствами виробничого комплексу: будівельними, промисловими, транспортними.

вихід інноваційних трансформацій за межі окремого оздоровчого закладу пов'язаний із створенням кластерів, масштабність яких визначається не лише за кількістю однотипних економічних одиниць серед учасників кластеру, а й якісним підбором агрегованих ринкових гравців, які систематично взаємодіють із санаторієм у ході виробництва й розподілу поліпшених лікувально-оздоровчих послуг.

для регулювання фінансових відносин у різних за складністю структури кластерних мезоекономічних утвореннях автором запропоновано модифікацію організаційного механізму товарного кредиту. заставою від санаторія на умовах післяплати запропоновано вважати певну кількість ліжко-днів, що можуть бути надані у використання підприємству-постачальнику на платних засадах, проте за цінами, нижчими від середніх реалізаційних.

У дослідженні запропоновано п'ять моделей кластеризації взаємодії здравниць з іншими економічними агентами, спрямованої на підвищення результативності організаційних та виробничих нововведень у виробництві санаторно-курортних послуг.

розроблені в дисертації завдання інноваційного менеджменту підприємств сфери послуг та способи їхньої реалізації придатні до застосування не тільки в здравницях Криму, а й в інших вітчизняних курортних установах, для яких також характерна нестабільність фінансового стану, сезонність виробничого циклу. Такий інноваційний менеджмент доцільний для підприємств, основним напрямком діяльності яких є надання різноманітних послуг населенню.

ВИСНОВКИ

В дисертації проведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі щодо трансформації підприємств сфери послуг на підставі впровадження продуктових та організаційних модифікацій, спрямованих на підвищення інноваційності управління господарськими процесами.

На підставі ґрунтовного аналізу наукових досліджень з інноваційного менеджменту та теорії управління підприємствами сфери послуг дисертантом обґрунтовано чільне місце якості і споживчої цінності сервісної продукції як факторів успішної діяльності підприємства сфери послуг.

У дослідженні показано, що поліпшення якості обслуговування клієнтів сервісних підприємств потребує істотних змін не лише у системі стратегічних і тактичних цілей підприємств сфери послуг, а й істотних модифікацій управління бізнес-процесами.

У ході дослідження наявних наукових підходів щодо визначення економічної сутності поняття “сервіс” та його місця у процесі виробництва й розподілу матеріальних і нематеріальних благ встановлено необхідність застосування комплексного сервісу на стадії розподілу як способу повнішого задоволення інтересів і споживчих вимог покупців.

Відповідно до встановленої часово-просторової характеристики умов ефективного сервісу виявлено найдоцільнішу форму його реалізації за сучасного рівня розвитку ринкових відносин -- комплекс логістичних послуг.

Автором встановлено, що незбалансованість між характеристиками сервісного продукту та вимогами клієнтів до них є основною причиною неефективності нововведень у сфері послуг.

Це спричиняє до нових пошуків способів поліпшення діяльності виробників відповідно до розгалуженої системи критеріїв.

Таким чином, підвищення якості комплексу сервісу потребує ретельної дослідницької роботи та наукового обґрунтування напрямів удосконалення сервісної продукції і може розглядатися як продуктова трансформація діяльності підприємств.

Дисертантом аргументована необхідність трансформацій підприємств сфери послуг як дієвого механізму їхньої адаптації до динамічних умов ринкового середовища, а також з'ясовано, що основними формами процесів є реорганізація, реструктуризація та реінжиніринг бізнес-процесів підприємств.

Внутрішнім чинником здійснення трансформаційних процесів сервісних підприємств є неповна реалізація власного ресурсного потенціалу.

Зовнішні ж фактори визначаються безпосередньо споживчими смаками та уподобаннями покупців послуг, які віддзеркалюють об'єктивні макро- та мегаекономічні тенденції.

З метою наукового обґрунтування напрямів та глибини інноваційних трансформацій сервісних підприємств у роботі розроблено триступеневу методику діагностики передумов інноваційних трансформацій.

Кожний ступінь методики передбачає у свою чергу три стадії аналізу і дає можливість поступово уточнити внутрішні (виробничо-збутові та фінансові) і зовнішні чинники, що ускладнють отримання економічного ефекту від виробництва й реалізації нововведень.

Застосування розробленої методики для діагностики вітчизняних здравниць Криму виявило відсутність зв'язку між збутовою стабільністю підприємств та обсягами їхньої виробничої бази.

Завдяки розробленій методиці підприємства як об'єкти аналізу класифікувалися за рівнем складності інноваційних трансформацій на сприятливі (санаторії “Місхор” та “Ай-Петрі”) та складні (санаторії “Україна”, “Лівадія” та “Курапати”).

На третьому ступені діагностики передумов інноваційних трансформацій встановлено, що узгодження економічних інтересів виробника інновації та кредиторів або споживачів в цілому сприяє підвищенню прибутковості від нововведення.

Однак, доведено, що зацікавленість держави у привласненні частини прибутку від успішного нововведення гальмує діяльність інноваційних підприємств.

Дієвим важелем послаблення податкового тиску на виробництво сервісних нововведень є модифікація структури їхньої собівартості на користь інтенсифікованого використання трудових ресурсів, що обумовлено обчисленими кількісними параметрами еластичності заміни витрат людського й матеріального капіталу.

Інноваційні трансформації передбачають асортиментні зрушення сервісного продукту та спрямовані на підвищення ділової активності підприємств.

У роботі запропоновано шляхи удосконалення управління реалізацією оздоровчих послуг із застосуванням модифікованої системи управління запасами, яка передбачає поєднання АВС-, ХYZ-аналізу, а в разі державної фінансової підтримки чи можливості залучення іноземних інвестицій доповнення QRS-аналізом.

Розроблену систему аналізу запасів сервісної продукції рекомендовано застосовувати не лише на етапі планування, а й з метою деталізації факторного впливу окремих інновацій на динаміку прибутку здравниць.

Для удосконалення управління трансформаціями фінансових підсистем сервісних підприємств та мінімізації інноваційних ризиків у роботі побудовано оптимізаційні моделі фінансової рівноваги інноваційно активних санаторно-курортних підприємств.

Як показали результати оптимізаційних розрахунків, організаційні поліпшення можливі лише за умов цільового використання залучених фінансових ресурсів та недопущення зростання дебіторської заборгованості санаторіїв.

Встановлено, що інноваційні трансформації управління підприємствами сфери послуг необхідно здійснювати шляхом створення дворівневої системи контролінгу, вищою з яких маркетинговий контроль, спрямований на узгодження внутрішніх модифікацій із тенденціями змін зовнішнього середовища.

Доведено, що збалансованість між трьома складовими другого рівня контролінгу (дисциплінарного, творчого та фінансового) досягається завдяки синхронізації стадій життєвого циклу різних інноваційних продуктів та спрямована на забезпечення безперервності процесу удосконалення сервісу.

СПИСОК ОПУБЛІКАВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Лебедєва Р. Ю. Діагностика внутрішніх фінансово-збутових передумов інноваційних трансформацій санаторно-курортних підприємств / Р. Ю. Лебедєва // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. -- № 730. -- Харків, 2006. -- С. 245--253.

2. Лебедєва Р. Ю. Шляхи вирішення проблем функціонування / Р. Ю. Лебедєва // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. -- № 630, Ч. 2. -- Харків, 2007. -- С. 159--163.

3. Ареф'єва О. В. Прийоми інноваційного управління трансформаціями сервісного асортименту оздоровчих закладів / О. В. Ареф'єва, Р. Ю. Лебедєва // Актуальні проблеми економіки. -- 2008. -- № 5. -- С. 43--51.

4. Лебедєва Р. Ю. Економічний механізм формування витрат підприємства / Р. Ю. Лебедєва // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. -- № 613. -- Харків, 2007. -- С. 316--321.

5. Арефьева Е. В. Оценка уровня трансформаций предприятий сферы услуг / Е. В. Арефьева, Р. Ю. Лебедева // Бизнес-информ. -- 2007. -- № 12(1). -- С. 95--99.

6. Ареф'єва Е. В. Трансформації інноваційного контролінгу відповідно до послідовності стадій життєвого циклу нововведення / Е. В. Ареф'єва, Р. Ю. Лебедєва // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. -- Суми : УАБС НБУ, 2007. -- С. 97--103.

7. Лебедєва Р. Ю. Оцінка чинників впливу на результат господарської діяльності підприємств сфери послуг / Р. Ю. Лебедєва // Наукові записки. -- Острог : НУ “Острозька академія”, 2006. -- С. 211--219.

8. Лебедєва Р. Ю. Інноваційний механізм трансформації підприємств сфери послуг / Р. Ю. Лебедєва // Проблеми системного підходу в економіці : збірник наукових праць. -- К. : НАУ, 2006. -- С. 285--290.

Матеріали конференцій, тези доповідей

1. Лебедєва Р.Ю. Проблеми та перспективи розвитку підприємства / Р. Ю. Лебедєва // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції частина ХНАДУ. - 2007. - С 141-143.

2. Лебедєва Р.Ю. Регресійно-кореляційний аналіз даних фінансово-господарської діяльності санаторіїв АР Крим / Р. Ю. Лебедєва // Матеріали науково-практичної конференції “Теорія та практика державного управління в умовах євроінтеграції”. - Луцьк. - 2006. - С.189-191.

3. Лебедєва Р.Ю. Основні підходи до сервісу / Р. Ю. Лебедєва // Материалы ІІІ Международной научно-практической конференции “Теория и практика экономики и предпринимательства”. - Симферополь. - 2006. - С.222.

Анотація

ЛЕБЕДЄВА Р. Ю. Інноваційний менеджмент трансформації підприємств сфери послуг - рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04. - економіка та управління підприємствами (машинобудування, агропромисловий комплекс, туристичні підприємства та підприємства рекреаційного комплексу) - Європейський університет, Київ, 2009.

У дисертаційної роботі досліджено науково-теоретичні аспекти розвитку і суті інноваційного менеджменту трансформації підприємств як методу кардинального їх перепроектування.

Проаналізовано сучасні концепції та підходи до практичної реалізації інноваційних прийомів у менеджменті, визначені технологія його здійснення, особливості та специфіка у порівнянні з іншими методами трансформації підприємств сфери послуг.

Розкрито сутність інноваційного менеджменту, встановлено визначальні блоки системи інформаційного та організаційного забезпечення трансформаційних процесів.

Обґрунтовано, що діяльність сучасних підприємств сфери послуг повинна розглядатись як інтегрований управлінсько-економічний процес, що відбувається всередині підприємства і складається із множини окремих операцій, що відбуваються на різних техніко-технологічних рівнях і сприяють (або гальмують) переходу його з одного якісного стану в інший.

Запропоновано триступеневу методику діагностики передумов сприятливості інноваційних трансформацій підприємств сфери послуг, спрямовану на виявлення й нейтралізацію внутрішніх та зовнішніх резервів, а також вироблення еталонних механізмів активізації прихованих джерел.

Розроблено оптимізаційну модель пропорційного оптимізаційного зростання та відновлення фінансової рівноваги шляхом обґрунтованих трансформацій внутрішніх організаційно-фінансових механізмів і контролінгових підсистем санаторно-курортних закладів з урахуванням сучасних концепцій та методичних підходів.

Ключові слова: інноваційний менеджмент, трансформація, підприємства сфери послуг, діагностика, управління, контролінг.

АННОТАЦИЯ

Лебедева Р.Ю. Инновационный менеджмент трансформации предприятий сферы услуг. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04. - экономика и управление предприятиями (машиностроение, агропромышленный комплекс, туристические предприятия и предприятия рекреационного комплекса). - Европейский университет, Киев, 2009.

Выполненное диссертационное исследование посвящено актуальной проблеме научно-теоретического обоснования и разработки практических методик внедрения инновационного менеджмента для осуществления трансформации предприятий сферы услуг. В работе раскрыта сущность понятия „сервис”, его отличия в деятельности предприятий сферы услуг и материального производства. Установлено, что важной характеристикой функционирования предприятий сферы услуг является нематериальный, неощутимый характер их продукции, а также синхронизация во времени моментов его производства и потребления. Выявлен главный фактор повышения ценности предоставляемых услуг - организация и управление производством сервисной продукции, ориентированной на потребителя.

В работе выявлены предпосылки целесообразности исключительно внутрифирменных изменений и преобразований для осуществления трансформации предприятий сферы услуг: наличие многочисленных управленческих проблем, отсутствие громоздких иерархических структур с многочисленным аппаратом управления и необходимостью осуществления масштабных инвестиций, функциональная ориентированность на клиента.

Диссертантом определена сущность инновационного менеджмента трансформации предприятия, который перепроектирует производственную и организационную сферы предприятия (в том числе и сервисную) на повышение финансовых результатов действующего субъекта хозяйствования и предусматривает внедрение новых продуктовых, финансовых, маркетинговых или управленческих технологий и, в конечном счете, на полное удовлетворение экономических интересов всех участников рыночного процесса. В связи с этим определены основные этапы и системообразующие направления инновационного менеджмента трансформации предприятий сферы услуг.

В результате исследования установлено, что инновационность трансформации предприятий сферы услуг состоит в применении новейших технологий производства услуг, внедрении организационных нововведений в процессы изготовления и реализации сервисного продукта и в переосмыслении концепции производства определенной услуги в направлении повышения ее ценности для покупателей.

Разработан трехступенчатый алгоритм диагностики предпосылок благоприятности инновационных преобразований, что объединяет маркетингово-ресурсный анализ оценки мощности инновационных трансформаций, финансово-имущественный анализ. Благодаря такому алгоритму определяется форма и направления модификаций производства и реализации нововведений, а также становится возможным анализ инновационности внешнего окружения предприятия определяющего программу минимизации инновационных рисков.

Для анализа были использованы данные пяти ведущих санаториев, расположенных на южном побережье Крыма. По разработанной методике диагностики на первом этапе проанализировано имущественное состояние каждого санатория отдельно за последние 5 лет; проведен сравнительный маркетинговый анализ реализации производственного потенциала предприятий для установления инновационных конкурентных преимуществ анализируемой выборки предприятий сферы услуг.

Предложена классификация нововведений оздоровительных учреждений по критерию глубины реорганизации: концептуальные, как воплощение непосредственного научно-технологического развития оздоровительных предприятий; конъюнктурные - направленные на увеличение оборота (выручки от реализации) санатория в результате диверсификации ассортимента предоставляемых услуг.

Обоснованы и предложены традиционные системы АВС- и ХYZ-анализа для управления запасами сервисных продуктов и минимизации затрат на их производство, дополненные еще QRS-системой. Установлено, что к группе “А” могут быть отнесенными около 20% номеров санаториев, которые должны использоваться соответственно их расположению, уровню эргономичности и комфортабельности, предусмотренными еще на стадии проектирования зданий. Внедрение дополнительных сервисных нововведений в таких номерах может носить лишь предупредительный характер.

Для регулирования финансовых отношений в разных по сложности структур кластерных мезоэкономических образований автором предложена модификация организационного механизма товарного кредита. В диссертации розработано пять моделей кластеризации взаимодействия здравниц с другими экономическими агентами, направленными на повышение результативности организационных и производственных нововведений.

Ключевые слова: инновационный менеджмент, трансформация, предприятия сферы услуг, диагностика, управление, контролинг.

ANNOTATION

LEBEDEVA R. U. An innovative management of transformation of enterprises of sphere of services is a manuscript.

Dissertation is on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.04. - an economy and management enterprises (engineer, agroindustrial complex, tourist enterprises and enterprises of recreational complex) is the European university Kyiv, 2009.

Dissertation work investigates science-theoretical aspects of development and essence of innovative management of transformation of enterprises, as the method of cardinal reprojecting of enterprises.

Modern conceptions and assets are analyzed to practical realization of innovative receptions in management, technology of his realization, feature and specific are determined in comparing to other methods of transformation of enterprises in the sphere of services.

...