Регіональна деформація економічного розвитку оцінена як прояв недосконалості існуючих механізмів державного регулювання економічної безпеки. Розрахунки виконано з використанням даних державних статистичних спостережень і вибіркових спостережень на загальнодержавному та регіональному рівнях.

У третьому розділі - “Оптимізація механізмів державного антикризового регулювання в контексті забезпечення економічної безпеки регіонів” - запропоновано застосування системного підходу до аналізу діючих механізмів державного управління економічною безпекою.

У розділі уточнено, що економічна безпека країни є, з одного боку, системою, до складу якої входять підсистеми економічної безпеки регіонів, з іншого - складовою національної безпеки держави.

Відомо, що будь-яка система являє собою сукупність взаємозалежних елементів, що утворюють певну цілісність та єдність. Таким чином, доведено, що теоретичною основою дослідження економічної безпеки регіонів є теорія економічних систем і застосовуваний до них системний підхід, заснований на принципах:

пріоритету життя та здоров'я. Цей принцип виражає конституційні права громадян України на захист державою їх життя і здоров'я, а також визнає життя людини найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України);

інтегральної оцінки загроз та небезпек. Згідно із цим принципом має враховуватися уся сукупність інформації про будь-які види загроз та небезпек, а також про комплекс управлінських рішень, які приймаються у зв'язку із цим;

сталості системи. Будь-яка діяльність, яка спрямована на досягнення певної мети, має обмежуватись допустимими параметрами відхилення системи від стабільного функціонування, тобто відхилення системи від заданих параметрів не мають призводити до дестабілізації та колапсу системи. Водночас має бути обчислений гранично можливий коефіцієнт заподіяння шкоди системі, за якого вона не втратить своєї ідентичності;

виправданої діяльності. Цей принцип виражає відношення витрачених ресурсів до отриманої вигоди та можливої шкоди. Якщо розмір шкоди перевищуватиме витрати, то така діяльність може вважатися невиправданою;

оптимізації безпеки. Цей принцип полягає в необхідності створення систем управління безпекою й загрозами, які б забезпечували об'єктові в цілому ефективне функціонування відповідно до поставленої мети.

Обрана методологія дослідження - синергетичний підхід - дає змогу піднятися на рівень аналізу полісистемних утворень, до яких належить система безпеки. Так, система регіональної безпеки включена в загальну систему державної безпеки.

Для розв'язання завдань моделювання та прогнозування економічної безпеки регіонів і країни важливу роль відіграє проведення детального аналізу тенденцій української економіки, що мають вплив (позитивний чи негативний) на стан економічної безпеки. Таким чином, постає завдання аналізу стану економіки України в контексті економічної безпеки з метою виявлення основних її критеріїв і загроз, оскільки створення на сучасному етапі основних засад незалежності та державності України, утвердження її як суб'єкта світового співтовариства зміщує можливі загрози країні в бік економічної безпеки.

Для кращого висвітлення проблеми аналіз економіки України доцільно проводити в розрізі основних складових її економічної безпеки, таких як:

сировинно-ресурсна безпека, її зміцнення вимагає реалізації заходів, спрямованих на розвиток і технічне переоснащення гірничодобувної та гірничопереробної промисловості, комплексне освоєння копалин на основі новітніх технологій, досягнення сучасних стандартів якості продукції та безпеки праці, зменшення залежності від імпортної стратегічної сировини;

енергетична безпека, її підґрунтям є сталий розвиток власного паливно-енергетичного комплексу, ефективне використання енергії у виробництві та побуті, зменшення залежності національної економіки від імпорту палива на основі розвитку власного виробництва, пошуку нових джерел енергопостачання і його диверсифікації;

інноваційно-технологічна безпека, яка визначається здатністю науково-технічного потенціалу генерувати позитивні зрушення в економіці;

зовнішньоекономічна безпека регіонів, оскільки товарна структура експорту останніми роками формувалася за рахунок поставок чорних металів і виробів з них, продукції хімічної та харчової промисловості, мінеральних продуктів;

інвестиційна безпека, яка повинна забезпечувати спроможність здійснювати виробничі нагромадження й капітальні вкладення на рівні, що забезпечує необхідні темпи розширеного відтворення, реструктуризацію й технологічне переозброєння економіки. Основним показником інвестиційної безпеки є обсяг інвестицій в основний капітал;

соціальна безпека, яка потребує спеціальних заходів щодо зупинення падіння реальних доходів населення, а в подальшому - забезпечення їх випереджального зростання порівнянно із цінами.

За результатами дослідження виявлено, що Україна від початку свого існування як незалежної держави мала потужний виробничий потенціал: багатогалузевий промисловий та сільськогосподарський комплекси, розвинену транспортну мережу.

Однак відсутність у минулому власної виваженої стратегії формування та нарощення виробничого потенціалу регіонів призвела до значних диспропорцій у територіальній структурі економіки, неефективного використання територіального поділу праці, природно-ресурсного, трудового та наукового потенціалів регіонів, надмірного забруднення навколишнього середовища.

Реформування економіки 1990-2000 рр., що характеризувалося значним зменшенням обсягів виробництва, завдало сильного удару по виробничому потенціалу всіх регіонів. На сьогодні існує дуже суттєва регіональна диференціація за потужністю виробничого потенціалу та можливостями його адаптації до ефективного функціонування в умовах запровадження інноваційної моделі розвитку.

Так, лише в шести регіонах (Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій, Харківській областях та м. Києві) у 2002-2007 рр. було зосереджено 48,4% основних засобів країни, 55,3% виробництва валового регіонального продукту, 65,4% виробництва промислової продукції, 49,2% інвестицій в основний капітал. Така регіональна деформація економічного розвитку є сильною загрозою економічній безпеці країни.

Для аналізу дослідження системи економічної безпеки регіонів і держави в розділі застосовано методи економіко-математичного моделювання. Будь-яка економічна система діє в умовах невизначеності, тобто під впливом багатьох факторів зовнішнього середовища, що не можуть бути передбачені та спрогнозовані заздалегідь. Вони є збуреннями для цієї системи та викликають її відхилення від стану рівноваги. У цьому плані важливою властивістю системи є її здатність повернення до стану рівноваги в результаті дії цих збурень, тобто стійкість системи.

Ці твердження справедливі як для систем економічної безпеки України, так і для регіонів. Отже, постає проблема визначення області стійкості системи економічної безпеки за умови неперебільшення граничних значень її показників-індикаторів, для чого необхідно розробити оптимізаційну модель системи економічної безпеки та на її основі визначити оптимальні значення показників-індикаторів економічної безпеки.

Область стійкого функціонування системи економічної безпеки України визначається як перетин діапазонів можливих змін її показників-індикаторів за умови виконання всіх функціональних обмежень. Отже, проблема визначення області стійкості системи економічної безпеки зводиться до розробки багатокритеріальної оптимізаційної задачі.

Як показники-індикатори регіональної економічної безпеки в дисертаційному дослідженні обрано ті, які найбільш точно та повно серед уже існуючих відображають стан економічної безпеки регіонів (табл. 1).

Таким чином, цільова функція набуде вигляду:

Коефіцієнти d_і характеризують рівень загрози за і-тою ознакою та розраховуються діленням фактичного значення і-того показника на його граничне значення.

Для практичної ілюстрації цієї моделі розв'яжемо її, використовуючи статистичні дані економіки Донецької області за 2002-2008 рр. Наведена модель економічної безпеки Донецького регіону - задача багатокритеріальної оптимізації. Для цього до кожного критерію застосуємо вагові коефіцієнти d_і, тоді оптимізаційна модель системи економічної безпеки регіону набуде такого вигляду:

Цільова функція

F = (max(Y), mах(Ітап), mах(І), max(ER), min(U), min(Defb), min(D), max(My), min(Debf), min(Inf), max(Es), max(Laver), min(EmpR),min(P), max (Inn)) > max

Обмеження моделі

Y ? -50%	70% ? Iman ? 80%	I ? 25%
ER ? 5%	3% ? U ? 7%	5% ? Inf? 20%
13%?Dep A?60%	0 ? EmpR ? 30%	0?P? 10
2%?Inn?5%	20%?Exp?50%	20%?Imp?50%
60%?Doh?100%	0?Rent?50%	I + ER ? 40%

Тотожності моделі

Inf* 1,01 -Y* 0,95 = 0;U* 1,01 -Y*0,98 = 0

Таблиця 2

Оптимальні значення показників-індикаторів економічної безпеки Донецького регіону

Показник	Роки
	2004	2005	2006	2007	2008
Значення цільової функції F	371,49	327,71	308,12	331,47	426,27

Описана модель придатна також для визначення оптимальних значень показників-індикаторів системи економічної країни. За показники-індикатори економічної безпеки візьмемо показники, визначені в Концепції економічної безпеки України.

Цільова функція

F = (max(Y), mах(Ітап), mах(І), max(ER), min(U), min(Defb), min(D), max(My), min(Debf), min(Inf), max(Es), max(Laver), min(EmpR),min(P), max (Inn)) > max

Обмеження моделі

Y ? -50%	70% ? Iman ? 80%	I ? 25%
ER ? 5%	3% ? U ? 7%	0 ? Defb ?5%
0?D? 25%	50% ? My ? 100%	0?Debf?25%
5% ? Inf? 20%	Es ? 15%	0 ? EmpR ? 30%
70 ? Laver ? 80	0?P? 10	2%?Inn?5%
I + ER + ES ? 55%

Тотожності моделі

Inf* 1,01 -Y* 0,95 = 0; U* 1,01 -Y*0,98 = 0;

Inf * 0,925 - Def_b * 0,95 = 0

Для цього приведемо цільову функцію до такого вигляду:

F={0,186r+l,139I_men+0,754I+l,160E_g-l,3ЈI+0,033Def_b-l,120ЈD+

+0,6244M_y- 0,616Deb_f-0,41Inf- 0,802Dep_A +

+ 0,333E_s - 1,297Emp_R - l,6F_Im + 0,977L_aver - 1,017 Inn} > max,

де d_i - коефіцієнти при змінних у цільовій функції.

Таблиця 3

Основні показники розвитку економіки України, які впливають на рівень економічної безпеки

Показник	Умовне позначення	Роки
		2004	2005	2006	2007	2008
Темп зростання ВВП, %	Y	12,1	2,71	7,1	7,9	2,1
Питома вага обробної промисловості в промисловому виробництві, %	Ітап	78,00	75,8	73,5	73,9	75,6
Обсяг інвестицій, % до ВВП	I	25,88	25,18	27,7	26,15	24,54
Видатки на наукові дослідження, % до ВВП	ER	1,15	1,3	1,31	1,29	1.3
Рівень безробіття за методологією МОП, %	U	8,6	7,2	6,8	6,2	6,0
Дефіцит бюджету, % до ВВП	Defb	3.2	1,8	0,8	-1,1	-1.5
Обсяг іноземної валюти в готівковій формі до обсягу готівкової гривні, % (показник доларизації)	D	24,0	23,6	26,97	22,7	30,6
Грошова маса (М2), % до ВВП (показник монетизації)	Му	36,36	43,75	48,25	54,97	55,06
Обсяг зовнішнього боргу, % до ВВП	Debj	39,4	41,25	56,65	55	56,7
Рівень інфляції за рік, %	Inf	109,0	113,5	109,1	116,6	122,3
Видатки на соціальні заходи, % до ВВП	Es	11,75	11,8	12,28	5.8	6,16
Зниження обсягу працівників наукової сфери, %	EmpR	35,12	34,5	32,53	35,93	37,6
Середня тривалість життя населення, роки	Laver	68,1	68,25	68,35	68	68
Викид шкідливих речовин в атмосферу, т/км2	Р	10,5	11,0	11,69	11	11
Обсяг фінансування інноваційної діяльності, % до ВВП	Inn	1,83	1,17	0,96	1,5	1,26

Таблиця 4

Оптимальні значення показників-індикаторів економічної безпеки України

Показник	Роки
	2004	2005	2006	2007	2008
Значення цільової функції F	210,82	290,33	306,17	307,24	307,97

Система зазначених показників-індикаторів описує оптимальний з погляду економічної безпеки стан економіки України. При дотриманні таких значень основних показників механізм державного забезпечення економічної безпеки буде функціонувати стабільно, незважаючи на дію зовнішніх факторів.

У четвертому розділі - “Інноваційно-інвестиційна політика як складова механізму державного регулювання економічної безпеки регіонів” - визначено вплив інноваційного розвитку регіонів на механізми державного регулювання їх економічної безпеки, проаналізовано існуючий інноваційний потенціал та передумови впровадження інноваційної моделі розвитку регіонів, визначено провідну роль інноваційно-інвестиційної політики в забезпеченні конкурентоспроможності регіонів, розроблено організаційно-функціональні основи механізмів реалізації державної інноваційно-інвестиційної політики, спрямовані на забезпечення економічної безпеки регіонів.

За результатами дослідження доведено, що регіональна інноваційна безпека - це наявність умов і механізмів державного регулювання, підтримки інноваційного потенціалу регіону на рівні, який дає змогу збільшити або стабілізувати частку доходів, які отримують від виробництва й реалізації наукоємної продукції в загальному обсязі доходів виробничої та невиробничої сфери регіону.

У розділі запропоновано визначення завдань механізмів державного регулювання та економічної безпеки: пристосування фінансово-податкової системи та кредитної політики до потреб підтримки інноваційного характеру економіки, зокрема надання кредитів на умовах, що дають інвесторам змогу включитися в інноваційні заходи з довгостроковим циклом реалізації, підвищеним ризиком або довгостроковим періодом повернення капіталу; розширення сфери НДКР, зокрема шляхом систематичного зростання витрат на науку в державному бюджеті; розвиток економічних секторів, що мають першорядне значення для переходу економіки на інноваційні рейки; створення умов для розвитку інфраструктури та комерціалізації результатів наукових досліджень; організація технопарків, інкубаторів, фірм, що впроваджують нові технології в економіку та виробництво; розвиток нового організаційно-економічного механізму трансферу технологій, що створює політичні, правові й економічні умови для збільшення припливу іноземного капіталу, а також активізує імпорт і експорт технологій.

Визначено основні етапи регулювання та реалізації механізму інвестиційно-інноваційної діяльності, спрямовані на забезпечення економічної безпеки: розрахунок комплексного соціально-економічного й науково-технічного прогнозу розвитку країни на довгострокову перспективу; формування переліку стратегічних напрямів і державних програм, пов'язаних з нововведеннями в найважливіших секторах економіки й соціального розвитку; створення системи органів регулювання інноваційної діяльності, починаючи із структур загальнонаціонального рівня, а також органів, які забезпечують контроль і організацію виконання відповідних рішень на всіх рівнях управління; створення ефективного механізму концентрації науково-технічних ресурсів на пріоритетних напрямах, а також фінансування інноваційних проектів, які здатні забезпечити випуск конкурентоспроможної продукції.

Запропоновано заходи щодо реалізації етапів розвитку інноваційної політики в Україні, які сприяють підвищенню рівня її економічної безпеки, а саме: вдосконалення організації роботи органів виконавчої влади і їх взаємодії на центральному й регіональному рівнях; створення мережі регіональних центрів інноваційної діяльності та поширення прогресивних, конкурентоспроможних технологій; сприяння утворенню інноваційних фондів і ризикового капіталу для підтримки інноваційного циклу - від розробки до виготовлення й розповсюдження готової продукції.

У розділі визначено напрями впливу інноваційного процесу на регіональну безпеку та запропоновано методичний підхід до визначення інструментів механізмів державного регулювання інноваційного розвитку регіонів. Регіони України мають дуже різні передумови для запровадження інноваційної моделі розвитку. За результатами дослідження визначено, що інноваційна модель розвитку економіки регіонів є визначальним чинником забезпечення економічної безпеки країни та розроблено структуру, схему формування, оцінювання та джерел фінансування регіональної комплексної інноваційно-інвестиційної програми.

Проаналізовано стан інноваційного потенціалу та визначено передумови впровадження інноваційної моделі розвитку країни. Враховуючи територіальну, галузеву і структурну неоднорідність науково-технічного потенціалу України, в різні періоди і в різних регіонах обґрунтовано доцільність використання моделей інноваційного розвитку. Серед найперспективніших моделей сьогодні такі: модель централізованого управління інвестиційною діяльністю в інноваційній сфері; модель регіональних пріоритетів інноваційного розвитку; модель ефективного використання локальної концентрації інноваційного потенціалу; модель міжнародної співпраці в інноваційній сфері.

Визначено, що роль механізмів державного регулювання економічної безпеки регіонів в інноваційній моделі розвитку полягає в розробці та реалізації державного стимулювання й підтримці нововведень. Основними елементами цих механізмів є: правова база, на яку має спиратися інноваційна діяльність; фіксація (законодавчо) частки національного доходу, яка має спрямовуватися на інноваційну діяльність; податкові стимули як для юридичних, так і для фізичних осіб, котрі займаються інноваційною діяльністю; стимулювання інноваційно-підприємницької діяльності вищих навчальних закладів України та зацікавленості вчених в інноваціях; пріоритетне ресурсне забезпечення інновацій.

У п'ятому розділі - “Методологічні засади підвищення дієвості механізмів державного регулювання економічної безпеки регіонів” - доведено, що механізми державного регулювання економічної безпеки регіонів виходять з пріоритетних економічних інтересів, спрямованих на одержання економічних переваг, збагачення та економічну незалежність країни, потреб у подоланні (запобіганні виникненню) загроз національній безпеці в економічній сфері. Пріоритетні напрями механізмів державного та регіонального регулювання економічної безпеки відповідають за змістом пріоритетним економічним інтересам, зумовлені ними й визначають напрями їх реалізації та досягнення. За допомогою комплексного аналізу економічної ситуації в Донецькому регіоні розглянуто інноваційно-інвестиційну проблему з різних точок зору: технологічної, екологічної, економічної, соціальної, демографічної, культурної, освітньої та інших. У розділі визначено інноваційно-інвестиційний чинник як провідний елемент механізмів державного регулювання економічної безпеки, в розділі запропоновано комплексну інноваційно-інвестиційну програму розвитку регіону, яка містить взаємозв'язок технічного (технологічного) переозброєння галузей матеріального виробництва з комплексним розв'язанням усіх економічних і соціальних проблем регіону та дає змогу збалансувати ресурсний і виробничий потенціал сусідніх регіонів.

Проведене дослідження доводить, що прагнення до реалізації ефективного регулювання економічних процесів в Україні та забезпечення економічної безпеки зумовлюють здійснення послідовної, чітко структурованої діяльності органів державної влади й місцевого самоврядування; визначають високу потребу вдосконалення та практичного впровадження механізмів регулювання економічної безпеки, який надав би логічне та цілісне уявлення про кожний елемент системи регулювання, комплекс форм, методів і засобів впливу на економічні процеси з метою забезпечення безпеки.

Узагальнення щодо вищевикладеного надають можливість визначити механізми державного регулювання економічної безпеки регіонів як систему послідовних етапів, взаємопов'язаних і взаємодіючих структурних елементів, які визначають порядок, особливості, методи та інструменти цілеспрямованого інноваційного впливу органів державної влади й місцевого самоврядування (суб'єктів управління) на соціально-економічні процеси на рівні країни та регіонів (об'єкти управління) з метою перешкоджання виникненню, послаблення або подолання загроз економічній безпеці.

Механізм державного регулювання економічної безпеки регіонів включає механізм формування та механізм реалізації економічної безпеки. Механізм формування економічної безпеки передбачає виявлення сукупності структурних елементів системи безпеки (інтересів, загроз безпеці та їх причин), визначення їхнього місця в системах національної безпеки, державного та регіонального управління, створення теоретичних основ управління економічною безпекою; оцінку стану та можливостей державного та регіонального регулювання щодо забезпечення її безпеки. Механізм реалізації економічної безпеки регіонів окреслює процес формування комплексу організаційно-управлінських заходів щодо створення умов реалізації основних положень Стратегії національної безпеки, передбачає розробку напрямів удосконалення концептуальної, законодавчої, нормативно-правової бази щодо забезпечення економічної безпеки, запровадження науково обґрунтованої системи оцінювання та виміру економічної безпеки; формування ефективної державної й регіональної політики щодо скасування загроз національній безпеці та створення в регіонах механізмів саморегуляції досягнення економічної безпеки. Для реалізації механізмів державного регулювання економічної безпеки запропоновано здійснення етапів регуляторного впливу.

За результатами проведеного дослідження запропоновано організаційний механізм регулювання економічної безпеки регіону в органах виконавчої влади, а саме в обласних державних адміністраціях (рис. 1).

Рис. 1. Організаційний механізм регулювання економічної безпеки регіону в обласних державних адміністраціях

Висновки

У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми визначення напрямів впливу інноваційного розвитку на обґрунтування теоретико-методологічних засад механізмів державного регулювання економічної безпеки регіонів як складової економічної безпеки країни. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.

1. Узагальнено дослідження наукових праць з проблем функціонування механізмів державного регулювання національної безпеки та уточнено, що поняття “безпека” є багатоплановим, тому всі інші поняття щодо її забезпечення є похідними від нього. З'ясовано, що, згідно із Законом України “Про основи національної безпеки України”, під “національною безпекою” розуміється захищеність життєво важливих інтересів людини та громадянина, суспільства й держави, за якої забезпечується сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання та нейтралізація реальних і потенційних загроз національним інтересам.

2. Доведено, що сутність національної економічної безпеки можна визначити як стан економіки та інститутів влади, за якого забезпечуються гарантований захист національних інтересів, соціальна спрямованість політики, достатній оборонний потенціал навіть за несприятливих умов розвитку. Іншими словами, економічна безпека - це не тільки захищеність національних інтересів, а й готовність і здатність інститутів влади створювати механізми реалізації та захисту національних інтересів розвитку вітчизняної економіки, підтримки й соціально-політичної стабільності суспільства.

3. За результатами структурно-функціонального аналізу системи економічної безпеки визначено її складові та уточнено, що задоволення потреби в безпеці на всіх її рівнях (індивідуальному, суспільному, регіональному, національному) передбачає застосування системного підходу. Оскільки створення будь-якої системи є актом свідомим, можна говорити, що система забезпечення національної безпеки має власні цілі, завдання, функції, принципи функціонування й розвитку. Економічна безпека може бути забезпечена тільки за умов економічної рівноваги як у самій державі, так і в її економічному становищі щодо зовнішніх обставин. Порушення пропорцій і зв'язків між різними компонентами системи призводить до її дестабілізації і є сигналом переходу економіки від безпечного стану до небезпечного.

4. Досліджено змістовне наповнення поняття “механізм державного управління” та узагальнено підходи до класифікації механізмів державного управління. Визначено склад комплексного механізму управління, до якого можуть належати економічний, мотиваційний, організаційний, політичний та правовий механізми; структуру механізму державного управління, невід'ємними компонентами якої є методи, важелі, інструменти, політика, правове, нормативне та інформаційне забезпечення. Запропоновано поділ механізмів державного управління залежно від суб'єктів державного управління, які їх застосовують.

5. Уточнено поняття “загроза економічній безпеці”, яка розглядається як наявні чи потенційні дії, що ускладнюють або унеможливлюють реалізацію національних економічних інтересів і створюють небезпеку для соціально-економічної, політичної систем, національних цінностей, сталого розвитку регіонів, життєзабезпечення нації. Подано перелік пріоритетних економічних інтересів: створення самодостатньої, конкурентоспроможної, соціально спрямованої економіки регіонів і країни; забезпечення альтернативних джерел надходження енергоресурсів, перш за все нафти та газу; збереження й розвиток інтелектуального та науково-технічного потенціалу України; створення надійної системи економічної безпеки регіонів і держави тощо.

6. Доведено, що зниження інвестиційної та інноваційної активності, руйнування наукового-технічного потенціалу - загроза економічній безпеці країни. Кризовий стан економіки виявляється, перш за все, в суттєвому зниженні інвестиційної та інноваційної активності. До основних загроз економічній безпеці можна віднести таке: різке зниження обсягів ресурсів капітального будівництва; руйнування економічних зв'язків між його підсистемами (сировинна база, технічне та технологічне забезпечення; наукова та кадрова база), відсутність стратегічних орієнтирів в інвестиційній сфері; переважання тактичної спрямованості в інвестиційному процесі (підтримка експортно орієнтованих сировинних галузей та ін.) над стратегічною. Визначено, що напрямами державного впливу та подолання інвестиційної й інноваційної кризи можна визначити: активізацію інвестиційної діяльності з оновлення основного капіталу (загальна передумова); виділення пріоритетів та напрямів сучасного економічного зростання; формування фінансово-промислових груп у замкнутих відтворювальних і технологічних структурах; здійснення заходів зі стимулювання приватних інвестицій, розробки системи заходів з залучення в країну іноземних інвестицій, створення умов для трансформації накопичень та заощаджень населення в інвестиції.

7. Узагальнено класифікацію факторів впливу на державні механізми забезпечення економічної безпеки, серед деструктивних факторів визначено зростання впливу тіньової економіки та економічної злочинності. Уточнено, що це така економічна діяльність, яка не враховується й не контролюється офіційними державними органами, а також спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства. Показано наслідки недосконалості (недореформованості) законодавчого поля у сфері податкової, регуляторної, бюджетної, соціальної політики та розроблено механізми державного регулювання, спрямовані на зменшення рівня загроз та забезпечення економічної безпеки.

8. Визначено, що розвиток регіональних господарських систем значною мірою залежить від упровадження ефективних державних механізмів регулювання безпеки, під якими слід розуміти сукупність заходів, що здійснюються державою у сфері комплексного розвитку регіонів відповідно до їх поточних і стратегічних цілей. Ці заходи спрямовуються на стимулювання ефективного розвитку продуктивних сил регіонів, раціональне використання їхнього ресурсного потенціалу, забезпечення екологічної безпеки, вдосконалення територіальної організації суспільства і на цій основі - створення умов для забезпечення економічної безпеки регіонів країни. Регіональна політика щодо забезпечення безпеки регіону є органічною складовою загальнодержавної політики і спрямована як на забезпечення всебічного розвитку регіонів, так і на збереження територіальної цілісності держави. Конкретизовано причини і наслідки регіональної деформації економічного розвитку регіонів. Доведено, що всебічно обґрунтована державна політика безпеки регіонів має базуватися на врахуванні та оптимальному поєднанні загальнодержавних і регіональних інтересів. Причинами й аргументами на користь упровадження державних механізмів безпеки регіонів є різні рівні їх розвитку, наявність специфічних регіональних проблем. Враховуючи масштаби території України, неоднаковий природно-ресурсний потенціал різних регіонів, відмінності в розміщенні їх продуктивних сил, особливості політичних поглядів населення, різницю в рівні зайнятості, потреба в державному регулюванні регіональної безпеки є очевидною. Обґрунтовано, що потреба в надійному та всебічному захисті національних інтересів України зумовлює необхідність дослідження регіональних аспектів забезпечення безпеки. Розроблено заходи щодо включення регіональної безпеки як структурної складової національної безпеки та визначено, що під економічною безпекою регіону як підсистеми національної економіки слід розуміти сукупність властивостей, що забезпечують досягнення максимального внеску регіону в розвиток національної економіки та забезпечення економічної безпеки країни в цілому, а також сукупність поточного стану, умов і факторів, які характеризують його стабільність, стійкість і поступовий розвиток економіки території, певну незалежність і інтеграцію з економікою України, що знаходить відображення в:

можливості проводити власну економічну політику в межах України;

спроможності безобвально реагувати на різкі геополітичні зміни в Україні та забезпечувати прогресивний розвиток регіону в умовах дестабілізуючого впливу різних загроз;

спроможності здійснювати (або принаймні розпочати здійснювати) великі економічні заходи (не очікуючи на допомогу від центру), пов'язані з невідкладними соціально напруженими ситуаціями, які викликані як локальними економічними негараздами, так і економічними помилками на державному рівні;

спроможності на договірних підставах надавати допомогу суміжним регіонам, де існуюча незбалансована економічна ситуація може негативно вплинути на економічні інтереси території;

спроможності стабільно підтримувати відповідність чинних на території економічних нормативів загальноприйнятим у світовій практиці або директивно затвердженим для території на конкретний термін, що дає можливість збереження (або створення) гідного рівня життя населення.

9. Здійснено аналіз стану економіки України в контексті запобігання ризикам розвитку та економічної безпеки регіонів на основі застосування системного підходу. Визначено наявний ресурсний потенціал регіонів, стан та напрями його зміцнення, рівень допустимих і недопустимих втрат з метою формування оцінки ефективності дії механізмів державного регулювання економічної безпеки.

Обрана методологія дослідження - синергетичний підхід - дає змогу піднятися на рівень аналізу полісистемних утворень, до яких належить система безпеки. Прикладом динамічної складової стабільності системи безпеки є її розвиток, інтеграція до систем більш високого порядку. Так, система регіональної безпеки включена в загальну систему державної безпеки.

10. Доведено, що механізм державного регулювання забезпечення економічної безпеки включає в себе такі елементи: розробку порогових значень індикаторів загроз та механізмів їх виявлення, опрацювання; проведення постійної аналітико-моніторингової діяльності щодо стану економіки та тенденцій у соціально-економічних процесах, потенціалу загроз; діяльність держави щодо виявлення та запобігання внутрішнім і зовнішнім загрозам економічній безпеці.

11. Запропоновано застосування системного підходу до аналізу економічного потенціалу країни й регіонів та на цій основі розроблено методику розрахунків і визначення критеріїв оцінювання рівня їх економічної безпеки. Визначено, що будь-яка економічна система діє в умовах невизначеності, тобто під впливом багатьох факторів зовнішнього середовища, що не можуть бути передбачені та спрогнозовані заздалегідь. Вони є збуреннями для цієї системи та викликають її відхилення від стану рівноваги.

Важливою властивістю системи є її здатність повернення до стану рівноваги в результаті дії цих збурень, тобто стійкість системи. У цьому значенні постає проблема визначення області стійкості системи економічної безпеки за умови неперебільшення граничних значень її показників-індикаторів, для чого розроблено оптимізаційну модель системи економічної безпеки та на її основі визначено оптимальні значення показників-індикаторів економічної безпеки. Область стійкого функціонування системи економічної безпеки країни і регіонів визначається як перетин діапазонів можливих змін показників-індикаторів за умови виконання всіх функціональних обмежень. Отже, проблема визначення області стійкості системи економічної безпеки зводиться до розробки багатокритеріальної оптимізаційної задачі. Запропоновано методику розрахунку й визначення критеріїв оцінювання рівня їх економічної безпеки, багатокритеріальну оптимізаційну модель визначення існуючого рівня економічної безпеки країни та регіонів. Система зазначених показників-індикаторів описує оптимальний з погляду економічної безпеки стан економіки України. При дотриманні таких значень основних показників механізм державного забезпечення економічної безпеки буде функціонувати стабільно, незважаючи на дію зовнішніх факторів.

12. Інноваційно-інвестиційний чинник визначено як провідний елемент механізмів державного регулювання економічної безпеки регіонів; сформульовано, що регіональна інноваційна безпека - це наявність умов і механізмів розвитку та підтримки інноваційного потенціалу регіону на рівні, який дає змогу збільшити або стабілізувати частку доходів, які отримують від виробництва й реалізації наукоємної продукції в загальному обсязі доходів виробничої та невиробничої сфери регіону. Досліджено стан інноваційно-інвестиційного потенціалів регіонів України; враховано територіальну, галузеву і структурну неоднорідність їх науково-технічних потенціалів; обґрунтовано доцільність упровадження моделей їх інноваційного розвитку.

Як найбільш перспективні визначено: модель централізованого управління інвестиційною діяльністю в інноваційній сфері; модель регіональних пріоритетів інноваційного розвитку; модель ефективного використання локальної концентрації інноваційного потенціалу; модель міжнародної співпраці в інноваційній сфері. Обґрунтовано роль механізмів державного регулювання економічної безпеки регіонів в інноваційній моделі їх розвитку.

13. Доведено, що механізми державного регулювання економічної безпеки регіонів виходять з пріоритетних економічних інтересів, спрямованих на одержання економічних переваг, збагачення та економічну незалежність країни, а також з потреб у подоланні (запобіганні виникненню) загроз національній безпеці в економічній сфері.

Пріоритетні напрями механізмів державного та регіонального регулювання економічної безпеки відповідають за змістом пріоритетним економічним інтересам, зумовлені ними та визначають напрями їх реалізації й досягнення. Узагальнюючи результати дослідження та визначаючи інноваційно-інвестиційний чинник як провідний елемент механізмів державного регулювання економічної безпеки регіонів, запропоновано комплексну інноваційно-інвестиційна програму розвитку регіону, яка враховує взаємозв'язок технічного (технологічного) переозброєння галузей матеріального виробництва з комплексним розв'язанням усіх економічних і соціальних проблем регіону та дає змогу збалансувати ресурсний і виробничий потенціал сусідніх регіонів.

14. Сформульовано концепцію системи механізмів державного регулювання економічної безпеки регіонів, спрямовану на запобігання, нейтралізацію й подолання кризових явищ шляхом забезпечення їх інноваційного розвитку; досліджено етапи регуляторного впливу держави та запропоновано організаційний механізм регулювання економічної безпеки регіону в органах виконавчої влади, а саме в обласних державних адміністраціях.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

Актуальні проблеми забезпечення економічної незалежності України : [монографія] / [Чумаченко М.Г., Іванов Н.І., Ткачова Н.М. та ін.]. - Донецьк : ІЕП НАН України, 1997. - 67 с.

Особистий внесок здобувача: визначено інноваційно-інвестиційні механізми забезпечення економічної безпеки регіону.

Развитие промышленного производства: проблемы и решения : [монография] / [Алымов В.А., Амоша А.И., Ткачева Н.Н. и др.]. - К. : Наукова думка, 2003. - 340 с.

Особистий внесок здобувача: визначено сутність інноваційного потенціалу та механізми підвищення інвестиційної привабливості Донецького регіону.

Ткачова Н.М. Інноваційна складова економічної безпеки держави : [монографія] / Наталія Миколаївна Ткачова. - Донецьк : ДонДУУ, 2008. - 376 с.

Ткачова Н.М. Механізми державного регулювання регіональної економічної безпеки : [монографія] / Наталія Миколаївна Ткачова. - Донецьк : ДонДУУ, 2008. - 284 с.

Статті в наукових фахових виданнях

Ткачова Н.М. Маркетингові проблеми управління інвестиційними ресурсами в Україні / Н.М. Ткачова // Менеджер. Вісник Донецького державного університету управління.- 1998. - № 2. - С. 64-67.

Ткачова Н.М. Проблеми розвитку інноваційної сфери в Україні / Н.М. Ткачова, С.О. Чернов // Менеджер. Вісник Донецького державного університету управління . - 2000. - № 3 (10). - С. 66-71.

Особистий внесок здобувача: визначено напрями розвитку і механізми регулювання інноваційного розвитку.

Ткачова Н.М. Стан ринку інвестицій в Донецькому регіоні / Н.М. Ткачова, Ж.А. Новіцька // Менеджер. Вісник Донецького державного університету управління. - 2000. - № 4 (6). - С. 154-160.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано динаміку ринку інвестицій у Донецькому регіоні, систематизовано основні чинники, що негативно впливають на його розвиток.

Ткачова Н.М. Дослідження закордонного досвіду фінансового забезпечення інноваційного розвитку промислового виробництва / Н.М. Ткачова // Зб. наук. праць Донецької державної академії управління. Серія: Державне управління. - Донецьк : ДонГАУ, 2001. - Вип. 7. - С. 140-148.

Ткачова Н.М. Маркетинговий механізм державного управління інноваційними процесами / Н.М. Ткачова, С.Ф. Смерічевський, С.О. Чернов // Зб. наук. праць Донецької державної академії управління. Серія: Державне управління. - Донецьк : ДонГАУ, 2002. - Вип. 14. - С. 288-296.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано існуючі механізми державного управління інноваційними процесами.

Ткачова Н.М. Механізм державного регулювання процесу інвестування автотранспортного комплексу Донецького регіону / Н.М. Ткачова, О.І. Чорноус // Зб. наук. праць Донецької державної академії управління. Серія: Державне управління. - Донецьк : ДонГАУ, 2002. - Вип. 14. - С. 257-265.

Особистий внесок здобувача: дано визначення поняття механізмів державного регулювання процесом інвестування та проаналізовано особливості інвестування в автотранспортному комплексі регіону.

Ткачова Н.М. Визначення інвестиційних пріоритетів у чорній металургії / Н.М. Ткачова, Т.А. Гончарова // Зб. наук. праць Донецької державної академії управління. Серія: Державне управління. - Донецьк : ДонГАУ, 2003. - Вип. 20. - Т. 4. - С. 280-289.

Особистий внесок здобувача: проведено аналіз стану та визначено пріоритети інвестування в металургійному комплексі регіону.

Ткачова Н.М. Механізм державної підтримки регіоналізації інноваційних процесів / Н.М. Ткачова, Т.А. Гончарова // Зб. наук. праць Донецької державної академії управління. Серія: Державне управління. - Донецьк : ДонДУУ, 2004. - Вип. Фінансові аспекти державного управління. - С. 95-105.

Особистий внесок здобувача: доведено необхідність створення механізмів державної підтримки і регулювання інноваційних процесів на регіональному рівні.

Ткачова Н.М. Механізм державного регулювання інноваційного ринку в Україні / Н.М. Ткачова, С.О. Чернов // Зб. наук. праць Донецької державної академії управління. Серія: Державне управління. - Донецьк : ДонДУУ, 2003. - Вип. 25. - Т. 4. - С. 162-169.

Особистий внесок здобувача: визначено механізми державного регулювання розвитку ринку інновацій і нових технологій.

Ткачова Н.М. Державний механізм підтримки малих інноваційних підприємств / Н.М. Ткачова, Т.А. Гончарова // Зб. наук. праць Донецької державної академії управління. Серія: Державне управління. - Донецьк : ДонДУУ, 2003. - Вип. 29. - Т. 4. - С. 30-38.

Особистий внесок здобувача: доведено необхідність і визначено основні інструменти механізмів державної підтримки розвитку інноваійного підприємництва в регіонах.

Ткачова Н.М. Організаційно-функціональні основи механізму реалізації державно-інвестиційної політики, спрямовані на забезпечення економічної безпеки регіонів / Н.М. Ткачова // Менеджер. Вісник Донецького державного університету управління. - 2009. - № 1 (47). - С. 33-42.

Особистий внесок здобувача: доведено необхідність державної підтримки та визначено механізми управління інноваційними процесами в регіоні.

Ткачова Н.М. Державна підтримка інноваційного розвитку регіонів / Н.М. Ткачова, Т.А. Гончарова, С.О. Чернов // Зб. наук. праць Донецької державної академії управління. Серія: Державне управління. - Донецьк : ДонДУУ, 2003. - Вип. 36. - Т. 5. - С. 83-90.

Особистий внесок здобувача: визначено основні напрями державної підтримки інноваційної моделі розвитку регіонів.

Ткачова Н.М. Місце та роль інноваційної складової у системі національної економічної безпеки / Н.М. Ткачова // Зб. наук. праць Донецької державної академії управління. Серія: Державне управління. - Донецьк : ДонДУУ, 2005. - Вип. 59. - Т. 6. - С. 13-18.

Ткачова Н.М. Сталий інноваційний розвиток як чинник забезпечення національної економічної безпеки // Збірник наукових праць Донецької державної академії управління. Серія “Державне управління”. - Донецьк : ДонДУУ, 2006. - Т. VII. - Вип. 71. - С. 266-274.

Ткачова Н.М. Форми та методи державного управління конкурентоспроможністю регіонів / Н.М. Ткачова // Зб. наук. праць Донецької державної академії управління. Серія: Державне управління. - Донецьк : ДонДУУ, 2006. - Вип. 64. - Т. 7. - С. 175-184.

Ткачова Н.М. Визначення місця та ролі регіонального потенціалу у системі національної економічної безпеки / Н.М. Ткачова // Менеджер. Вісник Донецького державного університету управління. - 2006. - № 4 (38). - С. 97-101.

Ткачова Н.М. Механізм державного регулювання: шляхи побудови національної інноваційної системи / Н.М. Ткачова // Менеджер. Вісник Донецького державного університету управління. - 2006. - № 3 (37). - С. 109-116.

Ткачова Н.М. Мотиваційний механізм впровадження новітніх технологій і високотехнологічних товарів виробничого призначення / Н.М. Ткачова // Менеджер. Вісник Донецького державного університету управління. - 2006. - № 2(36). - С. 187-193.

Ткачова Н.М. Економічна безпека держави: визначення, стан, показники оцінки її рівня / Н.М. Ткачова // Зб. наук. праць Донецької державної академії управління. Серія: Державне управління. - Донецьк : ДонДУУ, 2006. - Вип. 73. - Т. 7. - С. 166-173.

Ткачова Н.М. Управління економічною безпекою держави у промисловості , наково-технічній та інноваційній сферах / Н.М. Ткачова// // Зб. наук. праць Донецької державної академії управління. Серія: Державне управління. - Донецьк : ДонДУУ, 2007. - Вип. 77. - Т. 8. - С. 138-147.

Матеріали наукових конференцій та статті в інших виданнях

Ткачова Н.М. Формування системи фінансового забезпечення інвестування інноваційного розвитку промисловості України / Н.М. Ткачова // Проблеми підвищення ефективності функціонування підприємств різних форм власності : зб. наук. праць. - Донецьк : ІЕП НАН України, 2001. - С. 186-195.

Ткачова Н.М. Концептуальні положення політики регіонального регулювання інноваційних процесів / Н.М. Ткачова, Т.А. Гончарова, С.Ф. Смерічевський // Город, регион, государство: проблемы распределения полномочий : сб. науч. трудов. - Донецк : ИЭПИ НАНУ, 2003. - С. 376-383.

Особистий внесок здобувача: визначено концептуальні положення механізмів державного регулювання інноваційних процесів у регіоні.

Ткачова Н.М. Механізм державної підтримки інноваційно активних промислових підприємств України / Н.М. Ткачова, Т.А. Гончарова // Зб. наук. праць з економіки. - Донецьк : ДонНУ, 2004. - С. 355-357.

Особистий внесок здобувача: визначено механізми державної підтримки інноваційно активних підприємств.

Ткачова Н.М. Державне управління регіональним інноваційним потенціалом / Н.М. Ткачова, Т.А. Гончарова // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2005. - № 1. - С. 57-61.

Особистий внесок здобувача: визначено поняття регіонального інноваційного потенціалу та доведено необхідність державного регулювання його сталого розвитку.

Ткачова Н.М. Інноваційна складова забезпечення економічної безпеки держави / Н.М. Ткачова // Город, регион, государство: Экономико-правовые проблемы градоведения : сб. науч. трудов. - Донецк : Юго-Восток, 2007. - Т. 2. - С. 134-143.

Ткачова Н.М. Державне регулювання інноваційно-інвестиційної стратегії активізації діяльності промислових підприємств / Н.М. Ткачова, С.Ф. Смерічевський, Т.А. Гончарова // Прометей : регіональний зб. нак. праць з економіки. - Вип. 10. -Донецьк : Юго-Восток, Лтд, 2003. - С. 146-250.

Ткачева Н.Н. Система критериев, отражающих экономическую безопасность государства / Н.Н. Ткачева // Проблемы управления безопасностью сложных систем: Труды ХV международной. конференции. Москва, декабрь, 2007 г. / Под.ред. Н.И. Архиповой, В.В. Кульбы. Часть I. М. : РГГУ, 2007. - С. 146-149.

АНОТАЦІЯ

Ткачова Н.М. Механізми державного регулювання економічної безпеки регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління зі спеціальності 25.00.02 - механізми державного управління. - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2009.

У дисертації досліджено теоретико-методологічні засади та організаційні основи механізмів державного регулювання економічної безпеки регіонів України.

Розроблено науково-практичні рекомендації щодо формування регіональної структурно-інноваційної системи забезпечення національної безпеки, спрямованої на підвищення ефективності державного управління економікою з урахуванням трансформаційних перетворень, можливостей регіонів і держави та існуючих обмежень щодо забезпечення їх сталого розвитку.

Сформульовано поняття механізмів державного регулювання економічної безпеки регіонів як системи управлінських заходів законодавчого, виконавчого, контрольного характеру, що здійснюються з метою запобігання, нейтралізації й подолання кризових явищ шляхом інноваційного розвитку на регіональному рівні.

Визначено напрями впливу інноваційного розвитку на забезпечення економічної безпеки держави й регіонів.

Розроблено модель інноваційного розвитку регіонів і механізми формування, оцінки та джерел фінансування регіональної комплексної інноваційно-інвестиційної програми, спрямованої на забезпечення економічної безпеки регіонів і держави.

Запропоновано застосування системного підходу до аналізу економічного потенціалу регіонів та на цій основі розроблено методику розрахунку й визначення критеріїв оцінювання рівня економічної безпеки регіонів і держави, розраховано багатокритеріальну оптимізаційну модель визначення існуючого рівня регіональної й державної економічної безпеки.

Ключові слова: механізм державного регулювання, національна економічна безпека, економічна безпека регіону, інноваційний розвиток.

АННОТАЦИЯ

Ткачева Н.Н. Механизмы государственного регулирования экономической безопасности региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора наук государственного управления по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления.-Классический приватный университет. - Запорожье, 2009.

В диссертации исследованы теоретико-методологические и организационные основы механизмов государственного регулирования экономической безопасности регионов Украины, разработаны научно-практические рекомендации по формированию региональной структурно-инновационной системы обеспечения национальной безопасности.

Сущность национальной экономической безопасности определяется как состояние экономики и институтов власти, при котором обеспечиваются гарантированная защита национальных интересов, социальная направленность политики, достаточный оборонный потенциал. Экономическая безопасность может быть обеспечена только при условии экономического равновесия как в самом государстве, так и в его экономическом положении относительно внешних обстоятельств. Нарушение пропорций и связей между разными компонентами системы приводит к ее дестабилизации и является сигналом перехода экономики от безопасного состояния к опасному.

Уточнено понятие “угроза экономической безопасности”. К основным угрозам экономической безопасности относится: резкое снижение объемов ресурсов капитального строительства; разрушения экономических связей между его подсистемами (сырьевая база, техническое и технологическое обеспечение; научная и кадровая база), отсутствие стратегических ориентиров в инвестиционной сфере; преобладание тактической направленности в инвестиционном процессе (поддержка экспортно ориентированных сырьевых областей и др.) над стратегической.

Определено направлениями государственного влияния для преодоления инвестиционного и инновационного кризиса: активизация инвестиционной деятельности из обновление основного капитала (общая предпосылка); выделение приоритетов и направлений современного экономического роста; формирование финансово-промышленных групп в замкнутых воспроизводящих и технологических структурах; осуществление мероприятий по стимулированию частных инвестиций, привлечению иностранных инвестиций, созданию условий для трансформации накоплений и сбережений населения в инвестиции.

...