Дослідження організації робочих місць та якість їх обслуговування на підприємстві

Якщо дотримуватися запропонованих заходів, то можна забезпечити підвищення продуктивності праці, зменшення браку, подовження строку використання основних засобів, зменшення коефіцієнта завантаженості працівника тощо.

3.2 Ефект від впровадження заходів щодо удосконалення робочих місць

Важливим етапом у розробці та впровадженні системи організації обслуговування робочих місць є визначення її економічної ефективності.

Для розрахунку ефективності застосування системи централізованого обслуговування робочих місць використовуються наступні показники:

- скорочення чисельності допоміжних робітників і економія по фонду заробітної плати;

- збільшення обсягу виробництва за рахунок усунення втрат робочого часу верстатників і економія на умовно-постійній частині накладних витрат;

- підвищення коефіцієнтів використання устаткування за часом і потужністю;

- підвищення продуктивності праці основних робітників.

Основним критерієм правильності системи є усунення втрат часу в процесі роботи і скорочення їх при зміні об'єктів праці.

При визначенні економічної доцільності заходу необхідно враховувати час, за яке окупаються витрати на його впровадження. Захід вважається економічно ефективним, якщо термін окупності одноразових витрат не вище нормативного.

Ефективність організації і обслуговування робочих місць можна визначити як відношення сумарного економічного ефекту від впровадження заходів щодо поліпшення обслуговування обладнання до сумарних витрат на впровадження системи обслуговування.

Витрати по впровадженню заходів, спрямованих на поліпшення організації обслуговування, складаються з витрат на науково-дослідницьку роботу, проведення випробувань і власне впровадження.

Якщо скоротити норми часу на виконання операцій за рахунок автоматизації та модернізації основних засобів, а саме:

- токарна =12 хв.

- свердлильна =13.5 хв.

- фрезерна = 2.3 хв.

- шліфувальна = 8 хв.

- полірувальна =7 хв.

- зубонарізна = 26.5 хв, то маємо такі результати:

Кількість робочих місць становить 22.

Коефіцієнт завантаження робочих місць становить:

Виходячи з розрахунків можна зробити висновок, що завдяки впровадженню запропонованих заходів, а саме скорочення норми часу, скоротиться кількість робочих місць з 24 до 22, коефіцієнт завантаження зросте на 5 % ( 0,92-0,87). Збільшення коефіцієнта завантаження робочих місць свідчить про більш повне використання робочих місць. Різниця між чисельником і знаменником показує, що внаслідок неповного завантаження робочих місць не були використанні 2 людини ( 20,36-22=1,64 приймаємо 2). Для підприємства не мало важливий такий фактор, як витрати на утримання та експлуатацію обладанання, і завдяки проведеним заходам підприємство скоротить витрати на виробництво продукції.

ВИСНОВКИ

Протягом робочого дня працівники перебувають у службових приміщеннях, тобто в певному середовищі, стан та рівень обслуговування якого визначає їх працездатність, продуктивність і ефективність праці загалом.

У першому розділі розглядалася теоретичні аспекти організації робочих місць та їх обслуговування. Вивчаючи дане питання дійшли висновку, що до основних чинників, які визначають склад робочих місць, належать: відповідна їх спеціалізація, розташування устаткування, рівень оснащення, характер оброблювання предметів праці, вимоги до освітлення, вид обслуговування, створення комфортних умов для праці. Важливим фактором організації робочого місця є його оснащення, яке має забезпечити трудовий процес необхідний засобами і предметами праці. Також втома виникає при частому повторенні одноманітних коротких операцій. Для ефективного функціонування кожного робочого місця потрібно здійснювати їхню періодичність атестацію - комплексну оцінку на відповідність передовому науково-технічному та організаційному рівню. Розроблені відповідні принципи атестації робочих місць, згідно правил безпеки та раціональної організації праці.

У другому розділу проводилися розрахунки та оцінка організації та обслуговування робочого місця слюсаря. В процесі практичного проектування дійшли до таких висновків: для єфективного використання робочих місць потрібно скорочувати втрати часу в процесі роботи і скорочення їх при зміні об'єктів праці, повністю використовувати всі наявні робочі місця.

У третьому розділі курсової роботи запропоновано заходи щодо удосконалення робочих місць на підприємстві. Процеси удосконалення організації робочих місць мають відбуватися з урахуванням особливостей типу виробництва. Це дасть змогу найбільш оптимально визначити всі параметри робочого місця і оформлювати належну основу ефективного ї функціонування. Також були запропоновані заходи щодо поліпшення організації робочих місць. Якщо дотримуватися запропонованих заходів, то можна забезпечити підвищення продуктивності праці, зменшення браку, подовження строку використання основних засобів, зменшення коефіцієнта завантаженості працівника.

Отже, одним з найважливіших принципів організації і обслуговування робочих місць є створення сприятливих умов праці та їх охорона. Кожна людина прагне виконувати свої виробничі функції, без шкоди для здоров'я, а кожен керівник хоче максимізувати ефективність роботи свого працівника. Тому усі особливості предметів праці, характер і розміщення засобів на робочому місці повинні узгоджуватись з вимогами працівників, і водночас давати можливість максимально ефективно виконувати свої функції. Для ефективного використання засобів праці необхідне забезпечення їх протягом робочої зміни сировиною, матеріалами, заготовками, транспортними засобами, послугами ремонтного характеру тощо. Тобто необхідний високий рівень організації обслуговування робочого місця.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Семененко Н.П., Бобко Н.А. Організація виробництва. Навчально-методичний посібник. - Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2008. - 193 с.

2. Гаврилюк Л.А. Економіка праці: Навчальний посібник - Умань, 2004. - 386 с.

3. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. - К.: Знання, 2006. - 559 с.

4. Курочкин А.С. Организация производства. Учеб.пособие. - К.: МАУП, 2001

5. Коваль Л.А. Соціально-психологічні аспекти інноваційної праці та проблеми її стимулювання // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2000. - Вип.46. - С.54-55.

6. Левін І.Б., Мельник С.Л. Довідник економіста-організатора праці. - М.: Вищща школа,1995. - 447 с.

7. Петрович Й.М., Захарчин Г.М., Буняк С.О. Організація виробництва: Практикум. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 336 с.

8. Плоткін Я.Д., Пащенко І.Н. Виробничий менеджмент. - Львів, 1999

9. Усов В.В. Організація виробництва: Практичний посібник. - Київ: “Вища школа”, 1999. - 180 с.

10. Червінська Л.П. Економіка праці: навч.посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 288 с.

11. Слюсарна справа. Режим доступу// http://slusarna.com.ua/

Размещено на Allbest.ru